 НАУКОВI ЗАПИСКИ Серія: філологічні науки Випуск 81(4)

4. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию. – М., 1984. – С. 160-170.

5. Кузнецова А.И. “Гендер” как категория социолингвистики // Гендер: язык, культура, коммуникация. Мат-лы первой
Междунар.конференции. – М.: МГЛУ, 2001. – С. 221-233.
6. Мартинюк А.П. Конструювання гендеру в англомовному дискурсі. – Харків: Константа, 2004. – 292 с. (Бібліографія. –
С. 256 – 288.)
7. Сергеева Е.Н. Судьба // Антология концептов / Под ред. В.И. Карасика, И.А. Стернина. – Волгоград: Парадигма,
2006. – Т.3. – С. 279-293.
8. Солохина А.С. Концепт “свобода” в английской и русской лингвокультурах. – Автореф.дис.канд.фил.наук. –
Волгоград: ВГПУ, 2004. – 26с.
9. Тупахина О. Отражение индивидуальных стереотипов в немецком языке // Нова філологія. Збірник наукових праць. –
2008. – №29. – С. 203 – 206.
10. Фатыхова Л.А. Гендерная ассиметрия речевого поведения коммуникантов // Гендер: язык, культура, коммуникация.
Мат-лы первой Междунар.конференции . – М.: МГЛУ, 2001. – С. 342-347.
11. Чернейко Л.О. Лингво-философский анализ абстрактного имени. – М.: [б.и.], 1997. – 319 с.
12. Шведова Н.Ю. К определению концепта как предмета языкознания // Языковая личность: текст, словарь, образ мира.
К 70-летию чл.-корр.РАН Ю.Н. Караулова, Сб.Ст. – М.: Изд-во РУДН, 2006. – С. 506-510.
13. Longman Dictionary of English Language and Culture. – Harlow: Addison Wesley Longman, 1999. – 1568p.
14. Paxman J. The English: A Portrait of a People. – London: Penguin Books, 1999.
15. Roget’s International Thesaurus. – London: Penguin Books, 1966. – 1258p.
16. Tannen D. You Just Don’t Understand: Women and Men in Conversation. ― N.Y.: W.Morrow, 1990.
17. The Penguin A-Z Thesaurus. – London: Penguin Books Ltd, 2001. – 442p.
Иллюстративный материал:
18. Murdoch I. The Sacred and Profane Love Machine. – London: Penguin Books Ltd, 1974. – 366p.
* В нашей работе мы используем следующие сокращения личных имен: B – Blaise, H – Harriet, D – David, L – Luca, E –
Emily, M – Monty, S –Sophie .
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА
Людмила Четиреннікова – аспірант кафедри англійської філології Горлівського державного педагогічного інституту
іноземних мов.
Наукові інтереси: тендерна лінгвістика.

ДИФЕРЕНЦІЙНІ ОЗНАКИ ПОНЯТТЯ “ЕКЗОТИЗМ” ЯК

ВІДОБРАЖЕННЯ ФРАГМЕНТУ ІНШОМОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ
(на прикладі французьких екзотизмів в англійській мові)
Наталія ЧУМАК (Хмельницький, Україна)
У статті розглянуто основні характерні ознаки екзотизмів, визначено їх статус серед інших видів
іншомовної лексики, подано класифікацію французьких екзотизмів в англійській мові за основними
тематичними групами.
The article deals with the main characteristic features of the exotic words and phrases as well as the
determination of their status among the other types of the foreign vocabulary. The French exotic words and
phrases in English are classified by the main thematic groups.

