яКИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ СХОДОЗНАВСТВА
Кафедра східної філології

Курсова робота
з арабської філології на тему:
«ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМИ, ЯК ОДИН З СПОСОБІВ
ФОРМУВАННЯ НОВИХ СЛІВ»

Студента групи Пар 11-16

факультету сходознавства
денної форми навчання
спеціальності 035 Філологія
Спеціалізації 035.06 Східні мови та
літератури (переклад включно),
Освітньої програми: арабська мова і
література та переклад, друга східна
мова, західноєвропейська мова
Тітаренко Поліни Андріївни
Науковий керівник:
ст. викладач Кононенко В.Г.

Національна
шкала_________________
Кількість
балів_____________________
Оцінка
ЄКТС______________________

Члени комісії
____________ ____________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
____________ ____________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
____________ ____________________
(підпис) (прізвище та ініціали

Київ – 2020
2

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1 ПРОЦЕС ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМІВ ЯК СПОСІБ

ФОРМУВАННЯ НОВИХ СЛІВ............................................................................5
1.1 Інтернаціоналізм як елемент запозичення....................................................... 5
1.2 Типологія інтернаціональної лексики...............................................................9
1.3Явище «Фальшивих друзів перекладача»......................................................11
1.4 Інтернаціональна лексика у складі арабської мови......................................13
Висновки до розділу 1.............................................................................................15
РОЗДІЛ 2 ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМИ В АРАБСЬКІЙ МОВІ........................16
2.1 Історія походження інтернаціональної арабської лексики…………… 16
2.2 Інтернаціональна лексика грецького та латинського походження...............17
2.3 Латинизми та еллінізми.....................................................................................22
2.4 Інтернаціональна лексика європейського походження................................………24
2.5 Інтернаціональна  лексика японського та китайського походження……..26
2.6 Інтернаціональна лексика арабського та тюркського походження.............27
Висновки до розділу 2…………………………………………………………28
ВИСНОВКИ............................................................................................................29
АНОТАЦІЯ.............................................................................................................31
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................32
3

ВСТУП

Дуже часто, коли ми вживаємо будь-які слова, ми зовсім не

замислюємося про походження цих слів. У наш час тема проникнення
іноземних слів у будь-яку мову стає дуже актуальною. Використання
іноземних слів в розмовній мові стає не тільки абсолютно звичним процесом,
але і повсякденним. І тому дуже важливо спробувати зрозуміти, з якої мови і
які слова «прийшли» і чи завжди виправдане їх вживання.
Актуальністю даної проблеми є той факт, що сьогодні, ми все більше
використовуємо інтернаціональну лексику, адже збагачення лексичного
складу мови за рахунок інших мов – це природний, історично неминучий
процес, оскільки він зумовлений постійними різноманітними контактами між
народами. Тема інтернаціональної лексики надзвичайно актуальна в наш час,
адже це значний внесок у вирішення питання міжмовної комунікації та,
особливо, розуміння один одного, на чому зосереджена увага сучасної
людини.
Об'єктом даної роботи є інтернаціональна лексика в сучасній
літературній арабській мові.
Предметом даної роботи є інтернаціональна лексика як один зі
способів формування нових слів в сучасній арабській мові.
Мета полягає у виявленні інтернаціоналізмів в сучасній арабській мові.
Поставлена мета передбачає вирішення наступних завдань:
1. Розкрити поняття «інтернаціоналізм».
2. Розглянути теоретичні аспекти дослідження інтернаціональної
лексики.
3. Дослідити особливості походження та функціонування
інтернаціональної лексики в сучасній арабській мові
Основні методи, що використовуються в цій роботі є описовий метод,
порівняльно-історичний метод – для виявлення історичного розвитку
інтернаціональної лексики, шляхом порівняння в різних мовах, метод
4

моделювання використовувався в дослідженні словотворчих ресурсів

інтернаціональної лексики, компонентний метод – для аналізу її семантичної
структури.
Матеріалом слугували тексти художньої літератури, газетньо-
інформаційні матеріали, етимологічні та двомовні словники
Наукова новизна роботи полягає у аналізі інтернаціоналізмів, як
лексичних одиниць в арабській мові і узагальнює кращій досвід
Практичне значення дослідження може знайти застосування в межах
курсу з мовознавства, лекцій з лексикології арабської мови, у вивченні
арабської мови.
5

РОЗДІЛ 1 ПРОЦЕС ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМІВ ЯК СПОСІБ

ФОРМУВАННЯ НОВИХ СЛІВ

1.1. Інтернаціоналізм як елемент запозичення.

Мова вважається суспільним явищам, тому що виникла в суспільстві,
вона є головним засобом спілкування, завдяки мові, людина може передавати
інформацію, висловлювати свої почуття та емоції. Мова вважається
абстрактним поняттям і її головним елементом є – слово. [9, с. 85].
Слово вважається важливою мовною одиницею. Воно відрізняється
своєю різноманітністю функцій, побудовою форми та наповненням змісту.
Велика складність і місткість слова обтяжує його та створює сплетіння
численних словотворень, які належать до різних факторів мовного буття. За
своєю формою і семантичними ознаками слово, вважається складною
одиницею мови. Кожне слова по-різному виявляє свої особливості та по-
різному пов’язується з протилежними словами та цілими мовними
фрагментами. Слова взаємопов’язані за змістом, формою та між собою.
Кожне слово володіє своїм місцем у лексичному запасі мови, а всі разом вони
творять її лексичну систему, та становлять собою єдність, на якій
утримується складна мовна побудова [2, с. 12].
Часто виникають проблеми словотворення, перш за все тому, що даний
процес безперервний з моменту виникнення будь-якої мови. Навіть сьогодні
продовжується процес словотворення, тому що виникають нові поняття,
предмети, соціальні ситуації, що вимагають появи нових слів.
Існує багато способів збагачення словникового складу будь-якої мови,
але найбільш вживаними вважають зміну значення старих слів і запозичення
слів з іншої мови [8, с. 35].
Запозичення – це збагачення складу мови за рахунок словників інших
мов, і цей процес виникає завдяки взаємодії різних народів і націй на ґрунті
політичних, торгових, економічних відносин [10, с. 50].
6

При запозиченні нове слово найчастіше приходить разом з новими

речами, з введенням нових організаційних форм, установ, посад. Однак
бувають і такі випадки, коли запозичене слово приходить як синонім для вже
наявного слова [5, с. 231].
У науковій літературі існує багато класифікацій запозичень, які
створювалися за різними критеріями та поділяються на усні та книжні; прямі
та опосередковані. Також виділяють так звані словотворчі запозичення, тобто
слова, які утворилися з використанням іншомовних морфем (археологія,
телепортація, тощо) [20, с. 3].
Запозичення, найбільш поширений термін позначення слів. Понад усе
ним позначають результати мовних процесів і самі мовні процеси, значить
термін запозичення це результат, коли одна мова засвоює елемент іншої мови
та сам запозичений елемент [14, с. 54]. Роль запозичень у різних мовах
неоднакова і залежить від галузі та сфери вживання запозичення, та від
конкретного періоду розвитку мови-реципієнта [2, с. 73].
Найважливіше значення у сучасній теорії запозичення має класифікація
запозичень, яка основана на характері матеріалу, що запозичується.
Традиційно виділяють два основних варіанти запозичень. Перший – це пряме
запозичення. При цьому запозичення беруть графічну або звукову форму, і
значення слова-прототипу беруть з чужої мови [12, с. 115]. Д.С. Лотте [14]
виділив певні підвиди серед прямих запозичень:
1) лексичні запозичення, до них як раз відносяться інтернаціоналізми,
екзотизми і варваризми, при яких запозичується матеріальна форма слова і
його зміст, наприклад: ресивер – "резервуар для накопичення газів" (англ.
receiver);
2) запозичення матеріальної форми слова, тобто відбувається запозичення
тільки іншомовної форми слова усної або письмової і наповнює цю форму
новим змістом, наприклад: джем – густе варення (англ. jam);
3) морфемне запозичення, це запозиченням кореневих та дериваційних
морфем які утворюють нові слова [2, с. 86].
7

