Музика Київської Русі

Усі найбільш важливі події життя Київської Русі тісно пов'язані з

музикою. Свята — родинні (народження або весілля), громадські
або землеробські — супроводжувалися обрядовими піснями,
музикою, танцями та видовищами. З піснями вирушали у воєнний
похід. У супроводі ритмічних звуків бубнів та труб-зурн вступали в
бій з ворогом, з піснями святкували перемоги. Піснями-плачами
та голосіннями супроводжувався поховальний обряд.
До давньоруського музичного інструментарію входили
різноманітні інструменти: духові — зурни, свірелі (сопелі), різні
флейти, сопілки, орган; щипкові — гуслі, арфа, лютня, псалтир;
смичкові — гудок, смик; ударні — бубни, накри, тарілки, аргани.
Зараз детальніше про деякі з них:
1. Ріг — музичний інструмент. Являє собою порожній ріг зі
спеціальним отвором для вдування повітря й одержання звуку
в його трохи зрізаній верхній частині. Він є одним з ранніх видів
амбушурних музичних інструментів або труб. Ріг належить до
сигнальних мисливських чи військових інструментів, іноді його
використовували й для культових потреб.
2. Сопілка— народний духовий музичний інструмент, в Україні
відомий з княжих часів. Виготовлявся із калинової гілки, бузини,
ліщини, очерету та ін. Довжина сягала 30-40 см, у нижньому
кінці просвердлювали 5-6 дірочок. У західних регіонах
побутували різновиди сопілки — денцівка, дводенцівка,
флояра.
3. Гудок — триструнний скомороший музичний інструмент з
корпусом грушевидної форми, на якому грали лукоподібним
смичком. Під час гри стоячи корпус упирали до грудей, сидячи
- ставили на коліно. Мелодію здебільшого грали на одній
струні, дві інші звучали як бурдонні, тобто на постійній висоті.
4. Бу́бон — дуже поширений ударний музичний інструмент з
невизначеною висотою звуку у вигляді обруча, на який з одного
боку натягнуто шкіру. У прорізах обруча встановлено малі металеві
тарілочки— брязкальця. Відомий з давніх часів.
5. Гу́ слі (гу́ сла) — старовинний щипковий музичний інструмент,
найпоширеніший на Київській Русі. Є найстародавнішим
руським струнним щипковим музичним інструментом, у якому
струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонансний ящик.
Виконавець на гуслах називається гуслярем. Звук на
інструменті видобувають, защипуючи струни пальцем. Існує три
різновиди гуслів:
•кри́лоподібні або дзвінчасті
•шо́ломоподібні або Гуслі-псалтир
•клаві́роподібні прямокутні на основі яких М.Фомін створив клавішні
(педальні) гуслі, у яких непотрібні струни заглушуються за допомогою
спеціального механізму, а звук видобувають медіатором.