1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М.П. ДРАГОМАНОВА
ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ
Кафедра романо-германської філології

Магістерська робота
на тему:

ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРАГМАТИЧНИЙ ТА ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ
АСПЕКТИ ЗАПОЗИЧЕНЬ У НІМЕЦЬКИХ ПУБЛІЦИСТИЧНИХ
ТЕКСТАХ

Студентки 14ЗН групи

факультету іноземної філології
заочної форми навчання
спеціальності
035 Філологія
Бандури Августи-Катерини
Вячеславівни

Науковий керівник:
канд. філол. наук, доцент Горбач О.С.

Допущена до захисту

«______» ___________________________ року

Завідувач кафедри ____________ .

(підпис) (наук. ступ., вчене звання, прізвище та ініціали)

Декан факультету
іноземної філології ___________ д-р філол. наук, проф. Зернецька А.А.
(підпис) (наук. ступ., вчене звання, прізвище та ініціали)

Національна шкала __________________

Кількість балів: __________________
Оцінка: ЄКТС __________________
 2
Київ – 2019
 3

ЗМІСТ
ЗМІСТ..........................................................................................................................2
RESÜMEE...................................................................................................................3
ВСТУП.........................................................................................................................7
РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИКОн-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ
ЗАПОЗИЧЕНнЬ У НІМЕЦЬКИХ ПУБЛІЦИСТнИЧНИХ ТЕКСТАХ.............11
1.1 Запозиченна лексика як предмет лінгвостинлістичних дослідженнь...................11
1.2 Особливоснті функціонунвання запозиченнь у текстах публіцистничного стилю
.....................................................................................................................................21
1.3 Типи класифіканцій запозиченнь...........................................................................33
1.4 Організацнія роботи із текстами публіцистничного стилю на факультетні
іноземних мов педагогічнного ВНЗ.........................................................................37
Висновки до Розділу 1.............................................................................................41
РОЗДІЛ II СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ЗАПОЗИЧЕНЬ У НІМЕЦЬКОМОВНИХ ТЕКСТАХ
ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ.........................................................................45
2.1 Функціонанльно-прагматичні ознаки запозиченної лексики у сучасній
німецькомновній пресі..............................................................................................45
2.2 Класифіканція іншомовнинх одиниць, які функціонунють у сучасній
німецькомновній пресі..............................................................................................51
2.3 Англіцизми у німецькомовних публіцистичних статтях................................57
2.4 Перекладанцький аспект запозиченнь у сучасній німецькомновній пресі..........67
Висновки до Розділу 2.............................................................................................78
ВИСНОВКИ.............................................................................................................81
СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ..........................................................84
 4
RESÜMEE
Jedes Jahr braucht die moderne kulturelle Sprache Tausende neuer Wörter. Das
Vokabular von gesellschaftspolitischen Inhalten ist eine Vokabelschicht mit einer
relativ hohen Rate an geliehenen Elementen.
Die Entlehnungen in verschiedenen Sprachen wirkt sich auf die Bereicherung
des Wortschatzes aus. Das ständige Erscheinen einer großen Anzahl neuer Wörter hat
zu Phänomenen wie Purismus und dem Wunsch geführt, das Vokabular von Wörtern
fremder Herkunft zu stabilisieren und zu reinigen, indem es ausschließlich durch die
Wörter der Muttersprache ersetzt wurde. Es ist anzumerken, dass das Thema der
Entlehnungen seit jeher die Aufmerksamkeit von Wissenschaftlern und
Schriftstellern auf sich gezogen hat, darunter K. Goetzler, R. Keller, O.O. Potebnya,
IV Root und andere. Die linguokognitiven, funktionalen und pragmatischen
Merkmale des lexikalischen Leihens in deutscher Sprache wurden von L.
Goncharenko [Goncharenko 2010] untersucht, dem Problem der Anpassung der
englischsprachigen Informatik und Technologie an das deutsche Sprachsystem - AL
Mishchenko [Mishchenko 2009]. wirtschaftswissenschaftliches Vokabular) im
lexiko-semantischen System der deutschen Sprache - OV Slab [Slab 2003],
Englischismus im deutschen Werbediskurs - A.O. Patrickiev [Patrikeev 2009],
zusammengesetzte Wörter mit Komponenten-Englischismus in der deutschen
Sprache - N. Suvorkina [Suvorkina 2004] der Einfluss der englischen und
amerikanischen auf der Sprachsituation in der modernen Deutschland - AV
Hordyshevska [Hordyshevska 2006] Deutsche Anleihen bereichern - LV Vasilyeva
[Vasiliev 2004]. Anleihen in englischer Sprache (in der Autowerbung) in deutscher
Sprache werden von den deutschen Forschern A. Vesterhus, P. Schlobinski
(Funktionsweise englischer Anleihen im Internet), R. Glahn (Einfluss des Englischen
auf das moderne Deutsch, Studien zur Funktionsweise des Englischen im Fernsehen),
Chr. Götzeler. Die meisten Autoren beschreiben das Vokabular bestimmter
Subsysteme in engen Sprachen, indem sie thematische Klassifikationen der Ausleihe
präsentieren. Zur komplexen Analyse der semantischen Veränderungen von
Anglizismen im Verlauf ihrer Funktionsweise im deutschen Sprachsystem gibt es
jedoch keine spezifischen Untersuchungen. In der wissenschaftlichen Literatur wurde
 5
das Thema der Bedeutungsänderungen, die von einer Sprache in eine andere der
lexikalischen Einheiten übernommen wurden, nicht ausreichend untersucht.
Besonderes Augenmerk sollte auf die Besonderheiten, Funktionen und Merkmale der
Übersetzung von Anleihen in Sachbüchern gelegt werden. Diese Aspekte hängen
nicht nur von der Angemessenheit und Gleichwertigkeit der Übersetzung ab, sondern
auch vom Verständnis solcher Einheiten, die die Sprache ständig bereichern, da
bekanntlich keine Sprachentwicklung stattfindet. Die Analyse der
Fremdsprachenliteratur zeigt die Inkonsistenz bestimmter sprachlicher Konzepte und
Begriffe.
Die Relevanz dieser Arbeit besteht darin, dass das Studium der
Funktionsweise von geliehenem Vokabular in deutschsprachigen Sachbüchern dazu
beitragen wird, das Wissen über die Merkmale und die Originalität eines solchen
Vokabulars in deutscher Sprache zu vertiefen und Fehler bei der Übersetzung und
Verwendung zu vermeiden. Der Wortschatz verschiedener Sprachen wird ständig mit
verschiedenen Token aktualisiert. Dieser Prozess ist unvermeidlich und in jeder
Sprache enthalten. Das Problem der Sprachanleihen in den letzten zweieinhalb
Jahrhunderten war ein wichtiger Punkt in der Linguistik.
Ziel der Masterarbeit ist es, die Besonderheiten der Entlehnungen im
deutschsprachigen Sachbuchtext, die Schwierigkeit ihrer Übersetzung sowie die
Durchdringungsquellen der Entlehnungen in das System deutscher
zeitungsjournalistischer Texte zu untersuchen.
Gegenstand der Studie ist Entlehnung von Fremdsprachen ab dem späten 20.
Jahrhundert. XXI in Sachtexten durch fortlaufende Bemusterung.
Das Erreichen dieses Ziels umfasst die folgenden Aufgaben:
 Entlehnungen als Gegenstand linguostylistischer Untersuchung forschen
 finden heraus, wie das Ausleihen in Sachbüchern funktioniert
 Arten von Ausleihklassifikationen identifizieren
 die lexikalischen und grammatikalischen Merkmale deutscher Sachbücher
untersuchen
 die funktionalen und pragmatischen Merkmale der Entlehnungen in der
modernen deutschsprachigen Presse analysieren
 6
 Probleme und Möglichkeiten der Übersetzung von Ausleihen in
Sachbücher ausarbeiten
Die wissenschaftliche Neuerung besteht darin, einen umfassenden Ansatz zur
Bestimmung des Wortbildungspotenzials der Kreditaufnahme vorzuschlagen und zu
rechtfertigen, der darauf abzielt, die Dynamik der Wiederauffüllung der lexikalischen
Zusammensetzung der deutschsprachigen Medien zu untersuchen
Theoretische Bedeutung der Arbeit. Die durchgeführte wissenschaftliche
Analyse trägt zur Entwicklung der allgemeinen Theorie der Kreditaufnahme bei;
Schlussfolgerungen und Beobachtungen, die in der Arbeit systematisiert werden,
werden die Probleme der Interaktion, Verfeinerung und Hinzufügung von Sprachen
weiter ausarbeiten.
Der praktische Wert der Arbeit bestehen darin, dass die aus der Forschung
gewonnenen Daten für die Zusammenstellung verschiedener Arten von
Wörterbüchern, für den praktischen Unterricht in Deutsch, für Vorlesungen in
Lexikologie, Stilistik, Theorie und Praxis der deutschen Übersetzung und der
allgemeinen Sprachwissenschaft verwendet werden können.
Testen der Ergebnisse der Arbeit. Die wichtigsten Bestimmungen der Studie
wurden in den Berichten über den vorläufigen Schutz des ersten, zweiten Teils und
aller Meisterarbeiten hervorgehoben.
Arbeitsumfang und -struktur. Die Masterarbeit besteht aus einer Einleitung,
zwei Abschnitten, Schlussfolgerungen und einer Liste der verwendeten Literatur (98
Titel, davon 24 - in Fremdsprachen).
Kapitel 1 werden die theoretischen und methodischen Grundlagen der
Kreditaufnahme als Gegenstand der Sprach- und Stilforschung definiert, die
lexikogrammatischen Merkmale deutscher Sachbücher untersucht, Unterschiede in
der Definition der Kreditkategorie festgestellt und Arten von Klassifikationen erstellt.
Kapitel 2 befasst sich mit der Analyse der funktionalen und pragmatischen
Merkmale des geliehenen Wortschatzes in der modernen deutschsprachigen Presse.
Aus den Ergebnissen können wir folgende Schlussfolgerungen ziehen:
 Die Entlehnungen werden nicht selten in verschiedenen Sprechstilen
verwendet, insbesondere im Journalismus, der auf Veränderungen im sozialen,
 7
politischen und wirtschaftlichen Leben der Gesellschaft, auf Fortschritte im
wissenschaftlichen und technischen Bereich sowie im Informations- und
Kommunikationsbereich reagiert.
 Übersetzung der Enlehnungen, der in direktem Zusammenhang mit seiner
Funktionsweise und seinem Sprachumfeld steht;
 Die Hauptquelle für Fremdspracheneinheiten im gegenwärtigen Stadium
der deutschen Sprachentwicklung ist Englisch.
 Die Ausleihe ist ein wesentlicher Bestandteil des sprachlichen Bildes der
Welt, daher gehören sie zu den am besten untersuchten lexikalischen Gruppen.
 8
ВСТУП
Сьогодні, в час нової інформаційної парадигми, комп’ютеризації
спілкування, інтеграції науки та техніки, а також активізації міжкультурних
зв’язків зростає потреба в позначеннні нових об’єктів (номінацій), які мають
власний набір семантичнних ознак та конотативнних характеринстик. Щороку
сучасна культурна мова потребує тисячі нових слів. Лексика суспільнон-
політичного змісту є пластом лексики з досить високим показниконм
запозиченних елементів. У німецькомновних газетних текстах частка іншомовнонї
лексики становить 8-9% від загальної кількості слів, а серед неслужбовних
частин – 16-17 % [7, с. 14].
Запозичення у різних мовах по-різному впливають на збагаченн я н

словникового запасу. Постійна поява великої кількості нових слів стала

н

причиною появи такого явища як пуризм, прагнення стабілізу вати та очистити н

лексику від слів іншомовного походження шляхом її заміни виключно словами

н н

рідної мови. Слід зазначити, що питання запозичен ь завжди привертала увагу н н

науковців та письменників серед яких К. Гетцлер, Р. Келлер, О.О. Потебня, І.В.

н

Корунець та інші. Лінгвокогнітивні, функціонально-прагматичні ознаки

н н

лексичних запозичень у мові німецькомовної преси досліджувала Л. О.

н н н

Гончаренко [Гончаренко 2010], проблему адаптації англіцизмів комп’ютерної

н н

галузі та технологій до системи німецької мови – А. Л. Міщенко [Міщенко

н

2009], англоамериканізми (галузеву лексику з економіки ) у лексико-

н н

семантичній системі німецької мови – О. В. Слаба [Слаба 2003], англіцизм и в н

німецькому рекламному дискурсі – А. О. Патрикеєв а [Патрикеєва 2009],

н н н

складні слова з компонентами-англіцизмами в німецькій мові-рецепторі – Н. Ю.

н

Суворкіна [Суворкіна 2004], вплив англійськ ої мови та її американс ького н н

варіанту на мовну ситуацію в сучасній Німеччині – О. В. Гордишевс ька н

[Гордишевська 2006], збагачення німецької мови запозиченнями – Л. В.

н н

Васильєва [Васильєва 2004]. Запозичення з англійської (у рекламі автомобілів)

н н н

у німецькій мові вивчають німецькі дослідники A. Vesterhus, P. Schlobinski н н

(функціонування запозичень з англійської в мережі Інтернет), R. Glahn (вплив

н н

англійської
н мови на сучасну німецьку, дослідження н функціонування н
 9
англіцизмів у мові телебачення), Chr. Götzeler. Більшість авторів описують
н н

лексику певних вузьких підсистем мови, подаючи тематичні класифіка ції н

запозичень. Однак спеціальні дослідження, присвячені комплексному аналізу

н н н н н

саме семантичних змін англіцизмів у процесі їхнього функціонування в системі

н н н

німецької мови, відсутні. У науковій літературі недостатньо вивчена тема змін н н

значень запозичених із однієї мови в іншу лексичних одиниць. Значну увагу

н

слід звернути на своєрідність, функції та особливості перекладу запозичень у н н н

публіцистичних текстах. Від усіх цих аспектів залежить не тільки адекватні сть
н н

та еквівалентність перекладу, але і розуміння таких одиниць, які постійно

н

збагачують мову, адже, як відомо, розвиток мови не стоїть на місці. Аналіз

н

літератури, присвяченої іншомовній лексиці, свідчить про неузгодже ність

н н н н

окремих лінгвістичних понять і термінів. н

Актуальність н даної роботи полягає в тому, що дослідження н

функціонування запозиченої лексики у німецькомовних публіцистичних

н н н н

текстах допоможе поглибити знання про характери стику та своєрідність такої н н

лексики в німецькій мові, а також допоможе не допускати помилок при їх

перекладі та вживанні. Словниковий склад різних мов постійно поповнюєт ься н н

різними лексемами. Даний процес є неминучим та властивим для кожної мови.

Він відбувається внаслідок прогресу всіх сфер людського життя та через
н

необхідність називання нових предметів та явищ, які оточують людину. Одним

н

із способів поповнення лексичного складу мови є запозичення. Проблема н н н

мовних запозичень в останні два з половиною століття посідає важливе місце в

н

лінгвістиці, вона розглядається в різних аспектах: у широкому плані – як

н н

частина загальної проблеми мовних контактів і взаємодії різних мовних систем,

у вужчому аспекті – як особливості розвитку окремих мов та різних її рівнів. н

Мета магістерської н роботи полягає у виявленні специфіки

функціонування запозичень у н н німецькомовному публіцистичному тексті,
н н

труднощі їх перекладу, а також у дослідженні джерел проникнення запозичень н н н

у систему німецьких газетно-публіцистичних текстів.

Предметом дослідження є іншомовні запозичення кінця ХХ століття – н н

поч. ХХІ у публіцистичних текстах методом суцільної вибірки. н

 10
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
н н

 дослідити запозичену н лексику як предмет лінгвости лістичних н

досліджень н

 з’ясувати особливості н функціонування н запозичень н у текстах

публіцистичного стилю
н

 визначити типи класифікацій запозичень н н

 обґрунтувати лексико-граматичні особливості н німецьких

публіцистичних текстів
н

 проаналізувати функціонально-прагматичні н ознаки запозиченої н

лексики у сучасній німецькомовній пресі н

 виявити проблеми та способи перекладу запозичен ь н у

публіцистичному тексті
н

Наукова новизна полягає у запропонуванні н й обґрунтуванні н

комплексного підходу до визначення словотвірного потенціалу запозичень,

н н н н н

який спрямований на вивчення динаміки поповнення лексичного складу

н н н

німецькомовних засобів масової інформації

н н

Теоретичне значення роботи. Проведений науковий аналіз робить н

внесок у розвиток загальної теорії запозичен ня; висновки та спостереження, н н

систематизовані в роботі, сприятимуть подальшому опрацюванню проблем

н н н н

міжмовної взаємодії, уточненню і доповненню. н

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що дані, н

отримані в результаті дослідження, можуть бути застосовані при укладанні

н н н

різного типу словників, у практично му викладанні німецької мови, у курсах н н

лекцій з лексикології, стилістики, теорії та практики перекладу німецької мови

н н

та загального мовознавства. н н

Апробація результатів дослідження. Основні положення дослідження

н н н

висвітлювались у доповідях на попереднь ому захисті першої, другої частини та

н н

всієї магістерської роботи. н

Обсяг і структура роботи. Магістерська робота складається зі вступу, н н

двох розділів, висновків, списку використаної літератури (98 найменувань, 24 з н н н

яких – іноземними мовами). н

 11
У розділі 1 визначено теоретико-методологічні засади запозичень як н н

предмет лінгвостилістичних досліджень, а саме розглянуто особливості

н н н н

функціонування німецьких публіцистичних текстів, виявлено розбіжності у

н н н

визначеннях категорії «запозичення», створено типи класифікацій запозичень.

н н н

Розділ 2 було присвячено аналізу функціонально-прагматичних ознак

н н

запозиченої лексики у сучасній німецькомовній пресі.

н н

За результатами дослідження можна зробити такі висновки:

н н

 запозичені мовні одиниці, не рідко вживаються в різних стилях н

мовлення, а особливо у публіцист иці, яка гостро реагує на зміни в соціально му,
н н

політичному, економічному житті суспільства, на прогрес у науково-технічній

н н н

галузі, в інформаційно-комунікативній сфері;

н

 переклад запозиченої
н лексики безпосередньо
н пов'язаний з її
функціонуванням та мовним оточенням;
н

 основним джерелом іншомовних одиниць на сучасному етапі н

розвитку німецької мови є англійська; н

 запозичення є невід’ємною частиною мовної картини світу, тому вони

є однією з найбільш досліджуваних лексичних груп. н
 12
РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ н

ЗАПОЗИЧЕНЬ У НІМЕЦЬКИХ ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТАХ

н н

1.1 Запозичена лексика як предмет лінгвостилістичних досліджень

н н н

1.1.1 Місце запозичення у сучасній німецькій пресі н

Значення запозичень в різних мовах неоднакове і залежить від

н н

конкретних умов розвитку кожної мови. Німецька мова як і кожна розвинена

н

мова світу інтегрує сьогодні багато нових різних іншомовни х слів. Саме тому н

цій темі надається велике наукове і практичне значення. На думку Артемюк

Н. Д., вивчення запозичень є одним із досить важливих завдань у візначенн і
н н

законів розвитку мов [1, с. 243].

Змінам у системі сучасної німецької мови під впливом запозичен ь чимало н

уваги приділяють і сучасні німецькі мовознавці: К. Гетцлер, Р. Глан, Р. Келлер,

н н

А. Шендельс та інші.
Той чи інший вплив однієї мови на іншу завжди пояснюєть ся н

історичними причинами: війни, завоюванн я, подорожі, торгівля стають

н н

причинами тісних взаємозв'язків між різними мовами. Інтенсивн ість н

запозичення іншомовних слів є відмінною в різні періоди. Залежно від

н н

конкретних історичних умов вона іноді збільшується, а іноді, навпаки,

н н н

зменшується. При цьому ступінь впливу однієї мови на іншу у значній мірі
н

залежить від мовного фактору, а саме від ступеню близькост і взаємодіючих н н

мов, та від того, яка в них спорідненість між собою. н

Використання запозичень в термінологічній системі німецької мови

н н

пояснюється н різними причинами. Дослідник В. Уілс, діяльність н якого

спрямована на вивчення запозичених англо-американізмів у німецькій мові,
н н

пояснює їх вживання наступними аспектами: н

 Розвиток відносин, а саме між США і ФРН у післявоєнні часи. н

 Тенденція до міжнародної стандартизації лексики в мові. н н

 Вплив комерції і моди на мовну поведінку людини.

 “Лінощі”, пов’язані з мисленнєвим процесом. н

 Недооцінка рідної мови [22, с. 49].

 13
Учених цікавить не тільки звідки і чому прийшло запозичен е слово, але і н

те, як воно асимілювалося в мові, як співпало з її граматичн ою будовою і

н н

фонетичними нормами, як змінило своє значення, і які зміни були викликані з

н

його появою в словниковому складі мови, яка його запозичил а. Власне кажучи, н н

про необхідність саме такого підходу до запозичен ь окремі російські вчені

н н

зазначали вже давно. Зокрема відомий російськи й лінгвіст XIX ст. н

О. О. Потебня вважав, що неправильно запитувати про те, звідки запозичен е н н н

слово, а потрібно запитувати про те, що додалося, що було створено в н

результаті діяльності, яка розвивалась завдяки певному поштовху при

н н н

запозиченні слова від іншого народу [10, с. 462]. Але цей погляд у свій час не
н

отримав схвалення.
Потебня О. О. звертав увагу на творчий елемент у процесі запозичен ня. н

“Запозичувати, – говорив він – це означає брати для того, щоб у тебе була
можливість н внести в скарбницю людської культури більше, ніж
отримувати” [10, c. 463] Такий підхід до питання запозичен ь, дозволяє виявити
н н

закономірності, яким підкорюється розвиток словникового запасу мови,

н н н

пояснити явища, які в ньому відбувают ься, і виявити їхні причини, показати н

зв'язок між історією окремих слів, історією мови і історією народу.

