ЛЕКЦІЯ № 6

ПРОЦЕС ПЕРЕКЛАДУ.
СПОСОБИ ПРОЦЕСУ ПЕРЕКЛАДУ
Переклад як творчий процес Моделювання процесу
перекладу

• Полягає у • є актуальною
знаходженні проблемою
відповідностей між сучасного
різнотипними перекладознавства
категоріями тексту
оригіналу та
перекладу
Модель перекладу
Це гіпотетичні абстрактні схеми
представлення процесу перекладу, метою
побудови яких є спроба знайти пояснення
перетворенню змісту, вираженого засобами
однієї мови, на відповідний зміст, виражений
засобами іншої мови (О.О.Селіванова)
Модель перекладу
• Це умовний опис низки послідовних
ментальних операцій над мовними
одиницями, виконуючи які перекладач може
здійснити переклад оригіналу або його
частини (В. Н. Коміссаров).

• Завдання моделей полягають у тому, щоб

уявити процес перекладу в цілому, встановити
його алгоритм, указати загальний напрямок
думки перекладача і послідовні етапи
переходу від тексту оригіналу до перекладу
Моделі перекладу
• Денотативна (ситуативна) модель перекладу.
• Семантична модель перекладу.
• Інформативна модель перекладу.
• Трансформаційна модель перекладу.
• Модель перекладу із мовою-посередником.
• Психолінгвістична модель перекладу.
• Комунікативні моделі перекладу.
• Дискурсивна модель перекладу
Найбільш поширеними в загальній теорії перекладу є такі моделі
перекладу

• денотативна,
• семантична,
• трансформаційна,
• семантико-семіотична,
• комунікативно-функціональна,
• інформативна
Денотативна (ситуативна) модель
• М. Веннер, В.Гак, Дж.Кетфорд, М.Снел
Горнбі.

• В основі моделі — визнання співвіднесеності

мовних одиниць оригіналу та перекладу з
фактами оточуючої дійсності (референтами
та денотатами), єдиними для всього людства
Денотативна модель
• передбачає ототожнення знаків двох мов із
денотатами або референтами на підставі
єдності предметного світу, складники якого
отримують позначення у мовах світу.

• За умови відсутності у певних мовах

відповідників перекладач компенсує такі
лакуни за рахунок коментарів, приміток,
прямих запозичень. Звернення до
денотативної ситуації зумовлює спосіб її опису
в певній культурі засобами відповідної мови
Етапи вербалізації:

• Членування початкового задуму

• Категоризація
• Пропозиціювання і побудова
поверхневої структури висловлювання
Денотативна (ситуативна) модель
• Переклад виступає процесом заміни
(субституції) матеріальних знаків денотатів
(лексем) в одній мові на знаки іншої мови,
які відповідають тим же денотатам.

• За відсутності денотата у мові перекладу

необхідно застосувати компенсаційні
перекладознавчі прийоми й засоби
• Термін «денотат» запровадив англійський
філософ XIX ст. Дж.-С.Мілль.
• Авторами терміна «референт» були
англійські лінгвісти Ч.Огден та А.-А.Річардс.
• Проте і зараз немає послідовності у
використанні вказаних термінів: часто можна
зустріти їх використання як синонімів, як
пару, протиставлену за ознакою "фізичний
предмет — чуттєвий образ предмета" або
"одиничний предмет — сукупність
однотипних предметів" тощо.
Денотат (лат. denotatus — позначений,
визначений)
•   предмет або явище дійсності, яке служить
об'єктом позначення для знака в процесі
семіотичної діяльності; одне з ключових
понять семіотики.
• Інформацію про денотат у системі значення
знака звичайно називають денотативною.
Здебільшого у сучасних семіотичних
дослідженнях денотатами називають всі
об'єкти дійсності, які можна назвати деякою
мовною одиницею (найчастіше словом).
Коректніше використовувати дані терміни у
значенні семіотичних функцій:

• Денотат — як об'єкт означення мовною

одиницею або мовленнєвою одиницею при
категоризації

• Референт — як об'єкт означення виключно

мовленнєвою одиницею при референції.
Категоризація
• Це співвіднесення ознаки та означуваного
предмета

• Денотативний простір будь-якої категорії

містить як образ типового представника, так і
образ його типових ознак. Тому ознаки
викликають у свідомості образ типових носіїв
і навпаки. Логічна норма вимагає, щоб
предмет і ознака знаходились в одному
денотативному просторі, належали до однієї
категорії
Категоріальні ознаки
• це ознаки, властиві всім референтам,
охопленим даним поняттям

• Наприклад, ті ознаки кожного дерева, які

дають змогу людині визначити певний
предмет як дерево, а не щось інше.
Референтні ознаки
• це специфічні риси предмета (явища), які
дають змогу виділити його серед класу
денотативно однорідних,

