Плаун

Плаун булавоподібний
Хімічний склад плауна,
Дія плауна,
Способи застосування плауна.
Плаун – рослини родини Licopodiaceae (плаунові).
Плаун булавоподібний (Lycopodium clavatum L.) – багаторічна вічнозелена трав’яниста
спорова рослина зі слаборозвиненими коренями, з повзучим трохи висхідним стеблом
висотою до 40 см і висхідними пагонами з густим листям.
Листя плауна булавоподібного дрібне, лінійно-ланцетоподібне, на верхівці переходить в тонкі
довгі білі волоски, розташовані в кілька рядів на стеблі і його гілках.
На кінцях гілок плауна булавоподібного утворюються від 2 до 5 прямостоячих спороносних
колосків на подовжених ніжках. У пазухах споролистків розвиваються ниркоподібні
спорангії, заповнені спорами. У липні – серпні спорангії лопаються і з них висипаються
ніжні оксамитові жирні жовтуваті дрібні спори, які є дрібним порошком – лікоподієм.
Розмножується плаун булавоподібний вегетативно – живцями, виводковими бруньками,
рідше спорами. Спори дозрівають в липні-серпні.
Народні назви: лікоподій, дереза, зміїний мох, митник, пелешник, плавучка, плавун-трава,
п’ядич булавовидний, зелениця.
 Склад рослини
Плаун річний або плаун колючий (Lycopodium annotinum L.) – відрізняється від плауна
булавовидного меншою розгалуженістю, горизонтальними, відігнутими на кінцях,
загостреними колючими листочками і спороносними сидячими одиночними колосками.
Плаун двогострий (Lycopodium anceps Wallr. або Diphasiastrum somplanatum L. Holub) –
відрізняється від плауна булавовидного дуже сплюсненими стеблами, гілками та колосками
на довгих ніжках, зібраними по 2-6 разом. Спори їх значно темніші.
Плаун сплющений (Lycopodium complanatum L. (Diphasiastrum complanatum (L.) Holub) має
віялоподібно розташовані сплюснуті гілочки, з лускоподібним притиснутим листям, колоски
зібрані по 3-4, на ніжках.
 Плаун колючий
Зростає плаун по піщаних і чорноземних ґрунтах, в сухих і вологих місцях, покритих зеленим
мохом, в соснових борах і заростях молодого соснового лісу, в змішаних лісах і чагарниках,
затінених і сонячних місцях, горах.
Розповсюджений повсюдно. Максимальні зарості плауна відзначені в Сибіру в лісотундрі і
тундрі, в Прикарпатській України, Білорусі, в Прибалтиці, в Берединському заповіднику
Кавказу. Для лікування використовують спори плауна (лікоподій), в народній медицині –
надземну частину рослини і спори всіх видів плаунів.
Заготовляють цю ніжну і повільно зростаючу рослину, коли дозрівають і жовтіють
спороносні колоски, з початку липня до середини вересня. Зрізують акуратно ножицями
спороносні гілочки в тиху і вологу погоду або рано вранці, коли вони вологі від роси. Відразу
відокремлюють колоски від гілочок, не пошкоджуючи корінь і основу стебла, залишаючи на
ньому 1/5 частину пагонів.
Сушать сировину під навісами або на горищах, розклавши на чистому щільному папері,
тканині або синтетичній плівці до тих пір, поки з них не висиплються всі спори. Спори з
висушених колосків витрушують на папір або полотно, просівають крізь густе сито і
отримують чистий жовтий порошок.
Сухі спори плауна пакують в банки або подвійні паперові пакети по 5 кг, поміщають в
фанерні ящики, викладені обгортковим папером, по 10 пакетів в кожен ящик і зберігають в
сухих добре провітрюваних приміщеннях. Термін зберігання не обмежений.
Хімічний склад плауна. Спори плауна містять до 50% жирної олії, що складається з гліцеридів
арахінової, діоксистеаринової, лікоподієвої, миристинової, олеїнової, пальмітинової,
стеаринової, танацетової кислот, гліцерин, протеїни, фітостерини, ситостерин, білок, цукор
та інші речовини. У траві плауна є алкалоїди клаватин, лікоподин, акріфолин, псевдоселагін,
нікотин, пектинові речовини, слизи, смоли, флавоноїди.
Дія плауна. Спори плауна мають жовчогінну, сечогінну, кровоспинну, протизапальну,
протисудомну властивості.
У медицині спори плауна вважають найкращою дитячою присипкою і застосовують як
ефективний протизапальний адсорбентний засіб, що підсушує шкіру, також для присипки
пролежнів у дорослих. У фармацевтичній практиці їх використовують для обсипання пілюль.
У народній медицині настій спор або трави плауна застосовують при хворобах печінки,
шлунково-кишкового тракту, сечового міхура, каменях нирок і сечового міхура, як
болезаспокійливе при кольках, спазмах і як протизапальний при хворобах органів дихання.
Зовнішньо настій плауна вживають для ванн, обмивань, примочок при різних шкірних
захворюваннях: корості, лишаях, висипках, при сверблячці, фурункулах. При ударах і ранах,
пошкодженнях шкіри і для місцевих ванн. Сухий порошок використовують для присипки
ран і попрілостей.
Способи застосування плауна:
– як сечогінний засіб приймати по 1 столовій ложці 3-4 рази на день відвар плауна: 1 столову
ложку подрібненої трави варити на слабкому вогні в 0,5 л води 5-10 хвилин, настоювати 2
години, процідити;
– при каменях у нирках і сечовому міхурі, при гострому циститі приймати відвар: 2 столові
ложки спор плауна кип’ятити 10-15 хвилин в 2 склянках води, приймати по 1 столовій ложці
разом зі спорами через кожну годину;
– при запальних захворюваннях органів дихання, а також для обмивань і місцевих ванн по 1
столовій ложці 4 рази на день використовувати відвар: 1 столову ложку спор плауна
кип’ятити 15 хвилин в склянці води, настоювати 1-2 години, процідити;
– при шлунково-кишкових захворюваннях (гострому ентериті) вживати по ¼ склянці 4 рази
на день настій: 2 чайні ложки трави плауна настоювати 4-5 годин в 2 склянках холодної
кип’яченої води, процідити;
– при хворобах печінки вживати по ¼ склянки 4 рази на день настій: 1 чайну ложку спор
плауна настояти 8 годин в 1 склянці холодної води, процідити;
– присипку використовують для лікувань попрілостей і пролежнів.