Другий варіант запозичення – це калька, тобто коли запозичується

тільки семантичну структуру або значення іншомовної лексичної одиниці.
Також, окрім основних двох видів запозичень і їхніх підвидів,
виділяється третій вид, який має назву "змішане" запозиченням. Тобто, коли
одна частина слова може бути запозиченням, а інша може бути перекладеною
або залишитися такою, яка вже існує в мові-рецепторі. Існують такі види
мішаних запозичень:
1) напівкальки, це коли одна частина слова запозичується, а інша –
калькується;
2) напівзапозичення, це коли одна частина слова запозичується, а друга існує
у мові [4, с. 87].
У цій роботі особливу увагу приділено лексичним запозиченням –
інтернаціоналізмам.
Інтернаціоналізми (інтернаціональні слова; інтернаціональна лексика)
(від лат. inter — «між» і natio — «народ», «нація») – слова, які співпадають за
своєю зовнішньою формою (з урахуванням закономірних відповідностей
звуків та графічних одиниць), з повністю або частково співпадаючим
значенням. Інтернаціоналізми висловлюють поняття міжнародного значення і
є одними із видів іноземних слів та існують у багатьох споріднених та
неспоріднених мовах світу. Інтернаціоналізми рідко бувають
стовідсотковими, так як у ряді мов для них часто створюються не
запозичення, а кальки [6].
В. В. Прима називає інтернаціоналізмами слова, що набули поширення
в багатьох мовах світу в результаті одночасного запозичення в кілька мов.
А також додає, що інтернаціоналізми вважаються особливим шаром
запозичень, що виник під час підсиленої взаємодії мов при зростаючій ролі
культурних та економічних зв`язків між народами та країнами, а також при
глобалізації [15, с. 152].
В. В. Дубичинський стверджує, що «інтернаціоналізмами доцільно
називати лише ті запозичення, які стали своїми, освоєними для певних
8

контактних мов» [8, с. 35].

У словнику В. Анича інтернаціоналізм визначається як «слово, яке
використовується у багатьох мовах та у жодній з них не поводить себе як
запозичення» [29, с. 207].
Інтернаціоналізми, на думку більшості галузевих фахівців,
асоціюється із запозиченням. Проте таке твердження є досить примітивним.
Слова іншомовного походження ще не є інтернаціоналізмами. Так, не можна
називати інтернаціоналізмом українське слово ґазда, що є запозиченням з
угорської, через те, що в інших мовах таке запозичення не спостерігається.
Інтернаціоналізм відрізняється від простого запозичення тим, що будь-який
елемент може називатися інтернаціональним тільки тоді, коли він існує
принаймні у трьох мовах. Якщо такої умови немає, тоді немає підстав
називати таке запозичення інтернаціоналізмом. У такому разі, це звичайне
запозичення на національному рівні [11, с. 74].
Оскільки немає єдиного тлумачення терміна «інтернаціоналізм», варто
визначити спільні риси для відокремлення інтернаціоналізмів від запозичень.
Так, інтернаціоналізми:
1) мають спільну морфемну, синтаксичну конструкцію і спільне чи
близьке значення;
2) присутні в багатьох мовах – як близькоспоріднених, так і
далекоспоріднених;
3) не мають ані географічних, ані мовних кордонів, є словами, які
зрозумілі на всіх континентах;
4) характеризуються омологічністю – міжмовна схожість одночасно
в плані змісту та вираження [25, с. 135].
Інтернаціоналізми слід відрізняти від екзотизмів, які означають явища,
що не мають місця в житті носіїв мови–реципієнта. Такі терміни входять до
мови–реципієнта у своєму оригінальному вигляді (фонетичне запозичення),
рідше – у вигляді кальки [1, с. 251-264].
Отже, виходячи з усього сказаного вище, ми визначили, що
9

інтернаціоналізми – це слова, які використовуються у багатьох мовах. Той чи

інший елемент є інтернаціональним за умови, якщо він повністю чи частково
збігається у своїй зовнішній та внутрішній формах принаймні у трьох
неспоріднених мовах.

1.2 Типологія інтернаціональної лексики

Існує три принципи класифікації інтернаціональної лексики:
1) Принцип вмотивованості.
Основним критерієм класифікації є вмотивованість, чи «внутрішня
форма». В.В. Акуленко виділяє три типи вмотивованості:
- фонетична, тобто прямий зв`язок вимови зі значенням.
Розрізняють два типи такого зв`язку: звуконаслідування (в цьому
випадку денотатом слова є звучання, створене живим або неживим
предметом) і звукосимволізм (у цьому випадку денотатом слова є предмети,
ознаки, дії, не здатні породжувати звуків).
- морфологічна (морфематична), тобто словотворча структура складних
та похідних слів.
Про морфологічну вмотивованість говорять у тих випадках, коли
загальне значення слова можна розкрити системою значень ти
морфологічних елементів, з яких складається слово.
- семантична, тобто синхронічно відчуване непряме значення у межах
семантичної структури багатозначного слова [1, с. 251-264].
Семантична вмотивованість – це наявність у семантиці слова
відчутного носіями мови зв`язку між переносним значенням і прямим
значенням, на основі якого виникло переносне [13, с. 133].
Наявність у слова вмотивованості – особливо семантичної або
фонетичної – надає йому особливої виразності, експресії і завдяки цьому дає
особливу силу в конкурентній боротьбі між синонімами. Якщо у слова є два
види вмотивованості – семантична та фонетична – воно виявляється
сильнішим порівняно зі словами, що мали тільки фонетичну вмотивованість
10

або були зовсім невмотивовані [13, с. 133-135].

2) Класифікація інтернаціоналізмів з точки зору перекладача.
Умовно розділяють інтернаціоналізми на дві групи: власне
інтернаціоналізми та псевдоінтернаціоналізми (слова, які утворені з
міжнародних морфем, але не вийшли за межі конкретної мови-продуцента)
[7, с. 63].
3) Класифікація інтернаціоналізмів за способом запозичення та за
походженням.
За способом запозичення інтернаціоналізми поділяються на 7 типів:
- слова об`єднані спільністю значення, вимови, написання та
вмотивованості, тобто інтернаціоналізми з однаковою словотворчою або
змістовою структурою;
- слова, основи та морфеми, об`єднані схожістю значення, вимови та
написання;
- слова, об`єднані схожістю значення, вимови та вмотивованості, але не
написання – спостерігається в мовах з різними системами письма та
принципами написання;
- слова, морфеми та словосполучення, об`єднані спільністю значення,
написання та вмотивованості при різній вимові;
- слова, основи та морфеми, об`єднані схожістю лише значення та
вимови, при різниці у написання;
- слова, об`єднані спільністю значення й схожістю написання при різній
вимові та вмотивованості;
- слова та форми, об`єднані схожістю значення та вмотивованості, але не
вимови та написання [1, с. 251-264].
За походженням інтернаціоналізми розділяють на шість груп:
- Чисто грецькі або латинські слова (загалом наукова або технічна
термінологія) (лат.  litera).
- Латинізми та еллінізми (мають греко-латинські корені та національне
закінчення) (лат. universitas).
11

