аспекти процесу перекладу

You might also like

You are on page 1of 11

АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОГО ПРОЦЕСУ

Одним з основних завдань теорії перекладу є опис процесу перекладу. Тут


ми розглянемо динамічні аспекти перекладу, намагаючись зрозуміти, як
перекладач виконує операцію переходу від тексту оригіналу до тексту
перекладу.
З психологічної точки зору, процес перекладу повинен включати в себе
два ментальні процеси – розуміння та вербалізацію. По-перше, перекладач
розуміє зміст тексту оригіналу, тобто зводить інформацію, що міститься в
ньому, до своєї власної ментальної програми, а потім викладає цю програму в
тексті перекладу. Проблема полягає в тому, що ці розумові процеси не
піддаються безпосередньому спостереженню, і ми не знаємо багато чого про те,
що являє собою ця програма і як відбуваються операції сприйняття інформації
та її передачі. Ось чому процес перекладу потрібно описувати якимось
непрямим чином. Теорія перекладу досягає цієї мети через низку моделей
перекладу.
Модель – це умовне представлення процесу перекладу, що описує
розумові операції, за допомогою яких можна перекласти вихідний текст або
його частину, незалежно від того, чи перекладач насправді виконує ці операції.
Модель може описувати процес перекладу або в загальному вигляді, або
шляхом опису конкретних операцій (або трансформацій), за допомогою яких
цей процес може бути реалізований. Перекладацькі моделі можуть бути
орієнтовані або на ситуацію, відображену у змісті тексту оригіналу, або на
змістовні компоненти змісту тексту оригіналу.
Існуючі моделі перекладацького процесу, по суті, ґрунтуються на тих
самих припущеннях, які ми розглядали при обговоренні проблеми
еквівалентності, а саме: ситуативна (або референційна) модель ґрунтується на
тотожності ситуацій, описаних в оригіналі та перекладі, а семантико-
трансформаційна модель базується на подібності базових понять і ядерних
структур у різних мовах. Ці постулати мають на меті пояснити динамічні
аспекти перекладу. Іншими словами, передбачається, що перекладач фактично
здійснює мисленнєву подорож від оригіналу до певного міжмовного рівня
еквівалентності, а потім далі до тексту перекладу.
У ситуативній моделі цей проміжний рівень є екстралінгвістичним. Це
описувана дійсність, життєві факти, які представлені вербальним описом.
Процес перекладу, ймовірно, полягає в тому, що перекладач виходить за межі
тексту оригіналу до реальної ситуації, описаної в ньому. Це перший крок
процесу перекладу, тобто перехід до ситуації. На цьому етапі перекладачеві
необхідно вийти за межі тексту оригіналу, тобто перейти в ситуацію. На
другому етапі перекладач описує цю ситуацію мовою перекладу. Таким чином,
процес йде від тексту однією мовою через екстралінгвістичну ситуацію до
тексту іншою мовою. Перекладач спочатку розуміє, про що йдеться в оригіналі,
а потім говорить "те саме" мовою перекладу.
Наприклад, перекладач читає в оригінальному тексті опис того, як
головний герой приїжджає потягом на нове місце роботи:

Manson walked quickly down the platform, searching eagerly for some
signs of welcome.
Перекладач намагається зрозуміти, яка реальність криється за словами searching
eagerly for some signs of welcome. Чоловік був сам у незнайомому місці і не міг
очікувати жодного вітального комітету чи депутації. Очевидно, він просто хотів
побачити, чи його часом хтось не зустрічає. Отже, перекладач описує ситуацію
українською мовою наступним чином:

Менсон швидко пройшов по перону, озираючись, чи його хтось не


зустрічає.
Інший підхід передбачає опис процесу перекладу як серію трансформацій.
Трансформаційна модель постулює, що в будь-яких двох мовах існує ряд
ядерних структур, які повністю еквівалентні одна одній. Передбачається, що
перекладач виконує переклад у три трансформаційні кроки. На першому – етапі
аналізу – він перетворює структури оригіналу на ядерні структури, тобто
здійснює трансформацію в межах мови оригіналу. На другому – етапі власне
перекладу – він замінює ядерні структури мови оригіналу еквівалентними
ядерними структурами мови перекладу. І на третьому – етапі синтезу – він
розвиває останні в текст перекладу.
Так, якщо англійське речення

