Навчальний проект на тему:

“Дика природа південної

України”
Автор: Учень
Предметно змістова область: Біологія
Тип проекту: Інформаційний
Мета: Розповісти на скільки багата дика
природа південної України!
Ключове питання: Що вам сподобалося
найбільше?
 План
1.Про природу України.
2.Степова зона України.
3.Топ 5 лікувальних рослин південної України.
4.Топ 5 тварин степової зони.
5.Заповідники які розташовані на півдні України.
6.Контроль запитання до однокласників.
7.Висновок.
8.Подяка.
9.Джерела інформації.
Природа України надзвичайно багата та різноманітна.
В Украйні вона поділяється на зони їх всього три: зона
мішаних лісів, зона лісостепу та зона степу. Але
сьогодні я вам розповім тільки про одну зону – зону
степу.
 Що таке степ?
Степ - це біом помірного поясу, для
якого характерне майже повсюдне
поширення трав’янистої, в
основному злакової рослинності на
чорноземних і каштанових ґрунтах.
Сучасні дослідження свідчать, що
наприклад в Україніі степи є виключно
антропогенними і розвинулися
починаючи з 3 тисячоліття до н. е.
В Україні степ збігається приблизно
з Південною Україноюю,
крім Кримських гір, та їх продовженням
на південний схід — Передкавказзям.
Степ займає майже 300 000 км² (40 %)
української суцільної етнічної території
і 460 000 км² (48 %) всіх українських
земель. Степ майже цілком розораний,
залишки колишньої рослинності
збереглися у заповідниках і частково на
схилах балок і долин річок.
Рома́шка ліка́рська — вид з роду ромашка родини айстрових.
Однорічна рослина 15—З0 см заввишки, із сильним своєрідним запахом. Латинська назва роду
утворена від грецького слова, що означає «мати» (очевидно, пов'язана з лікувальними
властивостями саме цієї рослини). Ромашка лікарська — лікарська рослина, відома з глибокої
давнини. Для виготовлення лікарських форм використовують висушені квіткові кошики, які
збирають на початку цвітіння. Своєрідний аромат і лікувальні властивості рослини
зумовлюються наявністю в ній ефірної олії(хамазулен), органічних кислот, кумаринів,
мінеральних солей, глікозидів, вітамінів.
Цикорій — рід трав'янистих рослин з родини складноцвітих. У культурі 2 види: цикорій
кореневий або звичайний, петрові батоги та цикорій салатний, ендивій, який вирощують як
салатну рослину. Цикорій широко використовується у народній медицині, зокрема для
поліпшення функціональної діяльності шлунка, особливо при диспепсії, та для підвищення
апетиту. Заварюють цикорій, як каву. Молоді листки їстівні, в них містяться вітамін
C, каротин; салати з них особливо корисні для хворих на діабет. На пасовищах цикорій добре
їдять тварини. Цикорій — чудовий медонос, дає багато нектару і пилку. Корені
використовують як сурогат кави. З цією метою у культурі вирощують цикорій салатний.
Кульба́ба ліка́рська Кульба́ба звича́йна — багаторічна трав'яниста рослина роду кульбаба
родини айстрових. У науковій медицині використовують корінь кульбаби — готують
порошки, екстракти, відвари; їх включають разом з хвощем, деревієм та іншими
травами до складу шлункових і апетитних чаїв. Їх рекомендують як
апетитний, жовчогінний і проносний засіб, що поліпшує травлення при запорах.
Подоро́жник — рід одно- та багаторічних трав, рідше напівчагарників родини подорожникові.
Нараховує більше як 200 видів, поширених по всій земній кулі; деякі з них вважаються бур'янами.
Подорожник великий і подорожник блошиний — цінні лікарські рослини, навіть введені в
культуру. Подорожники мають кровоспинну, протизапальну і ранозагоювальну дію — відомо,
що листки цієї рослини прикладають до рани для швидкого загоєння, а також для витягування
гною з чиряків. Крім того в листках і плодах подорожників багато слизу, і препарати з них
добре діють на шлунок і кишечник, знімаючи запалення і обволікаючи, тобто мають при
цьому протизапальну, а не проносну дію.
Дереві́й звича́йний— волосисто запушена трав'яниста рослина з кореневищем, родини айстрових.
Деревій як цінна лікарська рослина відомий ще з глибокої давнини. У науковій медицині
використовують верхівки квітучих рослин — Herba Millefolii, зрідка листки або кошики як
кровоспинний засіб, при внутрішніх кровотечах, при хворобах кишково-шлункового тракту,
при зовнішніх кровотечах, запальних процесах матки, як протиконвульсивний, апетитний
засіб, при порушенні обміну речовин.
Са́рна європе́йська, дика коза, козуля — ссавець родини оленевих. Один з двох видів роду сарна,
сестринський вид сарни азійської, яку нерідко також вказують для фауни України. Віддає перевагу
світлим розрідженим лісам, з великими галявинами, гарами й вирубками, та лісостепу.
