1

Міністерство освіти і науки України

Відділ освіти виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області
Роменська міська Мала академія наук учнівської молоді

Відділення: філології та мистецтвознавства

Секція: української мови

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ МОЛОДІЖНОГО

СЛЕНГУ

Роботу виконала:
Ільченко АнастасіяСергіївна,
слухач Роменської міської
Малої академії наук учнівської молоді,
учениця 11-Б класу
Роменської загальноосвітньої
школи І – ІІІ ступенів №7
Науковий керівник:
Молодика Наталія Іванівна,
керівник секції української мови
Роменської міської Малої академії наук
учнівської молоді

Ромни - 2020
 2

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………… 3
РОЗДІЛ 1
СЛЕНГ: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ………………………...…………………….. 5
1.1.Визначення сленгу…………………………………………………… 5
1.2. Основні джерела сленгу……………….…………………………..10
1.3. Класифікація сленгу…………….….……………………………..12
РОЗДІЛ 2
МІСЦЕ МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ В ЛЕКСИЧНІЙ СТРУКТУРІ СУЧАСНОЇ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ…………………………………...……………………..15
2.1. Особливості молодіжного слнгу …....................................................15
2.2. Вплив англігмів на сучасний молодіжний сленг………..………….18
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….20
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………22
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………25
 3

ВСТУП

Лексичний склад української, як і будь-якої іншої, мови містить велику

кількість сленгових утворень, що відповідають певним соціальним та професійним
групам людей. Існування різноманітних сленгізмів доводить, що мова залишається
динамічною системою, яка постійно живе й розвивається.
Дослідження ненормативної лексики, зокрема сленгу, проводяться
вітчизняними лінгвістами давно. Передумовою до вивчення сленгу в І половині ХХ
століття стали фундаментальні дослідження вченими таких явищ, як просторіччя
(В.В. Виноградов), соціальні діалекти (В.М. Жирмунський, Л.П. Якубинський,
Є. Д. Поливанов), міське просторіччя (Б.О. Ларін). Увага філологів до
нелітературних форм мови з новою силою виявилася в 90-х рр. ХХ століття, що
було зумовлено змінами в мові на тлі політичних, економічних і соціальних
перетворень. На сучасному етапі дослідженням сленгу займаються такі вчені, як
С.Пиркало, Т.М.Кондратюк та ін.
Дослідження сленгу тісно пов'язане із сучасною молодіжною субкультурою,
яка в основному визначається специфікою навчального закладу, дозвіллям,
поведінкою, своєрідністю моди та смаків, популярними напрямками в музиці та ін.
Найбільш поширена сфера вживання молдодіжного сленгу - це, насамперед,
навчальний заклад, а також місця дозвілля (кафе, бари, дискотеки тощо).
Актуальність обраної теми зумовлена потребою дослідити лексичне
значення молодіжних висловів.
Мета:визначення місця сленгізмів в українській мові, а саме молодіжного
сленгу в системі сучасної лексики.
Досягнення цієї мети передбачає виконання таких завдань:
1)вивчити теоретичні джерела за поданої теми;
2)проаналізувати головні особливості сленгу в контексті сучасної
української мови;
 4

3)розглянути основні риси та закономірності формування молодіжного

сленгу в сучасній українській мові.
Об’єкт дослідження: нелітературна лексика в сучасній українській мові, а
саме молодіжний сленг.
Предметом роботи є дослідження особливостей та основних джерел
молодіжного сленгу сучасної української мови.
Методи дослідження:емпіричні.
Наукова новизна та теоретичне значенняполягає в комплексному аналізі
такого лексичного явища, як сленг.
Практичне значеннядослідницької роботи полягає в тому, що отриманні
результати можна використати підчас підготовки до спецкурсів з української мови,
мовознавчих конференцій, написання рефератів із лексикології сучасної
української мови.
 5

РОЗДІЛ 1

СЛЕНГ: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

1.1. Визначення сленгу

Поняття сленгу все більше починає завойовувати увагу сучасної філології.

Зараз існує достатньо велика кількість визначень сленгу, що нерідко суперечать
один одному. Суперечності ці торкаються перш за все об'єму поняття «сленг»:
суперечка йде, зокрема, про те, чи включати в сленг одні лише виразні, іронічні
слова, які є синонімами літературних еквівалентів, чи й всю нестандартну лексику,
використання якої засуджується в громадянстві освічених.
Звертає на себе увагу те, що термін «сленг» частіше вживається в
англійській лінгвістиці, хоча останнім часом він активно використовується й
відносно української мови.
Доцільно почати з етимології. Як відомо, дотепер у сучасній лінгвістиці
існують сумніви щодо походження слова «сленг».
За однією з версій, англ. slang походить від sling (метати, кидати). У таких
випадках згадують архаїчне toslingone'sjaw - говорити щось буйне й образливе.
Згідно іншої версії, «сленг» сходить до slanguage, причому початкова буква s нібито
додана до language в результаті зникнення слова thieves; тобто спочатку йшлося про
злодійську мову thieves' language.
Невідомо, коли слово slang вперше з'явилося в Англії в усній мові. Письмово
воно вперше зафіксоване в Англії у 18 столітті. Тоді воно означало «образу».
Приблизно в 1850 році цей термін став використовуватися ширше як позначення
«незаконної» просторічної лексики. У цей же час з'являються синоніми слова slang
- lingo, що використався переважно в нижчих шарах суспільства, і argot - що
віддавався перевазі кольоровим населенням [25, 231].
 6