В період бурхливих сучасних соціальних змін можна спостерігати те, як мови тісно
контактують між собою. Термін "мовний контакт" вперше був запропонований А. Мартіне, а
пізніше дістав подальшого розвитку в роботах У. Вайнрайха. Неабияку увагу проблемі
мовних контактів приділяв А.І. Бодуен де Куртене, стверджуючи, що при контактуванні мов
відбувається запозичення тих чи інших елементів (лексичних, фонетичних, граматичних,
семантичних тощо) [12]. Власне, мова, контактуючи з іншою мовою, поповнює свій
лексичний склад за рахунок останньої, взаємодіючи з нею не лише безпосередньо через
спілкування їх представників, але й опосередковано – через телебачення, відеопродукцію,
торгівельні зв'язки тощо [7: 8-11].
Одним з джерел цього поповнення виступає і художня література, що відображає
духовні цінності та скарби того чи іншого суспільства, а також преса, яка є одним з основних
шляхів появи в мові нових найменувань, явищ, що характеризують національний колорит,
побут, культуру, є притаманними лише одному народу і не характерні для іншого. Процес
контакту та своєрідного взаємовпливу мов є невід'ємною частиною життя будь-якого
суспільства. В результаті спілкування, обміну інформацією відбувається запозичення
оригінальних ідей, понять, предметів, що неуникно призводить до запозичення їх лексичних
одиниць – появі нових слів, оскільки головний і основний закон мови – це те, що кожне
явище, кожен предмет чи поняття повинні мати назву, тобто повинні бути названі словом [8:
134]. Таким чином, вступаючи між собою в контакти, народи не лише збагачують свій
лексичний потенціал, а й розширюють діапазон власної культури, привносячи до неї нові
аспекти, незнані, а часом не до кінця зрозумілі носіям мови, що запозичує.
69
Випуск 81(4) Серія: філологічні науки  НАУКОВI ЗАПИСКИ
Хоча не завжди при потраплянні слова до лексичної системи потрапляє і предмет, який
позначається цим словом. Лексичні одиниці можуть потрапляти в мову без запозичень речей
та предметів до іншомовної культури. Так, вони залишаються "екзотичними" для носіїв
мови-джерела. Цей процес так званої екзотизації мови є часто несвідомим і не залежить від
самих її носіїв, хоча чинить на них неопосередкований вплив, змушуючи їх сприймати і
приймати чужі їхньому сприйняттю слова, екзотизми, які позначають незрозумілі,
специфічні поняття, предмети та явища іншомовної картини світу.
Питання екзотичної лексики неодноразово розглядалися у працях таких вчених, як
К. Богданов [1], С. Тіміна [7; 8], І. Воронкова [4], Н. Rheingold [10] та інших, проте ще й досі
екзотизми не вивчалися монографічно, відсутнє чітке і повне визначення поняття "екзотизм",
немає одностайності щодо статусу екзотизмів в лексичній системі мови, нерідко погляди
лінгвістів дуже різняться між собою та іноді суперечать один одному. Тому, з огляду на те,
що це питання потребує подальшого розгляду, актуальність дослідження зумовлена
необхідністю комплексного вивчення екзотизмів як особливого класу іншомовної лексики.
Метою даного дослідження є встановлення диференційних ознак поняття "екзотизм" як
відображення фрагменту іншомовної картини світу. Окреслена мета дослідження передбачає
вирішення таких завдань: встановити характерні ознаки екзотизмів, визначити статус
екзотичної лексики серед інших видів іншомовної лексики, класифікувати французькі
екзотизми в англійській мові за основними тематичними групами.
У складі іншомовної лексики екзотизми займають особливе місце, оскільки це слова, що
відображають специфічні реалії іншомовної картини світу, характеризуються яскраво
вираженим національним і локальним забарвленням та не мають точного еквівалента в мові-
реципієнті, оскільки відсутні реалії, які позначаються цими словами. Тому екзотизми
займають особливе місце в мові між власне запозиченнями, які повністю асимілювались
мовою-реципієнтом, та іншомовними вкрапленнями, ступінь асимільованості яких
мінімальний або нульовий.
Рейнольд розглядає їх як "проміжну категорію" між засвоєними запозиченнями та
іншомовними вкрапленнями, щось на зразок "зали очікування" [10: 4-9]. Багато таких слів
доволі часто вживаються в мові-реципієнті, тому їх не можна вважати незасвоєними, але
водночас відчувається, що вони іншомовні, тому їх не можна кваліфікувати як повністю
асимільовані запозичення [6: 138-140]. Проте різниця між екзотизмами та іншими класами
іншомовної лексики досить нечітка, по-перше, тому що різні вчені неоднозначно розцінюють
ті чи інші підвиди іншомовної лексики, а по-друге, у сучасній лінгвістиці ще й досі не
склалося стійкої термінології щодо цієї категорії лексичних одиниць [3: 90-93].
Ця проблема залишається гострою і дискусійною в світлі сучасних лінгвістичних
досліджень ще й тому, що немає чітких критеріїв розподілу між різними класами іншомовної
лексики, до якої належать екзотизми. В результаті своєрідної "рухливості" екзотизмів і, як
наслідок, – потреби описати і розмежувати поняття суміжні з ними, одне за одним з'являлись
дослідження, в яких слова, що називають особливості життя і побуту інших народів,
отримують назви: безеквівалентна лексика (Н.Г. Михайловська, О.Н. Усачова), культурно-
маркована лексика (І.Г. Авер'янова), фонова лексика тощо. В інших роботах екзотизми
виділяються в особливу категорію слів і термінуються, як: екзотична лексика, культурно-
екзотичні слова, екзотизми-вкраплення, іншомовні включення, іншомовні елементи,
безеквівалентна маркована лексика, ксенізми, локалізми, алієнізми, регіоналізми,
етнографізми та інші [12].
Та чи справді доцільно говорити про взаємозамінність понять "екзотизм" і
"етнографізм", "екзотизм" і "локалізм", "екзотизм" та "регіоналізм"? Перш за все, слід
наголосити, що термін "екзотизм" визначає сам лексичний матеріал, термінами
"етнографізм", "регіоналізм", "локалізм" позначають саме матеріальні предмети та абстрактні
поняття, тому ці терміни не можуть бути взаємозамінними, оскільки належать до різних сфер
дослідження: лінгвістики та етнографії [2:135-138]. Хоча, якщо мова йде про реалії на
позначення таких лексико-тематичних груп етнонімів, як племена, народності, свята тощо,
розмежувати терміни "екзотизм" і "етнографізм" досить нелегко. Завдання ускладнюється ще
й тим, що немає чіткого визначення терміну "екзотизм". Вважається, що до екзотичної
70
 НАУКОВI ЗАПИСКИ Серія: філологічні науки Випуск 81(4)