- Англійського походження (незважаючи на те, що самі слова походять з

латини, зберігається англійська вимова) (лат. сombine- англ. Сombine –
комбайн).
- Арабського походження (релігійні, наукові та філософські терміни)
(араб. ‫)اإلسالم‬.
- Китайського походження (в країнах Східної та Південно-Східної Азії
використовується значна частка китайських ієрогліфів) ( 女 - кит. Nǚzǐ, яп.
On'na – жінка).
- Слов`янського походження (чеськ. robota) [6, с. 36].
Інтернаціоналізми мають три принципи класифікації: принцип
вмотивованості, класифікація інтернаціоналізмів з точки зору перекладача,
класифікація інтернаціоналізмів за способом запозичення та за походженням.
Основними критеріями класифікації інтернаціоналізмів є вмотивованість, від
якої залежить функціонування міжнародних слів у лексиці. 

1.4 Явище «Фальшивих друзів перекладача»

При вивченні інтернаціоналізмів вченими було помічено, що за
походженням і формою одна й та сама лексична одиниця має різні значення у
різних мовах, що потенційно може спричинити помилки під час вивчення
інших мов та при перекладі [10].
Ідеальні інтернаціональні форми мають абсолютно тотожні значення в
різних мовах. Такі форми можуть бути зрозумілі безпосередньо особам, що
не володіють іноземними мовами. Проте на практиці такі ідеальні форми
інтернаціоналізмів зустрічаються вкрай рідко. При прямому запозиченні
будь–якого терміноелемента носії різних мов-реципієнтів звертають увагу на
семантичні ознаки форми, яку вони засвоюють. Це призводить до
семантичної невідповідності в різних мовах однакових лексичних одиниць.
Лексичні паралелі можуть мати абсолютно однакову внутрішню форму лише
при прямому запозиченні терміна з тієї мови, для якої ця лексична одиниця
теж є словом іншомовного походження, запозиченим з третьої мови. В усіх
12

інших випадках семантична невідповідність більшою чи меншою мірою

обов`язково має прояв. Виникають так звані «фальшиві (хибні) друзі
перекладача». Особливу небезпеку вони складають при технічному перекладі,
вводячи перекладача чи просто читача в оману помилковими асоціаціями з
певними термінами рідної мови, схожими за зовнішнім виглядом, але
відмінним за змістом [10, с.105].
Е. Ф. Скороходько називає основні причини виникнення «фальшивих
друзів перекладача». Такими причинами випадкової схожості зовнішньої
форми (при різній внутрішній формі) можуть бути: 1) використання
однакових слів у різних мовах при утворенні термінів шляхом переносу
назви; 2) асоціація первинного значення зі схожими ознаками різних об`єктів
термінування; 3) надання переваги в різних мовах різним сторонам змістової
структури міжнародних елементів [19, с. 143].
Інколи при запозиченні термін набуває вужчого значення, інколи –
навпаки, ширшого. Інколи значення переноситься на інший об`єкт за певними
суміжними ознаками. Зміна значення частіше за все носить еволюційний
характер. Такі зміни значення, за словами Д. С. Лотте, бувають кількох видів:
1) Поступова зміна значення терміна відповідно до поступової
зміни самого значення.
2) Різка (стрибкова) зміна значення терміна у певний період,
зумовлена різкою зміною поняття, генетично пов`язаного в тій чи іншій мірі
зі старим.
3) Поява в терміна нових значень шляхом його переносу на інше
поняття, за аналогією чи системністю.
4) Розрив між значенням слова, що вживається як самостійний
термін та як елемент, що входить до складового терміна або терміна-
словосполучення [14, с. 56].
За наявністю або відсутністю хоча б одного спільного значення
«фальшиві друзі перекладача» поділяються на часткові інтернаціоналізми та
псевдоінтернаціоналізми. В. В. Акуленко стверджував, що інтернаціоналізм
13

не обов`язково означає ідеально досконалий еквівалент, і навіть частково

«фальшиві друзі перекладача» в цілому можуть залишатися
інтернаціоналізмами. При цьому «фальшиві друзі перекладача», які в різних
мовах мають щось спільне у значенні (різними є лише відтінки цього
значення), суттєво відрізняються від псевдоінтенаціоналізмів, тобто
міжмовних омонімів, які не мають у змісті нічого спільного, а лише є
окремим випадком «фальшивих друзів перекладача» [1, с. 251-264].
Виходячи з цього, можна дійти висновку, що переважна більшість
інтернаціоналізмів є частковими інтернаціоналізмами, а повні
інтернаціоналізми – це також окремий випадок часткових інтернаціоналізмів.
Таким чином, з`являються три види лексичних паралелей: 1) повні
інтернаціоналізми, тобто слова, що повністю збігаються в усіх значеннях в
обох мовах; 2) часткові інтернаціоналізми, тобто слова, значення котрих
збігаються лише частково, і 3) псевдоінтернаціоналізми, значення яких у двох
мовах не збігаються взагалі [8].
Отже, «фальшиві друзі перекладача» поєднують у собі часткові
інтернаціоналізми, псевдоінтернаціоналізми та повні інтернаціоналізми.

1.3. Інтернаціональна лексика у складі арабської мови

Арабська цивілізація зробила відчутний внесок в розвиток науки та
мали велике значення для кожної нації світу. В епоху Середньовіччя, коли
держава арабів Халіфат досягла «золотої доби» свого розвитку, саме завдяки
арабам, які зробили основні відкриття у сфері технологій та науки,
європейські держави змогли поглибити свої знання у хімії, сільському
господарстві, астрономії, математиці, військовій справі тощо. Арабський
вплив відчутний і в царині мов. За тривалий час свого існування арабська
мова збагатила мови народів світу (в тому числі і українську) безліччю
наукових термінів в галузі математики, астрономії, хімії, медицини і так далі.
Для іспанської мови арабська мова відіграла провідну роль у збагаченні
лексики. Для турецької ж, арабська мова була та залишається мовою науки,
14

філософії й усіх галузей знань загалом [26].

