Синхроний переклад

Можна відзначити деякі стандартні правила (прийоми) синхронного перекладу,

Уміння скорочувати і конденсувати живу мову — одне з перших умінь у мистецтві синхронізму.
Але, використовуючи короткі слова або опускаючи зайві, перекладач вимушений всякий раз
вирішувати, що насправді є зайвим і що можна пропустити, щоб не спотворити думку оратора.

Якщо оратор говорить дуже швидко, скорочувати доводиться більше

Коли в англійській мові немає точного еквіваленту для того або іншого українського поняття, або коли
перекладач просто не почув яке-небудь слово, заміна явища спільного конкретним або, навпаки,
конкретного — спільним часто рятує синхронізм від провалу.

При перекладі доцільно використовувати компресію – скорочення кількості елементів речення або
вилучення слів зі словосполучення [4].

Дуже корисним прийомом, що дозволяє в разі потреби уникнути буквального перекладу, є

антонімічний переклад — заміна форми слова або словосполучення на протилежну із збереженням
змісту мовної одиниці.
проблема перекладча – позбавлятися при перекладі від буквалізмів, які вельми небезпечні в
застосуванні до специфічних понять і унікальних явищ української культури, що не мають еквівалентів
в англійській мові. Щоб знайти прототипи або повноцінні замінники таких понять і явищ, перекладачеві
не слід обмежуватися лінгвістикою. Він повинен вивчати різноманітні сфери життя людей в Україні —
історію, літературу, психологію і тому подібне.потрібно вміти — перекладати не просто з мови на мову,
а з однієї культури на іншу.

«Я все пам’ятаю» краще перекласти I haven't forgotten anything, а «Ви повинні мовчати» — You
mustn't say anything замість семантично правильної, але незграбної фрази You must be silent. Залежно від
контексту «Там дуже непогано» перекладається як It was great there або things were fine.
Ми сподіваємося, що він від нас не втече. We hope he'll stay.

Особливим прийомом синхронізму є

граматична інверсія, при якій одна частина мови замінюється на іншу. Наприклад, дієслово стає
іменником, іменник — дієсловом, а прикметник — прислівником. Словесні «перевертні» такого роду
створюють великі можливості для запобігання буквального перекладу.
Їх було більше. They prevailed.
робота перекладача-синхроніста досить складна не тільки в мовному, а й психологічному плані, що
може супроводжуватися певним стресом, оскільки оратор звертається, не до перекладача, а до
аудиторії. Саме тому синхроністу доводиться виконувати подвійну функцію – бути одержувачем та
відправником інформації, робити ці дві справи одночасно.

Проте можливість синхронного перекладу, коли в багатьох випадках перекладач

іще не знає, чим закінчиться висловлювання, початок якого він перекладає, має
забезпечуватися певним механізмом. Одним із таких механізмів є імовірнісне
прогнозування можливого змісту, для якого потрібний певний час! Отже синхроніст
часто змушений використовувати певні механізми або прийоми, щоб забезпечити собі
додатковий час (мова іде про секунди і долі секунди) почути та усвідомити (або
передбачити, «спрогнозувати») частину висловлювання, яке ще не прозвучало
повністю або зовсім не прозвучало. Ці прийоми можна розглядати як «запобіжники»
від «провалів» та пропусків у синхронному перекладі , що може дозволити собі
синхроніст з метою досягнення повноти перекладу.
 Ці механізми зовсім не слід вважати перекладацькими помилками або
свідченням непрофесійності перекладача, оскільки їх вживають практично всі
«сертифіковані» перекладачі-синхроністи.
Розглядаючи механізм забезпечення додаткового часу, виділимо деякі основні «запобіжники»
від пропусків у синхронному перекладі:
¾ незаповнена пауза (мовчання);
¾ пауза, заповнена звуком – err;
¾ повторення того самого слова;
¾ «висхідний» тон , за яким одразу йде «падаючий» тон;
¾ необґрунтований контекстом наголос на слові;
¾ повторення шляхом уживання синонімів;
¾ вставні слова (або «парантез») такі, як, наприклад: I think, sort of, I want to say, well тощо;
¾ штучне «підняття тону» останнього складу слова.

Із викладеного вище можна зробити висновок, що перекладач-синхроніст має у своєму арсеналі

не тільки обов’язкові (тобто професійно необхідні), але ще й додаткові механізми (прийоми), які
дозволяють здійснити адекватний переклад в утруднених умовах двомовної комунікації, додати собі
«часової фори» при максимально обмеженому часі на обробку інформації особливо, якщо переклад
здійснюється на англійську мову із, як правило, прямим порядком слів із мов, де порядок слів є більш-
менш вільним.
Ці та інші прийоми, навички, вміння та знання перекладача дозволяють досягти адекватності
синхронного перекладу на рівні 95%, що є нормою, встановленою міжнародними організаціями
перекладачів-синхроністів.

