Міністерство освіти і науки України

Дніпровський державний аграрно-

економічний університет

Професійна комунікація
Методичні вказівки

Дніпро 2022
1
 УДК 159.923:06.05(07)
ББК 88.5. я 7
Ж 85
Професійна комунікація. Методичні вказівки - Дніпро:
ДДАЕУ, 2022. – 38 с.

Посібник містить теми з курсу «Професійна

комунікація». Методичні поради до кожної з тем
зорієнтують, як правильно підібрати літературу, визначити
найголовніше у потоці наявної інформації та звернути
увагу на найсуттєвіші моменти кожного питання теми.
Питання для самоконтролю допоможуть перевірити рівень
засвоєння інформації.
Видання також включає питання до заліку та
список рекомендованої літератури.

Укладач:
Стасюк Тетяна Валеріївна, доктор філологічних наук,
професор кафедри, завідувач кафедри філології
Дніпровського державного аграрно-економічного
університету
Рецензенти:
Болотнікова Алла Петрівна, кандидат філологічних
наук, доцент, завідувач кафедри загального мовознавства
та іноземних мов Національного університету «Полтавська
політехніка імені Юрія Кондратюка»
Крамаренко Тетяна Володимирівна, кандидат
педагогічних наук, доцент, доцент кафедри філології
Дніпровського державного аграрно-економічного
університету

Стасюк 2022

2
 Мета та завдання курсу
Метою викладання навчальної
дисципліни «Професійна
комунікація» є формування
комунікативних
компетентностей майбутнього
фахівця залежно від ситуації
фахового спілкування -
спеціальні (фахові, предметні):
професійні знання, вміння та
навички фахового спілкування,
володіння вербальними та
невербальними засобами
вираження думки в усній та
письмовій формі.
Завданнями є:
- формування у студентів
системи знань зі специфіки
психології ділового
спілкування; фахової
термінології та
комунікативних основ
спілкування;
- поновлення та поглиблення
знань з психології, соціології,
менеджменту, економіки,
здобутих за попередні роки
навчання;
- піднесення рівня культури
усного і писемного ділового
мовлення;
- формування професійного
словника та збагачення знань
студентів відомостями з різних
галузей науки.
3
The aim and tasks of the course
The purpose of teaching the
discipline "Professional
Communication" is the formation of
communicative competencies of the
future specialist depending on the
situation of professional
communication - special
(professional, subject): professional
knowledge, skills and abilities of
professional communication, verbal
and nonverbal means of expression
orally and in writing.
The tasks are:
- formation of students' knowledge
system on the specifics of the
psychology of business
communication; professional
terminology and communicative
bases of communication;
- renewal and deepening of
knowledge in psychology,
sociology, management, economics,
acquired in previous years of study;
- raising the level of culture of oral
and written business speech;
- formation of a professional
vocabulary and enrichment of
students' knowledge with
information from various fields of
science.
 Структура курсу
Контроль
Нормативні дані (кількість навчальної
годин) роботи
Аудиторні Самостійна
Форма Навчання

Всього (год.)заняття робота

Опрацювання Підсумковий

Cемінарські
тем контроль

заняття
Семестр

самостійної (залік)
Лекції
Курс

роботи

Ден 1, 2 72 16 16 40 2 семестр
на 1
ск

4
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З
КУРСУ
АДРЕСАНТ – один із
комунікантів; той, хто породжує
висловлення, тобто мовець або
автор тексту. У дискурсі
відбувається розщеплення
адресанта на реальну
особистість того, хто породжує
повідомлення; функцію
адресанта (автора) як
відображення в тексті його
світогляду, оцінок, позицій і
сприйняття такої функції
реальним адресатом.
АДРЕСАТ – один із
комунікантів, на якого
спрямована й розрахована
мовленнєва дія того, хто
породжує висловлення, тобто
співрозмовник або читач,
реципієнт повідомлення.
Залежно від способу
адресованості реальний адресант
може бути конкретним,
груповим або масовим за
умови адресованості будь-кому.
ВЕРБАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ –
цілеспрямована
лінгвопсихоментальна діяльність
адресанта й адресата у процесі
інформаційного обміну та
впливу на співрозмовника за
допомогою знаків природної
мови. Інформаційний обмін
передбачає передачу різних
5
TERM GLOSSARY
ADDRESSEE - one of the
communicators; the one who
generates the statement, ie the
speaker or the author of the text.
In discourse there is a splitting of
the addressee into the real
identity of the one who generates
the message; the function of the
addressee (author) as a reflection
in the text of his worldview,
assessments, positions and
perception of such a function by
the real addressee.
ADDRESSEE is one of the
communicators to whom the
speech action of the person who
generates the utterance is
directed and calculated, ie the
interlocutor or the reader, the
recipient of the message.
Depending on the method of
addressing, the real addressee
can be specific, group or mass,
provided that it is addressed to
anyone.
VERBAL COMMUNICATION
- purposeful linguopsycho-
mental activity of the addressee
and the addressee in the process
of information exchange and
influence on the interlocutor with
the help of natural language
signs. Information exchange
involves the transfer of various
змістів: денотативного,
конотативного, прагматичного,
естетичного і т. ін. - і спонукає
до певної «відповідної» дії.
Вплив адресата має на меті
коригування його актуальної
поведінки, зміну структур і
сценаріїв свідомості,
психологічних станів, оцінок
тощо.
ВИРАЗНІСТЬ МОВЛЕННЯ –
комунікативна якість писемного
чи усного мовлення. Полягає в
доборі мовленнєвих одиниць
(слів, речень), що найточніше,
оригінально, переконливо
передають думку
висловлювання, привертають
увагу читачів або слухачів,
впливають на їхні емоції та
почуття. В основі В. м. лежать
деяка незвичність, новизна,
своєрідність.
ВНУТРІШНЄ МОВЛЕННЯ
(ЕНДОФАЗІЯ) – механізм
розумової діяльності людини;
беззвучне мовлення, основними
функціями якого є опрацювання
й усвідомлення інформації,
планування програми
майбутнього мовленнєвого
висловлювання.
ДИСКУРС – сукупність
взаємопов’язаних висловлювань
(текстів), що реалізуються в
6
meanings: denotative,
connotative, pragmatic, aesthetic,
etc. - and encourages a certain
"appropriate" action. The
influence of the addressee is aimed
at correcting his current behavior,
changing the structures and
scenarios of consciousness,
psychological states, assessments
and more.
SPEECH EXPRESSIVENESS -
communicative quality of written
or oral speech. It consists in the
selection of speech units (words,
sentences) that most accurately,
original, convincingly convey the
idea of expression, attract the
attention of readers or listeners,
affect their emotions and
feelings. Some unusualness,
novelty, and originality are the
basis of mathematics.
INTERNAL SPEECH
(ENDOPHASIA) - the
mechanism of human mental
activity; silent speech, the main
functions of which are the
processing and awareness of
information, planning the
program of future speech.
DISCOURSE - a set of
interrelated statements (texts)
that are implemented in certain
певних соціально-культурних,
часових і просторових умовах з
урахуванням діяльності
учасників комунікації (адресата
й адресанта); процес
вербального й невербального
спілкування. Мінімальною
одиницею Д. є мовленнєвий акт.
ДИСКУСІЯ – усна (або
писемна) форма організації
мовлення, у процесі якої
розглядаються протилежні точки
зору; комунікативна взаємодія
групи учнів, що організовується
для обміну думками,
обговорення спірного питання.
ДИСПУТ – форма організації
попередньо підготовленого
публічного обговорення
складного суперечливого
питання (про переглянутий
кінофільм, виставу тощо), у ході
якої наявні різні (іноді
протилежні) погляди. Диспутом
називають форму навчання
(урок), що будується на основі
заздалегідь підготовленої
дискусії й передбачає
обговорення складного питання.
Мета диспуту – надати
можливість колективно пройти
шляхом пошуку істини.
7
socio-cultural, temporal and
spatial conditions, taking into
account the activities of
participants in communication
(addressee and addressee); the
process of verbal and nonverbal
communication. The minimum
unit of speech is the speech act.
DISCUSSION - oral (or written)
form of speech organization, in
the process of which opposing
points of view are considered;
communicative interaction of a
group of students, organized for
the exchange of ideas, discussion
of controversial issues.
DISPUTE is a form of
organizing a pre-prepared public
discussion of a complex
controversial issue (about a
revised film, play, etc.), during
which there are different
(sometimes opposite) views.
Dispute is a form of learning
(lesson), which is based on a pre-
prepared discussion and involves
discussing a complex issue. The
purpose of the dispute is to
provide an opportunity to
collectively walk the path of
truth.
ДІАЛОГ – форма мовлення;
ситуаційно зумовлене
спілкування двох або кількох
осіб, комунікативні ролі яких
інверсуються (мовець стає
адресантом, а адресат
перетворюється на мовця,
адресатом якого є перший
мовець), за умови визнання
учасниками спілкування
спільної мети й напрямку
комунікації.
ДОРЕЧНІСТЬ МОВИ –
комунікативна якість мови;
добір, організація мовних
засобів, що роблять мову
відповідною меті, умовам,
ситуації спілкування.
Розрізняють доречність
стильову, контекстуальну,
ситуативну, особистісно-
психологічну.
ДОРЕЧНІСТЬ МОВЛЕННЯ –
неодмінна ознака стилістично
досконалого, довершеного,
бездоганного за своїм змістом і
структурою мовлення, яка
найбільше відповідає тій
конкретній ситуації, за якої і
задля якої реалізується
мовлення.
ДОСТАТНІСТЬ МОВИ –
комунікативна якість мови, яка
виражає поняття кількості
мовної інформації і відповідає
8
DIALOGUE - a form of speech;
situationally conditioned
communication of two or more
persons whose communicative
roles are inverted (the speaker
becomes the addressee and the
addressee becomes the speaker
whose addressee is the first
speaker), provided that the
participants recognize the
common goal and direction of
communication.
RELEVANCE OF LANGUAGE
- communicative quality of
language; selection, organization
of language tools that make the
language appropriate to the
purpose, conditions, situations of
communication. There are
stylistic, contextual, situational,
personal and psychological
relevance.
THE RELEVANCE OF
SPEECH - an indispensable
feature of stylistically perfect,
perfect, flawless in its content
and structure of speech, which
best corresponds to the specific
situation in which and for which
the speech is realized.
SUFFICIENCY OF
LANGUAGE - communicative
quality of language, which
expresses the concept of the
вимогам певного
функціонального стилю
літературної мови, логічній
завершеності думки.
ДОСТУПНІСТЬ МОВИ –
комунікативна якість мови;
здатність даної форми мови бути
зрозумілою комунікантам,
полегшувати сприйняття
вираженої інформації;
відповідність повідомлення
комунікативній
сприйнятливості.
ДОЦІЛЬНІСТЬ МОВИ –
комплекс комунікативних
якостей, який виникає у процесі
спілкування. Доцільність
зумовлюється мовною
свідомістю, функціональними
стилями, соціальними ролями,
ситуацією спілкування,
різноманітністю комунікативних
завдань та умов.
ЕКСПРЕСИВНІСТЬ – ознака
інтенсифікації значення слів за
шкалою зменшення чи
збільшення денотативних і
конотативних ознак, зокрема
логічного змісту, оцінок й
емотивності. Експресивність
переважно пов’язується з
різними видами оцінок й
емоціями суб’єкта мовлення й
9
amount of linguistic information
and meets the requirements of a
certain functional style of literary
language, the logical
completeness of thought.
LANGUAGE ACCESSIBILITY
- communicative quality of
language; the ability of this form
of language to be understandable
to communicators, to facilitate
the perception of expressed
information; correspondence of
the message to communicative
receptivity.
EXPEDIENCE OF
LANGUAGE - a set of
communicative qualities that
arises in the process of
communication. Expediency is
determined by language
consciousness, functional styles,
social roles, communication
situation, variety of
communicative tasks and
conditions.
EXPRESSIVENESS is a sign of
intensification of the meaning of
words on a scale of decrease or
increase of denotative and
connotative signs, in particular
logical content, evaluations and
emotionality. Expressiveness is
mainly associated with different
types of evaluations and emotions
of the subject of speech and is a
є засобом увиразнення тексту.
Експресивність у цьому значенні
вважається ширшою за
емоційність за рахунок
експресивізації логічних
компонентів.
ЕМОЦІЙНІСТЬ МОВИ –
комунікативна якість мови, що
виражає індивідуальний лад
почуттів, переживань, настроїв,
суб'єктивне ставлення осо-
бистості до висловлюваного,
уникання експресивного
дисонансу.
ЕСТЕТИЧНІСТЬ МОВИ –
комунікативна якість мови;
оптимальний відбір й
організація відповідно до
комунікативних умов і завдань
самого змісту, оптимальне мовне
оформлення змісту, гармонія та
цілісність тексту, якісність його
зовнішнього оформлення у
писемній формі і виконання в
усній.
ЕФЕКТИВНІСТЬ
КОМУНІКАЦІЇ –
комунікативний параметр, що
визначає досягнення
комунікативного
співробітництва (кооперації) між
адресантом й адресатом і
спрямований на такий спосіб
організації концептуальної
10
means of expressing the text.
Expressiveness in this sense is
considered broader than
emotionality due to the
expressiveness of logical
components.
EMOTIONALITY OF
LANGUAGE - communicative
quality of language, which
expresses the individual system
of feelings, experiences, moods,
subjective attitude of the
individual to the utterance,
avoidance of expressive
dissonance.
AESTHETICS OF LANGUAGE
- communicative quality of
language; optimal selection and
organization in accordance with
the communicative conditions
and tasks of the content itself,
optimal language design of the
content, harmony and integrity of
the text, the quality of its
external design in writing and
oral performance.
EFFICIENCY OF
COMMUNICATION is a
communicative parameter that
determines the achievement of
communicative cooperation
(cooperation) between the
addressee and the addressee and
is aimed at organizing the
conceptual structure of the text,
структури тексту, який сприяє which helps to understand the
розумінню тексту з text with minimal effort for the
мінімальними зусиллями для reader.
читача.