Арабська мова значною мірою вплинула на формування лексичного
складу інших мов, поширених у мусульманських країнах. Наприклад, 57%
словникового запасу мови пушту, 42% урду та 30% перської складаються з
арабських за походженням слів та виразів. Найчастіше вплив арабської мови
виявляється у лексичних запозиченнях, які поширювалися під час
безпосередніх контактів арабів із певним народом (наприклад, іспанців,
турків, персів та ін.) або за участі посередника (в українській мові, як
приклади, це турецька, французька чи російська мови; в багатьох
європейських мовах – іспанська) [16, с. 124].
Було здійснено аналіз слів арабського походження, в результаті якого
встановлено, що більшість інтернаціоналізмів належить до класу іменників.
Це пояснюється складністю процесу асиміляції арабізмів, а іменники, як
відомо, адаптуються легше [3, с. 15]. Поява такої великої кількості арабізмів
свідчила про посилення прямого впливу арабської мови, зростала кількість
перекладів. Переважна більшість інтернаціоналізмів з арабської мови
збереглася і активно використовується у повсякденному спілкуванні.
Інтернаціоналізми арабського походження часто використовуються не лише в
мовах, а й в її діалектах (наприклад, в леонському, андалуському та
каталонському діалектах) [17, с. 108].
Із зародженням арабської цивілізації, мова поширилася по всьому
світові, завдяки завоюванню арабами сусідніх земель з метою поширення
ісламу, що не могло не відобразитися на мовній карті світу. Як результат, нині
у складі мов різних мовних груп значний відсоток лексики становлять
інтернаціоналізми арабського походження.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1
У ході даної курсової роботи було визначено, що таке поняття
«інтернаціоналізм». Інтернаціоналізми або інтернаціональна лексика – це
слова, які використовуються у багатьох мовах. Інтернаціоналізми
15

висловлюють поняття міжнародного значення і є одним із видів іноземних

слів та існують у багатьох споріднених та неспоріднених мовах світу. Той чи
інший елемент є інтернаціональним за умови, якщо він повністю чи частково
збігається у своїй зовнішній та внутрішній формах принаймні у трьох
неспоріднених мовах.
З розвитком міжнародних економічних відносин, з початком
глобалізації, розвивається і мова кожної країни. А це вже включає в себе
розвиток та поширення інтернаціональної лексики.
Існує три принципи класифікації інтернаціональної лексики.
Основними критеріями класифікації інтернаціоналізмів є вмотивованість, від
якої залежить функціонування міжнародних слів у лексиці. 
Інтернаціоналізми широко розповсюджені і займають значну частку в
арабській мові. Із зародженням арабської цивілізації мова поширилася по
всьому світові завдяки завоюванню арабами сусідніх земель з метою
поширення ісламу, що не могло не відобразитися на мовній карті світу. Як
результат, нині у складі мов різних мовних груп значний відсоток лексики
становлять інтернаціоналізми арабського походження.
Арабська мова, протягом свого існування, збагачувала свій
словниковий запас інтернаціоналізмами. І хоча не всі з них закріпилися в
мові, все ж таки інтернаціональні слова є важливою складовою лексичного
словника арабської мови.
16

РОЗДІЛ 2

ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМИ В АРАБСЬКІЙ МОВІ

1.2 Історія походження інтернаціональної арабської лексики

Арабська цивілізація зробила відчутний внесок в розвиток науки та

мала велике значення для кожної нації світу. В епоху Середньовіччя, коли
держава арабів Халіфат досягла «золотої доби» свого розвитку, саме завдяки
арабам, які зробили основні відкриття у сфері технологій та науки,
європейські держави змогли поглибити свої знання у хімії, сільському
господарстві, астрономії, математиці, військовій справі тощо. Арабський
вплив відчутний і в царині мов. За тривалий час свого існування арабська
мова збагатила мови народів світу (в тому числі і українську) безліччю
наукових термінів в галузі математики, астрономії, хімії, медицини і так далі.
Для іспанської мови арабська мова відіграла провідну роль у збагаченні
лексики. Для турецької ж, арабська мова була та залишається мовою науки,
філософії й усіх галузей знань загалом [26].
Арабська мова значною мірою вплинула на формування лексичного
складу інших мов, поширених у мусульманських країнах. Наприклад, 57%
словникового запасу мови пушту, 42% урду та 30% перської складаються з
арабських за походженням слів та виразів. Найчастіше вплив арабської мови
виявляється у лексичних запозиченнях, які поширювалися під час
безпосередніх контактів арабів із певним народом (наприклад, іспанців,
турків, персів та ін.) або за участі посередника (в українській мові, як
приклади, це турецька, французька чи російська мови; в багатьох
європейських мовах – іспанська) [18].
Було здійснено аналіз слів арабського походження, в результаті якого
встановлено, що більшість інтернаціоналізмів належить до класу іменників.
17

Це пояснюється складністю процесу асиміляції арабізмів, а іменники, як

відомо, адаптуються легше. Поява такої великої кількості арабізмів свідчила
про посилення прямого впливу арабської мови, зростала кількість перекладів.
Переважна більшість інтернаціоналізмів з арабської мови збереглася і
активно використовується у повсякденному спілкуванні. Інтернаціоналізми
арабського походження часто використовуються не лише в мовах, а й в її
діалектах (наприклад, в леонському, андалуському та каталонському
діалектах) [19].
Отже, із зародженням арабської цивілізації мова поширилася по
всьому світові завдяки завоюванню арабами сусідніх земель з метою
поширення ісламу, що не могло не відобразитися на мовній карті світу. Як
результат, нині у складі мов різних мовних груп значний відсоток лексики
становлять інтернаціоналізми арабського походження.

2.2 Інтернаціональна лексика грецького та латинського

походження
Інтернаціоналізми утворюються за допомогою транслітерації або
транскрипції іншомовних слів. Однією з особливостей є інваріантність
написання, тобто можливість виникнення декількох варіантів написання
одного й того самого терміна при транслітерації арабською мовою [1, с. 251-
264].
Для арабської мови є характерним на ряду з інтернаціональними
термінами створювати також і чисто арабський еквівалент або навіть
декілька. Завдяки цьому, арабська мова може зберігати свою мову та
одночасно збагачувати лексичний склад мови [1, с. 251-264].
Переважна більшість інтернаціональної лексики походить з грецької
або латинської мов. Загалом, це наукова або технічна термінологія.
- Термін «географія» походить з грецької (ge – земля та grapho – пишу,
креслю, малюю), арабською передається e‫ جغرافيا‬з додаванням закінчення.
18

- Термін «біологія» походить з грецької мови (bios – життя та logos –

слово, вчення), в арабській мові транслітерується e‫بيولوجيا‬та додається
закінчення. Арабським еквівалентом для цього терміна є ‫اء‬ee‫علم االحي‬, що
дослівно перекладається як «наука живих».
- Термін «психологія» арабською мовою передається e‫يكولوجيا‬eee‫ بس‬або
e‫ سيكولوجيا‬та є транслітерацією з грецької мови (psyche - душа та logos – слово,
вчення). Також є арабський еквівалент‫ علم النفس‬, що перекладається наука душі
та ‫ – نفسية‬душевний склад, психологія.
- Термін «мікроскоп» походить з грецької (mikros – малий, маленький та
skopeo – дивлюся) та транслітерується ‫ مكروسكوب‬або e‫ميكروسكوب‬. Арабськими
варіантами є‫ نظارة مكبرة‬،‫ مجهر‬،‫ جاهرة‬.
- Термін «антропологія» походить з грецької мови (anthropos – людина
та logos – слово, вчення) та транслітерується e‫انتروبولوجيا‬. Арабськими
еквівалентами є ‫علم اصلول اجناس‬, тобто знання коренів роду та ‫علم االجناس البشرية‬,
тобто знання людського роду.
- Термін «опіум» походить з грецької мови (opion – маковий сік),
арабською мовою транслітерується ‫افيون‬.
- Термін «онтологія» походить з грецької мови (ontos – суще та logos –
слово, вчення), арабською мовою транслітерується ‫انطولوجيا‬. Арабським
еквівалентом є e‫علم الوجود‬, тобто наука існування.
- Термін «телефон» походить з грецької мови (tele - далеко та phone –
звук), арабською мовою транслітерується ‫ون‬eee‫ تلف‬або ‫ون‬eee‫تليف‬. Арабським
еквівалентом є e‫ ارزيز‬або ‫هاتف‬.
- Терміни «телеграф» або «телеграма» походять з грецької мови (tele –
далеко та gramma – межа, буква), арабською передаються одним словом
‫تلغراف‬. Також, є арабські еквіваленти: ‫ برقية‬،‫برق‬.
- Термін «топографія» походить з грецької мови (topos – місце та grapho
- пишу, креслю, малюю), арабською мовою транслітерується ،‫ طبوغرافية‬e‫تبوغرافيا‬
e‫طوبوغرافيا‬.
19

