Конспект уроку

Тема. Подорож до Трипілля

Мета. Здійснити уявну подорож до Трипілля. Розкрити досягнення і значення

трипільської культури в історії України. Продовжувати розвивати у школярів
уміння і навички самостійно працювати з історичною інформацією, аналізувати
її, робити власні висновки. Прищеплювати любов і повагу до рідної землі і її
історії.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: настінна карта «Найдавніше минуле України»,портрет Вікентія

Хвойка, ілюстрації до теми, роздаткові картки, підручник Всесвітня історія,
Історія України 6 клас О.Г. Бандровський, В. С. Власов.

Структура уроку

1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань
3. Вивчення нового матеріалу
4. Узагальнення і систематизація знань
5. Домашнє завдання
Хід уроку
1. Організаційний момент

Учитель вітається з класом і перевіряє готовність учнів до уроку

2. Актуалізація опорних знань і повторення вивченого

Гра « Скринька понять»
Учитель заздалегідь готує скриньку, в якій знаходяться скручені папірці
на яких написані поняття, що необхідно розтлумачити учням.
- Родова община
- Сусідська община
- Плем’я
- Народні збори
- Неолітична революція

Далі учитель проводить бесіду з учнями.

Запитання

- Як було організовано людське суспільство за первісних часів?

 - Поясніть причини зміни привласнюю чого типу господарювання на
відтворюючий.
- Порівняйте родову общину та сусідську. Назвіть спільні та відмінні
риси.
- Назвіть головні досягнення доби неоліту та енеоліту.

3. Вивчення нового матеріалу

Слово учителя.

Час покриває минуле піском забуття. Час невблаганно стирає з лиця землі
племена, народи і цивілізації, розмиває континенти і змінює обриси землі й
саме життя до невпізнання. Та минуле продовжує жити у міфах, легендах,
спогадах. Воно повинно жити у пам'яті майбутніх поколінь як символ
нерозривного зв’язку нашої історії. І саме так довго берегли пам'ять про
минуле скарби Трипілля, які у 1897 році вдалося відкрити визначному
археологу Вікентію Хвойці.

Ще пам’ятають ваші теплі руки

Скарби Трипілля,що відшукали ви

І давши поштовх всій науці

Ви пам'ять зберегли на всі віки.

І кожна знахідка немовби промовляє

Відкрий мене я таємницю розкажу

У світ трипільської культури

Тебе мій друже поведу!

Любі школярики запрошую вас здійснити цікаву і незабутню подорож

сторінками нашої історії і відкрити ще одну визначну сторінку минулого –
трипільську культуру. Свою назву трипільська культура дістала від села
Трипілля,що на Київщині, за місцем першої знахідки. Питання про походження
трипільців довго було дискусійним. Деякі вчені вважали, що трипільська
культура виникла на основі місцевих культур. Інші вважали, що трипільці – це
племена, що прийшли в Україну. Сучасна наука дає підстави стверджувати, що
первісні трипільці були вихідцями з Балкано – Дунайського регіону. Спочатку
вони появились у межеріччі Дністра і Південного Бугу.

Робота з картою

У 4 – першій половині 3 тисячоліття до н.е. трипільці заселили все лісостепове

Правобережжя і Подністров'я доходячи до Карпат. Пізніше Волинь та степову
зону, аж до сучасної Одеси.

Знайомство з постаттю археолога В. Хвойки.

Учні отримують додаткову інформацію і самостійно опрацьовують її.

Вікентій (Честослав, Вікенс) Хвойка народився 21 лютого 1850 року в с. Семін на

Ельбі в тодішній Австро – Угорщині. Його чеський рід був старовинного
лицарського походження, але після однієї з битв, у якій брали участь його
предки, їхній маєток було спалено, всі родові документи загинули, й вони стали
звичайними поселянами. Вікентій закінчив у м. Хурдимі комерційне училище і
переїхав до Праги, де захопився вивченням давньої історії та старожитностей,
знайомився з відомими чеськими істориками та археологами,вивчав
найпоширеніші європейські мови, читав багато спеціальної літератури. У 26
років він одружується і переїжджає до Києва. Перші 15 років у Києві він
заробляв викладанням – німецької, малювання та фехтування. Згодом зайнявся
бізнесом, розбагатів на торгівлі хмелем і просом - росичкою. Захопився
агрономією. Потоваришував із чеською родиною Дефорен, які мали дачу в селі
Петрушки. Там Вікентій облаштував у їхній клуні агрономічну лабораторію. На
жаль, у клуні 40- річного Вікентія Хвойки сталася пожежа, в якій перетворилися
на попіл Хвойчині нагороди з кількох сільськогосподарських виставок у
Російській імперії, медалі, дипломи. Так було поставлено крапку на агрономії,
зявилося нове захоплення – археологія. Місця для майбутніх розкопок Хвойка
визначав, їздячи по селах навколо Києва. Розпитував. Чи на оранці на полях не
знаходили часом якихось старовинних речей, черепків. Селяни приносили свої
знахідки, показували, де їх знайшли.4 лютого 1897 року важко хворий на сухоти
Хвойка у Середньому Придніпров'ї відкрив трипільську стоянку – праджерело
нашої культури. Він розкопав декілька гончарних печей і 50 залишків жител –
землянок. А в них – цілі й побиті керамічні посудини зі складним візерунком,
глиняні статуетки людей і тварин, знаряддя праці та зброя з каменю й рогу. Їх
залишили землеробсько – скотарські племена, які жили у першій половині
четвертого тисячоліття до нашої ери. Вчені визначають, що жодної культури в
Європі, в Єгипті на той час ще не існувало; були тільки найдавніші поселення
шумерів у Дворіччі. Першовідкривач Трипільської культури упокоївся 2
листопада 1914р.

