Лекція 13-14.

Реалізація молодіжного сленгу як одна з проблем

сучасного перекладознавства. Машинний переклад.

1.Молодіжний сленг
2.Комп’ютерний сленг у контексті перекладу
3.Машинний переклад
4.Теорія машинного перекладу
5.Напрями розвитку машинного перекладу
6.Приклади систем машиного перекладу

Дослідження молодіжного сленгу в умовах сучасного технічно

оснащеного і мобільного суспільства є актуальним питанням
сьогодення.  Сленг молоді найбільш жваво реагує на події життя, підхоплює і
відображає нові явища і змінюється в процесі їх перетворень. Проте на
даному етапі розвитку лінгвістики та перекладознавства сленг становить
собою ще недостатньо вивчену проблему, яка потребує подальшого
дослідження.
Різні аспекти сленгу вивчалися такими вітчизняними та зарубіжними
дослідниками як І.Арнольд,  І.Р. Гальперін, Дж. Гріног, Т.Є. Захарченко,
Г. Кіттрідж,  Г. Менкен,  Е. Патрід,  В.А. Хомяков та інші. Однак сленг
розглядався переважно в ракурсі лексико-стилістичних характеристик до
кінця першої половини XX ст. Окремі дослідники ще з кінця XVIII ст.
звернули увагу на найрізноманітніші вияви соціальної природи сленгу
(наприклад, функціонування в обмежених соціоконтекстах), саме в XX ст.
було виділено суттєвий аспект цієї лексики – соціальний.
Проте недостатньо уваги приділялося розгляду сленгу як
перекладознавчої проблеми. Ми можемо зазначити наукові праці І.Бик,
О. Лапової, Т.Холстиної та інших.
Отже, метою нашої статті є розглянути особливості формування,
функціонування та перекладу американського молодіжного сленгу
українською мовою.
Спочатку проаналізуємо, що вчені вкладають в поняття «сленг».
 Так, Т.Захарченко зазначає, що під терміном «сленг» часто розуміють
те саме, що й під терміном «жаргон», та виділяє дві причини, за якими
терміни «сленг» і «жаргон» вживаються як синоніми. Перша причина – це
стале використання різних термінів в національних лінгвістичних школах для
позначення одного й того самого явища. Так, термін «сленг» більш
характерний для англомовних дослідників. В російській та українській
лексикографічній та дослідницькій традиції серед цих двох термінів
переважає «жаргон». В французькій лінгвістичній школі фігурує термін
«арго», особливістю якого є наявність функції скритності – прагнення носіїв
арго відокремитися від суспільства, в тому числі і за допомогою мови. Друга
причина логічно пов’язана з першою, а саме: жаргон тієї чи іншої групи
іменують сленгом, якщо лексика даного жаргону містить велику кількість
англіцизмів та носії даного жаргону позиціонують свою мову як «сленг».
Так, термін «сленг» вживають для номінації сучасного молодіжного жаргону,
комп’ютерного жаргону і жаргону хіпі. Як наслідок вказаних причин,
терміни «сленг» і «жаргон» функціонують в якості синонімів в значенні
«мова, властива окремій групі людей». Дослідники не раз робили спроби
розмежування вказаних термінів [6].
Суттєвим кроком у вивченні питання ненормативної лексики став
доробок британського лексикографа Е. Патріджа, який одним із перших
порушив питання про статус сленгу. Він простежив культурно-історичні
передумови динамічного розвитку неформального мовлення та популярності
сленгу на північноамериканському континенті, а також вказав на те, що
слово «slang» скоріш за все співвідноситься з дієсловом «to sling» –
вимовляти, що підтверджує існування такого поєднання як sling words, яке
функціонувало ще в епоху Дж. Чосера [11].
Дж. Гріног та Г. Кіттрідж визначають сленг як існуючі в розмовній
сфері досить неміцні, нестійкі, ніяк не кодифіковані, а часто й зовсім
невпорядковані й випадкові сукупності лексем, що відображають суспільну
свідомість людей, які належать до певного соціального або професійного
середовища. Сленг розглядається як свідоме, навмисне вживання елементів
загальнолітературного словника в розмовному мовленні в чисто
стилістичних цілях: для створення ефекту новизни, незвичайності,
відмінності від визнаних зразків, для передачі певного настрою мовця, для
додання висловлюванню конкретності, жвавості, виразності, точності,
стислості, образності, а також щоб уникнути штампів, кліше, що досягається,
як вважають ці дослідники, використанням таких стилістичних засобів, як
метафора, метонімія, синекдоха, літота, евфемізм. Досить цікавим є те, що
термін сленг увійшов до ужитку в англійській лексикографії ще в кінці XVIII
– на початку XIX ст., але тоді під цим терміном розуміли фонетичні,
лексичні, морфологічні та синтаксичні розбіжності з встановленими мовними
нормами. Навіть в ті часи окремі дослідники звернули увагу на
найрізноманітніші вияви соціальної природи сленгу, але тільки в XX ст. було
виділено суттєвий аспект цієї лексики – соціальний [9].
Крім вищезазначених визначень можна звернути увагу на те, що
сленгом називають суто розмовні слова і вирази з грубуватим або
