Національний університет

«КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ»

Кафедра української мов

Використання еративів у сучасній українській блогосфері

Курсова робота
Студента(ки) IІІ року навчання

факультету гуманітарних наук

Кордіяки Тетяни Володимирівни

Науковий керівник –

доктор філологічних наук, доцент

Кобченко Н.В

Київ – 2022
 1

ЗМІСТ

ВСТУП .................................................................................................................... 2

РОЗДІЛ 1 БЛОГ ЯК СПОСІБ ВИКОРИСТАННЯ ЕРАТИВІВ .................. 4

1.1 Визначення терміну «ератив» та його класифікація ........................... 4

1.2. Аналіз сучасної української блогосфери ................................................ 8

РОЗДІЛ 2 ЗАСОБИ ОФОРМЛЕННЯ НАЙБІЛЬШ ВЖИВАНИХ ТИПІВ

ЕРАТИВІВ В УКРАЇНСЬКОМОВНИХ БЛОГАХ ....................................... 12

2.1 Мовні засоби щодо утворення типів еративів ..................................... 12

2.2 Найбільш вживані типи еративів в сучасній українській блогосфері

................................................................................................................................ 15

ВИСНОВКИ ......................................................................................................... 17

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................ 19

 2

ВСТУП

Актуальність теми в цілому обумовлена вивченнням утворення еративів у

поглибленому дослідженні використання еративів у блогосфері як
периферичний елемент української мови. Наукова проблема полягає у
розмежовуванні еративів від ненавмисних помилок; виокремленні нових типів
еративів та віднесення їх в окрему категорію. Варто зазначити, що сучасні
лінгвісти недостатньо уваги приділяють дослідженню еративів, що передбачає
різноманітність вербальних прийомів. Ця робота присвячена дослідженню
найвживаніших прийомів утворення еративів в публікаціях сучасних
українських блогів і стосується вивчення їх видів. Основне завдання
застосування еративів – це оцінка ситуації шляхом надання забарвлення
контексту. Важливість теми полягає в тому, що сучасний світ Інтернету
неможливо уявити без постів у блогах, в яких автори публікують власні думки,
надають індивідуальну оцінку ситуації на основі певної інформації. Це
гарантує свободу слова людей, дає можливість дати справедливу оцінку,
виразити емоцій тощо у вербальний спосіб, використовуючи відповідні мовні
прийоми. Безперервний процес публікації дописів у блогах, що здійснюється
користувачами щоденно обумовлює необхідність поглибленого вивчення
еративів, використаних у цих публікаціях. Щоб бути в курсі тенденцій
публікацій дописів, блогеру необхідно бути інформаційно обізнаним, вміти
коректно оцінити ситуацію та правильно застосовувати інноваційну лексику.

Мета дослідження: проаналізувати дописи українських блогів на різну

тематику, що містять приклади використання прийомів утворення еративів, та
визначити, які з них найбільш поширені.

Завдання дослідження:

• Описувати нову реальність з новими тенденціями та термінами;

• Визначити термін «ератив» як спосіб емоційного забарвлення
контексту;
 3

• Класифікувати типи еративів у блозі;

• Визначити термін «блог» як сучасний вид журналістики;
• З’ясувати прийоми утворення еративів ;
• Визначити найбільш вживані типи еративів;

Об’єкт дослідження – дописи сучасних українських блогів, в яких

використовувалися різні типи еративів.

Предмет дослідження – типи еративів, які використовує блогер для

забарвлення контексту. Дописи українських блогів стали хорошим
матеріалом для аналізу, оскільки завдяки великій кількості інформації в них
легко виявити випадки використання еративів, що допомагає більш чітко
зрозуміти мотиви їх застосування користувачем.
 4

Розділ 1 БЛОГ ЯК СПОСІБ ВИКОРИСТАННЯ ЕРАТИВІВ

1.1 Визначення терміну «ератив» та його класифікація

У сучасній українській мові, так як і в будь-яких інших мовах світу, все більше
з’являються нові «операції» над лексикою. Кожна з таких має певну мету
використання, проте результат залишається однаковим для усіх – забарвлення
мови. Наприклад, з появою інтернету такий термін як «ератив» посів не менш
важливе місце серед новітніх термінів в українській мові, а його використання
захоплює увагу, що дає дає йому право на існування. Наталія Шкворченко у
своєму дослідженні інформує:

«… – «еративи», тобто навмисне порушення норми. Сюди ми відносимо

граматично неправильні написання слова, які, тим не менш, зрозумілі з
першого прочитання. Такі спрощення написання слів є наслідком економії
часу. Іноді вони утворюються в результаті різних помилок, а іноді – навмисно:
…” [1, с. 65].

