You are on page 1of 3

Флавоноїди серцево-судинної дії – глід криваво-червоний, собача кропива звичайна і

п’ятилопатева, сухоцвіт багновий, шоломниця байкальська, горобина чорноплідна, гінкго


дволопатеве

Глід криваво-червоний — Crataegus sanguіnea Pall.


родина розові — Rosaceae
ЛРС: плоди глоду – fructus Crataegі
квiтки глоду –flores Crataegі
Рослина. Глід криваво-червоний — високі кущі, рідше деревця з прямими пазушними колючками.
Листки почергові, з прилистниками, короткочерешкові, оберненояйцеподібні, з клиновидною основою,
більш або менш глибоколопатеві, з великозубчастим краєм. Квітки зібрані у білі щитки.
Плоди — яблукоподібні, кулясті або еліпсоїдальні, тверді, зморшкуваті, зверху з кільцевим
випинанням, утвореним чашолистками, що зсохлися. М’якоть плодів містить 1–5 здерев’янілих
кісточок. Колір плодів від жовтогарячого та бурувато-червоного до темно-бурого.
Поширення. Росте на всій території України в підліску мішаних та листяних лісів, на узліссях,
лісових галявинах, на схилах берегів та боліт.
Заготівля. Квіти заготовляють на початку цвітіння, коли частина їх ще не розкрилася. Сушать у
затінку. Плоди збирають у період повного достигання, без плодоніжок. Сушать при температурі 50–60
°С або в приміщенні з вентиляцією, часто перемішуючи.
Хімічний склад сировини. Квітки містять флавоноїди (0,5–2,5 %): гіперозид, кверцитрин,
кверцетин, вітексин, ацетилвітексин; оксикоричні кислоти – кавова і хлорогенова; холін, ацетилхолін,
триметиламін, ефірну олію.
Плоди містять гіперозид, кавову та хлорогенову кислоти, дубильні речовини, тритерпенові
сполуки (урсолову і олеанову кислоти), жирну олію, β-ситостерин, сорбіт, холін, ацетилхолін.
Біологічна дія та застосування. Виявляє кардіотонічну, гіпотензивну, седативну,
протиаритмічну, спазмолітичну дію. Препарати глоду посилюють кровообіг у коронарних судинах
серця і судинах мозку, усувають тахікардію та аритмію. Застосовують при функціональних розладах
серцевої діяльності, після перенесених тяжких захворювань, на початкових стадіях гіпертонічної
хвороби, при безсонні, атеросклерозі, клімактеричному неврозі.
Лікарські форми та засоби. Квітки, плоди, збори. Настій з квіток, відвар із плодів. Настойка з
квіток. Екстракт з плодів, який входить до складу препарату кардіовален. Із плодів глоду
зігнуточерешкового виготовляють кратезид. Рідкий екстракт квіток входить до складу препаратів
кардіофіт, біовіталь, геровітал, доппельгерц, які мають гіпотензивні та седативні властивості. Препарат
фітульвент виявляє репаративну, жовчогінну, антисептичну, седативну дії.

Собача кропива звичайна — Leonurus cardiaca L.


родина ясноткові — Lamiaceae
ЛРС: трава собачої кропиви – herba Leonuri
Рослина багаторічна трав’яниста. Стебло прямостояче, 50–100 см заввишки, галузисте,
чотиригранне, голе або опушене волосками по ребрах. Листки навхрест супротивні, черешкові, зверху
темно-зелені. Нижні листки округлі, яйцеподібні, з серцевинною основою, п’ятилопатеві, середні —
видовжено-еліптичні або ланцетні, трироздільні або трилопатеві, з широкими зубчастими долями;
верхівкові — трилопатеві або цілісні з двома боковими, спрямованими вперед зубцями. Квітки
неправильні, сидячі, в густих багатоквіткових кільцях на верхівках пагонів; віночок двогубий, ясно-
рожевий, завдовжки 8,5–9,5 мм. Плід складається з чотирьох однонасінних горішкоподібних часток.
Поширення. Зустрічається по всій Україні, але частіше в лісостепових районах, на лісових
галявинах, біля осель, культивується.
Заготівля. Траву збирають на початку цвітіння, коли верхівки не перевищують 40 см, а товщина
стебла становить не більше 5 мм. Сушать у затінку або в сушарках при температурі 50–60 °С.
Хімічний склад сировини. Містить флавоноїдні глікозиди (рутин, квінквелозид, кверцитрин,
космосіїн, кверцитиритин, гіперозид); дубильні речовини, іридоїди, протоалкалоїди (стахідрин);
тритерпенові кислоти; сліди ефірної олії.
Біологічна дія та застосування. Комплекс діючих речовин зумовлює седативну та гіпотензивну
дію, що застосовується при серцево-судинних неврозах, на початкових стадіях гіпертонічної хвороби,
при кардіосклерозі, підвищеній нервовій збудливості.

1
Лікарські форми та засоби. Збори, настій, настойка; настій входить до мікстури Траскова,
препарати кардіофіт, біовіталь, геровітал, доппельгерц.

