ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

Факультет іноземних мов

Кафедра міжкультурної комунікації, світової літератури та перекладу

КУРСОВА РОБОТА

з перекладу

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ НАЗВ ВУЛИЦЬ, ПЛОЩ І ЖИТЛОВИХ

РАЙОНІВ У АНГЛОМОВНОМУ МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ

Студента (ки) .. курсу групи …

Спеціальності 035.041 Філологія Германські мови та літератури

(переклад включно) перша -англійська

ПІБ (в родовому відмінку)

Науковий керівник: ПІБ

 науковий ступінь,

посада

Розширена шкала
_______________________________

Кількість балів: __________ Оцінка: ECTS __________

Члени комісії:_______________________________

__________
______________________

_________
_______________________

2
Вінниця – 20… рік

ВСТУП........................................................................................................................
..................3

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНКРЕТИЗАЦІЇ ТА

ГЕНЕРАЛІЗАЦІЇ ЗНАЧЕНЬ
…………………………………………………………………...4

1.1. Особливості перекладу художньої

літератури....................................................................4

1.2. Конкретизація
значень…………………………………………...........................................6

1.3. Генералізація
значень…………………………………………………………………….....9

Висновки до розділу
1.................................................................................................................13

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ГЕНЕРАЛІЗАЦІЇ ТА КОНКРЕТИЗАЦІЇ ЗНАЧЕНЬ

У ПЕРЕКЛАДІ ОПОВІДАНЬ
МОЕМИ………………….......................................................15

2.1. Приклади залучення конкретизації

значень……………………………………………...15

2.2. Приклади залучення генералізації

значень........................................................................22

Висновки до розділу
2.................................................................................................................2
ЗАГАЛЬНІ
ВИСНОВКИ...............................................................................................................
..................27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ.....................................................................................................................
..................29

ДОДАТКИ..................................................................................................................
..................30

3
 ВСТУП

Загальновідомо, що останніх років дуже активно розвивається

перекладознавство як наука. Важливою причиною цього стали розвиток
спілкування зв’язків між різними країнами та глобалізація. Одним із
найважливіших питань у перекладі на даний момент залишається
співвідношення змісту оригіналу та перекладу за допомогою яких цей зміст
може бути виражений. У межах цього значного інтересу набуває питання про
передачу граматичних і синтаксичних значень, представлених у тексті
оригіналу. Серед багатьох відомих праць вчених, у яких ідеться про
важливість трансформування структури речення в процесі перекладу з метою
його гарного розуміння та адекватності перекладу досліджуються дуже
важливі трансформації-конкретизація та генералізація значень.

Актуальність теми. Тема даної роботи є дуже актуальною, адже часто ці види
трансформацій використовуються у різних відомих творах та наукових
працях. Це дослідження є дуже важливим для всіх, хто турбується про
правильність та адекватність перекладу.

Мета та завдання роботи. Мета даної роботи – дослідити особливості

перекладу оповідань Моема на українську.

Згідно поставленої мети дана курсова робота потребує вирішення таких

завдань:

• Описати явища генералізації та конкретизації значень у перекладі.

• Дослідити особливості перекладу художньої літератури;

• Розглянути та навести приклади генералізації та конкретизації значень у

перекладі.

4
Об'єктом дослідження даної курсової роботи є конкретизація та
генералізація значень у перекладі.

Предметом дослідження є особливості застосування конкретизації та

генералізації значень у перекладі оповідань Моеми.

Методи дослідження. При опрацюванні теми було використано: опис;

аналіз.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів,

висновку та списку використаних джерел. Загальний обсяг курсової роботи
30 сторінок. Основний текст складає 27 сторінок.

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНКРЕТИЗАЦІЇ ТА

ГЕНЕРАЛІЗАЦІЇ ЗНАЧЕНЬ

1.1. Особливості перекладу художньої літератури

Художній переклад відіграє у літературі дуже важливу роль, тому що

наскільки якісно виконаний переклад, залежить розуміння та сприймання
його читачем. Переклад художнього твору буде якісним, тільки у тому
випадку, якщо читач зможе доречно відтворити всі художні прийоми ,а
також збереже головну думку і атмосферу твору. Проблемам художнього
перекладу присвячена дуже велика кількість досліджень ,що говорить про
нескінченність проблематики цього явища. Теоретичними питаннями цієї
теми займалося багато відомих лінгвістів, таких як : О. А. Галич, Т. М.
Онопрієнко, А.А. Реформаторський та багато інших відомих науковців.[1]
Перед художнім перекладом стоять ті ж самі завдання, що й перед іншими
видами перекладу. Так, художній переклад, як і будь-який інший, полягає у
відтворенні інформації, яка передана мовою оригіналу. Особливості
художнього перекладу визначається, перш за все, особливістю самого
художнього тексту.

