РОЗОВІ

ПЛАН
1. Загальна характеристика родини.
2. Життєві форми.
3. Тип кореневої системи.
4. Опис стебла.
5. Опис листків.
6. Опис квітки.
7. Опис плода.
8. Медичне та фармацевтичне значення.
Родина РОЗОВІ – ROSACEAE
Існує близько 3000 видів одно- і багаторічних трав,
напівкущів, кущів і дерев. Поширені повсюдно,
найбільше – у помірній і субтропічній зонах
Північної півкулі.

На підставі розходжень у будові листків, квіток і

плодів родина поділяється на підродини:
таволгові, шипшинові, яблуневі, сливові.
Підродина РОЗОВІ (ROSOIDEAE)
Включає до 50 родів і понад 1700 видів і є
найбільшою підродиною в родині.

5
Малина звичайна – Rubus idaeus

Життєва форма
Напівкущ із дворічними
надземними пагонами.
ТИП КОРЕНЕВОЇ СИСТЕМИ

Кореневище звивисте,
дерев’янисте з множинними
додатковими коренями, що
утворюють потужну
розгалужену систему.
ОПИС СТЕБЛА
Пагони першого року – вегетативні,
трав’янисті, прямостоячі, з гострими
голчастими, червоно-коричневими
шипами і волосками. На другий рік
ці пагони дерев’яніють і на них
відростають вкорочені генеративні
пагони. Після дозрівання плодів
надземна частина відмирає, а з
бруньок поновлення, що знаходяться
на кореневищі, розвиваються нові
пагони.
 ОПИС ЛИСТКІВ
Листки складні, непарноперисті, з
трьома або п’ятьма листочками. Вони
зверху зелені, зісподу – сіруватобілі від
густого опушення, по краю зубчасті.
Жилкування сітчасте. Черешки і жилки
вкриті шипами. У листків, що
формуються на безплідних пагонах,
прилистки приростають до черешка, а
на плодоносних пагонах листки без
прилистків.
Листочки темно-зелені, зісподу
білоповстисті, нерівно пилчасті.
Середній листочок на довгому черешку,
бічні сидячі.
ОПИС КВІТКИ

Формула * Ca(5)Co5A∞G∞,
білі, поодинокі або в
китицевидних суцвіттях.
Квітколоже конічне.
Чашолистки довші від
пелюсток, при плоді
відігнуті донизу.
ОПИС ПЛОДА

Плоди апокарпні соковиті (фрага,

багатокістянка, цинародій) і сухі
(багатогорішок, багатосім’янка,
багатолистянка), червоні або
жовті овальної форми (8-16 мм
завдовжки, 7—10 мм завширшки).
МЕДИЧНЕ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
Сухі плоди — Fructus Rubi idaei
використовують як потогінний засіб, сироп —
для поліпшення смаку мікстур, ягоди і гілки
при застуді, грипі, знесиленні після тривалої
хвороби, як жарознижувальний засіб;
листки — від кашлю, хвороб горла,
пропасниці; квітки і листки — від геморою і
жіночих хвороб, зовнішньо — для виведення
фурункулів на обличчі і проти росистих
запалень. Плоди малини використовують
також для збудження апетиту і як
антицинготний засіб.
Родовик лікарський – Sanguisorba officinalis

Життєва форма
Багатолітня трав'яниста
рослина.
 ТИП КОРЕНЕВОЇ СИСТЕМИ

Кореневище горизонтальне або

вертикальне, здерев’яніле, 0,5–2,5
см завтовшки, з 3–4 придатковими
коренями діаметром 0,3–1,5 см,
зовні темно-бурого або чорного
кольору, на зламі жовтуватого або
буруватого забарвлення.
ОПИС СТЕБЛА