• Наприклад, висота, колір, форма

конкретного дерева, місце його серед
навколишніх предметів тощо.
 Розрізнення категоризації та референції

• особливо важливе в інтерпретації художнього

тексту, оскільки для правильного сприйняття та
розуміння твору слід усвідомлювати, чи автор,
вживаючи певне слово, вираз, має на увазі клас
предметів (думку узагальнювального характеру),
чи ж ідеться виключно про конкретний предмет
опису.
Неправильне співвіднесення виділених
смислів з мовними структурами

• Невдалий вибір формальних засобів втілення

глибинних смислів може призвести до
ускладненого відтворення логіки адресатом
(необхідне знання ситуації)
Ситуативна модель
• Переваги:
• Оптимально пояснює переклад як
відтворення денотатів за допомогою зміни
мовних форм. Наближається до дійсності,
максимально спрощуючи її.
• Недоліки:
• Не розкриває основного механізму переходу
від тексту оригіналу до тексту перекладу і не
може пояснити багатоваріантність перекладу
одного і того ж фрагменту оригінала
Інформативна модель
• В.С.Виноградов, Р.Миньяр-Белоручев

• Текст та його основна одиниця — слово — є

носіями різноманітної інформації, яку
реципієнт (перекладач) має сприйняти та
осмислити в повному обсязі, тобто з усіма її
смисловими, стилістичними, ситуативними,
естетичними та іншими фоновими
особливостями.
Інформативна модель
• Основою перекодування є відтворення змісту
думки, тобто інформації.

• Процес перекладу ґрунтується на

інтелектуальних характеристиках
відправника (автора) та одержувача
(перекладача), своєрідності культур і бачення
світу, властивого двом мовним спільнотам, а
також на ситуативних і комунікативних
умовах породження вихідного тексту
Завданням інформативної моделі
перекладу

• є врахування різних типів інформації, носієм

• яких є оригінальний текст і які повинен декодувати
перекладач, щоб мовою перекладу перетворити
інформаційний масив для оптимального
сприйняття його адресатом перекладу.
• Інформативна модель має переважно
етнокультурну установку, враховує своєрідність
культур, онтологій етносів, умови створення
вихідного тексту, культурну компетенцію адресатів
перекладу
Інформативна модель
• Слова, що декодуються, несуть певну
інформацію, відтворити інваріант якої (а не
перетворити структуру) є головним
завданням перекладача.

• Рекомендують запроваджувати коефіцієнт

інформативності, який показуватиме
небажані втрати
Трансформаційна модель

• Е.Еттінгер, Р.Якобсон, І.І.Ревзін,

В.Ю.Розенцвейг, Ю.Найда

• Виникла під впливом ідей трансформаційної

граматики (Z.Harris, N.Chomsky)
Трансформаційна модель перекладу

• ґрунтується на міжмовних трансформаціях

мінімальних ядерних глибинних структур,
зокрема, на перебудові синтаксичних схем
побудови речень, знанні принципів і
параметрів вихідної мови й мови перекладу,
трансформацій й обмежень на них у певних
мовах
Трансформаційна модель
Концепції опису перетворень

1.
Сутність перекладу полягає у відборі за
певними способами перекладу відповідних
одиниць тексту перекладу, які з одиницями
тексту оригіналу належать до єдиного
трансформаційно-перекладацького
комплексу
Трансформаційна модель
Концепції опису перетворень

2.
Перекладач мінімізує вихідні структури саме в
ядерні глибинні структури, що збігаються для
різних мови за спільністю логіко-
синтаксичних зв'язків і відповідної їм
лексики. Саме вони за певними етапами
заміщуються адекватними структурами мови
перекладу. Наслідком постає текст перекладу,
який за відтвореними структурами відповідає
оригіналу
Трансформаційна модель
• 1 етап. Похідна структура оригіналу
зводиться до її ядерної структури у вихідній
мові
• 2 етап. Перехід від ядерної структури мови
оригіналу до аналогічної ядерної структури
мови перекладу
• 3 етап. Ядерна структура в мові перекладу
перетворюється у похідну у відповідності з
нормою та узусом цієї мови
She is a poor letter-writer
• 1 етап. She writes letters poorly
• 2 етап. Вона пише листи погано
• 3 етап. Вона не вміє писати листи
Модель перекладу з мовою-посередником

• розглядають або як еталонну систему поєднання

наборів ознак двох мов, або як гіпотетичну
концептуальну мову, що представляє зміст тексту й
позбавлена особливостей мов оригіналу та перекладу.