жартівливим емоційним забарвленням, не апробовані в літературній мові [1];
розмовні неологізми, що легко переходять в прошарок загальновживаної
літературної розмовної лексики [5].
Отже, через свою надзвичайну гнучкість і рухливість, сленг постійно
змінюється, з'являються нові слова, а вже існуюча лексика може набувати
нового значення. Тобто сленг будується як з нових, постійно виникаючих у
процесі спілкування, так і з відомих слів, але в новому їх застосуванні.
Оскільки темою нашого дослідження є молодіжний сленг, вважаємо за
необхідне визначити, у чому полягає відмінність молодіжного сленгу від
сленгу інших типів.
На думку С.Б.Флекснер, молодь є найактивнішим елементом, який
створює сленг [10].
 Відмінність молодіжного сленгу від інших типів сленгу полягає в тому,
що по-перше, дані сленгові слова служать для спілкування людей однієї
вікової категорії. По-друге, молодіжний сленг відрізняється “зацикленням”
на реаліях світу молоді. Розглянуті сленгізми відносяться тільки до цього
світу, у такий спосіб відокремлюючи його від усього іншого, і найчастіше
незрозумілі людям інших вікових категорій. Завдяки знанню такої
спеціальної мови, молодь відчуває себе членом замкнутої спільноти. І по-
третє, у лексиці молодіжного сленгу нерідко зустрічаються і досить [3].
В англійській лексикографічній літературі молодіжний сленг як
правило включається в спеціальний сленг, протиставлений загальному
сленгу, що входить до загальновживаного просторіччя.
У живому, розмовному мовленні продукування і використання
молодіжного сленгу в цілому стимулюються невдоволенням традиційними
словами і виразами; зіткненням з новими обставинами, для яких наявний
лексикон виявляється бідним; прагненням вразити суспільство; бажанням
“правдивого, непідробного” спілкування; бажанням досягти певного
комічного ефекту; бажанням створити певний стилістичний ефект за
допомогою яскравості та експресивності сленгу [7].
Так, при розгляді молодіжного сленгу в цілому чітко простежується
залежність деяких мовних явищ від життя суспільства, його історії і
конкретних політичних, економічних, соціально-культурних та інших
позамовних чинників. Це є характерним як для американського, так і для
українського молодіжного сленгу.
Перейдемо до аналізу засобів перекладу, що використовуються при
перекладі сленгової лексики, а зокрема молодіжного сленгу.
Найбільші труднощі при перекладі сленгу як з іноземної мови на мову
перекладу, так і навпаки, полягають в тому, що сленг, особливо молодіжний,
а отже й студентський, є найрухомішим шаром лексики й жоден словник
нових слів не в змозі наздогнати розвиток мови в цій сфері. До того ж, багато
лексичних одиниць сленгу дуже недовговічні та швидко виходять з
вживання. Словники їх просто не встигають зареєструвати. Таким чином,
найбільша складність у роботі зі сленгом ‒ знаходження сучасних
еквівалентів [2].
Так, І.Бик визначає такі види перекладу сленгових одиниць:
1)                еквівалент – це постійний рівнозначний відповідник
певному слову або словосполученню в іншій мові, який в абсолютній
більшості випадків не залежить від контексту. Еквівалентами переважно
перекладаються стійкі та фразеологічні сполучення. Уже те, що вони часто
зустрічаються в мові, спонукає перекладачів шукати для кожного з них
постійні відповідники в українській мові;
2)                аналог – один із декількох можливих синонімів. У будь-
якому двомовному словнику іноземному слову звичайно відповідає декілька
українських синонімів. Вибір слова з ряду синонімів при перекладі
визначаєтьсяконтекстом. Переклад при допомозі аналога – вищий ступінь з
точки зору перекладацької майстерності і методики перекладу. При перекладі
аналогом потрібно вміти вибрати з декількох синонімів один, найбільш
придатний у всіх відношеннях, причому не завжди його можна знайти у
словнику.
3)                пояснювальний або описовий переклад. При цьому виді
перекладу замість самого слова вживається його пояснення. Такий прийом
перекладу або, точніше, інтерпретації слова звичайно застосовується в тих
випадках, коли у словниковому складі мови, на яку робиться переклад. немає
ні еквівалента, ні аналогів, які відповідають значенню слова чи
словосполучення оригіналу. Найчастіше описово перекладаються слова,
котрі позначають поняття або явища, які відсутні в нашому житті, а тому
вони не мають в українській мові спеціальних слів для їх позначення [4].
         На наше переконання слід звернути увагу на засоби перекладу сленгу,
що були запропоновані Т.Холстініною. Так, до вищезазначених вчений додає
ще транскрипцію; транслітерацію та калькування (переклад по частинам
слова) [8].
Подальшим завданням нашого дослідження є практичне дослідження
засобів перекладу молодіжного сленгу українською мовою на основі
сучасних словників сленгу.