Робота з поняттями.

Учні записують до робочого зошита:

- Археологічна культура – це речові залишки, знайдені під час

розкопок, що належать до одного історичного часу й тієї самої
території, яким притаманні спільні риси. Подібність форми та
оздоблення посуду, типу прикрас, особливостей будівництва жител
і рис поховального обряду свідчать про спорідненість цих племен.
Назви археологічних культур зазвичай походять від назв
місцевостей, де було вперше виявлено типову пам'ятку.

- Трипільська культура – це сукупність археологічних пам'яток,

що датується 4 – першою половиною 3 тис. до н. е. і яка займала
все Лісостепове Правобережжя та Подністров'я – до Дніпра і
Чорного моря, а також території сучасної Румунії і Молдови.

Наступне питання теми розглядається під час роботи в групах. Опрацювати

навчальний матеріал підручника, додаткову інформацію, яку учитель подає на
картках та ілюстрації.

Після того, як учні виконали завдання учитель пропонує їм зіграти в гру

« Музейний експонат», і продемонструвати результати своїх дослідження(у
вигляді розповіді із залученням ілюстрацій) .

1 група Господарство і побут трипільців

Основою господарства трипільців було рільництво, спочатку мотичне, а потім і

орне. Вирощували пшеницю, ячмінь, просо, бобові. Врожай збирали серпами.
Зерно перетирали на борошно кам’яними зернотерками. Завдяки
використанню рала з'явилась можливість перейти до перелогової системи
землеробство, а також запровадження ярих і озимих посівів. Займалися
скотарством, полюванням на оленя, косулю, кабана. Ловили рибу. Займалися
садівництвом, вирощували яблука, груші, абрикоси, виноград. Трипільці
обробляли мідь. З неї виготовляли ножі, шила,прикраси. Трипільці застосували
перше механічне обладнання – лучкову дрель для свердління різних
матеріалів.

2 група Трипільська кераміка і розвиток мистецтва

У трипільців високого технічного і художнього рівня досягло виготовлення

керамічних виробів. Майстри володіли секретами і складною технологією їх
виробництва. Трипільський посуд виготовляли в спеціальних печах.
Виготовлення посуду було справою майстрів – професіоналів, а керамічне
виробництво – спеціалізованою галуззю ремесла у громаді. Посуд поділявся на
кухонний, столовий та культовий. Виробляли від великих півтораметрових
горщиків для зберігання зерна до невеликих статуеток та амулетів. Яскравим
явищем у світовій історії є розпис трипільцями кераміки чорною, червоною і
білою фарбами. Всі вони були природного походження. Малюнку надавали
глибокий зміст. Певні мотиви розпису і зараз можна бачити на вишивках,
килимах, писанках. Часто використовувались такі елементи: спіраль – як символ
життя,сонце, земля, рослини, тварини. Деякі вчені вважають, що в розписі
посуду закодовано легенди та міфи трипільців.

3 група. Поселення і житла трипільців

Трипільські племена жили в поселеннях, що розташовувались поблизу річок,

або на їх високих берегах . У поселенні було від десятка до сотень жител,
господарських і культових споруд. Будівлі розташовувалися рядами або
концентричними колами. В центрі поселення були від десятка до сотень жител,
господарських та культових споруд. Будівлі розташовувалися рядами або
концентричними колами. В центрі поселення були громадські споруди –
святилища..великий майдан одночасно був загоном для худоби. Житла
трипільці будували двох типів: наземні і, рідше, землянки та напівземлянки.
Свої будинки вони споруджували з глини, перемішаної з травою або соломою.
Нею обмазували дерев'яні палі, вбиті або вкопані в землю і переплетені лозою.
Вікна були округлими і закривались оболонкою міхурів звірів. Всередині було 2
– 3 кімнати. В кожній була піч, лежанка і сімейний вівтар – жертовник.

4 група. Релігійні уявлення

Основні релігійні обряди трипільців були пов’язані з культом родючості,

символи якого втілювались у жіночих фігурах. Ліпилися статуетки із глини з
домішками борошна та зерен, що мало магічний характер. Фігурки Землі –
Матері, Великої Матері досить часто були з піднятими для благословення
руками. З використанням статуеток богині родючості пов’язані релігійні обряди,
що виконувалися під час зимово – весняних свят. З цими обрядами були
пов’язані і чоловічі фігури. Крім того, статуетки були ще й оберегами
домашнього вогнища і достатку. З культом родючості пов’язані також фігури
домашніх тварин (бик, свиня,собака), птахів та обряди поховання черепів
домашніх тварин. Поховання – тілопокладання . поширеним було також
спалення тіла померлого. Це вказує на віру людей в очисну силу вогню.

-
4. Підсумки і закріплення вивченого матеріалу
Учитель. Сподіваюся вам сподобалася наша мандрівка
Уявіть що ви повернулися додому з екскурсії , про що б ви розказали
своїм знайомим найперше з побаченого і почутого. Учитель просить
обмінятися враженнями отриманими від уроку учням по парті.

5. Домашнє завдання
Опрацювати теоретичний матеріал §7.