Про об'єм самого концепту «сленг» говорять його описові визначення, що

з'явилися пізніше ніби «нецензурна розмовна мова» або поетичні «дифірамбні»
описи сленгу як «монетного двору мови» (Д. Голсуорсі); або «сленг - це мова, яка
закочує рукави, плює на долоні й приступає до роботи» (Карл Сендберг), це «поезія
простої людини» тощо. Зрозуміло, що в науковому сенсі цінність таких визначень
невелика, хоча з них все ж таки видно, що сленг уважається мовою простолюддя й
основою для виробництва національного словника.
Розглянемо деякі з численних наукових визначень сленгу.
Сленг (від англ. slang- жаргон) - слова або вислови, які використовують
люди деяких професій чи класових прошарків. Сленг традиційно протистоїть
офіційній загальноприйнятій мові й до кінця зрозумілий лише представникам
порівняно вузького кола осіб, які належать до певної соціальної або
професіональної групи, яка впровадила в мову слово або вислів [6, 201].
Сленг - міський соціолект, виниклий з арґо різних замкнених соціальних
груп (правопорушників, крамарів, ремісників, в'язнів, бурсаків-учнів, вояків,
інтернет-спільноти), як емоційно забарвлена лексика низького й фамільярного
стилю, поширена серед соц. низів і певних вікових груп (ремісничої, шкільної
молоді) міст [15, 18].
У російському мовознавстві найчастіше приводиться визначення
В.А. Хомякова: «Сленг - це відносно стійкий для певного періоду, широко
споживаний, стилістично маркірований (понижений) лексичний пласт (іменники,
прикметники і дієслова, що позначають побутові явища, предмети, процеси і
ознаки), компонент експресивного просторіччя, що входить в літературну мову,
вельми неоднорідну по своїх витоках, ступені наближення до літературного
стандарту, що володіє пейоратівною експресією» [25, 112].
У цьому визначенні звертають на себе увагу наступні ознаки сленгу: сленг,
на думку В.А. Хомякова, хоч і відноситься до «експресивного просторіччя» й
входить у літературну мову, його ступінь наближення до літературного стандарту
 7

«вельми неоднорідний», тобто можна знайти приклади «майже стандартні» й

«зовсім не стандартні». І, зрозуміло, сленгу властива пейоратівність як
найхарактерніша межа: важко уявити собі сленгізм з яскравою меліоративною
конотацією, хоча, імовірно, певний ступінь «стандартності» все ж таки має місце.
Зовсім інше трактування пропонується в «Словнику лінгвістичних термінів»
О.С. Ахманової: Сленг - 1. Розмовний варіант професійної мови. 2. Елементи
розмовного варіанту тієї або іншої професійної або соціальної групи, які,
проникаючи в літературну мову або взагалі в мову людей, що не мають прямого
відношення до даної групи осіб, набувають в цих мовах особливого емоційно-
експресивного забарвлення [3, 318].
Як бачимо, у першій дефініції сленг - це просто ряд слів, що не є термінами,
які використовуються в термінологічному значенні, ніби «двірник» або «запаска» в
автомобілістів. Такі слова не підходять для офіційної інструкції, але зручні для
ділової розмови професіоналів.
У другому випадку це вже щось абсолютно інше: перед нами слова, що вже
покинули професійну сферу й що вийшли «у світ». Дуже важливо ще одна
відмічена О. С. Ахманової якість: усі подібні слова яскраво експресивні.
Відрізняється від цих визначень дефініція Великого енциклопедичного
словника 1998 г.: Сленг - 1. Те ж, що й жаргон (у вітчизняній літературі переважно
до англомовних країн). Як бачимо, тут сленг просто оголошується синонімом
жаргону, притому переважно жаргону англомовних країн. 2. Сукупність
жаргонізмів, що складають частину розмовної лексики, що відображає грубо-
фамільярне, іноді гумористичне відношення до предмету мови. Уживається
переважно в умовах невимушеного спілкування.
«Словник-довідник лінгвістичних термінів» 1985 р. просто ставить знак
рівності між сленгом, жаргоном і арго: Сленг - слова й вирази, що вживаються
особами певних професій або соціальних прошарків. Сленг моряків, художників;
арго, жаргон [7, 94].
 8