Комп’ютерний сленг у контексті перекладу

Комп’ютер є невід’ємною частиною життя сучасної людини, через це вміння

орієнтуватися у комп’ютерному лексиконі є дуже актуальним. Адже в даний
час словник комп’ютерного сленгу налічує порівняно велику кількість слів.
Вони мають різне синтаксичне значення, граматичні категорії та мають свої
особливості. Завжди мова як засіб спілкування має яскраво виражений
соціальний характер, де суспільні функції активно впливають на її структуру
і багато в чому визначають її розвиток. У цьому плані комунікативний статус
і сутність мови комп’ютерників складає теоретичний і практичний інтерес.

Сленг – специфічна підмова спілкування людей певних професій та вікових

груп. Протягом тривалого часу українські лінгвісти не звертали належної
уваги на вивчення даного прошарку лексики. Тільки останнім часом
соціальні діалекти української мови потрапили в коло дослідження істориків
мови, дослідників та лексикографів.Шляхи та способи формування
комп’ютерного сленгу дуже різноманітні, але всі вони зводяться до того, щоб
пристосувати англійське слово до української дійсності і зробити його
придатним для постійного використання. [2, 64] Існує декілька видів
класифікацій за способом формування сленгу:
1. скорочення (комп’ютер — комп, вінчестер — гвинт, клавіатура —
клава);
2. універбація — утворення номінації, яка складається з одного слова з 
багатослівної (материнська плата — мати (мамка, материнка, мама,
матка), струменевий принтер – отруйник, strategicgame- стратегія).
 3. фонетична мімікрія. Цей метод є найцікавішим з погляду лексикології.
Він ґрунтується на схожості семантично несхожих загальновживаних
слів і англійських комп’ютерних термінів (error – Єгор, jamper — 
джемпер, button – батон).
4. і запозичення зі сленгу інших професійних груп(«алкаш» програміст на
мові Algol, «різак» — пристрій для записування дисків)
5. метафоризацiї (болванка — компакт-диск, дані з якого зчитує та на
який записує комп’ютер, реаніматор — фахівець або програма з
«оживлення» обчислювальної машини або операційної системи).
Для перекладу неологізмів та термінів, від яких походять комп’ютерні
сленгізми перекладацька практика розробила такі способи: транскодування,
калькування, описовий переклад,фонетична мімікрія.

Транскодування — це переклад лексичної одиниці шляхом відтворення її

форми буквеним позначенням мови перекладу. [3, 71] Наприклад: virus –
вірус, virmaker — вірмейкер (створювач комп’ютерних вірусів), game —
гама, гейма (комп’ютерна гра), viewer – вьюер (програма перегляду
зображень), gamer — гамер (гравець в комп’ютерні ігри.
Транскодування використовується тоді, коли важливо дотримуватися
лексичної стислості, що означає і підкреслює специфічність названого
предмета чи поняття [3, 59].

Калькування — це спосіб перекладу лексичної одиниці оригіналу шляхом

заміни її складових частин — морфем або слів (у випадку стійких
словосполучень) — їх лексичними відповідниками в мові перекладу. (AFAIK
– наскільки я знаю, BRB – скоро повернусь). Суть калькування полягає в
створенні нового слова або стійкого сполучення у мові перекладу, яке копіює
зміст вихідної лексичної одиниці [3, 74].
Сленг утворюється на ґрунті нових концепцій, соціальних явиш,
міжнародних стосунків. [1,14] Але слово, перейшовши у сленг, здобуває
зовсім нове значення ніяким чином не пов’язане із загальновживаним. Тут
маємо справу з фонетичною мімікрією (VLB (VesaLocalBas) – вобла, jamper –
джемпер, shareware – шаровари).

У цьому випадку майже всі сленгові слова набувають зневажливого відтінку.

Сленгове слово інколи доповнюється частиною слова що залишилася
методом кальки з англійського оригіналу (ARJarchive —  аржеваний,
Gаmеover – гамовер).

Переглянувши та дослідивши велику кількість сленгової комп’ютерної

лексики, можна помітити, що весь комп’ютерний сленг умовно можна
поділити на тематичні групи.

Проведена класифікація за тематичною ознакою дійсно виявила відмінності в

організації сленгової лексики різних мов. Проте як в англійському, так і в
українському комп’ютерному жаргоні можна виділити наступні основні
тематичні групи:

1. Людина, що має відношення до світу комп’ютерів.