Одне або декілька — до

1–1,5 м завв., з ребристою
поверхнею, на зламі
порожнисте, голе або з
опушенням.
 ОПИС ЛИСТКІВ
Прикореневі листки довгочерешкові,
непарно-перисті, з 7–17 пилчасто-
зубчастими еліптичними сегментами
на “черешечках”. Зверху вони темно-
зелені, блискучі, зісподу – матові.
Прилистки серповидні, зубчасті. Біля
основи великих сегментів іноді
наявні дрібні. Стеблові листки
сидячі, маленькі, з меншою
кількістю вільних часток.
ОПИС КВІТКИ

Формула * PCa(4)A4-12G1, Квітки темно-

червоні, двостатеві з чотирма тичинками,
зібрані в суцвіття - яйцевидні або овальні
головки 1,5-4,0 см довжиною. Квітки
двостатеві, з двома лускоподібними
приквітничками і простою
пелюстковидною оцвітиною із чотирьох
темно-червоних квітколистків. Гіпантій
дзвоникуватий, пиляки тичинок червоні,
маточка з головчастою оксамитовою
приймочкою.
 ОПИС ПЛОДА
Плід – горішок, занурений у
сухий чотиригранний гіпантій.
МЕДИЧНЕ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
Сировину кореневища з коренями (Sanguisorbae
rhisomata et radices) заготовляють восени, коли
надземна частина ще повністю не відмерла.
Сировина містить вуглеводи (арабінозу,
галактозу, ксилозу, рамнозу, крохмаль,
полісахариди), ефірну олію, тритерпеноїди, 28-О-
β-D-глюкопіранозний ефір помолової кислоти,
суавіасимозид R1, сангвісорбігенін, хромон
євгенін, проантоціанідини, органічні кислоти —
до 1%, солі щавлевої кислоти. Настої та відвари
родовика мають бактерицидну, в'яжучу та сильну
кровозупинну дію. Застосовують при маткових,
внутрішніх та гемороїдальних кровотечах,
протистоцидне при діареї, колітах та
ентероколітах, лямбліозі, при злоякісних
пухлинах, захворюваннях шкіри.
 Суниця лісова – Fragaria vesca
Життєва форма
Багаторічна трав’яниста кореневищна рослина
ТИП КОРЕНЕВОЇ СИСТЕМИ
Коренева система суниці мочковатая. Вона
являє кореневище з додатковими коренями.
Частина коренів суниці залягає на глибині
понад 20 см (іноді до метра), інша частина в
верхніх шарах грунту. Місця до поверхні
коріння суниці живуть не більше 3-х років,
так як розташовуються в більш сухих
шарах грунту і часто вимерзають,
висихають, відмирають. Нові коріння
суниці наростають в вищерозташованих
частинах кореневища або біля основи
ріжків, тобто в верхніх шарах грунту. З
роками все більше коренів суниці
розташовуються біля поверхні грунту, тому
знижується її морозостійкість і
посухостійкість, якими і без того не
відрізняється суниця.
 ОПИС СТЕБЛА
Квітконосні стебла прямостоячі,
опушені, безлисті або з невеликими
простими, рідше складними
листками, розташованими під
малоквітковим щитковидним
монохазієм.
ОПИС ЛИСТКІВ
Листки трійчасті, прикореневі — на
довгих ніжках; прості — листочки
сидячі, овально-ромбічні, зверху
темно-зелені, знизу ясно-зелені, густо
вкриті притиснутими шовковистими
волосками, по краю — з зубцями.
Жилкування листів суниці лісової
перисто-сітчасте. Висота черешків, на
яких розташовуються листові
пластини, досягає висоти до 25 см.
Нижня частина листя зазвичай має
опушення.
ОПИС КВІТКИ

Формула квітки: * Ca[(5)+(5)]Co5 A∞G∞

Квітки білі, до 20 мм у діаметрі,
правильні, двостатеві, на довгих
тонких квітконожках у
щиткоподібному суцвіття; мають по 5
білих пелюсток. Тичинок і маточок
багато, вони розміщені на випуклому
квітколожі. Цвіте у травні — червні.
 ОПИС ПЛОДА
Плід– суничина, або фрага, складається
з розрослого конічного м’ясистого
червоного гіпантія і справжніх плодиків
– дрібних горішкоподібних сім’янок,
заглиблених у м’якуш суничини. У
дикому стані також розповсюджені с.
мускусні (F. moschata) з рожевими і
зеленуватими плодами та с. зелені (F.
viridis) з жовтувато-білими або
рожевими плодами. Всі культурні сорти
об’єднує один збірний гібридний вид – с.
садові або полуниці (F. ananassa), який
широко використовується у харчуванні.
МЕДИЧНЕ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