Зустрічається й у чагарникових та очеретяних заростях по берегах степових річок й озер; по
гірських схилах підіймається до субальпійських й альпійських луків (до 3 500 м над рівнем
моря). У Західній Європі тримається в невеликих лісах, звідки виходить на поля.
Влітку сарни пасуться ранком, увечері й в першу половину ночі. Вдень, особливо під час спеки,
лежать у густій траві або кущах. Взимку пасуться в будь-який час доби, але під час сильних
снігопадів ідуть у лісову хащу. Зимою відпочивають у поглибленнях на снігу, розгрібаючи сніг
до лісової підстилки.
Борсу́к європе́йський або лісовий — вид класу Ссавці ряду Хижі
родини Куницеві. Тварини цього виду ведуть наземний спосіб життя, риють підземні
сховища — нори — складної будови. Активні переважно в темний час доби. Мають широкий
спектр живлення. У північній частині ареалу впадають у зимовий сон. В Україні борсук
населяє всі природні зони, проте його поселення розподілені нерівномірно. Вважається
рідкісним у рівнинних степах південних областей. На 1951—1961 роки щільність популяції
борсука становила 1,8 особин на 1000 га у лісостепових районах, 1,2 особини на 1000 га у
степу та 0,5 особин на 1000 га на Поліссі.
Проте, навесні 2021 року, збільшення популяції борсуків було зафіксовано
у Національному природному парку «Тузловські лимани».
Бджолоїдка звичайна або щурка європейська — птах родини бджолоїдкових. В Україні
гніздовий, перелітний вид. Бджолоїдки звичайні живляться різноманітними комахами, яких
ловлять на льоту. Їхньою основною здобиччю є
різноманітні перетинчастокрилі — бджоли, оси, джмелі, а також
літаючі жуки, бабки, цикади тощо. Комах ловить кінчиком дзьоба, щоб уникнути жала. Після
цього розчавлює комаху об гілку або вбиває кількома ударами. Неперетравлені рештки,
зокрема хітину, бджолоїдка згодом відригує у вигляді невеликих грудочок — погадок.
Свиня дика, або кабан дикий— один з 10 видів роду свиня родини свиневих
ряду Парнокопитих. Є предком більшості (але не всіх) стародавніх і сучасних порід свиней, і є
підстави вважати, що відбувалося незалежне одомашнення в різних частинах ареалу. Дика
свиня — переважно нічна і загалом всеїдна тварина. Переважну частину раціону цієї тварини
становлять фрукти, насіння, коріння і бульби. І в диких, і в здичавілих представників виду
основною соціальною одиницею є самиця і її виводок. Після того, як памолодь перестає
годуватися молоком, дві або більше сім'ї можуть зібратися разом. Зазвичай групи складаються
з 6—20 особин, хоча великі стада до близько 100 особин були також помічені. Цей зв'язок
залишається стабільним до початку наступного сезону парування, коли раніше поодинокі
дорослі самці вступають до боротьби за самиць. Самці зазвичай виборюють контроль над 1–3
самицями, але іноді це число може сягати 8. Після сезону спарювання самці йдуть геть.
Самиця зазвичай народжує від 4 до 8 поросят, хоча відомі випадки народження до 13 поросят.
Сипуха – це один серед видів сов, які водяться в Україні – це сипуха. Рідкісний птах гніздиться
в західних і центральних областях України, а також на півночі Одещини. Сипух у світі стає все
менше і менше: у цілій Європі їх 110-220 тисяч пар, а в Україні близько 30 пар.
Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Фальц-Фейна — науково-дослідна
установа в системі Національної академії аграрних наук України,
державний заповідник, заснований 1898 року Фрідріхом Фальц-Фейном. Назву
місцевості дав один з її попередніх власників — герцог Фрідріх Фердинанд Ангальт-
Кетен-Плесський у 1841 році на честь власного маєтку Асканії в Німеччині. Звідти —
«Асканія-Нова».
У 1920-х роках заповідник носив іншу назву — «Чаплі». Цей топонім походить від
давнього українського терміну «чапеля», або «чапля», що означає «під» (западина).
До нашого часу цей термін застосовується лише до найбільшого зі збережених
степових подів, що також розміщений у заповіднику — Великий Чапельський під.
Асканія-Нова є унікальним не лише для України, а й для всього світу. Це найбільший
степовий заповідник Європи, який щороку відвідує близько 140 тисяч туристів.
 Контрольні запитання
1. Що ви нового дізналися про степ України?
2. Яка рослина вам сподобалася найбільше?
3. Чи бачили ви в природі якісь лікарські рослини з
презентації?
4. Яких тварин з презентації ви бачили в дикій природі?
5. Чи були ви в Асканії – Новій?
 Висновок
Сьогодні ви дізналися трішки більше про степову зону
України. Але все що було в презентації це лише
маленька частина. Тому якщо ця тема вам цікава я
раджу вам продовжити її вивчення!
 Подяка
Дякую всім за увагу і до зустрічі!
 Джерела інформації
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB
%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_
%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA
%D0%B0