Виникнення терміну «ератив» викликано бажанням адресата емоційно

забарвити власне вербальне повідомлення, донести свою позицію стосовно
когось або чогось. Їхнє творення найчастіше відбувається на основі чужої
мови. Еративи є більш поширеними у соціальних мережах, ніж в живому
мовленні. Це зумовлено тим, що в таких ситуаціях адресанту психологічно
легше багатогранно висловлювати думку, використовуючи різноманітні
маніпуляції з лексикою, ніж віч-на-віч. Утворення еративів – це навмисне
спотворення лексики. Проте основою для них стають у помилки користувачів,
в яких спостерігається недосконале володіння мовою, мовленнєві дефекти або
ненавмисні помилки, які виникають внаслідок емоцій. На основі етичних норм
використання еративів в живому мовленні стосовно когось або чогось
трапляються не дуже часто. Щодо використання такої стилістичної фігури на
письмі, це зумовлене наданням тексту певного стилістичного забарвлення.
Такий стилістичний засіб створює певний позитивний або негативний фон
 5

медіатексту. Це модифіковане слово чи висловлювання прияє розкутості у

спілкуванні, мовленнєвого переходу від формального на сходинку нижче до
неформального способу спілкування, афіліації, довільне використання
комунікативних одиниць із співрозмовником, уникнення неактивного чи
безініціативного спілкування, в інших випадках спостерігається
фамільярність. В цілому еративи – це конр-культурне піднесення.

Інші дослідники формують визначення еративів по-іншому з огляду на

випадки використання або доповнюють його на основі інформації, отриманої
під час дослідження в інших сферах вживання.

Для кращого розуміння Наталія Лисюк не лише визначає термін «ератив», але
й мовно візуалізує новинку: “…, тобто помилкові написання з навмисним
відступом від загальноприйнятої норми, та ігри з будь-якими графічними
знаками.” [2, с. 26]. Окрім порушення орфографічних та орфоепічних норм,
спостерігаються також, особливо у соціальних мережах, віднесення із ними
графічних символів в одну нішу. Оперування неалфавітними графічними
знаками пояснюється наміром адресанта виразити емоції у невербальний
спосіб з метою викликати у адресата відповідну очікувану реакцію, здійснити
певний психологічний вплив, у випадках з негативним відтіноком -
дискредитації суб’єкта . Графічні символи можуть також уживатися не лише
прямолінійно, але й «зигзагом» як замінник інвективної лексики. Дані слова
замінники займають також нішу на позначення абстрактних та конкретних
іменників. Графічні еративи не завжди можуть бути використаними із
символами, адже одна буква по на позначення двох звуків чи два звуки на
позначення однієї букви також вважаються складовими ератива. Окрім
забарвлення, емоційності, експресивності, мета їхнього застосування полягає
в економії часу та візуального сприйняття, завдяки чому переробка та
запам’ятовування інформації відбувається швидше та на довше.

Загальна ознака, притаманна утворенню всіх еративів - це зміни будь-якого

елемента у слові, що спричиняє його деформацію. Черемхівка Г.Є у своїй
 6

роботі пише: “ …теж простежуємо ератографічні одиниці, які маніфестують

нівелювання орфоепічних й орфографічних норм: уживлювання букв-
фантомів… ” [3, с.161]. Спостерігається не лише зміна в межах слова, якщо
йти до розширення - в межах словосполучення та подекуди й речення.
Безумовно такий рух має і протилежний напрямок – букви-фантоми або
словесна чи буквенна компресія. Дані варіації, що створюють антинорму,
поширені у віртуальній комунікації та містять полікодовий характер, у
більшості випадків застосований до мемів.