Запозичена лексика у системі зокрема німецької мови отримує абсолютно
нове оформлення, вона пристосовується, оскільки це комплексний процес, який
н н н

охоплює всі аспекти існування і розвитку лексем в мові. Освоєння іншомовни х н

слів мовою лінгвісти розглядаю ть як максимальне наближення їх фонетичного, н н н н

графічного, н морфологічного н і лексико-семантичного оформлення н до

відповідних норм мови, яка адаптує ці слова.
н

Таким чином, запозичення не є однорідним явищем. Воно може н н

проявлятися на різних рівнях мови. Інтеграція запозичення в мові є поетапним

н н н

багатоплановим процесом, тому саме його багато лінгвісті в вважають

н н

найяскравішою рисою мовного розвитку. А інші навпаки виступают ь проти

н н

нього. Все це свідчить про стрімкіст ь і неминучість мовних процесів, а також н н

силу культурно - інтеграційного впливу у світі. н

До лінгвістичних причин запозичення (зауважимо, що вони впливають на

н н
 14
слово не в момент міграції його з однієї мови до іншої, а вже після його
входження в мову, що запозичує ) науковці зараховують: 1) необхідність н н н

поповнити експресивні засоби мови (Л. Якубинський та інші); 2) тенденція до

н н

усунення омонімії й полісемії, до розмежування відтінків лексичного значення н н

та закріплення їх за різними словами (О. Реформатс ький, Ю. Сорокін); 3)

н н

тенденція до утворення структурно-аналогічних слів або наявність класу слів, н

які є структурно однотиповими до наявної лексичної одиниці (Л. Крисін); 4)

н н

тенденція до відповідності нерозчленування понять того, що означає, й н н

означуваного (В. Аристова, Л. Крисін). Загалом запозичен ня – це творчий

н н

процес, мова-реципієнт, сприймаючи чужий матеріал, є наслідувачем мови- н н

донора, «засвоює слово та знову його створює» [1, с. 18], «переходячи до іншої
лінгвокультури, запозичений елемент переносить до неї не тільки реальний
н н н

предмет або абстрактне поняття, але й сукупність знань про нього, сформовану
н н н

в мовній свідомості носіїв мови» [2, с. 8]. н

Cеред причин запозичення прийнято розрізняти як екстралінгвальні, так і н н н

власне лінгвальні, але слід підкреслити, що це розмежування певною мірою

н н н

умовне, оскільки ті з причин, які відносять до внутрішні х, мовних, нерідко самі н

є наслідком певних зовнішніх впливів на мову. І все ж такий розподіл причин

доцільний: він дозволяє відмежувати те, що "відкрите соціально", від н н

прихованих механізмів впливу соціальних чинників на мови і на їх стосунки

н н н

[5].
Головною зовнішньою причиною запозичення, на думку вчених, є н н

соціально-економічні, політичні, воєнні, культурні, релігійні та інші види

н

контактів, і як наслідок знайомство з новими предметами, а потім і обмін н н

новими поняттями та ідеями (П. Лекант, Д. Розенталь, Л. Крисін, О. Стишов та

ін.), бо тут діють "політична роль країни і мови, постійне оновлення лексичних
засобів шляхом утворення слів, які називають нові, актуальні у тих чи інших
відношеннях явища" [6:22]. Як соціально-психологічні причини запозичення
н н н

розглядаються комунікативна актуальність позначуваного ним поняття,

н н н н

престижність іншомовного слова, порівняно з власним [5:147], "зміни в

н н

психологічному настрої мас, у їх мовному смаку і чутті мови" [7:8], "прагнення

н
 15
відійти, якщо до того є найменша можливість, від усього того, що було вчора і н

що сприймається як прикмета епохи, з якою без жалю розлучаем ося" [7:29]. І

н н

нарешті, ще одна соціально-психологічна

н причина запозичення, н що
призводить , як правило до перенасичення мови іншомовними словами, - це
н н н

мода на мовні та естетичні смаки: "Мінливі уявлення про правильне й

ефективне використання мови, які доводятьс я іноді до абсурду, можна
н н

позначити словом "мода". Мода є останнє виявлення смаку, що впадає в око і

зазвичай викликає роздратування у старшої та консервативної частини н н

суспільства" [7:25]. Адже "модні" запозичен ня - це спроба надати мові та

н н

мовленню цілеспрямованості, оригінальності, вишуканості, незвичайності, що

н н н н

притаманне в основному мовленню молодого покоління [7:243].

н

Власне мовні (лінгвальні) причини запозичен ня достатньо повно н

визначив Л. Крисін:
 Потреба у називанні (нової речі, нового явища);
 Потреба в уточненні, реалізації відповідного поняття; н н

 Необхідність спеціалізації у тій чи іншій сфері, з тією чи іншою

н н

метою;
 Необхідність розмежувати змістовно близькі, але все ж таки різні
н н

поняття;
 Евфемістичні зміни; н

 Тенденція до зміни словосполучень і описових зворотів однослівними н н

найменуваннями; н

 Закріплення у мові запозичень, які можна об'єднати у лексичний ряд,

н н

базуючись на їх загальном у значенні й повторюваності будь-якого загального

н н н

структурного елемента;
н

 Наявність у мові, що запозичує, уставлени х систем термінів, які н

обслуговують ту чи іншу тематичну галузь, професійне середовище [18:146].

н н н

Імпорт іноземних виразів викликається н й чисто економічними н

причинами, якщо (ще) не існує рідного слова для значення, що має потребу в
позначенні, - винахід та проведенн я відповідності засобами своєї мови є довгим
н н н

процесом, в кінці якого не гарантуєт ься загальне сприйняття означеної єдності н н

 16
протягом тривалого часу. Так, наприклад, у німецьку мову з англійськ ої н

прийшло слово der Scanner, яке означає пристрій для причитува ння графічної та н

текстової інформації в комп'ютер. Recycling, запозичен е у процесі зростаючого

н н н

значення захисту довкілля, не ідентично німецьким

"Wiederverwertung"(повторне використання) або "Aufbereitung"(очистка), а н

позначає введення матеріальної субстанції до вже існуючого обороту. У цьому н н

сенсі запозичення має за мету уточнення та деталізув ання якихось понять, а

н н

також заміну "двочленне найменування одночленним". [12] н н

Отже, лексичний склад будь-якої мови постійно поповнюється новими н

одиницями. Одним зі способів поповнення словникового складу мови є н н

запозичення, які завжди привертали увагу науковців та письменників. Слід

н н н

зазначити, що питання запозичень є дуже актуальним. Багато науковців, н н

письменників та інших людей виступають проти появи нових іноземних лексем

н н

у мові. Як наслідок утворюються мовні угрупування, метою діяльності яких є н н н

усунення іншомовних елементів або протистояння появі нових запозичень.

н н н

1.1.2 Розбіжності у визначеннях категорії «запозичення» н н

У мовознавстві взагалі й у розвідках щодо преси ХІХ – початку ХХ

н

століть велика увага приділялася н причинам іншомовних н запозичень. н

Досліджувалось функціонування й адаптація запозичен ь до системи мови-

н н н

реципієнта [16; 12],

вивчалась їх семантика та прагматик а [74; 16]. Було також установле но н н

класифікацію запозичень, джерела й шляхи їх проникнення до мови-реципієнта

н н н

[5; 11]. У другій половині ХХ – на початку XXI століть іншомовне слово

розглядається як результат інтерференції, тому що в цей період посилився
н н

процес конвергентного розвитку мов, стають помітнішими їх інтеграція і

н н н

взаємозбагачення, особливо в країнах, що вступили на шлях самостійн ого

н н

розвитку [10]. Однак до цього часу ще не було схарактер изовано типи н

іншомовних одиниць сучасної епохи, що функціону ють у ЗМІ, не було

н н

комплексно сформовано тематичну класифікацію запозичень у німецькомовній

н н н н н

та українській пресі, не визначено лінгвокогнітивний, лінгвопрагматичний,

н н н
 17
комунікативний та адаптаційний аспекти публіцистичних запозичень.
н н н н

Мова ЗМІ, зокрема її лексика, – надзвичайно чутливий до змін і зовнішніх н

впливів живий організм, який постійно розвиваєт ься. Дослідження тенденцій, н н

що діють у мові ЗМІ на лексичном у рівні, дають уявлення про розвиток і н

вдосконалення обох досліджуваних мов в цілому, а також сприяють розумінню

н н

й вивченню тих процесів і явищ, які спостеріг аються в лексиці на кожному н

історичному етапі. Як зазначає Л.С. Паламарчук, розвиток словникового складу

н н н

мови відбувається кількома шляхами: 1) творенням нових лексичних одиниць;

н

2) запозиченням слів і зворотів з інших мов; 3) закріплен ням за наявними вже

н н

словами та словосполученнями нового значення; 4) переміщенням багатьох

н н

стилістично маркованих слів до інших груп, розрядів [89; 76].Проте,

н н як
слушно зауважує Р.О. Будагов, цей розвиток не має нічого спільного з
поняттям «кругообігу» лексики [37; 71]. Вдосконалення мови полягає не лише в н

збільшенні кількості слів, а і в тому, як їх кількість взаємодіє якістю, наскільки

н

вони здатні все точніше, адекватні ше передавати думки й почуття людей [37; н н

43].
Так особливо важливе місце в теорії запозичен ня займає питання про н

визначення терміна «запозичення» і про розмежування запозичення різного

н н н

характеру (лексичного, фразеологічного, морфологічного, синтаксичного та н н н

ін.). У розуміння самого запозиченого елемента лінгвісти вкладають настільки н

різні тлумачення, що обсяг даного поняття, по суті, складно визначити. Як

н

показує аналіз робіт по даній проблемі, у лінгвісти ці давно спостерігаються н н

полярні підходи до розуміння основного змісту процесу запозичення [94]. н

Поширеному традиційному н розумінню запозичення н як переходу,

перенесення, переміщення, проникнення елементів з однієї мови до іншої
н н н

протистоїть його пояснення як утворення власними засобами мови своїх

н

елементів за допомогою творчої імітації, приблизно го копіювання або н н

структурного моделювання за аналогією з іншомовними прикладами [44].

н н н н

Найбільш загальні підходи відзначаю ться, наприклад, у Т. Чикової; вона н

вважає, що під запозиченням варто розуміти будь-яке слово, що прийшло в н

мову ззовні, навіть якщо воно своїм морфемним складом нічим не відрізняє ться н
 18
від споконвічних слів [35], а також в О. С. Ахманової, яка розуміє запозичен е
н н

слово як «слово, що з'явилося в даній мові як результат запозичен ня (процесу)» н

[19].
На сьогодні ще не існує одностайн ої думки відносно дефініції поняття н

«запозичення». При розгляді питання про вживання іншомовни х слів однією з н

найскладніших проблем завжди було розмежування понять, які позначають

н н н

даний вид лексики. У лінгвістичній літературі для цього використовують різні н н н

терміни: іншомовні вкраплення, запозичення, іноземні слова, варваризм и, н н н

інтернаціоналізми тощо. Найбільш поширеним терміном для позначенн я слів,

н н

які прийшли в мову з інших мов, є термін «запозичення». Здебільшо го ним н

позначають як мовний процес запозичення, так і результати цього процесу:

н н н

тобто запозичення – це і акт, у результаті якого одна мова засвоює н н

елемент іншої мови, і сам запозичений елемент. н

Говорячи про запозичення іншомовних елементів, слід звернути увагу на н н

те, на яких структурних рівнях мови відбуваються запозичення, тобто що саме

н н н

переноситься з однієї мови в іншу – фонеми, морфеми, слова чи інші елементи.

н

На думку В.М. Аристової, не слід прирівнюв ати запозичення фонем і морфем, н н

наприклад, до запозичення слів, оскільки одиниці або елементи різних мовних н

рівнів поводять себе при запозичен ні неоднаково. Тому вона пропонує н н

розрізняти між первинними елементами, які здатні самостійно переходити з

н н н н н

однієї мови в іншу, несуть основну мовленнєву інформацію і наділені н н

відносною самостійністю, та вторинними елементами, які не є здатними до

н н н

самостійного переходу в іншу мову. До первинних елементів належать

н

лексичні, семантичні, синтаксичні та стилістичні елементи, до вторинних –

н н н

фонетичні, фонологічні та морфологічні [11]. н н

Відомий мовознавець Л.П. Крисін уважає, що елементи, які переходять з н н

однієї мови в іншу, можуть бути одиницями різних рівнів структури мови –
фонології, морфології, синтаксису, лексики, семантики. При цьому запозичен ня
н н н

слів – найтиповіший
н випадок запозичення; н запозичення н фонем –
найрідкісніший випадок, який залежить від ступеня контакту двох мов;
н

запозичення морфем відбувається переважно в складі слова; виділення морфем

н н
 19
здійснюється на основі словесного ряду, до складу якого входять слова із
н н

загальним лексичним значенням, для яких характерн а повторюваність якого- н н

небудь структурного елементу; синтаксичне або структурно-синтаксичне

н н н

запозичення відбувається тоді, коли конструювання фраз у мові зазнає впливу

н н н

іншомовних синтаксичних конструкцій; семантичне запозичення – це поява в

н н н н н

слові значення «під натиском» іншомовного зразку [18]. н

Такої ж думки щодо запозичен их елементів (фонем, морфем, слів, н

синтаксичних та семантичних елементів) дотримується С. В. Семчинський. На

н н н н н

його погляд, термін «запозичення» стосуєтьс я не лише лексичних елементів, бо н

запозичуватись можуть і фонеми, і засоби словотвору, і моделі словотворення, і

н н н

окремі морфеми, і схеми словосполучень, і фразеологізми, і схеми речень, н н

і граматичні категорії, і навіть флексії. Однак частотніс ть запозичення тих чи

н н н

інших елементів або моделей не однакова; флексії, наприклад, запозичую ться н

надзвичайно рідко, але не запозичуваних засобів у мовах немає [81].

н н

На думку Л.П. Кислюк, запозичен ня – це процес залучення в мову н

запозиченої лексики та її адаптація [8]. О.М. Мороховсь кий уважає, що

н н

запозичують не лексеми, а засоби, які модифікуються системою навичок, що

н н

склалися в мові. А за визначенням Е. Хаугена, запозичення – це пофонемне н н

відтворення оригіналу, тобто створення фонемної копії [71].

н

Він уважає, що про запозичене слово говорять тільки в тих випадках, н

коли з іноземної мови запозичується як значення, так і звукова оболонка слова. н

Запозичені слова він поділяє на «власне запозичен і слова» (pure loanwords) і

н н н

«гібридні запозичення» (loanblends) залежно від того, переносят ься запозичені

н н н

слова повністю чи частково [52].

Якщо період кінця ХХ ст. став часом накопичення матеріалу, його н

наукового узагальнення, етимолого-хронологічного опису у вигляді словника,

н н

то ХХІ ст. характеризується підвищеним інтересом учених до вивчення процесу

н н

запозичення на основі мовних контактів, інтерференції [16; 13]. Так, дослідники

н н н

розглядають запозичення і як один із результат ів контактування двох мов, і як

н н н н

результат інтерференції: А. Карлинський [8], О. Лисенко [16], В. Розенцвейг

н н н

[21], Г. Сергєєва [28], Б. Серебренніков [31], Л. Щерба [93] та ін. н

 20
З точки зору В. Розенцвейга, запозичення «є складним процесом мовних н н

контактів, у якому та чи інша з двох (і більше) мов виступає як сторона, що

«дає», на противагу другій стороні, що «бере», або ж у якому обидві мови
«збагачують» одна одну». Мовознавці усвідомлювали, що явища, які н н

визначаються як «запозичення», «вплив», не зводяться до проникнен ня чужих

н н

елементів з однієї мови в іншу, що вони належать до процесу сходження,

конвергенції мов, такого ж могутнього і всебічного, як і процес дивергенції»
н н н н

[17]. Таке визначення є неповним, оскільки воно не відобража є всі грані цього
н н

процесу.
Про лексичне запозичення як один із чинників явища інтерфере нції н н

говорить Г. Сергєєва Дослідниця взаємодію мов розуміє як «процес, який н

виникає та розвивається внаслідок мовних контактів, що встановлю ються між

н н

мовами за умов білінгвізму, і є чинником змін на різних рівнях мовної системи.

н

На лексичному рівні одним із наслідків мовної взаємодії є запозичен ня

н н

лексеми. Процес запозичення іншомовної лексеми – це не механічне н н

перенесення мовного матеріалу, а динамічни й процес, що складається з кількох

н н н

етапів. При цьому лексична інтерференція – результат взаємодії мов, який н

виявляється на рівні мовлення і є початковим етапом у процесі перенесення

н н н

лексичних одиниць з однієї мови до другої, а лексичні запозичен ня – лексеми н

іншомовного походження, які пройшли етап інтерференції та увійшли до мови-

н н н

реципієнта» [12].
Однією з головних ознак іншомовних запозичень є мовний контакт як н н

джерело їх виникнення. У теорії взаємодії мов та у світлі проблеми мовних

н

контактів ключовим поняттям є інтерфере нція. У. Вайнрайх дає визначенн я н н

інтерференції як «випадку відхилення від різномовних норм, котре виникає

н н н

завдяки мовному контакту» [41; 22]. Як правило, виділяють три види

інтерференції: фонетичну (ототожнення фонеми вторинної системи з фонемою
н

первинною та її відтворення за фонетичними правилами первинної мови: під

н н

первинною та вторинною мовою Вайнрайх розумів відповідн о мову-джерело та н

мову-реципієнт), граматичну (вплив морфологічної системи однієї мови на

н н

морфологічну систему іншої), лексичну (вплив словника однієї мови на

н
 21
словник іншої). Остання становить особливий інтерес для даного досліджен ня. н

Так, наприклад, Е. Хауген всі випадки лексичної інтерфере нції позначив н

терміном «borrowing» - «запозичення» [27].

Дослідники розрізняють поняття «мовного контакту» і «взаємодії мов».
н

На думку того ж Ю.О. Жлуктенка, ці поняття різняться тим, що співвідно сяться н

як причина і наслідок [83; 12]. Таким чином, взаємодія мов є особливим

процесом, який виникає внаслідок співіснув ання у свідомості окремих мовців н н

двох мовних систем, що можуть взаємно перехрещуватися і переплітатися. н н

Одним із результатів мовної взаємодії є запозичення на всіх рівнях мовної

н н

структури [79].
У мовознавстві н існують різні класифіка ції н типів взаємодії мов.
Прийнятною вважаємо класифікацію С.В. Семчинського, яка спирається на
н н н н

критерій напрямку дії (впливу) та на рівень мовної структури, в якому

відбувається взаємодія:
н

 однобічний вплив на одному лінгвістичному рівні однієї мови; н

 обопільний вплив на одному лінгвістичному н рівні мов, що

взаємодіють; н

 однобічний вплив на різних лінгвістичних рівнях однієї мови; н

 обопільний вплив на різних лінгвістичних н рівнях мов, що

взаємодіють. н

Сучасні дослідники мови преси вважають, що процес запозичен ня

н н

пов’язаний з перебудовою запозичених слів на всіх мовних рівнях, тобто цей

н н

процес має подальші наслідки для всієї системи мови, яка запозичує, бо явище
мовних контактів і мовної інтерференції не проходить безслідно для історії н

мови-реципієнта: процес інтерференції полягає не просто в поповненні мовного н н

інвентарю, яке спостерігається в результаті різноманітних видів запозичень,

н н н н

інтерференція призводить до перебудови в системі мови внаслідок мовних

н н н

контактів. Поняття «інтерференція» передбача є реструктуризацію моделей у н н

результаті н входження іншомовних н елементів у ті сфери мови, які

характеризувались до цього іншою структурною організацією.
н н н

Зважаючи на всі вищеописані підходи, а також з огляду на специфіку н

 22
даного дослідження, уважаємо, що запозичення є процесом, що включає до
н н

себе як лінгвістичні явища (міграцію мовних елементів, процес їх освоєння в

н

мові-реципієнті, вплив даних елементів на систему мови, що запозичує ), так і н

культурологічний аспект: взаємодія мовних картин світу, взаємозбагачення

н н

національних культур.
н

Отже, як показує огляд праць, вчені розв’язують питання про те, чим є
процес запозичення; які його умови і причини; що таке асиміляці я іншомовних
н н н

слів у мові, котра їх приймає. Так робота Л. Архипенко присвячен а асиміляції н н

іншомовних слів у мові на матеріалі преси. Вона запропону вала й обґрунтувала

н н н

підхід до визначення ступеня можливої адаптації іншомовного лексичного

н н н

запозичення на різних етапах його освоєння мовою-рецептором, визначила,

н

розмежувала й схарактеризувала причини запозичень окремих тематичних груп

н н н н

лексики. Г. Рицарєва [117] на основі мовних контактів аналізує сфери вживання

запозичення, серед яких вагоме місце займають ЗМІ.
н

1.2 Особливості функціонування запозичень у текстах н н н

публіцистичного стилю н

1.2.1 Функціональний аспект запозичень у газетному дискурсі н н

Функціональна лінгвістика трактує мову як основний засіб, інструмент, н н

знаряддя для реалізації намірів і цілей мовця у процесі комунікац ії та у сфері

н н

пізнання дійсності. Саме розуміння мови як динамічно ї системи, що перебуває н

у постійному русі та розвитку, становить теоретичн у основу функціоналізму

н н н

(А.Е. Левицький [3], М.М. Полюжин [6]). Потенційн і можливості (функції) н н

лексичних запозичень закладені в узусі та знаходять своє вираження у тексті

н

безпосередньо на основі співвідношення форми і значення. Їх існування

н н

важливе для структурування та творення текстів. Функція як реалізаці я є н н

опосередкованою категорією. Вона може бути виявлена у газетному тексті на

н н

базі певних мовних форм із урахуванням екстралінгвальних чинників через н н

свідомість людини шляхом залучення абстрактн их дій, логіки та мисленнєвих

н н н

операцій. Як засіб коммунікативістики газета реагує на рецептивні потреби н н

читачів, беручи активну участь у культурному опосередкуванні. Вона є н н

 23
відкритою культурною формою, а у наш час навіть інтернаці ональною. Такої ж
н н

точки зору у своїй роботі дотримуєт ься й С. Леніна. Також вона відмічає, що н

зміст, який входить у газету, володіє різними функціями: він конструює те, чого
немає, а також представляє реально існуючі речі, людей, події, які не н

притаманні нашому менталітету за допомогою лексичних запозичень. Вони

н н н

надають образності журналістському тексту. І це неможливо заперечит и [4, 12].

