Способи перекладу формального підмета there (на матеріалі роману Дена

Брауна «The Da Vinci Code»)

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ
ПЕРЕКЛАДУ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ
1.1. Особливості художнього перекладу
1.2. Проблема перекладу структурних частин речення
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СПОСОБІВ ПЕРЕКЛАДУ ФОРМАЛЬНОГО ПІДМЕТА
THERE (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ ДЕНА БРАУНА «THE DA VINCI
CODE»)
2.1. Характеристика жанрової специфіки роману Дена Брауна «The Da Vinci
Code»
2.2. Аналіз способів перекладу формального підмета there (на матеріалі
роману Дена Брауна «The Da Vinci Code»)
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 3

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ОСОБЛИВОСТЕЙ ПЕРЕКЛАДУ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ

1.1. Особливості художнього перекладу

Художній переклад – це переклад художніх творів. Художня література
відрізняється від інших мовних творів, оскільки її основна мета – це
естетичний вплив на читача. Таким чином, можна вважати, що основною
функцією художньої літератури є художньо-естетична, що відрізняє її від
інших актів мовної комунікації, в яких домінантна роль відводиться
інформативній функції [2, с. 95].
Художній переклад посідає чільне місце серед усієї перекладацької
діяльності. Цій проблемі присвячено чимало наукових праць, серед сучасних
найвідоміших дослідників - (розрізняйте тире – та дефіс -) С. Баснет, Г.
Вермер, Р. Зорівчак, М. Калинович, Т. Кияк, Л. Коломієць, В. Комісаров, В.
Коптілов, А. Лілова, П. Паві, А.Паршин, Д. Пожо, А. Попович, Дж. Стейнер,
С. Тюленєв, А. Федоров, О.Швейцер, О. Чередниченко та ін.
У наш час художні переклади стають дедалі популярнішими й
охоплюють все жанрове розмаїття художньої літератури.
Художній переклад, безсумнівно, вимагає професіоналізму, творчого
підходу і винахідливості від перекладача.
Художній переклад – це один із видів автентичної художньої творчості,
в процесі якої літературний твір, що існує однією мовою, найбільше у
повному обсязі відтворюється іншою мовою за допомогою художніх засобів
[5, с. 28].
Специфіка художнього перекладу зумовлена художньо-естетичною
метою текстів, а також співвідношенням перекладу з літературною
творчістю. Від давніх часів до наших днів невирішеною залишається
проблема орієнтації на наближеність перекладу до тексту оригіналу або на
сприйняття реципієнта. У різні часові епохи домінувала то одна, то інша
 4

орієнтація. В наші дні перекладачі намагаються знайти баланс і відтворити

текст мовою перекладу в єдності змісту та форми без втрати національно-
культурного компонента вихідного тексту.
У художньому перекладі виділяють наступні основні підвиди залежно
від приналежності тексту до певного жанру: поезія, проза, п’єса, сатира,
пісня та інші.
При роботі з художніми текстами, перекладач стикається зі
специфікою, властивою тому чи іншому жанру, тому до перекладача завжди
пред’являються вищі вимоги, ніж до автора твору. Від підсумкової форми
змісту залежить естетична цінність твору та ступінь впливу на читача.
У художніх творах використовуються одиниці та засоби всіх стилів,
але, коли вони включені в нову систему, ці елементи набувають естетичну
функцію [1, с. 17].
Художній текст має низку особливих ознак. Для нього характерна
велика кількість тропів і фігур мови (правильно фігур мовлення). Також до
ознак художнього тексту відносяться:
 фікціональність (тобто зображуваний в тексті світ є вигаданим);
 синергетична складність;
 цілісність художнього тексту;
 взаємозв’язок всіх елементів тексту;
 рефлексивність поетичного слова, посилення актуалізації
лексичного рівня;
 наявність імпліцитних смислів;
 використання великої кількості тропів і фігур мови;
 вплив на зміст художнього тексту міжтекстових зв’язків [4, с. 107].
Перекладач зобов'язаний врахувати велику кількість вимог, щоб
відтворити текст, повно й адекватно представляти оригінал. Серед критеріїв
можна виділити:
 адекватність перекладу;
 5