Ератив має певну багатогранність в утворенні і способах використання та

відіграє роль виду сленгових неологізмів створений за екстралінгвістичних
умов. Така різноманітність змушує не тільки дослідити його природу, але й
різновиди. В усному мовленні спостерігається варіювання тих чи інших звуків
у словах, що не відповідає фонетичним принципам певної мови. Це може бути
спричинено мовними дефектами або навмисного підкреслення чи
перекручування семантики слова чи словосполучення мовцем. У письмовій
мові відбувається відтворення комунікативних одиниць з відповідними
видозмінами, що раніше були застосовані в усному мовленні.

За написанням Лисиченко Т. Ю: “ Цікаво, що такі первинні еративи,

використовувані Деніелом Кізом для спотворення письмової норми шляхом
відтворення усної форми слова…” [4, c.114]. В українській мові цей тип
культивується в більшості випадків для відтворення на письмі навмисних
еративів, які першопочатково були навмисне чи випадково спотворені в усній
мові. Ефект використання слів такого виду, який наявний в українській мові,
складніше повторити в інших мовах, де фонетичний принцип письма працює
згідно з іншими правилами, коли він ширший або вужчий. При необхідному
перекладі еративів з одної мови на іншу, де фонетичні принципи різні, можна
застосувати стратегію доместикації.

Наступна форма еративів, які переросли в процесі комунікування із первинних

у складніші – вторинні, де результат творення, який залежить від креативу.
 7

Л. Шутак констатує: “ Вторинні назви, що відповідають внутрішнім

закономірностям розвитку мови та задовольняють потреби мовленнєвого
колективу в нових номінативних засобах, можуть поповнювати
загальновживану лексику”[5, c.72]. Вторинні еративи містять надмірне
викривлення, що породжують важку артикуляцію звуків у слові чи
словосполученні. Гіперератив посилює відчуття помилковості, творить
подвійну антинорму. Первинні – навмисне спотворення письмової мови та
вторинні – навмисне спотворення усної мови.
 8

1.2. Аналіз сучасної української блогосфери

У сучасному світі інтернету багато користувачів мають намір висловитися у

незвичайний спосіб, описати відчуття, враження про що-небудь у вербальний
спосіб, так як віртуальний світ - це один із засобів обміну даними. Задля
уникнення хаотичності та зручнішого користування інтернет-платформою
розроблено можливість створювати власні сайти, блоги, де автоматично
відбувається тематичне фільтрування, а це у свою чергу полегшує
користувачеві пошук бажаних даних. Блогосфера включає в себе сукупність
блогів, більшість з них є інформативними та входять у категорію електронних
ЗМІ. О.І Гоцур зазначає: “Блог як частина діяльності у сфері інтернет-
журналістики, має такі типові ознаки, як мультимедійність, інтерактивність,
гіпертекстуальність, оперативність, неформальність.” [6, с. 44]

Блог розкриває суть його автора. Мультимедійність, гіпертекстуальність та

інтерактивність – це основні елементи у блозі, які допомагають швидше
визначити достовірність інформації, якщо за даним блогом стежить велика
кількість читачів, які надають зворотній зв’язок. Мультимедіа
характеризується різноманітними засобами донесення інформації. Перевагою
також є оперативність, що є вимогою професійного стандарту для офіційної
журналістики, проте для неофіційної це також важливо. Читачі цінують
актуальність інформації, вчасне її публікування. Опублікування інформації
про «свіжі» новини у більшості користувачів викликають більший інтерес,
ніж про ті, що відбулися, наприклад, близько тижня тому. У блогах зародилося
неформальна мова, адже це полегшує та усуває віддаленість у спілкуванні.
Провідну роль у цьому випадку відіграє психологічний фактор. Інноваційна
лексика у блогах зароджується шляхом первинного вживання, після чого
аналізується та сприймається суспільством і в кінцевому результаті входить
до закріплення у мовній системі. Публікування інформації у просторі
блогосфери необмежено чіткими правилами, які наявні у оціфіційних ЗМІ.
 9

О. Кузнєцова зазначає: “Блогорство – діяльність відмінна від журналістики

переважаючою комунікативною функцією, що в традиційних ЗМІ є лише під
час прямого ефіру на радіо, телебаченні, але часто цензурована інформація
модератором, редактором, який визначає кого, коли випустити в ефір.” [7,
с.119].

