СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

Кафедра германо-романської філології та перекладу

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Порівняльна стилістика іноземної та української мови та

інтерпретації тексту»

на тему: «Використання синонімів як засіб інтенсифікації виразності

художнього мовлення (на матеріалі англійської та української мов)»
студентки 2 курсу групи АМП-19д

спеціальності 0.35 Філологія

спеціалізації 0.35.04 Германські мови та літератури (переклад включно, перша –

англійська)
_________ ______________________

Керівник проекту ____________ доц. к. філол. н. Рудницька

Результати захисту:
Національна шкала ___________________
Кількість балів: __________
Шкала ECTS ___________

Члени комісії:

_________ ______________________

_________ ______________________

_________ ______________________

Дата подання ____________

Дата захисту ____________
 Сєвєродонецьк - 2020

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ

ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

Інститут міжнародних відносин

Кафедра германо-романської філології та перекладу

Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр

Спеціальність) 035 Філологія
Спеціалізація 035.041 “Германські мови та літератури (переклад включно)” , перша
- англійська

ЗАВДАННЯ

НА КУРСОВУ РОБОТУ СТУДЕНТУ

Дробині Анастасії Сергіївні

З дисципліни «Порівняльна стилістика іноземної та української мови та

інтерпретації тексту»
1. Тема роботи: «Використання синонімів як засіб інтенсифікації виразності
художнього мовлення (на матеріалі англійської та української мов)»

керівник роботи Рудницька Н.М., к. філол.н.,доц.

затверджені розпорядженням по кафедрі від «___»_______________20___ року

2. Строк подання студентом роботи ______________

3. Вихідні дані до роботи: підручники, наукові статті, україномовна та англомовна

поезія.

4. Зміст розрахунково-пояснювальної: визначити поняття художнього

мовлення; визначити поняття синоніма та дати йому загальну
характеристику; визначити класифікацію синонімів; вияснити роль синонімів
в художньому тексті; розкрити синонімію як інтенсифікацію виразності
художнього мовлення; дослідити особливості використання синонімії в
українських і англійських художніх текстах.

5. Посилання на лексикографічні та ілюстративні матеріли

6. Дата видачі завдання: ____________

2
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ п/п Назва етапів курсової роботи Строк виконання етапу

1 Робота з літературними джерелами 22.09.2020

2 Підготовка вступу й першого розділу 02.10.2020

3 Підготовка другого розділу 08.11.2020

4 Підготовка висновку і оформлення 28.11.2020

5 Захист курсової роботи

Керівник курсової роботи ________

Студент __________

3
 ЗМІСТ
ВСТУП..................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. ВЖИВАННЯ СИНОНІМІВ В ХУДОЖНЬОМУ МОВЛЕННІ.....7
1.1. Поняття художнього мовлення...........................................................7
1.2. Поняття і класифікація синонімів в українському та англійському
художніх мовленнях............................................................................8
1.2.1. Класифікація синонімів в українській мові..................................9
1.2.2. Класифікація синонімів в англійській мові................................12
1.3. Використання синонімів як засобу інтенсифікації виразності
художнього мовлення та її роль у художньому мовленні..............14
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СИНОНІМІВ В РІЗНИХ
МОВАХ.............................................................................................................18
2.1 Використання синонімів в українських художніх текстах як засіб
інтенсифікації виразності.................................................................18
2.2 Використання синонімів в англійських художніх текстах як засіб
інтенсифікації виразності................................................................ 21
ВИСНОВКИ..................................................................................................26
SUMMARY...................................................................................................28
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..............................................29

4
ВСТУП
Використання синонімів як засіб інтенсифікації виразності художнього
мовлення відіграє важливу роль запобігання тавтології і монотонності,
розширення емоційної експресії та урізноманітнення мови, детального
висловлення думки автора, тощо.
Складність використання синонімів в не тільки художньому, але й
інших літературних жанрах полягає у синонімічному ряду, який включає у
себе відмінні за лексико-семантичними значеннями слова.
Актуальність теми. Художнє мовлення, як стиль, особливо
виділяється з-поміж інших потребуючим до себе індивідуальним підходом,
який полягає не тільки у вже звичному для нас стилі написання, але й таким
нюансом як влучне використання синонімів. І кожен знає, що для праці із
художнім мовленням людина повинна мати хоча б середній словниковий
запас, який вбирає у себе багату кількість синонімів. Адже проблема їх
користування дуже часто проявляться саме при перекладі іноземних текстів,
коли одне слово-оригінал має декілька перекладів у мові, на яку
перекладають, і ми повинні по контексту зрозуміти який саме підходить
влучніше за всіх.
Метою курсової роботи є аналіз використання синонімів у тексті як
способу урізноманітнення вираження мови в художній літературі.
Відповідно до загальної теми і мети варто визначити головні завдання:
- визначити поняття художнього мовлення;
- визначити поняття синоніма та дати йому загальну
характеристику;
- визначити класифікацію синонімів;
- вияснити роль синонімів в художньому тексті;

5
 - розкрити синонімію як інтенсифікацію виразності художнього
мовлення;
- дослідити особливості використання синонімії в українських і
англійських художніх текстах.
Об’єктом дослідження даної наукової роботи виступають українська
та англійська художні літератури.
Предметом дослідження є синонімі в художньому мовленні.
На сучасному етапі розвитку наукової думки спостерігається
зацікавленість лінгвістів у розширенні синонімічного запасу української та
англійської мов. Тому практична значущість роботи може стати товчком
для ідей та думок на дану тематику, а також може бути використана для
навчальних матеріалів педагогів вищих учбових закладах.

