1

Практичне заняття № 1
Словосполучення

Для культури мовлення важливим є стилістичне використання всієї

різноманітності словосполучень у структурі речення. Словосполучення — лексико-
семантична й граматична цілість щонайменше двох повнозначних слів,
поєднаних підрядним або сурядним зв'язком.
Словосполучення становить речення або його частину: Розвинена мова; Любов
і ненависть; Невже тебе не зачудовує, — як наш народ в труді росте? (П. Тичина).
Словосполучення поза реченням (сонячний день, читати статтю, працюю
наполегливо) не є комунікативною одиницею.
Для теорії і практики стилістики становлять інтерес як підрядні
словосполучення, які більш частотні, структурно і за змістом різноманітніші, так і
cyрядні словосполучення. У підрядному словосполученні зв'язок між компонентами
підрядний, бо форма залежного в ньому компонента (найчастіше окремого
повнозначного слова, часто в поєднанні з прийменником або часткою)
детермінується, зумовлюється семантикою і морфологічними властивостями
головного слова, а також і його синтаксичною функцією в реченні. В підрядному
словосполученні зв'язок підрядний: або узгодження (безсмертний подвиг), або
керування (зневага до ледарів), або прилягання (відвідаю завтра).
Слова у словосполученнях (і реченнях) завжди поєднуються семантично й
граматично. Таке поєднання обов'язкове. Без нього словосполучення неможливе.
Поєднання слів дерев'яне озеро, носити озеро безглузді за змістом, у них наявна
тільки морфологічна модель деяких різновидів словосполучення, пор.: глибоке
озеро; вивчати озеро. У поєднаннях слів глибоким озеро, вивчати озером немає
нормативної граматичної (морфологічної) моделі словосполучення. У підрядному
словосполученні завжди наявне граматично незалежне слово (головне,
стрижневе, опорне, підпорядковуюче, пояснюване, означуване) і граматично
залежне (підпорядковане, пояснююче, означаюче).
Сурядні словосполучення формуються сурядним зв'язком, який забезпечує
поєднання синтаксично рівноправних, незалежних один від одного компонентів.
Кількість таких компонентів у закритих сурядних словосполученнях сягає двох
одиниць: Не тільки розумом, а й ділами любіть Україну; натомість у відкритих
сурядних словосполученнях ця кількість може бути багатокомпонентною, кількісно
не обмеженою: Словом, я до безумства люблю небо, трави, зорі, задумливі вечори,
ніжні осінні ранки (М. Хвильовий).
Стилістика словосполучень, тобто їх функції, виявляються тільки в
контексті, у реченні. В окремо взятому словосполученні: сонячний ранок наявна
лише модель (семантична й морфологічна) підрядного словосполучення —
номінативна одиниця з двох елементів. Ця словесна модель може стати
синтаксичною й комунікативною одиницею (реченням) і набувати різних модифі-
кацій, змін, виявів: Сонячний ранок; Сонячний ранок!; Сонячний ранок?; Сонячний
ранок!? і т. ін. Отже, словосполучення поза реченням тільки існує, а будучи
реченням, стилістично діє. З повною комунікативною самостійністю
словосполучення виявляється лише у структурі речення.
Основа розмежування лексично адекватних словосполучень (сонячний ранок) і
речень (Сонячний ранок!) дещо руйнується спільністю семантики цих мовних
 2
одиниць, однак таке руйнування не ліквідовує принципової індивідуальної
своєрідності словосполучення порівняно з однозвучним реченням: сонячний ранок
— це тільки найменування певного явища природи за тією самою ознакою (він,
ранок, — сонячний): і сьогоднішній, і вчорашній, і той, який був тиждень тому, та
ін.; натомість Сонячний ранок! як конкретне речення з'являється тоді, коли йдеться
про ранок саме той, а не інший, наприклад, тільки про сьогоднішній, учорашній або
якийсь інший ранок. Стилістичне використання таких мовних одиниць, як
слова, словосполучення, сполучення слів, реалізується в реченні. Будь-яке речення
— це наслідок індивідуальної, зрідка колективної мовленнєвої творчості.
Термін «сполучення слів» неадекватний термінові «словосполучення»: у
словосполученні два члени речення (підрядне словосполучення) або два, кілька чи
багато членів речення (сурядне словосполучення), у сполученні слів — лише один:
Чорне море; Вінницька область; Микола Іванович; Ніна Лаврентіївна Івасюк; піду
