УРОК № 4

Тема: Первісні музичні інструменти. Музична культура античних міст Північного

Причорномор'я

Мета: дати знання про роль українського народного мистецтва в розвитку

національної культури, особливість розвитку музичної культури в різні історичні періоди;
розвивати інтелектуальні, творчі здібності учнів; формувати та розвивати національну
свідомість; виховувати в учнів високу духовність на основі загальнолюдських цінностей,
інтерес до мистецтва, любов до культури рідного краю.

Оснащення: Зоровий ряд: ілюстрації із зображеннями народних музичних

інструментів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

Обговорення доповідей, підготовлених учнями (2—3 учнів).

III. Мотивація навчальної діяльності

IV. Робота над новим навчальним матеріалом

Народні музичні інструменти — це яскрава сторінка історії музичної культури українського народу. Первісне
музикування мало синкретичний характер (пісня, танець і поезія були нерозривно пов'язані), супроводжувало
обряди й церемонії, ритуали, трудовий процес тощо. Музика і музичні інструменти (сопілки та флейти,
виготовлені із рогів тварин, дудочки, виготовлені із пташиних кісток, що нагадують флейту Пана, ударні й
шумові інструменти, наприклад: набірний браслет із кісток мамонта, молоток із рогу оленя та ін.) виконували
функції оберегів і використовувались під час заклинань і молитов, набуваючи магічно-охоронного значення. У
музиці люди вбачали захист від нечистої сили, поганого сну, зурочення. Існували і спеціальні магічні
награвання для забезпечення родючості землі та плодовитості худоби. У первісній грі почали виокремлюватися
солісти, заспівувачі; розвивалися та диференціювалися елементи музично виразної мови, що сприяло
виникненню національних прикмет музичної мови. Знайденим під час розкопок тріскачкам із бивнів мамонта
(околиці Чернігова) та флейтам (стоянка Молодове, Чернівецька обл.) близько 20000 років. Також було
знайдено металеві дзвіночки, бубонці, брязкальця різних форм і розмірів. Під час обрядових свят скіфи
використовували шумові інструменти — тризубці (у вигляді пташок, які тримають у дзьобиках кільця із
дзвіночками). Музикантів зображували на фресках (скіф із грецькою лірою), прикрасах головних уборів
(бородатий співак, який грає на струнному інструменті). У Чернігівському кургані знайдено оправи рогів тура,
що наші предки використовували як сигнальні інструменти. Про розвиток музичного мистецтва свідчать
знайдені під час розкопок ювелірні прикраси, вази, вироби з теракоти, фрески, скульптури, на яких зображено
виконавців на різних інструментах: струнних — лірі, кіфарі, арфі; духових — авлосі (подвійній флейті), сирині
(флейті Пана), флейті із кількох з'єднаних трубочок; ударних — тимпанах (бубнах), кроталах (металевих
тарілочках на зразок кастаньєт). Під час розкопок в Ольвії знайдено статуетку, що зображує навчання дитини
гри на лірі. Ліру карбували на пантікапейських та ольвійських монетах.

