Мистецтво

доколумбової
Америки.

Музична культура
корінних народів
Америки
 Музика майя - музичне
мистецтво
мезоамериканської
цивілізації майя.
Знищення культури
мезоамериканських народів
конкістадорами під
керівництвом служителів
католицької церкви
призвело до того, що до
нашого часу збереглося
невелике число творів та
музичних інструментів.
 Музична культура майя досягла
високого рівня розвитку.
Про це свідчать знайдені під час
археологічних розкопок музичні
інструменти
(різні види барабанів, брязкалець і
дзвіночків, букових труб,
флейт, свистків)
та їхні зображення
у творах фрескового живопису.
Часто музика була єдиною з
піснями і танцями - це було
традиційно для святкувань і
релігійних обрядів.
Асортимент музичних
інструментів у майя був
великий - здебільшого вони
відносилися до ударного
типу. Залишки музичного
мистецтва майя зберегли до
нинішнього часу індіанські
племена Центральної
Америки.
Охоплювала музика різні
сторони індіанського життя
- серед збереженого можна
відзначити :

 любовну лірику
 Пісні, що супроводжували
похоронні обряди
 мисливські пісні
 Військові гімни та марші
 Музику, яка
супроводжувала танці
майя
 Музичний супровід
релігійних обрядів
У суспільстві майя була
достатня кількість професійних
музикантів, співаків і виконавців
танцю. Берналь Діас дель
Кастільо згадує, що в палаці
Мотекухсоми II «танцюристи,
співаки та інші увеселителі
займали окреме велике
приміщення». Правитель Тескоко
Несауалькойотль володів цілою
величезною залою у своєму
палаці, де виконувалися музичні
твори . А в Палатинскому
рукописі є опис, в якому
говориться, що музиканти були
професіоналами в своїй справі і
займали високе положення.
У складі оркестру у майя були великі дерев'яні або очеретяні труби.
Був також особливий вид труб, зроблений з кори, видавав звук при
вдиханні повітря, а не при видуванні, як це зазвичай буває. Найбільші
мали довжину 1,5 м і були зроблені з дерева і кераміки. Як труби
використовували також великі морські раковини. Вони видавали
значний звук і, згідно з віруваннями майя, закликали богів.
Також в поширенні були chul - флейти з кістки стегна оленя або
людської ноги, обпаленої глини або очерету, як прості, так і особливі
- флейти Пана. Вони могли мати від шести тонів і аж до 12.
Майяські брязкальця, або маракаси, створювалися, як правило, з
гарбуза.
Крім того, до духового типу відносяться і xoxob - майяські свистки.
Вони мали різні тони, за матеріалом виготовлення були дерев'яні,
кістяні або глиняні. З струнних інструментів відомий тільки
музичний лук.
Найрізноманітнішим був арсенал ударних інструментів. Барабани
були декількох видів.
 Великого визнання у давніх
майя набуло драматичне
мистецтво, більшість творів
якого була тісно пов'язана з
танцем, музикою і являла
собою своєрідні балети.
Існували й особливі твори, які
виконували етичну функцію.
Сценою служили платформи,
покриті різьбленими плитами.
На них інсценували міфи, давні
історії та легенди
 Музика інків
У інків була багатюща
музична культура. Народи
імперії використовували
численні духові та ударні
інструменти: поздовжні і
поперечні флейти (кена,
тарка, пинкулью та ін ) ,
великий барабан (уанкар) і
малий барабан (тинья), а
також різноманітні
ідеофони.
Лад музики був
пентатоніка, з чіткими
каденціями і законами
мелодики.
Музика інків мала багато жанрів, більшість з
яких були прив'язані до духовних практик і
ритуалів, які супроводжують сільськогосподар
ський цикл. Деякі
інструменти
звучали лише раз
на рік на те або
інше свято.
Музична культура Тауантінсуйу зберегла свої
найважливіші риси до наших днів в традиційній музиці
андських народів.
Хоча частина її жанрів в тій чи іншій мірі зазнала
іспанський вплив, але багато які з них залишилися
практично недоторканими і до цього дня звучать так
само, як і століття тому.