Це така інтернет-сторінка, де на певну тематику та в хронологічному порядку

публікуються дописи автором блогу. Значимість блогів визначається
актуальністю проблем певної соціальної групи, а також залежить від творчого
потенціалу блогера, адже важливу роль відіграє не тільки вербальна
оформленість, а й візуальна.

Блогери вважаються помічниками журналістів, особливо у розслідуваннях ,

адже вони збирають, оформлюють та публікують інформацію, щоправда вони
не завжди перевіряють інформацію на достовірність, тому таке завдання
належить виконати журналістам. Також основною відмінністю вважається те,
що у блогах не завжди діє обмеження або заборона у використанні
нецензурної лексики.

Можливість публікування інформації належить кожному користувачеві,

фактично кожна людина може вести власний блог (який високо цінується
читачами за унікальність), публікувати будь-яку інформацію, проте
відмінність та поділ блогів на типи все-таки існує. Іваницька Б. та Файгель Н.
стверджують: “ Розміри публікацій нестабільні, тому що в блозі можна
побачити як і великі аналітичні публікації або короткі висловлювання, які
нагадують замітки. ” [8, с. 73] Кількість особистих блогів у просторі Інтернету
існує значно більше, ніж з аналітичними матеріалами. Не кожен користувач
тієї чи іншої соціальної мережі володіє вмінням коректного оформлення
публікації, знаннями психології впливу, особливо набутими на власному
досвіді. Без знань психології вербальним способом можуть справити враження
тільки публікатори з розвиненим емоційним інтелектом, які знають усі
психологічні «сонячні сплетіння» людини. Такі блогери заслуговують
 10

глядацьку увагу, повагу та посідають місце у ряді індивідуальних ЗМІ. Тому

можливий поділ особистих блогів на публічні та приватні. Приватні особисті
блоги містять здебільшого лише опубліковані фото з короткими думками,
цитатами чи ідеями та з низькою частотою публікування дописів. Такий тип
блогу вважається щоденником. Публічні блоги охоплюють більш широку
аудиторію читачів та спостерігається наявність певної інформації у більших
обсягах.

Щодо інтернет-ЗМІ, так званої офіційної журналістики, знання журналістом

певної інформації, що вважається основою подальшого аналізу та його
рефлексія на це «працюють у парі». Цей процес зветься журналістською
аналітикою. Зазвичай у них міститься інформація, що зачіпає лоскітливі
питання, здебільшого стосовно вищого соціального прошарку та їхніх дій,
результат яких має безпосередній вплив на якість життя населення певної
території. Спільність обох типів блогу (журналістський та публічний
приватний) полягає у популяризації дописів та у тому, що авторський погляд
має вирішальне значення, адже характер тексту визначає позицію автора. Від
цього залежить популярність дописів та ріст трафіку, що являються основою
довіри користувачів, а кількість підписників та взаємодій визначає успішність
блогу.

Мета створення блогу може бути досить різною, від чого залежать види блогів
та їх наповнення. Ю. Вернік дослідила: “ …примарний або фальсифікований
(від імені чужої особи, невизначеною особою), колективний (групою осіб у
відповідності до правил, встановлених власником), корпоративний
(співробітниками однієї організації); [9, с.628].

Фальсифіковані блоги створюються в більшості випадків для дій з негативним

забарвлення, коли особа не хоче висвітлювати своїх даних. В окремих
випадках вони існують для таємного добродіяння. В опозитивному випадку
блоги такого типу створюються для припіднесення соціально-значимої
людини, ім’ям якої названо даний блог, про ім’я власника таких сторінок
 11

також не завжди відомо, адже об’єктом обговорень є інформація про так

званого кумира. Блог може керуватися не лише одним власником, а й
декількома, переважно це люди, якими керує одна ідея, що має перспективи
розвитку та приречена на успіх. Сюди входять і колективні, і корпоративні
види блогів, як головний рушій ефективності роботи.