It is very strange this domination of our intellect by our digestive organs


(J.K. Jerome)
перекладаємо українською мовою як

Дивно, наскільки органи травлення панують над нашим


інтелектом.
то ми припускаємо, що структури domination of our intellect та domination by our
digestive organs спочатку були зведені до ядерних структур органи домінують і
вони домінують над інтелектом відповідно. Потім вони були замінені
еквівалентними українськими структурами органи панують і вони панують над
інтелектом, після чого ядерні структури трансформувалися в остаточний
український варіант.
Схожий підхід можна використовувати для опису процесу перекладу
семантичних одиниць. Семантична модель постулює існування "глибинних"
семантичних категорій спільних для мови оригіналу і мови перекладу.
Передбачається, що перекладач спочатку зводить семантичні одиниці оригіналу
до цих базових семантичних категорій, а потім виражає відповідні поняття
семантичними одиницями мови перекладу.
Таким чином, якщо перекладач натрапляє на речення

John is the proud owner of a new car


він насамперед усвідомлює, що воно насправді означає, що "Джон має новий
автомобіль" і що "він пишається цим". Перенісши ці основні ідеї на українську
мову та перетворивши їх на семантично прийнятні фрази, він отримає переклад

Джон пишається новою машиною.


Описуючи процес перекладу, ми можемо пояснити отримані варіанти як
результат застосування перекладачем однієї або всіх цих моделей дій. Це не
означає, що переклад насправді здійснюється за етапами, запропонованими
цими моделями. Однак вони не є лише абстрактними схемами. Перекладачі
повинні вміти використовувати ці моделі як практичні інструменти. Стикаючись
з певною проблемою в тексті оригіналу, перекладач повинен класифікувати її як
ситуативну, структурну або семантичну, і спробувати вирішити її, застосувавши
відповідну процедуру. Якщо, наприклад, у реченні

He is a poor sleeper.
перекладач бачить, що атрибутивну групу не можна безпосередньо перекласти
українською мовою, він може скористатися трансформаційною моделлю і
перетворити атрибутивну групу на дієприслівниково-дієслівне
словосполучення:

Він погано спить.


Інший підхід до опису процесу перекладу полягає у виділенні різних
типів операцій, які виконує перекладач. Тут процес розглядається як низка
маніпуляцій з формою або змістом оригіналу, в результаті яких перекладач
створює текст цільовою мовою. Тип операції визначається шляхом порівняння
початкового і кінцевого текстів.
Перша група операцій (або трансформацій) характеризується
імітацією форми слова або словосполучення. У першому випадку перекладач
намагається відтворити вимову або написання іншомовного слова літерами
української мови. Так з’являються такі переклади, як "дайджест", "електорат",
"ескалація" тощо. Такий спосіб зазвичай називають перекладацьким
транскодуванням. Розроблені стандарти та правила передачі звуків та літер
латинського алфавіту кириличним та навпаки, які перекладач повинен
використовувати у своїй роботі.
Ще одним видом імітації форми є створення калькованого
словосполучення в мові перекладу через використання запозичення. Так
з'являються такі форми, як "мозковий трест" (brain trust), "робота за правилами"
(work-to-rule), "люди доброї волі" (people of good will).
До другої групи операцій належать усі види лексичних трансформацій,
що передбачають певні семантичні зміни. У результаті значення слова або
словосполучення з тексту оригіналу може бути конкретизоване, узагальнене або
дещо видозмінене з метою знаходження відповідного еквівалента в мові
перекладу.
Вибір більш конкретного слова в перекладі, яке дає детальніший опис
ідеї, ніж слово в мові оригіналу, є дуже поширеним випадком в англо-
українському перекладі. В англійській мові часто використовуються загальні
терміни для опису дуже конкретних об’єктів або дій. У наступному реченні
йдеться про перелякану жінку, яка намагається сховатися від зловмисника, що
раптово увірвався до кімнати, де вона задумливо дивилася на вогонь:

My mother had left her chair in her agitation, and gone behind it in the
corner. (Ch. Dickens)
Спроба використати звичайні українські еквіваленти для таких загальних
англійських дієслів, як to leave та to go, призведе до безглуздої української
фрази на кшталт:

*Мама залишила своє крісло і пішла за нього в куток.