 збереження при перекладі немалої кількості тропів і фігур мови;

 переклад повинен сповістити про добу написання твору;
 репрезентувати загальні особливості літературного напряму, до
якого належить автор;
 відтворювати особистий стиль автора твору [6].
Для створення професійного художнього та літературного перекладу
перекладач, безсумнівно, повинен володіти певними літературними
здібностями, а саме, розуміти гру слів, вміти «відчувати» лексичні,
стилістичні нюанси тексту, вміло передавати засоби виразності й точно
знаходити еквіваленти фразеологічним одиницям, приказкам та прислів’ям.
Складнощі в перекладі виникають у зв’язку з наявністю величезного числа
стійких виразів, прислів’їв, приказок і афоризмів в мові оригіналу.
Таким чином, завдання перекладача полягає не тільки в тому, щоб
перевести (українською мовою перекласти) текст наближено до оригіналу,
але і перевести його красиво, з огляду на стиль автора. Часто художня
література гумористичного жанру будується на грі слів, інакше кажучи, на
каламбурі. Завдання перекладача в цьому випадку полягає ще і в передачі
комічного ефекту. Особливі труднощі виникають, коли перекладач змушений
працювати з мовами різних культур [4, c. 109-110].
Неможливо створити точний переклад без знайомства з культурою
народу, епохою, часом, коли писався твір. Сленг, мовні особливості
впливають на правильне сприйняття, наприклад, жартів, іронії, сарказму.
Професійна компетенція - це ступінь ефективності, з якою людина
виконує якісь функції. Склад професійної компетенції перекладача можна
умовно представити в такий спосіб:
• Мовна компетенція - знання структур мов і вміння користуватися
ними.
• Комунікативна компетенція - використання фонових знань для
уточнення сенсу.
 6

• Текстообразуюча (явний переклад з російської мови, при чому

невірний!) компетенція - вміння бачити вертикальну, горизонтальну і
глибинну структуру тексту.
• Особистісна компетенція - риси характеру.
• Технічна компетенція - вміння грамотно оформити результати
перекладу.
Порівняльний аналіз є найкращим (і найбільш складним в освоєнні)
засобом для розвитку всіх складових частин професійної компетенції
письмового перекладача. Порівняльний аналіз - це аналіз форми та змісту
тексту перекладу в зіставленні з формою і змістом оригіналу. Аналіз полягає
у виявленні лексичних, граматичних і стилістичних одиниць, складових текст
оригіналу і текст перекладу (узгодьте відмінки іменників), і осмисленні
перетворень, виконаних перекладачем в процесі перекладу.
Технічно процес порівняльного аналізу може здійснюватися в такий
спосіб:
1. Визначення граматичного, лексичного і семантичного складу
аналізованої одиниці оригіналу.
2. Формування власного варіанту перекладу. Даний пункт важливий,
тому що виробляє вміння переводити і дозволить побачити власні помилки.
3. Визначення граматичного, лексичного і семантичного складу
відповідного фрагмента перекладу.
4. Послідовне осмислення (бажано і фіксація) відповідностей вихідних
одиниць і одиниць перекладу. Осмислення ведеться на наступних рівнях:
Пошук відповідностей лексичних одиниць оригіналу та перекладу, пошук
відповідників граматичних одиниць і пошук відповідників в способах
передачі семантичних особливостей тексту.
5. Виявлення та обґрунтування прийомів перекладу, використаних
перекладачем для передачі значень одиниць оригіналу.
Техніку порівняльного аналізу можна проілюструвати так:
 7