ЗМІСТОВНІСТЬ МОВИ – CONTENT OF LANGUAGE -

комунікативна якість мови, що
визначається інформаційним
наповненням висловлюваного,
відповідністю його темі
повідомлення.
communicative quality of
language, which is determined
by the information content of the
utterance, its relevance to the
topic of the message.

ЗМІСТОВНІСТЬ МОВЛЕННЯ – CONTENT OF SPEECH - a

глибоке осмислення теми й deep understanding of the topic
головної думки висловлювання, and the main idea of the
докладне ознайомлення з statement, a detailed
наявною інформацією цієї теми; acquaintance with the available
різнобічне та повне розкриття information on this topic;
теми, уникнення зайвого. comprehensive and complete
disclosure of the topic, avoidance
of excess.
ІНТЕНСИВНІСТЬ МОВЛЕННЯ SPEECH INTENSITY (from
(від лат. іntensіо – напруження, Latin intensity - tension,
посилення) – сила вимови звуків, amplification)
слів, мовних тактів, що залежить - the strength of pronunciation of
від амплітуди коливань sounds, words, speech beats,
голосових зв'язок і пов'язана з which depends on the amplitude
особливостями мовного of oscillations of the vocal cords
дихання. and is associated with the
peculiarities of speech breathing.

ІНТЕРАКТИВНІСТЬ – текстово- INTERACTIVITY is a text-

дискурсивна категорія,
представлена суб’єктно-
об’єктно-суб’єктною взаємодією
адресанта й адресата на підставі
знакового континууму тексту,
інтенцій, стратегій, тактик
discursive category represented
by the subject-object-subject
interaction of the addressee and
the addressee on the basis of the
sign continuum of the text,
intentions, strategies,