Колективний та корпоративний типи інтернет-сторінок створюються для

публічної звітності роботи ( переважно у сферах або надання певних послуг,
або творчої роботи) що покращує її ефективність. Проте відмінність між ними
полягає у тому, що у колективному типі публікації здійснюються як завдання,
надані власником. Сюди ми відносимо реалізацію основних ідей лише однієї
людини, решта – виконавці вказівок та завдань. Щодо корпоративного типу,
сюди належать однодумці, які узгоджено, з певною необхідною частотою
публікують результати або пропозиції власних ідей. Тобто з цієї категорії
кожному надається право висвітлювати свої ідеї в рамках відповідної теми.
 12

Розділ 2 Засоби оформлення найбільш вживаних типів еративів в

українськомовних блогах

2.1 Мовні засоби щодо утворення типів еративів

Вжиток новітньої лексики у будь-якій мові має дві функції: доповнення та

засмічення. Еративи варто використовувати у необхідності забарвлення мови
у допустимих нормах та при необхідності, інакше вони поступово
входитимуть у вжиток, закріплюватимуться в мові, в результаті чого
відбудеться засмічення мови. Як відомо, у більшості випадків еративи
базуються на іншомовних словах з використанням мовних елементів рідної
мови, які поповнюють його або заміняють звуки всередині слова. Дослідження
еративів у блогосфері викликає нові враження та підштовхує на нові
дослідження, здобуття та формування певних висновків. Так як у блогах
застосовується нова лексика, яка має сленгові відтінки з метою забарвлення
мови, це підштовхує на проведення мовних досліджень.

Еративи вживаються як і зірками, так і звичайними користувачами. В

особистому публічному блозі Яніни Соколової простежується градієнт
використання інноваційної, подекуди інвективної лексики: еративів різних
типів (зазвичай це застосовується щодо недоброчесних людей), один із
прикладів слугуватиме така публікація: “ Яніна Соколова. «Внєшнєє
управлєніє», «соросята»…”. Еративи Яніна застосовує як і до прикметників,
так і до іменників, тільки перше словосполучення та останнє слово
відрізняються типом еративів. У першому випадку відбувається викривлення
прикметника основою якого є російське слово «управление» з уживанням
фонетичного принципу української мови. У другому слові словосполучення
таке ж застосування відбувається щодо іменника. Простежується
уживлювання орфографічних еративів. Аналізують останнє слово в лапках, то
тут ератив утворений на основі іменника, проте має дещо інший характер у
порівнянні з попередніми. Людина, яка утворює, вживає таке слово або
принаймні розуміє його значення володіє мовою на високому рівні. Тут
 13

авторка блогу застосувала три прийоми для утворення такого еративу:

українське слово «поросята» з вилученням елементу основи слова «по»,
замінивши на російський префікс «со», семантика якого означає людей однієї
категорії. Складність третього прийому полягає у правильному розумінні
семантики слова, адже неповний елемент основи -рося- у контексті стосується
росіян. Я. Соколова утворила цей ератив з метою глузливості. Розуміння
даного еративу можливе на основі принаймні середнього або високого
розуміння семантики мови чи мов. З цього випливає занесення даного еративу
до категорії «семантичні еративи».

Процеси утворення різноманітних комунікативних одиниць відрізняються

один від одного лише методом та метою. В особистих приватних блогах також
простежується процес ериватизації на актуальну тему, проте цей блог
нерозрахований на велику аудиторію читачів. Таким є блог Сергія Савенкова.
“Сергій Савенков. А ви відчували ”Ущімлєніє рускага язика и культури”? ”. У
цьому реченні також є ознаки, які належать еративам з вживаних з метою
дискредитації певної соціальної групи. Об’єктом відповідних мовних операцій
стали іменники та прикметник. Стосовно першого слова даної цитати
простежується викривлення російського слова «ущемление», де модифікація
здійснилася шляхом застосування фонетичного принципу української мови,
тобто такий ератив можна віднести до первинних орфографічних. Аналіз
наступних слів «рускага», «язика», «культури» стосується свідомого
порушення літературної норми, де в першому слові в обох випадках «о» в
оригіналі замінюється на «а» , в другому та останньому – «ы» на «и» у процесії
модифікації.