лексики відносяться слова, які позначають специфічні явища із життя інших народів,
відсутні в житті народу мови-реципієнта. Л.Н. Новиков в основу розмежування екзотичних і
неекзотичних слів кладе зовнішньо-системну ознаку, тобто безпосередню віднесеність
іншомовного слова до реалії народу [9 (2: 3)].
Типовими ж ознаками екзотизмів є унікальність референта, відсутність синонімів в мові-
реципієнті та високий ступінь зв'язаності з національно-культурною своєрідністю змісту
повідомлення. Не можна не погодитись з думками В.Ю. Мартинек щодо недостатності
зовнішньо-системної ознаки для відмежування екзотизмів від неекзотичних лексичних
одиниць, оскільки їх варто розглядати у протиставленні екзотизми – засвоєні запозичення. З
іншого боку, слово не може бути запозичене перш, ніж буде запозичена річ, яку воно
позначає, і воно буде залишатись чужим для носіїв даної мови до тих пір, поки екзотичною
буде здаватись реалія, що позначається цим словом [12].
Тому нерідко в лінгвістичній літературі замість терміну "екзотизм" вживаються поняття
"етнографізм" або "регіоналізм" як синонімічні. Це недивно, тому що за своєю функцією
передачі місцевого колориту, національних особливостей ці поняття дуже близькі. Однак
етнографізми і регіоналізми позначають реалії, специфічні лише для певної місцевості, тобто
являють собою діалектні слова, а отже залишаються за межами літературної мови [1: 11-19].
Екзотизми навпаки входять до літературної мови і займають особливе місце в його лексичній
системі – з огляду на екстралінгвістичну своєрідність (відсутність денотату), вони
знаходяться ніби "на периферії лексики, становлячи її пасивний запас" [5: 140-142]. Це так
звані "пасивні" екзотизми, наприклад:
1) назви свят та святкових атрибутів: le réveillon (англ. Christmas supper in France) –
різдвяна вечеря у Франції; le Père Noële (англ. French Santa Claus) – Дід Морозу Франції; la
búche de Noële (англ. 1) log burnt on the eve of Christmas, англ. 2) cake in the form of a log) – 1)
різдвяне поліно, спалене напередодні Різдва за традицією, 2) різдвяний торт у формі поліна;
lе 14 juillet (the 14th of July, national holiday in France, the day of the Bastille downfall) –
національне свято у Франції, День взяття Бастилії тощо; le Beaujolais (англ. 1) holiday of
the new wine in France, англ. 2) sort of the French wine) – 1) свято молодого вина у Франції, 2)
сорт французького вина.
2) слова та словосполучення, що мають історично-національну окраску: les Bourbons
(англ. dynasty of French kings) – династія Бурбонів; la Bastille (англ. prison in Paris) –
Бастилія, в'язниця в Парижі; Saint Louis (англ. French king who was famous for the erecting of
many churches) – король Франції Людовік IX Святий; Louis Le Gros, l'Eveillé, Le Batailleur
(англ. French king who was famous
for his obesity) – король Франції Людовік VI Товстий; Phillipe le Bel (англ. French king who
was famous of his beauty) – король Франції Філіп IV Красивий; le Querelleur (англ. French king
who was famous for his quarrelsomeness) – король Франції Людовік X Сварливий тощо.
3) назви національних транспортних засобів: TGV/скор. від le train à grand vitesse (англ.
high speed train in France) – високошвидкісний потяг у Франці, TER/скор. від le train express
regional (англ. regional express train in France) – регіональний експрес тощо;
4) окремі слова і вислови, насичені специфічним національним забарвленням, які попри
те, що мають синонім у мові-реципієнті, вживаються в ній для надання мовленню більшого
колориту і екзотичності, так звані стилістичні екзотизми: тегсі bеаисоир (англ. thank you very
much) – дуже дякую, с'est la vie (англ. this is life) – це життя тощо.
Проте деякі так звані "регулярні" екзотизми, маючи довгу історію вживання в мовленні,
стають загальнозрозумілими, наприклад:
1) звертання до осіб жіночої та чоловічої статі: monsieur (англ. mister) –месьє; madame
(missis) – мадам, пані; mademoiselle (miss) – мадемуазель, неодружена пані тощо;
2) назви національних страв: le foie gras (англ. pâté of goose liver) – паштет із гусячої
печінки; le beaufort (англ. a kind of Savoyard cheese) – бофор, савойський сир, близький до
швейцарського сиру грюйєр; le camembert, le brie, le roquefort (англ. sorts of cheese covered
with mouldiness) – камамбер, брі, рокфор (види сиру з пліснявою); le cassoulet (англ. ragout of
beans and fowl baked in the pottery) – рагу з бобів і м'яса птиці, запечене в глиняній мисці; le
croque-monsieur (англ. hot sandwich with cheese and ham) – гарячий сандвіч з сиром і шинкою;
71
Випуск 81(4) Серія: філологічні науки  НАУКОВI ЗАПИСКИ
