Музична

культура
Давнього
Китаю
-Музична культура Китаю, що розвивалася впродовж декIлькох
тисячолIть, зазнала вагомого впливу музики Цетрального
Сходу, ПIвденноЇ та СхIдноЇ АзIй.

-Вона також ввIбрала елементи музики народIв, що входили до

складу китаю. (уйгурIв, тибетцiв, монголiв, чжурчженей,
маньчжурiв і т. Д.),

- в свою чергу Музика китаю мала значний вплив на КореЙську,

Японську. Південну i східну Азійську музику та мистецтво
народів тихоокеанського басейну. .
-ПершI згадки про музику китайцIв сягають IV-III тисячолIття
до н. е., вони вIдображенI в легендах I міфах.

-ПершI документальнI свIдчення про музику відносяться до

XVI-XI столIть до н. е.

-В XI-VIII столIттях до н. е. складаЕться традицIя ритуальних

оркестрів (оркестри дзвонів. Окарин та ін.)

-Про розвиненiсть форм вокального мистецтва свідчить «Книга

пісень» («Шицзін», створена в XI-VI столIттях до н. Е.), В якIй
зібрані магIчнI пIснI, оди (Чжен‘i, Сяоян, та iн.) та гIмни суI.
.
- Музикантам як носIям традицIЙ вiдводилося поважне мIсце при дворах
Iмператорiв.
- У пiзнiй перiод епохи Чжоу (V-III ст. До н. Е.) Пiд впливом конфуцiанства
формуються розробленi системи придворних церемонiалiв якi супроводжувалися
музикою i спiвом.
- Кожному етапу церемонiалу відповідала встановлена послiдовность вокальних та
Iнструментальних композицiй.
- Під час правління імператора Цинь (221-207 рр. До н. Е.) При дворі було створено

у
заклад Дасиюе, що керував державними церемонiями та музикою. .
- Починаючи з епохи Хань до перiоду Пiвнiчних i
у
Пiвденних царств (206 до н. Е. - 581 н. Е.) Музична
культура зазнала значного підйому. Найважливiшими
видами придворного мистецтва стають я-Юе - музика
офiцiйних конфуцiанських церемонiй, I су-Юе - музика
свiтських розваг, простонародна музика, яка
представлена багатьма локальними різновидами.

- .
У цей перiод зародилася традицiя оркестрiв великого складу -
від 300 до 800 виконавцiв, iнструменти в яких ділилися на 8
груп по матеiіалу виготовлення. Подiбнi оркестри зберігали
важливу роль протягом усього подальшого розвитку
китайського музичного мистецтва. .
-Перiод правлiння династiй Сунь i Тан - час
розквiту довнього китайського музичного
мистецтва. Корея, ЯпонIя та В‘Єтнам зазнали
впливу так званого "танського стилю".
-Придворна музика була подiлена на два основнi
різновиди - чи-Пучi (музика на вiдкритому
повiтрi) i цо-Пучi (в примiщеннi). Цi два
рiзновиди включали в себе рiзні жанри: я-Юе, су-
Юе, музику банкетiв (янь-Юе), інструментальну
музику (ху-Юе), військову музику (кучуй),
театральну музику (сан-Юе)
-У перIод розквIту конфуцIанства в епоху Сун (960—
1279) з’являються новI витонченi види музики, в тому
числI пшсенно-поетичнi форми, що виконувалися у
супроводi струнних музичних нструментiв
-Період династiй Юань - Мiн (XIII-XVII столiття) став
кульмінацiйним у розвитку традицiй музичних драм, що
зробила вплив на культуру iнших народiв Далекого Сходу
(Корея, Японiя) i Пiвденно-СхiдноЇ АзiЇ (В‘Єтнам).
-У XIII-XIV столIттях в китайськIй музицI виремлюються двi
традицiЇ: пiвнiчна i пiвденна. Для пiвнiчноЇ характернА героЇчна
тематика, простота музичноЇ мови, використання 7-ступенних ладIв;
для пIвденноЇ - переважання лiричних образiв, більш витончена
технiка виконання, пентатонiчнi звукоряди, переважання дерев'яних
духових інструментiв.

-Iнструментарій китайськоЇ музики до цього часу включав понад 100

рIзновидIв музичних IнструментIв: серед струнних щипкових - гусла цинь,
Чжень, гуслA се, серед смичкових (група хуцинь), духовI - поздовжня флейта
сяо, багатостовбурна сопIлка пайсяо, поперечнI флейти чи, барабани -
великий Цзяньго, глиняний ху, односторонній малий баньгу, тамбурин яогу;
набори бронзових дзвонiв бяньчжун і т. д.
Пiпа – китайська лютня ерху
 кото

цiнь
шен дiцзи
хун

сяо