н н н

Розглянемо функціонування іншомовних слів у газетному дискурсі, їх

н н н

специфіку та текстотвірні функції. Уже відомо, що основними рисами мови

н

преси, як вдало зазначили Г. Рицарєва [8], Г. Каданцева [2] та ін. є:

 економія мовних засобів, лаконічність викладення думок при н н

інформативній насиченості;
н н

 відбір мовних засобів з урахуванням їх зрозумулості для читачів; н н

 жанровое різномаїття та повязане із ним стилістичне використання н н н

мовних засобів: багатозначності слова, емоційно-експресивної лексики;н

 міксування рис публіцистичного стилю із науковим, офіційно- н

діловим, літературно-художнім, розмовним, обумовлене різномаїттям тематики

н н н

та жанрів.
При аналізі функціонування запозичень у тексті варто зауважити, що: – ун н

кожному тексті преси вживаються запозичені слова. Деякі із них допомагаю ть н н н

читачам краще збагнути суть справи, викликати почуття довіри, оскільки у

зв’язку з їх широкою вживаніст ю ці інновації відомі широкому колу читачів. н

Інші, навпаки, не завжди зрозумілі носіям мови, і тому існує потреба у

подальшому поясненні їх автором; – однією із причин вживання іншомовни х
н н

слів є комерційні інтереси газети. Уникнення функціонально простої й

н н

емоційно нейтральної лексики і перехід до нової посилює увагу читача.

н

Виходячи із дослідженого матеріалу, нами встановлено, що серед основних

н н

тенденцій поповнення словникового фонду сучасних масмедіа є такі:

н н

 оновлення німецької лексики неологізмами іншомовного походження; н н н

 вкраплення розмовних лексичних елементів у журналістський текст; н

 збагачення мови засобів масової інформації творенням нових слів; н

 24
 збільшення кількості запозичених слів за рахунок похідних. н

Беручи до уваги всі особливості газетного тексту, можна виділити н

наступні функції, які виконують лексичні запозичен ня у текстах засобів масової н

інформації. Перш за все це:

н

1. Інформативна функція. Газетний дискурс охоплює масові популярні

н

тексти, які відображають актуальні суспільно-політичні, економічні та інші

н н н

проблеми. За цими текстами стоять відповідн і дискурсивні практики носіїв н н

мови зі своїми світоглядно психологічними і лінгвістичними особливостями.

н н н н

Сюди ж відносяться також повідомлення про події і явища, які відбуваються в

н н н

інших сферах суспільного життя, насамперед у культурі, техніці, науці тощо.

н н

Основною функцією таких дискурсів є передача актуальної інформації із метою н н

формування свідомості та пробудження активності мас. Наприклад: 1. Das

н н н н

Wachstum im E-Commerce geht auch zulasten der Kauf- und Warenhäus er, deren н

Marktanteil im vergangenen Jahr weiter zurückgegangen ist, sowie der

н н н

Universalversender wie Neckermann, Otto und Quelle [Unicum Beruf, 2007]. E-

н н

Commerce (електронна торгівля). Der Handel є суто німецьким словом, яке

також має значення “торгівля”, але у даному тексті використа но іншомовне н

слово. Це пояснюється особливостями мови преси. 2. Otto und andere bedienen

н н

bewusst die drei Vertriebskanäle klassischer Versandhandel, stationörer Vertrieb

н н н н

und Online-Shops, wobei letzt genannter das meiste Wachstumspotenzial verspricht. н н

Unbeeindruckt von allen Trends und Veränderu ngen zeigt sich Ikea (Unicum Beruf,
н н

2007). Trend (напрямок розвитку) являється лексичним запозичен ням і в н

німецькій мові має свій еквівален т die Entwicklungsrichtung. Дані запозичення н н н

інформують читача про актуальні події, явища у сфері економіки. Вони служать
н

для передачі не всієї інформації, а найбільш суттєвої, яка утворює “кістяк” н

дискурсу і спроможна викликати відповідну реакцію у читача. н

2. Номінативна. Використання запозичень у газетному дискурсі виступає

н н н

засобом його структурно-семантичної організації та змістовної цілісності. Щоб

н н н н

читач міг легше розібратися у складних політичних та економічних проблемах

н н н

(та й не тільки в них), необхідно мовцю підібрати таку лексику, яка могла б
називати речі своїми словами і тим самим акцентувати увагу на логічну н
 25
послідовність подання інформації та виділення її основного змісту. Отже,
н н

іншомовні слова вживаються для найменування певних реалій. Саме соціально- н н н

культурний контекст є сприятливим ґрунтом для їх. н

появи. Вони здатні оригінально відображати факти дійсності. Наприклад: н н

1. Eine der derzeit größten Herausforderungen für den Handel ist das Online- н

Geschäft. Innerhalb weniger Jahre hat sich ein Großteil des privaten Einkaufs ins
Internet verlagert. Laut Gesellschaft für Konsumforschung gibt es in Deutschland н н н

mehr als 21 Millionen OnlineShopper, rund ein Fünftel davon zählen die н

Marktforscher zu den sogenannten Intensivkäufern, die mindestens einmal im Monat

н н н н

im Web einkaufen (Unicum, 2007). Online-Shopper (електронний покупець). Це

запозичення виконує номінативну функцію. 2. Softwarepiraterie – für die
н н н

Branchenvereinigung Business Software Alliance (BSA) bleibt das hierzulan de ein

н н

“ernstes Thema”, denn Ende des Wonnemona ts Mai teilte die BSA mit, dass der н

Anteil der nicht lizenzierten Programme in Deutschland im Laufe des vergangenen н н н

Jahres von 27 auf 28 Prozent angestieg en sei (Audimax, 7–8. 07). Softwarep iraterie н н

(програмне піратцтво). н Такі запозичення н стають ключовими словами

аналізованих текстів, які задають їх тематичну цілісність. Здається логічним,
н н

що семантичний зміст запозичених одиниць найлегше визначити на основі

н н

аналізу текстів, в яких вони присутні, такими текстами, головним чином,

являються публікації у пресі. Однак, як відмічає А. Романов [7, 63], на основі
н

лише текстового аналізу це здійснити неможливо. І дійсно, розуміння авторами

н

статей іншомовних слів, які вони вживають, може відрізнят ися від розуміння
н н

тих же запозичень читачами. З іншого боку, зміст іншомовно го слова може

н н

бути взагалі незрозумілий читачу, якщо останній не знає мови, з якої прийшло
н

запозичення або необізнаний у тій сфері, в якій воно функціонує. Так, у нашому
н н н

випадку, семантична н навантаженість н запозичень н Online-Shopper та

Softwarepiraterie може бути невизначеною читачем.
н н

3. Функція прецизного висвітлення проблеми / теми. н н Функція

прецизного висвітлення проблеми / теми передбача є ясність і точність
н н н

висловлювання. Ясність значною мірою залежить від знання аудиторії і від

н

вміння знайти відповідну словесну форму виступу, найбільш доступну і н

 26
зрозумілу цій аудиторії. Точність висловлюв ання означає відповідність н н

висловлювання задуму автора. Критерій точності у мові газетного виступу

н

перш за все визначається вмінням підібрати точне, яскраве слово, яке найбільш
н

пасує до відповідного контексту. Для іншомовної лексики типовим є те, що

н н

вона влучно та однозначно характеризує явища дійсності, оскільки їх утворення

н н

є прямо пропорційними розвиткові суспільства та всіх його сфер життя.

н н н

Наприклад: 1. Einer der Höhepunkte meiner Rotationsphase während des н н

Traineeprogramms war die Arbeit als Assistent für den CEO und COO im globalen
н

Headoffice (Unicum № 8, August 2007). Слово Headoffice (головний офіс); 2.

н н

Enttäuscht sein dürfte jedoch, wer sich nach Fitness – und Diätprogramm auf eine
н н

gehörige Portion Schönheitsschlaf freu (Unicum № 8, August 2007). Слово Fitness н

(фітнес). Ще одним яскравим прикладом такого явища, на нашу думку, можна

вважати уривок інтерв’ю модельєра Jil Sander у газеті Frankfurter Allgemeine н н

Zeitung: “Mein Leben ist eine giving-story. Ich habe verstande n, daß man н

contemporary sein muß, das future-Denken haben muß. Meine Idee war, die
н

handtailored-Geschichte mit neuen. Technologien zu verbinden. Und für den Erfolg

н н

war mein coordinated concept entscheidend, die Idee, daß man viele Teile einer
н н

collection miteinander combinen kann. Aber die audience hat das alles von Anfang
н н

an auch supported. Der problembewußte Mensch von heute kann diese Sachen, diese н

refined Qualitäten mit spirit auch appreciaten. Allerdings geht unser voice auch auf
н н н

bestimmte Zielgruppen. Wer Ladysches will, searcht nicht bei Jil Sander. Man muß
н

Sinn haben für das effortless, das magic meines Stils”. Дивним є те, що ця н

модельєр – німкеня, вживання англіцизм ів у її мовленні не виправдан о якимись н н

об’єктивними факторами. Очевидно, їх функція у данному прикладі

заключаться у тому, щоб більш точно та яскраво висвітлит и свою проблему.
н н

Деякі із наведених запозичень є новосемантизмами, через те для адекватно го н н н

розуміння та сприйняття певного відтінку значення необхідний контекст. н н

Прецизне висвітлення досягається насамперед здатністю запозичень передавати

н н н н н

події, які відбуваються на даний момент, наприклад: Die weltweite Verbreitung

н н

von MC Donalds hat in einigen Ländern eine Blüte lokaler Snacks mit sich gebracht
(Deutschland, 2003, № 3). Die weltweite Verbreitu ng von MC Donalds – широке н
 27
розповсюдження МакДональдсу. н н

4. Функція емоційного впливу на читача. Функція емоційного впливу н н

запозичень на читача випливає із викладених вище функцій. Запозичення є

н н н

актуальними номінаціями, які називають події і факти, що відбувают ься у

н н н

суспільстві на даний час і хвилюють кожного. Саме тому вони сприймают ься
н н

носіями мови емоційно як щось незвичне та нове не тільки за своєю

семантичною структурою, але й часто за формою та звучанням, наприклад: 1.
н н

Weltraum-Diät. Gewöhnungsbedürftig ist und bleibt auch der Speiseplan: Er liest н н

sich wie die Karte eines Luxus-Restaurants – wenn nur die Schwerelo sigkeit nicht н

wäre! Die Ready-to-eat-Nahrung kommt zwar immer seltener aus der Tube (Unicum
№ 8, August 2007). Ready-to-eat-Nahrung (cтрава, котра готова до вжитку); 2.
Das Selikontal ist heaven on earth für Computerf achmänner, die rund um die Uhr in
н н

Cyberspace leben, aber reales Geld verdienen. In diesem virtuelle n Reich scheinen
н н

nur noch Dollar real zu sein (Deutschland, 4/2004). Heaven on earth (рай на землі).
Насиченість розмовної мови експресивною лексикою дозволяє носіям мови
н н

передавати якнайтонші смислові та емоційні відтінки. Усе це знаходить своє

н н

відображення у засобах масової інформації. Наприклад: Der Trend heutiger

н н

Mode sind hot Pants (Fashion TV, 2006). Hot Pants (“гарячі штанці”), тобто дуже
вузькі жіночі брюки / брюки-дудочки). Запозичен ня виникають у молодіжному н н

середовищі, а потім багато які із цих запозичен их починають вживатися у ЗМІ.

н н

Так, наприклад, журналісти, які полюбляють дивувати читачів і телегляда чів н н н

мовними зворотами популяризували модні у молодіжному середовищі лексичні н н н

одиниці англійського походження. Наприклад: hip sein (бути у курсі

н н

сьогоднішнього дня; бути на вершині слави) – сам предмет події вимагав би

н

іншої стилістики, але, наприклад, із інтерв’ю у журналі “Spiegel”: Spiegel: Ist

н

MTV(Musikkanal noch cool? Freston: Mal bist du hip, mal nicht. Das passiert
Popstars jeden Tag (Spiegel 2/2002). 5. Функція експресивності. Зважаючи на те, н

що газетно-публіцистичний стиль має багато різномані тних типів текстів та н

мовних жанрів, таких, як стаття, кореспонденція, замітка, об’ява, заголовок, н

рецензія, нарис, фейлетон та інші, ми розглянем о засоби вираження н

експресивності на рівні заголовка, тому що саме заголовок несе основну

н
 28
інформацію та являє собою “скомпресований варіант замітки в одній фразі” [1].
н

Крім того, заголовок має особливу силу ретроспек тивного впливу на читача, н

коли після ознайомлення із текстом відбуваєт ься співвідношення викладеного

н н н н

змісту із назвою статті. Тому заголовок націлює на певну смислову

перспективу, розуміння якої, найчастіше, можливе лише після ознайомлення зі
н н н

змістом тексту, а повне розкриття відбувається через ретроспективний н н

(звернений у минуле) зв’язок оповіданн я та заголовка. Виходячи з того, що н

газетні заголовки виконують номінативно-інформативну, н графічно-

вирізняльну, рекламну (тобто функцію привертання уваги) і в першу чергу н

функцію переконання,н агітації, то однією із головних особливос тей н

образотворчовиразних засобів у газеті є їх соціально оціночні якості та

н

можливості з боку точки зору ефективного та цілеспрямованого впливу на

н н н

масову аудиторію. Категорію оцінки (оцінювання) стосовно лексики можна

визначити як частину лексичного значення, здатну до вираження оцінки н

позначуваної словом предмета або поняття. Репертуар оціночних засобів преси

н

надзвичайно багатий та різноманітний. Крім власне оціночної лексики, у

н н

газетно публіцистичному н жанрі у функції оцінки використовуються

н

різноманітні лексичні розряди: просторічна лексика, архаїзми, неологізми,

н н н

спеціальна лексика у переносному значенні та інші. Активно використовуються

н н н

у газеті також різноманітні словотворчі та прагматичні засоби експресивно- н н н н

оціночного забарвлення: розмовні емфатичні конструкції, еліптичні речення,

н н

різноманітні потужні засоби емоційного (риторичного) синтаксису. З метою

н н н

підвищення експресивності заголовків журналісти зазвичай використовують

н н н н н

жаргонні слова та вирази, які привносять у літературну мову своєрідну н н

метафоричність, образність. Це і є причиною їх появи на сторінках газет: “Wo

н н

gepfuscht wird und wem die Zuschauer wirklich vertrauen können” (Das Neue Blatt,
4.07.90). Архаїзми та історизми майже не зустрічаю ться у пресі, тому що мова н

газети повинна бути зрозумілою для всіх прошарків населення. Усе ж таки н

журналісти іноді використовують таку лексику для створення підвищено ї

н н н

тональності викладу або для зіставлення сучасних подій iз певною історичною

н н н

епохою. Найбільш характерними для газети є неологізм и у зв’язку з їх н н

 29
експрессивноемоційною н забарвленістю.
н Дуже часто журналісти н самі
винаходять нові слова за допомогою існуючих у мові морфологі чних засобів.
н н

Такі неологізми є оказіональними. Неологізми можуть створюватися внаслідок

н н н н

природного прагнення мовця до новизни, коли утворюють ся так звані мовні

н н

надлишки [5]. Наприклад: “Superduperities” (Forbes, 15.03.93) (від

новоутворення super-duper – надзвичайно красивий, вищого гатунку; у статті
н н

розповідається про винахід комп’ютера, якому можна віддавати команди

н

голосом). Газетна мова схильна до впливу “мовної моди”. До “модних слів”

відносяться експресивно-забарвлені слова та вирази, а також стереотип ні,
н н н

стандартні, шаблонні звороти мови – мовні штампи, кліше, які є популярні у

н

якийсь період як у пресі, так і у мові. Вони являють собою “готові блоки”, з
яких легко будується фраза. Серед запозичен ь, які зустрічаються у заголовках н н н

німецької преси, необхідно відзначити запозичення-неологізми: “Kung-Fu- н н

Klamauk in New York” (Bild, 13.10.1996), “Mit einem neuen Drive” (Unijournal,
5/2003), та велика кількість інтернаці ональних слів: “Studiengebüren. Die Pro & н

Contra Argumente” (UNI Compact, 1/1997). Для німецької преси характерн а

н н

велика кількість англійських та американських запозичень. Більшість iз них

н н н

називають речі та поняття, для яких здавна існують німецькі визначенн я. У н

заголовках німецької преси простежується така тенденція, що запозичуються не

н н н

тільки окремі слова: “Die neuen Jobs” (Deutchland, 1/2004), “Die Zukunft des
Designs” (Unijournal, 2/2003), але й словосполучення: “Body News” (Vogue, н

5/1997), “Soft training” (Vogue,5/1997); та навіть речення: "T-Shirts “Made in

Germany”" (Deutchland, 1/2004), “Bye-bye, Print” (Unijournal, 5/2003), “Think
Tank in Finance” (Unijournal, 2/2003). Таким чином, процес проникнення н

англоамериканізмів на сторінки німецької преси, а також у всі сфери життя

н

постійно збільшується у зв’язку iз тісними контактами країн у галузі політики,

н н

економіки, культури, спорту та ін. Однак цей процес не є взаємним: німецька

мова поглинає набагато більше одиниць із лексики англійськ ої мови, ніж н

навпаки. Слова зниженого стилістичного тону, до яких належать розмовні н

слова, або коллоквіалізми (“Knirpse im Hörsaal” (Unijournal, 6/2003),

н

діалектизми не дуже часто зустрічаються у пресі, тому що вони можуть

н н
 30
перешкоджати розумінню статті. н

Таким чином, проаналізувавши н різні лексичні розряди, які

використовуються у заголовках німецької преси, можна зробити висновок про
н н

те, що мовні ресурси є невичерпним джерелом для створення мовної експресії і н

надання виразності заголовкам газетно-журнального жанру. Функціональний

н н н

аспект запозичень передбачає їх вивчення у соціальнокультурному контексті у

н н н

поєднанні із лінгвокреативною діяльністю людини, її мисленням, здатністю н н

адекватно сприймати та інтерпретувати явища дійсності. Одним із мотивів н

певної мовної поведінки носіїв мови є прагнення придбати або підтримат и н

власний соціальний н або культурний н престиж. Ефект “престижності”

досягається як за рахунок змістовної сторони запозичень. Природно, що
н н н

адекватне дослідження сучасних запозичених слів у мові німецької преси н н

неможливе без урахування їх комунікативної значущості. Культурний та н н н н

ідеологічний обмін між народами, міжмовні контакти, запозичен ня та інші

н н

процеси взаємодії культур і мов протікают ь із різною інтенсивністю у різних н н

сферах комунікації. н У сучасний період інтернаці ональний н характер

політичного, н економічного н та науково-технічного розвитку найбільш
відображається у мові науки і публіцист иці. Із публіцистики запозичення
н н н н

поступово проникають у художню літературу і у повсякденну мову, н н н

підвищуючи міру їх міжмовної поширенос ті. Активною тенденцією у лексиці

н н н

мас-медіа аналізованого періоду є кількісне поповненн я її складу іншомовними

н н н

словами, зумовлене як екстралінгвістичними, так і лінгвістичними чинниками. н н

Причиною запозичень є не лише потреба заповнення мовних лакун, н н

“номінативна безвихідь”, прагнення до мовної економії, тенденція до чіткішої н

диференціації слів за семантикою та сферами вживання тощо, а й мода,

н н

лінгвальні та естетичні смаки мовців, які прагнуть до новизни й свіжості

н

висловлювань [9, 16]. н

Отже, можна сказати, що запозичена лексика є невід’ємною складовою н

частиною мови сучасної німецької преси. Це пов’язано із тим, що нові слова

надають їй динамічності. Із часом лексика змінюється, словниковий склад н н н

поповнюється новими найменуваннями, застарілі реалії відходять у запас

н н
 31
пасивної лексики, але навряд чи процес утворення нових слів можливо
ефективно контролювати. Нові суспільно-політичні реалії у Німеччинін н

інтенсифікували процес запозичення, що переконливо демонструє лексика мас-

н н н н

медіа аналізованого періоду: у ній функціонує чимала кількість лексичних

н н

одиниць іншомовного походження із різних сфер суспільного життя.

н н н

Іншомовні запозичення, які функціонують у ЗМІ, зумовлені такими н н

загальними причинами: потребою у найменуванні нових реалій життя,

н н

практичною необхідністю розрізняти близькі слова, які мають власний набір

н н н

семантичних ознак і конотативних характеристик, потребами науки, що йде

н н н

шляхом спеціалізації знань або їхньої глобалізації, впливом закону економії

н н

мовних зусиль, модою (тобто пануванням у певному середовищі у певний час н н

тих чи інших смаків, що проявляют ься не тільки у зовнішніх формах побуту, н

але й через ціннісні пріоритети в ментальних ознаках), а також потребами н н

публіцистики, покликаними відображати стан суспільної свідомості та

н н н н н

впливати на нього.
Як уже було зазначено, у ХХІ ст. одним із джерел запозичен ь є Інтернет. н

Дане явище стало настільки поширеним, що найсучасн іші запозичення слід н н

шукати саме в тих текстах ЗМІ, які присвячені цій тематиці. н

1.2.2 Прагматичний аспект публіцистичних запозичень у німецькій

н н н

пресі
Слова іншомовного походження такого роду стилістично досить н н н

експресивні і відомі молодому поколінню носіїв мови, які знають і вміють

н

користуватися сучасною комп'ютерною технікою. Розвиток, поширення

н

інформаційних технологій – основна причина актуальності запозичень в

н н н н

Інтернеті. Формується новий тип особистості, який коректує свою мовну

н н

поведінку з Інтернет-свідомістю:
Є випадки, коли іншомовна лексика використо вується в переносному н н

значенні. Так запозичення Power у такому значенні зустріли 50 разів. Це н

зумовлено наміром автора повідомлення привернути увагу реципієнта, н н н

використовуючи всі можливі засоби. У цьому випадку виконуєть ся основна

н н
 32
прагматична установка на відбір конкретних мовних засобів. Наприклад:
н н

Mit diesem Pentium haben Sie jede Menge «Power» (із реклами
комп'ютерної техніки) (Willkommen, 1/2004). Запозичення «Power» (сила) у н

даному прикладі вжито у переносному значенні; Nur der kluge Gebrauch aller н

Macht rechtfertige н letztlich Amerikas Führungsrolle н in der Welt.