6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЖИВАННЯ СИНОНІВ В
ТЕКСТАХ ХУДОЖНЬОГО МОВЛЕННЯ
1.1. Поняття художнього мовлення
Для початку нашого детального аналізу головного питання роботи про
використовування синонімів як інтенсифікації мови, ми повинні розглянути
одне з основних понять, яке допоможе нам як у теоретичному, так і
практичному дослідженнях, а саме – «художнє мовлення».
Згідно тлумаченню Єрмоленко С. Я., художнє мовлення (або, як його
ще називають, художній стиль мовлення) – це різновид літературної мови,
який за головне завдання бере психологічний вплив на людину, її почуття,
детальну передачу думки через зміст і форму поетичних, прозових текстів, а
також відтворення дійсності через конкретно-чуттєві образи [19].
Художнє мовлення відрізняється від інших стилів своєю емоційно-
смисловою виразністю. Слово, що потрапляє в поле художнього тексту
перестає існувати як окрема семантична одиниця, адже воно одразу виступає
в систему різних зв’язків за схожістю або протиставленням [2, с. 61].
Загальні особливості даного стилю містяться у:
а) влучності й точності смислової загрузки тексту, які залежать від
доволі вдалого вибору слова синонімічного ряду з-поміж інших;
б) емоційній виразності, яка здатна не тільки впливати на читача через
емоції, але й навіювати на нього різноманітні думки та настрої;
в) індивідуальності мовлення, яке не ґрунтується на усталенім кліше та
формалізованих висловах, а може привертати до себе увагу, будити живу
думку та нові невідані раніше відчуття [2, с. 61].
Також загальновизнано, що стиль виділяється з-поміж інших своєю
граматичної структурою. Він дозволяє видозмінювати слова,
словосполучення і речення, використовувати слова, які зазвичай властиві
зовсім іншим стилям мовлення, не ставити строгі рамки та правила для

7
написання, використовувати всі можливі мовні засоби і лексичні можливості
мови. І кому як не йому властиві такі стилетвірні засоби увиразнення
мовлення як вживання омонімів, антонімів, паронімів, тощо. Адже саме вони
роблять художній текст і спілкування по-справжньому живими та по-своєму
унікальними, за що вони сильно полюбляються реципієнтам. У сучасній
стилістиці вважають, що особливо важливу роль у даному мовленні відіграє
використовування різноманітних синонімів.

1.2. Поняття і класифікація синонімів в українському та

англійському художніх мовленнях
На основі попереднього підпункту можна визначити цікавий факт, що
всі особливості художнього мовлення більш за все пов’язані із наявністю у
тексті синонімів, які являються його необхідним елементом. І в першу чергу
потрібно розібрати, що саме у мові називається синонімом і яку
класифікацію він має у двох конкретних мовах: українській та англійській.
На цю тему ми отримали базові знання ще у шкільні роки, проте
дослідник Дудик П.С. дає більш точне стилістичне тлумачення: синоніми –
слова (зрідка сполучення слів), які тотожні або близькі за своєю семантикою,
але різняться матеріально, тобто звуковим складом [10, с. 166] До їх
відмінних рис відносяться такі категорії: відтінки сутності, стилістичне
забарвленням, можливість поєднання з іншими словами, тощо [16].
Однак синоніми, як правило, можуть зіставляти набагато більше двох
схожих за значенням одиниць. Явище цілої групи слів, що являє собою
більше двох синонімів має назву – синонімічний ряд. Зазвичай він надає нам
дуже різноманітні за семами слова, які часто не можуть бути використані в
одному й тому ж випадку, бо кожне окреме слово має свої контекстуальні
рамки. Та при цьому вважається, що чим довші у мові синонімічні рядки до
кожного слова, тим вишуканіше та складніше вона постає перед іноземцями.

8
 Синонімічне багатство мовлення символізує ознаку її могутньої та
красивої сторони. Воно допомагає мові народу розквітнути и розширитися.
Вміння сказати одну й ту ж саму думку різними словами – це невід’ємна
стилістична риса хорошого стилю, а в нашому випадку – художнього
мовлення. Наявність багатої синоніміки в сучасних мовах дає можливість
кожному мовцю відшукати точне, доречне, образне слово для влучного,
яскравого і виразного оформлення висловлюваної думки, для відтворення
найтонших нюансів характеристики образів, предметів та явищ [8, с. 51].
Слід зауважити, що синонімами можуть бути не тільки схожі за
значенням окремі слова, але й словосполучення або дві і більше одиниць
словника, вирваних з контексту. Це явище в стилістиці називається
синонімією і використовується не ріже звичайного пошуку синонімічного
ряду для одного слова. Воно може являти собою не тільки одиниці зв’язані
між собою відмінком або відміною, а й також сталі фразеологізми, такі як:
або вперти або перемогти – кістьми лягти, мудра голова – світла голова, хоч
на купу скидай – п’яте колесо до воза, тощо.
«Синонімія відіграє важливу роль в організації художньої мови. Вона
вплітається у виразові можливості мови і створює специфічний засіб
художнього стилю. Коли визначають, зокрема, лексичні синоніми, то з ними
пов'язують великі семантичні та стилістичні тонкощі. Семантико-стилістичні
нюанси знаходять свій вияв саме в синонімічних одиницях, здатних
співвідноситись з іншими одиницями, так само осмисленими синонімічно.
Через те створюються в мові цілі синонімічні ряди, часто досить численні й
складні» [4].