le croque-madame (англ. hot sandwich with cheese and ham covered with fried eggs) – гарячий
сандвіч з сиром, шинкою, покритий яєчнею; la choucroute garnie (англ. pork with potatoes and
sauerkraut) – свинина з картоплею і кислою капустою; la quiche lorraine (англ. baked pudding
with small pieces of leaf lard) – запіканка з мілко нарізаними шматочками сала; le pot-au-feu
(англ. stewed beef with vegetables) – тушкована яловичина з овочами, le hachis Parmentier
(англ. potato and meat baked pudding) – картопляна запіканка з м'ясом; la bouillabaisse (англ.
fish soup with garlic and spices) – рибна юшка з часником і прянощами, поширена на півдні
Франції; la brandade (англ. chopped cod with butther or cream and garlic) – тріска по-
провансальськи, рублена тріска з маслом чи вершками і часником; la fondue bourguignonne
(англ. pieces of meat sopping in the boiling oil) – фондю по-бургундськи, страва із шматочків
м'яса, які вмочуються в розігріту до кипіння олію тощо;
3) назви національних закладів та визначних місць: le Quartier Latin (англ. students' city
block in Paris) – Латинський Квартал, студентський, університетський квартал у Парижі,
le Théâtre Français (англ. famous theatre in Paris) – славнозвісний театр Комеді-Франсез у
Парижі, le Montmartre (англ. Paris street where there are a lot of cafes famous for their
remarkable visitors) – Монмартр, вулиця у Парижі, де розміщено багато кафе, що
славляться своїми визначними відвідувачами, le Palais Bourbon (англ. the official residence of
the National Assembly in France) – офіційна резиденція Національної Асамблеї Франції, le
Palais de Luxembourg (англ. the official residence of the Senate in France) – офіційна резиденція
Сенату Франції, l'Hôtel Matignon (англ. the official residence of the French Prime minister) –
офіційна резиденція прем'єр-міністра Франції, l'Elysée (англ. the official residence of the
French President) -офіційна резиденція президента Франції тощо.
В лексикології екзотизми відносять до безеквівалентної лексики з огляду на те, що у них
немає однослівних еквівалентів у мові-реципієнті. Однак, не слід забувати, що
безеквівалентна іншомовна лексика не обмежується лише екзотичними словами [5: 32-35].
До неї входять також лексичні неологізми, які також не мають прямих еквівалентів у мові-
реципієнті, хоча відрізняються між собою наявністю / відсутністю денотата в мові-
реципієнті. Водночас екзотизми як особливий тип іншомовної лексики відзначаються строго
номінативним характером значень і пов'язаною з цим їх стійкою морфологічною
однорідністю: екзотизми являють собою переважно конкретні іменники, тоді як іншомовні
слова інших типів можуть бути не лише іменниками і прикметниками (vin ordinaire – cheap
table wine – дешеве столове вино, enfant terrible – a person given to unconventional conduct –
людина з неадекватною поведінкою), а й прислівниками (en fête – dressed for or engaged in
festival – по-святковому, en famille – with one's family – в сімейному колі) і навіть
прийменниками (à lа – а-ля) [11; 6: 139].
Ще однією притаманною рисою екзотизмів є практично нульова словотворча
продуктивність та відсутність дериватів у більшості екзотичних слів. Іншою характерною
особливістю екзотизмів є їх нездатність до семантичного варіювання, полісемії, тобто появи
у них лексико-семантичних варіантів. Екзотизми у своїй більшості моносемні,
багатозначність притаманна лише тим словам, які "перенесли" її з мови-джерела, хоча їхня
кількість невелика [4: 125-128].
Проведене дослідження дає змогу стверджувати, що екзотизми це лексичні одиниці, які
належать до іншомовної лексики, означають унікальні, специфічні реалії, поняття, концепти,
відображають фрагменти іншомовної картини світу і, не маючи денотатів у мові-реципієнті,
несуть у собі певне смислове навантаження, колорит культури мови-джерела, виконуючи
функцію атракції, інтригуючи читачів/слухачів своєю новизною, незвичайністю та
екзотичністю. На відміну від інших класів іншомовної лексики, таких, наприклад, як
лексичні неологізми, екзотизми являють собою переважно конкретні іменники, тоді як
іншомовні слова інших типів можуть бути не лише іменниками, а й прикметниками,
прислівниками, прийменниками тощо. На відміну від етнографізмів і регіоналізмів, які
позначають реалії, специфічні лише для певної місцевості, тобто являють собою діалектні
слова, екзотизми входять до літературної мови, хоча й знаходяться "на периферії лексики,
становлячи її пасивний запас". Перспективою подальших розвідок даного дослідження є
аналіз екзотизмів французького походження в англійській мові за структурно-семантичними
72
 НАУКОВI ЗАПИСКИ Серія: філологічні науки Випуск 81(4)