11
комунікації та програми
адресованості повідомлення
тексту.
КОМУНІКАНТ – особистість,
яка здійснює комунікативний
акт передачі інформації або
сприймає й інтерпретує її.
КОМУНІКАТИВНА
КОМПЕТЕНЦІЯ – здатність
мобілізувати різноманітні знання
мови (мовну компетенцію),
паравербальних засобів,
ситуації, правилі норм
спілкування у відповідних
контекстах чи ситуаціях.
Комунікативна компетенція
передбачає володіння не лише
знаннями, а й уміннями й
навичками побудови
інтенційно-стратегічної
програми комунікації,
дотримання її і контролю за нею
у процесі спілкування; орієнтації
на співрозмовника,
передбачення його реакції;
вибору мовних і паравербальних
засобів комунікації і їхнього
декодування; подолання
комунікативних перешкод,
усунення комунікативних шумів,
виходу із комунікативного
цейтноту тощо.
К. к. складається з мовленнєвої
компетенції (уміння
застосовувати знання мови на
12
communication tactics and the
addressing program of the text
message.
COMMUNICATOR - a person
who performs a communicative
act of transmitting information or
perceives and interprets it.
COMMUNICATIVE
COMPETENCE - the ability to
mobilize a variety of knowledge
of language (language
competence), paraverbal means,
situations, rules of
communication in relevant
contexts or situations.
Communicative competence
involves the possession of not
only knowledge but also skills of
construction of the intentional-
strategic program of
communication, its observance
and control over it in the course
of communication; focusing on
the interlocutor, predicting his
reaction; choice of speech and
paraverbal means of
communication and their
decoding; overcoming
communication barriers,
eliminating communication
noise, getting out of
communicative time lag, etc.
Competence consists of speech
competence (the ability to apply
language knowledge in practice,
практиці, користуватися
мовними одиницями), мовної
компетенції (знання одиниць
мови та правил їх поєднання),
предметної компетенції (уміння
на основі активного володіння
загальною лексикою
відтворювати в свідомості
картину світу), прагматичної
компетенції (здатність до
здійснення мовленнєвої
діяльності, зумовленої
комунікативною метою, до
вибору необхідних форм, типів
мовлення, урахування
функціонально-стильових
різновидів мовлення).
КОМУНІКАТИВНА
ПОВЕДІНКА – сукупність
правил і традицій вербального і
невербального спілкування, що
склалися в тому або іншому
соціумі і реалізуються у процесі
комунікації.
КОМУНІКАТИВНИЙ НАМІР
(ІНТЕНЦІЯ) – конкретно
визначена мета висловлювання
мовця, що є регулятором
мовленнєвої поведінки
партнерів. На визначення
комунікативних намірів
впливають мотивація, потреба,
умови ситуації та ін.
13
use language units), language
competence (knowledge of
language units and the rules of
their combination), subject
competence (the ability to
actively reproduce a picture of
the world based on active
mastery of common vocabulary).
pragmatic competence (the
ability to carry out speech
activities due to the
communicative purpose, to
choose the necessary forms,
types of speech, taking into
account the functional and
stylistic varieties of speech).
COMMUNICATIVE
BEHAVIOR - a set of rules and
traditions of verbal and
nonverbal communication that
have developed in a given
society and are implemented in
the process of communication.
COMMUNICATIVE
INTENTION (INTENTION) - a
specific goal of the speaker,
which is a regulator of speech
behavior of partners. The
definition of communicative
intentions is influenced by
motivation, need, conditions of
the situation, etc.
КОМУНІКАТИВНІ ЯКОСТІ
МОВИ – реальні властивості,
характеристики її змістового
наповнення і формального
вираження, що складаються на
основі певних типів відношень
(―мова — мовлення‖, ―мова —
мислення‖, ―мовлення —
дійсність‖, ―мова — людина
(адресат)‖, ―мова — умови
спілкування‖ та ін.). Розрізняють
такі комунікативні якості мови:
правильність, точність,
логічність, чистота, образність,
виразність та ін.
КОМУНІКАЦІЯ (від лат.
соmmипісо — спілкуюсь з
кимось) – спілкування, передача
інформації, думок, почуттів,
волевиявлень людини.
Розрізняють міжособистісну,
масову комунікацію – за типом
відносин між учасниками;
мовленнєва (письмова й усна) –
за засобом; в) паралінгвістична
(жести, міміка); г) речово-
знакова (продукти виробництва,
образотворчого мистецтва та
ін.).
КОНТАКТНЕ (ОСОБИСТІСНЕ)
СПІЛКУВАННЯ – це таке
спілкування, у процесі якого в
людини, яка вступає в контакт,
проявляється доброта як якість її
особистості. Основна мета
особистісного спілкування –
14
COMMUNICATIVE
QUALITIES OF LANGUAGE -
real properties, characteristics of
its content and formal
expression, formed on the basis
of certain types of relations
"language - speech", "language -
thinking", "speech - reality",
"language - person (addressee)",
"Language - conditions of
communication", etc.). There are
the following communicative
qualities of language: correctness,
accuracy, logic, purity, imagery,
expressiveness, etc.
COMMUNICATION (from
Latin сомиписо - I communicate
with someone) - communication,
transfer of information, thoughts,
feelings, expressions of will.
There are interpersonal, mass
communication - by type of
relationship between
participants; speech (written and
oral) - by means; c)
paralinguistic (gestures, facial
expressions); d) material
(products of production, fine arts,
etc.).
CONTACT (PERSONAL)
COMMUNICATION is a
communication in the process of
which a person who comes into
contact shows kindness as a
quality of his personality. The
main purpose of personal
забезпечення існування і
представлення його
внутрішнього світу, а тим самим
і особистості. В умовах
контактного спілкування
виробляються специфічні межі
не лише зовнішньої поведінки, а
й „дозволеного‖ та
„очікуваного‖ в цій групі
розкриття внутрішнього світу
особистості на межі її
суверенності.
КОНТЕКСТ – сукупність умов
висловлювання. Контекст може
бути явним (експліцитним) –
вербальним і невербальним,
таким, що підлягає
спостереженню, прихованим
(імпліцитним), таким, що не
підлягає безпосередньому
спостереженню. У процесі
навчання мови необхідно
враховувати обидва види
контексту: аналізувати мовні
одиниці у взаємозв’язку та
взаємозумовленості, з
урахуванням ситуації
спілкування, розуміти
прихований зміст
висловлювання.
КРЕАТИВНІСТЬ – 1) мовна
здатність людини породжувати і
розуміти безкінечну кількість
висловлень з огляду на кінцеве
число мовних засобів; 2)
принцип залучення нової
15
communication - to ensure the
existence and representation of
his inner world, and thus the
individual. In the conditions of
contact communication specific
limits of not only external
behavior, but also "allowed" and
"expected" in this group of
disclosure of the inner world of
the individual on the border of
his sovereignty are developed.
CONTEXT - a set of conditions
of expression. The context can be
explicit (explicit) - verbal and
non-verbal, observable, hidden
(implicit), not directly
observable. In the process of
learning a language, it is
necessary to take into account
both types of context: to analyze
the language units in the
relationship and
interdependence, taking into
account the situation of
communication, to understand
the hidden meaning of
expression.
CREATIVITY - 1) human
language ability to generate and
understand an infinite number of
statements given the finite
number of language tools; 2) the
principle of attracting new
інформації, отримання нових
знань і створення нових
позначень цих знань.
КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ –
дотримання літературних норм
вимови, наголошення,
слововживання, побудови
словосполучень, речень, текстів;
нормативність усної й писемної
мови, шо виражається в її
правильності, точності, ясності,
чистоті, логічності, доречності,
виразності, а також у
різноманітності граматичних
конструкцій, багатстві словника,
дотриманні в писемному
мовленні орфографічних і
пунктуаційних норм.
МІЖКУЛЬТУРНА
КОМУНІКАЦІЯ – різновид
комунікації, протиставлений
монокультурній комунікації,
який характеризується
належністю співрозмовників до
різних культур.
МІЖОСОБИСТІСНЕ
СПІЛКУВАННЯ – характерне
для первинних груп, в яких усі
члени підтримують між собою
безпосередні контакти і
спілкуються один із одним.
МОВЛЕННЄВА
КОМПЕТЕНЦІЯ – складова
комунікативної компетенції;
16
information, gaining new
knowledge and creating new
symbols of this knowledge.
CULTURE OF SPEECH -
observance of literary norms of
pronunciation, stress, word
usage, construction of phrases,
sentences, texts; normative oral
and written language, which is
expressed in its correctness,
accuracy, clarity, purity, logic,
relevance, expressiveness, as
well as in
variety of grammatical
constructions, richness of
vocabulary, observance of
spelling and punctuation rules in
written speech.
INTERCULTURAL
COMMUNICATION - a type of
communication, as opposed to
monocultural communication,
which is characterized by the
belonging of interlocutors to
different cultures.
INTERPERSONAL
COMMUNICATION is typical
of primary groups, in which all
members maintain direct contact
with each other and
communicate with each other.
SPEECH COMPETENCE - a
component of communicative
competence; human activity
діяльність людини, спрямована
на розуміння або створення
тексту (усного чи писемного),
що здійснюється в процесі
мовленнєвої діяльності.
МОВЛЕННЄВИЙ ВПЛИВ –
мовленнєва дія адресанта.
Керована цільовою установкою
мовного спілкування.
Спрямована на зміну поведінки,
психологічних станів, свідомості
адресата, оцінки ним певного
явища і ін.
МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ –
мікросистема національно-
специфічних стереотипних
стійких формул спілкування,
прийнятих суспільством для
встановлення контакту
співрозмовників, дотримання
або ж припинення спілкування.
МОВЛЕННЄВИЙ ЖАНР –
одиниця мовлення як системно
організованої репрезентації
мови, дискурсивний інваріант,
зразок ідеальної природи, що
характеризується певним
тематичним змістом,
композиційною структурою,
відбором фонетичних, лексико-
фразеологічних, граматичних,
стилістичних засобів й
інтенційно-прагматичними
особливостями.
17
aimed at understanding or
creating a text (oral or written),
which is carried out in the
process of speech activity.
SPEECH INFLUENCE - speech
action of the addressee. Controlled
by the target setting of language
communication. It is aimed at
changing the behavior,
psychological states, consciousness
of the addressee, his assessment of
a certain phenomenon, and others.
SPEECH ETIQUETTE is a
microsystem of nationally
specific stereotypical stable
formulas of communication
adopted by society to establish
contact between interlocutors,
adhere to or terminate
communication.
SPEECH GENRE - a unit of
speech as a systematically
organized representation of
language, discursive invariant, a
sample of ideal nature,
characterized by a certain
thematic content, compositional
structure, selection of phonetic,
lexical-phraseological,
grammatical, stylistic means and
intentional features.
МОВЛЕННЄВІ ПОМИЛКИ –
ненавмисні відхилення мовлення
від норм мовної системи й узусу
сфери спілкування, стилістичних
норм, не викликані зміненими
станами свідомості, патологією.
МОВЛЕННЄВІ УМІННЯ –
уміння аналізувати тексти-взірці
різних типів і стилів мовлення,
визначати функції мовних
одиниць у тексті, створювати
власні висловлювання
відповідно до мовленнєвої
ситуації.
МОВЛЕННЄВА ДІЯЛЬНІСТЬ –
мовне спілкування в конкретних
ситуаціях, у яких реалізується
необмежена можливість
створення нових змістів, нових
текстів із обмеженої кількості
одиниць мовної структури.
МОВНА ОСОБИСТІСТЬ – це
такий носій мови, який добре
володіє системою лінгвістичних
знань (знає поняття і відповідні
правила), репродукує
мовленнєву діяльність, має
навички активної роботи зі
словом, дбає про мову і сприяє її
розвитку. Мовна особистість –
мовець, який забезпечує
розширення функцій мови,
творення україномовного
18
SPEECH ERRORS -
unintentional deviations of
speech from the norms of the
language system and the
narrowness of the sphere of
communication, stylistic norms,
not caused by altered states of
consciousness, pathology.
SPEECH SKILLS - the ability to
analyze sample texts of different
types and styles of speech, to
determine the functions of
language units in the text, to
create their own statements in
accordance with the speech
situation.
SPEECH ACTIVITY - language
communication in specific
situations in which the unlimited
possibility of creating new
meanings, new texts from a
limited number of units of
language structure is realized.
LANGUAGE PERSONALITY
is a native speaker who is well
versed in the system of linguistic
knowledge (knows the concepts
and relevant rules), reproduces
speech activity, has the skills to
actively work with the word,
cares about language and
promotes its development.
Linguistic personality - a speaker
who expands the functions of
language, creating a Ukrainian-
середовища в усіх сферах
суспільного життя, виявляє
природне бажання повернутися
у повсякденному спілкуванні
до рідної мови, до відродження
культури, традицій народу, до
вироблення зразків
висококультурного
інтелектуального спілкування
літературною мовою.
МОВНА САМОСВІДОМІСТЬ –
усвідомлення людиною самої
себе як мовної особистості, своєї
мовної діяльності в соціумі.
МОВНА СТІЙКІСТЬ – таке
суспільно-політичне явище, в
основі якого перебувають
національні традиції;
національна свідомість та
солідарність; національна
культура, духовна і матеріальна;
національний мир і
співробітництво з іншими
народами, що живуть на
території відповідного народу.
МОВНЕ ЧУТТЯ – мовний смак,
що забезпечує ефективну
комунікативну діяльність мовця,
знання ним норм сучасної
літературної мови в їх
зіставленні зі стильовими
нормами, в зіставленні з
історично мінливими
літературними нормами. М. ч.
19
speaking environment in all
spheres of public life, shows a
natural desire to return in
everyday communication to the
native language, to revive
culture, traditions, to develop
examples of highly cultural
intellectual communication in
literary language.
LANGUAGE SELF-
CONSCIOUSNESS - a person's
awareness of himself as a
linguistic person, his language
activities in society.
LINGUISTIC RESISTANCE is
a socio-political phenomenon
based on national traditions;
national consciousness and
solidarity; national culture,
spiritual and material; national
peace and cooperation with other
peoples living in the territory of
the respective people.
LANGUAGE SENSE - language
taste, which provides effective
communicative activity of the
speaker, his knowledge of the
norms of modern literary
language in their comparison
with stylistic norms, in
comparison with historically
changing literary norms. M. is
ґрунтується на знанні словника
національної мови, володіння
граматичними законами.
МОНОЛОГ – розгорнуте
висловлювання однієї особи,
звернене до однієї людини або
певного колективу одночасно
для повідомлення інформації,
впливу або спонукання до дії.
НЕВЕРБАЛЬНА
КОМУНІКАЦІЯ –
цілеспрямований процес
інформаційного обміну,
знаковими системами якого
можуть бути біологічно
доцільні поведінкові сигнали
тварин, спрямовані на сумісну
адаптацію до навколишнього
середовища, парамови жестів і
міміки, математична й
комп’ютерна символіка,
мистецтво, гра, телепатичний
зв’язок і т. ін.
ОБРАЗНІСТЬ МОВИ –
комунікативна якість мови,
орієнтована на ви- никнення
додаткових асоціативних
зв'язків, тобто вживання слів і
слово- сполучень у їх
незвичному оточенні, зокрема, їх
переосмислення у тропах.
20
based on knowledge of the
dictionary of the national
language, knowledge of
grammatical laws.
MONOLOGUE - a detailed
statement of one person,
addressed to one person or a
group at a time to communicate
information, influence or
motivate to action.
NON-VERBAL
COMMUNICATION is a
purposeful process of
information exchange, the sign
systems of which can be
biologically appropriate
behavioral signals of animals
aimed at joint adaptation to the
environment, paraphrases of
gestures and facial expressions,
mathematical and computer
symbols, art, games, telepathic
communication and so on. etc.
IMAGE OF LANGUAGE -
communicative quality of
language, focused on the
emergence of additional
associative connections, ie the
use of words and phrases in their
unusual environment, in
particular, their reinterpretation
in the paths.
ОПОСЕРЕДКОВАНЕ
СПІЛКУВАННЯ – це
комунікація, в яку включена
проміжна ланка – третя особа,
технічний засіб або матеріальна
річ. Опосередкування може бути
репрезентоване телефоном як
засобом зв’язку, написаним
текстом (листом), адресованим
іншій людині або посередником.
ОРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО
(від лат. оrator з оrо — говорю) –
майстерність виголошення
усного слова, що ґрунтується на
засвоєнні основних положень
риторики, а також особистих
якостях мовця. Див. жанри
ораторського мистецтва.
ОФІЦІЙНЕ СПІЛКУВАННЯ -
(лат. officialis – урядовий,
службовий), в якому кожний
учасник намагається відповідати
своїй соціальній ролі,
підтримувати стриманий тон,
дотримуватися всіх
формальностей.
ПАРАВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ
КОМУНІКАЦІЇ – супровідні для
вербального мовлення знакові
засоби, що відіграють значну
роль у процесі спілкування,
зокрема реалізують
протишумову програму
мовлення, доповнюють й
уточнюють його, надають
21
MEDIATED
COMMUNICATION is a
communication that includes an
intermediate link - a third party,
technical means or material
thing. Mediation can be
represented by telephone as a
means of communication, written
text (letter), addressed to another
person or mediator.
ORATORICAL ART (from the
Latin orator with oro - I speak) -
the skill of pronouncing the
spoken word, based on mastering
the basic tenets of rhetoric, as
well as personal qualities of the
speaker. See genres of oratory.
OFFICIAL COMMUNICA-
TION - (Latin officialis -
governmental, official), in which
each participant tries to meet
their social role, maintain a
restrained tone, adhere to all
formalities.
PARAVERBAL MEANS OF
COMMUNICATION are
accompanying for verbal speech
symbolic means that play a
significant role in the
communication process, in
particular, implement an anti-
noise program of speech,
supplement and clarify it,
емотивності й експресивності і т.
ін.
ПАУЗА – (лат. pausa, від гр.
pauses – припинення, зупинка в
мовленні) – коротка перерва в
мовленні, у звучанні музичного
твору; один із елементів
інтонації, що бере участь у
звуковій організації речення та
його частин (членуванні,
виділенні відокремлених членів
тощо). Пауза може бути
синтаксична. Попереджувальна,
розділова.
ПЛЕОНАЗМ (від гр.
рlеоnаsmos — надмірність,
перебільшення) –
1) багатослів’я, зворот, який
містить у собі зайві слова з
однаковими чи близькими
значеннями; 2) стилістична
фігура, яка будується як
нагромадження синонімічних
висловів, утворених з
близькозначних слів.
ПОСЛІДОВНІСТЬ МОВЛЕННЯ
– логічність та лаконічність
думки.
ПРАВИЛЬНІСТЬ МОВЛЕННЯ –
повна відповідність мовлення
нормам літературної мови, одна
з основ мовленнєвої культури.
22
provide emotionality and
expressiveness, etc.
PAUSE - (Latin pausa, from
Greek pauses - termination, stop
in speech) - a short break in
speech, in the sound of a piece of
music; one of the elements of
intonation, which participates in
the sound organization of the
sentence and its parts
(articulation, selection of
separate members, etc.). Pause
can be syntactic. Warning,
dividing.
PLEONASM (from gr.
Pleonasmos - redundancy,
exaggeration) -
1) polyglot, an inversion that
contains redundant words with
the same or similar meanings; 2)
stylistic figure, which is built as
an accumulation of synonymous
expressions formed from
synonymous words.
SEQUENCE OF SPEECH -
logic and conciseness of thought.
CORRECTNESS OF SPEECH -
full compliance of speech with
the norms of literary language,
one of the foundations of speech
culture.
РЕЦЕПЦІЯ – (лат. receptio -
прийняття) – сприймання
мовцем (читачем, слухачем)
інформації, зумовлене його
попереднім досвідом та мовною
компетенцією.
РЕЦИПІЄНТ – (від лат. recepiens
- той, що отримує, приймає) –
той, хто сприймає мовну
інформацію.
РИТОРИКА (гр. rhеtогіке —
ораторське мистецтво) –
філологічна дисципліна, що
вивчає способи побудови
художньо виразної мови; наука
красномовства, ораторське
мистецтво. Її місце на стику
цілого ряду дисциплін -
філософії, логіки, психології,
лінгвістики, етики, сценічної
майстерності, літературознав-
ства. Риторика інтегрує в собі
змістові компоненти цих наук.
РИТОРИЧНЕ ЗАПИТАННЯ –
стилістична фігура виразності й
емоційності мови, яка у формі
запитання передає ствердження
чи заперечення.
РИТОРИЧНЕ ЗВЕРТАННЯ –
стилістична фігура, що
будується як висловлювання,
адресована до неживого
предмета, абстрактного поняття,
відсутньої особи тощо.
23
RECEPTION - (Latin receptio -
acceptance) - the perception of
the speaker (reader, listener) of
information due to his previous
experience and language
competence.
RECIPIENT - (from the Latin
recepiens - one who receives,
receives) - one who receives
linguistic information.
RHETORIC (Gr. Rhetogike -
oratory) - a philological
discipline that studies ways to
build an artistically expressive
language; science of eloquence,
oratory. Its place at the junction
of a number of disciplines
- philosophy, logic, psychology,
linguistics, ethics, stage skills,
literary studies. Rhetoric
integrates the semantic
components of these sciences.
RHETORICAL QUESTION - a
stylistic figure of expressiveness
and emotionality of language,
which in the form of a question
conveys a statement or objection.
RHETORICAL ADDRESS - a
stylistic figure that is constructed
as an expression, addressed to an
inanimate object, abstract
concept, missing person, and so
on.
СПІЛКУВАННЯ
(КОМУНІКАЦІЯ) – своєрідна
форма зв’язку людей у процесі
їхньої пізнавально-професійної
діяльності, обмін інформацією,
що здійснюється за допомогою
різних засобів, насамперед мови,
а також дорожніх знаків,
світлових, колірних, звукових
сигналів, предметів-символів
тощо. Засоби передачі
інформації, тобто засоби
спілкування поділяються на
вербальні (словесні) та
невербальні (несловесні).
Невербальні засоби спілкування
– це жести, міміка, рухи, погляд,
поза, а також різні несловесні
символи й знаки.
СПОСОБИ СПІЛКУВАННЯ –
засоби регулювання
інтерактивності в комунікації.
Виділяють десять способів
спілкування: домінантний, що
виражає прагнення знизити
статус обличчя співрозмовника;
драматичний, що
характеризується
перебільшеною емоційністю
мовлення; дискусійний, який
передає прагнення довести якусь
тезу, положення; заспокійливий,
спрямований на зниження
тривожності спілкування;
вражаючий, що має на меті
вразити, здивувати, шокувати
співрозмовника; точний, який
24
COMMUNICATION
(COMMUNICATION) - a kind
of communication between
people in the process of their
cognitive and professional
activities, the exchange of
information through various
means, especially language, as
well as road signs, light, color,
sound signals, symbols, etc.
Means of information
transmission, ie means of
communication are divided into
verbal (verbal) and nonverbal
(nonverbal). Non-verbal means
of communication are gestures,
facial expressions, movements,
looks, posture, as well as various
non-verbal symbols and signs.
METHODS OF
COMMUNICATION - means of
regulating interactivity in
communication. There are ten
ways of communication:
dominant, which expresses the
desire to reduce the status of the
interlocutor; dramatic,
characterized by exaggerated
emotional speech; debatable,
which conveys the desire to
prove a thesis, position; soothing,
aimed at reducing the anxiety of
communication; impressive,
which aims to impress, surprise,
shock the interlocutor; accurate,
characterized by accuracy,
unambiguous statements;
характеризується точністю,
недвозначністю висловлень;
уважний, що виражає
зацікавленість, увагу до
партнера; дружній – як
заохочення до подальшого
спілкування; відкритий – як
щире вираження власної думки,
почуттів; натхненний, що
передбачає часте використання
жестикуляції, міміки тощо.
ТЕКСТ (від лат. tekstum—
тканина, зв'язок, побудова) –
повідомлення, яке складається з
кількох (чи багатьох) речень і
має певну змістову і структурну
завершеність.
ТОЧНІСТЬ МОВЛЕННЯ –
знання й використання у
мовленні точних слів,
словосполучень, зафіксованих у
спеціальних довідниках. Треба
прагнути виражати думку
адекватно предмету, що є
важливою передумовою
якісного, ефективного мовлення,
дієвої комунікації. Негативне
враження може викликати та
ділова людина, яка байдужа до
точного вживання термінів,
багатозначних слів, паронімів.
Це іноді призводить до
зниження її інтелектуального,
професійного авторитету,
професійних втрат на вході-
виході інформації.
25
attentive, expressing interest,
attention to the partner; friendly -
as an encouragement to further
communication; open - as a
sincere expression of one's own
thoughts and feelings; inspired,
which involves the frequent use
of gestures, facial expressions,
etc.
TEXT (from the Latin tekstum -
fabric, connection, construction)
- a message that consists of
several (or many) sentences and
has a certain semantic and
structural completeness.
SPEECH ACCURACY -
knowledge and use in speech of
exact words, phrases recorded in
special reference books. We
must strive to express an opinion
adequately to the subject, which
is an important prerequisite for
quality, effective speech,
effective communication. A
business person who is
indifferent to the exact use of
terms, ambiguous words,
paronyms can also make a
negative impression. This
sometimes leads to a decrease in
its intellectual, professional
authority, professional losses at
the input-output of information.
ФАТИЧНЕ СПІЛКУВАННЯ –
спілкування, у процесі якого
співбесідники встановлюють
(тобто привертають увагу до
себе як до учасника
спілкування), підтримують або
переривають контакт. Серед
засобів фатичного спілкування,
які використовуються
педагогами, використовуються
такі, як будь ласка, дякую,
спасибі.
ФОРМИ МОВЛЕННЯ – усне і
писемне мовлення, що
співвідноситься між собою. Для
форм мовлення характерні такі
ознаки: змістовність, ясність,
точність, логічна послідовність,
переконливість, правильність і
т. ін., у той самий час вони
мають свої особливості. Усне
мовлення первинне за своїм
походженням, а писемне –
вторинне, усне мовлення
відтворюється за допомогою
звукової сторони мови, а
писемне за допомогою
графічних знаків тощо.
ЦІЛІСНІСТЬ (ЦІЛІСТЬ) ТЕКСТУ
– це функціонально-
комунікативна співвіднесеність
тексту з певним (конкретним)
об’єктом. Цілісним не можна
вважати висловлювання,
позбавлене тематичної цілісності.
26
FATIC COMMUNICATION -
communication in the process of
which the interlocutors establish
(ie draw attention to themselves
as a participant in
communication), maintain or
interrupt contact. Among the
means of phatic communication
used by teachers are such, please,
thank you, thank you.
FORMS OF SPEECH - oral and
written speech, which correlates
with each other. Forms of speech
are characterized by the
following features: content,
clarity, accuracy, logical
sequence, persuasiveness,
correctness, etc., at the same time
they have their own
characteristics. Oral speech is
primary in origin, and written -
secondary, oral speech is
reproduced with the sound side
of speech, and written with
graphic signs and so on.
INTEGRITY (INTEGRITY) OF
THE TEXT is the functional-
communicative correlation of the
text with a certain (specific)
object. A statement devoid of
thematic integrity cannot be
considered integral.
ШВИДКІСТЬ МОВЛЕННЯ –
властивість мовлення, що
полягає у кількості виголошених
мовних елементів за одиницю
часу.
ЯКОСТІ МОВЛЕННЯ – це його
реальні змістові та формальні
властивості, як-от: правильність,
чистота, точність, виразність,
багатство, логічність,
доречність.
27
SPEED SPEED is a property of
speech that consists in the
number of spoken language
elements per unit time.
QUALITIES OF SPEECH are its
real semantic and formal
properties, such as: correctness,
purity, accuracy, expressiveness,
richness, logic, relevance.
 ВСТУПНА ЛЕКЦІЯ INTRODUCTORY
LECTURE
Базові поняття для Basic concepts for the
професійної сфери. professional sphere.