До вже приведених різноманітних трактувань сленгу можна додати такі ж

різноманітні дефініції англійських філологів. Термін «сленг», відзначає відомий
американський лінгвіст Ч. Фриз, настільки розширив своє значення й
застосовується для позначення такої кількості різних понять, що украй скрутно
провести розмежувальну лінію, що є сленгом, а що ні.
Найдетальніше висловився з приводу дефініції терміну «сленг» автор
словника сленгу Р. Спірс. Він відзначає, що термін «сленг» спочатку
використовувався для позначення британського кримінального жаргону як синонім
слову «кент» (cant). З роками «сленг» розширює своє значення й зараз включає
різні види нелітературної лексики: жаргон, просторіччя, діалекти і навіть вульгарні
слова [27].
Таким чином, можна констатувати, що при всій своїй популярності (а може
бути, саме дякуючи їй) «сленг» на сьогоднішній день термінологічною точністю не
володіє. Проте, приведені вище погляди дозволяють узагальнити його найбільш
істотні властивості:
1. Сленг - це нелітературна лексика, тобто слова й поєднання, що
знаходяться за межами літературної англійської - з погляду вимог сучасної
літературної норми.
2. Сленг - це лексика, що виникає й вживається перш за все в усній мові.
3. Сленг - це емоційно забарвлена лексика.
4. Сленг характеризується більш чи менш яскраво вираженим фамільярним
забарвленням переважної більшості слів і словосполучень. Ця властивість сленгу
обмежує стилістичні межі його вживання.
5. Фамільярне емоційне забарвлення багатьох слів і виразів сленгу
відрізняється великою різноманітністю відтінків (жартівлива, іронічна, глузлива,
зневажлива, презирлива, груба і навіть вульгарна).
6. Багато слів і виразів сленгу незрозумілі або малозрозумілі для основної
маси населення (особливо в період їх виникнення й переходу в ширшу сферу
 9

вживання), тому що вони перш за все пов'язані з своєрідною формою виразу -

наприклад, при численних випадках перенесення значення (фігурального
вживання), такого характерного для сленгу. Незрозумілість може також бути
результатом того, що ці сленгізми є запозиченнями з діалектів і жаргонів іноземних
мов [16, 73].
7. Сленг включає різні слова і словосполучення, за допомогою яких люди
можуть ототожнювати себе з певними соціальними й професійними групами.
8. Сленг - це яскравий, експресивний шар нелітературної лексики, стиль
мови, яка займає місце, прямо протилежне формальній мові. Сленг - це жива,
рухома мова, яка йде в ногу з часом і реагує на будь-які зміни в житті країни й
суспільства.
Сленг характеризується деякою соціальною обмеженістю, але не певною
груповою, а інтегрованою: він не має чіткої соціально-професійної орієнтації, їм
можуть користуватися представники різного соціального й освітнього статусу,
різних професій тощо. Тому можна відзначити таку межу сленгу, як
загальновідомість і широку вживаність.
Як зазначають лінгвісти Бетені К. Дюмас та Джонатан Лайтер, вираз є
«дійсним сленгом», якщо відповідає хоча б двом, наданим нижче, критеріям:
Вираз знижує «гідність формального та серйозного докладу або писання»,
іншими словами, він розглядається в контексті як «яскравий, неправильно
використаний вираз».
Використання такого виразу припускає, що той, хто використовує його,
добре знайомий із тим, про що йде річ, або знайомий з групою людей, яка добре
знає про що йдеться мова.
Такий вираз «є забороненим у звичайній розмові з людьми найвищого
соціального статусу або людьми з великою відповідальністю».
 10

Вираз заміщує «добре відомий визначений синонім». Це робиться, перш за

все, для запобігання «дискомфорту, викликаного обумовленою подальшою
розробкою елемента» [25, 207].
Отже, ми виявили особливості такого мовного явища, як сленг, та
розглянули основні критерії, за якими можна виявити сленг у мові.
1.2 Основні джерела сленгу

Одним із наслідків соціальних трансформацій в Україні кін. ХХ - поч.ХХІ

ст. стала зміна співвідношення нормативного й ненормативного в мові. Не лише в
усному мовленні, а й у засобах масової інформації, у художній літературі відбувся
своєрідний вибух жаргонної, зниженої розмовної, навіть нецензурної лексики.
Природним є намагання лінгвістів осмислити й дослідити такі явища. Нова
соціальна парадигма функціонування мови дзеркально відображається у свідомості
молоді як найбільш мобільному прошарку суспільства. Актуальності в сучасному
мовознавстві набувають студії, об'єктом дослідження яких є молодіжний сленг.
Молодіжний сленг - динамічна за своєю природою субсистема, яка
варіюється залежно від певних етномовних та культурних особливостей регіону
[16, 48].
Пласт сленгової молодіжної лексики великою мірою становлять
новоутворення (неологізми), які формуються й змінюються разом зі змінами в
суспільстві. За свідченням доктора філологічних наук Лесі Ставицької, «сучасний
молодіжний сленг є ніби посередником між інтержаргоном та мовною практикою
народу, розмовно-побутовою мовою широких верств населення, яка
послуговувалась і завжди послуговуватиметься здатністю української мови до
продукування стилістично знижених, іронічних, гротескних лексичних засобів, що
в сучасних умовах демократизації стилів спілкуванняйі виявляються адекватними
жаргонним і сленговим номінаціям» [20, 49].
 11

Молодіжний сленг є одним з шарів розмовного стилю сучасної української

мови, який динамічно змінюється й поповнюється. Як зазначає О. Пономарів,
"дуже багато жаргонізмів виникає в молодіжних колективах, зокрема
студентських…" [17, 100].
Багато лексем молодіжного сленгу семантично дублюють поширені в
інтержаргоні одиниці без будь-яких трансформацій:
 шари, моргала, баньки (очі);
 лимон (мільйон грошових одиниць);
 стріляти (просити); поїхати (збожеволіти);
 бичок, чинарик (недопалок);
 кабак (ресторан);
 хахаль (кавалер, наречений);
 кішка (жінка легкої поведінки);
 миша (кишеньковий злодій);
 криса (той, хто краде у своїх);
 малахольний (ненормальний);
 чорнило (червоний портвейн);
 біоміцин (вино «Біле міцне»);
 шнобель, нюхало (ніс);
 замокрушити (вбити);
 зося і дося (відповідні марки вин «Золота осінь» та «Дари осені»).
Походження деяких слів молодіжного сленгу зрозуміти досить легко. Так,
наприклад, не становить труднощів пояснення таких слів, як зубр (людина, яка
присвячує забагато часу навчанню). Це слово, вочевидь, пішло від дієслова зубрити
(вчити напам'ять); подібна ситуація в словах парохід (той, хто відвідує пари) та
парогуль (той, хто пропускає заняття) що складаються з двох основ пара та ходити
(в першому випадку) і гуляти (в другому); гуртак (гуртожиток) та інші. Подібні
слова є досить поширеними і завойовують позиції через те, що мають яскраво
 12