1) Оригінальний текст: Just over a year ago a boycott of public transport

in Barcelona hit the world's headlines.
Варіант перекладу: Трохи більше року тому бойкот громадського
транспорту в Барселоні потрапив в заголовки газет по всьому світу.
2) Професійний переклад: Трохи більше року тому у пресі всіх країн
широко висвітлювалося бойкотування громадського транспорту населенням
Барселони.
У початковому тексті особливу увагу привертають словосполучення,
такі як over a year (досл. "Після року", "рік тому"), public (transport) з
вірогідним значенням "громадський", hit the headlines - стійкий вираз з
прихованою експресією, ще більше підсилюється, іменником world. Також
звертає на себе увагу слово boycott (можливо, потрібно осмислення його
значення для більш адекватного перекладу). Сама пропозиція є простим, але
містить поширене підлягає, що вимагає уваги при перекладі(якесь взагалі
незрозуміле речення). Також пропозиція починається з обставини часу, що в
загальному-то для англійської мови нехарактерно.
Аналіз тексту перекладу показує, що просте іменник "boycott"
отримало несподіваний еквівалент у вигляді отглагольного (знову переклад з
російської мови???) іменника бойкотування в мові перекладу, сенс такого
перетворення визначити важко, але стиль тексту став більш гладким. З метою
збереження газетно-інформаційного стилю перекладач застосував лексичну
заміну словосполучення "hit the headlines" на російськомовний аналог-кліше
"у пресі широко висвітлювалося", чого явно бракує в непрофесійному
варіанті перекладу.
Особливо слід відзначити, що перекладачем виконано додавання,
відсутнє в тексті оригіналу - "бойкотування громадського транспорту
населенням Барселони". В даному контексті правомірність такого додавання
викликає сумніву, тому що мова може йти, наприклад, про відсутність
фінансування владою Барселони засобів громадського транспорту.
Перекладач також виконав перестановку, поставивши підлягає в кінець
 8

пропозиції. Цим зроблено більш правильне темарематіческое членування і

переданий имплицировать автором акцент на те, що сталося рік тому подію.

(Ви самі це пробували читати???)

Причини негативного ставлення початківців перекладачів до
порівняльного аналізу криються в тому, що такий аналіз вимагає
зосередженості протягом тривалого часу, копіткої (клопіткої) роботи,
аналітичних здібностей і наявності певної мовної компетенції (особливо
вміння бачити синтаксичні структури мов оригіналу та перекладу). І навіть за
цих умов порівняльний аналіз вимагає чимало часу і зусиль.
Для порівняльного аналізу підходять дуже короткі тексти (фрагменти
тексту), наукового та інформаційного характеру. Небажаний??? аналіз
перекладу художніх творів, зробленого високопрофесійними перекладачами.
Такі переклади орієнтовані насамперед на вираз стилю автора, його почуття
прекрасного і часом зовсім не відповідають тексту оригіналу. Небажано
аналізувати переклад, значно відхиляється від текс та??? оригіналу, тому що
велика кількість перетворень тільки заплутує перекладача.
Сам процес аналізу відмінно характеризується терміном "зворотно-
поступальний", тобто визначаються значення слів, потім синтаксичні
структури, потім уточнюються слова і т.д. до максимального з'ясування
значення оброблюваної одиниці тексту. Типова проблема - в тексті перекладу
не вдається знайти однотипну одиницю, яка несе сенс одиниці оригіналу.
Причиною може бути наявність одночасно декількох перетворень або вираз
сенсу іншими засобами або просто опущення сенсу (причину цього також
потрібно визначити).
Оцінюючи результати застосування порівняльного аналізу можна
сказати, що даний метод розвиває бачення структур рідної мови, вміння
передавати зміст за допомогою цих структур. Розвивається почуття стилю і
послідовності викладу, вміння бачити складні структури мови оригіналу
(особливо "розділене" присудок???, атрибутивні групи і т.п.).
 9