 Послідовний. Виходячи з назви, перекладається фраза, вимовлена одним

учасником для іншого. Для цього оратор робить необхідну паузу. Іноді
доводиться перекладати не окрему фразу, а великий фрагмент, це завдання
складніше. Фахівцю простіше працювати, якщо заготовлена промова, тоді у
нього під рукою текст, і в цілому суть переданого буде кілька точніше.
 Синхронний переклад. Завдання найскладніше, доступне тільки
високопрофесійним експертам, адже вони працюють онлайн і повинні
передати не тільки зміст, а й інтонації.

Решта різновидів зазвичай залежать від формату спілкування і загальної тематики.

Наприклад, потрібно забезпечити супровід домовленостей в спеціалізованій області, в
якій багато термінів і специфічних мовних конструкцій. Без попередньої підготовки,
«занурення в тему», забезпечити якісну послугу можуть тільки справжні аси своєї
справи.
Не кожен перекладач в Києві на таке здатний, тому домовлятися з бюро перекладів
краще заздалегідь, давши час на вивчення нової тематики. Коли виникає ситуація, в
якій часу немає, то потрібен терміновий усний переклад, а клієнт при цьому
звертається за 2-3 години. Навіть якщо опинитеся в цейтноті, не біжіть в перше
зустрічне бюро, краще витратити зайві двадцять хвилин, але замовити послугу в
перевіреній компанії.
Вони гарантують якісний переклад в Києві, причому у них знайдуться експерти по
заданій темі переговорів. Ще краще пошукати перекладачів заздалегідь, якщо
необхідність перекладу з іноземної на українську мову це одна з частин вашого
бізнесу.
перекладач спілкується з живими людьми, і від його особистих якостей,
лексичного запасу, знання культурного середовища, вміння точно передавати
зміст сленгових виразів залежить атмосфера спілкування

Навантаження
З огляду на швидкість розмовної мови, одна година синхронного перекладу
може містити близько 9000 слов. Цікаво порівняти цю цифру з письмовим
перекладом. Стандартне щоденне навантаження письмового перекладача
становить 2000 слів для звичайних текстів і 1000 слів для спеціалізованих текстів. За
один робочий день усний перекладач обробляє в 10 разів більше слів, ніж
письмовий.

Навички послідовного перекладача-синхроніста

Хороші усні перекладачі повинні володіти такими навичками:

 Глибоке знання теми розмови;

 Близьке знайомство з культурами обох країн;
 Великий словниковий запас на обох мовах;
 Можливість висловлювати свої думки чітко і лаконічно на обох мовах;
 Відмінне володіння методами послідовного перекладу;
 Принаймні, дворічний досвід в області синхронного перекладу.

Проблеми науково-технічного перекладу.

Особливу складність в роботі перекладача представляє технічний переклад. Він вимагає знання
вузькоспеціалізованої термінології.
При перекладі технічної документації в якості коректора обов’язково бере участь фахівець з
вузькоспеціалізованою технічною освітою. Контролюється відповідність тексту нормам науково-
технічного перекладу, застосування спецтермінів і скорочень, рівень достовірності інформації,
відповідності її оригінальному тексту. Для перекладу технічної документації можуть
використовуватися як відкриті джерела, так і відомості з особливих словників, глосаріїв.
Під технічним перекладом розуміють переклад технічних і наукових
матеріалів із використанням спеціалізованої термінології,
особливими вимогами до стилістики та ступеня формалізації лексики.
Такі завдання виконує фахівець або команда фахівців із певною
кваліфікацією та розумінням предметної галузі як вихідною, так і
цільовою мовами. Під час роботи над технічними текстами цілком
обґрунтованим є тісне співробітництво лінгвістів з інженерами й
експертами галузі.

Особливу складність становить навіть не велика кількість термінів

(більше 25 %), а абревіатури та погодження лексики зі стандартами
конкретної галузі, наприклад, таких англійських термінів та їх
українських аналогів, які не можна перекласти дослівно:

 voltage is applied — напруга подається;

 the magnetic field is set up — магнітне поле створюється;
 the line is terminated – ланцюг виводиться на затискачі;
 the switch is closed – перемикач замикається.
Створення якісного технічного перекладу є критично важливим, адже
на ньому ґрунтуватиметься виконання нових проєктів або проведення
різних робіт. Будь-яка розбіжність або неточність може призвести до
серйозних наслідків, аж до ризику для життя.