Від мети, яку ставить перед собою перекладач, абсолютно залежить якість
перекладу. Виділяють три мети перекладу художніх текстів. Перша -
познайомити читачів із творчістю письменника та творами якого вони не
можуть прочитати самі, так як вони не знають мови автора. Тобто перекладач
5
повинен познайомити читача з індивідуальним стилем автора та його
творчою манерою. Друга мета художнього перекладу - знайомство читачів з
особливостями культури іншого народу. Третя – знайомство читача зі
структурою самого літературного твору.

Для того щоб досягти першої мети, автор перекладу буде прагнути
перекласти художній текст так, щоб читач відчув таке ж саме художнє
враження, як і отримує читач оригіналу. Для цього потрібно приділяти
особливу увагу певним культурним особливостям, уважно стежити за тим,
щоб текст перекладу сприймався читачем так само природно, як і текст
оригіналу. Таким чином читач зможе отримати достатньо повне поняття про
творчість письменника та його індивідуальний стиль написання.

Під час досягнення другої мети перекладач має намагатися краще зберегети
відповідність тексту оригіналу, щоб дати можливість читачеві зрозуміти всі
особливості та реалії, які наявні у тексті. Якщо цього не виконати, у читача
може скластися помилкове враження після прочитання перекладеного текста.
Під час виконання третього завдання перекладач нехтує національною
специфікою і основною формою, він повністю зосереджує свою увагу на
змісті художнього твору. У певних ситуаціях такий переказ навіть деколи
можна назвати виправданим. Але його важко назвати художнім. На жаль,
останнім часом перекладачі використовують цей спосіб у перекладі
художньої літератури часто і це робить сам переклад неякісним.

Також потрібно зазначити, що велика кількість перекладів є буквальною. Під

час буквального перекладу стають зрозумілі помилки ,що замість перекладу
конкретного слова перекладач вживає слово із головним значенням, не
додаючи при цьому емоціонального забарвлення. Під час оцінювання якості
перекладу художнього тексту ми звертаємося до двох основних понять:
адекватність і еквівалентність перекладу. Під словом адекватності перекладу
розуміється ідея автора та оригінальність твору. А також, окрім максимально
точного визначення спрямованості оригіналу, автор перекладу повинен
добрати відповідні засоби для передачі образів оригіналу і передати
специфічні особливості мови автора. Адекватність перекладу ми можемо
досягти за допомогою лексико-фразеологічних, граматичних і стилістичних
замін, які створюють правильний та доступний перекладу.

Також чимале значення відіграє стиль письменника, важливо зберегти при

перекладі. Із великої кількості синонімів потрібно вибирати саме той, який
буде найкраще відповідати тому відтінку, який письменник надав слову в
оригіналі. Перекладач повинен відчути та передати настрій, емоції та стиль
твору. Тому найголовнішим завданням перекладача і є передати в перекладі
твір так, ніби він був написаний рідною мовою читача. Для того, щоб
досягти пункти, які перераховані вище письменники та особливо
6
перекладачі використовують низку засобів художньої виразності і
образності, що є ще однією важливою та особливою властивістю художніх
творів.

Однією з проблем перекладу художнього тексту є передача гри слів. Це

питання включає одну із найважчих проблем у лінгвістиці, оскільки, з одного
боку, не всі прийоми, які використовуються для створення комічного ефекту,
знаходять свої аналоги в мові перекладу, а з іншого, перекладач для
виконання адекватного перекладу повинен володіти глибокими знаннями.
Також існує ще одна проблема це те, що текст може мати такі слова, які
тільки існують у певній культурі і до них важко знайти відповідне слово, але
у будь якому випадку дуже важливо повноцінна передача змісту оригіналу
мовою перекладу.

Для якісного перекладу, спеціаліст повинен володіти гарним словниковим

запасом, вміти правильно добирати і користуватися спеціальними
довідниками і словниками. Також дуже важливо мати глибокі знання про
країну, їхню культуру та носіїв мови перекладу - це основна вимога, якій
повинен відповідати кожен професіонал.

Отже, переклад художнього тексту ставить важливе завдання перед

перекладачем - враховувати всі характерні особливості тексту художнього
твору і використовувати в сукупності всі доступні прийоми для досягнення
найякіснішого та найкращого перекладу.

