Семінар 1

Тема: ПЕРЕКЛАД І ЙОГО СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ЗНАЧИМІСТЬ

1. Переклад і тлумачення як підвиди мовленнєвої діяльності:

Спільне й відмінне між поняттями „переклад” і „тлумачення”.
Переклад – це складне явище, у дослідженні якого в центрі уваги виявляються
соціальні, психолінгвістичні, психологічні та культурні аспекти, він –
невід’ємна частина людської цивілізації, в якій існують різні етноси та
культури. У даний час переклад має статус окремої науки з чітко вираженим
предметом, об’єктом дослідження і, відповідно, своєю термінологічної
системою і являє собою серйозну наукову дисципліну, яка здатна пояснити й
описати основні положення перекладацької діяльності. Переклад – це
“унікальна сфера мовленнєвої діяльності, де мають значення не тільки різні
мови, але й різні культури, а часом і різні цивілізації”.
Виконуючи найважливіші соціальні функції, переклад як вид мовленнєвої
діяльності, має розглядатися у сукупності всіх своїх функцій, своєї соціальної
природи і реалізовувати потреби людей в спілкуванні. З одного боку, ми
говоримо про переклад як про процес, що відбувається під час перетворення
тексту з однієї мови на іншу, з іншого боку – це сам текст, отриманий в процесі
даного перетворення. Якщо люди, що спілкуються, володіють однією мовою, то
спілкування відбувається безпосередньо. Однак, у випадку, якщо, люди
володіють різними мовами, безпосереднє спілкування стає вже неможливим. У
цьому разі на допомогу приходить переклад, який є важливим допоміжним
засобом і забезпечує виконання мовою її найважливішої комунікативної
функції.
Тлумачення - визначення змісту, роз'яснення суті чого-небудь, надання
якихось пояснень. Одне із застарілих значень цього процесу є перекладання
якоюсь мовою з іншої. Загалом тлумачать слова, пояснюючи їхній зміст і
значення.
Згідно з вище вказаним визначення, тлумачення – це один з видів перекладу, а
точніше – описовий або пояснювальний переклад, а як ми знаємо, описовий та
пояснювальний переклад – це спосіб розкриття значення іншомовного слова,
замість самого слова вживається його пояснення.
Отже, між поняттями «переклад» та «тлумачення» не можна визначити межу
спільного та відмінного, адже це є поняття одного підвиду мовленнєвої
діяльності.

2. Багатозначність понять і термінів „перекладач”/ „тлумач”. Англійські,

німецькі, французькі, італійські etc. відповідники цих термінів і понять.

Багатозначність або Полісемія - наявність у мовній одиниці (слові, фраземі,

граматичній формі, синтаксичній конструкції) кількох значень.
ПЕРЕКЛАДА́Ч, а́, ч. Той, хто займається перекладами з однієї мови на
іншу.
Відповідники:
 1. Interpreter (усний); translator; language translator (мається на увазі
людина)(англ.);
2. Sprachmittler m; Übersetzer m; Interpretator m; Dragoman m; Interpret m
(нім.)
3. traducteur m (письмовий); interprète m (усний blaireau) (франц.);
4.interprete m; dragomanno m; interpretatore m (усний); interprete m (усний);metafr
aste m; traduttore m (письмовий) (італ.)
5. truchimàn m; intérprete m (усний); lengua f; lenguaraz m; traductor m (ісп.);
6. translateur m; vertaler m (дат.).
ТЛУМА́Ч, а, чол.
1. Той, хто пояснює, витлумачує що-небудь, дає тлумачення певного явища,
тексту тощо.
2. заст. Перекладач. 
Відповідники:
1. expounder; glossarian; glossator; glossarist (англ.);
2. Ausleger m; Deuter m; Erklärer m; Interpret m; Dolmetsch n; Illustrator m; Par
aphrast m; Scholiast m (нім.);
3. analyste m; commentateur m; exégète m; glossateur m; interprétateur m; interp
rète m (франц.);
4. chiosatore m; interpretatore m; interprete m; metafraste m; spiegatore m; com
mentatore m; esegeta f(текстов); esegete f (текстов); espositore m; glossatore 
m; illustratore m (італ.);
5. expositor m; glosador m; intérprete m; comentador m; exegeta f ; exégeta f
(ісп.).
3. Соціально-політичний розвиток суспільства і поява тлумачення та
перекладу.
Виникнення та поширення перекладу як форми діяльності пов’язане з певними
передумовами розвитку націй і значною мірою – з їхньою соціальною та
духовною зрілістю - за потреби зав’язання економічних, духовних і культурних
стосунків та потреб спілкування з іншомовними спільнотами, що мають рівні
чи більші духовні або культурні надбання і зацікавлені у взаємному ровиткові
названих відносин.
Наведеною вище інформпцією роль власне перекладу далеко не вичерпується.
Адже без тлумачення, а після винайдення та запровадження письма – і без
перекладу не було б навіть запозичення і впровадження тотожних для всього
світу державних систем типу монархії, королівства, царства, республіки,
парламентської республіки, як не було б спільних для багатьох народів понять
типу монарх, король, цар, принц, принцеса, барон, баронеса, князь, міністр. Не
було б й ідентичних за своїм значенням та функціями і таких понять для
позначення суспільних організацій як партія, профспілка, спортивна, добродійна
та ін. організація, тощо. Всі ці й подібні організації в усіх мовах і країнах
спочатку усвідомлювалися (розтлумачувалися), вивчалися і запроваджувалися на
основі перекладу їхніх статутів, програм і схожих принципів за цілком схожою,
переважно, системою і структурою у кожній окремій державі.