Священик Віктор Матюк

Український композитор,
священик і
фольклорист.
Матюк Віктор Григорович
18.02.1852, с. Тудорковичі,
08.04.1912, с. Карів
 Так як поезія Шевченка має найбільш
передове виховне значення для
українського народу, так і наша пісня
має всесвітнє значення. Це
найсильніший доказ нашої високої
культури і Божий Дар. Вона звучить, в
горю і радості, і завжди зуміє об’єднати
духовно і зцілити почуття.
Віктор Матюк
 Віктор Матюк
за допомогою пісні, музики і рідної
мови, всесторонньо втілював у життя
ці мистецькі цінності.
Його музичні твори набули широкої
популярності і ставали немов ліками
в побуті нашого народу.
Навчання музики завдячував П. Бажанському,
І. Гуневичу, І. Лаврівському у великій мірі
М. Вербицькому та іншим. Неабиякий вплив
на розви­ток його мистецького таланту
справило особисте знайомство з І. Франком.
 о. В. Матюк був автором численних
статей у періодичних виданнях: «В справі
видавництва руського співаника». — Діло,
1885. — Ч. 16, с. 2, Календар
«Просвіти». — Львів, 1889. — С. 82–87,
Наша руська народна пісня і її значення.
Погляд на розвиток музики в Росії і її
вплив на розвиток нашої музики в
Галичині. Наша руська народна пісня в
композиціях музичних Ф. Колесси
 Відзначився в солоспіві, створивши
майже 50 пісень цього жанру, покладених
на слова М. Шашкевича, В. Масляка,
І. Гушалевича й А. Міцкевича. Його
«Веснівка» увійшла до золотого фонду
української вокальної музики.
 Вокально-хорові твори, серед яких кантата «До
весни» (для хору з оркестром), «До руської пісні»,
«Чом так скрито», «Кри­лець», «Під осінь»,
«Болеслав Кривоустий під Галичем», «Прощальна
пісня», «Ти маєш брильянти і перли», «Веснівка» (на
слова М. Шашке­вича), кантата «Гамалія» (80-ті роки,
на слова Т. Шев­ченка, для хору з соло баса та
«Заповіт» (на текст Т. Шевченка).
 При повній допомозі пароха о. В. Матюка
зорганізовано хор у Карові, який став
найславнішим хором на цілу околицю. Цей хор
брав активну участь в концертах і музичних
імпрезах по цілій Галичинні і став своєрідним
каталізатором, який мобілізував до освітньої
праці інші місцевості.
 Була це високо освічена й сильна
індевідуальність, твердого і непохитного
характеру. Інколи був суворий та
вимогливий, в першу чергу до самого
себе і того вимагав у інших.
Завдячуючи жертвенній праці Отця Віктора в
Карові за цей період чимало молоді отримало
належне релігійно-національне виховання і
стали в недалекому майбутньому провідними
діячами українського народу.
 На внесок Миколи Дужого секретаря
Головного Відділу товариства «Просвіта»
з Карова та всіх західно-українських
композиторів та музичних діячів, а
особливо: Станислава Людкевича,
Василя Барвінського, Бориса Кудрика й
ін., створено комітет побудови
пам’ятника в Карові на могилі о. Віктора
Матюка.
Пам’ятник споруджено у 25-річчя смерті композитора
в 1937 р. за пожертви місцевого населення та
односельчан-емігрантів з США, за авторським
проєктом — А. Павлось. Посвящення пам’ятника
відбулося надзвичайно урочисто, при великому
натовпі людей і освятив пам’ятник владика з
Перемишля — Йсафат Коцоловський.
 Кімната-музей створена в приміщенні
Карівської загальноосвітньої школи за
сприяння Степана Івасейка, а також в
приміщенні Сокальської дитячої школи
мистецтв, яка носить ім’я В. Матюка.