Сухоцвіт багновий — Gnaphalium uliginosum L.,


родина Айстрові — Asteraceae
ЛРС: трава сухоцвiту багнового — herba Gnaphalii uliginosi
Поширення. Росте по сирих лісах, на заливних луках, по берегах річок, на висихаючих болотах, як
бур’ян на городах і полях. Зустрічається по всій європейській частині країн СНД, особливо на
північному заході і в центральних районах, у Сибіру та на Кавказі.
Заготівля. Збирають траву під час цвітіння, інколи з коренями, сушать на вільному повітрі або у
сушарках при температурі до 40 °С.
Хімічний склад сировини. Флавоноїди (кверцетин, кемпферол, скутеляреїн, лютеолін та їх
глікозиди, гнафалозиди А і В); дубильні речовини; ефірна олія; каротиноїди.
Біологічна дія та застосування.
Фітозасоби сухоцвіту багнового виявляють судинорозшивальну, гіпотензивну, антибактеріальну,
протизапальну, в’яжучу, спазмолітичну та заспокійливу дію, уповільнюють ритм серцевих скорочень,
посилюють перистальтику кишечника, прискорюють згортання крові. Олійні екстракти посилюють
репаративні процеси в тканинах. Є компонентом настойки седативної дії Кардіопасит.

Шоломниця байкальська – Scutellaria baicalensis


Родина Ясноткові – Lamiaceae
ЛРС: шоломниці байкальської корені – Scutellariae baicalensis radices
Рослина багаторічна, трав’яниста, заввишки 15–35 см. Кореневище коротке, до 3 см, переходить в
м’ясистий стрижневий корінь, поверхня якого зморшкувата, світло-брунатна, злам — жовто-лимонний.
Стебла численні, чотиригранні, опушені. Листки супротивні, майже сидячі, ланцетні, до 4 см
завдовжки, по краю війчасті. Чашечка двогуба, синя або фіолетова, волосиста, на верхній губі зморшка.
Квітки двостатеві, неправильні, поодинокі, пазушні, зібрані на верхівках стебел в однобокі
китицеподібні суцвіття. Плід складається з чотирьох однонасіннєвих горішкоподібних часток.
Поширення. Забайкалля, Далекий Схід, басейн Амура. На території України культивується.
Заготівля. Заготівлю коренів проводять восени, після повного засівання рослини. Викопують лише
дорослі, з 5-6 стеблами рослини. Для відновлення заростей на ділянці, де проводять заготівлю сировини,
треба залишати не менше трьох рослин на кожні 10 м2 площі, а повторну заготівлю на цій ділянці
дозволяється проводити не раніш як через 10 років. Зібрану сировину обтрушують від землі, звільняють
від стебел так, щоб їх залишки не перевищували 1 см, миють і, розстеливши тонким шаром у затінку,
сушать.
Хімічний склад сировини. Флавони та їх глікозиди (байкалін, байкалеїн, скутелярин, скутеляреїн,
вогонін, лютеолін, апігенін); дубильні речовини; стероїди; ефірна олія; смоли.
Біологічна дія та застосування. Фітозасоби виявляють седативні, гіпотензивні і протисудомні
властивості. Шоломниці байкальської екстракт рідкий використовують при ГХ, препарат Байтач – при
сечокам’яній хворобі.

Гінкго дволопатеве — Ginkgo biloba L.,


родина гінкгові — Ginkgoaceae
ЛРС: листя гiнкго – folia Ginkgo
Рослина. Листопадне голонасінне, дводомне дерево до 25 м заввишки. Досягає віку 1000 років.
Листки довгочерешкові, шкірясті, віялоподібні, з віялоподібним жилкуванням, з однією або кількома
виїмками по краю. Чоловічі квітки сережкоподібні, з численними тичинками; жіночі — на довгих
ніжках, розгалужених на кінці на дві або більше гілочок, які закінчуються насінним за чатком. Насіння
кістянкоподібне, схоже на жовту сливу, з м’ясистою оболонкою.
Поширення. Походить з Китаю і Японії. Культивують у ботанічних садах і парках як декоративну
рослину.
Заготівля. Листя збирають протягом усього вегетаційного періоду і навіть восени.
Хімічний склад сировини. Основними групами діючих речовин є флавоноїди, сесквітерпени та
дитерпени. З групи флавоноїдів у листках ідентифіковані флавони: лютеолін, 2-гідроксилютеолін,
флавоноли: глікозиди кемпферолу, кверцетину, а також глікозидоефіри (з кумариновою кислотою),
катехіни, лейкоантоціани. До біфлавоноїдів належать гінкгетин, білобетин, аментофлавон.

2
Специфічною речовиною є сесквітерпеновий трилактон білобалід, який є продуктом розпаду біологічно
активних гінкголідів. Загальний вміст їх у сировині – 0,06 %. Дитерпени (гінкголіди А, В, С).
Стандартизацію сировини і препаратів гінкго проводять за вмістом флавоноїдів, гінкголідів або
білобаліду.
Біологічна дія та застосування. Препарати з листя гінкго дволопатевого виявляють
спазмолітичну, судинорозширюючу, бронхолітичну та бактеріостатичну дію, нормалізують мозковий
кровообіг, артеріальний тиск, покращує провідну функцію периферійної та ЦНС.
Застосовують при склерозі судин мозку, венозній недостатності варикозному розширенні вен,
геморої, бронхіальній астмі.
Лікарські форми та засоби. Відвар. Екстракт зі свіжого листя входить до складу галенових
препаратів «Гінкогінк», «Танакан», «Мемоплант», «Гінкор-прокт», «Гінкор-гель» та «Гінкор-форте».

You might also like