Professional Documents
Culture Documents
Доповідь Метафора як об'є'кт перекладу
Доповідь Метафора як об'є'кт перекладу
Вступ
Переклад – це не лише процес перекладу кожного слова іншою мовою, а
й розуміння значення й пошук еквівалентності. Також це «передача сенсу
тексту іншою мовою так, як задумав автор».
Однак наявність переліку навичок високої компетенції не може
гарантувати, що проблем не виникне. Проблеми з перекладом тексту
виникатимуть завжди, навіть у досвідченого перекладача . Оскільки суть
перекладу полягає в тому, щоб передати еквівалентне повідомлення, завжди
будуть зустрічатися численні перешкоди. Відмінності в мовній структурі або
природі культури ускладнять передачу передбачуваного повідомлення.
Однією із загальних проблем перекладу є переклад метафор . Метафора
використовується для того, щоб «описати сутність, подію чи якість більш
вичерпно та стисло, складнішим способом, ніж це можливо за допомогою
буквальної мови» . Метафора відіграє важливу роль у поясненні та передачі
повідомлення більш креативним і цікавим способом . Однак метафора зазвичай
культурно пов’язана; на слово, яке вживається, впливає культура. Відомий
перекладач Пітер Ньюмарк пояснює, що універсальну метафору легше
перекласти, ніж культурну .
Cтверджується, що є деякі причини, які ускладнюють переклад метафори.
По-перше, зображення, використане в метафорі, може бути невідомим у
TL- мову перекладу. Наприклад, метафора на основі снігу була б безглуздою в
південній частині Тихого океану, де сніг невідомий.
По-друге, , точка подібності неявна і її важко визначити. Наприклад,
речення he is a pig не містить точки подібності. У деяких культурах свиня може
давати ідею брудного, але в іншій культурі це означає того, хто є ненажерою, а
в іншій культурі може означати того, хто не слухає людей.
По-третє , TL- мову перекладу використовує інший образ для
порівняння. Наприклад, у SL може бути речення, яке говорить, що вчора в
національному парламенті був шторм, але можливо, що TL використовує не
бурю, щоб говорити про гарячі дебати, а вогонь.
По-четверте частота використання метафор різна. Є деякі мови, які не
часто використовують метафору, що ускладнить розуміння читачам, якщо її
перекладати дослівно.
Цей список проблем доводить, що переклад метафор потребує більшої
уваги з боку перекладача.
Одну з теорій перекладу метафор пропонує Пітер Ньюмарк, професор
перекладу в Університеті Суррея. Він відомий як одна з головних фігур у
заснуванні перекладознавства. Оскільки метафора вважається важливою
проблемою перекладу, він пропонує процедури її перекладу. Його теорія
вважається найбільш підходящою для аналізу метафори, оскільки пояснення є
чітким і повним.
Він організував процедури на основі найбільш бажаної процедури до
найменш бажаної процедури. Це означає, що він запропонував перекладачеві
вибрати першу процедуру для перекладу метафор, але вибрати від другої до
останньої процедури лише за наявності культурних відмінностей.
1) Відтворення того ж образу в TL. Ця процедура використовується для
перекладу метафори SL в метафору TL, яка має схоже значення та зображення.
Наприклад, you are a devil from the hell перекладається ти диявол з пекла і
ray of hope , який перекладається як промінь надії. У той час як переклад
складних метафор або ідіом зустрічається рідко і залежить від культурного
збігу.
зазначається, що для
адекватного перекладу
метафоричних одиниць
фахівець
повинен мати
відповідну мовленнєву
компетенцію. Поняття
мовленнєвої
компетенції включає
декілька її різновидів,
серед яких виділяють
компетенцію
прагматичну, тобто
здатність перекладача
відтворювати адекватну
модель світу
в цілому, а зокрема
метафорично зображеної
ситуації, сприяти
відповідності
настанови оригіналу та
концептуального
світогляду адресатів;
соціальну –
представлення
перекладачем соціальних
метафор, володіння
правилами
взаємодії в суспільстві
на міжмовному та
міжкультурному рівнях;
психолінгвальну –
природжені та набуті
здібності розуміти
метафорику;
поведінкову, тобто
здатність формувати план
подання інформації в
залежно від
ситуації та мети в новому
образному коді цільової
мови та реалізовувати
його.
