"НЕПОВТОРНА МИТЬ ЖИТТЯ…" СТЕПАНА ПИСЬМЕННОГО

(1923-2010)

"Неповторна мить життя…" – таку назву мала виставка відомого

харківського графіка Степана Іларіоновича Письменного. Експозиція
була присвячена 85-річчю від дня народження митця. Графічні та
живописні твори віддзеркалювали основні етапи 60-річного творчого
шляху художника, і назва цієї виставки поширюється на всю творчість
художника.
С. І. Письменний народився 15 листопада 1923 року в с. Григорівка
Кіровоградської області. У юності Письменний гостро відчував красу
оточуючого світу, малював численні пейзажі, портрети селян і мріяв
стати художником. 1939 року 16-річний хлопець поступає до
Дніпропетровського (тепер Дніпровського) художнього училища і
вчиться у талановитого педагога О.С. Куко.
А далі була війна, і в 18 років юнак пішов захищати Батьківщину.
Воював Письменний на Сталінградському фронті, був кулеметником. Як
він згадував, «відстріляв 6 кулеметів». У жорстоких боях смерть
обходила його стороною, однак був тяжко поранений та лікарі спасли
бійця.
Після війни Письменний закінчує Дніпропетровське художнє
училище (1946-1949) і поступає до Харківського державного художнього
інституту, де навчався у Й.А. Дайца, Г.А. Бондаренка та В.Ф. Мироненка
(1949-1955). Через три роки його приймають до Спілки художників
України.

С. І. Письменний – художник яскравого дарування. Його інтерес до

явищ дійсності протягом усіх років творчої діяльності невичерпний, про
що свідчать численні по техніці і жанрам графічні твори. Протягом
майже усієї мистецької роботи художник працює передусім, як майстер
станкової графіки та ілюстратор.
Головна тема творів Письменного – буденні мотиви, природний
плин життя; квінтесенція буднів – поезія. Талановито, темпераментно
передає художник своє уявлення про світ, черпаючи натхнення в
навколишній дійсності. З творчістю митця пов'язане поняття життя. Воно
– у тематиці його доробків, що завжди звернені до сучасності, та в її
активному прочитанні мовою графічного мистецтва. У складних,
композиційно насичених творах Письменний зумів передати величну
панораму битви за вітчизну і мирне будівництво. Це знайшло втілення в
серії естампів "Донбас" (1957), "Новобудови"(1960), "Наші будні" (1965),
"Харківські мотиви"( 1962 – 65), "Людина і природа"(1979), серії творів
"Спогади", присвячених обороні Сталінграда.
Природна обдарованість Письменного, висока культура
використання ним зображувально-пластичних можливостей мистецтва
графіки повно і різнобічно відбилися в пейзажах, натюрмортах, жанрових
творах 1960 – 2008 рр. Автор зумів передати великий спектр виразних
можливостей ліногравюри, літографії, офорта, створивши яскраві образи
життя людей того часу. Вони завжди естетичні, прекрасні своїм
гармонійним початком.
Велика майстерність Письменного була поцінована не тільки в
Україні, але й за кордоном. 1962 року відбулося Бієнале в Італії, де
експонувалася його ліногравюра «Свої турботи» (1962). Художник
зобразив маленьку дівчинку – свою доньку, яка щось стирає у тазику, у
неї свої турботи. Світло, що ллється з вікна, акцентує частину інтер’єру
та граючу героїню цього твору.
Гармонія чорно-білого ритму, спокій композиції, продумане
співвідношення, контрастів, деталей і цілого відтворює не просто сценку
з її буднями, нічим непримітним проявом. Автор через велику гаму
виразних можливостей ліногравюри створює своєрідний графічний
«монолог» про любов до життя з його повсякденними проявами, гострим
почуттям краси мирного буття.
В образі, який зробив Письменний, є та визначеність світовідчуття і
ясність, що йдуть від цілісного сприйняття дійсності, її розуміння і
прийняття. У цьому художньому прочитанні – мудрість його збагнення.
Не випадково цей твір Письменного сподобався не тільки
відвідувачам Бієнале, але й журі, і ліногравюра «Свої турботи» була
відзначена Золотою медаллю.

В останнє десятиріччя свого життя крім графічних творів художник

звертається й до живопису. Він пише численні пейзажі в техніці олійного
живопису та темпери, відображає міста, пов’язані з історією України.
Про це свідчать такі живописні полотна, як, наприклад, "Лавра.
Святогорськ"(2002), "Запорізька Січ. Хортиця" (2007), "Вартові Кам'яної
Могили" (2008) тощо.
У Письменного – талановитого художника з життєстверджуючим
даруванням було багато планів, але їх не судилося здійснити. 26 грудня
2010 року його не стало.

За своє життя Письменний створив сотні графічних робіт, оформив

та проілюстрував біля 30 книг, був учасником понад 80 виставок. За
видатні заслуги в розвитку мистецтва в 1985 році художник відзначений
орденом "Знак Пошани". Харківська облдержадміністрація нагородила
митця премією С.І. Васильківського. Графічні та живописні твори
Степана Іларіоновича Письменного прикрашають зібрання найвідоміших
музеїв України, Росії, а також приватні колекції Італії, Франції,
Німеччини, Японії, США, Польщі та інших держав.

Л. Пономарьова