 Людина, що віддає перевагу чому-небудь у світі комп’ютерів.
2. Робота з комп’ютером.
 Невдачі у роботі з комп’ютером.
3. Складові частини комп’ютера.
4. Назва програмних продуктів, команд, файлів.
 Комп’ютерні ігри.
5. Інтернет.
Головною відмінністю комп’ютерної підмови від звичайного жаргону або
сленгу це наявність у нього письмової форми. Це вносить деяку стабільність
в його функціонування та дозволяє з достатньою впевненістю фіксувати
факти та явища, які пов’язані з ним. Можна спостерігати спроби кодифікації
комп’ютерного підмови з боку його носіїв у вигляді численних словників.
Тобто відбувається (нехай у недостатньо кваліфікованому варіанті)
нормування розглянутої підмови. Наявність письмової форми і кодифікації
обумовлюють здійснення комп’ютерним сленгом великої кількості мовних
функцій, які можна порівняти з функціями літературної мови.

У будь-якому випадку перспективи вивчення комп’ютерного сленгу

полягають в освітленні специфіки різних жанрів даного типу спілкування, у
вивченні функціонування комп’ютерних сленгізмів у всіх інших сферах
спілкування, у встановленні експресивних характеристик сленгу, що
випливають із його віртуальності і використання мультимедійних засобів.

Машинний переклад

Машинний переклад - виконувана на комп'ютері дія, яка перетворює текст з

однієї природньої мови в еквівалентний за змістом текст на іншій мові, а
також результат такої дії. Сучасний машинний, або автоматичний переклад
здійснюється за допомогою людини: перед-редактора, який тим або іншим
чином заздалегідь обробляє текст для перекладу, інтер-редактора, який бере
участь в процесі перекладу, або пост-редактора, який виправляє помилки і
недоліки в перекладеному комп'ютером тексті.

Для здійснення машинного перекладу в комп'ютер вводиться спеціальна

програма, що реалізує алгоритм перекладу, тобто послідовність однозначно і
строго визначених певних дій над текстом для знаходження відповідностей
для перекладу в даній парі мов при заданому напрямі перекладу (з однієї
конкретної мови на іншу).

Програми перекладу (системи машинного перекладу) з'явилися у відповідь

на потреби користувачів в оперативному перекладі різної комерційної,
технічної або INTERNET-інформації, яка подана в електронному вигляді.
2. Історія машинного перекладу

Історія машинного перекладу як науково-прикладного напряму почалася в

кінці 40-х років минулого століття. У березні 1947 р. Уоррен Уївер, директор
відділення природничих наук Рокфеллерівського фонду, в листуванні з
Ендрю Бутом і Норбертом Вінером вперше сформулював концепцію
машинного перекладу. Уївер писав : «У мене перед очима текст, написаний
по-російськи, але я збираюся зробити вигляд, що насправді він написаний по-
англійськи і закодований за допомогою певних дивних знаків. Все що мені
потрібне -- це зламати код щоб витягувати інформацію, ув'язнену в тексті ».

Ідеї Уївера лягли в основу підходу до МП, заснованого на концепції

interlingva: стадія передачі інформації розділена на два етапи; на першому
етапі текст перекладається на мову-посередник (створену на базі спрощеної
англійської мови), а потім результат цього перекладу представляється
засобами вихідної мови.

У 1947 році Е.Бут і Д. Бриттен розробили докладний "код" для послівного

машинного перекладу. А в 1948 році Р. Річенс запропонував правила
розбивки словоформ на основу й закінчення.

В ті роки комп'ютери сильно відрізнялися від сучасних. Це були дуже великі

і дорогі машини, які займали цілі кімнати і вимагали для свого
обслуговування великий штат інженерів, операторів і програмістів. В
основному ці комп'ютери використовувалися для здійснення математичних
розрахунків для потреб військових установ, а також математичних і фізичних
факультетів, які були пов'язані з військовою сферою. Тому на ранніх етапах
розробка МП активно підтримувалася військовими, при цьому в США
основна увага приділялася російсько-англійському направленню, а в СРСР --
англо-російському.

У 1952 році відбулася перша конференція в Масачусетському

технологічному університеті, а в 1954 році в Нью-Йорку була представлена
перша система МП -- IBM Mark II, розроблена компанією IBM спільно з
Джоржтаунським університетом (ця подія увійшла в історію як експеримент
Джорджтауна). Була представлена програма, яка дуже обмежена в своїх
можливостях (вона мала словник в 250 одиниць і 6 граматичних правил), що
здійснювала переклад з російської мови на англійську. Здавалося, що
створити системи якісного автоматичного перекладу цілком можливо в
межах декількох років (при цьому акцент робився на розвитку повністю
автоматичних систем, що забезпечують високоякісні переклади; участь
людини на етапі постредагування розцінювалася як тимчасовий компроміс).
Професійні перекладачі серйозно непокоїлись незабаром залишитися без
роботи...
На початку 50-х років дослідницькі групи в США і в Європі працювали в
області МП. Результати дуже скоро розчарували інвесторів. Однією з
головних причин невисокої якості МП в ті роки були обмежені можливості
апаратних засобів: малий об'єм пам'яті, неможливість повноцінного
використання мов програмування на високому рівні, відсутність теоретичної
бази, необхідної для вирішення лінгвістичних проблем (переклад текстів
відбувався без синтаксичної цілісності). У 1959 році філософ Бар-Хіллел
виступив з твердженням, що це не реально досягнути високоякісного
автоматичного перекладу. Як приклад він привів проблему знаходження
правильного перекладу для слова pen в наступному контексті: John was
looking for his toy box. Finally he found it. The box was in the pen. John was very
happy. (Джон шукав свою іграшкову коробку. Нарешті він її знайшов.
Коробка була в манежі. Джон був дуже щасливий.). Pen в даному випадку
повинно перекладатись не як "ручка" , а як "дитячий манеж". Вибір того чи
іншого перекладу в цьому випадку зумовлений знанням позамовної
дійсності, а це знання дуже обширне, щоб вводити його в комп'ютер. Проте
Бар-Хіллел не заперечував ідею МП як таку, вважав перспективним
розроблення таких машинних систем, але в перекладі повинна безпосередньо
брати участь людина.

