Богда́на Миха́йлівна Фі́льц 

(*14 жовтня 1932, Яворів, нині Львівської області) —

український композитор і музикознавець. Кандидат мистецтвознавства (1964). Доктор філософії
мистецтва (2006). Заслужений діяч мистецтв України (1999). Лауреат премій імені Миколи
Лисенка (1993), імені Віктора Косенка (2003), Мистецької премія «Київ» імені Артемія Веделя (2

Біографія
Богдана Михайлівна Фільц 14 жовтня  1932р. в місті Яворові, що на Львівщині. Батько був
адвокатом і активним громадським діячем. Мати – Ярослава Романівна (дівоче прізвище
Рудницька) – навчалась у Львівському університеті на філософському факультеті. Вона знала
декілька мов, добре грала на фортепіано та навчалась у філії Вищого музичного інституту  ім. М.
Лисенка в Яворові.

Дитинство Богдани Фільц проходило у абсолютно інтелігентній атмосфері. У їхньому домі часто
бували артисти мандрівної театральної трупи «Української Бесіди», коли гастролювали в Яворові,
письменники та музиканти. Зокрема тут бували: Станіслав Людкевич, Антон Рудницький, Борис
Кудрик, Михайло Голинський, Михайло Дуда, Марія Сокіл, Галя Левицька, Володимир Божейко,
Євген Цегельський. Також з приїзди Соломії Крушельницької, яка була близькою родичкою
Богдани.

З раннього дитинства Богдана Фільц почала серйозно навчатися музики завдяки діяльності
Вищого музичного Інституту ім.. М. Лисенка.  В Яворові засновником музичної школи  - Філії
Вищого музичного Інституту були батьки композиторки. Також тут навчалися і її брат, Роман,
старші сестри Христина та Іванна, а вона грала на фортепіано і скрипці. Тут у музичній школі
влаштовувалися концерти, святкові вечори, що свідчило про масовий культурний вплив закладу.
Так як діяльність школи проходила під постійним наглядом львівського керівництва, завдяки
цьому Богдана вперше зустрілася із видатними композиторами Західної України – В.Барвінським
та С. Людкевичем.

У 1939 році як і багато українських патріотів, в тому числі і батько Богдани був заарештований
органами НКВС і засуджений до ув’язнення. Згодом сім’ю «ворога народу» було заслано в
Казахстан.

Від 1963 року співпрацівник Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР

(сьогодні Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН
України).

Життєва доля цієї жінки складалася непросто. Народжена в одній із відомих інтелігентно-
просвітницьких родин Галичини (батько — адвокат, активний діяч «Просвіти», ініціатор створення
багатьох культурно-мистецьких закладів у Яворові, мати — закінчила філософський факультет, до
того ж гарна піаністка), Богдана рано втратила батьків внаслідок сталінських репресій 1939 року, у
40-і роки перебувала на засланні в Казахстані. Круглими сиротами Богдана, разом з сестрами,
1945 року опинилася у Львові. Але закладені змалку потяг до знань і любов до прекрасного,
опікування родини, знов повернули її до занять музикою. Почали з'являтись і перші власні твори.

Творче формування композиторки нерозривно пов'язане з двома культурними столицями

України — Львовом і Києвом. У Львові — навчання в консерваторії, спілкування з найвидатнішими
музикантами Західної України — Станіславом Людкевичем, Василем Барвінським. У Києві —
аспірантура під керівництвом Лева Ревуцького, наукова праця у відділі музикознавства Інституту
мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського.
 Творчість
Б. Фільц є автором понад 400 творів. Значне місце серед них займають пісні для дитячих хорів
(«Любимо землю свою» - 1976; «Земле моя» - 1984). У доробку композитора твори для
симфонічного оркестру («Верховинська рапсодія» - 1961), концерт
для фортепіано з оркестром (1958), п'єси для бандури, скрипки, фортепіано, хорові твори
(реквієм «Пам'яті героїв Небесної сотні» - 2014; кантати «Любіть Україну», «Юнакові» - 1958,
«Пори року» - 2013; духовні твори для хору a cappella - 2013), солоспіви на слова Тараса
Шевченка, Лесі Українки, Володимира Сосюри, Адама Міцкевича, обробки українських народних
пісень.

На вірші Т. Шевченка Б. Фільц написала романси «Сирітка» («На Великдень, на соломі»), «Вітер в
гаї» (обидва - 1958), «Маленькій Мар'яні» (1962), «Ой по горі роман цвіте» (1974), вокальні
ансамблі «Вітре буйний» (1961), «Тече вода з-під явора» (1968). Їй також належить жіночий хор
без супроводу «На роковини Шевченка» на слова Лесі Українки (1961).

Праці
•«Фортепіянна творчість В. С. Косенка» (1965)
•«Хорові обробки українських народних пісень» (1965)
•«Український радянський романс» (1970)
•"Гармонія солоспіву"

Нагороди, відзнаки
•Мистецька премія «Київ» імені Артемія Веделя (2016) — за хоровий реквієм «Пам'яті героїв
Небесної сотні» (2014), кантати «Любіть Україну», «Юнакові», «Пори року» (2013), сакральні
твори хору a cappella (2013)[1].

Примітки
1. ↑ Найкращих митців столиці відзначили Мистецькою премією «Київ» // Сайт КМДА. — 2016. — 26 травня.

Література
•Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені
Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ;
Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
•Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. —
Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — С. 306.
•Муха А. Композитори України та української діаспори. — К. : 2004. — ISBN 966-8259-08-4.
•Шот М. Яворова дорога до музики  // Урядовий кур'єр. — 2007. — 21 грудня.
•Феномен Богдани Фільц
•В Яворові відзначили 75-річчя від дня народження відомої в Україні і США композитора,
музикознавця Богдани Фільц
•Шот М. На пагорбі долі / Микола Шот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2013. — С. 335—337.
•Загайкевич М. Богдана Фільц. Творчий портрет / М. Загайкевич – К.; Тернопіль: Астон, 2003. –
144 с.
•Магур Л., О. Фрайт. Фортепіанна та хорова творчість Богдани Фільц для мололоді. – Дрогобич:
Коло, 2003. – 80 с.
•Б. Фільц Фортепіанні цикли. – Тернопіль: Астон, 2002. – 84 с.