Ділова доброчесність – це Business integrity is a moral

моральні принципи,
обов'язкові для дотримання
всіма представниками
професійного середовища.
Така система цінностей
служить орієнтиром і
зразком, на який прийнято
рівнятися.
Виділяється кілька
базових принципів:
- чесність,
- відповідальність,
- сумлінність
- прозорість
- відкритість
- рівність можливостей,
повага до прав і свобод
інших осіб, діяльності,
- дотримання законодавства.
Ціннісні орієнтири важливі
у професійній діяльності.
Вони лежать в основі
дотримання закону та
встановлення нормальних
взаємин серед людей.
principle that must be followed
by all members of the
professional community. Such
a system of values serves as a
guide and a model to be
followed.
There are several basic
principles:
- honesty,
- responsibility,
- honesty
- transparency
- openness
- equality of opportunity,
respect for the rights and
freedoms of others, activities,
- compliance with the law.
Guidelines are important in
professional activities. They
are the basis of the rule of law
and the establishment of
normal relationships among
people.

Професіонал може вдатися A professional can resort to

до нечесності через: dishonesty because of:
- корисні мотиви, - useful motives,
- слабкість духу, - weakness of spirit,
- приховані бажання, - hidden desires,
28
- приховані вигоди,
- пошук користі, наживи,
- заздрість, конкуренцію,
- зловмисну шкоду,
- створення враження тощо.
Порушенням професійної
доброчесності вважається:
- обман, брехня, неправда,
- фабрикація, фальсіфікація,
- підробка, симуляція,
- шахрайство, диверсія,
- блеф, введення в оману,
- підміна понять, неточний
виклад, двозначність,
- перебільшення,
дезінформація,
- недомовляння,
приховування,
- показ на публіку, показна
активність, удавання,
- лжесвідчення, імітація,
- брехливі обіцянки й
переконання,
- плагіат,
- хабарництво.
Дотримання професійної
доброчесності передбачає:
- надання достовірної
інформації, якісно і
кількісно,
- честність і відкритість,
- відкриття джерел і засобів,
- реальне заявлення
можливостей,
- виконання роботи вчасно,
29
- hidden benefits,
- search for benefits, profits,
- envy, competition,
- malicious damage,
- creating an impression, etc.
Violation of professional
integrity is considered to be:
- deception, lies, untruths,
- fabrication, falsification, -
forgery, simulation,
- fraud, sabotage,
- bluff, misleading,
- substitution of concepts,
inaccurate presentation,
ambiguity,
- exaggeration,
misinformation,
- non-negotiation,
concealment,
- public display, ostentatious
activity, pretense,
- perjury, imitation,
- false promises and beliefs,
- plagiarism,
- bribery.
Adherence to professional
integrity includes:
- providing reliable
information, qualitatively and
quantitatively,
- honesty and openness,
- discovery of sources and
means,
- a real statement of
opportunities,
в повному обсязі, з - performance of work on
належною якістю, time, in full, with proper
- єдність слова і діла, quality,
- безкоштовне виконання - unity of word and deed,
обовязків, викриття - free performance of duties,
корупції. exposing corruption.

Комплаєнс – приведення Compliance - bringing the

діяльності компанії у company's activities in line
відповідність до вимог with the requirements of law,
законодавства, corporate, social and ethical
корпоративних, соціальних standards.
та етичних норм.

Виявлення порушення Detection of breach of

професійної доброчесності professional integrity can
може призвести до: lead to:
- заборони на проведення - bans on account
операцій за рахунками; transactions;
- призначення перевірок; - appointment of inspections;
- адмінштрафів; - administrative fines;
- санкцій щодо посадових - sanctions against officials;
осіб; - dismissal of employees,
- звільнення працівників, - termination of activity;
- припинення діяльності; - revocation of the license;
- скасування ліцензії; - recognition of invalidity of
- визнання недійсності economic operations.
економічних операцій.

30
 Тема 1: Психологічна
природа спілкування
План
1.Спілкування: структура і
функції.
2.Спілкування як обмін
інформацією.
3.Спілкування як взаємодія.
4.Спілкування як сприймання
та розуміння одне одного.
5.Роль міжособистісних
взаємин у спілкуванні.
6.Види та рівні спілкування.
Література:
1. Чайка Г.Л. Культура ділового спілкування менеджера:
Навч. посіб. – K., 2005.
2. Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування: Навч.
посіб. – K.: Знання, 2007.
Функції спілкування дуже
різноманітні. Існують різні
підходи до класифікації. Так,
за однією з них виокремлюють
три класи таких функцій:
інформаційно-комунікативний,
Перший з них охоплює все,
що є передаванням і
сприйманням інформації у
психологічному розумінні цих
слів. Ідеться не лише про
готову інформацію, а й таку,
що формується, розвивається.
Psychological nature of
communication
Plan
1. Communication: structure and
functions.
2. Communication as an
exchange of information.
3. Communication as interaction.
4. Communication as perception
and understanding of each other.
5. The role of interpersonal
relationships in communication.
6. Types and levels of
communication.
The functions of communication
are very diverse. There are
different approaches to
classification. Thus, according to
one of them, three classes of
регулятивно-комунікативний
such functions are distinguished: та афе
information-communicative,
regulatory-communicative and
affective-communicative.
The first of them covers
everything that is the
transmission and perception of
information in the psychological
sense of these words. It is not
only about ready-made
information, but also information
that is formed and developed.
31
 Спілкування також
забезпечує не лише пізнання, а
Гі регуляцію поведінки
суб'єктів та їхньої спільної
діяльності. З іншим класом
функцій пов’язані способи
впливу людей одне на одного:
переконання, навіювання,
наслідування. Це регулятивно-
комунікативна функція.
Афективно-комунікативна
функція належить до
емоційної сфери людини -
розмаїття людських емоцій
виникає і виявляється у
спілкуванні.
Communication also provides
not only cognition, but also
regulation of the behavior of
subjects and their joint activities.
Another class of functions is
related to the ways in which
people influence each other:
persuasion, suggestion, imitation.
This is a regulatory and
communicative function.
Affective-communicative
function belongs to the emotional
sphere of man - a variety of
human emotions arises and
manifests itself in
communication.

Якщо взяти іншу основу для If we take another basis for

класифікації, то можна classification, we can distinguish
виокремити і такі Д функції, як such D functions as the
організація спільної organization of joint activities,
діяльності, пізнання людьми people's knowledge of each
одне одного, формування та other, the formation and
розвиток міжособистісних development of interpersonal
взаємин. Використання цієї relationships. Using this
класифікації допомагає classification helps to understand
зрозуміти, що для культури that it is important for the culture
саме ділового спілкування of business communication to
важливо враховувати всіх take into account all the subjects
суб’єктів спільної діяльності. of joint activities.

Усі функції спілкування All the functions of

спостерігаються в житті п communication observed in life
виявляються, як правило, в are manifested, as a rule, in
єдності. unity.

Обмінюючись інформацією, By exchanging information, each

кожний із партнерів і of the partners and the active
активним суб’єктом у процесі subject in the process of joint
спільної діяльності. Важливу activities. An important role is

32
ролі, при цьому відіграє played by the importance of
значущість інформації, information, so that partners try
завдяки чому партнери to develop a common meaning, a
намагаються виробити common understanding of the
загальний зміст, однакове situation. This is possible only if
розуміння ситуації. Це the information is accepted,
можливо лише за умови, що understood and understood.
інформація прийнята, Therefore, the communicative
зрозуміла та осмислена. Тому process combines activity,
в комунікативному процесі communication and cognition.
поєднано діяльність,
спілкування й пізнання.

Загальну модель The general model of

спілкування взято з теорії communication is taken from
інформації, де його розуміють information theory, where it is
як процес, за допомогою якого understood as the process by
закодовано певним джерелом which a message encoded by a
повідомлення передасться particular source is transmitted
через канал зв’язку до through a communication
призначеного пункту, де channel to the designated point
відбувається його where it is decoded. In this
декодування. За такої моделі model, the communicative
комунікативний процес process is seen as the exchange
розглядається як обмін of information between people,
інформацією між людьми, а and its main purpose - to ensure
основна його мета - understanding of the information
забезпечити розуміння that is the subject of exchange.
інформації, що є предметом
обміну.

Обмін інформацією The exchange of information

передбачає також also involves the psychological
психологічний вплив одного influence of one partner and
партнера га іншого з метою її another in order to change it.
зміни. А це можливо лише And this is possible only when
тоді, коли партнери the partners use one or similar
користуються однією або codification and decoding
близькими системами systems.
кодифікації й декодифікації.

33
 Ефективність комунікації
найчастіше визначається тим.
чи вдалося вплинути суб’єктам
спілкування одне на одного чи
уточнювалася, змінювалася,
розвивалася інформація, думка
співрозмовників. Саме в цьому
виявляється специфіка
людської комунікації на
відміну від тієї, що описується
теорією інформації.
Спілкування – це активна
взаємодія його суб’єктів. Вони
по черзі діють одне на одного,
оцінюють дії, сприймають або
не сприймають спрямовані на
них думки, оцінки, почуття.
Якщо один із суб’єктів виявляє
пасивність, спілкування не
відбувається. Іноді бачимо
таку картину: один із '
співбесідників щось
розповідає, інший, як людина
ввічлива, начебто слухає,
проте зацікавленості змістом
не виявляє, ло переданої
інформації ставиться байдуже.
Той, хто говорить, не може
«перенести» свої думки в
голову іншого, залучити його
до активного обговорення.
Отже, взаємодії між ними не
відбулося.
Розрізняють два основних
види міжособистісної
взаємодії: співробітництво, або
кооперацію (досягнення мети
одним із суб’єктів сприяє або
34
The effectiveness of
communication is often
determined by. whether the
subjects of communication
managed to influence each other
or clarified, changed, developed
information, opinion of the
interlocutors. This is the
specificity of human
communication in contrast to that
described by information theory.
Communication is the active
interaction of its subjects. They
take turns acting on each other,
evaluating actions, perceiving or
not perceiving thoughts,
evaluations, feelings aimed at
them. If one of the subjects is
passive, communication does not
take place. Sometimes we see the
following picture: one of the
interlocutors says something, the
other, as a polite person, seems
to listen, but does not show
interest in the content, or
indifferent to the transmitted
information. The speaker cannot
"transfer" his thoughts to the
head of another, involve him in
active discussion. Therefore,
there was no interaction between
them.
There are two main types of
interpersonal interaction:
cooperation, or cooperation
(achieving a goal by one of the
subjects promotes or does not
не заважає реалізації цілей
решти суб’єктів), і actors), and rivalry, or
суперництво, або конкуренцію
(досягнення мети одним із
суб’єктів ускладнює або
взагалі виключає досягнення
цілей іншими суб’єктами).
Інколи ці види взаємодії
позначаються іншими
термінами: згода та конфлікт,
пристосування та опозиція,
асоціація та дисоціація.
В основу іншої класифікації
покладено кількість суб’єктів.
Це може бути взаємодія між
групами, між особистістю та
групою, між особистостями
(діада). Це може бути
взаємодія, в якій певна
підгрупа її членів впливає на
одного з членів. Підгрупа
разом із лідером може діяти на
одного або на кількох членів.
Усі члени групи, у тому числі
лідер, впливають одне на
одного або на кількох членів.
Саме ця класифікація сприяє
побудові концепції
становлення культури
спілкування, особистісному
зростанню тих. хто
продуктивно спілкується.
Взаємодія між учасниками
спілкування супроводжується
сприйманням і розумінням
одне одного. Деякі психологи
вважають, що відбувається
35
interfere with the goals of other
competition (achieving a goal by
one of the subjects complicates
or eliminates goals) other
entities). Sometimes these types
of interaction are denoted by
other terms: consent and conflict,
adaptation and opposition,
association and dissociation.
Another classification is based
on the number of subjects. It can
be an interaction between
groups, between an individual
and a group, between individuals
(dyad). It can be an interaction in
which a certain subgroup of its
members affects one of the
members. A subgroup with a
leader can act on one or more
members. All members of the
group, including the leader,
influence each other or several
members. It is this classification
that contributes to the
construction of the concept of the
formation of a culture of
communication, the personal
growth of those. who
communicates productively.
Interaction between participants
is accompanied by perception
and understanding of each other.
Some psychologists believe that
one person knows another. In
пізнання однієї людини іншою.
У загальному плані можна
зазначити, що сприймання
іншої людини означає
відображення її зовнішніх
ознак, співвіднесення їх з
особистісними
характеристиками індивіда та
інтерпретацію на цій основі її
вчинків.
general, it can be noted that the
perception of another person
means the reflection of his
external signs, their correlation
with the personal characteristics
of the individual and the
interpretation on this basis of his
actions.