1.2.1. Класифікація синонімів в українській мові

Чимало синонімів української мови були створені у результаті
перейняття слів з іноземних мов. Тому не дивно, що на разі ми можемо

9
зустрічати схожі за звучанням або значенням в рідній та іноземних мовах
слова-синоніми.
Зазвичай запозичення стилістичних одиниць відбувалося двома
шляхами:
а) пряме запозичення (слова мають на сто відсотків однакову форму,
значення, звучання);
б) калькування, що також визначає певні особливості синонімізації за
рахунок іншомовної лексики. При прямому запозиченні слово переносилося
в українську мову з іншої у тому вигляді, в якому воно існувало у момент
запозичення, оформлюючись відповідними звуковими засобами нашої мови
без будь-яких структурних змін: кава — кофе, галстук — краватка, гасло —
лозунг, слайд — діапозитив. Такі запозичення вступають у синонімічні
зв’язки не тільки між собою, а й з питомими лексемами. Так, наприклад,
полонізми вибачатися – пробачатися  синонімізувалися з літературним
відповідником прощати й розмовним дарувати. А ось запозичене з
італійської мови слово бандит синонімізується з українським
словом розбійник. Для порівняння можна проаналізувати подібні за способом
утворення пари: материк — континент, куліси — лаштунки, ворота — брама,
примірник — екземпляр, часопис — газета [7].
У методі калькування, на відміну від першого, відбувається
запозичення значень тільки іншомовних одиниць, структури та принцип їх
організації.
Загальновизнано, що українські слова-синоніми поділяють на:

Абсолютні Стилістичні Фразеологічні

(безвідносні) синоніми синоніми синоніми

Семантичні Контекстуальні
синоніми синоніми
10
 1. Абсолютні синоніми (інколи їх називають ще безвідносними) –
слова, що однакові за лексичним значенням, та інколи мають незначні
відмінності. Наприклад, сферою вживання. Так «оплески» і «аплодисменти»
означають: «Плескання в долоні на знак вітання кого-небудь або
схвалення». Проте перше слово більш характерне для побуту, а друге для
документів [12].
Як було раніше згадано, багато слів були перейняті з інших мов, тому
серед українських абсолютних синонімів можна зустріти запозиченні.
Наприклад «азбука» - старослов'янське, «абетка» - українське, а ось
«алфавіт» - іншомовне.
2. Семантичні (ідеографічні, логічні) синоніми відрізняються одне від
одного лише відтінками лексичного значення. Емоційно-експресивно вони
приблизно однакові [12].
Наприклад, слово «любов» має цілий ряд синонімів: кохання, почуття,
пристрасть, закохання, уподоба, жага, роман, відданість.
Та кожне з цих слів має своє значення, що не повністю збігається з
іншими словами ряду.
Кохання - глибока сердечна прихильність до особи іншої статі.
Жага - сильне, нестримне почуття.
Пристрасть – стійке та нестримне почуття, яке охоплює людину и
спонукає її на сильне почуття до якогось об’єкту, як у вигляді людини, так і
тварини, заняття, тощо.
3. Стилістичні синоніми мають виразно різне експресивне забарвлення
і належать до конкретних стилів, обмежені тією чи іншою сферою вживання
[12].
Наприклад, слово «обличчя» не має обмежень у сфері вживання і
вживається із нейтральним забарвленням. Тоді коли синонім «пика» може

11
використовуватися лише у негативному сенсі, який або висміює або ображає
людину.
4. Контекстуальні синоніми – цікаве явище в мові, адже зближення за
значенням відбувається лише в певному мовленнєвому контексті [12].
Прикладом можуть слугувати такі слова як «витріщити» і «широко
відкрити», які на перший погляд не здаються схожими по значенню, та якщо
ними описувати конкретно здивовані очі, то їх можна взаємно замінити.
5. Мовознавчі інколи ще виділяють окремо фразеологічні синоніми, де
будь-який фразеологізм співвідноситься з одним нейтральним словом або
іншим фразеологізмом [12].
Для прикладу можна привести такі співвідносні за значенням
фразеологізми: два чобота пара – одним ликом шиті, теревені правити –
точити ляси, заливати за шкуру сала – допікати до живого, мати голову на
плечах – не в тім’я битий.

1.3.1. Класифікація синонімів в англійській мові

Для повного розуміння як саме синоніми використовуються у
текстах у ролі інтенсифікації виразності, нам потрібно розглянути їх
класифікацію і в англійській мові.
На думку Бондаренко Т. Б. існує багато класифікацій, які
ґрунтуються на різних підходах, але вона пропонує одну повну:
I. За ступенем синонімічності – близькості значень і здатності
заміщувати один одного в контексті.
а) повні;
б) неповні (так звані часткові).
Повними (або абсолютними) називаються ті синоніми, що збігаються
за значенням та семантичною забарвленістю. Наприклад, до цього типу
можна віднести такий ряд слів як occupation – profession – career або God –
Father – Deus [6, с. 157].

12
 Як правило, повних синонімів небагато у мові, бо, як вже було
сказано, для цього слова повинні збігатися за своєю семантикою. А тому як
повноцінно подібних за семами синонімів мала кількість, то ми звертаємося
за допомогою у вираженні думок до наступного типу – неповні синоніми.
Відповідно до назви терміну, неповними синонімами називають ті
слова, що не повністю збігаються на рівні сем, різняться у відтінками
значень, емоційним забарвленням або функціями у стилістиці [5, с. 7].
Прикладом можуть слугувати такий синонімічний ряд до слова «відкрити»
як open – provide – demonstrate.
Open – відкрити щось всередину, відкрити для вільного входу якої-
небудь особи.
Discover – відкрити щось, зробити відкриття, щось виявити.
Uncover – відривати, знімати щось для відкриття, оголювати.