Порівняльний аналіз також розвиває словниковий запас, особливо в

частині відтінків значень слів і словосполучень, виробляє аналітичні
здібності, терпіння, закріплює в пам'яті прийоми і стратегію перекладу.
Одним словом, порівняльний аналіз - це як професійна фотокамера:
розібратися в механізмі складно, зате отриманий результат дійсно вражає.
Отже, перекладач повинен не тільки володіти мовою оригіналу тексту,
а й зобов’язаний володіти знаннями в галузі культури своєї країни та народів
інших країн. Займатися художнім перекладом можуть далеко не всі фахівці в
області конкретної мови. Від перекладача крім звичайних навичок потрібно
ще ряд рис, які доповнюють комплекс стандартних професійних якостей.
Наприклад, вміння вловлювати настрій, передавати емоційне забарвлення,
вміння схвилювати читача, а не просто сухо викласти інформацію.
З усього вищесказаного можна зробити висновок, що перекладач несе
відповідальність за якість перекладу художнього тексту. Неприпустимо
спотворення інформації, яку намагається передати автор. Переклад
художнього тексту повинен якомога повніше відповідати оригіналу, а також
зображати емоції, характер героїв та ін.. Таким чином, перекладач художньої
літератури – це письменник, який майже з нуля пише книгу на своїй рідній
мові та наповнює її змістом, зрозумілим реципієнту.
Надто багато тексту присвячено порівняльному аналізу, скоротіть

1.2. Проблема перекладу структурних частин речення

Значення перекладу в сучасному світі складно переоцінити: він
відкриває культурні досягнення інших народів і сприяє взаємозбагаченню і
взаємодії. Зростає роль перекладача художньої літератури як сполучної
ланки в міжкультурній комунікації, того, хто здатний адекватно передати всі
особливості художнього тексту, «донести автора» при максимальному
відображенні культурної специфіки мови оригіналу.
 10

Під час роботи перекладач зустрічається з різними труднощами. Часто

труднощі виникають на рівні лексики.
Інформація виділена далі не має жодного відношення до теми
роботи. Якщо в пункті 1.1 Ви окреслюєте загальні проблеми перекладу,
то в 1.2 розкажіть про граматичні проблеми, зокрема про переклад
головного члена речення – підмета.
Терміни
Під термінами розуміються слова або словосполучення, які
використовуються для точного вираження спеціальних понять і позначення
спеціальних понять, а також позначення спеціальних предметів [1, с. 44].
Терміни існують в рамках певної термінології, тобто сукупності термінів, що
відносяться до певної галузі знання. Терміни в межах сфери свого
застосування мають тільки одне значення і позбавлені будь-якої експресії.
Велика частина термінів має постійні еквіваленти в мові перекладу. Ці
еквіваленти можна виявити в двомовному словнику. Безеквівалентними
можна назвати лише терміни, які відображають нові поняття в будь-якій
області знань, тобто ще не з'явилися в мові перекладу. У міру розвитку цієї
галузі термін отримує постійні еквіваленти і його безеквівалентність через це
зникає.
Побудова еквівалентності терміна вимагає від перекладача хорошого
знання тематики, а також ретельного аналізу контексту. У разі невиконання
однієї з цих вимог перекладач може створити некоректний і двозначний
термін [2].
Одним із способів побудови еквівалента терміна є описовий переклад.
Цей спосіб особливо необхідний, коли до одержувача тексту на мові
перекладу потрібно донести сенс безеквівалентного терміна. При
використанні даного способу термін в тексті мови оригіналу змінюється на
багатослівне пояснення в тексті мови перекладу.
Іншим часто використовуваним способом є калькування. Спочатку такі
терміни можуть викликати неприязнь у носія мови, але, з часом, до них
 11