- Термін «католицький» походить з грецького слова (katholikos -

загальний) та арабською транслітерується двома варіантами ‫اتوليكي‬eee‫ ك‬або
e‫كثوليكي‬.
- Термін «міфологія» походить з грецької мови (mythos – віддання,
оповідь та logos – слово, вчення), та арабською мовою транслітерується
e‫ميثولوجيا‬.
- Термін «гормон» походить з грецької мови (hormao – приводити в рух,
спонукати) та арабською мовою транслітерується двома варіантами ‫هورمون‬
або ‫هرمون‬. Арабським еквівалентом є ‫تور‬.
- Термін «зоологія» походить з грецької мови (zoon – тварина, жива
істота та logos – наука, вчення), арабською мовою транслітерується ‫زولوجيا‬.
Арабським еквівалентом є ‫علم الحيوان‬, тобто наука тварин.
- Термін «барометр» походить з грецької мови (baros – тягар, вага та
metreo – вимірюю), арабською мовою транслітерується двома варіантами
e‫ارومتر‬ee‫ ب‬та ‫تر‬ee‫بروم‬. Арабськими еквівалентами є ‫غط الجو‬ee‫اس الض‬ee‫( مقي‬вимірювач
атмосферного тиску) та ‫( ميزان ثقل الهواء‬вимірювач ваги повітря).
- Термін «термометр» походить з грецької мови (therme – тепло, жар та
metreo – вимірюю), арабською мовою транслітерується ‫ترمومتر‬. Арабськими
еквівалентами є e‫ قسحر‬та ‫(محرار‬термометр), ‫( قياس الحرارة‬вимірювач спеки) та
‫( ميزان الحرارة‬вимірювач спеки).
- Термін «монолог» походить з грецької мови (monos - один, єдиний та
logos – слово, вчення) та арабською мовою передається ‫منولوج‬.
- Термін «поліетилен» походить з грецької мови (poly – багато, aither –
повітря, ефір та hyle – деревина), арабською мовою транслітерується ‫بلئايتلين‬.
- Термін «паталогія» походить з грецької мови (pathos – страждання,
хвороба та logos – слово, вчення), арабською мовою транслітерується ‫باثولوجيا‬.
- Термін «геофізика» походить з грецької мови (ge – земля та physis –
природа), арабською мовою транслітерується ‫جيوفيزيا‬. Арабськими
еквівалентами є ‫(علم طبيعة االرض‬наука природи землі) та ‫اء االرض‬ee‫( فيزي‬фізика
землі).
20

- Термін «музика» походить з грецької мови (musike – мистецтво муз),

арабською мовою транслітерується ‫موسيقى‬. Арабським еквівалентом є ‫طرب‬.
- Термін «механіка» походить з грецької мови (mechanike (techne) –
наука про машини, мистецтво побудови машин), арабською мовою
транслітерується двома способами ‫ مكنيكا‬та ‫ميكانيكا‬. Арабськими еквівалентами
є ‫( حيليات‬механіка) та ‫( علم الحيل‬наука виходу).
- Термін «хлорофіл» походить з грецької мови (chloros – зелений та
phyllon – аркуш), арабською мовою транслітерується ‫كلوروفيل‬. Арабським
еквівалентом є e‫يخضور‬.
- Термін «фізіологія» походить з грецької мови (physis – природа та logos
– слово, вчення), арабською мовою транслітерується двома способами
e‫ فسيولوجيا‬або e‫فيسيولوجيا‬. Арабським еквівалентом є‫علم وظائف االعضاء‬, тобто наука
діяльності органів.
- Термін «філармонія» походить з грецької мови (phileo – люблю та
harmonia – зв`язок, стрункість, відповідність), арабською мовою
транслітерується e‫فلهازمونيك‬.
- Термін «геологія» походить з грецької мови (ge – земля та logos –
слово, вчення), арабською мовою транслітерується ‫جيولوجيا‬. Арабським
еквівалентом є ‫علم االرض‬, тобто наука землі.
- Термін «технологія» походить з грецької мови (techne – мистецтво,
майстерність, уміння та logos – слово, вчення), арабською мовою
транслітерується e‫تكنولجيا‬.
- Термін «ідеологія» походить з грецької мови (idea – ідея та logos-
слово, вчення), арабською мовою транслітерується e‫ديولوجيا‬ee‫اي‬. Арабськими
еквівалентами є ‫( عقيدة‬догма, ідеологія) та ‫( مذهب‬доктрина, ідеологія, теорія,
школа).
- Терміни «сантиметр» та «кілометр» мають греко-латинське коріння
(лат. centum – сто, грец. chiloi – тисяча та metron – міра) та арабською
транслітерується ‫نتيمتر‬ee‫ س‬та ‫تر‬ee‫كيلوم‬. Особливістю таких термінів як санті- та
21

кілометр є те, що при відсутності в арабській мові скорочень ці терміни

можуть скорочуватись: ‫ – سم‬e‫ سنتيمتر‬та ‫سنتي; كيلومتر – كلم‬.
- Термін «вірус» походить з латини (virus – отрута) та арабською мовою
транслітерується e‫فيروس‬.
- Термін «домініон» походить з латини (dominium – володіння),
арабською мовою транслітерується ‫دومنيون‬. Арабським еквівалентом є ‫ممتلكات‬,
тобто майно, володіння.
- Термін «гідроген» походить з латини (hydrogenium – водень),
арабською мовою транслітерується ‫هيدروجين‬.
- Термін «динозавр» походить від наукової латинської назви dinosauria,
та транслітерується арабською мовою e‫ديناصور‬.
- Термін «балет» походить з латини (ballare – танцювати) та арабською
мовою транслітерується ‫باليه‬.
- Термін «цемент» походить з латини (caementum – тесаний камінь),
арабською мовою транслітерується ‫منت‬eeeee‫ س‬або ‫يمنتو‬eeeee‫ س‬або‫يمنتو‬eeeee‫ ش‬або
транслітерується та додається типовий для арабської префікс – ‫اسمنت‬.
- Термін «логаримф» походить з латини (logarithmus – логарифм) та
арабською мовою транслітерується ‫ارثم‬eee‫ لوغ‬або ‫لوغارثما‬. Арабськомовним
еквівалентом є e‫نسب رياضي‬, тобто математичний зв`язок.
- Термін «доктор» походить з латини (doctor – (релігійний) вчитель,
викладач), арабською мовою транслітерується ‫دكتور‬. Арабським еквівалентом
є ‫حكيم‬, тобто мудрець, доктор.
- Термін «метро» походить з французької мови (metro, яке є скороченням
від metropole), що в свою чергу походить з латини (metropolis – метрополія)
та арабською мовою транслітерується e‫مترو‬.
- Термін «Барій» походить з латини (Baryum) та арабською мовою
транслітерується e‫باريوم‬.
- Термін «консиліум» походить з латини (consilium – обговорення,
нарада), арабською мовою транслітерується e‫كونسولتو‬.
22

- Термін «Неон» походить з латини (Neon) та арабською мовою

транслітерується ‫نيون‬.
- Термін «статус-кво» походить з латини (status quo – буквально – статус,
в якому) та арабською транслітерується ‫ستاتيكو‬.
- Термін «інтернаціонал» походить з латини (inter – між та nation –
народ), арабською мовою транслітерується e‫يونال‬eeeee‫انترناس‬. Арабським
еквівалентом є‫ اممية‬та ]28 ,5[ ‫الدولية‬.
Отже, найбільша кількість інтернаціональної лексики в арабській мові
має грецьке або латинське коріння. Як правило, такі терміни
транслітеруються арабською мовою (іноді наявні декілька варіантів
написання), також можливі арабськомовні еквіваленти.