характеристиками та встановлення механізмів їх лексико-семантичної та граматичної

асиміляції.
БІБЛІОГРАФІЯ
1. Богданов К.А. О крокодилах в России. Очерки из истории заимствований и экзотизмов. - М.: Новое литературное
обозрение, 2006. – С. 11–19.
2. Виноградова Е.В., Феоклистова В.М. Сопоставление семантических структур экзотизмов (на материале русского,
английского, французского и немецкого языков) / Язык образования и образование языка: Материалы международной научной
конференции. – В.Новгород, 2000. – с. 135–138.
3. Ворожейкин В.В. Французские заимствования в английском языке // Иностр. яз. в шк. – 2004. – № 2. – С. 90–93.
4. Воронкова И.С. О понятиях "экзотизм" и "варваризм". - Вестник Воронежского государственного университета,
серия: лингвистика и межкультурная коммуникация. – 2006. – № 2. – С. 125–128.
5. Конецкая, В.П. Семантические типы слов (на материале английского языка) / В. П. Конецкая. // Ambiguity, vagueness,
polysemy: readings in modern English lexicology. – Киров, 1997. – С. 32–35.
6. Маринова Е.В. Экзотическая лексика как лингвистический феномен. –Вестник Нижегородского университета им.
Н.И. Лобаческого. – Н.Новгород: Изд. ННГУ, 2003. – С. 138–142.
7. Тимина С.А. Семантические характеристики экзотической лексики (на материале современной англоязычной
прессы). – Вестник ВятГГУ, серия: филология . – 2008. – №1 (2). – С. 8–11.
8. Тимина С.А. Экзотизмы в современной англоязычной прессе: Дисс. ... канд..филол.наук: 10.02.04. – Киров, 2003. –
161 с.
9. Черкасова М. Культурно-маркированная лексика в составе современного русского языка // Творчество и
коммуникативный процес. – 1999. – Вып. 4, том П. – С. 3.
10. Rheingold Н. They have a word for it / H. Rheingold. – Los Angeles, 1988. – P.4-9.
11. Varchaver M, Moore F.L. The Browser's Dictionary of Foreign Words and Phrases. – New York, 2001. – 280 p.
12. http://www.nicomant.fiIs.us.edu.pl/irn/1999/i6/pril/cherkl.html
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА
Наталія Чумак – аспірантка кафедри германських мов КиМУ.
Наукові інтереси: етнолінгвістика, лінгвокультурологія.