Під час пізнання одна During cognition, one person

людина емоційно оцінює іншу, emotionally evaluates another,
намагається зрозуміти її tries to understand his actions,
вчинки, виробити стратегію develop a strategy to change his
зміни її поведінки та behavior and build his own. At
побудувати власну. При цьому the same time there is self-
відбувається усвідомлення awareness through another
себе через іншого за through the mechanisms of
допомогою механізмів identification and reflection. The
ідентифікації та рефлексії. first of them comes down to
Перший з них зводиться до assimilation, identification with
уподібнення, ототожнення another. Reflection in
себе з іншим. Рефлексія у communication is the awareness
спілкуванні - це усвідомлення of how the subject is perceived
того, як суб’єкта сприймають і and evaluated by others.
оцінюють інші.

Відомо, що сприймання та It is known that the perception

розуміння одне одного and understanding of each other
залежать від ряду факторів, depend on a number of factors,
зокрема від установок, обсягу including attitudes, the amount
інформації про інших, of information about others, their
власного світогляду. own worldview. For example, if
Наприклад, якщо у зв'язку з due to certain circumstances we
певними обставинами у нас ще have already formed a positive
до зустрічі з незнайомою attitude towards a stranger before
людиною вже було meeting a stranger, then,
сформовано щодо неї perceiving, we will give her
позитивну установку, то, image mostly positive signs.

36
сприймаючи, ми наділятимемо Otherwise, the interpretation of
її образ переважно the same traits is likely to be
позитивними ознаками. В negative
іншому разі інтерпретація тих
самих рис швидше за все буде
негативною
Інколи, якщо інформації
замало, під час сприймання
людям приписуються певні
характеристики, яких вони
насправді не мають. У цьому
разі негативними
характеристиками найчастіше
наділяються ті люди, яких ми
не любимо, яким ми не
симпатизуємо.
Міжособистісні взаємини у
спілкуванні - це такі
взаємозв’язки між людьми, які
суб’єктивно переживаються та
об’єктивно виявляються в
характері та способах
взаємного впливу. Ці взаємини
мають для людей не менше
значення, ніж їжа та повітря.
Якщо ці стосунки погані, то
продуктивна взаємодія людей,
їхня спільна діяльність стають
неможливими. Нездорові
міжособистісні взаємини
впливають на характер
спілкування. Іноді останнє
зводиться до того, що розмови
про інших ведуться виключно
в категоріях оцінок, а то й за
допомогою «ярликів»,
причому усе малюється чорно-
білими фарбами.
37
Sometimes, when information is
scarce, people are perceived to
have certain characteristics that
they do not actually have. In this
case, negative characteristics are
often given to people we do not
like, whom we do not
sympathize with.
Interpersonal relationships in
communication are those
relationships between people that
are subjectively experienced and
objectively manifested in the
nature and ways of mutual
influence. These relationships are
as important to people as food
and air. If these relationships are
bad, then productive interaction
of people, their joint activities
become impossible. Unhealthy
interpersonal relationships affect
the nature of communication.
Sometimes the latter comes
down to the fact that
conversations about others are
conducted exclusively in the
categories of assessments, and
even with the help of "labels",
and everything is painted in
black and white.
 Отже, важливою рисою Thus, an important feature of
міжособистісних взаємин є interpersonal relationships is
їхня емоційна основа. Одні their emotional basis. Some
люди під час спілкування people during communication
нерідко без особливих зусиль can often easily evoke positive
можуть викликати в інших emotions in others, maintain a
позитивні емоції, good mood. Others bring tension
підтримувати гарний настрій. into the relationship, arouse
Інші вносять у взаємини negative emotions, anxiety.
напруженість, пробуджують Therefore, for successful
негативні емоції, тривогу. communication it is necessary to
Тому для успішного use humanistic orientations in
спілкування варто relationships, to follow an
використовувати гуманістичні empathic way of communication.
орієнтації у взаєминах, The latter involves a more or less
дотримуватися емпатійного accurate perception of the inner
способу спілкування. Останній world of another person while
передбачає більш-менш точне preserving its inherent emotional
сприйманні внутрішнього and semantic nuances. It is these
світу іншої людини зі orientations and manifestations
збереженням притаманних їй of empathy in relationships are
емоційних і змістових the result of a high level of
відтінків. Саме ці орієнтації та communication culture. At the
прояв емпатії у взаєминах є same time, the presence of such a
результатом високого рівна level is the basis on which
культури спілкування. humanistic communicative
Водночас наявність такого attitudes and methods and means
рівня є основою, па якій у of their implementation are
майбутньому формуються formed in the future.
гуманістичні комунікативні
установки та способи й засоби
їхньої реалізації.

Спілкування - це багатови- Communication is a multi-

мірний, полі функціональний, dimensional, multifunctional,
різновидовий процес. У multifaceted process. In
психології є кілька psychology, there are several
класифікацій видів classifications of types of
спілкування. Вони подають communication. They present

38
цей феномен різнопланово.
Найуживанішими є ті, які
можна описати так:
- залежно від специфіки
суб’єктів виокремлюють
міжособистісне, міжгрупове,
міжсоціумне спілкування, а
також спілкування між
особистістю та групою;
- за кількісними
характеристиками суб’єктів
розрізняють самоспілкування,
міжособистісне спілкування та
масові комунікації;
- за характером спілкування
може бути опосередкованим і
безпосереднім, діалогічним і
монологічним:
- за цільовою спрямованістю
розрізняють спілкування
анонімне, функціонально-
рольове, неформальне, у тому
числі інтимно-сімейне.
Кожному з нас щодня
доводиться контактувати з
багатьма незнайомими
людьми. Коли в людини багато
контактів одночасно, їй
хочеться час від часу зняти
нервове напруження, трохи
розслабитися, заспокоїтися.
Тому нерідко люди
намагаються уникнути
контактів у транспорті чи в
черзі: заплющують очі,
гортають газети, дивляться у
39
this phenomenon in various
ways.
The most common are those that
can be described as follows:
- depending on the specifics of
the subjects, interpersonal,
intergroup, intersocial
communication, as well as
communication between the
individual and the group are
distinguished;
- according to the quantitative
characteristics of the subjects
distinguish between self-
communication, interpersonal
communication and mass
communication;
- by the nature of communication
can be indirect and direct,
dialogical and monologue:
- according to the target
orientation, there are anonymous,
functional-role, informal,
including intimate-family
communication.
Each of us has to communicate
with many strangers every day.
When a person has many
contacts at the same time, he
wants to relieve nervous tension
from time to time, relax a little,
calm down. That's why people
often try to avoid contact in
transport or in line: they close
their eyes, turn the pages of
newspapers, look out the
window. If communication takes
place, then on a ritual level.
вікно. Якщо ж спілкування
відбувається, то на
ритуальному рівні.

Спілкування виявляється Communication is evident from

вже з перших хвилин the first minutes of the attitude to
ставлення до ролі, яку ми the role we have chosen. For
обрали. Для функціонально- functional-role communication is
рольового спілкування дуже very important friendliness,
важливі доброзичливість, respect for people, the ability to
повага до людей, вміння see the person. This attitude is
бачити перед собою evidenced by a smile, as well as
особистість. Про таке the ability to say something nice
ставлення свідчить посмішка, to a person.
а також уміння сказати
людині щось приємне.

Нарешті неформальне Finally, informal communication

спілкування передбачає обмін
духовними цінностями. Воно
динамічне, у центрі його -
увага до міжособистісннх
взаємин, а не до престижу чи
меркантильних інтересів.
Особливим різновидом
неформального спілкування є
інтимно-сімейне, яке
стосується кожного з нас.
involves the exchange of
spiritual values. It is dynamic,
focusing on interpersonal
relationships, not on prestige or
mercantile interests. A special
kind of informal communication
is intimate and family, which
affects each of us.

Як бачимо, до класифікації As we can see, there are different

рівнів спілкування існують approaches to the classification
різні підходи. Проте аналіз of levels of communication.
свідчить, що всі вони However, the analysis shows that
включають у тій чи іншій they all include in one form or
формі три основні рівні: another three main levels:
- маніпулювання (від - manipulation (from rude
грубого поводження з treatment to such behavior,
людиною до такої поведінки, where external manifestations
де зовнішні прояви мають are sometimes even pleasant);
іноді навіть приємний - competition, rivalry (from

40
характер);
- конкуренція, суперництво
(від спілкування «коли людина
людині - вовк», до такого, коли
чесне суперництво сприяє
певному рухові вперед);
- співробітництво («людина
людині - людина»). На цьому
останньому рівні можливе
саме олюднення людини, в
якому виявляються
гуманістичні установки,
високий рівень його культури.
Описані функції, види, рівні
спілкування дають його
різнобічну характеристику.
Але більшість людей зводять
спілкування до простого
передавання інформації, тобто
до його інформативно-
комунікативної функції, не
використовуючи діалог для
організації спільної діяльності.
Отже, знання про характерні
особливості спілкування для
кожного, хто їх засвоїть і зуміє
застосувати на практиці,
стануть «кермом і вітрилом»,
які допоможуть гідно жити та
ефективно спілкуватися, до того
ж духовно зростати самим і
допомогти в цьому іншим. Такі
знання й уміння допоможуть
позбутися багатьох ускладнень
у взаєминах людей.
41
communication "when man to
man is a wolf", to one when
honest rivalry promotes a certain
movement forward);
- cooperation ("man to man -
man"). At this last level, it is
possible to humanize man, in
which humanistic attitudes are
manifested, the high level of his
culture.
The described functions, types,
levels of communication give its
versatile characteristics. But
most people reduce
communication to a simple
transfer of information, ie to its
informative and communicative
function, without using dialogue
to organize joint activities.
Thus, knowledge of the
characteristics of communication
for everyone who learns them
and will be able to apply them in
practice, will become a "helm
and sail" that will help to live
with dignity and communicate
effectively, as well as grow
spiritually and help others. Such
knowledge and skills will help to
get rid of many complications in
human relationships.
Запитання для
самоконтролю
1. Що таке спілкування і яка
його структура?
2. Які функції виконує
спілкування?
3. Учому полягає сутність
спілкування як обміну
інформацією?
4. В якому зв’язку
перебувають між собою
спілкування та взаємодія?
5. У чому особливості
спілкування на кожному з його
рівнів?
6. Що дають знання про
психологічну природу
спілкування для майбутньої
професійної діяльності та
особистого життя?
42
Questions for self-control
1. What is communication and
what is its structure?
2. What are the functions of
communication?
3. What is the essence of
communication as an exchange
of information?
4. What is the relationship
between communication and
interaction?
5. What are the features of
communication at each of its
levels?
6. What do you know about the
psychological nature of
communication for future
professional activities and
personal life?
Тема 2: Конфлікти, шляхи
їх попередження та
розв’язання
План
1. Визначення конфлікту.
Конфліктні ситуації.
2. Класифікація конфліктів.
3. Типи соціально-
психологічних конфліктів
на виробництві.
4. Міжособистісні стилі
розв’язання конфліктів.
5. Структурні методи
розв’язання конфліктів.
6. Самостійне розв’язання
конфліктів.
Conflicts, ways to prevent
and resolve them
Plan
1. Definition of conflict.
Conflict situations.
2. Classification of conflicts.
3. Types of socio-
psychological conflicts in the
workplace.
4. Interpersonal styles of
conflict resolution.
5. Structural methods of
conflict resolution.
6. Self-resolution of conflicts.

Література
1. Лозниця В.С. Психологія менеджменту: Навч. посіб.
[Текст] / В.С. Лозниця. – К., 1997.
2. Палеха Ю.І. Ділова етика: Навч. посіб. [Текст] / Ю.І.
Палеха. – 4- вид. – К., 2002.
3. Хміль Ділове спілкування: Навч. посіб. [Текст] /
Хміль. – К.:

Слово «конфлікт» у перекладі з The word "conflict" translated

латиші означає «зіткнення».
Отже, конфлікт - це зіткнення
протилежно спрямованих цілей,
інтересів, позицій, думок, оцінок
тощо. Кожен конфлікт має
зав’язку, розвиток, кульмінацію
і розв’язку.
from Latvian means
"collision". Thus, a conflict is a
clash of oppositely directed
goals, interests, positions,
opinions, assessments, and so
on. Every conflict has a
connection, a development, a
culmination and a solution.