2.3 Латинізми та еллінізми

На ряду з звичайними інтернаціоналізмами грецького або латинського

походження, можливі також еллінізми та латинізми. Як правило, такі терміни
утворюються за допомогою явища транслітерації та додавання типових для
арабської мови префіксів та закінчень. Вони зустрічаються не так часто, як
просто інтернаціоналізми грецького та латинського походження, проте
залишаються досить розповсюдженим явищем [28].
- Термін «морфологія» походить з грецької мови (morphe – форма та
logos – слово, вчення), арабською мовою транслітерується та додається
типове арабське закінчення – ‫مورفولوجية‬. Арабськими еквівалентами є ‫علم‬
‫ الصرف‬e،‫ علم التصريف‬،‫ الصرف‬тобто наука відмінювання та відмінювання.
- Термін «магнетизм» походить з грецької мови (magnetis – магніт),
арабською мовою транслітерується та додається типове арабське закінчення
– ‫مغناطيسية‬.
- Термін «телеметрія» походить з грецької мови (tele – далеко та metreo -
вимірюю), арабською мовою транслітерується з додаванням типового
арабського закінчення – ‫تلمترية‬.
23

- Термін «стратегія» походить з грецької мови (strategia – наука війни

або наука полководця), арабською мовою транслітерується з додаванням
типового арабського закінчення – ‫تراتيجية‬eee‫س‬. Також є інший варіант
транслітерації, з додаванням типового арабського префіксу та закінчення –
‫استراتيجية‬. Арабським еквівалентом є ‫سوقية‬.
- Термін «прагматизм» походить з грецької мови (pragmatos – справа,
дія), арабською мовою транслітерується з додаванням типового арабського
закінчення – ‫براغماتية‬.
- Термін «філософія» походить з грецької мови (phileo – люблю та sophia
– мудрість), в арабській мові використали лише приголосні літери та додали
типове арабське закінчення – ‫فلسفة‬. Також, від цього кореню утворені терміни
«філософи» – ‫فيلسف‬, та «займатися філософією» – ‫تفلسف‬. Арабськими
еквівалентами є ‫( حكمة‬мудрість, філософія) та ‫( حكيم‬мудрець, філософ).
- Терміни «гідрогенезація» та «гідрування» походять з латини
(hydrogenium – водень), в арабській мові використали лише приголосні літери
та додали типове арабське закінчення – ‫هدرجة‬.
- Термін «колоніалізм» походить з латини (colonia – поселення).
Арабською мовою транслітерується‫كولونيالية‬ та додається типове арабське
закінчення. Арабським еквівалентом є ‫استعمار‬, тобто колоніалізм, заселення.
- Термін «нота» походить з латини (nota – буквально – письмовий знак),
арабською мовою транслітерується та додається типове арабське закінчення
– ‫نوتة‬. Арабським еквівалентом є ‫مجسدة‬.
- Термін «мода» походить з латини (modus – образ, спосіб, правило,
розпорядження), арабською транслітерується з додаванням типового
арабського закінчення – ‫مودة‬. Арабськими еквівалентами є ‫ زى‬،‫كسم‬.
- Термін «диктатура» походить з латини (dictatura – необмежена влада),
арабською транслітерується з додаванням типового арабського закінчення –
‫ دكتاتورية‬або .‫ديكتاتورية‬
24

- Термін «медаль» походить з латини (metallum – метал), арабською

мовою транслітерується двома способами з додаванням арабського типового
закінчення –‫ مدالية‬або ‫ميدالية‬.
- Термін «студія» походить з латини (studeo – старанно працюю,
займаюся), арабською мовою транслітерується ‫ستوديو‬, або транслітерується з
додаванням типового арабського префіксу e‫تديو‬eee‫ اس‬та e‫توديو‬eee‫اس‬. Арабськими
еквівалентами є ‫ محترف‬та ‫مرسم‬.
- Термін «єгиптологія» має грецьке коріння (logos – наука, вчення). Є
декілька варіантів цього терміну: звичайна транслітерація – e‫ اجنتولوجيا‬або
e‫ ايجبتولوجيا‬та термін-виключення – ‫رولوجية‬ee‫مص‬, що створений за допомогою
поєднання арабської назви Єгипту (‫ )مصر‬та грецького кореню (logos – наука,
вчення) [5, 28].
Отже, еллінізми та латинізми досить розповсюджене явище для
арабської інтернаціональної лексики. Такі терміни транслітерують та додають
типові для арабської мови префікси та закінчення.

2.4 Інтернаціональна лексика європейського походження

Інтернаціональна лексика європейського походження не так

розповсюджена, порівняно з лексикою грецького або ж латинського
походження. Більшість лексики англійського походження, зустрічаються
терміни французького, німецького та італійського походження. Зазвичай, всі
ці терміни називають сучасні явища та технології, які виникли в XIX-XXI ст.
Така лексика транслітерується або ж транскрибується [27].
- Термін «фільм» походить з англійської мови (film – плівка), арабською
мовою транслітерується ‫فلم‬. Арабським еквівалентом є ‫رق‬.
- Термін «інтернет» походить з англійської мови (internet – є
скороченням від internetwork (міжмережовий), від inter – між та network –
мережа), арабською мовою транслітерується ‫انترنت‬.
25

- Термін «клуб» походить з англійської мови (club), арабською мовою

транслітерується ‫كلوب‬. Арабськими еквіваллентами є‫ندوة‬, ‫ناد‬, ‫انتدى‬, ‫ منتدى‬та ‫ندى‬.
- Термін «маневр» походить з французької мови (manoeuvre –
маніпуляція, маневр), арабською мовою транслітерується з додаванням
типового арабського закінчення ‫مناورة‬.
- Термін «кліше» походить з французької мови (cliche), арабською
мовою транскрибується та додається типовий арабський префікс та типове
арабське закінчення – ‫ اكليشة‬або ‫كليشيه‬. Арабським еквівалентом є e‫روسم‬.
- Термін «кіно» походить з французької мови (cinema), арабською мовою
транслітерується трьома способами e‫سيننا‬,‫ سنما‬та ‫سينما‬. Арабським еквівалентом
є ‫خيالة‬.
- Термін «командир» походить з французької мови (commandeur –
командор), арабською мовою транслітерується ‫قمندان‬. Також існують арабські
еквіваленти‫ فريق‬та ‫حكمدار‬.
- Термін «банкнота» походить з німецько мови (banknote – банківський
квиток; від bank – банк та note – запис, квиток), арабською мовою
транслітерується ‫بنكنوت‬.
- Термін «робот» має чеське походження (robot) та арабською мовою
транслітерується e‫روبوط‬.
- Термін «поліс» походить з італійської мови (polizza – розписка,
квитанція), арабською мовою транслітерується з додаванням типового
арабського закінчення ‫ بالصة‬або ‫بوليسة‬. Арабським еквівалентом є‫امين‬ee‫ة الت‬ee‫وثيق‬,
страховий документ, акт [25].
Отже, в арабській мові зустрічаються терміни європейського
походження. Як правило, це англійська та французька лексика, яка
транскрибується.