II. За виконуваними функціями.

а) семантичні (по-іншому ідеографічні) синоніми, які відрізняються
малопомітними відтінками своїх значень, способами відображення дійсності.
Виражають спосіб дії або степені прояву ознаки.
Наприклад: “baby” та “child” мають одне загальне значення – дитина.
Але ці слова різняться за більш глибокими і конкретними семами: перше
вказує на дитину, яка не вміє ходити і розмовляти, тоді коли друге – на більш
дорослого малюка, який вже і самостійно ходить, і розмовляє.
б) стилістичні (також емоційно-експресивні) – відрізняються емоційно-
експресивним забарвленням та сферою вживання.
Наприклад: to eat “їсти” та to devour “жерти”.
в) семантико-стилістичні синоніми відрізняються водночас як
відтінками значень, так і стилістичним забарвленням.
Для прикладу: problem «задача, проблема» й issue «питання,
трудність».

13
 III. За джерелом.
1) Між англійськими словами: fair – beautiful;
2) Між англійськими й запозиченими словами: belly, abdomen (borrowed
from Latin) – stomach (borrowed from French);
3) між запозиченими з інших мов словами – instruction (borrowed from
Latin) – guidance (borrowed from French);
4) між народнопоетичним, застарілим і сучасним – please і pray; dale,
deed, fair (поет.) – valley, act, beautiful;
5) між староанглійським і сучасним англійським – eorpe, folde – soil;
6) між варіантами й діалектами англійської мови – cowshed - cowhouse;
tap - faucet; windshield – windscreen [6, с. 158].

1.3 Використання синонімів як інтенсифікації виразності

художнього мовлення
Кожен письменник щоб стати майстром своєї справи повинен вміти не
просто вдихати в свої ідейні сюжети справжнісіньке життя, яке народжується
під його руками, на папері, але й знати як правильно це робити, щоб на його
«дитя» не обрушився шквал негативу та критики зі сторони читачів та
професіональних критиків. Наприклад, якщо автор являється представником
конкретного стилю, то у своїй творчості він повинен використовувати слова
та їх словосполучення, які являються показниками того, що написаний текст
відноситься саме до цього стилю мовлення.
Також як початківці, так і великі майстри мають за ціль представити
свою роботу так, як цього потребують норми мови, щоб досягти успіху і не
закріпитися у суспільстві з ярликом «поганий письменник», «бездар». Авжеж
є і ті, хто не дотримуються цих «правил», та замість цього вони або
створюють власний стиль, який приходиться до вподоби читачу, самостійно
ставлять «рамки» правильності та вигадують щось нове, незвичне. Через це
їх або підносять немов ідолів, або називають «чудаками».
14
 Та якщо говорити про письменників конкретно художнього мовлення,
то вони повинні вміти користуватися словом і грати з ним так, щоб ця гра
відволікала читача від нудних думок і призводила вражаючий ефект. Одна з
таких ігор називається «використання синонімів». Її суть полягає у
інтенсифікації мовлення з різними метами.
Ось одні з головних:

- Запобігання монотонних і докучливих повторень слів в одних й

тих самих реченнях або в тих, що знаходяться поряд;
- Урізноманітнити варіанти подачі думок;
- Конкретизувати почуття, емоції, ситуації, тощо; якомога точніше
передати їх читачу, щоб той їх відчув на собі.

Багато людей вважає, що вживання синонімів у тексті - це дуже

просто і не потребує багато роздумів. Можливо для них найскладніший вибір
синоніма стоїть між такими словосполученнями як «врода дівки» та «дівоча
краса». Та насправді підбір коректного та підходящого по ситуації не те щоб
синоніма буває дуже складним, бо саме він нього залежить те, як читач
сприйме ситуацію чи характер і поведінку героїв, і чи співпадуть у підсумку
його і письменника уявлення. Крокувати, чапати, плентатись, човгати,
волоктись, повзти – від кожного слова буде залежати образ героя в очах
читаючого.
Та навіть при влучному використанні синонімів людина може не
досягти бажаного ефекту. Бо як писав український поет Максим Рильський:
«Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям [18]»

15
 Тобто письменнику потрібно користуватися цією особливістю
мовлення з думкою про те, як би синоніми могли надихнути в мову живість
та емоційність, а не просто «тому що так потрібно».
Варто помітити, що деякі синоніми, які використовуються в
художньому мовленні, з’явилися завдяки іншим стилям мови, таким як
науковий. Так як він відомий своєю характерною точністю, абстрагованістю,
логічністю, відсутності експресивно-емоційними забарвленнями і головне –
відповідність кожному поняттю лише одного терміна.
Та всупереч останній особливості виникло чимало синонімічних назв
одного й того ж поняття. Їх виникнення поясняється впливом іноземних мов
на нашу. А якщо точніше: воно відбулося шляхом запозичення термінів у
інших країн, проведення їх через лексичні, семантичні і словотвірні рівні, і як
результат морфологічного чи семантичного калькування виникли нові слова,
що у подальшому стали синонімами до питомих [4].
Як приклади, пари синонімів, де один компонент належить рідній
мові, другий являється запозиченим: атеїст - безбожних, біографія -
життєпис, джентльмен – благородний, евфонія - милозвучність, пентагон -
п'ятикутник, автор – творець, «еврика!» – «знайшов!», грамотний-
письменний, циклоп - песиголовець, монах - чернець. Немало таких
паралельних утворень в астрономії, де більшість термінів запозичені з
неслов’янських мов: назв: Маленька Ведмедиця – Маленький Віз, Молочний
Шлях - Чумацька Дорога, Кохаб і Феркад – Вартові полюси, тощо [4].
Чому ж використовування синонімів так важливе саме для
художнього мовлення? Бо воно потребує чистої, барвистої та цікавої мови,
не тільки щоб привабити до себе читачів, але й зберегти свою унікальність
серед інших стилів, які ставлять зависоку планку для своє вільного
висловлювання (окрім розмовного, в якому рамок для слововживання майже
немає). Наприклад, конфекційний стиль не зациклюється на докучливих
повторах слів, фразах, що зустрічаються в тексті, бо їх запобігання не

