Завдання 1.

Поняття «редагування»
Редагування – це Редагування – це Редагування -
вид професійної складова редакційно- процес
діяльності, видавничого процесу, перевіряння,
пов’язаної з який передбачає виправляння або
підготовкою до послідовне виконання ж відповідного
друку різних видів редактором низки оформлення
видавничої організаційних, творчих певного тексту.
продукції, а також та технічних функцій, Саме в такому
теле-, спрямованих на вузькому
радіопередач та удосконалення змісту і тлумаченні
кінофільмів форми призначеного для редагування ми
друку (передачі в ефірі) використовувати
твору, приведення його мемо цей термін.
у відповідність із
загальноприйнятими в
суспільстві вимогами і
правилами.

Об’єкт, предмет, мета, завдання редагування

Об’єкт авторський оригінал, зафіксований на паперових і

магнітних носіях.

Предмет текст, одиниці тексту, зміст тексту, композиції тексту

(змістова, лінгвістична, формальна).

Мета це надання об’єктові редагування відповідності чинним

у певний час у конкретному суспільстві нормам, а також
його «творча» оптимізація,    метою    яких    є   
досягнення    позитивного    комунікативного і
прагматичного ефекту.

Завдання  верифікувати інформацію;

 адаптувати повідомлення;
 нормалізувати текст;
 рецепціація;
 уніфікувати/урізноманітнити –
перше для письмових текстів, друге –
 для доповідей, оглядів тощо;
 етизація;
мінімізувати кількість відхилень у повідомленні.

Види редагування
 загальне
 літературне
 наукове
 спеціальне
 титуальне
 лінгвістичне
 логічне
 композиційне
 психолінгвістичне
 комп’ютерне
 видавниче
 поліграфічне

Однак сьогодні немає загальновизнаної класифікації

Партико З.І. розрізняє:

 літературне (здійснюють одночасно на основі кількох видів
норм: композиційних інформаційних, лінгвістичних,
психолінгвістичних та логічних);
 технічне (виконують на основі поліграфічних норм);
 політичне ( використовують політичні норми);
 художнє ( здійснюють на основі естетичних норм);
 наукове (контролюють повідомлення на основі норм тієї
науки, фактичний матеріал якої описують у повідомленні).

Тимошик М.С. розрізняє два види:

Загальне редагування
Спеціальне редагування
має такі складові, як усунення
логічних помилок, усунення
фактичних помилок; перевірка
фактичної достовірності
матеріалу; проблема тематики,
композиції, авторської позиції,
розставлення політичних
акцентів.
поділяє на літературне (мова і
 стиль відповідні, виправлення
мовних помилок), наукове
(виправлення неточностей,
недоречностей, помилок з
наукового погляду), художньо-
технічне (художній і графічний
задум видання).

Поняття «переклад»
Процес перетворення тексту- Це результат процесу
оригіналу (первинного, вихідного перекладання, або друготвір,
тексту; першотвір) на іншомовний вторинний текст (інколи ‒
текст, що можна передати транслят). Таким чином,
синонімом перекладання (інколи ‒ внаслідок перекладання
трансляція) здійснюється передавання
інформації, шо міститься у
словесному тексті першотвору,
у текст друготвору.

Види перекладу:
1. Усний і письмовий.
2. Послідовний і синхронний.
3. Буквальний (послівний),
дослівний та
адекватний (літературний),
вільний.
4. Повний, реферативний,
анотаційний.
5. Міжсеміотичний і
внутрішньосеміотичний.
6. Діахронічний і синхронічний.
7. Автопереклад.
8. Авторизований.
9. Зворотний.

Вимоги до редактора
1. досконало знати мови, що з ними працює над перекладним
 твором (українська й англійська і/або німецька,французька
тощо);
2. бути фахівцем у тій галузі, із текстами якої працює
(перекладає, редагує);
3. володіти знаннями щодо національної мовної,
культурної тощо картини світу;
4. володіти технологіями перекладу, редагування;
5. знати нормативну базу редагування;
6. постійно оновлювати, поглиблювати свої знання,
удосконалювати вміння, навички.

Десять заповідей простого писання і редагування Івана Огієнко

1. Ясний і простий стиль – то найкращий стиль.
2. Пильнуймо писати так, щоб усі зрозуміли написане.
3. Думаймо про це, починаючи писати чи редагувати.
4. Ніколи не забуваймо про те, що наше писання може читати
навіть не зовсім підготовлений читач.
5. «Популярний» виклад корисніший за «науковий».

6. Нема стилю «наукового» й «ненаукового»– є тільки стиль

ясний і неясний.
7. Хто пише неясно, той проповідує в пустелі.
8. Поділ способів думання на «інтелігентський» і «народний» є
некоректним.
9. «Інтелігентського» способу думання широка публіка не розуміє.
10.«Інтелігентський» спосіб писання і редагування шкодить
розвитку нашої культури, бо його розуміє тільки обмежене
коло читачів; кожен працівник пера мусить дбати, аби у
його писаннях переважав спосіб простий і ясний.

Завдання 2.

До поданих слів підберіть англійський відповідник та власний

(український аналог):
Апелювати (оскаржувати) – to appeal
Превалювати (переважати) – to prevail
Екстраординарний (надзвичайний, небуденний) – extraordinary
Лімітувати (обмежувати) – to limit
Локальний (місцевий) – local
Прерогатива (привілей, перевага) – prerogative
Пролонгувати (продовжувати) – to prolong, continue
 Репродукувати (відтворювати) – to reproduce
Прогресувати (поступово зростати) – to progress
Прецизійний (точний) – precise
Провізорно (попередній, тимчасовий) – provisionally

Виправте помилки (згадайте плеоназм) та підберіть англійський

відповідник:
дублювати двічі = дублювати – duplicate
дивний парадокс = парадокс – paradox
дві альтернативи = альтернативи – alternatives
окремі епізодичні явища = епізодичні явища – episodic
phenomena
перспектива на майбутнє = перспектива – prospect
прогресивно розвиватися = розвиватися – progress
період часу = період – period