2.5 Інтернаціональна лексика японського та китайського

походження
26

В арабському лексичному фонді інтернаціоналізмів наявний пласт

японських та китайських запозичень. Такі терміни не надто розповсюджені,
та, як правило, називають явища відсутні в Арабському Світі. Арабською
мовою ці терміни передаються за допомогою транскрипції.
- Термін «ікебана» походить з японської мови (ikebana), арабською
мовою транскрипується ‫ايكيبانا‬.
- Термін «гейша» походить з японської мови (geisha – художник, митець,
гейша; gei – мистецтво, sha – суб`єкт, той хто робить щось), арабською
мовою транскрипується ‫غيشا‬.
- Термін «катана» походить з японської мови (katana – меч з
одностороннім клинком, катана; kata – одна сторона, na – вістря), арабською
мовою транскрипується ‫كاتانا‬.
- Термін «чай» походить з китайської мови (cha), арабською мовою
транскрипується ‫شاي‬.
- Термін «женьшень» походить з китайської мови (zhi gen – буквально –
корінь життя; gen – корінь, zhi – життя), арабською мовою транскрипується
‫جنسنغ‬.
Отже, в арабській мові є інтернаціональна лексика японського та
китайського походження. Така лексика передається за допомогою
транскрипції та називає явища відсутні або незвичні для Арабського Світу.

2.6 Інтернаціональна лексика арабського та тюркського

походження

Значний внесок до фонду інтернаціональної лексики внесла арабська

цивілізація, як за часів існування Арабського Халіфату, так і пізніше. Низка
звичних для нас термінів, які ми використовуємо в повсякенному житті, є
арабскими за походженням [20, с. 218].
Такі терміни як «алгебра» (‫)الجبر‬, «алкоголь» (‫)الكحول‬, «адмірал» (‫)اميرال‬,
«жираф» (‫)زرافة‬, «софа» (‫)صف‬, «тариф» (‫)تعريفة‬, «скриня» (‫)صندوق‬, «кава» (‫)قهوة‬,
27

«шафран» (‫)زعفران‬, «цифра» (‫فر‬ee‫ )ص‬та «еліксир» (‫ير‬ee‫ )االكس‬є саме арабського
походження [5].
Велика кількість інтернаціоналізмів арабського походження
розповсюдилась завдяки тому, що в інших країнах таких явищ не було. Це
такі терміни як «Іслам» (‫)االسالم‬, «Умма» (‫)امة‬, «шаріат» (‫ريعة‬ee‫)ش‬, «гіджра» (
‫)هجرة‬, «мечеть» (‫)مسجد‬, «шейх» (‫)شيخ‬, «халіф» (‫ )خليفة‬та «Коран» (‫[ )قران‬5].
Значна частина інтернаціоналізмів прийшла з перської мови, особливо
в арабську мову, яка більш тісно пов`язана з Персією.
- Термін «піжама» походить з перської мови (pajamе – одяг для ніг; від
pa – нога та jamah – одяг), арабською мовою транслітерується ‫ بجامة‬або ‫بيجاما‬.
Арабськими еквівалентами є ‫ نيم‬та ‫منامة‬.
- Термін «жасмін» походить з перської мови (jasmin) та арабською
мовою транслітерується ‫يسمين‬.
- Термін «караван» походить з перської мови (karvan), арабською мовою
транслітерується ‫قيروان‬. Існує також велика кількість арабських еквівалентів
‫عير‬, ‫سيارة‬, ‫ ركاب‬,‫ ركب‬та ‫قافلة‬.
Отже, в арабській мові присутня інтернаціональна лексика перського
походження. Не варто також забувати про інтернаціоналізми арабського
походження, які використовуються по всьому світу.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

Найбільша кількість інтернаціональної лексики в арабській мові має

грецьке або латинське коріння. Як правило, такі терміни транслітеруються
арабською мовою (іноді наявні декілька варіантів написання), також можливі
арабські еквіваленти.
Еллінізми та латинізми досить розповсюджене явище для арабської
інтернаціональної лексики. Такі терміни транслітерують та додають типові
для арабської мови префікси та закінчення.
В арабській мові зустрічаються терміни європейського походження. Як
28

правило, це англійська та французька лексика, яка транскрибується. Такі

терміни, в першу чергу, називають сучасну лексику.
В арабській мові є інтернаціональна лексика японського та китайського
походження. Така лексика передається за допомогою транскрипції та називає
явища відсутні або незвичні для Арабського Світу.
В арабській мові присутня інтернаціональна лексика перського
походження. Як правило, така лексика транслітерується.
Не варто також забувати про інтернаціоналізми арабського походження,
які використовуються по всьому світу. Низка звичних для нас термінів, які ми
використовуємо в повсякденному житті, є саме арабськими за походженням.
29

ВИСНОВКИ

Виходячи з усього сказаного вище, можна дати остаточне визначення

поняттю «інтернаціоналізм». Інтернаціоналізми або інтернаціональна
лексика – це слова, які використовуються у багатьох мовах.
Інтернаціоналізми висловлюють поняття міжнародного значення і є одним із
видів іноземних слів  та існують у багатьох споріднених та неспоріднених
мовах світу. Той чи інший елемент є інтернаціональним за умови, якщо він
повністю чи частково збігається у своїй зовнішній та внутрішній формах
принаймні у трьох неспоріднених мовах.
З розвитком міжнародних економічних відносин, з початком
глобалізації, розвивається і мова кожної країни. А це вже включає в себе
розвиток та поширення інтернаціональної лексики.
Існує три принципи класифікації інтернаціональної лексики.
Основними критеріями класифікації інтернаціоналізмів є вмотивованість, від
якої залежить функціонування міжнародних слів у лексиці. 
Інтернаціоналізми широко розповсюджені не лише в природних, а й
також в штучних мовах. В штучних мовах значну частку лексики становить
саме інтернаціональна лексика.
Арабська мова, протягом свого існування, збагачувала свій
словниковий запас інтернаціоналізмами. І хоча не всі з них закріпилися в
мові, все таки інтернаціональні слова є важливою складовою лексичного
словника арабської мови.
Інтернаціоналізми утворюються за допомогою транслітерації або
транскрипції іншомовних слів. Однією з особливостей є інваріантність
написання, тобто можливість виникнення декількох варіантів написання
одного й того самого терміна при транслітерації арабською мовою.
Для арабської мови є характерним на ряду з інтернаціональними
термінами створювати також і чисто арабський еквівалент або навіть
декілька. Завдяки цьому, арабська мова може зберігати свою мову та
30

одночасно збагачувати лексичний склад мови.