16
являється важливою метою. Хоча якось давно деякі панегіристи
використовували пишномовність, вводячи у мову риторичні фігури та
образами з античної міфології [11].
Один з дослідників явища синонімії в українській мові, Бублик Л.Н,
помітив, що семантичні відмінності відіграють вирішальну роль у процесі
влучного вибору синонімів з-поміж інших, необхідних для якнайвиразнішого
висловлення думок і почуттів митця. Він зазначав, що «у художньому творі
синонімічні відношення охоплюють усю систему мови і тому проявляються
на будь-якому рівні. Досить часто трапляються синонімічні відношення
відповідності і між різноструктурними утвореннями. Такими є близькі за
змістом слова і словосполучення, члени речення і частини складного
речення, складнопідрядні речення й конструкції зі вставними словами чи
реченнями» [9, с. 214]. На прикладі аналізу роману Г. М. Тютюнника
«Виру», науковець стверджував, що у тексті синоніми потрібно
використовувати якомога частіше, бо «вони є необхідними для більш
яскравого зображення подій реального світу. Також вони впливають на
читача емоційно-експресивною насиченістю» [9, с. 216].

17
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ СИНОНІМІВ В УКРАЇНСЬКИХ
ТА АНГЛІЙСЬКИХ ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ

2.1 Використання синонімів в українських художніх текстах як засіб

інтенсифікації виразності
З результатів аналізу використання слів-синонімів у художньому
мовленні на прикладі творчості Т. Г. Шевченка можна визначити, що
синонімі – це однозначно невід’ємна частина художнього мовлення у всі
часи, яка є невід’ємною частиною творчості кожного представника
літератури.
Тарас Григорович Шевченко – легенда української культури, яку
знають кожен з українців і яка змогла досягти вершин своїми силами. Не
можна заперечити той факт, що його поезія вплинула на граматику та
стилістику мови, адже її стиль написання перейнявся для наступних
поколінь. Особливість стилю відображалася у багатьох аспектах, включаючи
синонімію. І аналіз «Кобзаря» Тараса Шевченка довів нам цей факт.
Наприклад, у поезії письменника мається доволі широкий спектр
синонімів до слова «дитина» у наступних рядках віршів:
- «Заховаюсь, дитя моє» [1, с. 21]
- «В людях сиротою» [1, с. 21]
- «Безбатченком!» [1, с. 21]
- «А своєї ся крихотка» [1, с. 21]
- «Чорняві байстрята» [1, с. 28]
- «Не плач, сину, моє лихо!» [1, с. 27]
- «Доню моя, доню моя» [1, с. 20]
- «Мене, маленького, за руку» [1, с. 332]
18
 Шевченко втілив у синоніми різні відтінки значень, завдяки чому ми
розуміємо, яку саме дитину мав на увазі письменник. Ось під «сиротою» він
має на увазі дитину, яка позбавлена сімейного округу, під «безбатченком» -
яка не має батька, під «байстрюком» - ту, хто був народжений у батьків, які
не перебували у законному шлюбі, під «донею» - дитину жіночого роду.
В останньому рядку, «мене, маленького, за руку», використовується
субстантивація – перехід прикметника «маленький» в іменник, таким чином
продовжуючи синонімічний ряд.
Слово «плакати» український письменник виражав немалим обсягом
різноманітних виразів, які різнилися за звучанням, але були однаковими за
значенням:
- «Що сльозами перед вами буду виливати?» [1, с. 24]
- «Поки сльози ллються» [1, с. 26]
- «Вмиється сльозою» [1, с. 17]
- «Умийся сльозами» [1, с. 26]
- «Покапали сльози» [1, с. 22]
- «Мої там сльози пролились» [1, с. 306]
- «Сльози кануть» [1, с. 225]
- «І хлинули сльози» [1, с. 226]
- «Та й заливсь сльозами» [1, с. 182]
- «І їх сльозами поливаєм» [1, с. 307]
- «Заспіваю, заридаю» [1, с. 51]
- «І квилить, плаче Ярославна» [1, с. 347]

До слова «дівчина» Т.Г. Шевченко підбирає наступний ряд синонімів:

- «Молодиця» [1, с. 180]
- «Небога» [1, с. 186]
- «А сестри! Сестри! Горе вам» [1, с. 307]
- «За що ж ти караєш її, молоду?» [1, с. 4]

19
 - «Кохайтеся, чорнобриві» [1, с. 15]
- «Сирітка сказала» [1, с. 292]