звикають. Якщо такий термін зустрічається в тексті багаторазово, то в

перший раз варто дати в дужках описовий переклад.
Також зустрічаються багатокомпонентні терміни, тобто терміни, що
складаються з декількох слів, між якими відсутній граматичний зв’язок.
Переклад таких термінів потрібно починати з головного слова. Головне слово
в цьому типі термінів в англійській мові зазвичай знаходиться в кінці. Таким
чином переклад багатокомпонентних термінів на англійську мову варто
проводити від головного слова, але при цьому не можна забувати особливість
англійського багатокомпонентного терміна, зазначеного раніше. У деяких
випадках основне слово може знаходитися не в кінці багатокомпонентного
терміна. Так, якщо залежна частина приєднана за допомогою прийменника,
то головне слово займає позицію перед ним.
Реалії
Під реаліями розуміються слова або словосполучення, які називають
предмети або явища, які характерні для одного певного народу. Вони не
мають точних відповідників в мові перекладу через те, що вони є носіями
національного і / або історичного колориту [3, с. 54].
Згідно семантичним полям, можна виділити наступні типи реалій:
топоніми (географічні назви), антропоніми (імена людей), зооніми (назви
тварин), соціальні терміни, військові терміни, освітні терміни, терміни, які
виражають традиції і звичаї, ергоніми (назви установ і організацій), історичні
терміни, слова, використовувані в повсякденному житті, а також заголовки.
Можна виділити кілька типів реалій і з тимчасовим забарвленням.
Неологізми – це слова, значення яких нещодавно з’явилися в мові.
Історизмами є слова, які називають поняття, які більше не існують. Слова, що
вийшли з ужитку, хоча відповідний їм предмет залишається в реальному
житті і отримує іншу назву.
Одним із способів перекладу є використання вже усталеного
еквівалента, який можна виявити в словниковій статті.
 12

Часто зустрічається калькування, під яким розуміється повторення

внутрішньої форми слова іноземних мов.
Для перекладу реалій також можливе використання транскрипції або
транслітерації, тобто копіювання звуків або букв вихідного слова.
У разі, якщо стислість в перекладі не важлива, то можливий переклад
реалій за допомогою описового перекладу [4, c. 72].
Зустрічаються реалії, перекладені за допомогою генералізації.
Генералізація – це прийом, при якому в перекладі використовується більш
широке за значенням слово, ніж вихідне слово. Існує і зворотний
генералізації прийом – конкретизація, тобто використання слова з більш
вузьким поняттям, ніж реалія, яка перекладається.
Існує також окрема група реалій, які називають конкретний, певний
предмет або явище, що виділяються з ряду схожих предметів і явищ, яка
називає імена власні. До цієї групи належать імена людей, назви компаній,
різні топоніми і т.п. Проблему перекладу цього виду реалій слід вивчити
окремо.
Власні імена, що позначають імена звичайних людей, зазвичай
перекладаються на мову перекладу за допомогою транслітерації і
транскрипції. Якщо ж мова йде про імена історичних особистостей, то для
того, щоб уникнути помилок, потрібно пошукати наявність усталених
варіантів перекладу в довідкових матеріалах.
Транскрипцією і транслітерацією зазвичай перекладаються і різні
географічні назви, назви державних установ та інших організацій, однак для
спрощення сприйняття читачем тексту, такі імена власні слід
супроводжувати описом [5, c. 33].
При перекладі фірмових назв слід враховувати, чи важливі вони для
перекладеного тексту чи ні. Якщо вони важливі, то перекладаються вони
також транскрипцією або транслітерацією, якщо немає, то можна вдатися до
описового перекладу.
 13

Де взявся такий список літератури, якщо посилань в роботі всього 7-8

(при чому лише на початку розділу чомусь), а джерел у списку аж 30!
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алексеев Ю. М. Размышления о рынке переводческих услуг /
Ю.М.Алексеев // Мосты. Журнал переводчиков. 2004. № 4(4). С. 58-60.
2. Білоус О.М. Теорія і технологія перекладу. Курс лекцій:
доопрацьований та доповнений. Навчальний посібник для студентів
перекладацьких відділень. Кіровоград, РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2013.
200 с.
3. Борисов В.В. Абревіація та акроніми: військові та науково-
технічні скорочення в іноземних мовах / В.В. Борисов. М.: Наука, 2004. С.
132-135.
4. Гільченко РО. Англо-український навчальний словник авіаційних
термінів І РО. Гільченко. К. : НАУ, 2005. 220 с.
5. Гречина Л.Б. До проблеми лексичних труднощів перекладу
науковотехнічної літератури [Текст]/ Л.Б. Гречишина // Вісник
Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2011. Вип. 57.
С.166-169.
6. Гринёв С.В. Терминологические заимствования / С.В. Гринёв II
Лотте Д.С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных элементов /
Д.С. Лотте. М. : Наука, 1982. С. 108-135.
7. Гудманян А. Г.,Сітко А. В., Єнчева Г. Г. Вступ до
перекладознавства. Вінниця: Нова книга, 2017. 296с.
8. Єнчева Г.Г. Лінгвокогнітивне моделювання процесу перекладу
авіаційних термінів (на матеріалі англо-українських версій нормативно-
технічної документації ІСАО): автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец.
10.02.16 «Перекладознавство» / Г.Г.Єнчева ; ДЗ «Пів- денноукр. нац. пед. ун-
т ім. К.Д.Ушинського». О., 2011. 20 с.
 14