Politikwissenschaftler haben dafür den Begriff der "smart power" erfunden, der
н

intelligenten Machtausübung, die sich mit allen Mitteln der Öffentlic hkeitsarbeit, der
н н н

Diplomatie und - notfalls - des Militärs Respekt verschaff t (Süddeutsche Zeitung,

н н

21.01.2009); Американському Конгресу представлено стратегію, в якій уперше н н

для поліпшення іміджу та лідируючих позицій США у світі запропоно вано

н н н

концепцію використання «розумної сили» (smart power) — поєднання н

«жорсткої» військової та економічної потужності з «м’якою» силою н н н

публічної дипломатії (День, 2010). Запозичення smart power – «розумна сила» у

н н

наведених прикладах вжите у переносному значенні для того, щоб привернути н н

увагу читача.
Наступне запозичення вжите також у переносному значенні, тільки вже з н н

іншим відтінком. Якщо у попереднь ому прикладі мова йшла про вдале н

(розумне) використання Америкою своєї потужності, що призвело до н н

спроможності впливу на інші країни, то у другому випадку "green power" –

н

«зелена сила» мається на увазі те, що Барак Обама дуже молодий політик і
йому доведеться ще здолати багато перепон на шляху правління. Auch Barack
н

Obama setzt auf "green power" - und hat dabei noch etliche Hindernis se zu н

überwinden. Рекламне походження окремих слів і виразів визначає також їх

н н

стилістичну тональність – вона завжди жартівлива, іронічна.

н н н

Особливо активно використовуються слова іншомовного походження у н н н

галузі науки та техніки. Терміни цих сфер, як і економіки, є

вузькоспеціальними та загальновживаними. Так, наприклад: Die nachhaltigsten
н н н

Zukunftschancen für Forschung und Entwicklung in Deutschland ergeben sich aber

н н н

insbesondere für die Bereiche Vernetzung und Elektronik im Gebäude (smart home)
н н н

und Verkehrstelematik (Audimax, 7-8.07). Smart home (розумний дім). На даному

н

етапі це запозиченння є вузькоспенціальним терміном, який відомий лише

 33
спеціалістам. Його ми зустріли на сторінках німецькомновних ЗМІ 23 рази. На
сторінкахн
У ЗМІ на зміну значення іншомовного слова впливає взаємодія таких н

умов, як вживання у порівняль них конструкціях, у специфічному контекстному н н н н

оточенні та метафоричне переосмислення. У найбільшій мірі вплив даних умов

н н н

простежується при вживанні іншомовни х слів, які належать до таких

н н

тематичних груп, як «реалії економічного життя» (25%), «реалії соціально го

н н н

життя» (14%), «комп’ютерні технології» (17%) [97; 15]. У статтях на н

комп’ютерну тематику реалізуються умови особливого контекстного оточення, н н н

переосмислення початкового значення, утворення похідних та вживання у

н н

початковій графічній формі. При цьому безпосере дньо у процесі спілкування

н н н

вживання запозичень зумовлено іронічним відношенням автора до подій або

н н

явищ, які описуються [17; 76]. Як же відбувається реалізація прагматичного

н н н н

компонента н значення запозичень н іншомовного н походження? н Із

проаналізованого матеріалу не можна не дійти висновку, що існує кілька умов,
н

необхідних для реалізації прагматичних характеристик іншомовної лексики в

н н н н н

публіцистиці: н

 уживання у німецькій та українській мові в початковій графічній н н

формі без пояснення (55%);

 певне контекстне оточення (25%); н

 метафоричне переосмислення (15%). н

При невиконанні якоїсь із вище вказаних умов іншомовні лексичні

н

одиниці, функціонуючи у німецькій мові, зберігають початкове значення. Якщо

н н

ж одна або кілька умов виконують ся, реалізація прагматичного компонента н н н н

може піти по одному з двох шляхів: запозичен ня може прийняти додаткове н

значення або втратити початкове.

Mobiltelefon – (innerhalb eines bestimmten Gebiets) von praktisch jedem н

beliebigen Ort aus benutzbares Funktelefon [31; 39]. Сказати, що форма Handy є
н н н

більш розмовним варіантом, запозиченим з англійської мови, було б н н

помилково. Термін «мобільний телефон» у свідомост і німців старшого н

покоління пов'язаний із поняттям автомобіл я. Так вже історично склалося. Усі н

 34
німці говорять Handy, маючи на увазі при цьому мобільний телефон. Це слово
для позначення переносних радіотелефонів з’явилося в німецькому побуті ще у
н н н н

середині 80-х років, задовго до появи масової мережі D-Netz (цифрова,

телефонна радіомобільна мережа у Німеччині ). Нам здається, що явним є
н н

спорідненість німецького поняття Handy з англійською мовою, але це не так.

н н н

Наприкінці 30-х початку 40-х років компанія Моторола розробила для

н

військових переносну рацію, частину якої солдат носив у рюкзаку за спиною –

н

Walkie-Talkie, а зв'язок здійснювався за допомогою великої переносної рації –н н

Handie-Talkie. Від цього поняття й пішли сучасні Handy.

Таким чином, можна сказати, що при нестандар тному використанні н н

запозичень можлива як втрата початкового прагматичного компонента

н н н н

лексичного значення, так і поява додаткового. Запозичення безпосередньо

н н н н

пов’язане з людиною, воно відобража є її картину світу – думку, оцінку, мовні н

пристрасті, мовний смак, тобто прагматичні установки, що диктують сценарії

н н

комунікації (трансакції). н

Суспільство по-різному оцінює запозичен у лексику: від безперечного н н

сприйняття всіх слів до повного їх відторгнення. Це пов’язано з багатьма

н н

факторами: сферою вживання запозичен ь, віковими характеристиками, рівнем н н

володіння тією чи іншою мовою та ін.

1.3 Типи класифікацій запозичень н н

Мова преси відзначається дифузністю своїх кордонів, тематичною н н н

дисперсією та широтою сфери вживання. З метою системати зації мовного

н н

матеріалу в даній розвідці було виокремлено основні тематичні групи н

досліджуваних лексичних одиниць, які співвідносяться з відповідними

н н н

ділянками об’єктивно існуючої екстралінгвістичної дійсності мовців і на н

прикладі яких проводиться дослідження динамічних процесів у суспільно-

н н н н

політичній лексиці в їх кореляції з чинниками соціального характеру. н

При розгляді питання про вживання іншомовни х слів однією з н

найскладніших проблем завжди було розмежування понять, які позначають

н н н

даний вид лексики.

 35
При аналізі запозичень мовознавці по-різному вирішують питання їх н н

класифікації. Це розходження полягає, насамперед, у виборі класифікаційного

н н н н

критерію. Одним із перших підходів до даної проблеми вважаєтьс я н

класифікація іншомовної лексики за ступенем її освоєння в мові-реципієнті. Із

н н

таких позицій вирішувалося питання класифікації запозичень тривалий час

н н н

багатьма лінгвістами [93] та ін.

н

Різні аспекти вивчення запозичен ь визначають і підходи до їхньої н н

класифікації. Так В. Мартинов, наприклад, будує свою класифікацію

н н

запозичень залежно від характеру мовних контактів та позамовних факторів.

н н

Він протиставляє запозичення й проникнення. Перше можливо завдяки

н н н

торгівельним та культурним зв'язкам між народами, друге є наслідком тільки

н н

тривалого, суміжного територіального співіснування мов з обов'язковою н н

наявністю білінгвізму в прикордонному регіоні [173].

н н

Чи не найдетальнішу класифікацію запозиченої лексики пропонує М.

н н н

В. Орєшкіна [18], розглядаючи запозичення відповідно до таких критеріїв: н н н

 за генетичною належністю до мови-джерела;

н н

 за поширеністю в мовах світу: інтернаціоналізми, регіоналізми,

н н н

локалізми;
 за ступенем освоєння мовою-реципієнтом: повністю освоєні, частково
освоєні, незасвоєні; н

 за структурою запозиченого слова: чужа (іншомовна) форма, змішана

н н

форма (напівкалька), власна (рідна) форма (калька);

 за графічним виглядом запозичен ого н слова: власна графічна
форма
 (іншомовні слова), чужа графічна форма (іншомовні вкраплення); н

 за наявністю в семантиці запозиченого н слова національно- н

культурного або культурно-історичного компоненту: екзотизми, варваризми;

н н н

 за лексико-граматичними розрядами: іменники, прикметни ки, н

дієслова,
 вигуки;
 36
 за тематичними групами: апелятивна запозичена лексика подана
н н н

традиційними групами, пов'язаними зі специфічними для мови поняттями

н н н

 (суспільно-історичними, культурно-побутовими та ін.). Неапелятивна н н

запозичена лексика подана також традиційн ими для ономастики групами

н н н

(антропоніми, топоніми та ін.);

 за стилістичним забарвленням запозиченої лексики: номінативні й
н н н н

естетичні;
 за сферою вживання: загальновживані й професійно обмежені н н

(запозичені терміни);
 за часом запозичення: ранні (історичні, етимологічні), пізні (сучасні,
н н

нові).
При прямому запозиченні як матеріальну форму (звукову або графічну),
н н

так і значення слова-прототипу беруть із чужої мови, а при калькуван ні – тільки н

значення або семантичну структуру іншомовної лексичної одиниці. У цьому

н н

поділі на пряме запозичення та калькування беруться до уваги розмежування

н н н

між рівнями структури мови, на яких відбуваються запозичення [68]. н н

Серед прямих або матеріальних запозичень (у Д.С. Лотте – оригінальні н н н

запозичення) виділяють певні підвиди:

н

 лексичні запозичення, при яких запозичується матеріальна форма

н н н

слова і його зміст;

 запозичення матеріальної форми слова, тобто запозичення тільки н н

іншомовної форми слова в усному (фонетичне запозичення) або письмовому

н н н

 (графічне запозичення) вигляді і наповнення цієї форми новим

н н

змістом;
 морфемне запозичення, н яке є запозиченням н кореневих та
дериваційних морфем для утворення нових слів.
н

При калькуванні (у Д.С. Лотте – перекладні запозичення) запозичується

н н н н

не матеріальна форма лексичної одиниці, а тільки її значення або структура. У

н

цьому випадку виділяють такі підвиди:

 словотворче калькування, при якому запозичує ться тільки структура
н н
 37
іншомовної лексичної одиниці, на основі якої утворюється слово з відповідних
н н н

елементів мови-реципієнта;
 семантичне (смислове) калькування, при якому в національного слова н н

 з’являється значення, яке є у відповідного іноземного слова; н н

 фразеологічне калькування, при якому здійснюється переклад «по

н н

словах» іноземних стійких словосполучень. н

Окрім вищезазначених двох основних видів запозичень і їхніх підвидів

н н

виділяють ще третій, який називають мішаним запозичен ням. Сюди належать н

випадки, коли одна частина слова може бути запозичен ням, а інша – н

перекладеною або такою, яка вже існує в мові-реципієнті. Серед мішаних

н

запозичень виділяють:
н

 напівкальки, коли одна частина слова запозичує ться матеріально, а н н

інша калькується; н

 напівзапозичення, коли одна частина слова запозичується, а друга н

існує в мові [16].

Детальніше питання лексичного калькування аналізує Ю.О. Жлуктенко. н н

Він зазначає, що калькування є характерним типом інтерференції для

н н н

подальших етапів взаємодії мов, коли велика кількість членів колективу вже
настільки добре засвоїла другу мову, що автоматич но переносить її моделі на н н

систему першої мови. На його думку, калькуват и ся можуть лексичні одиниці н

різного складу:
 слова;
 словосполучення; н

 фразеологічні одиниці [83]. н

Серед іншомовних вкраплень основне місце посідають слова і

н

словосполучення, які мають інтернаціональний характер і можуть уживатися в

н н

текстах будь-якої мови. Такі лексичні одиниці практично являють собою

словесно-фразеологічний фонд. Деякі з них вживаютьс я в науковому, н

публіцистичному
н мовленні, інші є характерними н для невимушеного, н

жартівливого слововживання [13].

н н
 38
На сьогоднішньому етапі розвитку мови, за умов писемної комунікац ії та
н н

досить швидкої кодифікації запозиченої лексики в словниках, фонетична та н н

морфологічна асиміляція запозичень відбувається повільніше, тому основна

н н н н н

маса сучасних іншомовних надходжень до словникового складу обох н н н

досліджуваних мов має статус Fremdwörter (іншомовні слова). Сучасні

н н

запозичення часто включають в себе ознаки обох категорій, тому групи

н

Lehnwörter (освоєні або запозичені слова) та Fremdwörter (неосвоєні або

н н н

іншомовні слова) не мають чітких меж і між ними існує багато проміжних
етапів [76]. Таким чином, це явище також характери зує лексико-семантичну н

систему мови як таку, що має надзвичайно відкритий та динамічний характер. н н

До категорії Fremdwörter (іншомовні слова або неосвоєні) належать н н

інтернаціоналізми – слова, що мають однакову зовнішню форму, яка, проте,

н

варіюється в рамках фонетичних, графічних та морфологічних норм окремих

н н н

мов, та часткове чи повне інваріант не значення. Маючи спільну мову-джерело, н

інтернаціоналізми функціонують у кількох як споріднен их, так і неспоріднених

н н н н

мовах, виражають поняття зі сфери науки, техніки, а також політики, культури

тощо, складаючи значну частину суспільно-політичної лексики. Хотілося б н

зазначити, що в мові німецької преси ХХІ ст. переважаю ть саме ті запозичення, н н

які належать до категорії Fremdwörter (іншомовні слова або неосвоєні). У мові н н

сучасних українських мас-медіа в постійному вжитку перебувають інновації

н н н

іншомовного походження. Їх тематика дуже широка: суспільна, економічн а,

н н н

юридична тощо.
Таким чином, лексика іншомовного походження в складі сучасної н н

німецької та української мов характеризується великою неоднорідністю як за

н н н

своїм походженням, так і за ступенем її інтеграції системою мови-реципієнта.

н н

1.4 Організацнія роботи із текстами публіцистничного стилю на

факультетні іноземних мов педагогічнного ВНЗ
У психолого-педагогічній і методичній літературі досліджуються питання
н н н н

використання періодичної преси з метою обґрунтування виховної функції

н н н

засобів масової комунікації, виявлення впливу засобів масової інформаці ї на

н н
 39
студентство (С.А.Абдоков), виховання у студентів та школярів інтересу до
н

політичних знань (С.А.Кіперман), формування культури молоді (Г.А.Амнієв,

н н

А.О.Копаньова та ін.). Опубліковано н посібники й науково-методичні

рекомендації (Н.В.Баранова, Д.В.Малявін, М.С.Латушкіна, Е.В.Розен) з питань
н

форм і методів роботи з газетним матеріало м. Цілі і завдання навчання читання н

обумовлюються загальними цілями і завданнями викладання іноземної мови на

н н н н

факультеті іноземних мов педагогічного ВНЗ. Це наступні цілі та завдання: 1)

н н

комунікативно-практичні; 2) виховні та загальноо світні; 3) професійно-

н н н

методичні. Читання є важливим видом рецептивної мовленнєвої діяльності, і н н н

оволодіння ним як повноцінним засобом комунікації на рівні філологічно

н н н н

освіченого носія мови є однією із головних комунікат ивно-практичних цілей

н н

навчання іноземної мови. Оволодіння читанням передбачає повне, глибоке і н н

безперекладне розуміння оригінального іншомовного тексту всіх літературних

н н н н

стилів і жанрів - художнього (прозаїчного, поетичного, драматичного), н н н

публіцистичного, наукового. Оригінальний текст, особливо художній і

н н

суспільно-політичний, є могутнім засобом впливу на читача. Саме через

н

писемний текст студенти долучаються до літератури і культури народу, мову н н

якого вони вивчають. Тому глибоке та повне розуміння іншомовно го тексту у н

єдності з мовною формою є головною умовою досягненн я не лише н

комунікативно- практичних, а й виховних та освітніх цілей читання [40].

н н

Навчання читання має, крім того, і професійн о-методичну мету. У процесі н

мовної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови стосовно читання

н н

ставляться наступні професійні завдання:

н н

 Навчання майбутнього учителя ефективних прийомів роботи з н н

іноземною книгою та газетою як важливими джерелами самоосвіт и, н

поповнення та поновлення знань іноземної мови. н н

 Підготовка студента до успішного виконання навчаючої функції н

учителя іноземної мови - до роботи над різними видами тексту при навчанні
учнів читання як мети та засобу навчання мови.
У німецькій філологічній літературі, у багатьох статтях і посібниках, н н н

присвячених культурі писемного мовлення, часто зустрічає ться термін «газетна

н н
 40
німецька мова» (Zeitungsdeutsch). Але це не означає, що існує якась особлива
мова преси, з особливим, властивим тільки їй, словников им складом і н

спеціальними зворотами. У мові і стилі преси спостеріг аються деякі специфічні

н н н

явища, пов’язані із своєрідністю журналістики. Автори газетних матеріалів - н н н

кореспонденти, журналісти, редактори - пишуть на теми сьогодення, їх робота

н н н

завжди поспішна, а термін життя газетної замітки короткий, стилістич на н

обробка часто є неможливою. н Багато особливостей н «газетної мови»

допомагають нам розкрити деякі стилістичні тенденції, які існують у мові
н н

преси (н. п., граматико-стилістичні особливості газетних заголовків, велика

н н н

кількість штампів, інтернаціоналізмів, складноскорочених слів і ін.) що, власне, н н

і складає її своєрідність. Мова преси не є чимось монолітни м, вона значно

н н

варіюється від жанру до жанру. Порівняємо, наприклад, мову і стиль передової

н н

статті, кореспонденції чи фельтона і репортажу. Мова і стиль преси взагалі

н

відрізняється як від стилю наукового викладу, так і від стилю офіційног о

н н

мовлення. Вона більш образна і емоційна, менш педантичн а і значно простіша. н

Мова публіцистичних текстів близька також до побутового стилю мовлення,

н н

але, звичайно, не допускає вульгаризмів та діалектної лексики, якщо цього не н н

вимагають особливі стилістичні задачі. Будь-який газетний чи журнальни й твір н н

(стаття, репортаж, кореспонденція і ін.) являють собою завершени й за змістом і н н

формою цілісний текст. Саме у такому вигляді він і доходить до читачів, які, у
свою чергу, сприймають його як єдине, цілісне повідомлення. Тексти преси
н н

мають певні специфічні особливості, які організують їх цілісність. У композиції

н н н н н

текстів преси беруть участь у якості її компонент ів а) заголовок (заголовки) і б) н

способи оформлення висловлювань третіх осіб [6]. Перш ніж перейти до

н н

питання про організацію роботи над матеріалами преси, розглянемо основні

н н н

газетні жанри. І.Передова стаття (der Leitartikel) - виключно важливий газетний н

жанр, у ній найбільш яскраво виражається політичне спрямування газети, її н н

обличчя. Теми передових статей завжди трактують найбільш актуальні

питання. Їх мова і стиль суттєво відрізняє ться від мови і стилю інших газетних н

жанрів. Хоча передові статті зазвичай ідуть без підпису, їх пишуть, як правило,
досвідчені журналісти, які вміло використовують весь арсенал виразних засобів
н н н
 41
публіцистики. н

У газеті домінують жанри хронікального типу (Nachrichten, Berichte), н

власне газетні жанри у вузькому значенні (journalistische Texte im engeren Sinn) і

так звані напівхудожні жанри - великі за обсягом статті, огляди і ін. Такі
н

газетні жанри, як передовиця, стаття, коментар є надто великими за обсягом і

н

складними у мовному відношенні, теж саме можна сказати і про фельтон. Інші н

жанри (власне газетні - хроніка і кореспонд енція і загально публіцистичні - н н

інтерв’ю, репортаж, рецензія) є ефективним матеріалом для опрацювання. н н н

Основними критеріями, які визначають вибір того чи іншого газетно-

н н

журнального матеріалу для використання на заняттях з іноземної мови, треба н

визнати доступність їх мовного оформлення, повторюваність і стереотипність

н н н н

лексики і зворотів мовлення, «газетність» стилю і перспективність його н

вивчення для подальшого читання аналогічних матеріалів. Такими жанрами є, у

н н н

першу чергу, малоформатні газетні повідомлення: хроніка і кореспонденції.

н н н

Розуміння їх стилістики, розуміння їх синтаксису і лексичного наповнення

н н н н

може підказати викладачеві різні форми використання цих матеріалів. Для

н н н

роботи з німецькою газетою в аудиторії годиться не будь-який матеріал. Його

вибір повинен визначатися, по-перше, змістом і, по-друге, мовною формою
н

матеріалу. Повідомлення, в яких мова йдеться про суто місцеві події, чи

н

спеціальні статті з техніки, економіки та інших питань, часто зовсім не

н

підходять для цілей навчання німецької мови. Що стосуєтьс я мовної форми, то н

критерієм у цьому випадку повинні бути знання студентів і конкретні завдання

окремо взятого заняття. Оскільки робота з газетою чергуєтьс я із звичайними н н

заняттями за матеріалами підручника, то вони і будуються відповідно до того,

н н н

який лексичний і граматичний матеріал відомий студентам і вимагає н

спеціальної ілюстрації, закріплення або розширення на базі нової, актуальної

н н н н н

тематики. Таким чином, кожного разу виникають інші завдання залежно від
цілей, які стоять перед викладачем і, звичайно, від підготовленості студентів. н н

Газетні статті слугують, як правило, хорошим матеріало м для оволодіння н н

мистецтвом письмового перекладу публіцистики. Найбільш ефективним

н н н н

матеріалом у цій сфері є передові та політичні статті, а також політичні

н
 42
коментарі. Працюючи над перекладом статті викладач повинен кожного разу н

фіксувати увагу студентів на певній перекладацькій трудності, наприклад, на н

перекладі політичної термінології, на перекладі без еквівален тної лексики, на

н н н

перекладі стійких словосполучень і т. ін. Необхідно не тільки навчити студентів н

розуміти іншомовний текст і грамотно перекладати його на українську мову, а

н н н

й правильно оформляти переклади, відтворювати не лише зміст, а й форму н

оригіналу. Студенти повинні бути підготовл ені до письмових перекладів н н

газетних матеріалів. Вони повинні знати синтаксис складних речень, правила

н

побудови розгорнутих прислівникових та інфінітивних зворотів. На газетному

н н н

матеріалі можна підготувати студентів і до іншого виду практични х умінь, н н

пов’язаних із оволодінням іноземною мовою - до реферування, тобто до

н н

скороченого узагальнення змісту якої-небудь статті чи кількох статей. Отже,

н н

робота над матеріалами преси потребує кропіткої підготовки як з боку

н н

викладача, так і з боку студентів. Виконання різних видів вправ розвиває

уміння читання, перекладу, усного мовлення із суспільно -політичної тематики. н

Звичайно, при використанні на заняттях з практики усного та писемного н

мовлення електронних ресурсів також можна застосовувати відповідні види

н н н

вправ із можливою їх модифікацією відповідно до тематики та завдань заняття. н н

Висновки до Розділу 1
Таким чином, проблема іншомовних запозичень є важливою як для н н

мовленнєвої практики, так і для лінгвістичної теорії. Існує велика кількість

н н

спеціальної літератури про запозичені слова. У даній розвідці проаналіз овано ті

н н н н

праці, що пов’язані з процесом запозичення, освоєння та класифікації н н

іншомовної лексики, починаючи з питання доцільнос ті чи недоцільності

н н н

використання іншомовних запозичень узагалі й закінчуючи розв’язанням

н н н н

питання про те, чи доцільне запозичен ня кожного конкретного слова і коли це н н

іншомовне слово може вважатися цілком освоєним.