• Дослідники припускають можливість мови-посередника

лише для двох мов при перекладі тексту з однієї мови на
іншу як проміжний простір між ними, що фактично є
сполученням двох мов. Так, мова-посередник містить
набір еталонних ознак, які всі не можуть бути
представлені в тій чи іншій мові, а наявні в кожній із мов
частково
Семантична (змістова) модель
• Л.С.Бархударов, І.А.Мельчук, Я.В.Рецкер,
А.В.Федоров

• ґрунтується на компонентному аналізі

(М.Бірвіш, Й.Кац)
Семантична (змістова) модель
• Концепція 1
• Переклад зводиться до аналізу плану
предметно-логічного й експресивно-
стилістичного змісту

• Концепція 2
• Переклад (враховуючи здобутки
трансформаційного підходу) зводиться до
аналізу глибинних смислів як змістових
категорій генеративної семантики
Семантична модель перекладу

• апелює до змістовних компонентів вихідного

тексту, застосовуючи компонентний аналіз
відповідників, і до синтезу змісту в матеріалі
мови перекладу.
• Ця модель оперує глибинними
семантичними категоріями та структурами й
передбачає досягнення адекватності шляхом
відповідності набору семантичних,
конотативних і стильових ознак
Семантична (змістова) модель
• Полягає у визначенні всіх змістових
елементів оригіналу та заміні їх при
перекладі.

• Чим більше збігів елементарних смислів у

мовах перекладу, тим адекватніший переклад
(і навпаки)
Комунікативна модель
• В. Віллс, О. Каде, Л. К. Латишев, А. Найберт,
що базується на дослідженнях Лейпцізької
школи (О. Каде, А. Найберт)
• Процес перекладу розглядається як акт
комунікації, що ґрунтується на обміні
закодованою інформацією через певні
інформаційні (письмові чи усні) канали
зв'язку між відправником та одержувачем
висловлювання. Проблема перекладу
зводиться до проблеми зміни кодів
Комунікативні моделі перекладу

• корелюють із моделюванням комунікативних

ситуацій у теорії комунікації, прагматиці,
теорії зв’язку. Такі моделі є різноманітними
за кількістю складників, способом їхньої
взаємодії (О.Каде, В.Вілс).
Переклад у цих моделях
• розглядається як перехідна ланка між двома
накладеними одна на одну комунікативними
ситуаціями й передбачає дві фази:
декодування й обробки перекладачем
змісту оригінального тексту й породження
нового тексту мовою перекладу.
Р.К.Міньяр-Бєлоручев
• Переклад подвоює компоненти комунікації,
з’являються два джерела, кожне із своїми
мотивами і цілями висловлення, дві ситуації
(зокрема, позитивна й негативна), два
мовленнєвих утворення і два одержувача.

• Подвоєння компонентів комунікації і є

головною відмінністю перекладу як виду
мовленнєвої діяльності
Перша фаза комунікативних моделей
перекладу

• передбачає рефлексивне розуміння

перекладачем світу смислів адресанта
оригінального тексту, його програми
інтерпретації для читача оригіналу, ступеня
цінності текстової інформації та
співвіднесеності її з вихідною культурою й
буттям.
Друга фаза перекладу
• є зіставленням внутрішньо висловленої рефлексії
перекладача з кодом іншої мови у
«міжпороговому» просторі інтерпретації /
породження з урахуванням універсуму іншої
культури та буття іншого етносу, що є підґрунтям
для створення тексту перекладу.

• Діяльність перекладача не є ізольованою, адже

вона перебуває у складних діалогічних
відношеннях із буттєвою сферою, семіотичним
універсумом культури тексту оригіналу та
перекладу
Трифазна модель перекладу О.Каде
• Враховує “проміжний” етап, що відбувається
у свідомості перекладача.

• Описує ту стадію процесу перекладу, на якій

здійснюється перехід від знаків однієї мови
до знаків іншої мови
Модель О.Каде
• Умова успішної комунікації – здатність
відправника повідомлення здійснювати
вплив на одержувача повідомлення і
відповідність такого впливу комунікативному
наміру відправника
Модель О.Каде
• Відправник і одержувач не володіють
однаковим кодом.

