Особливості

далекосхідної
музики
 У народної китайської музики глибоке коріння і
велика історія. Протягом 5 тисяч років існування
Китаю вона, поряд з шахами, живописом,
поезією і каліграфією, була важливою частиною
традиційної культури.
Пентатоніка (від грецьких слів «pente»
–«п'ять» і «tonos» – «звук») — звукова
система, лад що має 5 звуків різної
висоти у межах октави.
Ши цзін — пам'ятка китайської літератури
XII–VI століть до н. е., яка містить 305
поетичних творів (ши), створених в різних
царствах Стародавнього Китаю.
Китайські музичні
інструменти
Їх більше ста видів виготовлені з
найвищою майстерністю. Це дзвони,
барабани, флейти, гонги з різким
звучанням у високому регістрі.
Більшість народних інструментів
надзвичайно давнього походження.
Палітра звучання обумовлена ​
різноманітністю матеріалів, з яких їх
майстрували: це камінь і мідь, глина,
шкіра, дерево, гарбуза, шовк.
Цисяньцинь (гуцінь) — семиструнний щипковий
музичний інструмент, винайдений 3 тис. років тому,
на російську мову часто перекладається як «цитра».
До наших днів дійшло близько 150 стародавніх нотних
записів і більше 3 тис. композицій для виконання на
гуцінь.
Гуцінь видає густий, насичений і вільний звук. Його
музика поєднує красу мелодики і ритму, глибокий
зміст і скромність форми.
 Піпа

Піпа — китайський 4-струнний щипковий

музичний інструмент типу лютні. Один з
найпоширеніших та найвідоміших
китайських музичних інструментів. Назва
«піпа» пов'язана зі способом гри на
інструменті: «пі» означає рух пальців вниз
по струнах, а «па» — зворотний рух вгору.
Ерху — старовинний китайський струнний
смичковий інструмент, оригінальна
двухструнна скрипка з
металевими струнами. Тятиву смичка під
час гри музикант натягує пальцями правої
руки, а сам смичок закріплений між
двома струнами, складаючи з ерху єдине
ціле.
Сьогодні ерху використовується
переважно при виконанні народної і
традиційної китайської музики — як в
якості сольного інструменту, так і в
ансамблі і оркестрі, в тому числі в
музичному супроводі китайської опери.
Однак з 1920-х рр. інструмент почав
вживатися і в музиці, в тій чи іншій мірі
орієнтованої на
західну академічну традицію.
 Гуцзинь — історія його виникнення
налічує більш ніж 3000 років. Цинь —
найбільш давній із дзвінких
китайських ударних інструментів. Це
кам'яна пластина овальної форми,
підвішена до рами; б'ючи по ній
молоточком, можна отримати звук
певної висоти.
Юньло - набір самозвучних музичних інструментів —
гонгів (ло — гонг), розташованих в певному порядку в
рамі-стійці (в залежності від настройки). Кожен гонг
видавав певну ноту. Розрізнюють дві основні форми
цього інструмента: переносний і стаціонарний.
Китайські дзвони - категорія
музичних інструментів що набула
розквіту у Китаї бронзової доби.
Вийшла з розповсюдження у 3
ст., але зберігалася задля
вшанування конфуціанської
традиції протягом усього
імперського періоду. На відміну від
дзвонів індійського походження,
що набули вжитку у буддійському
мистецтві Східної Азії, китайські
дзвони мають край мигдалєвідної
форми та спроможні до утворення
не одного, а двох тонів.

Чжун
Гу (барабани) – старовинні китайські ударні
інструменти з мембранофонів, різні за розміром
двосторонні барабани, супроводжували виконання
гімнів в 11-8 ст. до н. е.
 Сяо

Сяо — китайська вертикальна флейта.

Зазвичай, виробляється з темно-
коричневого бамбуку (називають
«фіолетовий бамбук») Існує багато
різновидів Сяо. Найбільш поширений з них
завдовжки 75-80 см, має 6 отворів. Сучасні
моделі інколи мають 8 отворів. Тримають
інструмент під кутом приблизно 45° до
корпусу.
Гуань — китайський духовий
язичковий інструмент з дерев'яним,
або бамбуковим циліндричним
стволом з 7 отворами та подвійною
тростиною; входив до складу
церемоніального оркестру;
сучасний гуань застосовується як
сольний або ансамблевий
інструмент.
Шен — язичковий духовий
інструмент. Його звучання за
легендою та магічними віруваннями
було схоже на голос фантастичної
пташки-фенікса
Біва (яп. 琵琶 , びわ ) —традиційний
струнний музичний інструмент Японії
перського походження. Аналог
української кобзи. Інколи називається
«японською лютнею».
Кото (яп. 筝 ) або японська цитра—
японський щипковий музичний інструмент.
Поряд з флейтами Хаясі та сякухаті,
барабаном цудзумі та
струнним сямісеном належить до
традиційних музичних японських
інструментів.
Подібні інструменти характерні для
культури Кореї (каягим) та Китаю (
цисяньцинь).
Сямісен (яп. 三味線 , しゃみせん ,
«триструнник») традиційний струнний музичний
інструмент Японії. Складається з прямокутної
дерев'яної основи, що обтягнута шкірою кішки
чи собаки, та грифа, який пронизує цю основу.
Батьківщина сямісена — Китай.
 Гонг

Гонг — стародавній ударний музичний

інструмент з невизначеною висотою звуку з
родини ідіофонів, що походить з Далекого
сходу, де використовувався як культовий. До
складу симфонічного оркестру увійшов в
кінці 19 століття.
Для Конфуція Людина — центральна ланка
усього його вчення, тому велику увагу він
приділяв питанням самовдосконалення, звичаям
, етикету. Він писав, що шлях до досконалості
має три ступені: поезію, етикет і музику.
Музика — засіб зміни поганих звичаїв, тому що
вона вчить людину найтоншим відтінкам почуттів
.

«Розум утворюється
читанням, характер
виховується правилами
поведінки, остаточну ж
освіту дає музика»
 Чарівні властивості
китайської музики
• Китайський ієрогліф «музика» («юе») має ще
одне значення — «радість», «насолода». Життя
сповнене різних розчарувань і проблем, тому
кожна людина прагне щастя. Один зі способів
відчути себе щасливим — послухати гарну
красиву музику. Музика і щастя в уявленні
китайців стали невіддільними: музика робить
людину щасливою, а щастя надихає людину
співати та грати музику.
 Мета китайської лікувальної музики - поєднати
розум, дух та тіло людиниз космосом
та Всесвітом. Китайська музика поділяється на:
• Ортодоксальна
• Ясна
• Класична китайська музика
• Бойова китайська музика
• Медитаційна китайська музика
Дякую за увагу