Цей виступ негативно відбився на розвитку МП в США. У 1966 р. спеціально

створена Національною Академією наук комісія ALPAC (Automatic Language
Processing Advisory Committee), грунтуючись у тому числі і на висновках
Бар-Хіллела, прийшла до висновку, що машинний переклад неприбутковий.
Доповідь суттєво загальмувала розвиток МП у цілому.

З розвитком обчислювальної техніки в кінці 70-х років (поява

мікрокомп'ютерів, розвиток мереж, збільшення ресурсів пам'яті) машинний
переклад увійшов до епохи "Ренесансу". Але тепер досліджувалась участь
людини на різних стадіях перекладу. Системи МП із "ворога" і " конкурента"
професійного перекладача перетворюються на незамінного помічника, який
сприяє заощадженню часу і людських ресурсів.

Про відродження МП у 70-80 роках свідчить ряд таких фактів. Комісія

Європейських общин купує англо-французьку версію Systran, а також
систему перекладу з російської на англійську (остання розвивалася після
доповіді ALPAC і продовжувала використовуватися ВВС США і НАСА);
крім того, CEC замовляє розробку франко-англійськой і італійсько
англійської версій. У той час завдяки CEC були закладені основи проекту
EUROTRA, заснованого на розробках груп SUSY і GETA. Одночасно
відбувається швидке розширення діяльності по створенню систем МП в
Японії (головним чином заснованих на технології interligva, розробленою
Уївером в кінці 40-х рр.); у США Панамериканська організація охорони
здоров'я замовляє розробку іспано-англійську версію (система SPANAM);
ВВС США фінансують розробку системи МП в Лінгвістичному
дослідницькому центрі при Техаському університеті в Остіні; група TAUM в
Канаді досягає помітних успіхів в розробці своєї системи METEO (яка
використовувалася в основному для перекладу метеорологічних досліджень).
Цілий ряд проектів, започаткованих в 70-80 рр. згодом розвинулися в
повноцінні комерційні системи.

За період 1978-93 рр в США на дослідження в області МП витрачено 20

мільйонів доларів, в Європі -- 70 мільйонів, в Японії -- 200 мільйонів.

Однією з нових розробок стала технологія ТМ (translation memory), що

працює за принципом накопичення: в процесі перекладу зберігається
початковий сегмент (пропозиція) і його переклад, внаслідок чого
утворюється лінгвістична база даних; якщо ідентичний або подібний
початковому сегмент виявляється в тексті, що знов перекладається, він
відображується разом з перекладом і вказівкою збігу у відсотках. Потім
перекладач приймає рішення (редагувати, відхилити або прийняти переклад),
результат якого зберігається системою. А зрештою "не потрібно двічі
перекладати одну і ту ж пропозицію!". В даний час розробником відомої
комерційної системи, заснованої на технології ТМ, є система TRADOS
(заснована в 1984 р.).

90-ті роки принесли з собою бурхливий розвиток ринку ПК (від настільних

до кишенькових) і інформаційних технологій, широке використання мережі
Інтернет (яка стає усе більш інтернаціональною). Все це зробило можливим
подальший розвиток систем МП. Переваги використання машинного
перекладу особливо очевидні при одержанні онлайнового перекладу.

3. Теорія машинного перекладу

Загальна теорія перекладу основується на даних, які отримані при

спостереженні об'єкту в різних його проявах. Ці прояви можуть бути
випадковими, нетиповими, і тоді вони не враховуються. Ці прояви можуть
повторюватися, бути типовими, і тоді теорія вважає їх закономірними
загалом або для того чи іншого виду перекладу зокрема. Довший час не
викликала сумніву аксіома: міжмовні перетворення можуть здійснюватися
лише людиною. Науково-технічний прогрес у ХХ столітті вніс в це
положення суттєве уточнення: міжмовні перетворення може здійснювати як
людина, так і машина. Так з'явилася перша основа для класифікації
перекладу: механізми міжмовних перетворень. На цій основі було
започатковано теорію машинного перекладу.