Не тільки вербальні засоби займають основну нішу у публікаціях блогів задля

донесення думки, але й символи, мотив використання яких є досить різним.
Надія Вермінська Сухар публікує: “Што мі там нє відєлі, вишиванак? Ми самі
себе развлєчєнія іщєм, не абязатєльна с талпой вєсєлитца.”. Основою для
утворення таких еративів стала російська мова. В останньому слові
 14

спостерігаються ознаки графічного типу еративів, де шиплячі в оригінальній

мові змінюються на зубні у творенні еративів, тобто тут спостерігається
своєрідний процес асиміляції. У процесі аналізу даного матеріалу виникає
потреба виокремити ще один тип еративів – фонетичний підтип граматичного
типу еративів. Фонетичний підтип еративів з’являється на основі порушень
норм фонетичних принципів мови-об’єкта. Для вивчення функцій звуків ми
зіставляємо та протиставляємо слова: слово, що звучить «ми» як і
українською, так і російською, на письмі викливлюється до «мі». Пояснення
такого процесу творення еративів полягає у візуалізації людини, яка візуально
ознайомлена з правильним написанням у російській мові букви «ы», що
візуально дещо нагадує в українській «і». При вимові російського «ы» можна
помітити його наближення до «і», що остаточно виправдовує креативність
створення такого еративу як «мі» - аудіо-візуальне сприйняття. Сюди
відносимо і слово «вишиванак», основа якого є українською від слова
«вишиванки, у родовому відмінку «вишиванок». Відбувається зміна букви «о»
на «а», такий процес базується на фонетичних принципах російської мови.
Авторка цитати відтворила слово на письмі позвучно. У даному випадку такий
ератив вважається гіпереративом або вторинним еративом, адже таке
відтворення має відтінок глузливості над незнанням автора першоджерела
української мови.

Різноманістність еративів утворюється також з метою глузування над

користувачами певної мови, які недосконало володіють нею. Мар’яна
Архіпова дописує у своєму блозі: “ " - Какой красівий дєвушка, как твоя завут?
" ”. Спостерігається наявна неузгодженість підмета з присудком та присудка з
додатком. Відповідно неузгодженість у реченні осіб чоловічого та жіного
родів, невідповідність присвійного займенника та дієслова у третій особі
множини. Аналізування даної цитати відносить її вміст до граматичного типу
еративів.
 15

2.2 Найбільш вживані типи еративів в сучасній українській блогосфері

Зручність та необхідність спілкування в дистанційній формі породила ряд

неологізмів. Інтернет або «Всесвітня павутина» є одним з найпопулярніших
просторів утворення та культивації неотворів – їхня основа. Еративи в
блогосфері та загалом в інтернет-просторі набувають обертів зі стабільною
постійністю. Це зумовлено зміною соціальних, політичних, психологічних
норм у суспільстві. Використання окремих типів еративів свідчить скоріше
про розвиток соціального суспільства, ніж його занепад.

Вжиток новітньої лексики у будь-якій мові має дві функції: доповнення та

засмічення. Еративи варто використовувати у необхідності забарвлення мови
у допустимих нормах та при необхідності, інакше вони поступово
входитимуть у вжиток, закріплюватимуться в мові, в результаті чого
відбудеться засмічення мови. Як відомо, у більшості випадків еративи
базуються на іншомовних словах з використанням мовних елементів рідної
мови, які повонюють його або заміняють звуки всередині слова. У блогах
зафіксовано часте використання фонетичного підтипу граматичних еративів.
З відтінком сарказму Вікторія Мірошніченко пише: “Виявляється, що
атошники та волонтери аткудато знають про війну так багато! Цікаво,
аткуда?”. Авторка фіксує зі слухового сприйняття мови, що стосується
фонетичного аспекту. Знову спостерігається звукова «гра». Ще одним
прикладом слугуватиме матеріал Яніни Соколової: “Наша запрєщонка…”.
Здійснюється звуко-відтворювальний рефлекс, результат який містить певне
емоційне забарвлення.

Наступну сходинку по частоті вживаності займають графічні еративи, що

використовуються для економії часу та фізичних ресурсів. Найбільше їхнє
варіювання спостерігається в англійській мові, проте в українській мові такі
застосування також набирають обертів. Юля Кравець інформує у своєму блозі:
“ Все що ховали , від руzкого мира ,…”. Звідси випливає буквенне шифрування
або іншомовна буквенна графіка у слові «руzкого». Користувач, рідна мова
 16

якого є основою слова, одразу зрозуміє його значення. Процес зрозуміння

такого написання слова іншомовними користувачами відбуватиметься значно
довше, при цьому не кожен зрозуміє це.