ХХ ст. загальний процес освоєння іншомовно го запозичення став н н

поділятися на окремі його етапи, які виділяються на основі ознак лінгвального і

н н н

комунікативного характеру, але немає робіт підсумкового характеру з

н н
 43
достатньо повним переліком таких ознак на всіх етапах освоєння іншомовно го н

запозичення, немає і послідовного пов’язування ознак екстралінгвальних,

н н н

породжених н різними причинами запозичення іншомовногo слова з

його лінгвальною перспективою. Характеристика етапів освоєння іншомовного
н н н н

запозичення не пов’язувалася безпосередньо з розв’язанням питання про

н н

доцільність чи недоцільність запозичення, хоча такий зв’язок цілком очевидний

н н н

i послідовне його врахування має як теоретичний, так і практичний аспекти. Ще

н н н н

не було спроби прогнозування перспектив конкретних запозичених слів на н н н н

основі їх диференційних ознак, з урахуванням причин запозичення, i

н н н

екстралінгвальних і лінгвальних, характерних для різних етапів освоєння

н н н

запозиченого слова.
н

сучасному мовознавстві термін «запозичення» вживається у двох н н

значеннях: у широкому й вузькому розумінні. У широкому розумінні

«запозичення» розглядається у зв’язку з теорією мовних контактів, взаємодіє ю
н н

мовних систем, як один із шляхів збагаченн я словникового складу мови. У н н

вузькому розумінні використовується на позначення запозиченого слова. н н н

Запозичена лексика розглядається в синхронії з погляду на сучасну мову як на

н н

динамічну систему, у якій постійно відбуваються еволюційні процеси та явища. н н

Відповідно до широти вживання слід запозичен ня в сучасному н

німецькому узусі поділити на дві групи: загальнов живані та з обмеженою

н н

сферою вживання. Група загальновживаних запозичень містить чотири основні н н

категорії слів: давні; колишні екзотизми; слова, у яких з'явилися на власному

мовному ґрунті нові значення; новітні. Групу з обмеженою сферою вживання
можна поділити на дві підгрупи: спеціальн і та сленгізми/жаргонізми. Вони н н

сьогодні зазнають впливу такого соціального явища, як мода, і є відображенням н н

певних факторів – попиту на популярну музику, одяг, їжу тощо. У сучасному

німецькому узусі можна виділити групи сленгізмі в/ жаргонізмів, різних за
н н н

семантикою, поширеністю та структурною оформленістю [56; 74].

н н н н

Учені намагалися дати більш точне визначення явищу «запозичення»:

н н

були встановлені джерела надходження іншомовної лексики до ЗМІ,

н н н

систематизовані типи класифікацій запозичень, але не було виокремлено й

н н н н
 44
схарактеризовано типи іншомовних одиниць сучасної епохи, що функціону ють
н н н

у ЗМІ; не виявлено характерн их для німецької та української преси моделей н н

адаптації іншомовної н лексики; не визначено лінгвокогнітивний, н

комунікативний аспекти публіцистичних запозичень.

н н н

Збагачення словникового складу досліджуваних мов відбувається за н н н

рахунок багатьох мов світу, але яскравою рисою сучасної мовної ситуації є
інтенсивне запозичення англіцизмів. Активізація процесу запозичення викликає
н н н н н

перенасиченість англіцизмами текстів мас-медіа.

н н

Отже, запозичена лексика є об'єктом уваги багатьох лінгвісті в. Дана

н н

мовна одиниця вивчається з усіх сторін. Вона є найпродук тивнішим способом н н

розширення та збагачення словникового складу мови.

н н н

Підхід до вивчення процесу запозичення з таких позицій є принципово н н

новим. Звертання до фактів позамовного характеру дозволяє перейти від н

номенклатури запозичених мовних одиниць до їх розгляду в умовах певного

н н

типу комунікативної ситуації. н

Так у роботах останніх років запозичен ня вивчаються з комунікативно- н н н

прагматичних позицій. Щодо цього заслуговують н на увагу такі

прагмалінгвістичні дослідження запозичень, як дисертації Г. В. Дружина
н н н н

«Сучасні лексичні запозичення: прагматика, семантика, соціолінгвістика» та А. н н н

Е. Рицаревої «Прагмалінгвістичний аспект інтернації лексики (на матеріалі н

англійської мови)».
н

На рубежі XX – XXI століть процес запозичен ня вивчається у руслі нової н н

антропоцентричної н парадигми, у рамках нових наукових напрямків

(лінгвокультурології, когнітивної лінгвістики, лінгвопрагматики та ін.), з н н н

урахуванням соціально значущих тенденцій сучасного суспільства.

н н

Дотепер існують розбіжності у визначенні основних понять теорії н н

запозичень, що зумовлено різними позиціями дослідник ів з даного питання. З

н н

урахуванням того, що лінгвістами не запропоновано прийнятні терміни для

н н н

позначення окремо запозичення як процесу і його результат у, дотримуємося в

н н н н

даній розвідці загальноприйнятого підходу до термінології по зазначеній н н н

проблемі: запозиченням уважається як процес переходу різних мовних одиниць

н н
 45
з однієї мови до іншої, так і результат даного процесу, тобто сама запозичен а
н

мовна одиниця.
По-різному вирішується лінгвістами питання класифікації запозичень, що
н н н н

пояснюється різним вибором класифікаційного критерію. З огляду на всі

н н

попередні спостереження, дійшли висновку, що однозначн ого рішення дана

н н

проблема не має, а класифікація запозичень повинна здійснюватися залежно від

н н н

цілей і завдань кожного конкретного дослідження.

н н
 46
РОЗДІЛ II СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ЗАПОЗИЧЕНЬ У НІМЕЦЬКОМОВНИХ ТЕКСТАХ
ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ
2.1 Функціонанльно-прагматичні ознаки запозиченної лексики у
сучасній німецькомновній пресі
Функціональний аспект запозичень передбачає їх вивчення в соціально - н н н

культурному контексті в поєднанні з лінгвокреативною діяльністю людини, її н н

мисленням, здатністю адекватно сприймати та інтерпретувати явища дійсності. н

Одним із мотивів певної мовної поведінки носіїв мови є прагнення

придбати або підтримати власний соціальний або культурний престиж. Ефект
н н н

«престижності» досягається як за рахунок змістовної сторони запозичень.

н н н

Природно, що адекватне дослідження сучасних запозичених слів у мові н н

німецької преси неможливе без урахуванн я їх комунікативної значущості. н н н

Культурний та ідеологічний обмін між народами, міжмовні контакти,

н н

запозичення та інші процеси взаємодії культур і мов протікают ь із різною

н н

інтенсивністю н в різних сферах комунікації. н У сучасний період

інтернаціональний характер політичного, економічного та науково-технічного
н н н

розвитку найбільш відображається в мові науки і публіцистиці. Із публіцистики н н н

запозичення поступово проникають у художню літературу й у повсякденну

н н н н

мову, підвищуючи міру їх міжмовної поширеності. н н

Активною тенденцією в лексиці мас-медіа аналізованого періоду є н н

кількісне поповнення її складу іншомовними словами, зумовлене як

н н

екстралінгвістичними, так і лінгвістичними чинниками. Причиною запозичень є

н н н

не лише потреба заповнення мовних лакун, «номінативна безвихідь», н н

прагнення до мовної економії, тенденція до чіткішої диференціації слів за н

семантикою та сферами вживання тощо, а й мода, лінгвальн і та естетичні смаки

н н

мовців, які прагнуть до новизни й свіжості висловлювань [25]. н

Іншомовні запозичення, які функціонують у ЗМІ, зумовлені такими н н

загальними причинами: потребою у найменуванні нових реалій життя,

н н

практичною необхідністю розрізняти близькі слова, які мають власний набір

н н н

семантичних ознак і конотативних характеристик, потребами науки, що йде

н н н
 47
шляхом спеціалізації знань або їхньої глобалізації, впливом закону економії
н н

мовних зусиль, модою (тобто пануванням у певному середовищі у певний час н н

тих чи інших смаків, що проявляют ься не тільки у зовнішніх формах побуту, н

але й через ціннісні пріоритети в ментальних ознаках), а також потребами н н

публіцистики, покликаними відображати стан суспільної свідомості та

н н н н н

впливати на нього.
Як уже було зазначено, у ХХІ ст. одним із джерел запозичен ь є Інтернет. н

Дане явище стало настільки поширеним, що найсучасн іші запозичення слід н н

шукати саме в тих текстах ЗМІ, які присвячені цій тематиці. н

Слова іншомовного походження такого роду стилістично досить

н н н

експресивні і відомі молодому поколінню носіїв мови, які знають і вміють

н

користуватися сучасною комп'ютерною технікою. Наприклад, запозичення

н н

Online у різних варіаціях трапляєть ся н на сторінках проаналізованих н

німецькомовних та україномовних ЗМІ 325 разів. Та найбільша кількість його

н н

вживань припадає на статті з розділу комп’ютерних технологі й (6), меншу н

кількість можна нарахувати у статтях з економіки (63), політики (57), культури

н

(30), розділу «робота та кар’єра» (19). З’ясуємо, як змінилося значення даного

запозичення у системі німецької мови та чи була потреба у його використанні.
н н

Перший приклад зі статті на комп’ютерну тематику:

Diese Online-Systeme sollen das Studium erleichtern, in dem sie zum Beispiel н

Informationen bereitstellen und Verwaltungsabläufe unterstützen (CHAMPUS –

н н н н

ASTA-Magazin der Universität des Saarlandes, Juli 2007). Online-Systeme (система

н н

онлайн) вживається в англійській мові у значенні

н н «підключений до
комп’ютеру», або «доступний через комп’ютер», також «робота у
комп’ютерній мережі».
... А якщо уявити, що й вибори можуть відбуватися в системі онлайн, то н

це вже повна електронна демократія. Зауважимо, що в цьому наша н н

країна ...
(День, 2010). Як бачимо, при запозичен ні збереглося останнє значення, н н

бо вживання іншомовного слова необхідне для найменування однієї з реалій

н н

життя.
 48
Наведемо приклад із розділу економіки:
„Wir sind kein typisches Online-Reisebüro, sondern ein unabhängiger н

Preisvergleich-Anbieter. So verdienen wir unser Geld. Wer online einen Flug bucht,
н

besucht im Schnitt sechs Internet-Seiten der Menschen hat sich total verändert.
Online-Daten ist populär, weil effizient und“ (Süddeutsche Zeitung, 12.2008). Тут
маємо декілька зрощень власне німецького слова та запозичення; останнє надає
н н

німецькому слову певного відтінку. А саме, Online-Reisebüro – туристичне

н н

онлайн-агентство відрізняється від звичайного агентства: його послуги

н н

доступні навіть через комп’ютер. Те ж саме можна сказати про запозичен ня н

Online-Daten – онлайн-інформація;
Iнвестори ставлять на онлайн-ринок нерухомос ті за принципом MLS — н

мультилістингової системи, що охоплює бази пропозицій різних агентств

н н

(День, 2010). Вище наведені запозичен ня називаємо зрощеннями, тому що вони

н н

є неподільними на складові частини, оскільки втратиться їх семантична

н н н

навантаженість. н

статтях із розділу політики також трапляється дане запозичення (57 н н

вживань) і несе ту ж семантичну навантаженість. Наприклад:

н н

"Kapitalverbrechen. Das besteht nicht in Mord und Totschlag, sondern darin,

dass man Milliarden veruntreut", sagte Lafontaine der Online-Ausgabe der Welt.
н н н

Explizit bezog sich Lafontaine auch auf eine Aussage des Bundespräsidenten-
н н

Kandidaten der Linken, Peter“ (Süddeutsche Zeitung, 12.2008). Online-Ausgabe –

онлайн-платежі. Тобто платежі, які здійснюються через комп’ютерну мережу.
н

Онлайн-податкова служба Ірландії через інтернет приймає платежі,

надає податкові кредити (День, 2010).
У сфері культури також знаходимо дане запозичення (34 вживання): н

„der Standort Leipzig mit seiner dortigen Online-Redaktion aufgegebe n. н

Betroffen seien 60 Arbeitsplätze Absage. "Sowohl gedruckte Lexika als auch Online-
н

Enzyklopädien haben ihren festen Platz in der Zukunft. Unter anderem bei der
Vorbereitung des Online-Angebots war der Verlag nach früherer“ (Süddeutsche
н

Zeitung, 12.2008). Online-Enzyklopädien – електронна енциклопедія, Online- н н

Redaktion – онлайн-редакція;
 49
Таким чином, в якій би сфері (комп’ютер, політика, економіка, культура і
т. д.) не використовувалось запозичення оnline, воно надає значенню одного й
н н

того ж відтінку, а отже, добре пристосувалося до системи німецької мови. н

Щодо наступного прикладу, то хотілося б зауважити, що вислів Online

н

sein має теж саме значення що й im Internet surfen – «лазити» по Інтернету. Але
остання фраза трапляється частіше (76 вживань), тоді як Online sein – 24 рази на
н

100 вживань з усієї кількості, наведеної у вступі.

„In letzter Zeit wird «Online sein» oder «online surfen» zum generelle n н

Ausdruck für ein» «In-den-Netzen-präsent-sein» des Computrerbenutzers“ [Horx, н

1994: 44]. Online sein; Online/ on line surfen – «лазити» по Інтернету.

По-перше, людина може «лазити» в інтернеті по всьому світу, якщо
знає
іноземну мову. По-друге, це дає можливост і об'єднуватися за н

інтересами ... н

(День, 2010). Появу таких запозичень можна пояснити змінами н

внутрішнього світу особистості, соціальні зрушення призвели до виникненн я

н н н

нових мовних моделей, які вільно використо вуються на сторінках газет і не н

потребують пояснень. н

Запозичення Web (World-Wide Web) – "Всесвітня павутина", Мережа,

тобто глобальна гіпертекстова н система, яка використовує Internet н як
транспортний засіб, існує з 1990 р. Вона не має еквівален тів у німецькій та
н н

українській мові. Хоч саме це запозичен ня і не є новим, але на його основі

н н

з’являються різні новоутворення, які не відображаються в сучасному словнику

н н

іншомовного походження. Це свідчить про те, що вони є нововведе ннями, які

н н н

характерні для ХХІ ст. Це запозичен ня трапляється на сторінках газет та

н н н

журналів 500 разів:

О.Черевань повідомив, що нині веб-сторінка складається з 5 розділів: про н

історію, структуру і діяльність СБУ, а також про нормативну базу, прес- н н

центр, і містить близько 200 сторінок (Українська правда, 2000).

Und vom Boden aus wird für jeden Astronauten eine persönliche Web- н н

Zeitungen zusammengestellt (Unicum. № 8, August 2007). Web-Zeitungen

н
 50
(електронна газета). Це запозичення добре освоєне на комунікативному рівні, н н

оскільки зустрічаємо його у писемному мовленні.

н

Зважаючи на те, що газетно-публіцистичний стиль має багато

різноманітних типів текстів та мовних жанрів, таких, як стаття, кореспонд енція,
н н

замітка, об’ява, заголовок, рецензія, нарис, фейлетон та інші, було розглянут о н

засоби вираження виразності на рівні заголовка, тому що саме заголовок несе

н

основну інформацію та являє собою «скомпресований варіант замітки в одній

н

фразі» [100].
Крім того, заголовок має особливу силу ретроспек тивного впливу на н

читача, коли після ознайомлення з текстом відбувається співвідношення н н н

викладеного змісту з назвою статті. Тому заголовок націлює на певну смислову

н

перспективу, розуміння якої, найчастіше, можливе лише після ознайомлення зі

н н н

змістом тексту, а повне розкриття відбувається через ретроспективний н н

(звернений у минуле) зв’язок оповідання та заголовка. н

Виходячи з того, що газетні заголовки виконують номінативно- н

інформативну, графічно-вирізняльну, рекламну (тобто функцію привертан ня н

уваги) і в першу чергу функцію переконання, агітації, то однією з головних н

особливостей образотворчо-виразних засобів у газеті є їх соціально оціночні

н н

якості та можливості з боку ефективного та цілеспрямованого впливу на масову

н н н

аудиторію.
Категорію оцінки (оцінювання) стосовно лексики можна визначити як
частину лексичного значення, здатну до вираження оцінки позначуваної словом
н н

предмета або поняття. Репертуар оціночних засобів преси надзвичай но н

багатий та різноманітний. Крім власне оціночної лексики, у газетно-

н

публіцистичному жанрі у функції оцінки використо вуються різноманітні н н

лексичні розряди: просторічна лексика, архаїзми, неологізми, спеціальна н н н

лексика в переносному значенні та інші. Активно використовуються в газеті

н н

також різноманітні словотворчі та прагматичні засоби експресивно-оціночного

н н н н

забарвлення: розмовні емфатичні конструкції, еліптичні речення, різноманітні

н н н

потужні засоби емоційного (риторичного) синтаксису. н н

метою підвищення експресивності заголовків журналісти зазвичай

н н н н
 51
використовують жаргонні слова та вирази, які привносять у літературну мову
н н н

своєрідну метафоричність, образність. Це і є причиною їх появи на сторінках

н н

газет:
„Wo gepfuscht wird und wem die Zuschauer wirklich vertrauen können“ (Das
Neue Blatt, 4.07.90).
«Референдум чи «лохотрон»?» (День, 2000). Назва статті в газеті «День».
Архаїзми та історизми майже не трапляються в пресі, тому що мова газети н

повинна бути зрозумілою для всіх прошарків населення. Усе ж таки

н

журналісти іноді використовують таку лексику для створення підвищено ї

н н н

тональності викладу або для зіставлення сучасних подій із певною історичною

н н н

епохою.
Найбільш характерними для газети є неологізми у зв’язку з їх
н н

експресивно-емоційною
н забарвленістю. н Дуже часто журналісти н самі
винаходять нові слова за допомогою існуючих у мові морфологі чних засобів.
н н

Такі неологізми є оказіональними. Неологізми можуть створюватися внаслідок

н н н н

природного прагнення мовця до новизни, коли утворюють ся так звані мовні

н н

надлишки. Наприклад:
«Superduperities» (Forbes, 15.03.93) (від новоутвор ення super-duper – н

надзвичайно красивий, вищого ґатунку; у статті розповіда ється про винахід

н н

комп’ютера, якому можна віддавати команди голосом).

Газетна мова схильна до впливу «мовної моди». До «модних слів»
належать експресивно-забарвлені слова та вирази, а також стереотип ні,
н н

стандартні, н

шаблонні звороти мови – мовні штампи, кліше, які є популярні в певний

період як у пресі, так і в мові. Вони являють собою «готові блоки», з яких легко
будується фраза.
Функціональний аспект запозичень передбачає їх вивчення в соціально - н н н

культурному контексті в поєднанні з лінгвокреативною діяльністю людини, її н н

мисленням, здатністю адекватно сприймати та інтерпретувати явища дійсності. н

Одним із мотивів певної мовної поведінки носіїв мови є прагнення

придбати або підтримати власний соціальний або культурний престиж. Ефект
н н н
 52
«престижності» досягається як за рахунок змістовної сторони запозичень.
н н н

Природно, що адекватне дослідження сучасних запозичених слів у мові н н

німецької преси неможливе без урахуванн я їх комунікативної значущості. н н н

Культурний та ідеологічний обмін між народами, міжмовні контакти,

н н

запозичення та інші процеси взаємодії культур і мов протікают ь із різною

н н

інтенсивністю н в різних сферах комунікації. н У сучасний період

інтернаціональний характер політичного, економічного та науково-технічного
н н н

розвитку найбільш відображається в мові науки і публіцистиці. Із публіцистикин н н

запозичення поступово проникають у художню літературу й у повсякденну

н н н н

мову, підвищуючи міру їх міжмовної поширеності.

н н

Активною тенденцією в лексиці мас-медіа аналізованого періоду є н н

кількісне поповнення її складу іншомовними словами, зумовлене як

н н

екстралінгвістичними, так і лінгвістичними чинниками. Причиною запозичень є

н н н

не лише потреба заповнення мовних лакун, «номінативна безвихідь», н н

прагнення до мовної економії, тенденція до чіткішої диференціації слів за н

семантикою та сферами вживання тощо, а й мода, лінгвальн і та естетичні смаки

н н

мовців, які прагнуть до новизни й свіжості висловлювань [252; 246]. н

Отже, можна сказати, що запозичена лексика є невід’ємною складовою н

частиною як мови сучасної німецькомовної преси. Це пов’язано з тим, що нові н

слова надають їй динамічності. Із часом лексика змінюєтьс я, словниковий н н н

склад поповнюється новими найменуваннями, застарілі реалії відходять у запас

н н

пасивної лексики, але навряд чи процес утворення нових слів можливо

ефективно контролювати. Нові суспільно-політичні реалії в Німеччині
н н

інтенсифікували процес запозичення, що переконливо демонструє лексика мас-

н н н н

медіа аналізованого періоду: у ній функціонує чимала кількість лексичних

н н

одиниць іншомовного походження з різних сфер суспільного життя.