виражене іронічне забарвлення, а це притягує молодь, адже володіти добрим

почуттям гумору - це «модно», «класно» і «хіпово». Власне, почуття гумору
допомагає підліткові виділитися з загалу та підкреслити свою особистість [33].

1.3 Класифікація сленгу

Класифікувати сленг можна за різними ознаками. Наприклад, за

стилістичними ознаками слова сленгу можна поділити на звичайні, тобто
нейтральні, та згрубілі (нецензурна лексика).
Важливим чинником у творенні сленгових лексем є спорідненість інтересів
осіб, які формують різновид цього ненормативного утворення. За цією ознакою
лексичні одиниці молодіжного сленгу можна поділити на такі, що вживаються:
 у середовищі людей, що мають справу з комп'ютерами. У такому колі
спілкування найчастіше використовуються жаргонні слова англомовного
походження. Це викликано, насамперед, тим, що англійська є мовою
комп'ютерних технологій. У процесі роботи з комп'ютерною технікою
деякі слова перейшли до української розмовної лексики. Так, у цій сфері
можна почути слова: апгрейд (поліпшення, модернізація комп'ютера),
батони (клавіші), масдай (крайній ступінь невдоволення), сідюк (дисковод
та диски CD-ROM), юзер (користувач);
 у середовищі людей, які цікавляться автомобілями. Найпоширенішими
лексемами цієї групи є назви різноманітних автомобільних деталей та
іншого обладнання: бублик, баранка (кермо), тачка (автомобіль), резина,
скати (шини) тощо;
 у середовищі підлітків, які захоплюються музикою, часто вживають такі
слова: вертушка (CD-програвач), саундтрек (мелодія, що супроводжує
 13

відеофільм), синґл (CD з меншою, ніж на альбомі, кількістю пісень),

солянка (збірний концерт).
Власний сленг мають книголюби, газетярі, спортсмени та ін. До того ж, у
кожній з названих груп можна виділити підгрупи. Наприклад, спортивний сленг
поділяється на сленг футболістів, хокеїстів, плавців та ін.
Таким чином, можна зробити висновок, що практично кожна група людей,
яких об'єднують спільні інтереси, має свій особливий тип мовлення, який
реалізується у сленгових новоутвореннях і є притаманним лише цій групі. Це
свідчить про те, що молодіжний сленг не є цілісною системою й включає в себе
загальномолодіжний сленг, що характеризує мову певного покоління, і спеціальні
молодіжні сленгізми.
Молодіжний сленг є неоднаковим відповідно до спілкування. Кожне з таких
середовищ має свої відмінності, і сленг озвучує реалії життя саме в цьому оточенні.
Наприклад, у студентському середовищі побутують такі лексичні одиниці:
друшляти (прогулювати пари), гуртак, братська могила (гуртожиток), Степанида,
Баба Степа, стіпуха (стипендія) тощо.
У сленговому мовленні школярів трапляються слова, що відображають
шкільні буденні явища та проблеми: хвіст (заборгованість), шпора, шпаргалка
(зрозуміло і без пояснення), плавати (погано знати матеріал), йти на шпорах
(списувати), врубитись (зрозуміти), засипатись (не скласти іспити).
Окремим видом жаргонної лексики є кримінальний сленг, що вживається у
відповідному середовищі, хоча завойовує позиції у розмовно-побутовому мовленні
інших суспільних верств. Тут часто трапляються такі лексеми, як: бивень (розумово
відстала людина), дядя (начальник тюрми), дока (знаюча людина), квасити (пити
спиртне), качок (масивна людина), мусор (міліціонер) та ін.
Проте, якщо вищеназвані сленгізми вживаються лише у конкретному
середовищі, то слова, що належать до інтержаргону, є загальновживаними. До
таких лексем можна зачислити: бомж (рос. абревіатура «без определенного места
 14

жительства»), малахольний (ненормальний), лимон (мільйон грошових одиниць),

поїхати (збожеволіти), стріляти (просити) [33].
Отже, як бачимо, сленг - явище дуже поширене і за певними ознаками його
можна класифікувати.
Сленгові слова та вирази, які вживають підлітки, є досить різноманітними й
відмінними в різних групах людей. Наприклад, лексему «розуміти» в одній
компанії звикли замінювати словом шарити, а в іншій - розчехлятися. Так само
існують певні слова та вирази, які притаманні саме певній групі підлітків.
Наприклад, для вираження подиву одні використовують слова «я в шокє», для
інших більш характерними є слова «я холодний», «я в трансі», «ти шо гоніш?» і
навіть «хай мене покрасять».
Така різноманітність викликана, насамперед, тим, що підлітки прагнуть
вирізнятися не лише як окрема суспільна група, але і як особистості. Це
відбувається за допомогою мовно-виражальних засобів, тому багато підлітків
намагаються ще більше урізноманітнити своє мовлення власними новотворами.
Як бачимо, у молодіжному середовищі сленг посідає помітне місце як засіб
виділення індивіда із маси й спосіб вербального (мовного) спілкування.
 15