У своїх віршах Тарас нерідко згадував Бога і часто звертався до нього

різними «іменами», які він сам йому і надавав. Наприклад:
- «За що тебе Господь кара» [1, с. 343]
- «Небесний царю! Суд твій всує» [1, с. 154]
- «Смієшся батечко над нами» [1, с. 307]
- «Царя небесного! Взяли» [13]
- «Вседержитель… а може, ще» [1, с. 139]
- «Цар Всесвітній!» [1, с. 139]
- «Цар волі, цар» [1, с. 139]
- «Тобі єдиному святому» [1, с. 307]

Взагалі письменник хоч і полюбляв повтори особливих для нього

строк та словосполучень у різних віршах, проте він намагався відтворити
якомога більше синонімів задля того, щоб показати як один, здавалося б,
неповторний сенс слово можна висловити іншими словами, які не дуже
відрізняються від першого і сполучення яких часто нагадувало метонімію,
персоніфікацію або порівняння. Наприклад:
Заметіль: «Реве, стогне хуртовина» [1, с. 27] - «Утомилась заверюха»
[1, с. 27]
Іти: «Іде Катря, шкандибає» [1, с. 27] - «Піду дальше – більш ходила»
[1, с. 27]
Молодик: «І блідий місяць на ту пору» [1, с. 3] - «Пішла луна гаєм»
[12, с. 6]
Спати: «Спочивають добрі люде» [1, с. 23] - «За що не пускають в
хату ночувать» [12, с. 25]
Кобзар: «Перебендя старий, сліпий» - «Старий заховавсь» [1, с. 36-37]

20
 Краса: «На торішню вроду» [1, с. 43]
Тихо: «Нишком – люди не побачать» [1, с. 35] «Тихесенько собі
купають» [1, с. 307]
Бродити: «Не русалонька блукає» [1, с. 3], «Де ж Катруся блудить?»
[1, с. 26]
Путь: «В далеку дорогу» [14], «Заросли шляхи тернами» [1, с. 287]
Про поезію Шевченка говорив американський діяч Джон. Ф. Кеннеді:
«Ми вшановуємо його за великий вклад в культуру не тільки України, яку він
дуже любив і так промовисто описував, а й культуру світу». Ці слова
доводять майстерності письменника і його особливий стиль написання, який
був наповнений різнобарвними і неповторними словами, словосполученнями
та рядками віршів.

2.2 Використання синонімів в англійських художніх текстах як засіб

інтенсифікації виразності
Розглядаючи англійську художню літературу минулих століть,
нескладно помітити, як поступово і впевнено розвивалась її мова протягом
кожного століття. Та саме стрімкий розвиток мовлення припав на кінець XVI
– початок XVII сторіччя, у часи діяльності найвеличнішого поета в історії
Англії – Вільяма Шекспіра.
Вільям Шекспір – один із тих людей, в існування якого немало хто
сумнівається. Поет породив унікальний стиль написання для своїх часів,
заснував новий жанр – сонети, а також – раннє сучасну англійську мову,
адже саме він став «батьком» літератури, який породив багато нових слів та
словосполучень. «Шекспір, граючи з англійською мовою, вигадував нові
слова, запозичуючи слова з інших мов, змінюючи іменники на дієслова, а
дієслова на прикметники, додаючи префікси та суфікси та з’єднуючи
випадкові слова разом» [15].

21
 Це не точно відомо, проте говорять, що саме Шекспір вперше згадав
синонім до таких слів як «rhapsodize», «attack severely with swear words»,
«shout», «yell», а саме – “rent”, що означає говорити зі злом, голосно
обурюватися, лаятись вороскливо або з розчаруванням. Воно зустрічається у
п’єсі «Гамлет»: «I'll rant as well as thou» [17; c. 151].
Щоб придати своїй поезії «різнокольорових фарб», поет вміло
використовує слова-синоніми, які не тільки виключають вічні монотонні
повтори, але й конкретизують нам явище, яке чоловік хоче передати через
рядки сонет.
До загальновідомого слова «die» (вмирати) - “That thereby beauty's rose
might never die”[3] – він підбирає:

- «But as the riper should by time decease» [3];

- «Ere you were born was beauty's summer dead» [3].

Fire (вогонь, полум’я):

- «Though absence seem'd my flame to qualify» [3] (flame – дає

відтінок великого та яркого полум’я);
- «When thou thy self dost give invention light?» [3] (light – дає
відтінок полум’я чогось – лампочки, маяку).

Inter (поховати):

- «Thy unused beauty must be tombed with thee» [3] (be tombed -
бути похованим);
- «Thou art the grave where buried love doth live» [3].

Death (смерть):

- «Unlooked on diest unless thou get a son» [3];

- «Yourself again, after yourself s decease» [3].

Glamour (чарівний):

22
 - «Then, beauteous niggard, why dost thou abuse»[3].

Reminiscence (спогади):

- «Nor it nor no remembrance what it was» [3];

- «That he shall never cut from memory» [3] (у даному контексті
memory позначає саме спогади).

Suicide (самовбивство):

- «With beauty's treasure, ere it be self-killed» [3].

Somewhere (десь):

- «Make sweet some vial; treasure thou some place» [3].

See (у ролі вставного слова - Ось! Дивись!):

- «Lo! in the orient when the gracious light» [3];

- «And Death once dead, there's no more dying then» [3].

Man of mould (простий смертний):

- «Yet mortal looks adore his beauty still» [3].

Man (чоловік):

- “Mark how one string, sweet husband to another” [3];

- “Resembling sire and child and happy mother” [3];
- “You had a father: let your son say so” [3].