Теорія машинного перекладу пройшла бурхливий період розвитку. За свій

короткий вік вона зробила в загальну теорію перекладу не менший вклад, ніж
існуючі теорії перекладу, здійснюваного людиною. Не можна, звичайно,
забувати, що машинний переклад ввібрав у себе всі досягнення
«домашинного» перекладу. Вирішальне значення в успіхах теорії машинного
перекладу мало те, що його автори змушені були моделювати діяльність
перекладача і забезпечити функціонування механізмів перекладу. Саме в
машинному перекладі була виявлена необхідність окремо розглядати аналіз
вихідного тесту і синтез тексту перекладу. На жаль, на відміну від перекладу,
здійснюваного людиною, машинний переклад практичними результатами
похвалитися не може. Але, можливо, це тільки наслідок недостатніх
технічних можливостей, і отримання високоякісного машинного перекладу -
це питання часу.

Теорія машинного перекладу поки що існує як дещо єдине ціле. Це пов'язано

із стабільністю умов процесу машинного перекладу і невисокою
компетентністю машин. Інша справа людина. Їй не тільки доводиться
працювати в різних умовах, їй доводиться в залежності від ситуації
перекладати письмово або усно, сприймати оригінал очима або на слух.
Важко не помітити різницю, що існує між письмовим перекладом, не
обмеженим по часу, що дозволяє користуватися словниками і
різноманітними довідниками, і усним перекладом, який виконується в
екстремальних умовах функціонування розумових механізмів перекладача.
Різниця, яка існує між письмовим і усним перекладом, пов'язана з умовами
функціонування розумових механізмів, котрі, таким чином, є основою для
класифікації перекладу, що здійснюється людиною.
4. Напрями розвитку машинного перекладу

Розрізняють два магістральні напрямки створення та застосування

машинного перекладу. В першому випадку система машинного перекладу
функціонує на великій ЕОМ і представляє “сирий”, чорновий переклад, який
згодом редагують кваліфіковані перекладачі. Як правило, така методика
використовується у великих організаціях, які змушені готувати документи на
різних мовах. Деколи досить успішно використовується попереднє
редагування вихідних текстів. Деякі фірми вводять у себе так звані
“контрольовані природні мови”: коли кожен працівник фірми, що готує
документацію, повинен її готувати саме з дотриманням вимог цієї обмеженої
мови (наприклад, вимога відсутності складних синтаксичних конструкцій).
Використання контрольованої природної мови спрощує роботу машинного
перекладу і зменшує обсяги постредагування, яке дорого коштує через
необхідність залучення спеціалістів високої кваліфікації. Другим
магістральним напрямком машинного перекладу є використання систем,
орієнтованих на персональні комп'ютери. Такі системи вперше появилися ще
на початку 1980-х років (наприклад, MicroCAT фірми Weidner). Найбільший
успіх в застосуванні цих систем перекладу припав на 90-і роки.

Зараз інтенсивно проводяться дослідження в галузі перекладу усної мови.

Компанія IBM, яка вважається лідером в цій області, випустила програмний
пакет ViaVoice 4.1, яка дозволяє комп'ютеру сприймати до 140 слів на
хвилину неперервної диктовки. Попередні версії цієї програми передбачали
лише дискретний спосіб введення мови. Для налагодження на персональні
особливості мовлення певної людини при початковій установці програми в
залежності від якості вимови і конкретного діалекту потрібно повторити від
104 до 256 речень, що попередньо задаються. Але розпізнавання мови не
означає розуміння її змісту. Слід розрізняти розпізнавання машинної мови і
перетворення її в текст або ж її використання у вигляді команд, і справжнє
розуміння її змісту, як це робить людина. Останнє вимагає знання
комп'ютером всього обсягу стилістичних та семантичних конструкцій,
правил використання слів та висловів, при чому останні повинні задаватися
не жорстко - адже люди говорять, що завгодно і як завгодно, не звертаючи
уваги наскільки це грамотно і літературно. Іноді навіть те, що говориться, не
відповідає тому, що малося на увазі. Так що навчити машину розуміти людей
- задача незрівнянно складніша і віддалена в часі.

5. Приклади систем машиного перекладу

«Promt 98» -- професійна 32-розрядна система для автоматичного перекладу

документів, що успадкувала одночасна лінгвістичні й інтерфейсні розробки
систем машинного перекладу сімейства Stylus. Ця система складається з
кількох модулів, пов'язаних між собою так називаним інтегратором. У її
склад входить модуль FileTranslator для пакетної обробки великої кількості
документів. Для цього необхідно вказати системі файли, який потрібно
перевести, і запустити процес перекладу. Можна формувати чергу перекладу
чи безпосередньо в модулі File Translator, чи відправляти на переклад
документи, відкриті в системі "Промт". Модуль WebView -- броузер, що
дозволяє одержати синхронний переклад HTML-сторінок при роботі в
Internet. Модуль QTrans використовується для перекладу невеликих
неформатованих текстів з буфера обміну чи введених із клавіатури. Promt 98
дозволяє виконати переклад для трьох мовних пар у двох напрямках:
англійський - російський, німецький - російський і французький - російський.
Система підтримує формати: .txt, .doc, .rtf, .wri, .htm; має інтуїтивно
зрозумілий інтерфейс. Promt 98 вмонтована в Word і Excel, вона
використовує системи перевірки правопису Lingvo Corrector, "Пропис",
"Орфо" і ін.; надає можливість користувачу вибрати варіант перекладу серед
кількох пропонованих.

