Практичне заняття № 1

Тема: «Історія та теоретичне підґрунтя лінгвокультурології як науки»

Виконала: студентка 351.2 групи
Посна Альона
Теоретичні питання
1. На яких принципах базується сучасна наукова парадигма і на основі
яких виникла лінгвокультурологія?
Наукова спільнота використовує звичне поняття наукової парадигми в її
первісному трактуванні ( за Т.Куном), тобто парадигма – це визнані всіма
наукові досягнення, які протягом певного часу дають науковому
співтовариству модель постановки проблеми та її рішення.
Трансформація наукової парадигми в наш час — це передусім зміна
стандартів, формату наукової раціональності.
Криза уявлень привела лінгвістику до необхідності вивчення мови у всьому
різноманітті її зовнішніх зв'язків, зв'язків із людиною, культурою,
суспільством. Антропоцентризм став характерною рисою сучасних
лінгвістичних досліджень.
Антропоцентрична парадигма (номінативно-прагматична парадигма у А.
М. Ломова), перемикає інтереси дослідника на суб'єкт пізнання, аналізується
людина в мові та мова в людині. Як основні напрями, що формуються в
рамках даної парадигми, називаються когнітивна лінгвістика та
лінгвокультурологія. Антропоцентризм, безумовно, є відмінною рисою
сучасної лінгвістики.
Кубрякова виділяє такі чотири важливі установки, що відносяться до
сучасної лінгвістичної парадигми: експансіонізм, що виявляється у виході
лінгвістики на зв'язки з іншими науками, а також в інтеграції кількох
суміжних наук та укрупненні окремої великої науки; 2) антропоцентризм,
відповідно до якого наукові об'єкти вивчаються з позицій їхньої ролі для
людини; 3) функціоналізм (або неофункціоналізм), за якого центральною
проблемою науки стає вивчення функцій об'єкта дослідження, його
призначення; 4) експланаторність, що трактується як тенденція сучасної
лінгвістики знайти певне пояснення внутрішньої організації мови, її окремим
модулям.
Переважна більшість лінгвокультурологічних розвідок здійснюється в межах
антропоцентричної парадигми.
Основними принципами, на яких ґрунтується лінгвокультурологія,
науковці називають експланаторність, антропоцентризм, етноцентризм
і функціоналізм. Окрім цього, слушно додати ще когнітивізм, що
передбачає дослідження мови як результату когнітивної діяльності людини,
способу організації та зберігання людського знання про світ, простір думки
та духу;
власне лінгвокультурологічний принцип (необхідність аналізу об’єкта
культури, маніфестованого в мові, як єдності мовної і позамовної сутності);
принцип інакшості (доцільність урахування при зіставно-
лінгвокультурологічному підході ідеї інакшості, яка реалізується в такому
судженні: матеріали одного етносу свідчать про те, що поняття в ньому
представлено інакше, ніж у мові іншого етносу).

2. Назвіть основні напрями сучасних лінгвокультурологійних студій.

За В. А. Масловою, на сучасному етапі в лінгвокультурологійних студіях

умовно можна виділити такі напрямки дослідження:
 лінгвокультурологія окремої соціальної групи або етносу в конкретній
лінгвокультурній ситуації (пор. лінгвокраїнознавство);
 діахронічна лінгвокультурологія, тобто вивчення змін
лінгвокультурного стану етносу за певний проміжок часу (пор.
етнолінгвістика);
 порівняльна лінгвокультурологія, що вивчає лінгвокультурні процеси в
різних, але взаємопов’язаних етносах;
 зіставна лінгвокультурологія, яка вивчає лінгвокультуру певного
етносу з позиції представників іншого етносу;
  лінгвокультурна лексикографія, основним завданням якої є укладання
лінгвокраїнознавчих словників
Іншими напрями сучасних лінгвокультурологійних студій є
лінгвокраїнознавство, етнолінгвістика.