Loneliness (самотність):

- «That thou consumest thyself in single life»[3];

- «In singleness the parts that thou shouldst bear»[3];
- «That due to that which thou deservest alone» [3].

Cry (плакати):

23
 - «The world will wail thee, like a makeless wife»[3] (у значенні
оплакувати);
- «The world will be thy widow and still weep» [3] (у значенні
ридати);
- « Is it for fear to wet a widow's eye» [3] (трохи поплакати);
- «I all alone beweep my outcast state» [3] (у значенні оплакувати,
сумувати по комусь);

Have to (потрібно):

- «If all were minded so, the times should cease» [3];
- «Thy unused beauty must be tombed with thee»[3];
- «And her quietus is to render thee» [3].

The blue (небо, небеса):

- «By oft predict that I in heaven find» [3];

- «Cheered and checked even by the self-same sky» [3].

Experience (відчувати):

- «When I perceive that men as plants increase» [3];

- «Save where thou art not, though I feel thou art» [3].

Pathway (шлях, напрямок):

- «To let base clouds o'ertake me in my way» [3];

- «Him in thy course untainted do allow» [3].

Poetry (поезія):

- «With means more blessed than my barren rhyme» [3];

- «And under thee their poesy disperse» [3];
- «Who will believe my verse in time to come» [3].

24
 Аналізуючи дані синонімічні ряди, можна сказати, що Вільям
Шекспір вмів працювати із пером так, щоб на папері залишилися не
одноманітні вірші. Він писав такі сонети, які хотілось співати, через красу
мови, яку створив поет. У ній Шекспір використовував один з найвідоміших
способів обрисовування явищ різноманітними словами, що мають відмінні
відтінки значень – синоніми, і на прикладі його поезії ми вкотре
переконуємося, що вони дійсно являються інтенсифікацією художнього
мовлення. Проте ми можемо підмітити, що не у сонетах поета були
використані далеко не усе можливі варіанти синонімів до таких слів, як: fire,
glamour, cry (адже ми знаємо, що у поданих словах є й інші схожі за
значенням словникові одиниці). Це доводить нам, що використання
синонімів як засобу інтенсифікаціє мовлення має бути обдуманим, адже
вибір влучного слова лягає на думку, яку хотів виразити автора, і на
контекст.

25
 ВИСНОВКИ
Після детального аналізу використання синонімів як засобу
інтенсифікації виразності художнього мовлення на матеріалі англійських та
українських мов, ми можемо зробити теоретичні та практичні висновки:
1) Художнє мовлення – стиль мови, який використовується виключно у
літературі й має особливості, які відрізняють його від інших стилів. Однією з
його головних особливостей є синоніми.
2) У процесі теоретичного дослідження ми виявили, що синонімами
називають близькі за значенням слова, але які можуть відрізнятися на
лексико-семантичному рівні. Даний рівень може проявлятися у відтінках
сутності, стилістичному забарвленні можливості поєднання із контекстом
або словами, які стоять поряд.
Синоніми мають різноманітні функції, які допомагають реципієнту
сприймати текст:
- Запобігання монотонних і докучливих повторень слів в одних й тих
самих реченнях або в тих, що знаходяться поряд;
- Урізноманітнити варіанти подачі авторської думки;
- Конкретизувати почуття, емоції, ситуації, тощо; якомога точніше
передати їх читачу, щоб той їх відчув на собі.
3) Класифікація синонімів двох мов: англійської та української –
відрізняються одна від одної, проте мають дуже чітку й зрозумілу структуру.

Згідно української класифікації синоніми поділяються на: а)

абсолютні; б) семантичні; в) стилістичні; г) контекстуальні; ґ) фразеологічні.

Згідно англійської класифікації синоніми поділяються за: а) ступенем

синонімічності; б) виконуваними функціями; в) джерелом.

26
 4) В результаті аналізу української художньої літератури, а саме –
творчості Т. Г. Шевченка, було визначено, що майже кожне слово має або
один-два синоніми, або цілий синонімічний ряд. Та при цьому усі слова
можуть бути як схожими за значенням, так і різні за своєю семантикою.
Частіше за все вони різняться за сферою використання, стосунками мовців,
стилем мовлення, ситуацією, характером героя, тощо.
5) На основі аналізу англійської художньої літератури, а саме –
творчості В. Шекспіра, було встановлено, що у мові є велика кількість
синонімічних рядів, які актуальні у використані поезії. Проте ми можемо
підмітити, що не у сонетах поета були використані далеко не усе можливі
варіанти синонімів до багатьох слів. Це доводить нам, що використання
синонімів як засобу інтенсифікаціє мовлення має бути обдуманим, адже
вибір влучного слова лягає на думку, яку хотів виразити автора, і на
контекст. І також як в українській мові, в англійський – слова-синоніми
різняться за сферою використання, стосунками мовців, стилем мовлення,
ситуацією, характером героя, тощо.

27
SUMMARY
The research work is about using synonyms in literary style as a means of
intensifying the expressiveness of this speech. It plays an important role in
preventing tautology and monotony, expanding emotional expression and diversity
of language, detailed expression of the author's opinion, etc. And the aim of our
research work is to show that synonyms have a lot of various features, but despite
this they can replace each other, according to the context.

This research paper consists of two main parts. The first part is devoted to
meanings of literary style and synonyms. Also there are the classifications of
synonyms in English and Ukrainian languages. As a result, it was found that
although the classifications are different, but the use of synonyms and their
meanings has not changed.