н н н

2.2 Класифіканція іншомовнинх одиниць, які функціонунють у

сучасній німецькомновній пресі
Утеперішній час, в епоху становленння нової інформацінйної парадигми і
розвитку штучного інтелекту, комп’ютеризації спілкуванння та інтеграцінї
 53
науки і техніки роль іншомовної лексики у мові сучасних ЗМІ неухильно н

зростає.
Поява нових слів, у тому числі запозичен их термінів, відбувається зараз н н

швидше, ніж коли-небудь в історії людства. Значна питома вага термінів у

створенні нових слів пов’язана з потребами номінації найновіши х речей та н

явищ, викликаних н технічним прогресом, інтеграційними н процесами в

економіці, науці і техніці, які є характерними для третього тисячоліття. н н

Найпотужнішим джерелом запозичень н у сучасній німецькій та

українській мові (і у мові ЗМІ також) є англійськ а. У ЗМІ вони проходять
н н

своєрідну апробацію: якщо слово потрібне в мові, воно поступово засвоюєть ся н

її граматичною системою, зазнає широкого використання і входить до

н н

активного словника, в іншому випадку запозичен а лексема залишається на н н

периферії словникового фонду і з часом виходить з ужитку. Уміле н

використання іншомовної лексики не шкодить мові, не збіднює, а навпаки, як

н н

зазначав Л. В. Щерба, «усі нові слова або нові значення старих слів, які
з’являються для позначення нових ідей і понять або їх нових відтінків, у н

жодному разі не деформують мову, а лише збагачують її» [82]. н н

Як відомо, найбільших зрушень лексика будь-якої мови зазнає у часи н

докорінних змін у суспільстві, у періоди соціального неспокою. Промовистим

н н н н

показником суспільних змін у Німеччині та Україні кінця ХХ – початку ХХІ ст.

н н

стала хвиля нової іншомовної лексики, неоднорідної за походженням, н н н

частотністю вживання, стилістичним і жанровим використанням.

н н н

Новації іншомовного походження, виявлені у німецьких та українськ их н н н

медіатекстах досліджуваного періоду, можна поділити на кілька груп

н н

відповідно до сфер уживання. Цікаву думку, щодо принципів розподілу

н

запозичень на групи, висловила І. Токарева [16]. Основний принцип, або

н

змістовний зв'язок мовної одиниці з тією чи іншою сферою можна

н

охарактеризувати як функціонально-семантичний. Цей принцип є провідним

н н

при віднесенні конкретних, переважно однозначних іменників до тієї чи іншої

н н н

тематичної групи. Додатковий принцип, або віднесення мовної одиниці до тієї

н н н

чи іншої тематичної групи за контекстом, можна схарактеризувати як н н н

 54
сполучуваний. Даний принцип важливий при віднесенні абстрактних іменників,
н н н

багатозначних слів та слів із широкою семантикою до тієї чи іншої тематичної

н н н

групи.
Вибір даних груп зумовлений аналізом запозичень у сучасній німецькій н н

мові у ЗМІ, оскільки в указаних вище лексико-семантичних групах, згідно з

нашими джерелами, спостерігається найбільша кількість іншомовних слів. Було
н н

відмічено, що в інших групах запозичен ня відсутні або представлені н н

мінімально. н

Кількість запозичених слів у сфері комп’ютерних технологі й помітно

н н

зростає. Це пов’язано з тим, що відбувається модернізація суспільного життя. н н н

Слово Інтернет з’явилося у досліджуваних мовах відносно недавно, а н

саме наприкінці ХХ ст. Його історія починаєть ся з 1969 р., коли Міністерством
н н н

оборони США було ініційовано створення першої локальної мережі під назвою
н

ARPANET (адміністрування передових дослідницьких проектів). Метою цих н

досліджень було вивчення можливостей об’єднання ресурсів багатьох

н н

комп’ютерів в єдиній системі. Поширенням у мові преси воно зобов’язане н

науково-технічному прогресу, досягненням у галузі інформатики. Завдяки н н

комп’ютеризації країн, захопленню людей різного віку комп’ютерними н

технологіями, іграми, завдяки інтересу до інформації, яку отримують через

н н

комп’ютер, слова Інтернет і комп’ютер стали невід’ємною частиною

повсякденного життя. Запозичення Інтернет трапляється в кожній із наведених
н н н

вище сфер вживання. У ЗМІ, які описують досягненн я у сфері комп’ютерних н

технологій використовується велика кількість запозичень.

н н н

Економіка є ще однією сферою функціонування запозичень. У н н

економічній термінології кількість іншомовних слів досить велика. Постійні

н н н

контакти з іноземними партнерами та зв’язок зі світовою економікою сприяє їх

н н н

поширенню. Іншомовна запозичена лексика багато у чому задовольняла н н

потреби термінологічної номінації на різних етапах розвитку мови, про що

н

свідчить історія науки і техніки. У теперішні й час заслуговує на увагу процес н н

запозичення англомовних термінів, оскільки нова термінологія будь-якої сфери

н н н

значною мірою виникає саме у США та у Великобри танії у зв’язку з розвитком н

 55
передових технологій. Наприклад: н

Die Commerzbank hat sich für das laufende Jahr höhere Ziele gesteckt –
н

ungeachtet der sich auf Deutschland ausweitenden Kreise am US-Hypothekenmarkt

н н н

(Welt Kompakt, August 2007). Commerzbank (комерційний банк). Дане поняття н

використовується і в україномовній пресі:

н н

Ми не благодійна організація, а комерційний банк. Тому ми повинні н н н

впевнитися, що позичальник фінансово здоровий та життєздатний, а також

н н н

що він достатньо прозоро обирає своїх контрагентів (Голос України, 2009). н

Лексика економічної термінології різниться за сферою та частотністю н н н

вживання. Одні слова трапляються у вузьких спеціальних галузях економіки, а н н

інші поширюються в загальних сферах вживання. Одні з них залишають ся

н н

вузькоспеціальними термінами, які відомі лише спеціаліс там, інші ж стають

н н

загальновживаними. Наприклад:
н

Das beeindruckendste Erlebnis war allerding s mein Einsatz in New York an

н н

der Wall Street, wo ich für drei Monate auf dem Trading Floor gearbeite t habe н

(Unicum, № 8, 25 Jan. 2008). Trading Floor – біржовий зал (місце на фондовій

біржі, де здійснюється купівля та продаж цінних паперів). Це запозичен ня
н н

вживається у вузьких спеціальних галузях економіки.

н н

У результаті текстового аналізу було виявлено значну кількість н

термінологічного н матеріалу англомовного н походження. н Інтенсивність

н

запозичення зумовлена потребами номінації нових явищ. Найновітн іші

н н

досягнення н у галузі інформатики н та комп’ютерної техніки активно

використовуються у всіх сферах, зокрема в економічній. Наприклад:
н н

Das ursprüngliche Kleingeld der Yapesen: Muscheln. Sie wurden auf Yap
н

genutzt, lange bevor die Insulaner Dollar, Yen und Е-cash kannten (Die Zeit,
27.08.2007). Е-cash – електронні гроші. Дане запозичення вжито 20 разів; н н

У нашій схемі замовниками виступають інші банки, що потребують н н н

«кеш» (англ. kash — готівка) для проведення своїх операцій (найчастіше для н

обміну валют у дрібних і середніх масштабах ) (Урядовий кур’єр, 2010 ). У н

даній статті журналіст вирішив за потрібне поряд із запозичен ням вжити н

пояснення.
 56
Очевидно, що відбувається активна взаємодія і взаємовплив різних
н н

терміносистем, які обумовлені інтеграцією наук.

н н н

Отже, у наші дні процес запозичення лексики відбувається дуже активно і н н

носить масовий характер. Це пов’язано, насампере д, із розвитком сучасних н

інноваційних технологій, коли найновіші досягнення економічної думки

н н н н

окремих держав переносяться в інші національні ареали. У результаті у цілому

н н н

ряді країн з’являються і розвиваються спільні сфери, які знаходять адекватне н

мовне вираження у термінології. н

Таким чином, запозичення, з одного боку, заповнюють лакуни у н н

лексиконі сприймаючої мови, відповідаючи потребам номінації нових речей та

н н

явищ, а з іншого – спрямовані на вдосконалення професійної комунікації, н н н н

замінюючи існуючі звороти та вирази, маючи високу точність відображе ння н

поняття, сприяючи чіткості і оперативності викладення інформації. н н н

Структурні типи запозичень у мові преси. н

Розглянемо структурні типи іншомовних слів. У зв’язку з активізацією

н н н

процесу запозичення у ХХІ ст. з’являються різні за структуро ю типи

н н

запозичень: н

 слова (50%);
 словосполучення (один із компонентів якого або всі складові є н

 іншомовним словом) (40%);

 абревіатури (10%).
Ці типи запозичень за структурою збігаються з попередніми сторіччями,
н н н н н

але раніше не було вказано в якій кількості вживаєтьс я той чи інший тип у н

текстах німецькомовних ЗМІ.

н

Так, наприклад, поширення різних сполучень у німецькій мові може у

процесі його вжитку набути скороченої форми: н

GENERAL GLOBAL ISIC 2007 gültig vom September 2006 bis Dezember
2007 (CHMPUS – ASTA-Magazin der Universität des Saarlandes, Juli, 2007); н н

Мабуть, не випадковою, що саме в Ізраїлі було створено мобільний

н

телефон, ICQ — програму швидкого спілкування по інтернету (День, 2009). н

ICQ назва популярного інтернет-сервісу для спілкування в реальному часі. Не

н н
 57
являючись в англійській мові абревіатурою в прямому значенні слова, воно
н н

представляє н собою запис у вигляді ініціальн о-буквеної

н абревіатурин

фонетичного еквівалента фрази «I seek you» [ай сик ю ].

н н

Звичайно поряд із такими запозиченнями дається повна їх форма для н

зрозумілості вживання певної лексичної одиниці. Так, до першого прикладу

н

повною формою буде лексична група International Student Identity Card, яка н

означає студентський квиток міжнародного зразку. 5 вживань. У другому

н н

прикладі поряд з абревіатурою дається пояснення. 7 вживань. н

«Der Erfolg der GEA Group Aktienges ellschaft ist eng an den beruflich en н н

Erfolg unserer Mitarbeiterinnen und Mitarbeiter geknüpft» (Unicum № 8, August

н н

2007). Тут мається на увазі: Global Engineering Alliance (Всесвітній Технічний н

Альянс), 11 вживань;
Польський курорт Сопот може похвалитися відмінними SPA-центрами н н

та пляжем, який не буває переповненим навіть у гарячий сезон (День, 2010). н

Запозичення SPA в англійській мові походить від лат. «Sanitas per aquam» –
н н

«Здоров’я через воду» – оздоровчі процедури, переважно пов’язані з водою. 26

вживань.
А у цьому прикладі запозичення подається навпаки. Якщо, наприклад, у н

попередніх реченнях давалась лише абревіату ра, а пояснення йшло н

пізніше, то тут після повної назви подається скорочена її форма. Наприклад:

Und in China plant die China National Space Administr ation (CNSA) für die н

nächsten Jahre … (Unicum № 8, August 2007). China National Space

Administration (Китайське національне управління космічних досліджень).
н н н н

Кількість його вживань – 2;

американському Національному н управлінні н з аеронавтики
н та
дослідження космічного простору (НАСА) збираються до 2018 року
н н н

відправити на Місяць експедицію з чотирьох астронавтів, які розпочнуть

н н н н

будівництво станції, в якій були б достатньо хороші умови для життя й

н

роботи (День, 2005). 25 вживань.

Запозичення-абревіатури представлені назвами партій, організацій тощо. н н

Ті запозичення, що позначають термінологію тієї чи іншої сфери, подаються

н н н
 58
завжди з поясненням для правильного їх розуміння читачем. Уникнення
н н

розпливчастості поняття досягається за допомогою контексту. Поява даної

н н

структури обумовлена необхідністю запозичення нових номінативних одиниць

н н н н

разом із новими поняттями.

У пресі певне місце також посідають запозичен ня-словосполучення. Всі н

або один із його компонентів можуть бути іншомовним словом. Наприклад:

н н

Wenn bei der Hälfte der Filme nur Mega-Stars auftreten, dann hat der Rest
des
Programms keine Luft mehr zum Atmen (Deutschland № 1, Februrar 2005).
Mega-
Star (мегазірка). 17 вживань;
Якщо порівняти їх відомість з існуючими топ-політиками, то "політики
довіри", звичайно, не можуть сьогодні конкурува ти за владу з мега-брендами н

та "брендиками" виборчого бюлетеню-2010 (День, 2010). 5 вживань.

Таким чином, запозичення-словосполучення у мові німецької та н

української н преси вживаються н для того, щоб надати образності н

журналістському тексту, привернути увагу читача своєю структурою.

н н н

Але найбільшу кількість становлят ь запозичення-слова, оскільки слово є н н

найбільш рухомим та здатним на вільні міграції елементом. Це пов’язано із

самою природою слова, його направленістю на дійсність. Наприклад: н

Wer Stückwerk beklagt, darf kein Puzzle liefern, dessen Teile nicht
zusammenpassen (Süddeutsche Zeitung, November 2006). Puzzle (головоломка). 63
н

вживання.
В цілому можна сказати, що запозичення з іншомовними компонентами н н н

виконують номінативну функцію у пресі. Спочатку вони використо вуються, так

н н

само як у повсякденній мові з метою економії мовних засобів. Оскільки текст

н

газети повинен представляти різноманітну актуальну і цікаву інформаці ю, у

н н н

цьому випадку іншомовні слова використо вуються як варіація мовних засобів н

вираження. Також такі запозичення відрізняються своєю незвичністю, н н н

образністю, можливістю гри слів і служать для посилення наочності.

н н
 59
2.3 Англіцизми у німецькомновних публіцистничних статтях
2.3.1 Роль англіцизмів у німецькій публіцистиці н н

Сьогодні в наукових розвідках українських та зарубіжних лінгвістів н н н

питанням функціонування англіцизмів у німецькій мові приділяєт ься особлива

н н н

увага. Лінгвокогнітивні, н функціонально-прагматичні н ознаки лексичних

запозичень у мові німецькомовної преси досліджувала Л. О. Гончаренко
н н н н

[Гончаренко 2010], проблему адаптації англіцизм ів комп’ютерної галузі та н

технологій до системи німецької мови – А. Л. Міщенко [Міщенко 2009],

н

англоамериканізми (галузеву лексику з економіки ) у лексико-семантичній

н н

системі німецької мови – О. В. Слаба [Слаба 2003], англіцизм и в німецькому н н

рекламному дискурсі – А. О. Патрикеєв а [Патрикеєва 2009], складні слова з

н н

компонентами-англіцизмами в німецькій мові-рецепторі – Н. Ю. Суворкіна

н

[Суворкіна 2004], вплив англійської мови та її американського варіанту на н н

мовну ситуацію в сучасній Німеччині – О. В. Гордишевс ька [Гордишевська н

2006], збагачення німецької мови запозиченнями – Л. В. Васильєва [Васильєва

н н

2004]. Запозичення з англійської (у рекламі автомобілів) у німецькій мові

н н н

вивчають німецькі дослідники A. Vesterhus, P. Schlobinski (функціонування н н

запозичень з англійської в мережі Інтернет), R. Glahn (вплив англійськ ої мови

н н н

на сучасну німецьку, дослідження функціонування англіцизмів у мові н н н

телебачення), Chr. Götzeler (англіцизми у мові преси). Більшість авторів

н

описують лексику певних вузьких підсистем мови, подаючи тематичні

класифікації н запозичень. н Однак спеціальні н дослідження, н присвячені н

комплексному аналізу саме семантичних змін англіцизмів у процесі їхнього

н н н

функціонування в системі німецької мови, відсутні. У науковій літератур і

н н

недостатньо вивчена тема змін значень запозичен их із однієї мови в іншу

н н

лексичних одиниць. Суттєвим для нашого досліджен ня є розуміння поняття н

адаптації. Під адаптацією в роботі розуміється поетапне пристосування н н н

запозиченої лексеми у системі мови-реципієнті. У межах системи німецької

н

мови-позичальниці цей процес сприймається н як освоєння англіцизму. н

Англіцизм – запозичена з британської чи американської англійської мовин н н н

одиниця (слово, комбінації слів) різного ступеня освоєності. За твердженням н н н

 60
Ціндлера, англіцизмами є і будь-які зміни значень німецьких слів або їхнього
н

контекстного вживання за британським чи американським зразком [Glahn 2002,

н н н

15]. Вивчаючи особливості вживання англіцизмів у текстах німецьких газет, ми н н

однаковою мірою досліджуємо друковані та електронні версії. Усі популярні н н

німецькі видання, у тому числі й обране нами для досліджен ня DIE ZEIT, мають н

електронні версії своїх друкованих видань. Для сторінок газет в Інтернеті

н н

характерним є поділ статей на сфери, тож читач, якого цікавлять лише новини
н

політики або ж економіки і зовсім не цікавлять спорт, мода, культура тощо,

може, обравши певні сфери отримати усю необхідну інформаці ю, тим самим н

заощадити час, листаючи газету у пошуках потрібних статей. До переваг

текстів електронних засобів масової інформації належить наявність великої
н н

кількості посилань, рухаючись якими користувач самостійно може створювати н н н

свій текстовий простір. В Інтернеті, на сторінках ЗМІ, читач газети має

можливість додавати коментарі до будь-якої зі статей, тим самим розвивати
н

теми, яких торкаються автори статей, дискутувати з іншими користувачами –

н н н

читачами газети, з’ясовувати незрозумілі деталі прочитаного тощо. Сайти газет н н

надають можливість переглядати архіви, причому, газета DIE ZEIT, приміром,

н н

гарантує доступ до статей, опублікованих після 1946 року, тобто за останні 66 н

років. Англіцизми, що їх використовують автори статей, покликані зосередити

н н н

на певних моментах особливу увагу читача. Вони виконують функцію впливу,

що виражається у маніпулюванні свідомістю, створенні стереотипів в
н н н н

отримувача інформації. Англіцизми несуть певне функціонально-стратегічне

н н н н

навантаження, є засобом вираження іронії, виконують експресивну функцію: …

н н

Auch Jesus Christus hat man bekanntlich nie lachen sehen, ebenso wenig die н

stadtbekannten Schwerenöter Maria und Josef; der heilige Augustinu s war mit seiner
н н н

gottverdammten Erbsünde die größte Spaßbremse der Spätantike, Immanuel Kant ein
н н н

naturbelassener Griesgram, der immer nur in Königsber g, aber nie in München

н н

weilte, Hegel ist weiterhin erlaubt, denn er war dauernd bekifft, Nietzsche s Fröhliche н

Wissenschaft lieben wir, das ist Pop, und das darf bleiben, Karl Marx war ein mieser
н

Meckerkopp, und das schwarze 20. Jahrhundert machen wir am besten gleich ganz
н н

dicht, denn seine Philosophen und Soziologen waren allesamt Partykiller, die nicht
н н н
 61
einmal Schumann’s Bar kannten, also weg damit, und dann ist endlich [DIE ZEIT №
37, 61]. Лексика публіцистичного стилю активно поповнюється англіцизмами, н н н

запозиченими з інших стилів. У публіцист иці, окрім книжної, вживається

н н н

розмовна, жаргонна лексика, і нею насичені не лише тексти інтерв’ю чи листи

читачів до редакцій газет. Використання н такої лексики пояснюється н

прагненням журналістів знайти «свіжі» мовні засоби, не «затерті» часом.

н н

Ознакою сьогоднішнього дня є пріоритетність у мові ЗМІ розкутості, що н н н

виявляється у виборі розмовних слів, до того ж англіцизм ів із розмовної мови:

н н

… In der vergangenen Woche hat unsere aktuelle Lieblings zeitung, die stets gut
н н

gelaunte Süddeutsche, einen Artikel über einen dicken Schinken aus dem Berliner
н

Suhrkamp Verlag veröffentlicht. Das Buch, so schrieb der missgestimmte Rezensent,

н н

sei leider sehr «schlecht gelaunt» und so unverdaulich wie ein Sack Kartoffeln nach н н

der Ernte. Liebe Süddeutsche, wie uncool ist das denn? Das übel zugericht ete Buch н н

handelt davon, dass in der heutigen Gesellsch aft die Menschen Tag und Nacht н

kreativ und erfinderisch sein müssen… [DIE ZEIT № 37, 61]. Кожна тематична
н

сфера, лексика якої вживається у текстах газет, нараховує доволі велику н

кількість англіцизмів. Семантичний процес зсуву ієрархії значення відбуваєт ься

н н н

в усіх тематичних сферах. Він призводить до переміщення англіцизмів з однієї

н н н н

тематичної сфери до іншої. Розширення семантики слова може відбутися під

н н

час переходу слова з термінологічної сфери в загальнолітературну. Семантична н н н

адаптація полягає у перенесенні семантики слова на новий грунт. У процесі н

семантичної адаптації англіцизму відбуваються розширення його значення у

н н н н

німецькій мові (empty), звуження значення (tricky) тощо. Семантична адаптація н

– процес тривалий та складний, пов'язаний із передачею запозичен им словом н

ознак споконвічної лексики; полягає у поступовому (стадіально-градуальному)

н н

встановленні н лексико-семантичних, стилістичних, н дериваційних, н

фразеологічних та інших зв’язків у системі мови-позичальниці. Ці зв’язки

н

підтверджуються новими лексико-семантичними варіантами, які виникають у

н н

семантичній структурі запозиченого слова в результаті набутої здатності до

н н н

смислових зсувів [Максимова 2004, 89]. Тема мови і лексичних впливів із

англійської у німецькій мові гостро стоїть у німецьком у суспільстві.
н н н
 62
Занепокоєння стосовно функціонування надмірної кількості англіцизмів у всіх
н н н

сферах висловлюються не лише у колах видавців та читачів газети

н

Sprachnachrichten (Verein deutsche Sprache). «Дивними словами» називає

н

журналіст газети DIE ZEIT Луіза Райхстеттер слова англо-американського н

походження, у статті під назвою "Lunchen" (Wörterbericht): … An der Scheibe

н

solch neu erröffneter Gastronomie klebt zudem oft in spiegelve rkehrten

н н н

Einzelbuchstaben der stolze Hinweis: «Wir haben eine Raucherlo unge». Man stelle
н н

sich nun einmal vor, jemand legt das Besteck nieder und etwas Geld auf den Tisch,
klappt ein kleines Taschenmesser auf und nimmt Rache für all diese merkwürdi gen
н н

Wörter. Am Fenster entfernt er einfach das «o» aus Raucherlo unge, bevor er schnell н

entflieht. Er will ja schließli ch nicht beim Launch einer Lunchbar von Lauch
н

essenden Loungemenschen gelyncht werden [DIE ZEIT № 37, 48]. Проте Рудольф
н

Хоберг, один із головуючих Спілки німецької мови (Gesellschaft für deutsche

н

Sprache), на щорічному засіданні Інституту німецької мови у 2000 році,

зазначав, що "надлишкових" слів (überflüssige Wörter) не існує, бо, по-перше, у
мовах немає повністю синонімічних слів, а, по-друге, тому що для мовців н

жодне зі слів, які вони використовують, не є "надлишковим", інакше вони б н

його не використовували [Hoberg 2001, 96]. Вибір кожного варіанта серед

н

альтернативних мовних форм залежить від того, яку мету пересліду є мовець.
н н

Слова Teens, Teenager носії німецької мови можуть вживати з іронією, коли
йдеться про людей (дорослих), які давно вийшли з дитячого чи підлітков ого н

віку, проте поводяться (одягаються, ведуть певний спосіб життя, навіть

н

мислять), як діти чи підлітки. Англійськ е Kid не можна вважати абсолютним н н

синонімом німецького Kind, оскільки ці слова мають відмінні функції та

н

значення. У даному випадку прийнятніше говорити швидше про збагаченн я н н

німецької мови, ніж про її витісненн я чи загрозу їй [Lemnitzer 2007, 96]. н

Запозичене Kid не вживається тоді, коли можна було б ужити Kind. Kid
н н

вживається, коли йдеться про дітей та молодих людей, які відзначаю ться
н н

неприємними рисами (Chaoskid, Klaukid, Trashkid) або ідентифікуються за

н н

походженням чи належністю до якоїсь групи (Kleinstadtkid, Kapstadtkid,

н н н

Punkkid). Усі слова з -kind є стилістично нейтральними [Lemnitzer 2007, 39–40]. н н

 63
Слово Bodyguard, на відміну від німецького Leibwächter, має позитивну н н

конотацію, тоді як німецьке слово – нейтральн у. У процесі детального розгляду н н

синонімічних пар слів виявляються суттєві семантичні відмінності. Це

н н н н

стосується і таких пар, як Mix / Mischung, Tool / Werkzeug, Power / Energie тощо.
н

Не можна ототожнювати значення цих слів, стверджуючи, що англіцизми н н н

складають конкуренцію існуючим у німецькій мові словам із абсолютно такими

н

ж значеннями. Значення німецького слова Schminke та запозиченого з

н н н

англійської Make-up також певною мірою різняться.