3. Які мовні одиниці є предметом лінгвокультурології? Назвіть

основні завдання цієї галузі знань.
В лінгвокультурології за В. А. Масловою мовними одиницями є такі що
набули символічного, еталонного, образно-метафоричного значення в
культурі та які узагальнюють результати власне-людської свідомості в
міфах, легендах, ритуалах, обрядах тощо.
Основним предметом дослідження лінгвокультурології є специфічні мовні
одиниці, які містять культурний компонент значення. Такими одиницями
є лінгвокультурні концепти, лінгвокультуреми,символи, стереотипи,
міфологеми, фразеологізми тощо. Усі вони є національно культурно-
специфічними.
Основними завданнями лінгвокультурології за В. А. Масловою
вважається:
 Вивчення ролі культури у творенні мовних концептів.
 З’ясування способу прикріплення «культурних смислів» до мовного
знаку.
 Дослідження ступеня усвідомлення та впливу «культурних смислів» на
мовленнєві стратегії.
 Вивчення культурно-мовної компетенції носія мови, на підставі якої
«культурні смисли» втілюються в текстах та розпізнаються носіями
мови.
 Дослідження концептосфери (сукупності основних концептів цієї
культури), а також культурної семантики даних мовних знаків.
 Систематизація основних лінгвокультурологійний понять, тобто
створення такого поняттєвого апарату, який би не лише дозволив
аналізувати проблему взаємодії мови та культури в динаміці, але й
забезпечив би взаєморозуміння в межах антропоцентричної парадигми.