The second part is devoted to analysis of using synonyms in English and

Ukrainian literature on the example of Shevchenko’s and Shakespeare’s works.
Each one proves that synonyms are really act as a means of intensifying the
expressiveness of literary style, and shows that the they differ in scope, speaker
relations, speech style, situation, character, etc.

During our research various visual aids (poems, dictionaries, sonnets) were
used and applied in the practical part. Thanks for them we see how synonyms
affect to the perception of the text.

Key words: literary style, synonyms, research, using, a means of

intensifying the expressiveness.

28
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Шевченко Т. Г. Малий Кобзар / Г. Т. Шевченко; Харків: ТОВ

«Видавництво Фоліо» 2006. – С. 3-358
2. Монастирська О. В. Літературно-художнє і живе мовлення: спільне і
відмінне / В. О. Монастирська, Ф. В. Чемес // Актуальні проблеми
філології: матеріали V між нар. наук.-практ. конф. (22-23 вер. 2017 р.),
Одеса, Україна / Видавничий дім «Гельветика», Херсон, 2017 р. – С. 61
3. Шекспир Уильям. Сонеты / Уильям Шекспир; [пер. с англ.. В.
Микушевича] – Водолей Publishers, Москва - 2004. – 400 с.
4. Пашковська Н. Ф. Лексична синонімія у сучасних лінгвістичних
дослідженнях / Ф. Н. Пашковська // Актуальні проблеми української
лінгвістики: теорія і практика / Київський національний університет ім.
Тараса Шевченка – Київ. 2008.
5. Воронюк Л. В. Синоніми як стилістичний засіб виразності (на прикладі
англомовної поезії) / В. Л. Воронюк / Курс. роб: Житомирю держ. Ун.
Ім.. Івана Франка, Житомир, 2017 р. – С. 7
6. Бондаренко Т. Б. Особливості утворення та перекладу англійських
синонімічних рядів. / Б. Т. Бондаренко // Zbiór raportów naukowych.
„Teoretyczne i praktyczne innowacje  naukowe”. (29.01.2013 - 31.01.2013 )

29
 - Kraków: Sp. z o.o. «Diamond trading tour», 2013. - 168 str. - Бібліогр.: -
С. 157-158
7. Філологія. Методика. Педагогіка: Збірник наукових праць викладачів
кафедр іноземних мов та української мови і літератури Київського
національного економічного університету. — К.: КНЕУ, 2002. — 166 с.
8. Курс сучасної української літературної мови: В 2 т. / [за ред. Л. А.
Булаховського]. – К.: Рад. шк., 1961. – Т.1. – 519 с. – Бібліогр.: С. 51
9. Бублик Л. М. Лексико-семантична образність синонімії в романі Г.
Тютюнника "Вир" // Л.М. Бублик. - Культура народів Причорномор'я. -
2003. - № 43 - С. 214-216.
10. Дудик С. П. Стилістика української мови / П. С. Дудик; Видавничий
центр «Академія, ВАТ «Поліграфкнига», Київ, 2005. – 368с. -
Бібліогр.: - С. 166

ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ ДЖЕРЕЛА

11. Словник UA. URL: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=пишномовність

(Дата звернення: 06.11.20)

ІЛЮСТРАТИВНІ ДЖЕРЕЛА

12. Скорик Леся. Українська мова та література. “Види синонімів”. URL:

https://svitslova.com/mova/leksykologiya-frazeologiya/1718-vydy-
synonimiv.html (Дата звернення: 22.09.20).
13. Шевченко Т. Г. Петрусь / Г. Т. Шевченко; січ.-квіт., 1850р. Електрон.
аналог друк. вид.: режим доступу:
http://litopys.org.ua/shevchenko/shev299.htm (дата звернення: 02.12.20)
14. Шевченко Т. Г. 1861 / Г. Т. Шевченко; лют., 1861р. Електрон. аналог
друк. вид.: режим доступу:
http://litopys.org.ua/shevchenko/shev2167.htm (дата звернення: 04.12.20)
15. Морозов М. М. Шекспир / М. М. Морозов; М.., "Молодая гвардия", -
1947. - Електрон. аналог друк. вид.: режим доступу:
30
 http://az.lib.ru/m/morozow_m_m/text_0200.shtml (дата звернення:
13.12.20)
16. Мацюк Зоряна. Українська мова.: навч. посібник «Українська мова
професійного спілкування» / Зоряна Мацюк, Ніна Станкевич; 4-те вид.-
К.: Каравела, 2011 р. – 352 с. – Електрон. аналог друк. вид.: режим
доступу: https://pidru4niki.com/1435072247592/dokumentoznavstvo/ukrayi
nska_mova_profesiynogo_spilkuvannya (Дата звернення: 25.09.20)
17. Shakespeare William. The tragedy of Hamlet, prince of Denmark / William
Shakespeare; Англія - 1603. Електрон. аналог друк. вид.: режим
доступу: http://originalbook.ru/hamlet-william-shakespeare-english/?
highlight=The%20Tragedy%20of%20Hamlet%2C%20Prince%20of
%20Denmark – С. 151
18. Рильський Максим. «Мова» / Максим Рильський; квiт., 1956 р.
Електрон. аналог друк. вид.: режим доступу:
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=184 (дата звернення:
27.12.20)
19. Українська мова: Енциклопедія [Електронний ресурс]. – К.:
Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000. – 752 с. – Режим
доступа: http://litopys.org.ua/ukrmova/um.htm (Дата звернення: 17.10.20)

31