н

Отже, відчуваючи потребу в найменуванні нових понять, мова запозичує

н н

нові слова і при цьому намагаєть ся абсорбувати саме ті значення та відтінки н н

значень запозичень, яких їй на певному етапі не вистачає. Як показує аналіз

н

дослідженого фактичного матеріалу, процесу адаптації англіцизм ів у німецькій

н н н

мові підлягають не лише денотативний компонент їх значень, але й

н н

конотативний, причому кореляція нових компонент ів значень не несе

н н

однозначного співвідношення. н н

2.3.2 Процес реалізації англіцизмів в текстах статей німецької преси н н

Англійська – як мова міжнаціонального спілкування, поширюється на н н н

території сучасної Німеччини у зв'язку із розвитком ЗМІ та, особливо, мережі

Інтернет. Результатом масового використання англійської мови серед місцевого
н н н

населення стали численні англіцизми. н

Сучасні засоби масової інформації відбивають основні соціально- н н н

економічні процеси у різних шарах суспільства та тенденції мовленнєвих змін. н н

Кожне явище або подія в тому або іншому вигляді знаходить відображе ння на н

сторінках газет і журналів, на екранах телевізор ів, у стрічках новин та Інтернет н

– порталів. Ті чи інші словозміни, які були привнесені до мови засобами н н

масової інформації, міцно входять у мову, закріплюються у ній.

н н

Важливо зауважити, що ЗМІ можна вважати одним із найпошире ніших та н

найголовніших джерел збагачення мови, бо саме через них проходить велика

н н

кількість іншомовних слів. Також ЗМІ має багато функцій, які безпосере дньо
н н

впливають на розвиток та життя сучасної людини. І.Н. Панарін виділяє такі

 64
головні функції ЗМІ : «Інформаційна функція, освітня, пропаганд истська, н

соціалізація, функція критики та контролю,

н мобілізац ійна, інноваційна,
н н

оперативна та функція формування громадської думки» [25, 68].

н н н

Американський дослідник Г. Лассуэлл виділив чотири головні функції

засобів масової інформації: «спостереження за світом (збір та поширення н

інформації), "редагування" (відбір і коментува ння інформації), формування

н н н н

громадської думки – поширення культури» н

Вживання запозиченої н лексики допомагає наповнити текст ЗМІ

експресивністю та зробити його менш офіційним, допомагає встановити більш
н н

близький контакт із аудиторією читачів. Важливу роль відіграє процес н

глобалізації, який має місце в усіх сферах життя суспільст ва. У сучасний період
н н

стрімкого розвитку суспільних відношень та зміцнення зав’язків між різними н

суспільствами, все частіше говорять про «американізацію» як про глобаліза цію

н н

англійської мови. н

Становлення сучасної цивілізації тісно пов'язане із появою технологій для н н

масового поширення інформації та повідомлень (друкування преси, інтернет - н н

видань). Таким чином виникли засоби масової інформаці ї, н зі своїм

характерним стилем, лексикою та правилами. Публіцист ичний стиль дуже
н н

різноманітний за своєю тематикою, це зумовлює різномані тність вживаної

н н

лексики.
У Стилістичному словнику російської мови Кожиної М.Н подається таке
н н

визначення н публіцистичного н стилю: «Публіцистичний стиль (газетно

-публіцистичний, газетно - політичний, газетно - журнальний) – н н один з
функціональних стилів, який обслуговує широкий спектр громадських
н н н

стосунків: політичних, н економічних, н культурних, н спортивних н та ін.

Публіцистичний стиль використовується у політичній літературі, його
н н н н

представляють засоби масової інформації (ЗМІ): газети, журнали, радіо,

н н

телебачення, документальне кіно» [56, 68].

н н

Газетно - публіцистичний стиль виконує функції дії та повідомлення н н

(інформування). Журналіст поширює факти та оцінює їх. У порівнянн і з н

іншими функціональними стилями, окрім художнього та розмовного, тут н н н

 65
використовується більше експресивних слів та виразів. Для цього стилю є
н н

характерним використання слів, які зацікавлять читача. Із цієї причини

н н н

словниковий склад публіцистичного стиля повинен постійно збагачуватися..

н н н

Багато популярних видань мають свою інтернет сторінку, на якій вони

н

розміщують усю інформацію та новини. Доступність інформації є головною

н н н н

перевагою Інтернету. Завдяки інтернету можна зрозуміти, які теми є цікавими

для читача, також до текстової інформації автор може запропонувати н н

переглянути відеоролік. І, хоча, з розвитком технологій та всесвітній мережі

н н н н

Інтернет, може здатися, що суспільст во звертається тільки до електронних н н н

версій, однак печатні видання не втрачають свою аудиторію. Кожен німецький

громадянин вважає за традицію та обв’язок випити чашку кави разом із
н

недільною газетою чи журналом.

Запозичену англомовну лексику можна зустріти як у Інтернет-виданнях, н

так і у печатних. Засвоєння німецькою мовою англомовн их термінів призвело н

до значного поповнення словникового складу. Тексти ЗМІ не тільки відбивают ь

н н н

мовну практику багатьох соціальни х шарів, а також формують склад активного н

словника людей, адаптують іншомовні слова у мові.

Відносно велика кількість запозичень із англійської мови спостерігається н н н

у політичній, економічній та у спортивній темах, це зумовлено широким

н н н

розповсюдженням у ЗМІ новин політичної, економічної та спортивної

н н н н

спрямованості. Так у текстах економічної спрямованості можна знайти такі

н н н

приклади: realtor – ріелтор, dealer – дилер, businessm an – бізнесмен, manager – н

менеджер, dollar – долар.

Однією із найбільш насиченою англомовними запозиченнями сфер у ЗМІ н н

є спорт. У печатних виданнях німецькомовних газет тема спорту займає н

декілька останніх сторінок, де описуються новини спорту із усього світу, що н

стосується Інтернет - видань, на порталах існуєстор інка під назвою «Спорт».

н н

Для спортивної лексики є характерними наступні терміни : football - футбол,

н н

basketball - баскетбол, goal – keeper - гол кіпер, surfing-серфінг.

н

Також треба звернути увагу на використа ння англіцизмів у заголовках н н н

електронних та печатних текстів. В умовах жорсткої боротьби між

н
 66
видавництвами за увагу читача, кожне видавницт во шукає все більш цікаві та
н н

багаті на експресивність терміни, які найбільш яскраво будуть відбивати події.

н

Дані обставини ще у середині 20 віку спровадили такі слова як front page – н

перша сторінка, на якій у стислому вигляді подавалас я найголовніша н н

інформація про події (заголовки, які надруковані за допомогою крупного

н н

шрифту, вони, як правило, привертали увагу читача), короткий press-release – н

прес реліз (стислий виклад події, який представл яє інформацію із заголовку, але н н

без деталізації). Повну інформацію читач отримує із тексту у самому виданні та

н н

прочитує новину у повному форматі – full story [24, 77].

На сучасному етапі розвитку для мови ЗМІ предметом запозичен ня н

слугують: «Цілі слова або їхні частини (суфікси, префікси, в обмеженій мірі
навіть граматичні закінчення та окремі звуки), тобто береться готовий чужий
н н

матеріал, зовнішня форма слова: GPRS-послуга, Push- повідомлення, VIP- н

інформ, Product-менеджер, QIP-менеджер контактів тощо; запозичується н

зовнішня форма слова, принцип його внутрішньої побудови, коли відбувається н н

формальний, дослівний переклад чужого слова або цілих синтаксич них

н н

зворотів: так, в останні роки було запозичен о слово сплітер - англ. splitter (на н

відміну від російської мови в українській не відбувається подвоєння

н н н

приголосного т), девайс – англ. devise» [22, 140-143].

н

Останній час науковці відзначають все більше використання англіцизмів н н н

у ЗМІ. Л.П.Крисін вважає, що «засвоєні кілька років тому англіцизм и, вже н

переходять на третій етап адаптації іншомовних лексем у мові - реципієнті,

н н н

коли носії мови не відчувають чужомовного походження слова, що поступово

н н н

втрачає жанрово - стилістичні, ситуативні і соціальні особливості; так званий

н н н

етап стабілізації значення» [20]. У цей час відбуваєт ься процес міцного
н н

закріплення іншомовного запозичення у мові - реципієнті, із запозичень

н н н н н

починають утворюватися похідні слова н

Котова О.Е. виділяє характерні риси для усіх ЗМІ: н

«Для мови сучасних мас-медіа характерно: н

 зникнення деяких лексем із ЗМІ (хоч певний період були досить

модними);
 67
 припинення активного ужитку частини запозиченої лексики;
н н

 наплив нової лексики;

 міграція термінів (трансляція);
 варіативність новотворів; н н

 неоднорідність н фонемного та графемного н складу лексики

англомовного походження, передусім унаслідок розбіжностей транслітерації (g,
н н н н

h, w);
 переважне вживання запозичен ь н у суспільно-політичних н та
економічних публікаціях; розширення семантичних меж лексем унаслідок
н н н н

адаптації» [18].
н

На сьогодні спостерігнається нормалізанція у безперервнному поповненнні мови

ЗМІ новою англійськною лексикою. Багато невиправднаних запозиченнь помалу
виходять з широкого вживання, а деякі стилістичнно нейтралізнуються. У той же
час англіцизм часто використонвується як елемент мовної гри, головним чином у
заголовканх, що становлятнь головну частину публіцистничного стилю» [8, 54]. Із
цією думкою можна погодитисня, адже із розвитком науки техніки, моди, спорту
і т.д. кожного дня з’являються нові поняття, а деякі людина просто перестає
використонвувати.

Отже, запозичення — один з най динамічні ших процесів розвитку

н н

сучасної мови, обумовлений н активними суспільно-політичними н

трансформаціями у суспільстві та державі. У сферах політики, економіки,

н н

культури виникли такі умови, які визначили схильніст ь суспільства до н н

прийняття нових понять та до широкого вживання лексем іншомовно го н

походження. Саме ЗМІ проводять первинну обробку англіцизм ів, їх попередню

н н

фільтрацію. н

Але це не завжди має позитивний вплив на рідну мову. Як зауважив н

відомий лінгвіст П.О.Селігей: «Запозичення, хоч і збагачуют ь мову, хоч і н

розширюють її словник, але водночас притлумлюють її внутрішні сили та

н н

можливості» [31, 3–16]. н

2.4 Перекладацький аспект запозичень у сучасній німецькомовній

н н н
 68
пресі
2.4.1 Способи перекладу запозичених лексем в німецьких текстах н

публіцистичного стилю н

Однією з головних задач переклада ча є максимально повна передача н н

змісту тексту оригіналу та його забарвлен ості. Таким чином, метою перекладу є н

не підлаштування тексту під чиєсь сприйняття, а збереження змісту, функцій,

н н н

стильових, стилістичних, комунікативних та художніх цінностей оригіналу [9,

н н

с. 43 – 44]. Якщо вищезазна чена мета буде досягнута, то і сприйнятт я н н

перекладу в його мовній сфері буде відносно рівним сприйнятт ю оригіналу в н

мовній сфері оригіналу [4, с. 20].

Слід підкреслити, що головним у будь-якому перекладі є еквівален тна
н н

передача змістовної інформації тексту, яка включає в себе інші його

н н

характеристики: функціональність, емоційність тощо. Особливо такий переклад

н н н

стосується текстів публіцистичного стилю, які, як правило, характери зуються

н н н

використанням великої кількості політичних термінів та понять, соціальних

н н н

реалій, газетних штампів та емоційно забарвлен их сталих виразів та н

словосполучень [4, с. 23]. н

Під поняттям еквівалентності перекладу розуміють передачу в перекладі н

змісту оригіналу, який розглядає ться як сукупність інформації, що міститься в н н н

тексті, включаючи емотивні, стилістичні, образні, естетичні функції мовних н

одиниць [2, с. 19]. Таким чином, еквівален тність – поняття ширше, ніж н

"точність перекладу", під яким зазвичай розуміють лише збереженн я н н

"предметно – логічного змісту" оригіналу. Іншими словами, норма

еквівалентності означає вимогу максимальної орієнтованості на оригінал.
н н н

Еквівалентний переклад не завжди буде вважатись адекватни м, через те що він

н н

буде лише задовольняти вимогу смислової наближеності до оригіналу [2, с. 17 –

н н

18].
Саме тому при перекладі запозиченої лексики слід звернути не абияку н

увагу на її своєрідність, функції, контекст та, отже, на особливості їх перекладу.

н н

Адже від усіх цих аспектів залежить не тільки адекватні сть та еквівалентність н н

перекладу, але і її розуміння та сприйняття реципієнтом. н н

 69
До головних способів перекладу запозичених мовних одиниць можна н

віднести наступні:
 Транскрипція – передача звуків іншомовного слова за допомогою н

літер алфавіту мови перекладу;

 Транслітерація – передача літер іншомовного слова за допомогою н

літер алфавіту мови перекладу;

 Калькування/ напівкалькування – слово або вираз, що є перекладо м по
н н

частинах іншомовного слова з матеріалу рідної мови. Калькуван ня вживається

н н н

тоді, коли частина вказаного поняття вже відомі читачу, але у інших
сполученнях, тому не буде важко зрозуміти їх значення у новому оточенні;
н

 Графічне відтворення або нульовий переклад – запозичен ня без будь-

н н

яких змін оригінального написання; н

 Дескриптивний (роз’яснювальний) переклад – спосіб передачі

запозиченої лексики через характерні риси, що передбачає розкриття значення
н н н

запозиченої одиниці за допомогою розгорнут ого опису (у словосполученнях,

н н н

фразах тощо). Такий спосіб використовується з метою кращого розуміння н

певного поняття читачем та забезпечення більш точної інформації [9, с. 172 – н н

174].
Для перекладу запозиченої лексики можуть використовуватися і змішані
н н

комбінації вище зазначених способів.

н н

Розглянемо детальніше особливості перекладу запозиченої лексики в

н н н

текстах публіцистичного стилю. н

Сьогодні у німецькій мові існує велика кількість запозичен их з н

англійської мови лексем, які відображають реалії англомовного суспільства. Ці

н н н н

слова пов’язані з новими науковими та технічним и досягненнями, вони є н н

термінологічними та зазвичай не мають аналогів у німецькій мові, але є дуже

н

поширеними та вживаними у німецькому суспільстві.

н н н

Так, у зв’язку з дуже поширеним використа нням та розвитком н

комп’ютерних технологій та Інтернет-мереж у німецьких засобах масової

н

інформації дуже часто зустрічається таке скорочення як "FAQ" (Frequently

н н н

asked questions), яке використовується для позначення часто поставлених

н н н н
 70
питань. Це скорочення є графічним відтворенням відповідної мовної одиниці з н н н

англійської мови. Така форма постійно використовується не лише у назвах

н н

рубрик газет, журналів, але і у текстах статей публіцист ичного стилю, н

наприклад: "In den FAQs, also den häufig gestellten Fragen und den dazugehörigen н н

Antworten, schreibt favorable-smoking dazu: …" [42]. Звернемо увагу на наявність н

у цьому скороченні закінчення "-s", яке є характерним для утворення множини

н н н

більшості іменників в англійській мові та, та як ми вже зазначали, деяких у н

німецькій, та яке пишеться з маленької літери, на відміну від інших великих

літер у скороченні [34]. Зазначимо, що у наведеном у уривку автор статті
н н

використав уточнення, пояснюючи попередньо використане запозичення, яке є

н н н н

зрозумілим не для всіх адресатів. Ми пропонуєм о наступний варіант перекладу,

н н

у якому враховуємо норми української мови: "У розділі FAQs – частих н н

запитань та відповідей на них – активний курець пише:…". Таким чином, з н

метою конкретизації, ми використали додавання лексеми "розділ" та графічно

н н

відтворили запозичення англійської мови, яке є більш менш відомим

н н н

українським читачам та користувачам Інтернету. Пояснення/уточнення, на

н н н

відміну від оригіналу ми виділили тире, що, як ми вже зазначали, є відповідн им н

для норм української мови. н

У наступному уривку вже іншої статті зустрічаємо складні слова, а саме

н н

прикметники, до складу яких входять запозичен і мовні одиниці, що може

н н

свідчити про їх адаптацію у німецькій мові. Виділені жирним шрифтом лексеми

використовуються для називання кольорів за якостями відповідн их продуктів.
н н

Така переосмислена номінація надає тексту більшої експресив ності, привертає

н н

увагу читача, а також надає йому більш точного уявлення щодо описувани х н

споруд. "Dort schmückt man sich mit eiscremegelb getünchten Fassaden und н н

marzipanrosa Fensterläden und ist stolz auf die größte Après-Ski-Hütte Europas."
н н

[43] – "Там прикрашають окрашеними кремово-жовтим кольором фасадами н н

та марципаново-рожевими ставнями та пишаються найбільшим курортом

н н

Європи "Après-Ski."". Ми вважаємо, що у наведеном у випадку, з метою н

отримання еквівалентного перекладу, доцільно буде використати такий спосіб

н н

перекладу як часткове калькування, перекладаючи кожну одиницю цих н н

 71
складних лексем, зберігаючи, таким чином, прагматичну настанову автора н н

німецької статті. Зазначимо, що, можливо, не всім українськ им реципієнтам н н

знайомий такий продукт як марципан, а особливо його колір. Тому це може

призвести до нерозуміння та неточності. У наведеному уривку наявне ще одне
н н н

запозичення, н яке є назвою курорту. Запозичен а н мовна одиниця

використовується з метою номінації курорту. При перекладі ми пропонуєм о
н н

використати графічне відтворення та відокремити таку лексему лапками, що є

н н н

характерним для норм української мови.

н н

У засобах масової інформації дуже часто вживається така запозичена н н н

лексема як "Kanzler", яка вже давно увійшла до словникового складу німецької н

мови та має наступні синоніми: "Bundeskanzler" та "Reichkanzler" [37]: "In den

vergangenen Tagen hatten sich auch andere Spitzenpo litiker – darunter Kanzlerin
н н

Angela Merkel – zu Pegida geäußert." [41].

Зазначимо, що іменник "Kanzler" є онімеченим та запозиченим у н н

староверхньонімецьку н мову "kanzellāri" від латинського н відповідника н

"cancellarius" [37]. Сьогодні він використовується для називання почесного н

титулу і посади голови правління Німеччини та Австрії. У феодальни х н

державах середньовічної Європи цей іменник використовувався для позначення

н н н

посадової особи, яка керувала/в королівською канцелярією та архівом з н н

державною печаткою [29]. В українській н мові існує відповідний н

термінологічний аналог "канцлер", який перекладений транслітерацією та,

н н н

згідно норм мови перекладу, не передає вказівку саме на жіночий рід, але є
еквівалентним та адекватним відповідником.
н н н

У наведеному н уривку публіцистичної н статті зазначена лексема

використовується н з метою називання певної посадової особи та є
термінологічною одиницею. Німецька мовна одиниця використо вується із
н н

закінченням "-in", яке є характерним для граматики німецької мови для

н н

називання особи жіночого роду, та який можна вважати засобом адаптації

іншомовного слова, адже раніше воно не використо вувалось. Звернемо увагу,
н н

що сьогодні канцлером Німеччини є Ангела Меркель, тому саме форма цього

іменника жіночого роду є актуальною та поширеною. У наведеному уривку н н
 72
зустрічаємо літерно-звукове скорочення назви угрупування "Pegida", яке є
н н н

реалію, повна форма назви "Patriotische Europäer gegen die Islamisierung des н

Abendlandes", "ein Anti-Islam-Bündnis" – "Європейці-патріоти, які виступають

н н

проти ісламізації Західної Європи", "Угрупування анти-ісламістів" [29, 31].