9. Карабан В.І Теорія і практика перекладу з української мови на

англійську мову: [навч. посіб.] /В.І. Карабан, Дж. Мейс. Вінниця: Нова книга,
2003. 608 с.
10. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури
/ І. Карабан. Вінниця : Нова книга, 2004. 576 с.
11. Кияк Т.Р. Теорія і практика перекладу / Т.Р. Кияк. Вінниця: Нова
книга, 2006. 240 с.
12. Климзо Б. Н. QUALITY VERSUS TIME. О качестве технического
письменного перевода / Борис Николаевич Климзо // Мосты. Журнал
переводчиков. 2004. № 1(1). С. 47-55.
13. Коваленко А.Я. Науково технічний переклад / А.Я. Коваленко.
К.: 2001. 134 с.
14. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад).
Вид.5 Навчальне видання. Вінниця: Нова книга, 2017. 448 с.
15. Масловский Е. Блеск и нищета научно-технического перевода /
Е.Масловский // Мосты. Журнал переводчиков. 2005. № 2 (6). С. 46-54.
16. Микитюк О.Р. До проблеми розвитку української термолексики /
О.Р.Микитюк // Вісник Нац. ун-ту «Львів. політ.», 2002. № 453. С. 24-29.
17. Наконечна Г.В. Українська науково-технічна термінологія.
Історія і сьогодення / Г.В. Наконечна. Л.: Кальварія. 1999. 110 с.
18. Науменко Л.П. Практичний курс перекладу з англійської мови на
українську. Вінниця: Нова Книга, 2011. 136 с.
19. Пустоварова О.О. Особливості технічного перекладу текстів
наукового стилю. / О.О. Пустоварова // Філологічні науки. 2009. №6. С.122-
124.
20. Рекомендации переводчику и заказчику. М.: Союз переводчиков
России, 2004. 123 с.
21. Сухенко К. М. Лексичні проблеми перекладу / К.М. Сухенко. К:
КНУ. 2000. 124с.
 15

22. Убин И. И. Немелкие «мелочи» в жизни переводчика / Иван

Иванович Убин // Мосты. Журнал переводчиков. 2004. № 3 (3). С. 42-47.
23. Флик К. О чём обычно спрашивают переводчика / Флик Кэти //
Мосты. Журнал переводчиков. 2004. № 1 (1). С. 56-60.
24. Чужакин А. Переводческая страшилка, или Грабли все те же /
А.П.Чужакин // Мосты. Журнал переводчиков. 2004. № 4 (4). С. 76.
25. Шахова Н. Г. Как зарабатывать на жизнь переводами / Н. Г.
Шахова // Мосты. Журнал переводчиков. 2004. № 2 (2). С. 70-72.
26. Baker М. In Other Words. A course book on translation / M. Baker.
London New York : Routledge, 2011. 332 p.
27. Chesterman A. Teaching strategies for emancipator translation /
Chesterman II Developing translation competence. Amsterdam : John Benjamins
B.V., 2000. P. 77-89.
28. Clive Meredith, R. (1980) Client Relations / Clive Meredith. In: Meta:
Translators' Journal. 1980. Vol. 25, No 3. P. 303-309.
29. House J. How do we know when a translation is good? / J. House II
Exploring translation and multilingual text production: beyond content. Berlin,
New York : Moutonde Gruyter, 2001. P. 127-160.
30. Sinclair D. A. (1969) Some Thoughts on Professional Status for
Translators. / Sinclair D. A. In: Meta: Translators' Journal.1969. Vol. 14, No 2/ P.
89-92.