Інтерференція у перекладі

Восканян Ніка
У процесі перекладу відбувається та сама дія, текст або спіч
перетворюється, а його сутність залишається незмінною. Тому вчені часто
говорять про інваріант перекладу. Збереження змісту у перекладеному тексті
незмінним – це і є інваріант перекладу. У кожної думки є кілька варіантів
представлення змістової сутності. Іншими словами, будь-яку думку можна
висловити по-різному.

Виходячи з цього, інваріант – це відома теорія справедливо існуючої

закономірності людського мислення, яка виражена у тому, що немає взаємно-
однозначної відповідності між вираженням думки і її змістом. Це пов’язано з
тим, що мова і мислення – це не одне і те саме, безумовно, вони пов’язані між
собою, але представляють різні явища людської свідомості. У випадку з
перекладом, інваріант складається з еквівалентності змістів та ідентичності
мовних функцій оригіналу і перекладу.

Щоб краще зрозуміти, що таке інваріант у перекладі, варто звернути увагу на

систему мови, вона у цьому питанні знакова. Кожен її знак має двосторонній
характер: форму і значення. У різних мовах присутні різні за формою знаки, але
схожі за змістом. При виконанні перекладу, пропадають розбіжності по змісту
між двома мовами.

Часто вчені говорять про те, що в процесі перекладу, людина, яка його виконує,
порушує норми і правила мовної пари, з якою вона працює. Ці порушення
отримали назву інтерференція перекладу. Сам термін «інтерференція» у
лінгвістичному середовищі отримав широке визнання після виходу монографії
У. Вайнрахта.

Для проявлення інтерференції обов’язковою умовою повинна бути

двомовність або багатомовність, а також мовний контакт. Людина, яка працює з
перекладами, є місцем проявлення лінгвістичної інтерференції. Відбувається це
під час перекладу в процесі компенсації будь-яких значень, елементів однієї
мовної системи, значеннями і елементами іншої мовної системи. Це може
призвести до різних значущих і незначних відхилень від оригіналу по змісту, а
з іншого боку, може допомогти при виконанні перекладу.

У вітчизняній лінгвістичній сфері, до 50-х років поняття «інтерференція»

носило виключно негативний характер. Вважалось, що воно має згубний вплив
на ранні засвоєні навики в умовах двомовності і не дозволяє їх
удосконалювати. А ось у сучасному лінгвістичному світі, інтерференція
розглядається як позитивне явище, а не негативне. Сучасні вчені вважають, що
інтерференція може спостерігатися в галузі умінь, знань, а також пам’яті. Тому,
можна розглядати інтерференцію як позитивну складову світу перекладу, так і
як негативну. К.К. Платонов пояснює процес інтерференції навиків, проводячи
аналогію з фізикою: «Як у фізиці інтерференція хвиль, інтерференція навиків
дає і послаблення, і підсилення нових навиків під впливом вже наявних».

Виходячи з різноманітних умінь, можна зробити висновок, що лінгвістична

інтерференція – це вплив мов одна на іншу, який може бути позитивним або
негативним і проваляється у відхиленнях від норми в одній мої, під впливом
іншої мови. Досліджуючи більш детально вивчення в області лінгвістичної
інтерференції, можна зробити висновок, що відбувається певне втручання
елементів однієї мовної системи в іншу, яке може носити як конструктивний
характер, так і деструктивний. У сучасній літературі це поняття розглядається з
п’яти позицій: фонетичної, морфологічної, синтаксичної, лексичної і
семантичної. При роботі починаючого перекладача у бюро перекладів, процес
інтерференції може бути на всіх етапах його роботи. Іноді, у сучасних працях
вчених зустрічаються складні утворення, як лексико-семантична інтерференція,
яка може бути викликана граматичними, фонетичними, лексичними
відхиленнями при роботі над перекладом з однієї мови на іншу.

Текст перекладу ніколи не може бути повним і абсолютно еквівалентним

до тексту оригіналу; і завдання того, хто виконує переклад полягає в тому, щоб
зробити цю еквівалентність якнайповніше. Отже, що ж таке «інтерференція»?
Термін «інтерференція» - латинського походження і означає: «inter» між +
«ferens» («ferentis») несучий, той, що переносить [3, с. 108]. Переклад
адекватний тоді, коли він максимально наближений за своїм значенням до
оригіналу. Перекладач в даному випадку відтворює єдність змісту і тексту.
Тому, щоб уникнути негативного впливу інтерференції, потрібно володіти
необхідною інформацією як їй запобігти або в кращому випадку, як не
допускати помилок в перекладі. Хоч явище інтерференції в окремих випадках
має і позитивний вплив, але при навчанні мові необхідно приділити належну
увагу інтерференції як джерела типових та неспміжмовна інтерференція
проявляється перш за все в калькуванні (буквальному перекладі). «Калькування
– це спосіб перекладу лексичної одиниці оригіналу шляхом заміни її складових
частин - морфем або слів їх лексичними відповідниками» [3, с.119].
Калькування зустрічається частіше у студентів, які не вивчають теорію та
практику перекладу. Вони дотримуються тексту буквально, навіть, якщо в
результаті виходить нісенітниця. Семантичні кальки (напр., Вони мали одного
сина і одну доньку або У мене був костюм пошитий) допускають студенти з
невисоким рівнем володіння мовою. Семантичні кальки допускають майже всі
студенти особливо при перекладі сталих словосполучень чи фразеологізмів. ( to
cut the long story short- зробити короткою довгу історію або champion for
women’s rights –чемпіон у боротьбі за жіночі права). При аналізі таких
перекладів, потрібно пояснити студентам, що калька може призвести до
непорозумінь і створити користувачеві інформації додаткові труднощі. Тому
перекладачеві, як посереднику між двома культурами, важливо не лінуватися і
знаходити гідні еквіваленти іноземних слів у рідній мові.

Калькований переклад досить часто призводить до плеоназмів, які

традиційно розуміються як мовні звороти, в яких без потреби повторюються
слова, що частково чи повністю співпадають за значенням. Сюди також можна
віднести слова, які несуть додаткову інформацію, нерелевантну для носія
української мови. Типовими прикладами можуть бути такі переклади: Вона
обернула свою голову назад. Він заробляє дуже мало грошей. Ця інформація
зберігається на CD дисках. Я спустився вниз доріжкою.

Особливо міжмовна інтерференція превалює при виборі слова в спонтанному

усному мовленні в швидкому темпі, що сприяє помилковому вживанню
паронімів. Пароніми - це слова, що мають подібність у морфологічній будові
(близькі за фонетичним складом), але розрізняються за значенням, наприклад:

border guard — body guard

business — busyness

coach — couch

contents — contest — context

date — data

Щоб зменшити або запобігти впливу негативної інтерференції і

використовувати позитивну в подальшій роботі при перекладі, інтерференцію
необхідно вивчати. Знання типових помилок допомагає своєчасно запобігати їм
та коригувати їх у процесі навчання, а аналіз конкретних прикладів уточнює
семантику і лексичну сполучуваність, що не завжди може дати словник. Тоді
ймовірність адекватного перекладу досягне позначки «максимально».

Список використаних джерел:

1. Асанова, Г. С. Проблемы интерференции в языке и речи. / Г. С. Асанова.

—URL: http://www.rusnauka.com/
2. Словарь литературоведческих терминов. /Л.И.Тимофеев, С.В.Тураев. М:
Просвещение, 1994. — 510 с.