Professional Documents
Culture Documents
ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ
КАФЕДРА НІМЕЦЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ І ПЕРЕКЛАДУ
Курсова робота
за фахом
на тему “Особливості будови та перекладу складних слів німецької мови”
ЗМІСТ
ВСТУП ................................................................................................................….. 3
РОЗДІЛ 1 СКЛАДНІ СЛОВА В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ ..............................…… 6
1.1 Засоби творення слів ………………………………….................................…. 6
1.2 Складні в німецькій мові ................................................................................... 8
1.3 Способи перекладу складних слів.........………...........................................….11
РОЗДІЛ 2 ПЕРЕКЛАД СКЛАДНИХ СЛІВ В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ ………. 14
2.1 Визначення способу словотворення ……….................................................... 14
2.2 Способи перекладу композитів …………........................................................ 16
ВИСНОВКИ ........................................................................................................... 20
ВСТУП
Другий розділ містить власний аналіз статей, які містять складні слова.
Тобто визначення способу словотворення та засобу перекладу.
У висновках подано узагальнені результати проведеної роботи.
6
РОЗДІЛ 1
СКЛАДНІ СЛОВА В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ
Кожна мова має свою унікальну будову, особливості, також має як переваги
так і недоліки. В німецькій мові граматично-лексичний розділ словотворення
розвинений дуже добре. Особливо важливо знати значення слів, щоб зрозуміти,
який сенс несе словотворення.
Слова в німецькій мові будуються за допомогою кореня слова, префіксу,
суфіксу, складення декількох слів.
Похідні слова, тобто утворенні від інших частин мов, будуються такими
методами як адвербіалізації, суфіксації, префіксації, складання декількох слів.
Адвербіалізація, тобто перехід слів з однієї частини мови в іншу.
Наприклад: abends – «ввечорі», походить від слова der Abend, в перекладі як
«вечір»; або wiederholt – повторно, це Partizip II від дієслова wiederholen –
«повторювати».
Суфіксація, тут мається на увазі утворення слів за допомогою таких
суфіксів -ens, -fach, -ig, -isch, -lich, -mal, -maßen, -s, -wärts, -weise. Вони
додаються до інших частин мов, як наслідок виходять нові слова, наприклад:
7
kürzlich – недавно (суфікс -lich), lustig – весело (суфікс -ig), zweitens - по-друге
(суфікс -ens) тощо. Також за допомогою суфіксів визначають рід іменників. До
чоловічого роду відносять такі суфікси як -er, -ler, -ner, -aner, -enser, -ling, -är,
-ier, -log тощо (der Sportler, der Afrikaner). В жіночому роді виділяють -ung, -ei(-
erei), -heit(-keit), -schaft, -ik, -thek, -ion, -tät тощо (die Möglichkeit, die Sicherheit,
die Übung). Суфікси -um, -ma, -ment, -o, -chen, - lein, -tum, -tel належать
середньому роду (das Dokument, das Mädchen, das Freulein, das Konto). Окрім
цього ці суфікси несуть відповідальність за значення слова: побудова
абстрактних та збірних назв, предмет або приміщення, дія чи стан, зменшливо-
пестливе значення тощо. Іншими словами це морфологічна класифікація
суфіксів, тобто поділ їх на категорії.
Префіксація. За допомогою цього способу зберігається граматична
парадигма основи слова: das Unglück – нещастя, der Misserfolg– незалежність.
Префікси Un- та Miss- позначають заперечну ознаку предмету. Ur-, Erz-, Ge-
мають своє значення: первинність, підвищення негативного значення та
утворення іменників від дієслів, у відповідному порядку.
Складання декількох слів, після чого отримується складені прислівники:
прислівник + прислівник – dahin – туди, hierher – сюди; іменник + визначення –
jedenfalls - у всякому разі, meistenteils - здебільшого; іменник + прийменник –
zuletzt – наостанок, trotzdem - незважаючи на, überaus – вкрай.
В німецькій мові також існує прислівники, які мають можливість вказувати
напрямок: herauf - сюди вгору (прислівник her) , hinab - туди вниз (прислівник
hin). Таким чином вказується напрямок відносно мовця. Сюди відносять також
складені прислівники überhaupt, innerhalb, mittlerweile тощо.
РОЗДІЛ 2
ВИСНОВКИ
В цій роботі була розглянута проблема словотворення складних німецьких
іменників та способи їх перекладу. Так як у німців існує тенденція щодо
спрощення та економії мови, вони постійно створюють нові композити. Таким
чином вони уникають генітиву або прийменників, які мають зв’язок між
словами. Цими словами можуть бути різні частини мови: іменник, прикметник,
дієслово, прислівник, числівник, займенник тощо. Композит може складатися з
різних конструкцій, з різної кількості слів та можлива наявність з’єднувального
компоненту. Варто відмітити, що категорію роду та відмінку бере на себе крайнє
слово в композиті.
В кожній частині мові можна визначити способи утворення складних слів.
У іменнику це словоскладання, суфіксація, префіксація; у дієслова
словоскладання, деривація та префіксація; у прикметнику також
словоскладання, суфіксація та префіксація.
Розглядаючи систему словотворення німецької мови, потрібно приділити
увагу також морфології, граматиці, синтаксису і семантиці цієї мови, так як
словотвір повністю включається в морфологію, враховується його зв'язок з
лексикою і семантикою, тому треба звертати увагу на що відбуваються при
цьому семантичні явища, зв'язок словотворчих морфем з основами певного
значення. У граматиці німецької мови існує багато особливостей, головною з
яких є домінуюча позиція словоскладання серед способів словотворення всіх
частин мови.
При перекладі складних слів важливо правильно розкласти на компоненти
композит та слово за словом перекладати, в кінці обдумати та обрати
найкращий варіант, який більш за все підходить у контексті. За способами
перекладу можна виділити п’ять основних пунктів серед яких: переклад
складеним або складним іменником української мови; переклад
21