• Взаєморозуміння можливе лише у разі

перетворення тексту мови оригіналу в текст
мови перекладу, здатний здійснювати
комунікативний вплив на адресата.
Функція перекладу вимагає
• Декодування тексту мовою оригіналу з метою
перекодування
• Перекодування мовою перекладу
• Реалізація тексту мовою перекладу

• Перекладач виступає в якості посередника

між адресантом і адресатом у двомовній
комунікації.
В. Вілс [Wilss 1977]
• Дослідник наполягає на тому, що теорія
перекладу вивчає не об’єктивні сутності
(фізичні об’єкти), а ідеальні об’єкти –
мисленнєві дії та операції.
• Саме тому перекладознавство має трактувати
процес перекладу як дію або поведінку,
включаючи до нього суб’єктивний чинник –
творчість, стратегії та інтуїцію перекладача.
Завдання з’ясування ролі суб’єктивного аспекту
автор покладає на когнітивну психологію –
споріднену психолінгвістиці галузь психології
Психолінгвістична модель перекладу
• Психолінгвістичний діяльнісний підхід до
перекладу з урахуванням праць класиків і
сучасників перекладознавства й прикладної
психолінгвістики дає можливість
моделювання процесу перекладу
• І. О. Герман, В. М. Крупнов, Ю. М. Марчук, Г.
Е. Мірам, В. І. Фінагентов, R. Bell, D. Gile, H.
Hönig, J. Kroll, E. Stewart
Психолінгвістична модель художнього
перекладу
• Д. Селескович та Ж. Деліл, Т.О.Фесенко,
Ю.О.Сорокін, О.О.Селіванова
• Кваліфікує переклад як вид мовленнєво-
мисленнєвої діяльності перекладача, а сам
інтерпретатор постає як особистість,
підвищує ступінь вірогідності й об’єктивності
в поясненні дослідником- перекладознавцем
застосованих перекладачем стратегій під час
інтерпретації художнього твору.
Психолінгвістична модель перекладу

•у фокусі уваги психолінгвістів-

перекладознавців переклад постає як
когнітивна діяльність людини в контексті
його соціокультурних функцій.
Психолінгвістична модель перекладу

• передбачає використання такої внутрішньої

програми як згорнутого змісту оригінального
тексту (концепту), що дає змогу перекодувати
її за правилами мови перекладу.

• При цьому перекладач проектує власне

зовнішнє мовлення на зміст і форму
вихідного тексту.
Переклад (за Т.О.Фесенко)
• Це лінгвальна проекція ментальних структур
перекладача, активізованих у процесі
перекладу, основу якої складає перероблення
інформації, що передбачає сприйняття
одного виду інформації з подальшою
трансформацією його в інший вид
• Чим ширші зони перетину ментальних
структур автора й перекладача, тим
успішнішим є переклад
Психолінгвістична модель перекладу
• Процес перекладу можна представити як
сприйняття одного виду інформації і
трансформації її в інший вид. Стратегія
пошуку оптимальних вербальних одиниць
зумовлюється лінгвокультурною
компетенцією перекладача
• Мовний бік проблеми перекладу не видається
таким важливим, як психологічний
(смисловий) (особливо в усному перекладі)
Дискурсивна модель перекладу,
• запропонована О. О. Селівановою
• ґрунтується на розробленій діалогічній
моделі комунікативної ситуації (дискурсу),
теоретичні засади якої висновуються з
концепції діалогічності гуманітарного
пізнання М. Бахтіна, теоретичного
потенціалу лінгвосеміотики, комунікативної
лінгвістики, лінгвокультурології,
етнопсихолінгвістики, текстолінгвістики,
дискурсології, лінгвосинергетики.
Діалогічна модель
• являє собою складну нелінійну систему, що
включає ряд модулів як самостійних
функціональних вузлів.
• Антропними модулями перекладу як
інтерпретативно-породжувального дискурсу є
адресант, передбачуваний або реальний адресат і
перекладач як проміжна система, що здійснює
перетворення вихідного тексту.
• Дані модулі представлені сферами індивідуальної
свідомості, синхронізованими з полями
колективної свідомості й культури етносів, і одним
або двома (для перекладача) мовними кодами.
Інтерпретативна модель перекладу
• Д. Селескович, М. Ледерер
• Спілкування між людьми здійснюється не
шляхом обміну одиницями мови, а за
допомогою мовленнєвих висловлювань-
текстів, що мають певний смисл.
• Основне завдання перекладу — вилучення
смислу з вихідного повідомлення і
відтворення його у тексті перекладу.
Інтерпретативна модель перекладу

Етапи перекладу:

• Створення тексту оригіналу

• Розуміння перекладачем смислу мовлення
(ідентичність смислів автора і реципієнта)
• Створення перекладачем тексту перекладу,
що відтворює вихідний смисл
Інтерпретативна модель перекладу
• Центральний етап — розуміння перекладачем
смислу вихідного повідомлення. Цей процес є
інтерпретацією, тобто вилученням смислу
поза його мовним вираженням.
• Інтерпретація — основне поняття у цій
моделі. Інтерпретація стосується не мовних
одиниць, а ідей, смислів, і всіляко ігнорує
формальні міжмовні відповідності (І-ІІ рівні
еквівалентності)