Крім того,
виокремлюють
наративно-риторичну
компетенцію –
сукупність
здібностей та навичок
вдалої організації
змістової структури
повідомлення, і
граматичну – володіння
законами формування
тексту, який відповідає
нормам
мов оригіналу і перекладу
у рамках поточного
комунікативного завдання
[2:
124].
Крім того, дослідження
шляхів і способів
перекладу метафоричних
виразів передбачає
визначення ступеня
комунікативно-
функціональної
доречності варіантів
перекладу.
О.А. Ясинецька
виділила також чотири
гіпотези-умови для
передачі
метафори на прикладі
англійської та української
мов: 1) для англійської
мови
метафори в атрибутивній
функції більш характерні,
ніж для української; 2) в
українській мові
фразові метафори
численніші, ніж в
англійській мові; 3)
метафори можуть бути
представлені в
англійській та
українській мовах
структурно різними
еквівалентами; 4)
синтаксично-
функціональні та
лексико-
структурні розбіжності
еквівалентів можуть
спонукати перекладача
звернутись
вдаватись до описового
предмету. [5: 98–100].
Існують різні класифікації
прийомів перекладу
метафорики. П. Ньюмарк
виділяє: збереження
образу в мові
перекладу; заміну
образу мови джерела
стандартним образом
мови перекладу, який
не суперечить культурі
мови
зазначається, що для
адекватного перекладу
метафоричних одиниць
фахівець
повинен мати
відповідну мовленнєву
компетенцію. Поняття
мовленнєвої
компетенції включає
декілька її різновидів,
серед яких виділяють
компетенцію
прагматичну, тобто
здатність перекладача
відтворювати адекватну
модель світу
в цілому, а зокрема
метафорично зображеної
ситуації, сприяти
відповідності
настанови оригіналу та
концептуального
світогляду адресатів;
соціальну –
представлення
перекладачем соціальних
метафор, володіння
правилами
взаємодії в суспільстві
на міжмовному та
міжкультурному рівнях;
психолінгвальну –
природжені та набуті
здібності розуміти
метафорику;
поведінкову, тобто
здатність формувати план
подання інформації в
залежно від
ситуації та мети в новому
образному коді цільової
мови та реалізовувати
його.
Крім того,
виокремлюють
наративно-риторичну
компетенцію –
сукупність
здібностей та навичок
вдалої організації
змістової структури
повідомлення, і
граматичну – володіння
законами формування
тексту, який відповідає
нормам
мов оригіналу і перекладу
у рамках поточного
комунікативного завдання
[2:
124].
Крім того, дослідження
шляхів і способів
перекладу метафоричних
виразів передбачає
визначення ступеня
комунікативно-
функціональної
доречності варіантів
перекладу.
О.А. Ясинецька
виділила також чотири
гіпотези-умови для
передачі
метафори на прикладі
англійської та української
мов: 1) для англійської
мови
метафори в атрибутивній
функції більш характерні,
ніж для української; 2) в
українській мові
фразові метафори
численніші, ніж в
англійській мові; 3)
метафори можуть бути
представлені в
англійській та
українській мовах
структурно різними
еквівалентами; 4)
синтаксично-
функціональні та
лексико-
структурні розбіжності
еквівалентів можуть
спонукати перекладача
звернутись
вдаватись до описового
предмету. [5: 98–100].
Існують різні класифікації
прийомів перекладу
метафорики. П. Ньюмарк
виділяє: збереження
образу в мові
перекладу; заміну
образу мови джерела
стандартним образом
мови перекладу, який
не суперечить культурі
мови