1.2.Конкретизація значень

Перекладацькі лексичні трансформації – це різного роду зміни лексичних

елементів мови оригіналу під час перекладу з метою еквівалентної передачі
їх семантичних, стилістичних і прагматичних характеристик із врахуванням
норм мови перекладу та мовленнєвих традицій культури мови
перекладу[5с.361]. Необхідність використання даних трансформацій в
процесі перекладу обумовлена невідповідністю семантичного об’єму слів у
різних мовах, наявністю без еквівалентної лексики.

Конкретизацією називають заміну слова або словосполучення іноземної мови

з більш широким значенням на слово або словосполучення мови перекладу з
вужчим значенням. В результаті застосування цієї трансформації вихідна
одиниця та її відповідник перебувають у логічному зв’язку включення:
одиниця іноземної мови виражає видове поняття, а мови перекладу – родове.

Оскільки для англійської мови є характерним використання великої

кількості назв процесів, первинних та вторинних властивостей, слів із
7
широкою семантичною основою, то їх переклад значною мірою залежить від
конкретного їх значення. У багатьох випадках перекладач застосовує
експресивну конкретизацію, яка в перекладі використовуються разом з
експресивним узгодженням. Це явище можна простежити у випадках, де в
перекладі, залежно від контексту, вільно звужуються рамки загальних
семантичних значень заради більш конкретних – контекстуальних.

Цей прийом застосовується досить часто, оскільки в словниковому складі

англійської мови існує велика кількість слів широкої семантики, які не мають
регулярних відповідників з таким же семантичним об’ємом.

Так, наприклад, конкретизація може бути використана для передачі значення

слова leg, значення якого у словнику ‘parts of the body’. З дефініції бачимо,
що не вистачає темпорального компонента, який би вказув на конкретну
частину ноги. Тому залежно від контексту значення цього слова може бути
конкретизоване в перекладі:

Have you hurt your leg? – Ти пошкодив свою гомілку?

When I was running, I sprained my leg? – Коли я бігла ,я потягнула свою

щиколотку.

Такий прийом застосовується і при перекладі дієслів to say та to tell.

“What are you going to buy? ” -She said.-Що ти збираєшся купити,-запитала

вона.

She told me I should eat healthy food .- Вона порадила мені їсти здорову їжу.

He told me to write my test to the end of the week.-Він наказав мені написати
мій тест до кінця тижня.

They told me that they have done all their housework.-Вони стверджували ,що
вони зробили всю їхню домашню роботу.

Прийом конкретизації залучають також у випадку коли слово ІМ та його

регулярний еквівалент вживаються у різних стилістичних контекстах.

Так, наприклад, дуже часто значення іменника drink конкретизується зі

стилістичних причин. Оксфордський словник визначає слово як ‘alcoholic
liquor ’, а його відповідник ‘спиртний напій’ не завжди відповідає контексту
в стилістичному плані.

He went to the restaurant after work and ordered two drinks for himself and for his
wife. - Він пішов у ресторан після роботи і замовив два віскі для себе і його
8
дружини. У даному прикладі ми можемо побачити підбір оказіонального
еквіваленту із більш детальним значенням.

Також можна навести ще один приклад, де конкретизація як спосіб перекладу

була вживана через використання слів з дуже широким значенням. Дієслово
built (будувати) замінене словом створювати, бо використання прямого
перекладу примушує застосовувати слово у переносному значенні.

The first robot could be built 300 years ago. Перший робот міг бути створений
300 років тому.

Дієслово з широким значення taking не має аналогічного прямого перекладу з

відповідним значенням тому була проведена конкретизація шляхом заміни на
дієслово довело. Ось ми можемо навести такий приклад у даній роботі:

The plague caused an awful death of 75 million of people during the first wave,but
in the third wave it caused a very big amount of deaths, taking to 200 million of
people.- Під час першої хвилі епідемії чума спричинила жахливу смерть 75
мільйонів людей, але під час третьої хвилі вона спричинила дуже велику
кількість смертей, що довело до 200 мільйонів людей.

Один з найчастіших випадків використовування конкретизації є такий, коли

присудком виступають дієслова широкого значення. Саме такі випадки
можна назвати найбільш типовими для використання прийому конкретизації.
Досить широко цей прийом використовується при перекладі таких слів, як:
to be, to have, to get, to do, to take, to give, to make, to come, to go та ін.

Наступні приклади демонструють використання конкретизації зі словом do:

We really did. – Поговорили. Did you? – Відкривав?

-You will, old lady said. ―You will, girl. You will when it's too late. –
Задумаєшся! – сказала стара леді. – Потім задумаєшся, коли буде пізно.

-Finally, though, I got undressed and got in bed – Нарешті, я все-таки

роздягнувся й ліг.