У цьому випадку контекстуальний замінник можна створити за допомогою
техніки конкретизації, тобто описати, як саме жінка виконувала ці дії, а не
просто називати їх, наприклад:

Схвильована мама схопилася зі свого крісла і сховалася в кутку за


ним.
Ще один приклад. Повернувшись додому після тривалої відсутності,
молодий хлопець бачить, що все змінилося і більше не належить йому:

My old dear bedroom was changed, and I was to lie a long way off.
Дослівний український переклад цього речення навряд чи був би зрозумілим.
Навіщо комусь лежати далеко від спальні? Очевидно, що to lie означає лягати
спати, а a long way off – це в іншій частині того ж будинку. Якщо так, то чому б
так і не сказати? Це просто спосіб створити контекстуальну заміну:

Моєї милої старої спальні вже не було, і я повинен був спати в


іншому кінці будинку.
Протилежна процедура, тобто використання відповідника з загальнішим
значенням, не так часто зустрічається при перекладі з англійської на українську,
наприклад:

I packed my two Gladstones.

Я спакував свої дві валізи.


Зі зрозумілих причин перекладач віддав перевагу узагальненій назві, а не
конкретній назві виду валізи, яка незнайома українському читачеві.
Інший тип лексичних трансформацій часто називають "модуляцією".
Вона полягає у створенні еквівалента шляхом заміни одиниці мови перекладу
одиницею мови оригіналу, значення якої можна логічно вивести з неї, і яка є
просто іншим способом позначення того самого об’єкта або аспекту тієї самої
ситуації. Розглянемо наступне речення:

Manson slung his bag up and climbed into a battered gig behind a tall,
angular black horse. (A. Cronin)
Воно ставить перед перекладачем низку проблем. По-перше, як перекласти
українською мовою slung his bag up? По-друге, в українській мові це здається
настільки очевидним, що людина потрапляє в бричку позаду, а не попереду
коня, що будь-яка згадка про цей факт є абсурдною, якщо тільки не мається на
увазі, що кінь теж був у бричці. По-третє, an angular horse не може бути
кутовим конем.
Усі ці перекладацькі проблеми можна вирішити за допомогою
контекстуальних замінників. Slinging the bag up, очевидно, означає, що сумку
поклали в бричку, climbing into the gig behind the horse, безумовно, означає, що
цей кінь був запряжений у бричку, а an angular horse – це, ймовірно, кінь з
кістками, що стирчать, тобто кістлява або худа тварина. Таким чином,
український переклад може виражати ці похідні ідеї для опису ідентичної
ситуації, наприклад:

Менсон поставив свою валізу і вліз у розхлябану бричку, запряжену великим


кістлявим чорним конем.

У таких випадках замінник часто має причинно-наслідковий зв’язок з


оригіналом:

The window was full of clothes I wouldn't want to be seen dead in.
У вітрині були виставлені сукні, в яких я не хотіла б навіть
лежати в труні.

Мертву людину зазвичай кладуть у труну, і to be seen dead in a dress логічно


передбачає лежання в труні в такій сукні.
Ще один приклад.

People who have tried it, tell me that a clear conscience makes you very
happy and contented. (J.K. Jerome)

Прямий переклад виразу who have tried it навряд чи можливий. Але якщо хтось
щось спробував, він має певний досвід у цьому питанні. Отже, переклад може
виглядати так
наступним чином:

Деякі люди, посилаючись на власний досвід, стверджують, що


чиста совість робить людину веселою і щасливою.

До третьої групи перекладацьких прийомів відносяться всі види


трансформацій, пов’язані з одиницями граматики мови оригіналу. Перекладач
може вирішувати свої завдання, зберігаючи синтаксичну структуру вихідного
тексту і використовуючи аналогічні граматичні форми мови перекладу або
"дослівний переклад". Це можна назвати "нульовою трансформацією" і легко
проілюструвати, наприклад, таким прикладом

John took Mary by the hand.


Джон взяв Мері за руку.