Розділ 2
МІСЦЕ МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ В ЛЕКСИЧНІЙ СТРУКТУРІ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

2.1. Особливості молодіжного сленгу

Сленг - це не шкідливе утворення мови, яке вульгаризує усну мову, а

органічна та певним чином необхідна частина цієї системи.
Сленг розвивається, змінюється дуже швидко. Це утворення, яке може як
легко утворитися, так і зникнути. Зміни відбуваються для спрощення усної мови та
її розуміння. Сленг - живе та динамічне утворення. Його використовують у різних
сферах суспільного життя. Це важливий складник мови, якийдопомагає «тримати»
її «живою».
Молодіжний сленг - це окремий пласт національної мови, який відображає
певною мірою рівень культури, освіченості, розвитку суспільства. У наш час він
контрольований маскультурою, під вплив якої потрапляють різні категорії молоді
[6, 14].
Багато молодих людей не належать до якогось соціального або професійного
угрупування і все ж постійно послуговуються сленгом. Частина з них - це
неосвічена молодь, яка просто не знає норм літературної мови. Інші ж добре
володіють літературною українською мовою, але свідомо використовують сленг.
Причиною цього може бути протест молоді проти узвичаєних норм, вічний
конфлікт “батьки-діти”, непорозуміння зі старшим поколінням, незадоволення
дійсністю. Усе це сприяє появі негативно оцінних сленгових неологізмів й
активному їх поширенню.
З іншого боку, мова сленгу - це реквізит молодості, як і катання на
роликових ковзанах, масові рок-концерти, легковажність і безтурботність. Це
 16

своєрідна форма самовираження й свободи. Це, знову ж таки, різновид молодіжної

культури [4, 3].
Але іноді буває, що молодь використовують такі слова-«паразити»: «тіпа»,
«короче», «знаєш», «мол» тощо. Це свідчить насамперед про те, що деяким
підліткам не вистачає слів для формування речення, а тому вимушені паузи між
словами заповнюються подібними словами-«паразитами».
Але, на жаль, мовець часто не усвідомлює, що це загрозливо впливає на
культуру рідної мови, збіднює її, не дозволяє використовувати сповна її багатий
мовний арсенал. Зокрема, якщо підліток розмовляє («базарить», у його розумінні) зі
своїми ровесниками, уживаючи, наприклад, сленгові фрази: «сьогодні було
кльово», «ми всі чухнули з уроку», то це засвідчує, що його культура мовлення
дуже низька.
Метафорична експресивна лексика молодіжного жаргону з огляду на
звичайні потреби комунікації здається надмірно розбудованою. Це зближує її з
поетичною мовою. Думку про подібність поетичної мови й сленгу висловив
данський мовознавець Отто Єсперсен [29].
У молодіжному жаргоні домінує гумор і грубувата емоція. Він відображає
властиву молодіжним середовищам позицію «аби було інакше і смішніше, ніж у
звичайній мові», отже, спрямований на словесну гру, забаву.
Майже кожна людина, будучи членом кількох соціальних груп, стає носієм
кількох соціолектів. До деяких груп належить довго (часто в одній професійній
групі лишається протягом усього дорослого життя), у інших, наприклад, групах
ровесників (любителів рок-музики або членів спортивних клубів), з'являється
ненадовго, лише в певний період життя. Цим пояснюється те, що професійні
діалекти (рибальські, мисливські, моряцькі тощо) належать до стабільних,
культивують традиції професії. Ті ж мовні варіанти, які утворюються в
безпосередніх контактах, наприклад, соціолекти молодіжних груп, той же
молодіжний сленг, відзначаються змінністю, плинністю. Тривалим у них є тільки
 17

механізм творення слів, самі ж слова виникають і забуваються одразу ж зі зміною

особового складу груп [8, 174].
Чільне місце в молодіжному мовленні посідають метафоричні номінації, що
виявляють образні можливості внутрішньої форми вихідного уявлення: кайф
(задоволення) - кайфовий, кайфоломщик, кайфолом; башлі (гроші) - башляти
(платити), башльовий (платний), небашльовий (недорогий) тощо.
Однією з цікавих особливостей молодіжного сленгу є зміна значення лексем
літературної мови, що додає мовленню іронічного забарвлення. Наприклад, базар у
літературній мові - торгівля на відкритому місці, у молодіжному мовленні це слово
має зовсім інше значення, а саме - мовлення; дієслова: запльовуватись, грузити,
кінчатися, стріляти, висіти, наїжджати, доганяти, солянка мають цілком розбіжне
значення у літературній та сленговій мовах.
Проте одиниці молодіжного сленгу теж змінюють свою семантику в
сленгові окремих груп.
Ще один із прийомів, що застосовуються в молодіжному мовленні - це
заміна слів їх семантичними синонімами, тобто такими, що мають не зовсім
доречний смисловий відтінок. Наприклад, замість словосполучення: «іди сюди»
вживається: «мандруй сюди», «мігруй сюди», «крокуй сюди» тощо [16, 200].
Молодіжному мовленню також властива велика кількість вставних слів, що
передають емоції розповідача (блін, йо-ма-йо). Семантика цих слів зрозуміла лише
при усному мовленні й виражається тільки за допомогою інтонації.
Активно використовуються суфікси заниженої емоційної маркованості, такі
як: -ха - депресуха, класуха; -юк - сидюк; -ло - файло, хавало, хлебало тощо.
Трапляються й здрібніло-пестливі суфікси: телик - телевізор, велик - велосипед,
хом'ячок - комп'ютерна мишка, тазик - комп'ютер.
Характерним для сленгу (зокрема, комп'ютерного) є закон економії мови у
гіпертрофованому вигляді: маг - магнітофон, магазин; комп - комп'ютер; дезе -
 18