подивлюсь, переді мною, з тобою, ідіть же і т. ін. Предикативна основа в реченні На
збори з'явилась більшість студентів сформувалася з одного словосполучення (два
члени речення), але з двох сполучень слів: з'явилась <- більшість (узгодження) і
більшість -> студентів (керування); Я буду працювати: одне словосполучення з
двох членів речення і два сполучення слів: Я -> буду (узгодження), буду ->
працювати (прилягання).
Окреме словосполучення прийнято розглядати не тільки на власне
синтаксичному рівні (із застосуванням до нього терміна «член речення»), а також на
рівні лексико-морфологічному — як підрядне чи сурядне поєднання щонайменше
двох повнозначних слів.
У словосполученнях, особливо підрядних (значно численніших), широко
представлена синоніміка мовлення, яка усвідомлюється і зреалізовується не тільки
в контексті речення, а й тоді, коли лексично й стилістично близькі словосполучення
розглядають парами, навіть і не в реченнєвому контексті, напр.: «Заповіт» Шевченка
— Шевченків «Заповіт»; розповідь Миколи — Миколина розповідь; синочок батька
— батьків синочок; любов матері — материна любов; подарунок брата — братів
подарунок — значення присвійності й офіційності виразніше виявляється у
словосполученні з двох іменників.
Ще активніше в усному і писемному мовленні вживаються:
— синонімічні словосполучення з відносним прикметником, який
синтаксично підпорядкований іменникові, і словосполучення, в яких замість
прикметника вживається іменник: нічна тиша — тиша ночі; дивізійний штаб —
штаб дивізії (повністю термінологічне словосполучення); міські вулиці — вулиці
міста, делегація заводу — заводська делегація;
— синонімічні безприйменникові й прийменникові словосполучення різної
частиномовної побудови: річний звіт — звіт за рік; приміський ліс — ліс при місті;
безсловесна пісня — пісня без слів; безтурботна старість — старість без турбот;
вихідного дня — у вихідний день; придорожні будинки — будинки вздовж дороги;
пор. також: будинки від дороги й будинки через дорогу (їх синонімічність менш
очевидна);
— синонімічні словосполучення з віддієслівним іменником (особливо в
публіцистичному мовленні): питання про вступників (не розв'язане) — ...із вступни-
ками; нарада про тваринництво (...з тваринництва). Пор.: бути, відсутнім через
хворобу — стилістично майже нейтральне, бути відсутнім з причини хвороби —
 3
книжне сполучення слів.
Синонімічними, отже й стилістично розрізнювальними, вважаються
словосполучення п'ятиповерховий палац і палац із п'яти поверхів; при
сорокаградусній температурі і при температурі в сорок градусів.
Не менш розгалужена синоніміка в системі дієслівних словосполучень.
Наприклад, у реченні Українська мова утверджується як державна (3 газети)
синтаксично залежну частину підрядного дієслівного словосполучення
утверджується як державна можна трансформувати, зокрема, на: у функції
державної, на правах державної, на державному рівні.
Різні структурні форми, а на їх ґрунті й стилістична своєрідність синонімічних
дієслівних словосполучень, пояснюються здатністю певних дієслів підпорядковува-
ти собі іменники (або субстантивовані слова) із залежним прийменником: плакати
від радості — плакати з радості; страждати від сорому — страждати із сорому;
придатний до життя — придатний для життя; працювати з дозволу —
працювати за дозволом; підібрати під колір — підібрати за кольором;
неприємність через нерозуміння (...від нерозуміння, ...з нерозуміння); не прийшов
через хворобу (...по хворобі); увійшов до кімнати (...в кімнату); просіяти крізь
сито(...через сито); їхати в метро(...на метро); жити між людьми (...між людей);
літати над хмарами (...над хмари, ...понад хмари); працював вечорами (...по
вечорах); летіти на літаку (...літаком) та ін.
У сурядних словосполученнях синоніміка дещо менш розгалужена, але також
досить широка й стилістично виразна, пор.: Працею людина і сильна, і красива
(О.Гончар) і Працею людина сильна, красива (багато важить інтонування таких
словосполучень).
Кожне із словосполучень мови, яке використовується на синтаксичному рівні,
завжди позначене певною стилістичною функцією. Нестилістичних словосполучень
(як і слів) немає.