СЛЕНГ ЯК

СКЛАДОВА
МОЛОДІЖНОЇ
СУБКУЛЬТУРИ

Матвіїв Мартіна-
Антонія 10-А
• Молодіжний сленг - це
сукупність мовних
засобів високої
експресивної сили, які
постійно
трансформуються, і які
використовуються у
спілкуванні молоддю, що
знаходяться у дружніх,
фамільярних стосунках

Х А РАК ТЕ РН І
О С ОБ ЛИ В О С Т І С Л Е Н ГУ
• На думку багатьох дослідників, сленг є вторинним
утворенням порівняно з жаргонами й арго, що адаптує до
своїх потреб запозичені одиниці. Значення слова «сленг»
близьке до понять «розмовна мова» і говірка, але на відміну
від них воно має суттєве соціальне маркування. Ось основні
методи сленгової лексики:
• калька (повне запозичення);
• напівкалька (запозичення основи);
• переклад (з використанням стандартної лексики в
особливому значенні disk — «млинець»; з використанням
сленгу інших професійних груп);
• фонетична мімікрія (error — Єгор);
• телескопія (алкоголік + космонавт → алконавт);
• зближення слів на основі звукової подібності, звукове
перенесення: наприклад, «лимон» замість мільйон, «мило»
замість e-mail.
 ВИЗНАЧЕННЯ ТА ІСТОРІЯ СЛЕНГУ

• На Заході період так званого «жаргонного вибуху» вже минув (увінчавшись зокрема «Механічним
апельсином» Берджеса), тоді як до України хвиля інтересу до мов різноманітних субкультур докотилась
лише порівняно нещодавно. Досі в наукових колах почасти домінує розуміння молодіжного соціолекту як
«мовного хуліганства». Дослідженням цього питання займаються нині лише окремі мовознавці, хоча сама
тема надзвичайно багатогранна.
• Сленг доволі поширене явище, він є засобом спілкування у найрізноманітніших прошарках населення та
сягає своїм корінням у сиву давнину. Навіть століття тому різні соціальні групи мали свій стиль мовлення,
притаманний саме цій групі. Крім того, розповсюдженим видом сленгу є сленг професійний, що побутує у
мовленні людей певного фаху чи роду заняття. У XVIII-ХІХ ст. на Полтавщині, де кобзарювання було
досить поширеним явищем, сліпі бандуристи мали свій власний сленг.
• Поширене у молодіжному мовленні слово «лахати» (сміятися) пішло саме від мандрівників-лірників,
навіть не змінивши значення: «дерти лаха» – сміятися. Слово «кльово» має таке саме коріння, і
вимовлялось воно спершу «клєво» («клево»). Головний персонаж оповідання Г. Хоткевича «Сліпець»
належить саме до даної соціальної групи й ось цитата:
• «Оце, – думаю, – кльово» (у значенні «добре»).
 КЛАСИФІКАЦІЯ
СЛЕНГУ

• Класифікувати сленг можна за різними ознаками. Наприклад, за стилістичними ознаками слова сленгу (жаргону), як було зазначено
вище, можна поділити на звичайні, тобто нейтральні, та згрубілі (нецензурна лексика).
• Важливим чинником у творенні сленгових лексем є спорідненість інтересів осіб, які формують різновид цього ненормативного
утворення. За цією ознакою лексичні одиниці молодіжного сленгу можна поділити на такі, що вживаються:
• – у середовищі людей, що мають справу з комп’ютерами.
• У даному колі найчастіше використовуються жаргонні слова англомовного походження. Це викликано насамперед тим, що
англійська є мовою комп’ютерних технологій. У процесі роботи з комп’ютерною технікою деякі слова перейшли до української
розмовної лексики. Так, у даній сфері можна почути слова: áпгрéйд (поліпшення, модернізація комп’ютера), батóни (клавіші), мáсдай
(крайній ступінь невдоволення), сидюк (дисковод та диски CD-ROM), юзер (користувач).
• – Свої сленгові новотвори мають люди, які цікавляться автомобілями.
• Найпоширенішими лексемами цієї групи є назви різноманітних автомобільних деталей та іншого обладнання: бублик, баранка
(кермо), тачка (автомобіль), резина, скати (шини) тощо;
• – у середовищі підлітків, які захоплюються музикою, часто вживають такі слова: вертушка (CD-програвач), саундтрек (мелодія, що
супроводжує відеофільм), сингл (CD з меншою, ніж на альбомі, кількістю пісень), солянка (збірний концерт).
• Власний сленг мають книголюби, газетярі, спортсмени та ін. До того ж у кожній з названих груп можна виділити підгрупи.
Наприклад, спортивний сленг поділяється на сленг футболістів, хокеїстів, плавців та ін.