Тема № 8: Музичні інструменти, ансамблі й оркестри.

Тембри музичних інструментів

1. Поняття тембру. У світі існує велика кількість музичних

інструментів, дуже різних та цікавих. Але головне, що їх відрізняє, це тембр.
Тембр - це неповторне своєрідне забарвлення звучання музичних
інструментів та людських голосів. Тембр музичного інструмента залежить
від розміру, форми та матеріалу, з якого його виготовлено, а тембр голосу
пов’язаний з особливостями голосового апарату людини. Від точно обраного
композитором тембру багато в чому залежить виразність музичного образу.
2. Групи музичних інструментів. Всі музичні інструменти поділяються
на декілька великих груп за способом звукоутворення. Кожен з них має свій
тембр, який досить легко відрізнити.
Серед музичних інструментів зустрічаються і зовсім прості, і більш
складні за будовою. Переважна більшість народних інструментів відтворює
лише одноголосні мелодії.
До струнно-смичкових інструментів належать: скрипка, альт,
віолончель та контрабас. Всі вони мають однакову форму, конструкцію, але
відрізняються за розміром та висотою звучання.
Групу дерев’яних духових інструментів складають: флейта, гобой,
кларнет, фагот. Флейта – єдиний інструмент у цій групі, який виготовлений
з металу, але за своїм тембром вона наближена до інструментів, виготовлених
з дерева.
До мідних духових інструментів належать: валторна, труба, тромбон,
туба. Ці інструменти мають схожий спосіб утворення звука.
Ударна група інструментів об’єднує різноманітні музичні
інструменти, в яких є одна спільна риса – звук утворюється за допомогою
удару по предмету чи поверхні. Сюди належать: литаври, барабани (великий
і малий), тарілки, трикутник, кастаньєти, бубон, тамбурин, ксилофон.
Є ще одна важлива група музичних інструментів, які можна назвати
одним словом – клавішні. До неї входять, начебто, схожі інструменти, які
мають звичну клавіатуру, але відрізняються вони розміром, конструкцією і,
головне, способом утворення звуку.
Найбільший у світі і найскладніший з музичних інструментів – орган.
Це клавішно-духовий інструмент. Він звучить за допомогою труб, яких в
ньому налічується декілька тисяч. Орган має кілька клавіатур - мануалів.
Клавіатура для ніг, яка називається педаль, видобуває найнижчі звуки.
 В наші дні найбільш поширеним клавішним інструментом стало
фортепіано. Цим словом насправді називають два інструменти – рояль і
піаніно. I у піаніно, і в рояля звук видобувається однаково – за допомогою
удару молоточків по струнах. Тому фортепіано вважається клавішно-
ударним інструментом.
Попередником фортепіано був клавесин. Це теж клавішний інструмент,
але звук у ньому видобувається інакше – струни защипуються спеціальними
пристроями – гачками. Це клавішно-щипковий інструмент. Звук клавесина
гарний і своєрідний, але тихий і короткий. Саме з цієї причини клавесин
поступово вийшов з ужитку.
3. Види музичних колективів. Якщо музичний твір грає один музикант,
це називається сольним виконанням, а якщо виконавців декілька, вони
утворюють ансамбль. Ансамблем називають невелику групу виконавців, які
спільно виконують музичні твори (від 2 до 12 учасників). Назви ансамблів
однакові для вокалістів та інструменталістів: дует, тріо, квартет, квінтет.
Оркестром називається великий колектив музикантів, які спільно
виконують інструментальні музичні твори. Існують різні типи оркестрів у
залежності від їхнього складу: естрадні, народні, духові та інші.
4. Симфонічний оркестр. Найбагатший за складом і виразними
можливостями – симфонічний оркестр. Інструменти симфонічного оркестру
поділяються на вже згадані основні групи: струнно-смичкові, духові
(дерев’яні і мідні), ударні. Ударна група в оркестрі не має постійного складу.
Обов’язковий учасник кожного концерту – литаври, іноді використовуються
великий і малий барабани, тарілки, інші звучать в тому разі, якщо у творі
композитора вони передбачені. Оркестранти сидять у точно визначеному
порядку, всі інструменти обов’язково зібрані по групах.
Іноді до складу симфонічного оркестру входять рояль, орган, клавесин,
арфа. Арфа – це єдиний в оркестрі такого складу струнно-щипковий
інструмент.
Оркестром будь-якого типу керує диригент. Він не просто стежить, щоб
усі музиканти грали узгоджено. Диригент ретельно обмірковує характер
звучання музики, допомагає донести до слухача задум композитора.
Щоб познайомити дітей з тембрами різних інструментів симфонічного
оркестру, композитор Сергій Сергійович Прокоф’єв створив музичну казку
„Петрик і вовк”. Твір виконується оповідачем та оркестром. Кожна з дійових
осіб має власну музичну тему, яку композитор «доручив» певному музичному
інструменту. Тобто кожен персонаж казки має свій неповторний музичний
тембр.
 Поява піонера Петрика супроводжується звучанням струнних
інструментів, переважно скрипок, старого буркотливого Дідуся зображує
хриплуватий голос фагота, Вовка – три валторни, Пташку – флейта,
Качку – гобой, Кішку – кларнет, Мисливців – ударні інструменти. Ця
музична казка досі дуже популярна в багатьох країнах світу.

Питання до теми:
1. Що таке тембр? Тембри яких інструментів вам найбільше запам’ятались
із прослуханих на уроках?
2. Назвіть основні групи музичних інструментів. Чим вони відрізняються
одна від одної?
3. Які інструменти входять до складу кожної з груп?
4. Розкажіть про відомі вам клавішні інструменти. Звучання якого з них вам
найбільше сподобалось?
5. Які ви знаєте види інструментальних колективів?
6. Що вам відомо про симфонічний оркестр?
7. Навіщо в оркестрі потрібен диригент?
8. Тембри яких музичних інструментів характеризують персонажів казки С.
Прокоф’єва «Петрик і вовк»?