В інших випадках перекладач може вдаватися до різних типів


граматичних замін.
По-перше, можна виділити два типи трансформацій, які змінюють
кількість речень у тексті перекладу порівняно з текстом оригіналу.
Як правило, перекладач відтворює текст оригіналу речення за реченням, і
кількість речень залишається незмінною. Однак може статися так, що
структурні та семантичні проблеми перекладу найкраще вирішити, розбивши
речення оригіналу на дві частини, тобто переклавши його двома реченнями.
Іншим видом такого розчленування є заміна простого речення в оригіналі на
складне речення в перекладі, що складається з одного або декількох підрядних
речень.
Проблеми, які можна вирішити за допомогою цього прийому,
різноманітні. Перш за все, він може стати в нагоді при роботі з англійськими
синтаксичними комплексами, які включають в себе два комплекси «суб’єкт-
дія», кожен з яких в українському перекладі передається окремим реченням або
словосполученням, напр:

I want you to speak English.


Я хочу, щоб ви розмовляли англійською.

She hates his behaving in this way.


Їй дуже не подобається, що він себе так поводить.

Розчленування речень при перекладі також може використовуватися для


подолання труднощів, викликаних ідіоматичною семантичною структурою
тексту оригіналу, напр:

This was a man to be seen to be understood.


Щоб зрозуміти цю людину, треба було її побачити.

Іноді перекладач може віддати перевагу розчленуванню перед іншими


можливими способами перекладу, щоб отримати варіант, більш відповідний
стилістично або емоційно. Розглянемо наступні приклади:

The annual surveys of the Labour Government were not discussed with
the workers at any stage, but only with the employers.

Контраст в останній частині речення можна найкраще передати українською


мовою, виділивши його в окреме речення, наприклад:
Щорічні огляди уряду лейбористів не обговорювалися з
працівниками на жодному етапі. Вони обговорювалися тільки з
підприємцями.

А ось як ця процедура може бути використана для відтворення


емоційного підтексту оригіналу:

How well I recall it, on a cold grey afternoon, with a dull sky,
threatening rain. (Ч. Діккенс)

Я дуже добре пам'ятаю наш приїзд! Вечоріє, холодно, похмуро,


небо затягнуте хмарами і збирається на дощ.

Протилежна процедура полягає в об’єднанні двох або більше


оригінальних речень в одне або стиснення складного речення до простого. Цей
прийом також використовується як зі структурних, так і з семантичних причин.
Іноді одне з речень є граматично занадто неповним, щоб виправдати його
окреме відтворення в перекладі:

It is not possible to do the work in two days. Nor is it necessary.

Виконати цю роботу за два дні немає ні можливості, ні


необхідності.

Процедура об’єднання може бути зумовлена тісними смисловими


зв'язками між сусідніми реченнями:

We did not want scenery. We wanted to have our supper and go to bed.

Ми вже не хотіли красивих пейзажів – ми тільки хотіли


повечеряти і лягти спати.

Процедури розчленування та об’єднання речень можуть


використовуватися разом, що призводить до своєрідної синтаксичної та
семантичної перестановки речень у перекладі. Ось такий приклад:

But occasionally an indiscretion takes place, such as that of Mr.


Woodrow Wyatt, Labour M.P., when Financial Secretary to the War
Office. He boasted of the prowess of British spies in obtaining
information regarding armed forces of the USSR.
У другому реченні кінець першого (прізвище та посада суб’єкта дії) замінено на
особовий займенник. Таким чином, речення можна розбити на два, а його
останню частину об’єднати з другим реченням, наприклад:

Однак іноді допускається нескромність. Так, наприклад, член


парламенту від Лейбористської партії Вудро Уайтт під час
перебування фінансовим секретарем військового міністерства
хвалився спритністю, виявленою англійськими шпигунами в справі
отримання відомостей про збройні сили СРСР.

Інший тип граматичних трансформацій характеризується відмовою


перекладача від використання у тексті перекладу аналогічних граматичних
одиниць. Він намагається передати значення одиниць мови оригіналу шляхом
зміни граматичної форми слова, частини мови або типу речення. Такі заміни
дуже поширені, і перекладач може широко використовувати їх, коли це
необхідно. Ось кілька прикладів:

We are searching for talent everywhere.


Ми всюди шукаємо таланти.

I am a very rapid packer.


Я дуже швидко збираюся.

It is our hope that an agreement will be reached by Friday.


Сподіваємося, що до п'ятниці буде досягнуто угоди.

Не does not mind your joining our group.


Він нічого не має проти того, щоб ви приєдналися до нашої групи.