У медицині застосовують плоди та листки суниць — Fructus et Folium Fragariae як

слабкий сечогінний засіб, при подагрі, ниркових каменях, жовчнокам'яній
хворобі, при маткових кровотечах, недокрів’і. Також використовують як
потогінний і сечогінний засіб, при хворобах печінки, нирок, недокрів'ї та
білокрів'ї туберкульозі легень, безсонні. Листки використовують при гіпертонії,
для поліпшення роботи серця та обміну речовин. Корені суниці застосовують від
ревматизму і як слабкий сечогінний засіб. Свіжі плоди прикладають до місць,
уражених екземою.
Шипшина собача – Rosa canina

Життєва форма
Листопадний кущ
1,5 — 2,5 м заввишки.
 ТИП КОРЕНЕВОЇ СИСТЕМИ
Шипшина має стрижневу кореневу систему.
ОПИС СТЕБЛА
Стебла лузкоподібно-зігнуті або
майже прямі, вкриті міцними
плоскими, серпоподібно-зігнутими
шипами. Квітконосні пагони
рясно вкриті гачковидно-
загнутими шипами.
ОПИС ЛИСТКІВ
Листки спіральні, непарноперисті, з
вузькими золотистовійчастими по
краю прилистками; листочки (їх 7,
зрідка — 5 або 9) з обох боків голі,
гладенькі, переважно еліптичні, з
короткозагостреною верхівкою,
простогостропилчасті, часто
закінчуються дрібними залозками.
Жилкування сітчасте.
 ОПИС КВІТКИ
Формула квітки: *Ca5Co5 A∞G∞
Квітки правильні, двостатеві, у
малоквіткових (по 3–5, іноді більше)
щиткоподібних суцвіттях, рідше —
поодинокі; чашолистки великі (до 20–25
мм), широколанцетні, з рясними
перистими додатками, вгорі переважно
голі, з внутрішнього боку вкриті
короткими волосками, після цвітіння
відхилені донизу і притиснені до плоду,
рано відпадають; пелюстки (їх 5) біло-
рожеві, коротші за чашолистки.
ОПИС ПЛОДА
Плоди складаються з м’ясистого
гіпантія, що розрісся, і численних
плодиків — горішків; оранжево-
червоні, широкоовальні, рідше —
майже кулясті, позбавлені залозок.
Цвіте у травні–червні, плоди
достигають у серпні–вересні. Росте
по всій території України.
МЕДИЧНЕ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
Офіцинальною сировиною є зібрані в стадії повної
стиглості й висушені плоди шипшини — Fructus
Rosae. У їх складі виявлено вітаміни: аскорбінова
кислота (вітамін С) — до 14% на суху речовину,
вітаміни В1, В2, В3, РР, К, каротиноїди, тараксантин,
вуглеводи, флавоноїди. У коренях містяться
дубильні речовини, у гілках — флавоноїди. Плоди
шипшини чинять протицинготну, антисклеротичну,
протизапальну, жовчогінну дію, Хороший
терапевтичний ефект виявляють при пневмонії,
бронхоектазах, бронхіальній астмі, захворюваннях
очей. Плоди входять до складу вітамінних зборів.
 Список літератури:
https: //uk.wikipedia.org/wiki/Шипшина звичайна
https: //www.pharmencyclopedia.com.ua/article/52/shipshina
https: //www.wiki-data.uk-ua.nina.az/Шипшина.html
file: //PharmBotany_сербіт.pdf
ДЯКУЮ
ЗА
УВАГУ!