СЕМАНТИКА ТА НОМІНАЦІЯ АНТРОПОМОРФНОЇ ФІГУРИ Й

ДЕРЕВЦЯ В СЕРЕДНЬОПОЛІСЬКІЙ КУПАЛЬСЬКІЙ ОБРЯДОВОСТІ
Марина ШАРАПА (Житомир, Україна)
У статті розглянуто семантику купальських обрядових предметів (антропоморфної фігури та
деревця), подано їх номінацію в середньополіських говірках, вказано які основні теми плану змісту
репрезентують ці предмети в обрядових текстах.
The article is devoted to the semantics of Kupalo rite subjects (anthropomorphic figures and rite tree) and its
nominations in Polissya dialects. The main themes of the plan of content that represent these subjects in the rite
texts are defined in the article.

Свято Івана Купала відзначають майже всі європейські народи, його вважають одним із
найважливіших річних свят. Це свято припадає на досить важливе за народними уявленнями
явище – літній сонцеворот, або сонцестояння, тому базується на великій кількості архаїчних
вірувань та складається з багатьох ритуалів [8: 328; 11: 228; 15: 391].
У європейських народів, які займаються хліборобством, весняно-літні календарні обряди
були спрямовані на реалізацію однієї основної мети: магічне забезпечення врожаю полів.
Закономірно, що в часи обожнювання природи та поклоніння сонцю в народній свідомості
літнє сонцестояння закарбувалось як важливе явище, яке може сприяти забезпеченню
врожаю, що було основною метою господарської діяльності хлібороба.
Семантика та зміст купальського свята, на думку дослідників, були зумовлені
важливістю в хліборобському календарі періоду літнього сонцестояння та пов’язаними з ним
культами сонця, води, рослинності [1: 108; 6: 152].
Культ рослинності знайшов своє відображення зокрема в купальських ритуалах
приготування, використання та знищення антропоморфної фігури та деревця. Ці ритуальні
предмети могли функціонувати паралельно в обряді або взаємозамінюватися. Те саме
стосується їх назв. Так, назва Купало в середньополіських купальських обрядових текстах
поширена на позначення як антропоморфної фігури, так і купальського деревця.
Семантична структура української назви Купало включає такі значення: 1) 'свято Різдва
Іоанна Хрестителя', 2) 'переддень свята Івана Купала', 3) 'міфічна істота', 4) 'ритуальний
предмет: факел, гілка, прикрашене деревце тощо', 5) 'жіночий міфологічний персонаж,
дівчина, яка роздає квіти під час ворожіння купальської ночі', 6) 'опудало – атрибут свята',
7) 'вогнище в ніч на Івана Купала', 8) 'всі учасники обряду', 9) 'спеціальна квітка',

73