1.Спогади про П.

Мартиновича залишив його приятель, співучень з

Петербурзької академії мистецтв Опанас Сластьон (1855-1933). Він
вирізнявся широким діапазоном творчої діяльності як живописець,
графік, архітектор, мистецтвознавець, етнограф, зазнав впливу
прогресивних ідей І.Крамського та школи П.Чистякова.

З-поміж небагатьох його творів вирізняється картина "Проводи на

Січ". Тут відображено момент прощання батьків із сином, що йде на Січ.
Мати благословляє сина на велику ратну справу. Так художник розкрив
духовну велич України, глибоко вкорінене у свідомість народу явище,
що не мало відповідників у світовій історії. В картині акцентовано
всенародний характер козацтва, його прив'язаність до рідної землі,
Матері-України, що була святим образом кожному запорожцеві.
3.  Відомий триптих “Життя”, який складається з трьох частин: “Любов» (“Кохання”),
“Сім’я” і “Повернення”. У цій композиції (особливо першій частині, “Любов”), можна
вгадати вплив австрійського символіста Ґустава Клімта (картина “Поцілунок”, 1907–
1908) – і це не дивно, бо Кричевський у Відні навчався в цього художника. Проте
композиція Федора Кричевського – виразно українська своїм змістом, і навіть
здоровіша, більше нормальна. І помітно, що від оптимістичного періоду життя
(кохання, створення родини) починається інше. Селянина, який створив родину і
щасливий, забирають на війну, і нарешті він через роки повертається (остання
частина, “Повернення”). Глядач може легко здогадатися, які мучення пережили
головний герой і його родина. Адже близькі не знали, чи повернеться він живим.
Проте він повернувся – отже, є сподівання на нове життя. Ми дивимося на ці картини,
проникаючись сюжетами – але водночас тут і цікава техніка (як і на інших полотнах
Кричевського). Ар нуво поєднується з традиціями козацького мистецтва,
українського релігійного живопису…

4. козацько-селянське національно-визвольне повстання у

Правобережній Україні у 1768-1769 роках. Спровоковане
національним і релігійним гнітом правобережного
українського населення в Речі Посполитій.