Переважна більшість інтернаціональної лексики походить з грецької
або латинської мов. Загалом, це наукова або технічна термінологія.
На ряду з звичайними інтернаціоналізмами грецького або латинського
походження, існують також еллінізми та латинізми. Як правило, такі терміни
утворюються за допомогою явища транслітерації та додавання типових для
арабської мови префіксів та закінчень. Вони зустрічаються не так часто, як
просто інтернаціоналізми грецького та латинського походження, проте
залишаються досить розповсюдженим явищем.
Інтернаціональна лексика європейського походження не так
розповсюджена, порівняно з лексикою грецького або ж латинського
походження. Більшість лексики англійського походження, зустрічаються
терміни французького, німецького та італійського походження. Зазвичай, всі
ці терміни називають сучасні явища та технології, які виникли в XIX-XXI ст.
Така лексика транслітерується або ж транскрибується.
В арабській мові є інтернаціональна лексика японського та китайського
походження. Така лексика передається за допомогою транскрипції та називає
явища відсутні або незвичні для Арабського Світу.
Значний внесок до фонду інтернаціональної лексики внесла арабська
цивілізація, як за часів існування Арабського Халіфату, так і пізніше. Низка
звичних для нас термінів, які ми використовуємо в повсякденному житті, є
саме арабськими за походженням. Велика кількість інтернаціоналізмів
арабського походження розповсюдилась завдяки тому, що в інших країнах
таких явищ не було.
‫‪31‬‬

‫ملخص‬

‫موضوع البحث هو خصوصيات أصل وعمل الدولية في اللغة العربية‪ .‬إن موضوع المفردات الدولية‬
‫ذو أهمية بالغة في عصرنا‪ ،‬حيث أنه يمثل مساهمة كبيرة في ح‪ee‬ل مس‪ee‬ألة التواص‪ee‬ل بين اللغ‪ee‬ات‪ ،‬وخاص‪ee‬ة فهم‬
‫بعضنا البعض‪ ،‬الذي يركز على انتباه البشر المعاصرين‪.‬‬

‫في العالم الحديث‪ ،‬يتم استخدام اللغة الدولية بش‪ee‬كل متزاي‪ee‬د‪ ،‬ألن إث‪ee‬راء التركيب‪ee‬ة اللغوي‪ee‬ة اللغوي‪ee‬ة على‬
‫حساب اللغات األخرى هي عملية طبيعية‪ ،‬ال مفر منها تاريخيا‪ ،‬ألنها مشروطة باتصاالت ثابتة ومتنوع‪ee‬ة بين‬
‫الشعوب‪ .‬ال يمكننا منع استخدام المفردات المفردات في اللغات األخرى‪ ،‬وك‪e‬ذلك تعزي‪ee‬ز العالق‪e‬ات بين اللغ‪e‬ات‬
‫المعجمية مع تعزيز العالقات االقتصادية والسياسية والثقافي‪ee‬ة بين ال‪ee‬دول‪ .‬تتس‪ee‬م المف‪ee‬ردات الدولي‪ee‬ة والعناص‪ee‬ر‬
‫الدولية بأهمية كبيرة في مفردات أي لغة متطورة‪ ،‬ألن وجودها يشير إلى مستوى تطور البلد‪.‬‬

‫وس‪e‬جلت‬
‫في نهاية القرن التاسع عشر نشأت مشكلة التوحيد والتوحيد والتوحيد ال‪ee‬دولي للمص‪ee‬طلحات‪ُ ،‬‬
‫المفردات الدولية في أكثر المشكالت إلحاحًا في علم اللغة‪.‬‬

‫اللغة العربية أثرت مفرداتها مع العوالم الدولية خالل وجودها‪ .‬وب‪ee‬الرغم من أن جمي‪ee‬ع ه‪ee‬ذه اللغ‪ee‬ات ال‬
‫يتم إصالحها في اللغة‪ ،‬إال أن الكلمات الدولية تشكل جز ًءا مه ًما من مفردات اللغة العربية‪.‬‬

‫بالنسبة للغة العربية‪ ،‬فهي نموذجية لعدد من المصطلحات الدولية لخلق معادل عربي خالص أو ح‪ee‬تى‬
‫عدد قليل‪ .‬ونتيجة لذلك‪ ،‬يمكن للغة العربية الحفاظ على لغتها وفي نفس الوقت إثراء التركيبة اللغوية للغة‪.‬‬
32

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Акуленко В. В. Интернациональные элементы в лексике языков / В. В.

Акуленко – Кишинев, 1971.
2. Архипенко Л. М. Іншомовні лексичні запозичення в українській мові / Л.
М. Архипенко – Харків, 2005. – 20 с.
3. Ба Елаіан Абдулазіз Арабська мова: історія, особливості, перспективи
розвитку. // Вінницький національний технічний університет, 2017.
4. Бакинская Г. И. Функциональный статус интерлексем в разноструктурных
языках / Г. И. Бакинская. - Чебоксары, 2008.
5. Баранов Х. К. Арабско-русский словарь / Х. К. Баранов – Государственное
издательство иностранных и национальных словарей. – 2005 – 944 с.
6. Большая советская энциклопедия. Главн. ред. А. М. Прохоров - Москва,
1969–1978.
7. Дайк Т. А. Язык. Познание. Коммуникация/Пер. с англ. В. В. - Москва,
1989.
8. Дубичинський В. В. Лексические параллели. – Харьков, 1993.
9. Іванишин В. І. Мова й нація. / В. І. Іванишин, Я. П. Радевич-Винницький –
Дрогобич, 1994.
10.Кияк Т. Р. Запозичення та інтернаціоналізми у фахових мовах // Вісник
Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Іноземна
філологія. - 2006. - Вип. 40.
11.Кияк Т. Р., Науменко А. М., Огуй О. Д. Теорія і практика перекладу [нім.].:
Підручник для ВНЗ – Вінниця, 2006.
12.Кузнецов С. Н. Лингвистический энциклопедический словарь / С. Н.
Кузнецов — Москва, 1990.
13.Левицький В. В. Лексикологія німецької мови.: Посібник / В. В.
Левицький – Вінниця, 2014.
14.Лотте Д. С. Основы построения научно-технической терминологии:
Вопросы теории и методики / Д. С. Лотте – Москва, 1961.
33

15.Прима В. В. // Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького

державного педагогічного університету. - 2012. - Вип. 8. – С. 114-120.
16.Сергеев Ф. П. Языковые контакты и заимствования / Ф. П. Сергеев. –
Волгоград, 2007. – С. 127–152.
17.Сингаївська Г. В., Наубетова О. Д. Арабізми у сучасній іспанській мові:
історія запозичення й особливості функціонування // Інститут філології
КНУ імені Тараса Шевченка. – Київ. – 2013. – Вип. 43(3). - С. 108-115.
18.Сівков І. В. Лексикологія арабської мови. 1 частина: Навчальний
посібник / І. В. Сівков – Київ – 2014 – 254 с.
19.Скороходько Е. Ф. Термін у науковому тексті / Е. Ф. Скороходько – Київ. –
2006.
20.Тенденция интернационализации в современных славянских
литературных языках / [ред.: Л. H. Смирнов]. – Москва, 1997.
1. Федина В. О. Арабські лексичні запозичення в українській мові / В. О.
Федина // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка – 2002. – № 453. – С.
179–182.
2. Фенюк Л. Д. Інтернаціоналізми та інтерлексеми: різні підходи до
визначення // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету.
Сер.: Філологія. 2016 -№ 25 - том 1. – С. 152-154.
3. Шендрик О. О. Компаративне дослідження запозичень в іспанській і
турецькій мовах // Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка. – Київ.
– 2013. – С. 461-467.
4. Alexander Gode Interlingua-English: A Dictionary of the International
Language
5. Ehlich K. Greek and Latin as a Permanent Source of Scientific Terminology:
the German Case // Language Adaptation (edited by Florian Columas). —
Cambridge, 1989. — p. 135-137.
6. Anić V. Rječnik hrvatskog jezika. – Zagreb: Novi Liber, 1991.