домашнє завдання; фно - фортепіяно; фізра - фізкультура (останні є наслідком

прямого читання скорочень: д/з, ф-но, фіз-ра) [2, 102-103].

2.2 Вплив англіцизмів на сучасний український молодіжний сленг.

Суспільно-політичний розвиток постійно розширює сленговий простір. Нові

комп'ютерні, технічні розробки поповнили словник сленгової лексики такими
поняттями: сідюк (від CD-ROM), беха, бімер, бумер, мерс (від марок автомобілів
BMW та Мерседес), комп (від комп'ютер). Постійним джерелом нової лексики є
англійська мова. Загальновживаними стали англіцизми OK!, сорі, хай!, бай!, френд,
бой, ґел, бестовий тощо. Помірне використання таких слів увиразнює мовлення.
Тому їх можуть вживати не лише підлітки, студенти, а й викладачі, щоб привернути
увагу безпосередністю в розмові, створити образ “свого хлопця” [28].
Досить специфічною групою сленгізмів є такі, що мають англійське
походження.
Англіцизм - різновид запозичення; слово, його окреме значення, вислів
тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її
зразком [7, 19]. Англіцизми переважно усвідомлюються мовцями як чужорідний
елемент і зберігають ознаки свого походження: фонетичні (джем, імідж),
словотвірні (смокінг, маркетинг), семантичні (яструби - політики, прихильники
жорстокого агресивного курсу у різних країнах) [27, 52].
Різновидом англіцизму є американізм - запозичення з американського
варіанта англійської мови [21, 123].
Виникнення англомовних сленгізмів є результатом не лише експансії самої
англійської мови (через вивчення іноземної мови в школі, поширення літератури
англійською мовою, захоплення англомовною музичною культурою, інтенсифікація
міжнародних зв'язків), а й результатом популяризації західного способу життя,
бажання молодих людей бути схожими на героїв популярних кінофільмів,
 19

телепередач, а звідси - часто спостерігається механічне перенесення англійських

лексем на український грунт [27, 10].
Англомовні сленгізми можна поділити на кілька підгруп. Перша підгрупа
складається зі слів, що й за звучанням, і за семантикою збігаються з англійськими,
але графічно передаються українськими літерами: "денс" - танець, "смайл" -
посмішка, "френд" - друг, "паті" - вечірка, "кеш" - гроші, "дарлінг" - близька
людина.
Другу підгрупу складають англійські слова, які в українському молодіжному
жаргоні мають трохи інше значення, ніж в англійській мові: "сешн" - свято, гулянка
(в англ. "засідання", "сесія"); "саунд" - гучна музика (в англ. "звук"); "цент" - гривня
(в англ. 1/100 долара).
Нарешті, до третьої підгрупи входять англійські слова, які отримали в
жаргоні афікси, властиві слов'янським мовам: "піпли" - люди, "гьорли" - дівчата,
"суперовий" - визначний, "бестовий" - найкращий, "аська" - програма для
спілкування через Інтернет, "сидюк" - CD-Rom і навіть "моня" - монітор.
Результати соціальних досліджень молодіжної мови свідчать, що до
найуживаніших слів належать іменники: герл, сейшн, шузи, паті та прикметники:
драйвовий, о'кейний, суперний та інші. До деяких лексем (вайтовий, лукать, покет,
спектра) респонденти легко віднаходили українські відповідники, але зазначали, що
їх вживання є епізодичним, час від часу [34].
Процес появи англомовного сленгізму має дещо специфічний характер. На
відміну від запозичень до літературної мови, де причиною запозичення є
відсутність лексеми на позначення тієї чи іншої реалії, сленг часто запозичує
лексичні елементи для номінації таких понять, які вже мають словесне оформлення
в літературній мові. Це свідчить про вторинний характер молодіжного сленгу, його
субхарактер, орієнтацію на систему літературної мови [25,140].
 20

ВИСНОВКИ

Робота присвячена дослідженню такого мовного явища, як сленг. Лексичний

склад сучасної української мови містить велику кількість сленгових утворень, що
відповідають певним соціальним та професійним групам людей. Сленг доволі
поширене явище, він є засобом спілкування в найрізноманітніших прошарках
населення.
Дослідження ненормативної лексики, зокрема сленгізмів, проводяться
вітчизняними лінгвістами давно. Але й досі немає чіткої думки щодо поняття та
класифікації сленгу.
У ході дослідження ми виявили місце та головні особливості молодіжного
сленгу в сучасній українській мові. Також ми виконали усі поставлені на початку
роботи завдання:

 вивчили теоретичні джерела з теми;

 проаналізували головні особливості сленгу у контексті сучасної

української мови;

 розглянули основні риси та закономірності формування молодіжного

сленгу в сучасній українській мові.