43
Розпочинається конфлікт із
зав’язки, тобто виявлення
суперечностей, які активно чи
пасивно використовуються у
боротьбі. Кульмінація конфлікту
– це усвідомлення основного
протиріччя, яке спричинило
розвиток конфлікту. У
результаті одна із сторін стає
переможеною або в цілому
досягається перемир’я, після
кульмінації конфлікт або
розв'язується, або загасає сам по
собі, або ж конфліктуючі
сторони розводяться примусово.
Деякі науковці додають ще
опісляконфліктний синдром як
психологічний досвід, результат
і психічний стан. Часто
опісляконфліктний синдром
виявляється у вигляді
фрустрації. Це крайня
невдоволеність, блокування
прагнень, тривале негативне
емоційне переживання , що
дезорганізує свідомість і
діяльність.
Коли люди думають і говорять
про конфлікт, вони найчастіше
асоціюють його з агресією,
погрозами, сварками,
ворожістю. Внаслідок цього
утвердилася думка, що конфлікт
- це небажане явище і його, по
можливості, слід уникати, а
якщо він все ж виникне, то
відразу розв’язувати.
Проте конфлікти, конфронтації
не лише можливі, але часом,
особливо у групах високого
рівня розвитку, є бажаними
44
Conflict begins with the
connection, ie the identification
of contradictions that are
actively or passively used in
the struggle. The culmination
of the conflict is the realization
of the main contradiction that
led to the development of the
conflict. As a result, one of the
parties is defeated or a truce is
reached, after the culmination
of the conflict is either resolved
or extinguished by itself, or the
conflicting parties are divorced
by force.
Some scholars add a post-
conflict syndrome as a
psychological experience,
outcome and mental state.
Often after the conflict
syndrome manifests itself in
the form of frustration. This is
extreme dissatisfaction,
blocking aspirations, long-term
negative emotional experience
that disrupts consciousness and
activity.
When people think and talk
about conflict, they often
associate it with aggression,
threats, quarrels, hostility. As a
result, it has been suggested
that conflict is an undesirable
phenomenon and should be
avoided if possible, and if it
does occur, it should be
resolved immediately.
However, conflicts,
confrontations are not only
possible, but sometimes,
especially in high-level groups,
are desirable.
Вони допомагають виявити різні
погляди, одержати додаткову
інформацію, генерувати більшу
кількість альтернатив для
прийняття рішення, вийти на
новин рівень розвитку. Отже,
конфлікт може бути
конструктивним,
функціональним. Тоді він
сприяє підвищенню
ефективності діяльності.
В основі будь-якого конфлікту
лежить конфліктна ситуація.
Конфліктною стає така ситуація,
в якій закладено суб’єктивні
фактори і об’єктивні умови для
зіткнення протилежно
спрямованих інтересів, думок,
оцінок, суджень.
Виділяють такі типи
конфліктних ситуацій та
інцидентів: об’єктивно-
цілеспрямовані; об’єктивно-
нецілеспрямовані; суб’єктивно-
цілеспрямовані; суб’єктивно-
нецілеспрямовані.
Суб’єктивні ситуації - це такі,
які породжуються людиною,
групою або організацією, а
об’єктивні - обставинами.
Якщо в колективі вибухає
конфлікт, то він не повинен
проходити повз увагу керівника.
Останньому необхідно з’ясувати
справжню причину конфлікту,
мотиви поведінки людей у цій
ситуації, спрогнозувати можливі
наслідки, до яких все це може
призвести, виробити стратегію
своєї поведінки, а також
стратегію дій на випадок виходу
45
They help to reveal different
views, get more information,
generate more alternatives for
decision-making, go to the new
level of development. Thus, the
conflict can be constructive,
functional. Then it helps to
increase efficiency.
At the heart of any conflict is a
conflict situation. Conflicting is
a situation in which there are
subjective factors and objective
conditions for the clash of
opposing interests, opinions,
assessments, judgments.
There are the following types
of conflict situations and
incidents: objective and
purposeful; objectively
unfocused; subjectively
purposeful; subjectively
unfocused.
Subjective situations are those
that arise from a person, group,
or organization, and objective
situations are those that arise.
If a conflict erupts in the team,
it should not go unnoticed by
the leader. The latter needs to
find out the real cause of the
conflict, the motives of
people's behavior in this
situation, to predict the
possible consequences of all
this, to develop a strategy for
their behavior, as well as a
strategy for action out of
ситуації з-під контролю.
1. Конфлікти можна
класифікувати за різними
основами. За характером прояву
вони бувають: відкритими та
прихованими, або такими, що
тліють.
Залежно від кількості опонентів
конфлікт бувають: між
груповими, між групою та
особистістю, міжособистісними
та внутрішньоособистісними. До
особливої групи належать
конфлікти міжнаціональні.
Внутрішньоособистісний
конфлікт найчастіше виникає,
коли людина намагається
вчинити одночасно протилежно
спрямовані дії. К.Левін визначив
три типи
внутрішпьоособистісних
конфліктів:
а) «наближення —
наближення», коли доводиться
вибирати між двома однаково
привабливими альтернативами,
проте такими, що вимагають
протилежних дій;
б) «наближення - віддаленим»,
коли одна і та ж мета є
привабливою і одночасно
непривабливою:
в) «віддалення - віддалення»,
коли треба вибирані між двома
однаково непривабливими
альтернативами.
Міжособистісний конфлікт
найбільш поширений. Скажімо.
Два працівники приходять до
керівника з протилежними за
змістом пропозиціями. Кожний
із них вважає, що його ідея
46
control.
1. Conflicts can be classified
on various grounds. By the
nature of their manifestation,
they are: open and hidden, or
smoldering.
Depending on the number of
opponents, conflicts occur:
between groups, between group
and individual, interpersonal
and intrapersonal. A special
group includes interethnic
conflicts.
Intrapersonal conflict most
often occurs when a person
tries to take opposite actions at
the same time. K. Levin
identified three types of
intrapersonal conflicts:
a) "approximation -
approximation", when you
have to choose between two
equally attractive alternatives,
but those that require opposite
actions;
b) "approximation - remote",
when the same goal is
attractive and at the same time
unattractive:
c) "removal - removal", when
you have to choose between
two equally unattractive
alternatives.
Interpersonal conflict is the
most common. Let's say. Two
employees come to the
manager with opposite
proposals. Each of them
believes that his idea is better.
краща. Неможливо
задовольнити обох, тому будь-
яке рішення може призвести до
конфлікту.
Конфлікт між особистістю та
групою буває, коли один член
групи хоче, виконуючи
додаткову роботу чи
перевиконуючи норми, заробити
більше грошей, а інші члени
групи сприймають це негативно.
Міжгруповий конфлікт виникає,
коли внаслідок розбіжності н
цілях починають конфліктувати
між собою функціональні групи
в одному виробничому
колективі.
За цільовою спрямованістю
виділяють конфлікти
конструктивні, стабілізуючі та
деструктивні. Конструктивний
конфлікт позитивно впливає на
структуру, динаміку та
результативність соціально-
психологічних процесів і є
джерелом самовдосконалення та
саморозвитку особистості.
Конструктивний
міжособистісний конфлікт
буває, коли опоненти не
виходять за рамки ділових
аргументів та взаємин. За такого
конфлікту приймається рішення,
яке задовольняє всіх, і це сприяє
розвитку співробітництва, появі
нових альтернатив та критеріїв
їх оцінювання.
47
It is impossible to satisfy both,
so any decision can lead to
conflict.
Conflict between an individual
and a group occurs when one
member of the group wants to
earn more money by doing
extra work or exceeding the
norms, and other members of
the group perceive it
negatively.
Intergroup conflict arises when,
due to differences in goals,
functional groups in one
production team begin to
conflict with each other.
According to the target
orientation, conflicts are
constructive, stabilizing and
destructive. Constructive
conflict has a positive effect on
the structure, dynamics and
effectiveness of socio-
psychological processes and is
a source of self-improvement
and self-development of the
individual.
Constructive interpersonal
conflict occurs when opponents
do not go beyond business
arguments and relationships. In
such a conflict, a decision is
made that satisfies everyone,
and this contributes to the
development of cooperation,
the emergence of new
alternatives and criteria for
their evaluation.
Неконструктивний конфлікт
виникає, коли один із
опонентів намагається
психологічно натиснути на
партнера дискредитувати та
принизити його в очах інших
людей, тобто діє аморально. Це,
звичайно, викликає протидію, і
вирішення проблем стає
неможливим. У цьому випадку
з’являється незадоволення,
бажання кинути все. Акцент із
вирішення проблеми зміщується
на здобуття перемоги будь-якою
ціною.
Особливо погано, коли
джерелом конфлікту в
організації стає її керівник у
зв’язку зі своїми особистими
рисами. Це буває, якщо керівник
вносить у взаємини між людьми
дріб’язковість та злопам’ятність,
дозволяє собі випади проти
інших та помсту. Демонструє
свою антипатію, виявляє
різкість. Грубощі, тобто
порушує загальноприйняті
етичні норми. Якщо такий
керівник своєчасно не помітить,
що саме він є причиною
конфлікту і не зможе розв’язати
його, то, мабуть, слід подумати
про його відповідність тій
посаді, яку він обіймає.
З. У будь-якому колективі
майже щодня можуть
зароджуватися великі й малі
конфлікти. Аналізуючи їхню
природу, психологи визначили
їх соціально-психологічні типи:
48
Unconstructive conflict arises
when one of the opponents
tries to psychologically
pressure the partner to discredit
and humiliate him in the eyes
of others, that is, acts
immorally. This, of course,
provokes opposition, and
solving problems becomes
impossible. In this case, there
is dissatisfaction, the desire to
give up everything. The
emphasis is on solving the
problem of winning at any cost.
It is especially bad when the
source of conflict in the
organization becomes its leader
due to his personal traits. This
happens when the leader
introduces pettiness and malice
into the relationship between
people, allows himself to attack
others and take revenge.
Demonstrates his antipathy,
shows sharpness. Rudeness, ie
violates generally accepted
ethical norms. If such a leader
does not notice in time that he
is the cause of the conflict and
will not be able to resolve it,
then, perhaps, you should think
about his suitability for the
position he holds.
3. Large and small conflicts
can arise almost every day in
any team. Analyzing their
nature, psychologists have
identified their socio-
psychological types:
Конфлікти, як правило, у своїй
основі мають декілька причин.
На основі аналізу життєвих
ситуацій можна описати дії, які
призводять до розвитку
конфлікту:
- після першого зіткнення
учасники конфлікту швидко
починають шукати нові
аргументи для підтримки своєї
позиції;
- зростає кількість проблемних
ситуацій і поглиблюється
первинна причина конфлікту;
- збільшується кількість
учасників та їх активність;
- змінюється ставлення до
проблемної ситуації та
конфлікту в цілому.
Враховуючи можливість
розгортання конфлікту за такою
схемою, слід своєчасно і
належним чином зреагувати на
ситуацію.
Тоді процесом можна буде
керувати так, щоб навіть у разі
розгортання конфлікту врешті
досягти позитивних наслідків.
При цьому в учасників
конфлікту:
- зростає незадоволеність
загальним станом справ;
- зменшується потяг до
співробітництва;
Проявляються відданість своїй
групі і непродуктивна
конкуренція з іншими групами;
- з’являється уявлення про іншу
сторону як про ворога, про свої
цілі як позитивні, а про цілі
іншої сторони як негативні;
49
Conflicts usually have several
causes. Based on the analysis
of life situations, we can
describe the actions that lead to
the development of conflict:
- after the first confrontation,
the parties to the conflict
quickly begin to look for new
arguments to support their
position;
- the number of problem
situations increases and the
primary cause of the conflict
deepens;
- the number of participants
and their activity increases;
- the attitude to the problem
situation and the conflict in
general changes. Given the
possibility of a conflict
unfolding under such a scheme,
it is necessary to respond to the
situation in a timely and
appropriate manner.
Then the process can be
managed so that even in the
event of a conflict, positive
consequences will eventually
be achieved. In this case, the
parties to the conflict:
- growing dissatisfaction with
the general state of affairs;
- the desire for cooperation
decreases;
Loyalty to one's group and
unproductive competition with
other groups are manifested;
- there is an idea of the other
side as the enemy, of their
goals as positive, and the goals
of the other side as negative;
- згортаються взаємодія і
спілкування між
конфліктуючими сторонами;
- надається більше значення
перемозі над опонентами в
конфлікті, аніж вирішенню
проблеми, що стала його
причиною.
4. Міжособистісні стилі
розв'язання конфліктів. Основні
стилі поведінки людини в
конфліктній ситуації пов’язані з
їх загальним джерелом — не
співпадіння.м інтересів сторін,
що потрапили в цю ситуацію.
Визначити власний стиль або
стиль іншої л кишни допомагає
сітка Томаса — Кілмена, яка
розкриває п’ять стилів
розв’язання конфліктів (цей
метод розроблено у 1972 році).
Людина, яка використовує стиль
конкуренції, звичайно виявляє
активність і намагається йти до
розв’язання конфлікту івої
шляхом. Вона не дуже
зацікавлена у співробітництві з
іншими і здатна прийняти
вольове рішення.
Якщо у людини немає бажання
підтримувати контакти, то нею
використовується стиль
ухиляння. Він також
застосовується, коли в
напруженій ситуації
відкладається розв’язання
конфлікту на певний час, щоб
сторони заспокоїлися.
Стиль пристосування означає,
що людина взаємодіє з іншою,
певною мірою нехтуючи
власними інтересами.
50
- interaction and
communication between the
conflicting parties are
curtailed;
- more importance is given to
victory over opponents in the
conflict than to solving the
problem that caused it.
4. Interpersonal styles of
conflict resolution. The main
styles of human behavior in a
conflict situation are related to
their common source - not
coincidence.m interests of the
parties involved in this
situation. Thomas-Kilman's
grid, which reveals five styles
of conflict resolution
(developed in 1972), helps to
define one's own style or the
style of another pocket.
A person who uses a
competitive style is usually
active and tries to resolve the
conflict. She is not very
interested in cooperating with
others and is able to make a
strong-willed decision.
If a person has no desire to
maintain contact, he uses the
style of evasion. It is also used
when in a tense situation, the
resolution of the conflict is
postponed for a while so that
the parties can calm down.
Adaptation style means that a
person interacts with another,
to some extent neglecting their
own interests.
При стилі компромісу обидві
сторони дещо поступаються
своїми інтересами заради
вирішення проблеми.
Відповідно до стилю
співробітництва на людина бере
активну участь у розв’язанні
конфлікту. Вона не тільки
відстоює власні інтереси, а й
намагається при цьому
враховувати й інтереси опонент
і. Це складний стиль, проте саме
він дає змогу виробити таке
рішення, яке о задовольнило
обидві сторони в гострих
конфліктних ситуаціях.
Стиль співробітництва
використовується тоді. Коли
розв'язання проблеми є
важливим для обох сторін, які
до того ж залежать одна від
одної, мають однакову силу,
прагнуть до спільного
розв’язання конфлікту і вміють
це зробити. Саме цей стиль є
найбільш перспективним, бо
сприяє поновленню
доброзичливих взаємин між
конфліктуючими сторонами.
5. Окрім міжособистісних стилів 5. In addition to interpersonal
для розв’язання конфліктів у
діловій сфері застосовуються ще the business sphere, the so-
гак звані структурні методи У
психології управління
виділяються такі методи
розв'язання конфліктів:
- своєчасне роз’яснення вимог
до результатів та дій людини або requirements for the results and
Організації;
51
In the style of compromise,
both sides are somewhat
inferior in their interests in
order to solve the problem.
According to the style of
cooperation, the person is
actively involved in resolving
the conflict. She not only
defends her own interests, but
also tries to take into account
the interests of opponents. This
is a complex style, but it allows
you to make a decision that
satisfies both parties in acute
conflict situations.
The style of cooperation is
used then. When solving a
problem is important for both
parties, who are also
interdependent, have equal
strength, want to resolve the
conflict together, and know
how to do it. This style is the
most promising, because it
helps to restore friendly
relations between the
conflicting parties.
styles for resolving conflicts in
called structural methods are
used. In the psychology of
management, the following
methods of conflict resolution
are distinguished:
- timely clarification of the
actions of the person or the
Organization;
- застосування координаційного
механізму ланцюг команд:
- - organizational complex goals.
загальноорганізацій
ні комплексні цілі. Ефективне
досягнення таких цілей вимагає
об’єднання зусиль декількох
працівників, у тому числі й тих,
що конфліктують, для
досягнення однієї мети;
- система винагород. Вона
використовується для того, щоб
уникнути дисфункціональних
наслідків, вплинути на
поведінку людей, зробити її
конструктивною.
Перш ніж звернутися до тих чи
інших із описаних методів і
стилів, слід спочатку
приглушити емоції. Цей метод
називається раціонально-
інтуїтивним. Оскільки
основними джерелами
конфліктів є роздратування та
недовіра, то треба спочатку
зняти ці емоції та перевірити
обгрунтованість своїх сумнівів і
тільки потім приступати до
розв’язання конфлікту.
Вітчизняні управлінські моделі
розв’язання конфліктів
характеризуються переважанням
соціальних способів над суто
психологічними та тенденцією
до спільного розв’язання
конфліктів.
Західним моделям розв’язання
конфліктів притаманні
особистісно- психологічні
способи, які грунтуються більше
на психології індивіда, ніж на
52
- application of the chain chain
coordination mechanism:
Achieving such goals
effectively requires the
combined efforts of several
employees, including those in
conflict, to achieve a single
goal;
- reward system. It is used to
avoid dysfunctional
consequences, to influence
people's behavior, to make it
constructive.
Before turning to any of the
described methods and styles,
you should first mute the
emotions. This method is
called rational-intuitive. Since
the main sources of conflict are
irritation and mistrust, you
must first remove these
emotions and check the validity
of your doubts, and only then
begin to resolve the conflict.
Domestic management models
of conflict resolution are
characterized by the
predominance of social
methods over purely
psychological and the tendency
to jointly resolve conflicts.
Western models of conflict
resolution are characterized by
personal and psychological
methods, which are based more
on the psychology of the
соціально-організаційних
управлінських прийомах.
6. У ситуації конфлікту люди
часто неправильно сприймають
власні дії, наміри, а тим паче
погляди опонента, етичну
сторону конфлікту. До типових
викривлень належать:
- «ілюзія власного шляхетства».
У більшості випадків кожен із
опонентів є впевненим у своїй
діяльності і до того-є йому
здасться, що саме він прагне до
справедливого вирішення
конфлікту;
- «пошук соломинки в очах
іншого». Кожен з учасників
конфлікту бачить навіть
невеликі недоліки і помилки в
іншого, а своїх не усвідомлює;
- «подвійна етика». Навіть тоді,
коли опоненти бачать, що діють
однаково, власні дії вони
сприймають як чесні,
справедливі й законні, а дії
опонента - як протилежні;
- «все зрозуміло». Дуже часто
один із партнерів занадто
спрощує ситуацію, причому гак,
щоб це підтверджувало загальне
уявлення про те. що його дії є
правильними, а дії опонента -
поганими.
Основною умовою для
конструктивного розв’язання
конфлікту є відкрите та
ефективне спілкування сторін,
що опинилися в ситуації
53
individual than on socio-
organizational management
techniques.
6. In a situation of conflict,
people often misperceive their
own actions, intentions, and
even more so the views of the
opponent, the ethical side of
the conflict. Typical distortions
include:
- "the illusion of their own
nobility." In most cases, each
of the opponents is confident in
his activities and, moreover, it
seems to him that he seeks a
just solution to the conflict;
- "the search for a straw in the
eyes of another." Each of the
participants in the conflict sees
even small shortcomings and
mistakes in the other, and is not
aware of their own;
- "double ethics". Even when
opponents see that they are
acting in the same way, they
perceive their own actions as
honest, fair and lawful, and the
opponent's actions as opposite;
- "all clear". Very often one of
the partners simplifies the
situation too much, and the
hook to confirm the general
idea. that his actions are right
and his opponent's actions are
bad.
The main condition for a
constructive resolution of the
conflict is open and effective
communication between the
parties in a situation of conflict.
зіткнення позицій.
Конструктивному рішенню
можуть сприяти:
- висловлювання про те, як саме
зрозуміли слова та дію іншого, а
також підтвердження того, що
все сприйнято правильно;
- відкриті й особистісно
орієнтовані висловлювання, які
передають стан, почуття та
наміри учасників конфлікту.
Позитивний результат при
розв’язанні конфліктів дає
раціонально- інтуїтивний метод.
Він передбачає:
- використання опори на розум
та інтуїцію;
- гальмування негативних
емоцій, насамперед
роздратування.
Чи можна позбутися
роздратування і як краще це
зробити? Для цього треба
наказати собі зупинитися,
заспокоїтися. Можна
позбавитися цього негативного
почуття за допомогою таких
прийомів, як «заземлення»,
«проекція на екран»,
візуалізація, очистка
енергетичної оболонки тощо.
54
A constructive solution can be
facilitated by:
- statements about how exactly
they understood the words and
actions of another, as well as
confirmation that everything is
perceived correctly;
- open and personality-oriented
statements that convey the
state, feelings and intentions of
the parties to the conflict.
A rational-intuitive method
gives a positive result in
resolving conflicts.
It provides:
- use of reliance on reason and
intuition;
- inhibition of negative
emotions, especially irritation.
Is it possible to get rid of
irritation and how best to do it?
To do this, you need to order
yourself to stop, calm down.
You can get rid of this negative
feeling with the help of such
techniques as "grounding",
"projection on the screen",
visualization, cleaning the
energy shell, and so on.
 Запитання для
самоконтролю
1. Що таке конфлікт?
2. Які бувають конфліктні
ситуації?
3. Розкажіть про типи
соціально-психологічних
конфліктів на виробництві.
4. Які існують структурні
методи розв’язання
конфліктів?
5. У чому полягає
самостійне розв’язання
конфліктів?
55
Questions for self-control
1. What is conflict?
2. What are the conflict
situations?
3. Tell us about the types of
socio-psychological conflicts
in the workplace.
4. What are the structural
methods of conflict
resolution?
5. What is self-resolution of
conflicts?
Тема 3: Сприйняття та
оцінка партнерами один
одного
1. Психологічні основи
сприйняття.
2. Психологічні механізми і
психологічні типи у
діловому спілкуванні.
3. Типи цільових установок.
4. Контактність.
Perception and evaluation of
each other's by partners
1. Psychological foundations
of perception.
2. Psychological mechanisms
and psychological types in
business communication.
3. Types of target installations.
4. Contact.