Первісні музичні інструменти

Музична культура бере свій початок із прадавніх часів, і, на думку вчених, перші прояви
музичного мистецтва на українських землях спостерігалися вже близько сорока тисяч років тому. Деякі
археологічні знахідки палеолітичної доби свідчать про зародження музичної культури та появу перших
музичних інструментів, які, вочевидь, були схожими в усіх народів світу. Це видно зі зразків, знайдених у
багатьох країнах, у тому числі й в Україні. Наприклад, на палеолітичній сто янці Молодове (Чернівецька
область) львівською археологічною експедицією 1953 року знайдено чотири флейти з рогу північного
оленя. Одна з них мала дуже складну як на той час конструкцію: на її корпусі лишилися сліди шести
отворів, за допомогою яких можна було відтворювати цілий звукоряд.
Безцінною знахідкою під час археологічних розкопок на Мізин- ській стоянці є вироби з кісток
мамонта, поверхня яких покрита лінійним розписом, виконаним червоною вохрою, змішаною з кістковим
жиром. Дослідники інтерпретували їх як музичні інструменти, що застосовувалися для супроводу танців.
Музичним інструментом є, очевидно, і шумовий мізинський набірний браслет, що виготовлений із
пластин бивня мамонта, гравійований меандровим орнаментом і складається з п’яти окремих незамкне-
них кілець.
Дещо інші музичні інструменти, а саме сім дудочок із пташиної кістки періоду неоліту, знайдено
1931 року в Маріупольському могильнику, що на Донеччині.
Інтонаційними джерелами прадавнього музичного мистецтва за різними дослідженнями
вважаються інтонації експресивного мовлення, спів птахів та голоси тварин, ритми роботи первісних
людей, їхні звукові сигнали та магічні заклинання. Загалом, первісне музичне мистецтво мало
синкретичний характер: пісня, танець і поезія були поєднані і часто супроводжували обряди, працю, події
родинного життя тощо. В уявленні людей музика й музичні інструменти відігравали важливу роль
оберегів під час заклинань та молитов. У музиці вбачали засіб захисту від злих духів, привертання добрих
божеств.

Музична культура античних міст Північного Причорномор'я

Музична культура античних міст-полісів Північного Причорномор’я зберігала традиції античної
Греції. Поети, архітектори, музики античних північнопричорноморських міст-держав були добре знайомі
з надбаннями сучасної їм давньогрецької культури. Про це свідчать зображення музичних інструментів та
розписи склепів, де поховані музики, а також численні скульптурні знахідки.
Серед музичних інструментів у Північному Причорномор’ї набули поширення ліра (карбувалася на
ольвійських та пантікапей- ських монетах), кіфара, арфа, авлос (різновид флейти), орган, сурма, труба. На
одній боспорській фресці ї ст. н. е. зображено ансамбль музикантів, що рідко траплялося в античному
мистецтві: тріо з двох флейт і ручного органа. В Ольвії знайдено кілька уламків кістяних авлосів, які
свідчать про те, що мешканці міста грали на цьому інструменті.
Відомо, що на багатьох різних грецьких святах відбувалися музичні агони*. Під час підготовки до
них із музикантами займалися спеціальні вчителі, чиї імена збереглися в списках учасників змагань.

Агон. — своєрідне творче змагання між дійовими особами в еллінських комедіях, завдяки якому
розкривається ідейний зміст твору

Історичні пам’ятки свідчать, що серед них траплялися й вихідці з Північного Причорномор’я: наприклад
боспорянин Ісія в III ст. до н. е. готував музикантів до свята в Дельфах.
На знайденій в Ольвії античній теракотовій статуетці IV—III ст. зображено навчання дитини гри на
лірі: маленький хлопчик стоїть поряд із педагогом, який тримає в руці ліру. Ліра змальо вана також на
предметах місцевого виробництва: на ольвійських монетах, формі для теракоти з фігуркою Аполлона з
лірою. Зображення іншого музичного інструмента — барбітона — збереглося на червонофігурному лекі-
фі з Ольвії. Вазописець першої третини V ст. намалював музиканта, який сидить на стільці.
Одне з давніх зображень кіфари збереглося на кратері, знайденому на острові Березань. Його розписав
вазописець із малоазійського міста Кла- зомени в першій половині VI ст. На центральному фризі він
зобразив урочисту, вочевидь ритуальну, ходу за участю чотирьох жінок, які грають на кіфарах.
Античність, її культура і мистецтво — вічне, невичерпне джерело ідей, думок, художніх відкриттів. З нього
людство в усі часи черпало натхнення для створення прекрасного. Без цієї невмирущої спадщини неможливо
уявити шляхи соціального й духовного прогресу людства, його майбутнє.

V. Актуалізація набутих знань (рефлексія)

Прийом «Мікрофон»
Закінчіть речення:
• «Сьогодні на уроці я дізнався...»;
• «Мене здивувало...».
VI. Підбиття підсумків уроку
VII. Домашнє завдання