Система "Плай" -- універсальний російсько-український перекладач.

Забезпечує миттєвий переклад будь-яких редакторських виправлень у
вихідному тексті, має інтелектуальну технологію введення нових слів і
словосполучень у словники користувача, забезпечує повне збереження
структури документа, створення списку зарезервованих слів, а також
представляє словники синонімів українських і російських слів, російсько
український електронний словник і вмонтовані лінгвістичні модулі системи
перевірки правопису і граматики "Рута".

Система Pars має такі особливості, як одночасна робота багатьох

користувачів; проста процедура поповнення словників, що дає можливість
настроїти систему на потрібні тематики. Система надає користувачам
наступні можливості: задавати словники потрібної тематики і встановлювати
їхню пріоритетність (це буває зручно, коли зустрічається слово, що має
кілька перекладів, система вибирає те значення, що знаходиться в словнику з
найбільшим пріоритетом); автоматично транслювати власні імена:
наприклад, англійські чи прізвища назви міст можна просто записати
російськими буквами; вибирати той варіант перекладу, що найбільше
підходить по тексту з пропонованих системою варіантів; робота
безпосередньо в WinWord зі збереженням формату вхідного тексту.
Отже, машинний переклад значно дешевший і швидший від традиційного,
хоч і поступається йому по якості. Ним користуються в тих випадках, коли
важливіше зрозуміти зміст документу, ніж перекласти текст відповідно до
літературних критеріїв. На мою думку, машинний переклад стане важливим
інструментом для розвитку міждержавної торгівлі, тому що він спроможний
значно спростити і прискорити одержання інформації про товари, що
випускаються в інших країнах. Останнім часом в цій галузі досягнуто
значних успіхів. У багатьох випадках навіть не дуже якісний переклад краще,
чим відсутність якого-небудь. Там, де відсутність часу й доступність - більш
важливі умови, ніж абсолютна стилістична точність, МП підтверджує свою
неоціненну рентабельність.
 Література:

1.     Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык. – М.:

Наука, 2006. – 384 с.
2.     Арнольд И. В. Экспрессивные средства английского языка: сборник
научных робот/ Ленинград. гос. ин-т им. А. И. Герцена; - Л.: ЛТПИ,
1975, С. – 123-126. , 65
3.     Береговская Н.В. Молодежный сленг: формирование и
функционирование // Вопросы языкознания. – М.: Наука, 1996. - №3. –
C 32-41.
4.     Бик І.С. Теорія і практика перекладу. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, –
2005. – 240 с.
5.     Гальперин А.И. Очерки по стилистике английского языка. – М.,
1972. – 460 с.
6.     Захарченко Т.Є. Английский и американський сленг. – М.: АСТ,
2009. – 478 с.

7. Кулагина О. С. Исследования по машинному переводу. - М. - 1979.

8.     Лапова Е.В. О молодежном жаргоне // Русский язык. – Минск:

МГПИИЯ им. М.Тореза, 1990. - №10. – С.54-59.
9. Лихолитов П.В. Компьютерный жаргон. (збірник газетних статтей) //
Русская речь — 1997 №3  — 170 с.
10. Суханова М. Кто лучше переводит" // Мир ПК. - 1997. - N1.
11.     Холстинина Т.В. Американский сленг в художественном тексте и
проблема его передачи на русский язык. Автореферат диссертации –
М., 2007.
12. Dunn J.A. «How to speak new Russian» // Rusistika, 20, September 1999.
– 101 p.
13.     Greenough J.B., Kittredge G.L. Words and their Ways in English
Speech. – N.Y.: The Macmillian, 1989. – 318p.
14. Haiman J. (1997), Dropping the Negative. A linguistic analysis of a form of
unplain speaking in American English
15.       Flexner S.B. New Dictionary of American Slang / Comp. by
R.Chapman. – N.Y.: Harper and Row, 1986. – 498 p.
16. Partridge E. Slang Today and Yesterday. - N.Y.: The Macmillian, 1934. -
476p.]