-You didn't have to do all that. – Ви дарма писали.

Нерідко конкретизація застосовується при перекладі англійського дієслова

to be ,що вживається в англійському мовленні значно частіше, ніж
відповідне українське дієслово “бути”:

The focus is on this biological process.-Тут увага зосереджується на

біологічному процесі.
9
Ann was here for Christmas.-Анна сюди приїжджала на Різдво.

How much is it? – Скільки це коштує?

He was at the army. − Він служив у війську.

Розглянемо, як конкретизація застосовується при перекладі деяких лексичних

одиниць. Так, українське слово досліджувати може по-різному перекладатися
на англійську мову за наявністю різних ситуативних умов і значною мірою
цей переклад буде упорядковуватися контекстом: в англійській мові йому
будуть відповідати різні більш вузькі за значенням одиниці, в залежності від
конкретного контексту:

to explore (досліджувати місцевість – to explore the environment);

to investigate (досліджувати ринок – to investigate the market);

to research into (досліджувати явище – to research into the classical literature) та

ін.

Значення слова man в англійській мові є досить широким і може вживатися в

таких контекстах, в яких українська мова вимагає слова з більш конкретним
значенням, наприклад:

Аll the king's men. – Усі королівські солдати.

All these people are young men, that are ready to defend our Ukraine.-Всі ці люди
є молоді хлопці ,які готові захищати нашу України.

Ще раз зазначимо, що використання конкретизації зумовлено головним

чином розбіжностями в лексико-граматичних системах двох мов,
відмінностями їхніх стилістичних норм та правил синтагматичної
сполучуваності лексем.

1.2.Генералізація значень

Генералізацією називають заміну одиниці іноземної мови, яка має вузьке

значення, одиницею мови перекладу з більш широким значенням. Дана
трансформація є протилежною до конкретизації.

She has a bruise on her knee .– Вона має синяк на нозі.

Використання перекладачем слова з більш узагальнюючим значенням

позбавляє його необхідності вдаватися в подробиці та визначати мав автор на
увазі коліно чи будь-яку іншу частину ноги.
10
Досить часто відповідність, яка створюється при перекладі виражає родове
поняття, що включає вихідне, що було видовим.

...Kate used to drive to market with her father in this Mercedes they had. –Катя
їздила зі своїм батьком на ринок у їхній машині.

Ця лексична трансформація застосовується значно рідше, а ніж

конкретизація. Проте в певних випадках вона є необхідною.В англійській
мові існує тенденція до диференціації і тому перекладач досить часто
вимушений вдаватися до генералізації.

Також в англійській мові прийнято надавати точні вказівки часу, ваги,

відстані.

Наприклад, one hundred kilogram parcel . Якщо вказівка на точну вагу не є

необхідною (як це може вимагатися в офіційних документах, медичних
текстах), значення даного словосполучення може бути узагальненим при
перекладі :важка посилка.

Генералізація є доречною, коли конкретна назва якого-небудь предмета є

невідомою українському читачеві.

I packed my two Gladstones. – Я спакував свої дві валізи.

В даному прикладі перекладач замінив родовим поняттям конкретну назву

виду валізи, який для українського читача може бути незнайомим (Gladstone
– шкіряний саквояж, названий на честь англійського прем’єр-міністра В.
Гладстона, який у час передвиборчої кампанії багато подорожував країною
саме з такою валізою).

Трансформація генералізації звичайно використовується при перекладі

загальнонародного та загальнонаукового шарів лексичного складу наукових і
технічних текстів. Оскільки її застосування може призводити до певної
втрати (точності) інформації, використовувати її слід обачно, тільки у тих
випадках, коли вживання у перекладі словникового відповідника слова, що
перекладається, може призвести до порушення граматичних, або
стилістичних норм мови перекладу.

Також можна навести ще один цікавий приклад генералізації ,який можна

побачити при перекладі англійської фрази there were no fires, яка, у
Веприняка перекладається як ніде не було вогнів має більш абстрактний
характер та володіє набагато ширшим смислом, оскільки лексична одиниця
fires звучить так: і ніде не світилося.

11
Серед прикладів генералізації знаходимо у перекладі Веприняка дієслово to
disperse, яке генералізується у відношенні до іменника mist – туман.

Вихідне дієслово to disperse вступає у видородові відносини з українськими

відповідниками танути у перекладі Я. Веприняка та зникати у перекладі Л.
Коломієць. Хоча, серед всіх значень англійського дієслова to disperse
підходить переклад розсіюватися, розвіюватися обидва перекладача
використовують перекладацький прийом генералізації.

12