4. Перерахуйте загальнонаукові методи, якими послуговується

лінгвокультурологія.
Загальнонаукові методи: інтроспективний, прийоми дедукції та індукції;
Взагалі, загальнонаукова методологія – це узагальнення принципів та
методів вивчення явищ різними науками: спостереження, експеримент,
моделювання,інтерпретація.
Якщо конкретизувати, то можна виокремити такі методи: метод
запропонований Дж. Лакоффом за допомогою процедури аналізу метафори. •
Метод запропонований В.А. Масловою – аналізувати тексти в межах
герменевтичної парадигми. • Г. Ольшанський основним методом аналізу
мовних знаків у лінгвокультурології називає процедуру співвіднесення груп
або масивів мовних знаків зі знаками. • О. Т. Хроленко пропонує
використовувати методи концептуального аналізу. • Дискурсний аналіз (за
концепцією М. Фуко). • Методи квантитативної лінгвістики
використовуються передусім для дослідження сутнісних характеристик мови
та встановлення статистичних властивостей мовлення. • Домінантний аналіз
5. Яка з мовних одиниць є основним поняттям лінгвокультурології?
Розкрийте коротко суть цього поняття.
Серед базових одиниць лінгвокультурології вчені називають «національну
мовну картину світу», «(лінгвокультурний) концепт», «лінгвокультурему»,
«національну мовну особистість».
Основним поняттям вважається лінгвокультурний концепт який є
дискретною змістовою одиницею коллективної свідомості, яка відбиває
предмет реального чи ідеального світу та зберігається в національній пам’яті
у вербально визначеному вигляді.
6. Хто з українських дослідників першим встановив тісний зв’язок між
мовою і культурою? На працях якого вченого ґрунтувалися погляди
вітчизняного мовознавця?
О. О. Потебня був першим хто використав підхід встановлюючи зв’язок між
мовою і культурою. Його погляди грунтувались на працях В. фон
Гумбольдта
7. Які науки, на ваш погляд, є дотичними до лінгвокультурології? Які
саме аспекти лінгвокультурології вивчаються іншими дисциплінами?
Лінгвокультурологія більш за все пов’язана з лінгвоісторичними
дисциплінами, такими як культурологія, етнолінгвістика,
етнопсихолінгвістика, лінгвокраїнознавство, перекладознавство, а також
лінгвістикою (лексикологією, фразеологією, семантикою тощо).
Найтісніші зв’язки лінгвокультурологія виявляє з культурологією та
лінгвістикою. Культурологія вивчає самосвідомість людини щодо природи,
суспільства, історії, мистецтва та інших сфер її соціального та культурного
буття і об’єктом її є культура; одним із завдань мовознавства є дослідження
світогляду, який відбивається та фіксується в мові у вигляді мовної картини
світу й об’єктом лінгвістики є мова. Лінгвокультурологія досліджує процес
та результат постійної діалектичної взаємодії мови та культури, а об’єктом її
є синергетична єдність цих двох сутностей.
До лінгвокультурології також дотична етнолінгвістика. Вона становить
особливий напрямок сучасної науки, що досліджує зв’язки мови з культурою,
народними звичаями, соціальною структурою суспільства та нації тощо. У
центрі сучасних етнолінгвістичних студій знаходяться ті лексичні елементи
мови, які можна співвіднести з певними матеріальними або культурно-
історичними комплексами. Основними проблемами етнолінгвістики є
реконструкція етнічної території за мовою та реконструкція матеріальної та
духовної культури етносу за даними мови. Метою етнолінгвістики, є
історична ретроспектива, тобто вияв і розкриття фольклорної картини світу
народу.
Також, лінгвокультурологія тісно пов’язана з лінгвокраїнознавством
(відбиття національних реалій в мові), та етнопсихолінгвістика – прояв в
мовленні певних елементів поведінки.
8. Наведіть по два власних приклади архетипів, лінгвокультурем та
констант. У чому полягає відмінність між константами та
лінгвокультуремами? Як пов’язані ці два поняття?
Архетипи:
o Вогонь (ідея життя; істини та безсмертя; достатку й багатства. Символ
оновлення, свободи, перемоги)
o Роздоріжжя (часто представляє собою вибір чи дилему) це є більше
архетипічним символом
o Змій (культури, в яких були ядовиті змії, часто зображали їх як злих чи
небезпечних, однак в Китаї та Японії дракони є символом вдачі)
Лінгвокультурема (Лінгвокультурема = мовний знак + культурний смисл)
 Хрест
 Калина
 Тополя
 Константа
 Кохання
 Надія
 Віра
 Рідна земля
Константа має стійкий і базовий концепт культури, лінгвокультурема містить
не лише сегменти мови (мовного значення), але й культури (позамовного
культурного смислу).
9. Уявіть, що ви – лінгвокультуролог, який має дослідити взаємодію
мови та культури. Що саме ви будете досліджувати?
Якби я була лінгвокультурологинею, я б досліджувала: еволюцію
лінгвокультурного стану етносу; відбитки культурии в етносвідомості й мові
певного етносу; культурні концепти народу і мовні засоби їх репрезентації;
культурні компоненти в семантиці мовних знаків і текстів; наявні в мові
культурні коди; культурні вияви в кумунікації, в різних типах текстів і
дискурсів; досліджувала б метафори та образи мови, фразеологічний фонд в
мові, стереотипи та символи, певну лексику мови.

10.Порівняйте поняття символу та стереотипу. Знайдіть спільні та

відмінні риси цих двох одиниць.
Стереотип – схематизований і однобічний образ явища, людини, речі тощо,
який ґрунтується на невеликій (часто одній) кількості рис оцінного
характеру, що вважаються типовими (взірцевими) для всього класу явищ,
речей тощо.
Символ – це знак, в якому первинний зміст виступає формою для вторинного
змісту. Наприклад, червона калина – символ кохання, тополя – символ
молодої дівчини, беркут – символ лютості, жорстокості. Символ = образ +
смисл.
Стереотип базується на однобічному образі явищя, символ несе в собі
додаткову вторинну форму (знак).