Мова науково-технічної літератури відрізняється від розмовної мови або мови художньої
літератури певними лексичними, граматичними та стилістичними особливостями.

Науково-технічні терміни як мовні знаки, що репрезентують поняття спеціальної,

професійної галузі науки або техніки, становлять суттєву складову науково-технічних
текстів і є однією з головних причин виникнення труднощів при перекладі з огляду на їх
неоднозначність, відсутність перекладних відповідників (у випадку термінів-неологізмів) та
національну варіативність.

Також при перекладі значні труднощі іноді виникають через те, що в лінгвістичному
аспекті терміни, як і інші слова мови, мають явище багатозначності. У мові науки і
техніки це явище поширене через те, що у терміносистемах різних галузей науки і техніки
широко застосовується так зване семантичне словотворення, коли існуючій формі слова
приписується те чи інше значення.

У деяких випадках один і той же термін має різні значення в межах різних наук. Особливі
труднощі для перекладу становлять випадки, коли один и той же термін має різне
значення в залежності від приладу чи обладнання. Вирішальним при перекладі
багатозначного терміна є контекст.
Окрім термінів, технічні тексти характеризуються вживанням спеціальної технічної
фразеології. Сюди також належать випадки, коли загальновживане слово в певних
словосполученнях набуває термінологічного значення.
Характерною рисою сучасної науково-технічної літератури є використання
скорочень та абревіатур.
Науково-технічна література є сферою широкого вживання різних
скорочень - як тих, що увійшли до мови і зафіксовані у словниках, так і
авторських, оказіональних, що створені тільки на конкретний випадок і
зафіксовані лише в одному тексті. У деяких видах текстів скорочення іноді
становлять 50 відсотків усіх слововживань та 15 відсотків словникового складу.
З точки зору їх перекладу, зазначений розподіл скорочень доцільний тому, що
останні, як правило, мають свої відповідні повні форми у конкретному тексті, що
перекладається, і їх розуміння звичайно не викликає труднощів, тоді як при
перекладі перших іноді можуть не допомогти й перекладні словники скорочень,
якщо вони не містять потрібного скорочення.
Слід пам'ятати, що в процесі перекладу офіційні скорочення не можна
довільно змінювати та замінювати. Вони є загальноприйняті

Серед лексичних труднощів перекладу науково-технічного тексту слід виділити

наявність певної групи інтернаціональних слів, які, незважаючи на схожість звучання у
різних мовах, відрізняються в кожній мові своєю семантикою і стилістичним забарвленням.
У теорії перекладу такі слова відомі як "зрадливі друзі перекладача".

Граматична структура речення науково-технічних текстів має ряд

особливостей:
 наявність довгих речень, які включають велику кількість другорядних і однорядних
членів. При цьому залежні від підмета і присудка слова часто стоять на відстані від
того слова, яке вони визначають;
 вживання багатокомпонентних атрибутивних словополучень;
 вживання означень, утворених шляхом стяжки цілих синтаксичних групп;
 вживання синтаксичних конструкцій, пасивних конструкцій, зворотів;
 наявність пропусків деяких службових слів (артиклів, допоміжних дієслів) особливо
в таблицях, графіках, специфікаціях.

Між науково-технічними текстами, написаними різними мовами, існують значні
граматичні відмінності, зумовлені особливостями граматичної будови мови, нормами і
традиціями письмового наукового мовлення.
Саме розбіжності в будові мов, у наборі їхніх граматичних категорій, форм та
конструкцій і спричиняють значні граматичних труднощів перекладу.

Нерідко труднощі виникають при перекладі науково-технічного тексту у зв’язку з

відмінністю синтаксичної системи мов: послідовність елементів висловлювання в мові
оригіналу та українській мові може не збігатися.
Слід зазначити, що деяким мовам (зокрема англійській та німецькій) властива
граматична багатозначність, тобто одні і ті ж самі дієслова можуть бути самостійними
дієсловами, допоміжними дієсловами або дієсловами з модальним значенням. Що теж
викликає труднощі при перекладі.
До граматичних труднощів перекладу також належать ті граматичні явища
мови тексту оригіналу, що мають відмінні від відповідних граматичних явищ мови
перекладу функціональні характеристики.

Лексика і граматика також тісно пов’язані із жанрово-стилістичними проблемами,

оскільки до стілистичних характеристик тексту відносяться такі особливості, як:
 частотність вживання в текстах певних слів, які притаманні тій чи іншій галузі;
 застосування певних граматичних форм;
 вживанння тих чи інших граматичних структур.

http://oldconf.neasmo.org.ua/node/1408