РЕКОМЕНДОВАНА
ЛІТЕРАТУРА
 ОСНОВНА

1. Бархударов Л.С. Язык и перевод. Вопросы общей и частной теории

переводов. - М., "Международные отношения", 1975.
2. Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. -
Львів: Вища школа. Вид-во при Львівському університеті, 1983.
3. Ковганюк С.П. Практика перекладу. (З досвіду перекладача). - К.,
"Дніпро", 1968
4. Комиссаров В.Н. Теория перевода. - м,: "Высшая школа", 1990
5. Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу. - К., "Вища школа", 1982
6. Korunets I.V. Theory and Practice of Translation. - Вінниця, "Нова книга",
2000
7. Латышев Л.К. Курс перевода: (Эквивалентность перевода и способы её
достижения). - М., "Международные отношения", 1981
8. Лилова Анна Введение в общую теорию перевода. - М., "Высшая школа",
1985
9. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. Очерки
лингвистической теории перевода. - М., "Международные отношения",
1974
10.Федоров А.В. Введение в теорию перевода (Лингвистические проблемы).
- М., Изд. лит. на иностр. яз., 1958
11.Федоров А.В. Основы общей теории перевода: (Лингвистические
проблемы). - М.: "Высшая школа", 1983
12.Osimo Bruno Translation Course. 
19 Nov.
2001 http://www.logos.it/pls/dictionary/linguistic_resources.traduzione_en?
lang=en

ДОДАТКОВА

1. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. - М.: Высшая школа,

1986
2. Комиссаров В.Н. Слово о переводе. (Очерк лингвистического учения о
переводе). - М., "Международные отношения"
3. Клюканов И.Э. Психолингвистические проблемы перевода. - Калинин,
1989
4. Миньяр-Белоручев Р.К. Методика обучения переводу на слух. - М., Изд-
во ИМО, 1959
5. Миньяр-Белоручев Р.К. Общая теория перевода и устный перевод. - М.:
Воениздат, 1980
6. Миньяр-Белоручев Р.К. Последовательный перевод. Теория и методы
обучения. - М., Воениздат, 1969
7. Миньяр-Белоручев Р.К. Пособие по устному переводу (Записи в
последовательном переводе). - М., "Высшая школа", 1969
8. Мирам Г.Э. Профессия: переводчик. - Киев, Ника-Центр Эльга, 2000
9. Сухенко К.М. Лексичні проблеми перекладу. - К., Вид-во Київ. ун-ту,
1972
10.Чернов Г.В. Теория и практика синхронного перевода. - М.,
"Международные отношения", 1978
11.Циткина Ф.А. Терминология и перевод (к основам сопоставительного
терминоведения). - Львов: ЛГУ, 1988
12.Швейцер А.Д. Теория перевода: Статус, проблемы, аспекты. - М.: Наука,
1988
13.Ширяев А.Ф. Синхронный перевод: Деятельность синхронного
переводчика и методика преподавания синхронного перевода. - М.:
Воениздат, 1979

СЛОВНИКИ ТА ДОВІДКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Англо-український словник. Склав М.І.Балла. Т.т.1,2. -  Київ: Вид-во

"Освіта". 1996.
2. Андрианов С.Н., Берсон А.С., Никифоров А.С. Англо-русский
юридический словарь. - Москва: Изд-во "Русский язык", Издательская
фирма "Рея", 1993.
3. Англо-український фразеологічний словник. Склав К.Т.Баранцев. Київ:
Вид-во "Радянська школа", 1969.
4. Бендзар Б., Бобинець С. Українська фонографічна передача антропонімів
античної, англо-, німецько- і франкомовної літератур. - Ужгород, вид-во
"Закарпаття", 2000.
5. Гиляревский Р.С., Старостин Б.А. Иностранные имена и названия в
русском тексте. Справочник, 3 изд., М., 1985
6. Карабан В.І. Посібник-довідник з перекладу англійської наукової і
технічної літератури на українську мову. - Київ-Кременчук, 1999
7. А.В.Кунин Англо-русский фразеологический словарь. Издание третье,
т.т.1-2, "Советская энциклопедия", М., 1967. Издание четвертое, "Русский
язык", М., 1984
8. Литературные аллюзии, образы и цитаты в английском языке. Справочное
пособие. Составитель Клюкина Т.П. Москва: Высшие курсы иностранных
языков МИД СССР, 1990.
9. И.А.Уолш, В.П.Берков Русско-английский словарь крылатых слов.
"Русский язык", М., 1985.
10.M.Benson, E.Benson, R.Ilson The BBI Combinatory Dictionary of English.
John Benjamins Publishing Company, Amsterdam/Philadelphia. Изд-во
"Русский язык", Москва. 1990
11.Alan V. Deardorff Deardorff's Glossary of International Economics. 21 Dec,
2001 http://www-personal.umich.edu/~alandear/glossary/
12.Transliteration des Kyrillischen - Transliteration of Cyrillic - Lateinische
Umschrift - ISO-Transliteration. 22 March, 2002http://kodeks.uni-
bamberg.de/AKSL/Schrift/Transliteration.htm
13.Ukrainian-English Transliteration Table. 22 March,
2002. http://www.rada.kiev.ua/translit