Тестові завдання.
1. Паралельною назвою гіпотези Сепіра–Уорфа є:
а) гіпотеза зв’язку між мисленням і культурою;
б) гіпотеза зв’язку мови та культури;
в) гіпотеза культурної відносності;
г) гіпотеза лінгвістичної відносності.
2. Поширене серед давніх слов’ян вірування в те, що зірки на небі є душами
померлих людей, є:
а) міфологемою;
б) етноейдемою;
в) стереотипом;
г) архетипом.
3. Дисципліна, що вивчає вияв певних елементів поведінки у мовленнєвій
діяльності людини та їхній зв’язок із національними традиціями
називається:
а) етнолінгвістика;
б) етнопсихолінгвістика;
в) лінгвокраїнознавство;
г) культурологія.
4. Напрям лінгвокультурології, який займається дослідженням змін
лінгвокультурного стану етносу за певний проміжок часу, називається:
а) діахронічна лінгвокультурологія;
б) лінгвокультурна лексикографія;
в) зіставна лінгвокультурологія;
г) лінгвокультурологія окремої соціальної групи.
5. Хто із названих нижче дослідників розділяв погляди Е. Сепіра та Б. Уорфа
щодо того, що мова є проміжним світом між об’єктивною реальністю та
дійсністю?
а) Л. Вайсгербер;
б) Р. Барт;
в) М. Фуко;
г) Дж. Лакофф.

Практичні вправи:
Порівняйте об’єкт, предмет, методи дослідження і основні одиниці
соціолінгвістики та лінгвокультурології. Складіть порівняльну таблицю
їхніх рис схожості та відмінності.
Лінгвокультуролог Соціолінгвістика Схожість Відмінність
ія
Об’єкт Мовна картина світу, Мова в аспекті Етнологія Лінгвокультурологія
яка не є суто соціальної і мова враховує не лише
етнічною або диференціації тісно соціальні фактори.
національною пов’язані
Предмет мовні одиниці, що функціонування Соціальни Соціолінгвістика –
набули мови(в й фактор функція мови для
символічного, синхронному суспільства; в
еталонного, аспекті, так і в лінгвокультурол огії
образно- процесі еволюції – мова зберігає в
метафоричного мови) собі данні, які
значення в культурі оцінюються в різних
та які узагальнюють контекстах,
результати власне- відображаючих
людської свідомості людську свідомість
в міфах, легендах,
ритуалах, обрядах
Методи Застосування Методи збору Пошук Лінгвокультуролог
дослідженн інтерпретаційних, матеріалу, методи спільних ія для коректного
я психолінгвістични його обробки і рис між аналізу та
х методів для методи оцінки мовою та дослідження
аналізу саме достовірності соціальни потребує більшу
мовних знаків отриманих даних м варіативність
спрямованих на фактором методів
вивчення зв'язку
мови і суспільства
Основні Одиниці мови, за Основні Вивчення Соціолінгвістика
одиниці допомогою яких ми операційні мовних досліджує
можемо дістатися до одиниці одиниць співвідношення між
культурно- соціолінгвістично які одиницями мови та
історичного шару го дослідження - необхідні соціумом,
ментальнолінгваль соціолінгвістичні для аналізу лінгвокультурологія
ного комплексу змінні - за допомогою
характеризують одиниць мови
співвіднесеністю, визначає свідомість
з одного боку, з людини
певним рівнем
мовної структури
(фонологічним,
морфологічним,
синтаксичним,
лексико-
семантичним), з
іншого - з
варіюванням
соціальної
структури або
 соціальних
ситуацій 

2. Знайдіть у тексті приклад міфологеми, концепту, ритуалу

Міфологема - змій
Концепт – воля
Ритуал – молитись

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кононенко В. І. Українська лінгвокультурологія / В. І. Кононенко. – К.:
Вища школа, 2008. – С. 7–41
2. Маслова В. А. Лингвокультурология / В. А. Маслова. – М.:
Издательский центр «Академия», 2001. – С. 5–12.