Історична змінність способів

і засобів вираження
граматичних значень
• Способи й засоби вираження граматичних значень не є статичними, а протягом
історії постійно змінюються. Ці зміни стосуються:

• 1) граматикалізації фонетичних та лексичних явищ.

• Наприклад: укр. назустріч (перетворення прийменника й іменника в прислівник), би

(за походженням ця частка є колишньою формою минулого часу дієслова бути,
формою аориста), рос. печь із пекти, де -кти -"чь, яке стало показником інфінітива;
прислівники босяком, временами (закінчення перетворились у суфікси); человек-
люди (різні лексичні одиниці закріпилися за певною числовою формою);

• 2)
• зміни морфемної структури слів, зумовленої процесами опрощення, ускладнення і перерозкладу.

• Опрощення - злиття в одну морфему двох або декількох морфем- Так, слово сусід утворене з префікса су
"поруч" і кореня cid і мало значення "той, хто сидить (живе, мешкає) поруч". Згодом колишній префікс злився з
колишнім коренем в одну морфему - корінь сусід (сусідка, сусідити, сусідній, сусідський, сусідство). Слово
червоний утворене з кореня черв (червона фарба виготовлялась із черв'яків) і суфікса -ом-, однак тепер у
цьому слові виділяється тільки корінь червон (червоний, червонавий, червонястий, червоненький, червонити,
червоніти, червоніння, чер воність). У слові подушка виділяють корінь подуш, хоч колись воно мало префікс
под- і корінь уш ("те, що клали під вушко"). Російське вкус етимологічно складається з префікса в- і кореня кус
(від кусати; те, що добре кусалося, тобто їлося, було вкусным "смачним"), тепер ці дві морфеми злиті в одну -
корінь вкус (вкусный, вкуснятина). У слові счастье етимологічно виділяється корінь част' і префікс с- із сь
"гарний", звідки первинне значення "гарна частина, доля; спільна участь". На сучасному етапі счаст є одним
коренем.

• Ускладнення - процес, протилежний опрощенню. Так, запозичене з голландської мови слово зонтик (голланд.
Zondek) було розділене у свідомості українців на зонт- і - ик під впливом слів типу фантик, бантик, винтик тощо.
Див. ще клинок (із голланд. kling), валець (із нім. Walze).
• Перерозклад - перерозподіл меж між морфемами ("зсув
морфемного шва"). Так, у словах бідняк, залізняк, утворених від
прикметників на -н- бідний, залізний, -н-відділилося від основи і
відійшло до суфікса (бідняк, за-ліз-няк; ці слова стали
сприйматися як утворення від іменників біда, залізо).
Перерозклад відбувся в таких російських словах, як внушить,
внутрь, снискать, де префіксальне к відійшло до кореня (раніше
були такі префікси, як вън-, сън);
• зміни за аналогією. Так, наприклад, раніше в російській мові нормативними були
форми опенок - опенки, але теленок - телята. Оскільки пара теленок - телята є більш
звичною для російської мови, то і в парі опенок - опенки множина набула в
розмовному мовленні суфікс - ят (до недавнього часу літературно правильною
вважалася лише форма опенки, в останньому орфоепічному словнику дається як
нормативна і варіантна форма опята). У рос. слові отворить генетично виділяється
префікс от- і корінь вор (пор. ворота, воротник). За аналогією до слова творить
відбувся перерозклад: отворить, затворить, рас-творить, притворить.

• Змінюються не тільки способи й засоби вираження граматичних категорій, а й самі

категорії (в українській, як і в більшості інших слов'янських мов, зникла двоїна,
змінилася видо-часова система дієслова, скоротилося число відмін іменників та ін.).