Література:
1. Ботавина Р.Н. Этика деловых отношений. - М., 2002.
2. Герчикова И.Н. Деловая этика и регулирование
международной коммерческой практики. - М., 2002.
3. Капто A.C. Профессиональная этика. - М.; Ростов н/Д.,
2006.
4. Чайка Г.Л. Організація праці менеджера. - K., 2007.
5. Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування: Навч.
посіб. - K.: Знання, 2007.

56
Для ефективної побудови In order to effectively build
тактики і стратегії ділового tactics and strategies of business
спілкування, організації communication, organization of
взаємовигідної спільної mutually beneficial joint
діяльності партнерам activities, partners need to
необхідно об’єктивно оцінити і objectively assess and take into
врахувати особливості account the characteristics of
характеристики один одного. В each other. In business
діловому спілкуванні communication, formal and
визначають формальні і informal methods of perception,
неформальні методи study and evaluation of
сприйняття, вивчення та personality are determined. The
оцінки особистості. До перших first include purposeful
відносять цілеспрямовані conversations, study of
бесіди, вивчення біографій та biographies and documents,
документів, різні тести. До various tests. To the second -
других - інтуїтивні засоби. intuitive means.

З використанням With the use of formal methods,

формальних методів
досягається більша ясність та
визначеність сприйняття, бо
процес оцінки ставиться під
контроль свідомості. Практика
свідчить, що в діловому світі
прийнято, перш ніж виходити
на контакт із фірмою, вивчати
біографії керівників. Соціальне
походження, життєвий шлях
людини часто дають багато
інформації про її можливі
життєві принципи, мотиви,
інтереси та інші важливі для
ділового спілкування
характеристики, які варто
брати до уваги.
greater clarity and certainty of
perception is achieved, because
the process of evaluation is
brought under the control of
consciousness. Practice shows
that in the business world it is
customary to study the
biographies of managers before
contacting the company. A
person's social background and
life path often provide a lot of
information about his possible
life principles, motives, interests
and other important
characteristics for business
communication that should be
taken into account.

57
Слід мати на увазі, що під час
спілкування не все у during
сприйнятті особистості
відбувається усвідомлено.
Закони психології
стверджують, що в сприйнятті
людьми одним одного на
підсвідомому рівні є багато
проблем, воно часто виходить
з-під контролю розуму.
Психологи стверджують, що у
своїй реакції на ситуацію
людина на 90% керується
почуттями і тільки на 10% -
розумом. Причому почуття
реагують першими і миттєво.
Спочатку виникає не
підпорядкована розуму наша
емоційна реакція на рівні
відчуття. Потім до оцінки
підключається певний
емоційний еталон, який
сформовано внаслідок
отриманого людиною
виховання, освіти, досвіду.
Надалі підсвідома реакція
розвивається в оцінку на рівні
уявлення про те правильним
чи неправильним є те явище, з
яким людина зіткнулася. І
тільки потім людина дає
свідому оцінку явищу з
урахуванням особистих
інтересів за моделлю «корисно
- некорисно», «законно -
незаконно».
58
It should be borne in mind that
communication, not
everything in the perception of
personality is conscious. The
laws of psychology state that
there are many problems in
people's perception of each other
on a subconscious level, it often
gets out of control of the mind.
Psychologists claim that in their
reaction to the situation a person
is 90% guided by feelings and
only 10% - by the mind. And
feelings react first and instantly.
At first, our emotional reaction at
the level of sensation, which is
not subordinate to the mind,
arises. Then a certain emotional
standard is connected to the
assessment, which is formed as a
result of the person's upbringing,
education, experience. In the
future, the subconscious reaction
develops into an assessment at
the level of the idea of whether
right or wrong is the
phenomenon that a person has
encountered. And only then a
person makes a conscious
assessment of the phenomenon,
taking into account personal
interests on the model of "useful
- useless", "legal - illegal".
Отже, якщо при спілкуванні So, if you first evoke pleasant
спочатку викликати у партнера feelings in your partner, the
приємні відчуття, впевненість confidence that our intentions are
у тому, що наші наміри добрі, good, it will be much easier to
буде набагато легше win his mind with evidence of
завоювати його розум the expediency and legitimacy of
доказами доцільності та what is offered to him. If the first
законності того, що йому minutes of contact feelings are
пропонується. Якщо ж перші not won, the appeal to the mind
хвилини контакту почуття не will be difficult.
будуть завойовані, апеляція до
розуму буде важкою.

Психологічні механізми і Psychological mechanisms and

психологічні тини у діловому psychological muds in business
спілкуванні. communication.
У діловому спілкуванні In business communication,
партнери пропонують один partners offer each other three
одному три речі: товар чи things: a product or service, their
послугу, свою фірму чи company or institution,
установу, самого себе як themselves as a consultant,
консультанта, порадника чи advisor or interlocutor. And only
співбесідника. І тільки by creating a positive image of
створюючи позитивно your partner, you can achieve
сприйнятий для партнера свій significant success in advertising
образ, можна досягти суттєвих a product or company Therefore,
успіхів у рекламі товару чи business people must be able to
фірми Тому ділові люди objectively assess as a partner,
повинні вміти об'єктивно try to improve business behavior.
оцінювати як партнера,
намагатися вдосконалювати
ділову поведінку.

Для аналізу сприйняття To analyze the perception of

партнерами один одного на each other's partners at the
рівні підсвідомості дуже subconscious level, it is very
важливе розуміння important to understand the
психологічних механізмів psychological mechanisms of

59
експектації та емпатії, природи expectation and empathy, the
їх виникнення та розвитку. nature of their origin and
development.

Експектація — це підсвідоме Expectation is a subconscious

формування судження про formation of a judgment about a
людину, яке складається person, which is formed at first
спочатку без визначення його without defining it in words. In
словами. В розмові, conversation, for example, the
наприклад, співрозмовники interlocutors seem to anticipate
ніби передбачають поведінку each other's behavior. Life
одне одного. Життєвий досвід experience shows that people
показує, що здатність до цього acquire the ability to do this only
люди набувають тільки by constantly being in front of
постійно перебуваючи на очах each other.
один в одного.

Емпатія - це спроможність Empathy is the ability to

розуміти хід думок та understand another person's
емоційний етап іншої людини. thoughts and emotional stage.
Цей психологічний механізм This psychological mechanism
дозволяє людині мовби allows a person to look at his
зсередини подивитися на partner from the inside, to see his
партнера, побачити його system of motives.
систему мотивів.

Обидва ці механізми Both of these mechanisms are

проявляються за умови manifested in the condition of
доброзичливих стосунків та friendly relations and a positive
позитивного загального general attitude towards people.
ставлення до людей. To form such an attitude helps to
Сформувати таке ставлення understand that the objective
допомагає розуміння того, що qualities inherent in the human
с об'єктивні якості, закладені в psyche by nature are very
психіку людини природою, difficult, sometimes impossible
дуже важко, іноді неможливо to change. But if you do not
змінити. Але якщо в respond to them in
спілкуванні не реагувати на communication, it is unlikely to

60
них, то навряд чи воно стане become more effective.
більш ефективним.

Визначення психологічного Determining the psychological

типу особистості є type of personality is the most
найважливішим чинником important factor in the success of
успіху ділового спілкування, business communication,
бо типологічно різні люди по- because typologically different
різному, іноді прямо people react differently,
протилежно реагують на одну sometimes directly opposite to
й т, саму інформацію. У цьому the same information. In this
процесі найперше треба process, you must first determine
визначити темперамент і the temperament and character of
характер партнера. С чотири the partner. There are four types
різновиди темпераментів of temperaments of people that
людей, які залежать від depend on the innate qualities of
вроджених якостей їх нервової their nervous system: choleric,
системи: холеричний, sanguine, phlegmatic and
сангвінічниий, флегматичний melancholic.
та меланхолічний.