Проаналізувавши теоретичний та практичний матеріал, можна зробити

висновок, що сленг - це яскравий, експресивний шар нелітературної лексики, яка
займає місце, протилежне формальній мові. Молодіжний сленг - це окремий пласт
національної мови, який відображає певною мірою рівень культури, освіченості,
розвитку суспільства.
 21

Молодь вживає сленгові вирази для того, щоб виглядати сучасними.

По-перше, при спілкуванні молодь вживає сленг не тільки для передачі
інформації, але і для вираження світогляду, ідей, для підкреслення власної
особистості та того, що вони йдуть в ногу з часом.
По-друге, сленг - одна з форм влиття в колектив і засіб бути адекватно
сприйнятим у тій групі людей, з якою ведеться спілкування. Молоді люди
користуються сленгом у певному середовищі. Найбільше сленгових фраз можна
почути під час спілкування у колі друзів, однокласників, близьких знайомих,
оскільки ці фрази емоційно зближують їх та прямо, доступно й коротко виражають
ставлення до подій, явищ, які обговорюються.
По-третє, сленг у деякому розумінні може бути своєрідною грою для
точного, навіть іронічного опису подій та вражень.
Отже, сленг забезпечує близькість. Він часто виконує важливу соціальну
функцію, яка полягає у виключенні або включенні людини у близьке оточення,
уживанні тієї мови, яка функціонує в певному колі людей, професії. Сленг -
лексична інновація в певному культурному контексті. Деякі групи людей уживають
сленг, тому що „їм не вистачає політичної влади”. Це просто безпечний та
ефективний спосіб протесту проти чогось установленого, проти мовних правил.
 22

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Англійські слова в українській мові // Сучасна українська літературна

мова. Лексика і фразеологія. - К.: Наукова думка, 1973. - 240 с.
2. Арустамова А.А. Современный молодежный сленг и особенности его
функционирования: Дисс. канд. филол. наук: 10.02.01. - Майкоп, 2006. - 263 с.
3. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская
энциклопедия, 1966.
4. Баранник. Д.Х. Українська мова на межі століть. //Мовознавство: №3. -
2001.
5. Борисенко Н.Д. Гендерний аналіз у лінгвістиці. - Житомир:
Поліграфічний центр ЖДПУ, 2000. - 260 с.
6. Василенко Ю. А. Сучасний український молодіжний сленг//Львівський
національний університет імені Івана Франка//2009//84 c.
7. Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. -- К.: Вища шк.,
1985. -- 360 с.
8. Гриценко Т. Б. Культура мовлення як компонент комунікації студентів//
Науковий вісник Національного аграрного університету / НАУ. - К.: 2003. - Вип. 65.
- 237 с.
9. Джери Д., Джери Дж. Большой толковый социологический словарь.- М.:
2001.- Т. 1.- 542 с.
10. Дудоладова О.В. Гендерные аспекты речевого взаимодействия //
Материалы научной конференции «Функциональная лингвистика. Итоги и
перспективы».- Ялта: ТНУ, 2002.- С. 67-69.
11. Зорівчан Р.Г. /Іноземна мова як засіб глибшого пізнання мови. /Рідне
слово випуск 7 - К.:1973.-С.58.
12. Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н.Ярцева. Ї
М.: Сов. Энциклопедия,1990. - 509 c.
 23

13. Мартинюк А.П. Pегулятивна функція гендерно-маркованих одиниць

мови: Автореф. дис. доктора філол. наук. - Київ: 2006. - 40 с.
14. Мартос С.А. Молодіжний сленг: комунікативний аспект// Науковий
вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика»: Збірник
наукових праць. Випуск ІІ. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2005. - С.199-202.
15. Мартос С.А. Структура молодіжного сленгу під кутом зору мови
міста//Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія
«Лінгвістика»: Збірник наукових праць. Випуск ІІІ. - Херсон: Видавництво ХДУ,
2006. - 214 с.
16. Никитина Т.Г. Так говорит молодежь: Словарь сленга. По материалам
70-90-х годов. -2-е изд., испр. и доп. Ї СПб.: Фолио-Пресс, 1998. - 396 с.
17. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. ? Тернопіль,
"Навчальна книга", 2000. ? 248 с.
18. Пиркало С. «Перший словник українського молодіжного сленгу». - К.:
ВІПОЛ, 1998. - 349 с.
19. Селиванова Е.А. Основы лингвистической теории текста и
коммуникации: Монографическое учебное пособие. - К.: Фитосоциоцентр, 2002. -
336 с.
20. Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг. ? К.: "Критика", 2005. - 464 с.
21. Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів/ За заг. ред.
д-ра філолог. наук, проф. В. В. Дубічинського. - Х.: ВД «ШКОЛА», 2006. - 1008 с.
22. Українська мова: Енциклопедія. -- К.: Українська енциклопедія, 2000. -
С. 25.
23. Українська мова: функціонування на сучасному епаті. Матеріали
Всеукраїнської студентської наукової конференції. 15-16 травня 2002р. - Бердянськ,
2002. - 234 с.
24. Хомяков В.А. Нестандартная лексика в структуре английского языка
национального периода. // Автореф. докт. Дис…. канд. філол. наук. 1980 р.
 24