Нарешті, існує група трансформацій, які забезпечують необхідний ступінь


еквівалентності за рахунок ряду змін як лексичного, так і граматичного
характеру. Вони передбачають інше розташування думок, іншу точку зору та
інші семантичні модифікації, коли прямий переклад одиниці мови оригіналу
виявляється неможливим. Типовим прикладом такої процедури є так званий
антонімічний переклад, що описує ситуацію ніби з протилежної точки зору і
передає стверджувальну структуру мови оригіналу заперечною структурою
мови перекладу або навпаки:

The door was not unbolted.


Двері були на засуві.
Складні зміни також відбуваються при описовому перекладі, коли
одиниця мови оригіналу замінюється словосполученням мови перекладу, що
описує або визначає її значення:

A demonstration of British conservationists was held in Trafalgar


Square yesterday.
Вчора на Трафальгар-сквер відбулася демонстрація англійських
прихильників охорони навколишнього середовища.

На завершення варто згадати ще одну специфічну процедуру, яка може


стати в нагоді перекладачеві, коли він стикається з нерозв’язною, на перший
погляд, перекладацькою проблемою. Її можна назвати прийомом компенсації,
який полягає у навмисному введенні в переклад деяких додаткових елементів,
що компенсують втрату аналогічних елементів в цьому ж місці або раніше в
тексті. Наприклад, проста продавчиня квітів Еліза у п’єсі Б. Шоу "Пігмаліон"
припускається помилки, типової для мовлення неосвіченої людини:

I’m nothing to you – not so much as them slippers.

А професор Хіггінс виправляє її, кажучи those slippers. Мовна помилка в епізоді
не перекладається, і її втрата робить цей діалог безглуздим. Але втрата може
бути компенсована введенням помилки – і її виправленням – в тому місці, де в
оригіналі все правильно, але де неосвічений українець може зробить помилку. В
результаті в перекладі Еліза каже: "Я для вас ніщо, гірше цих туфлів"; а Хіггінс
самовпевнено виправляє її: "туфель".
Метод компенсації часто використовується для передачі стилістичного
або емоційного підтексту оригіналу. Розглянемо наступний приклад.

They had reached the mysterious mill where the red tape was spun, and
Yates was determined to cut through it here and now.

Red tape перекладається як "бюрократія", але останню не можна прясти на


млині. І перекладач вигадує власну фігуру мови, щоб компенсувати втрату:

Вони вперлися в стіну штабної бюрократії, але Єйтс твердо


вирішив тут же пробити цю стіну.

Питання для обговорення


1. Що традиційно розуміють під "перекладом"? Що таке процес перекладу?
Які розумові процеси складають процес перекладу?
2. Як можна вивчати та описувати процес перекладу? Що таке модель
перекладу? Як можна класифікувати моделі перекладу? Які сильні та
слабкі сторони перекладацького моделювання?
3. Як співвідносяться зміст тексту та екстралінгвістичні реалії? Що
розуміється під поняттям "ситуація"? Як ситуаційна модель описує
процес перекладу?
4. Які основні припущення семантико-трансформаційної моделі перекладу?
Які типи трансформацій можуть бути використані в процесі перекладу?
Чи всі такі трансформації передбачають семантичні зсуви?
5. Які трансформації орієнтовані на форму одиниць мови оригіналу? Чим
відрізняється транскрипція від транслітерації? Як транскрипція і
транслітерація використовуються в перекладі? Що таке запозичення?
6. Які основні види лексичних трансформацій? Чи передбачають лексичні
трансформації семантичні зміни? Як можна використовувати логічні
операції конкретизації та узагальнення в процесі перекладу? Що таке
модуляція?
7. Які основні види граматичних трансформацій? Що таке дослівний
(калькований) переклад? Які характерні особливості прийомів
розчленування та об’єднання речень? Яким чином можна трансформувати
граматичні одиниці в процесі перекладу?
8. Що таке комплексні перекладацькі трансформації? У чому полягає
прийом антонімічного перекладу? Яка роль компенсації в перекладі?
Комиссаров В.Н., Коралова А.Л. Практикум по
переводу с английского языка на русский : Учеб.
пособие для ин-тов и фак-тов иностр. яз. — М.:
Высш. шк., 1990. - 127 с.

You might also like