Холеричний темперамент Choleric temperament is

характеризується підвищеною characterized by increased
збудливістю та excitability and imbalance. In
неврівноваженістю. У relationships with people, they are
стосунках з людьми їм characterized by differences from
притаманні перепади від sympathy to antipathy. Cholerics
симпатії до антипатії. are good at communication, they
Холерики гарні в спілкуванні, are expressive, expressive in
вони експресивні, виразні в movements, their language is
рухах, мова їх емоційна. За emotional. Under certain
певного збігу обставин людина circumstances, a person of choleric
холеричного типу здатна type is able to show great
проявити велику силу волі, willpower, dynamism. The
динамічність. Найбільшу greatest benefit from the activities
вигоду від діяльності холерика of a choleric can be obtained if
можна отримати, якщо you constantly provide him with a
постійно забезпечувати йому change in the nature of activities,

61
зміну характеру діяльності, problems, tasks.
проблем, завдань.
Сангвінічний темперамент
також відзначається великою
динамічністю та активністю,
найлегший з усіх типів у
спілкуванні, сангвініки добре
пристосовуються то змін у
спілкуванні. Вони товариські,
комунікабельні, легко переживають
неприємності. Товариськість
та неконфліктність сангвініків
створюють умови доброзичли-
вого клімату в робочій групі.
Флегматичний тип має
характерною ознакою слабку
збуджуваність та чутливість.
Це люди спокійні, витримані, в
руках дещо уповільнені. У них
не буває різких перепадів
настрою. Відзначаються також
наполегливістю в досягненні
мети. Щоб отримати позитив-
ний результат, їх не слід квапити.
Меланхолічний тип
характеризується підвищеною
чутливістю та збудженістю.
Люди цього типу часто
відчувають перебільшений
страх у небезпечних ситуаціях.
Меланхоліки досягають
значних успіхів у роботі, яка
потребує високої точності та
уваги, для них головне в
роботі - спокійна,
62
Sanguine temperament is also
characterized by great dynamism
and activity, the easiest of all
types in communication,
sanguine people are well adapted
to changes in communication.
They are sociable, sociable,
easily get into trouble. The
sociability and non-conflict of
sanguine create the conditions
for a friendly climate in the
working group.
Phlegmatic type is characterized
by low excitability and
sensitivity. These are people who
are calm, resilient, and somewhat
slow in their hands. They do not
have sudden mood swings. They
are also marked by persistence in
achieving the goal. To get a
positive result, they should not
be in a hurry.
Melancholic type is
characterized by hypersensitivity
and agitation. People of this type
often experience exaggerated
fear in dangerous situations.
Melancholics achieve significant
success in work that requires
high precision and attention, for
them the main thing in the work -
a calm, friendly atmosphere.
доброзичлива обстановка.
Вони ще більш спокійні, ніж
флегматики, у них спостеріга-
ється схильність до нудьги,
вони часто усамітнюються.
Якщо робоча група для
укладання угоди з партнером
буде створена без урахування
доцільних сполучень
темпераментів, то дуже
ймовірна конфліктна ситуація
та затримка переговорів. Тому
слід пам’ятати, що в парах
партнерів, які взаємно не
сприймають один одного,
частіше зустрічаються
сполучення «холерик -
холерик», «сангвінік -
сангвінік», «флегматик -
сангвінік».
За характером, тобто за такими
рисами, як замкнутість чи
відвертість, намаганнями
усамітнитись чи бути завжди
на людях, комунікабельністю,
психологи поділяють людей на
інтровертів та екстравертів.
Інтроверти можна
охарактеризувати як людину,
заглиблену в себе, свої думки,
переживання. Його духовне
життя може бути емоційним та
багатим, але зовні це не
проявляється. Інтроверт, не
63
They are even calmer than
phlegmatics, they have a
tendency to boredom, they often
retire.
If a working group for
concluding an agreement with a
partner is set up without taking
into account the appropriate
combinations of temperaments,
then a conflict situation and a
delay in negotiations are very
likely. Therefore, it should be
remembered that in pairs of
partners who do not perceive
each other, the combinations
"choleric - choleric", "sanguine -
sanguine", "phlegmatic -
sanguine" are more common.
By nature, ie by such traits as
isolation or openness, attempts to
be alone or always be on people,
sociability, psychologists divide
people into introverts and
extroverts.
Introverts can be described as a
person immersed in themselves,
their thoughts, experiences. His
spiritual life may be emotional
and rich, but outwardly it is not
manifested. An introvert does not
like to allow outsiders into his
любить допускати сторонніх у
свій внутрішній світ.
Комунікативні здібності в
інтроверта розвинуті слабо, а
тому в компаніях та на
публічних виступах • він
почувається невпевнено.
Екстраверт, навпаки, не
любить самотності, завжди
прагне спілкування. Ці люди
легко знайомляться, мають
широкі зв'язки, але характер
їхнього спілкування не
відзначається глибиною. Для
них важливу роль відіграє сам
контакт з людьми.
Однак у чистому вигляді
інтроверти й екстраверти у
житті мало зустрічаються.
Частіше - нормоверти, які під
впливом обставин чи
життєвого досвіду набувають
характерних ознак інтровертів
чи екстравертів.
Визначення темпераменту та
характеру партнера дає багато
інформації для обрання
відповідного способу
спілкування з ним. Але ділова
людина може отримати
додаткову корисну
інформацію, вивчаючи типи,
визначені за іншими
64
inner world.
The communication skills of the
introvert are poorly developed,
and therefore in companies and
in public speeches • he feels
insecure.
An extrovert, on the other hand,
does not like loneliness, always
seeks communication. These
people are easy to get acquainted
with, have broad connections,
but the nature of their
communication is not marked by
depth. Contact with people plays
an important role for them.
However, in their pure form,
introverts and extroverts are rare
in life.
More often - normoverts, who
under the influence of
circumstances or life experience
acquire the characteristic features
of introverts or extroverts.
Determining the temperament
and character of the partner
provides a lot of information for
choosing the appropriate way to
communicate with him. But a
business person can get
additional useful information by
studying the types identified by
other characteristics of the
характерними особливостями
людини. Так, наприклад,
доцільно знати, до якого типу
людей за цільовими
установками у спілкуванні
належить партнер.
Психологи вважають, що три
компоненти психіки людини,
якими вона наділена
природою, – пізнавальність.
емоційність і практичність,
формують три типи її цільових
установок.
Якщо у людини розвинена
установка у спілкуванні на
пізнання світу і себе, то вона
належить до типу
«мислителя». Для цього типу
головне – втримати від
партнера нову інформацію.
Установка людини на
отримання задоволення від
обміну почуттями, емоціями
дозволяє віднести її до типу
«співрозмовника».
Якщо в поведінці людини у
спілкуванні переважає потяг
до владнання конкретних
справ, психологи відносять її
до типу «практиків».
Ділова поведінка людини
визначається взаємодією трьох
компонентів психіки, причому
65
person. So, for example, it is
expedient to know to what type
of people according to target
settings in communication the
partner belongs.
Psychologists believe that the
three components of the human
psyche, which it is endowed with
nature - cognition. emotionality
and practicality, form three types
of its target settings.
If a person has a developed
attitude in communication to the
knowledge of the world and
himself, then he belongs to the
type of "thinker". The main thing
for this type is to keep new
information from the partner.
The attitude of a person to get
pleasure from the exchange of
feelings and emotions allows us
to attribute it to the type of
"interlocutor".
If a person's behavior in
communication is dominated by
the desire to settle specific cases,
psychologists refer to it as a type
of "practitioners".
Business behavior is determined
by the interaction of three
components of the psyche, and
кожен з них необхідний,
важливий у ділових контактах.
4. У розвитку ділового
спілкування надзвичайно
важливу роль відіграють
характерні особливості
контактності партнерів. З цих
позицій слід приховувати
поради психологів, які за
здатністю виходити на контакт
розрізняють такі тини
людей: «черепахи»,
«хамелеона», «дикобрази»,
«Безбарвні».
«Черепахи» ховають свої
почуття та переживания під
«панциром», вони не здатні на
їх бурхливі прояви.
«Хамелеони» «тримають ніс за
вітром», вони добре і швидко
симпатизують
співрозмовникові:
співчувають, обурюються,
підлещуються.
«Леви» перебувають у
постійному русі, діях, їх
внутрішній світ не
обмежуються переліком
службових справ. Вони
відчувають свою ділову
перевагу н пишаються цим.
«Дикобрази» завжди
стривожені, ворожі, вони ніби
постійно очікують
66
each of them is necessary,
important in business contacts.
4. In the development of business
communication, the
characteristic features of the
contact of partners play an
extremely important role. From
these positions it is necessary to
hide the advice of psychologists,
who distinguish the following
types of people by their ability to
make contact: "turtles",
"chameleon", "porcupines",
"Colorless".
"Turtles" hide their feelings and
experiences under the "shell",
they are not capable of their
violent manifestations.
"Chameleons" "keep their nose
to the wind", they sympathize
well and quickly with the
interlocutor: sympathize, resent,
flatter.
"Lions" are in constant motion,
action, their inner world is not
limited to the list of official
affairs. They feel their business
advantage and are proud of it.
"Porcupines" are always anxious,
hostile, they seem to be
constantly expecting trouble
неприємностей від оточення.
«Безбарвні», здається,
розчиняються навколишньому
середовищі, типі нічим не
помітні, не залишають сліду в
пам’яті.
Визначивши, до якого типу
належить діловий партнер,
можна побудувати тактику
спілкування з ним, не
створюючи ситуацій, за яких
би йому довелося вийти за
межі свого психологічного
типу. Гак, «черепаху» не слід
викликати на відвертість,
«дикобраза» - тривожити
негативними прогнозами
розвитку явищ тощо. Слід
пам'ятати, що людина може
належати до будь-якого типу і
водночас поєднувати риси
інших типів.
У діловому спілкуванні
кінцевою метою є розробка
взаємоприйнятого всіма
партнерами рішення на основі
глибокого аналізу суті
проблемної ситуації. У зв’язку
з цим становить інтерес
класифікація людей за
характером пізнавальної
діяльності та способами і
причинами прийняття рішень.
67
from others.
"Colorless" seems to dissolve
into the environment, the types
are invisible, do not leave a trace
in memory.
Having determined to which type
the business partner belongs, it is
possible to build tactics of
communication with him,
without creating situations in
which he would have to go
beyond his psychological type.
Hook, "turtle" should not be
called for frankness, "porcupine"
- to worry about negative
forecasts of the development of
phenomena and so on. It should
be remembered that a person can
belong to any type and at the
same time combine the features
of other types.
In business communication, the
ultimate goal is to develop a
mutually accepted solution by all
partners based on an in-depth
analysis of the problem situation.
Therefore, it is interesting to
classify people according to the
nature of cognitive activity and
ways and reasons for decision-
making.
За такими ознаками психологи
розрізняють типи: емоційний,
аналітичний, відчуваючий та
інтуїтивний.
Емоційний тип керується в
поведінці своїм минулим. Він
невпевнено почуває себе в
нових умовах, намагається
уникнути рішень, які
розривають його зв'язок із
минулим. Емоційні діоди
важко змінюють свою думку
про іншу людину. Вони
розглядають події дише з
позиції особистої оцінки що
кому - коли - хтось зробив.
Аналітичний тип відзначається
деякою байдужістю у
ставленні до оточення, подій.
Та це на перший погляд. Події
глибоко цікавлять цих людей,
але тільки як строго логічний
процес. Вони самі живуть за
створеним ними графіком і
стежать, до якої системи
входять вчинки інших людей.
Жоден тип не здатний так, як
вони планувати майбутню
діяльність. Причому люди цього
типу обстоюють план дуже
активно, якщо він розроблений
ними. Мова - засіб їхньої
боротьби. За умови не досить
розвинутого інтелекту вони
перетворюються на догматиків,
68
On these grounds, psychologists
distinguish between types:
emotional, analytical, sensory
and intuitive.
The emotional type is guided in
behavior by its past. He feels
insecure in the new environment,
trying to avoid decisions that
break his connection with the
past. Emotional diodes have a
hard time changing their minds
about another person. They view
the events of breathing from the
standpoint of personal
assessment of what to whom -
when - someone did.
Analytical type is marked by
some indifference in relation to
the environment, events.
And this at first glance. These
people are deeply interested in
events, but only as a strictly logical
process. They live by their own
schedule and monitor which
system includes other people's
actions. No type is able to plan
future activities the way they do.
And people of this type are very
active in defending the plan, if it is
developed by them. Language is a
means of their struggle. Under
conditions of insufficiently
developed intellect, they become
dogmatists, acquire the features of
self-confidence, arrogance,
набувають рис самовпевненості, arrogance.
пихатості, зарозумілості.

Відчуваючий тип сприймає The sentient type perceives reality

дійсність, не посилаючись ні
на минуле, ні на майбутнє.
Прекрасно справляється з
кризовими ситуаціями та
несподіванками.
without referring to the past or the
future. Copes well with crises and
surprises.

Інтуїтивний тип часто справляє The intuitive type often gives the
враження людини легковажної, impression of a person frivolous,
нереалістичної. У цих людей unrealistic. These people
постійно виникають ідеї, які constantly have ideas that they
вони відразу ж намагаються immediately try to implement.
реалізувати. Вони, як правило, They are usually not very
дуже не пунктуальні. Добре punctual. Good inspire others to
надихають інших predict the future, good agitators.
передбаченням майбутнього, Such people defend their beliefs
хороші агітатори. Свої very passionately. Life often tires
переконання такі люди them, they value it little. They
обстоюють дуже запально. are also hurried in
Житія часто втомлює їх, вони communication.
мало ним дорожать. Поспішливі
вони і в спілкуванні.
Запитання для самоконтролю
1. У чому полягає процес сприйняття та оцінка
партнерами один одного?
2. Що таке емпатія?
3. Яка роль кожного з різновидів темпераменту у діловому
спілкуванні?
4. Що дає для ділового спілкування поділ людей на
інтровертів та екстравертів?
5. Як у психології розділяють людей за здатністю вийти на
контакт?
6. Які типи людей за характером пізнавальної діяльності
ви знаєте?
69