Семантичні еративи посідають останню сходинку, адже потребують

відповідних знань щодо принципів влучного комбінування, поєднування
афіксів з основою слова, знання мови при цьому необхідне не нижче
середнього. І вживаються вони більше з негативним відтінком, ніж з
позитивним. Таке творення потребує креативності для привернення уваги,
тому творцю такого типу необхідно мати навички та відповідні знання.
Влучним прикладом стане вміст публікації колективного блогу Мова та
українізація: “…«От Вінта»…” . Слово «вінт» ератизоване від українського
«гвинт», де відбувся процес фонетичної заміни та буквенного заміщення.
 17

ВИСНОВКИ

Ця робота складається з теоретичної та практичної частин. Завдяки наявності

мовних прийомів у реченнях було легше визначити типи еративів, оскільки
існував ризик переплутати їх. Спочатку необхідно було зрозуміти мету
використання еративів, потім форми його утворення, тему речення,
проаналізувати в якій формі вони можуть бути представлені, на основі яких
частин мови утворені, та нарешті порівняти усі типи еративів та зробити
висновки.

Під час написання курсової роботи ми досліджували сучасні нові терміни

відповідно до тенденцій, вони найчастіше вживаються в дослідницькій частині
стосовно публікацій блогу.

Ми дослідили термін «ератив» та визначили його як навмисне порушення

мовної норми задля контекстуального забарвлення. Також виконано
класифікацію еративів задля визначення його типів: 1) граматичні 2)
семантичні 3) графічні. Виходячи з цієї класифікації, ми визначили, що в
кожному з цих типів порушуються мовні норми. У граматичному типі
відбувається порушення граматичних норм, у семантичному – значеннєвих, а
у графічному наявне порушення структурної норми слова.

Ми також визначили термін «блог» як сучасний вид журналістики, де можна

публічно подавати інформацію, вербально та графічно виражати емоції.

Ми з’ясували та проаналізували прийоми утворення еративів, які

використовувалися у публікаціях сучасних українських блогів. У
граматичному типі еративів спотерігається граматичне порушення норм у
написанні еративів, зміни структури слова, заміна букв відповідно до
фонетичних принципів різних мов, використання у цьому типі іменників та
прикметників як основу еративів, неузгодженість підмета з присудком та
присудка з додатком; н осіб чоловічого та жіного родів; невідповідність
присвійного займенника та дієслова у третій особі множини.
 18

У семантичному типі еративів за основу також використовуються іменники та

прикметники, проте лексична одиниця будується з допомогою різноманітних
префіксів та суфіксів, утворюючи іншу семантику, ніж у початковому слові. У
графічному типі еративів спостерігається вилучення букв та заміна на графічні
символи.

Визначено найбільш вживані прийоми типи еративів. Граматичний тип за

вживаністю посідає перше місце. Важливу роль відіграють внутрішні
фонетичні процеси у слові. Другий тип за вживаністю визначено графічний
тип еративів. Характеризується заміною у слові приголосних букв на символ
або букви іншомовного походження. Останню сходинку посідає семантичний
тип еративів, який характеризується використання у більшості випадках
суфіксами, в окремих випадках іншими афіксами слова.
 19

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Архіпова Мар’яна. " - Какой красівий дєвушка, как твоя завут? "
[Електронний ресурс] /Мар’яна Архіпова// Facebook. – Режим доступу:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100008516022861 . – Назва з
екрана. – Дата публікації : 30.05.2022. – Дата перегляду: 7.06.2022.
2. Вермінська Сухар Надія. Я заговорила першою. Хлопець відповів
російською. [Електронний ресурс] /Надія Вермінська Сухар// Facebook.
– Режим доступу:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100011349782203 . – Назва з
екрана. – Дата публікації : 30.06.2020. – Дата перегляду: 7.06.2022.
3. Вернік, Ю. "Блоги як новітні джерела біографічної інформації." Наукові
праці Національної бібліотеки України ім. ВІ Вернадського 31 (2011):
626-632.
4. Гоцур, О. І. "БЛОГОСФЕРА ЯК ОДИН ІЗ МЕТОДІВ
МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." T 31 Телекомунікаційний простір
ХХІ сторіччя: ринок, держава (2019): 43.
5. Іваницька, Б., and Н. Файгель. "БЛОГ ЯК МОДЕРНА ФОРМА
ЖУРНАЛІСТИКИ: ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА МІСЦЕВІ
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ." Інновації та особливості функціонування
ЗМІ України (2021): 71.
6. Кравець Юля. Вітання ! Шановні прошу Вашої допомоги ! Ось те, що
залишилось з мого будинку !!! На щастя це не слід окупантів, але на
жаль сусідський !!! Черговий раз ми страждаємо від них!
[Електронний ресурс] / Юля Кравець // Facebook. – Режим доступу:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100014527775976 . – Назва з
екрана. – Дата публікації : 11.06.2022. – Дата перегляду: 11.06.2022.
7. Кузнецова, Олена. "Ідентичність блога і ЗМІ." Теле-та
радіожурналістика 12 (2013): 117-123.
 20