25. Ющук І. П. Запозичення з англійської мови // Українська мова:

Підручник. - 3-є видання. -- К.: Либідь, 2006. - 319 с.
26. Явір В. Жаргонізований дискурс: духовний занепад чи норма? //
Література. Фольклор. Проблеми поетики. Збірник наукових праць. Вип. 1. ? К.:
"Акцент", 2005. ? 275 с.
27. Spears Richard A. Slang and Euphemism. N.Y.: New American Library,
1982.
28. Англіцизми в українській мові [Режим доступу http:// ukr.ref.com.ua].
29. Голдованський Ярослав. Словник англіцизмів [Режим доступу
http://www.slovnyk.lutsk.ua].
30. Інтерв'ю [Режим доступу http:// www.viche.info/journal]
31. Комп'ютерний сленг [Режим доступу http:// netiquette4uth. blogospot.
Com]
32. Матеріали для прикладів (форум) [Режим доступу http://
forum.lvivport.com]
33. Вплив англіцизмів на сучасний український молодіжний сленг [Режим
доступу:
http://www.rusnauka.com/33_DWS_2010/33_DWS_2010/Philologia/74411.doc.htm]
 25

Додаток 1

Сфера використання Англіцизм в Англ.відповідни

укр.мові к

1. Предмети повсякденного вжитку: Шузи Shoes

- одяг,взуття, побутові речі, продукти найки Nike

харчування;
боді body
- гроші;
гріндерси Grinders
- кольори;
топік top

тренди trends

банани Bananas

айс бир ice beer

лайт ті light tea

фаст-фуд fastfood

дрінк to drink

шот shot-drink

лонг long-drink

мані money

еврики euros

бакси backs

Вайт white

Пінk pink
 26

Додаток 2

2. Комп'ютерні і-нет i-net

технології;
ноут notebook

леп-топ Lap-top

браузер browser

погуглити Google

чатитись to chat

веб-кем web-cam

аська ICQ

фейсбук Faceboo
k
скайп
Skype
он-ліне
On-line
форум
forum
дрова
drivers
вінда
Windows
біт
Bit
поститu
To post
 27

Додаток 3

3. Емоції, реакції та оцінка дійсності:    

- вигуки привітання, вітання та Хай Hi

прощання;
Хеллоу Hello
- вираження згоди згоди або відмова;
Бай Buy
- подяка або вибачення;
Ван сек One second
- вираження ступеня задоволення;
Кам бек Come back

Піс (вам) peace

Чірс cheers

Хеппі Бьоздей Happy

Birthday
Сюрпрайз
Surprise
Окей
Okey
Ок
Ok
Ноу проблемз
No problems
Ноу
No
Тхенкс
Thanks
Сорри
Sorry
Со світ
So sweet
Супер
Supper
Файн
Fine
Зе бест
The Best
Кул
 28

Бутіфул Cool

Крейзі Beautiful

Найс Crazy

анбеливбл Nice

Unbelievable
 29

Додаток 4

4. Назви людей за    
диференціацією:
бой boy
- за віком і статтю;
гай guy
- за родинними зв'язками;
бейби baby
- за професією;
герла girl
- за національною та расовою
мен man
приналежністю;
піпли people

олді old

перенти parents

френди friends

герл-френд girl-friend

бой-френд boy-friend

ді-джей DJ

eм-сі MC

пі-джей PJ

сeк'юріті Security

боді гард Body guard

адмін Administrato
r
т'ютор
Tutor
мерчик
Merchandiser
піарщик
PR manager
 30

файндрайзер fundraiser

нігер Niger

айзер Azerbaijan

раша Russia
 31

Додаток 5

5. Культурна сфера:    

- різноманітні стилі музики та Попса Рop music

субкультури;
Ре-не-бе RNB music
- видовищні заходи, концерти;
Драм Dram and Bass
- кіно, музика, мода, телебачення;
Транс Trance music

Хаус House music

Електро Electro music

Тіктонік Tictonic

Техно Techno music

Хард-рок Hard Rock

Альтернатива Alternative music

Джангл Dgungle

Фанк Fank

Андер Граунд Under Ground

репер rep

еммо emmo

пати party

сейшн session

денс Dance

диско Disko

фест Fest
 32

батл (Rep) battle

корпоротив To corporate

фаєр-шоу Fire-show

шоу-біз Show-business

м'юзік холл Music Hall

рімейк Remake

супер стар Super Star

Юкрейніан Фешн Ukrainian Fashion

Вік Week

Файна Юкрайна Fine Ukraine

Камеді Клаб Comedy Club

Фентазі Fantasy

муві Movie

селабрітіс Celebrities

фейк fake

стайл style

бонз-бенд boys-band
 33

Додаток 6

6. Спортивна сфера; Фітнес- Fitness Club

клуб
Pilates
Пілатес
Step
Степ
Shaping-up
Шейпінг
Body Building
Бодібілдинг
Arm Wrestling
Армреслінг
Quest
Квест
Paint-ball
Пейнтболл
Help-team
Хелп-тім
Fall
Фолл
Touch-down
Тач-даун
Snowboard
Сноуборд