8. Лисиченко, Т. Ю. "Мовленнєвий паспорт особистості як основа

творення художнього образу: граматика та поетика помилок."
Лінгвістичні дослідження 46 (2017): 107-118.
9. Мірошніченко Вікторія. Зі спостережень про слово «виявляється»:
[Електронний ресурс] /Вікторія Мірошніченко// Facebook. – Режим
доступу: https://www.facebook.com/victoryRuda . – Назва з екрана. – Дата
публікації : 21.03.2022. – Дата перегляду: 8.06.2022.
10. Мова та українізація. ЯК ПЕРЕЙТИ НА УКРАЇНСЬКУ? 14 СЕКРЕТІВ
ВІД МОЄЇ ДРУЖИНИ Elizabeth Bielska [Електронний ресурс] / Мова
та українізація // Facebook. – Режим доступу:
https://www.facebook.com/movukr . – Назва з екрана. – Дата публікації :
8.09.2020. – Дата перегляду: 12.06.2022.
11. Савенков Сергій. А ви відчували "Ущімлєніє рускага язика и культури"?
[Електронний ресурс] /Сергій Савенков// Facebook. – Режим доступу:
https://www.facebook.com/savenkov.sergiy . – Назва з екрана. – Дата
публікації : 31.05.2022. – Дата перегляду: 7.06.2022.
12. Соколова Яніна. «Внєшнєє управлєніє», «соросята» «дружба і союзи з
росією на її умовах», «всу растрєляваєт мірних на Донбасі», «майдан -
держ переворот», «рускіх прітісняют, тому треба защітіть своїх і
російську другу державну», телеміст « Нада пагаваріть з
пропагандистами», багаточисельні солодкі інтерв‘ю з Азаровим,
Медвечуком, постійні експертні включення Шарія і іншої ФСБ КДБ
шної мерзоти. [Електронний ресурс] /Яніна Соколова// Facebook. –
Режим доступу: https://www.facebook.com/yanina.sokolova . – Назва з
екрана. – Дата публікації : 27.04.2022. – Дата перегляду: 7.06.2022.
13. Соколова Яніна. Наша запрєщонка у Вечер с Яниной Соколовой вже у
мережі. [Електронний ресурс] /Яніна Соколова// Facebook. – Режим
доступу: https://www.facebook.com/yanina.sokolova . – Назва з екрана. –
Дата публікації : 29.05.2022. – Дата перегляду: 8.06.2022.
 21

14. Черемхівка, Ганна Євгенівна. Тропи і фігури у медіатекстах початку

ХХІ ст. Diss. «Українська мова»/Дніпропетровськ. нац. ун-т.
Дніпропетровськ, 2015, 2015.
15. ШЕМЕТ, Уляна. "Інна КОЗУБАЙ." АКТУАЛЬНI ПИТАННЯ
ГУМАНIТАРНИХ НАУК (2022): 2022184.
16. SHKVORCHENKO, Nataliia. "ІНТЕРНЕТ-ДИСКУРС ЯК
ЛІНВІСТИЧНА КАТЕГОРІЯ." АКТУАЛЬНI ПИТАННЯ
ГУМАНIТАРНИХ НАУК (2019): 201962.
17. Шутак, Лариса. "Вторинна номінація як проблема сучасного
теоретичного мовознавства." Наукові записки [Вінницького державного
педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського]. Серія:
Філологія (мовознавство) 20 (2014): 68-74.