н

Зазначимо, що лише перша літера скороченн я є великою, в інших н

публіцистичних статтях ми зустрічали і форму цього ж скороченн я, в якій усі

н н н

літери є великими. Зазначене скорочення ми пропонуємо перекласти способом н н н

транслітерації, усі літери – великі та обрамлюючи лексему у лапки, адже таке

н н

скорочення н є більш менш відомим для людей відповідн ого н

кола/діяльності/сфери, та, зазвичай, перекладається саме таким чином: "На н

днях з приводу "ПЕГІДИ" висловили свою думку і інші передові політики, серед
яких і канцлер Ангела Меркель.". З метою надання більшої точності у дужках
можна додати пояснення цього скорочення. н

У наступному уривку зустрічаємо ту ж саму онімечену запозичен у

н н н

одиницю "Altkanzler", яка, маючи у складі прикметни к "alt", є складним словом н

та використовується з метою номінації колишнього посадовця. Маємо

н н

відповідний словниковий еквівалент – термін "екс-канцлер" [31]. Друга частина

н н н

слова перекладена, як ми вже зазначали способом транслітерації, а перша –

н н

відповідною приставкою, яка в українській мові використовується для

н н н н

позначення попередньої особи, яка обіймала цю посаду. "Auch Altkanzler

н н н

Gerhard Schröder (SPD) meldete sich zu Wort." [41] – "Також і екс-канцлер

Герхард Шрьодер (СДПН) виявив бажання висловити сь.". Такий переклад є н

еквівалентним та адекватним.
н н

З метою номінації у наступному уривку статті автор використовує таку н н

реалію як "Koran": "In ihrem Redebeitrag zitierte sie ausgiebig aus dem Koran und н

versuchte aufzuzeigen, dass der Islam eine "menschenverachtende Ideologie" sei."

н н

[43] – "У своїй частині промови вона у значній мірі процитува ла Коран та н

спробувала показати, що Іслам це ідеологія яка зневажає людину.". У

н

запропонованому перекладі ми використали словниковий еквівалент, який є

н н н н

транслітерованим варіантом запозиченої одиниці.

н н

З метою надання тексту більшої виразност и та привернення уваги читача н н

 73
у наступному уривку німецької публіцистичної статті використовується така
н н н

запозичена мовна одиниця як "Ghostwriter": "Das alles stellte sich kürzlich

н

heraus, als der Ghostwriter seine Autorenrechte vor Gericht durchsetzen wollte. "
н н н

[43] – "Все прояснилось незадовго до того, як автор-привид захотів відстояти

н

свої авторські права у суді.". Англійське запозичення використовується для н н н

називання зазвичай відомого автора, який пише від ім’я іншої, зазвичай
невідомої, особи, а його власне ім’я не вказуєтьс я [37]. У німецькій мові існує н

відповідне запозичення-відтворення – "Geisterschreiber". В українській мові

н н н

існує ряд відповідників, які передають як денотат так і конотат цієї лексеми:
н

"літературний негр" (від фр. "nègre littéraire"), "гострайтер" (транскрипція), н

"автор-привид" (запозичення-відтворення), "фактичний автор, який тайно

працює на іншу особу" (описовий переклад) [31]. Для перекладу ми обрали
відповідник "автор-привид", який є еквівалентним та адекватним та відтворює
н н н

необхідну функцію, а саме привернення уваги читача та, можливо, відтворен ня н н

відношення автора статті до описуваної особи.

н н

У наступному уривку публіцистичної статті зустрічаємо запозичення, яке

н н н н

в наслідок невірного розуміння може бути перекладе не не правильно: "Wir н

haben vier Teams von Streetworkern, die ständig unterwegs sind. Die Kollegen н

kennen die Plätze, wo sich die Obdachlos en tagsüber treffen und teilweise kennen sie н

auch die Schlafplätze." [44]. – "Ми маємо чотири групи соціальних працівників,
н н н

які піклуються про бездомних, які завжди у дорозі. Колегам відомі місця, де
н

кожного дня збираються бездомні та деякі місця їх ночівлі.". Дослівний н

переклад іншомовної мовної одиниці – "працівник вулиці", але читач може

н

зрозуміти під такою номінацією і прибиральника. З подальшого контексту н н н

статті розуміємо, що під цим іменником мається на увазі інше значення.

Запозичений з англійської мови іменник "Streetworker" використовується для
н н н

називання соціальних працівників, які піклуються про бездомних наркоманів та

н н н н

важких підлітків за місцем їх проживання [31]. З метою уникнення неточного н

розуміння ми пропонуємо перекласти запозичення українським відповідником,

н н н н н

який є описовим перекладом цієї лексеми – соціальний працівник, який н н

піклуєтьсян про бездомних. Таким чином, ми уникнемо подальших

 74
непорозумінь з розуміння відповідної лексеми.н н

Від англійського дієслова "to mob" – "нападати, оточувати кого-небудь"

н

утворений іменник "Mobbing" – метод інтриг та психологічного терору щодо н

співробітника чи підлеглого з метою його звільнення [31]. Цей іменник

н н н

середнього н роду не рідко використовується н і у німецьких статтях

публіцистичного стилю та їх назвах: "Nach dem Mobbing ist vor dem Mobbing."
н

[42]. Наведений заголовок привертає увагу читачів грою слів, в яку залучені і
запозичення з англійської мови. Перед перекладачем стоїть завдання
н н н

відтворити таку назву якомога еквівалентніше, з метою збереження прагматики

н н н н

автора статті. Ми вважаємо, що у даному випадку еквівален тним перекладом н н

буде відтворений транслітерацією іменник "моббінг", адже, по-перше, він

н н

короткий, по-друге, відтворює експресивність та гру слів: "Після моббінгу – н

перед моббінгом". Таким чином, отримуємо еквівалентний та адекватний

н н н

відповідник мови перекладу.

н

У наступному уривку німецької статті зустрічаємо знову цю ж запозичену

н н н

лексему, яка разом з іншою іноземною мовною одиницею, використо вується н

автором з метою надання тексту більшої виразност і та гри слів: "Alle diese Fälle н

folgen einem Muster: Mobbing in der Schule ist meistens Bossing" [43]. Обидва
іменника походять з англійської мови. Називна мовна одиниця "Bossing" н

походить від англійського н дієслова "to boss" та має значення

"розпоряджуватись", "керувати", "лякати" [31]. Таким чином, запозичений н

іменник середнього роду використовується у значення "mit der Absicht, einen

н н

Arbeiter/in von ihrem Arbeitsplatz zu vertreiben" – "навмисно виживати з роботи н н

робітника" [37]. Боссінг вважається різновидом моббінгу, але відрізняється тим,

н н н н

що тут все залежить від начальник а/боса, який не сприяє здоровій та н

доброзичливій атмосфері свого колективу, а навпаки тисне на якогось

н

співробітника з метою його звільнення. Таким чином, ми пропонуємо

н н н

наступний варіант перекладу уривку: "Усі ці випадки наслідуют ь один приклад: н

Моббінг у школі – це найчастіш е боссінг". Запозичені лексеми відтворені н н н

транслітерацією.
н

Таким чином, при перекладі запозиченої лексики можна використовувати н н

 75
наступні способи перекладу: транслітерацію, транскрипцію, калькування, н н н

графічне відтворення та описовий/ роз’яснювальний спосіб перекладу залежно

н

від функцій, які виконує іноземна лексика, прагматич ної настанови автора, а н

також наявності у мові перекладу точного словникового відповідника. н н

2.4.2 Трансформнація як засіб експресивнної виразностні в німецькій

публіцистниці
Переклад трансформованих складних речень є своєрідним викликом для н н

перекладача, оскільки вимагає не тільки пошуку, але й відтворен ня авторської

н н н

гри слів зі збереженням зв’язку. Таким чином, виникає потреба детальніш ого
н н

дослідження трансформованих фразеологізмів у публіцистичних текстах

н н н н

німецьких видань та особливостей їх перекладу українською. Вивченню різних н н

аспектів природи трансформованих фразеологізмів присвячено низку робіт н н н

таких науковців як Урбан А. [7], Бурґер Г. [5], Пташник С. Б. [2], Федоренко Л.

О. [4] та інші. Віддаючи належне дослідницькій праці цих та інших науковців, н

зауважимо, що дослідження н трансформованих н фразеологізмів н досі є

актуальним, оскільки їх склад постійно поповнюється через активне
н н

застосування у публіцистиці, та спричинену цим проблему їхнього перекладу.

н н н

На перший погляд, трансформація н може здатися певним оксюмороном, н

оскільки вона "суперечить одній з основних характеристик – стійкості, н

стабільності компонентного складу" [4]. Втім, стабільні сть слід розглядати

н н н н

скоріше як "відносну рису" [6], аніж як обов’язкову умову. Таким чином, навіть
стійкі словосполучення н підлягають н структурним н та семантичним н

трансформаціям. н Під трансформаціями н Пташник С. Б. розуміє "такі

оказіональні перетворення семантики або структури, які автор застосову є з
н н н

певною інтенцією, і які виходять за рамки тих змін форматива, котрі необхідні
для інтеграції в реченні" [6]. н

Цілком слушною є думка про те, що трансформ ація має розглядатися в н н

умовах контексту, оскільки вона не може відбувати ся сама по собі, без зв’язку з н

текстом, в якому він функціону є. Нова експресивність надає можливість н н н

загострити сприйняття того, заради чого написаний публіцистичний текст,

н н н
 76
розмежувати позитивне й негативне ставлення до описуваних фактів [3].
н н

Субституція може застосовуватися і одразу до декількох компонентів: н н

"Doch nun haben die Österreicher den Rubikon überschritten, oder vielmehr: Sie
н н

haben die Saalach überquert" [11]. - Та австрійці перейшли Рубікон, ба навіть

н

більше: вони перетнули Залах. На цьому прикладі бачимо, як автор вдається до

суцільної заміни всіх компонентів зі збереженням структури den Rubikon н н

überschreiten (перейти Рубікон, зробити важливий крок), тим самим die Saalach
н

überqueren утворює певну алюзію. Наприклад, "Die Grünen reiben sich derweil
н

freudig die Hände" [15]. - "Зелені" між тим радісно потирають руки. Тут
спостерігається експансія фразеологізму sich die Hände reiben (український
н н

відповідник потирати руки). Так, експансія фразеологізму за допомогою

н н

прикметника freudig сприяє інтенсифікації експресивності нової оказіональної

н н н н

одиниці, підсилює її значення. При перекладі важливо звернути увагу на

поширений компонент складу та відтворити його в тексті перекладу. Експансія н

може відбуватися також за допомогою означення в родовому відмінку,

н

наприклад, розповідаючи про антитерористичний закон міністра внутрішніх

н н н

справ Німеччини про заборону носити будь-які наплічник и, сумки чи пакети, н

автор пише: "Das Taschentrageverbot hat zudem modische Konsequenzen. Selbst

н н

Hipster tauschen ihre Skinny-Jeans gegen breite Cargo-Hosen… Ein Dorn im Auge
des Bundesinnenministers, der Träger dieses Aufzugs schlicht "Gefährder" nennt"
н

[14]. - Заборона на носіння сумок впливає ще й на моду. Навіть хіпстери

змінили свої вузькі джинси на широкі штани... Більмо на оці міністра
внутрішніх справ, для котрого люди в такій одежі "несуть загрозу". У цьому
н

випадку експансія ein Dorn im Auge (більмо на оці; сіль в оці) збагачує його
семантику, зображує відношення автора до описуваних подій та наштовхує н н

реципієнта на негативну реакцію. Часом публіцист и вдаються до декількох

н н

різних трансформації, що значно підсилює мовленнєв у експресію тексту, а

н н

автор тексту в свою чергу демонструє майстерність слова. Наприклад, "Als н н

lebenslustig und – um ein altmodisches Wort zu benutzen – "volksnah" galt der FDP-
н н

Politiker und auch als jemand, der durchaus bereit war, dem Affen der Popularit ät н

den Zucker nicht zu verweigern" [8]. - Він мав репутацію життєраді сного, та, як-
н н
 77
то колись казали, "близького до народу" політика з ‘Вільної демократи чної н

партії Німеччини", котрий не пропускав жодної нагоди попіарити ся. У цьому

н н

випадку dem Affen Zucker geben (потурати собі, своїм бажанням) піддаєтьс я н

подвійній трансформації: експансія, за якої автор розширює фразеологізм за

н н

допомогою der Popularität, а також субституція, за якої відбувається заміна н н н

компоненту geben на дієслово verweigern. Враховуючи відсутність в мові

н н н н

перекладу повного відповідника, при перекладі трансформованого виникла н н

потреба вдатися до описового перекладу з урахуванням контексту оригіналу. н

Ще одна структурно-семантична трансформація, наявна у німецьком овних

н н н

публіцистичних текстах, – редукція, під якою розуміють скороченн я

н н

компонентного складу, яке не призводит ь до втрати цілісного значення, а

н н

виконує стилістичне завдання [7, c. 67]. Редукція створює ефект лаконічно сті та
н н

вичерпності висловлювання, тому частіше застосовується у заголовках

н н н н

публіцистичних текстів. Наприклад, "So wird zwischen den Zeilen deutlich, dass
н

die Sozialdemokraten gelogen haben, um 2009 an die Macht zu kommen" [10].- Тож
н

між рядків стає очевидно, що соціал-демократи прибрехал и, аби у 2009 році н

прийти до влади. Як бачимо з цього прикладу, у zwischen den Zeilen lesen

(читати між рядків) автор вдається до редукції дієслова lesen, але семантика
зберігається та підсилюється. При перекладі важливо відтворит и редукцію так,
н н н

щоб вона сприймалася читачем так, як це задумав автор тексту оригіналу. Що

н

стосується н семантичних н трансформацій,

н то автори німецькомовних н

публіцистичних статей використовують переважно буквалізацію, часткове

н н н

переосмислення семантики, за якого, залежно від контексту, його значення

н

може сприйматися як пряме [6]. Наприклад, "Population gewachsen: In den

н

Wäldern sagen sich nicht mehr nur Fuchs und Hase gute Nacht" [9]. - Популяція
зросла: відтепер у лісах роги правлять не тільки козам. Словоспол учення wo н

sich Fuchs und Hase gute Nacht sagen позначає далеку відстань, віддалені, суворі
необжиті місця та має декілька відповідн иків в українській мові: у чорта на н н

болоті, де козам роги правлять, куди ворон і кісток не заносить тощо. З метою
відтворення буквалізації значення при перекладі бажано обрати саме те, який за
н н

лексичним складом буде наближений до лексичного складу оригіналу та до н н

 78
контексту. Таким чином, як показав аналіз сучасних німецькомовних н

публіцистичних н текстів, структурно-семантичні н трансформації н кількісно

переважають над семантичними. Це можна пояснити тим фактом, що
н н

семантичні трансформації, хоча і стилістично експресивніші, вимагають

н н н н

більшої творчої винахідливості від автора. До основних структурно- н н

семантичних трансформацій, які зустрічаються в німецьких публіцистичнихн н н

текстах, відносимо субституцію, експансію, редукцію та їх поєднання; н

основною семантичною трансформацію вважаємо буквалізацію значення.

н н н

Дослідження н показало, що ступінь перекладності н того чи іншого

трансформованого словосполучення пов'язаний з наявністю в мові перекладу
н н

еквівалентів і не залежить від того чи іншого прийому трансформації. В процесі

н н

перекладу в першу чергу важливо розпізнат и в тексті оригіналу та, за наявності н

трансформації, відтворити її в тексті перекладу. У разі, коли відтворен ня

н н н

трансформації не можливе, перекладач може вдатися до описового або

н н

контекстуального перекладу з урахуванням інтенції автора. Важливо, щоб

н н

реципієнт перекладу мав змогу розпізнати та виявити, яким змінам він н

піддався. Крім того, вбачаємо за необхідне, за наявності у мові перекладу

декількох еквівалентів для трансформованого словосполучення, обирати
н н н

найбільш розповсюджений еквівалент, а отже, відомий для широкого загалу,

н н

звертаючи увагу також і на контекст текстів як оригіналу, так і перекладу.

Висновки до Розділу 2
Мова кожного народу функціонує й розвивається в контексті мов світу. н н

Країни та їх народи перебувають у постійних взаєминах економічного, н н

політичного, наукового й культурного характеру. Тому всі спроби штучної

н н

ізоляції національної мови від інших мов суперечит ь об’єктивним законам

н н

розвитку людства і його найдивовижнішого феномену – мови, тому для нас н

було цікаво прослідити вплив запозичених з англійської мови слів.

н н н

Запозичені англомовні слова - це лексичні одиниці, які взяті з англійськ ої

н н

або американської літературної мови. Запозичення є невід’ємною частиною

н н н

мовної картини світу, тому вони є однією з найбільш досліджув аних лексичних н
 79
груп. Значення запозичень в різних мовах неоднаков е і залежить від н н

конкретних умов розвитку кожної мови. Запозичен ня - це один з

н н

найважливіших шляхів збагачення мови. н н

Той чи інший вплив однієї мови на іншу завжди пояснюєть ся н

історичними причинами: війни, завоюванн я, подорожі, торгівля стають

н н

причинами тісних взаємозв'язків між різними мовами. Інтенсивн ість

н

запозичення іншомовних слів є відмінною в різні періоди.

н н

Аналіз прикладів з публіцистичних видань дає підстави припустити, що н н

запозичена англомовна лексика служить способом вираження понять у

н н

міжнародному значенні та залученню до досягнень у різних областях, а також

н

характеризує володіння мовою в певних областях. Запозичен ня – це важлива

н н

частина сучасної культури, суспільства та мови. Цей факт зумовлює н

актуальність дослідження запозичень. Оскільки таких слів стає все більше вони
н н н

витісняють споконвічну німецьку лексику. Останнім часом у всьому світі

н н

спостерігається розповсюдження англомовної лексики. Процес збагаченн я

н н н н

англомовними запозиченями відбувається на стільки швидко, що науковці

н н н

невпинно займаються цим питанням. н

Таким чином, що в німецькій публіцист иці англіцизми виконують н н

наступні функції : привертають увагу читача, служать для номінації нових н

предметів та явищ, виконують функцію «мовної економії», є модними словами,

а також збагачують німецьку мову синонімами, надаючі мові більш яскравий та
н н

динамічний характер. н

Запозичення можуть використовуватися практично у будь-яких сферах н

громадського і побутового життя людини. У більшості випадків це явище має

н н

позитивний результат, лексика стає більш вільною, але з часом приходить

н

трудність розуміння з попередніми поколіннями. Потрібно постійно стежити за н н

розвитком життя, в цьому активну роль грає ЗМІ, надаючи " свіжі" новини та
статті. З часом публіцистичні статті збагачують словниковий склад мови, в якій н н н

використовуються запозичення. н н

До основних функцій запозичень, які використовуються у текстах н н

публіцистичного стилю, можна віднести наступні: відтворен ня іноземного

н н н
 80
колориту, називання предмету або явища за відсутнос ті відповідної лексеми н н

рідної мови, відтворення авторського відношення, уникнення повторів

н н н

(синонім), конкретизації, емоційно-експресивна, гра слів та ін. При відтворен ні

н н

таких лексем перекладачу слід звертати велику увагу на їх походження,

н н

значення та прагматику використання. Іноземні лексеми дуже різноманітні як у

н н н

структурному, семантичному, так і в функціональному плані.

н н н

Саме від вищезазначених факторів і залежить тлумаченн я та переклад

н н

запозичених мовних одиниць в німецьких публіцист ичних текстах. Як

н н

висновок, можна узагальнити наступні способи відтворення запозичень н н н

українською мовою:
н

 Транскрипція – передача звуків іншомовного слова за допомогою н

літер алфавіту мови перекладу;

 Транслітерація – передача літер іншомовного слова за допомогою н

літер алфавіту мови перекладу;

 Калькування/ напівкалькування – слово або вираз, що є перекладо м по н н

частинах іншомовного слова з матеріалу рідної мови. Калькуван ня вживається

н н н

тоді, коли частина вказаного поняття вже відомі читачу, але у інших
сполученнях, тому не буде важко зрозуміти їх значення у новому оточенні;
н

 Графічне відтворення або нульовий переклад – запозичен ня без будь- н н

яких змін оригінального написання; н

 Дескриптивний (роз’яснювальний) переклад – спосіб передачі

запозиченої лексики через характерні риси, що передбачає розкриття значення
н н н

запозиченої одиниці за допомогою розгорнут ого опису (у словосполученнях,

н н н

фразах тощо).
Слід зазначити, що для перекладу запозичен ої лексики можуть н

використовуватися і змішані комбінації вище зазначених способів.

н н н

Таким чином, переклад запозиченої лексики безпосередньо пов'язаний з її н н

функціонуванням та мовним оточенням. З метою точного перекладу слід

н

враховувати всі попередньо зазначені фактори.

н н

Підсумовуючи вище наведений аналіз функціону вання та способів н

перекладу запозиченої лексики, можна зробити наступні висновки. Запозичен і

н н
 81
мовні одиниці, не рідко вживаються в різних стилях мовлення, а особливо у
н

публіцистиці, яка гостро реагує на зміни в соціально му, політичному,

н н н

економічному житті суспільства, на прогрес у науково-технічній галузі, в

н н

інформаційно-комунікативній сфері.
н
 82
ВИСНОВКИ

Проведене комплексне дослідження функціонально-прагматичних та

н н н

перекладацьких аспектів лексичних запозичен ь у сучасній німецькомовній та

н н н

пресі дозволило зробити ряд висновків.

Запозичення є невід’ємною частиною мовної картини світу, тому вони є
однією з найбільш досліджуваних лексичних груп. Значення запозичен ь в
н н

різних мовах неоднакове і залежить від конкретних умов розвитку кожної мови.
н н

Так було виявлено, що за останні десятиліт тя збільшилась кількість вживань н н

різного роду запозичень у текстах німецькомовної преси. Основним джерелом

н н

іншомовних одиниць на сучасному етапі розвитку німецької мови є англійська.

н н

Найбільш великою тематичною н групою іншомовних н одиниць є

повсякденна лексика, яка включає в себе найменува ння предметів побуту,
н н

новітніх технічних досягнень, позначення людей певного характеру та способу н

життя.
У ході роботи вирішили основні завдання над проблемою, а саме:
 дослідили запозичену н лексику як предмет лінгвостилістичнихн

досліджень н

 з’ясували особливості н функціонування н запозичень н у текстах

публіцистичного стилю
н

 визначили типи класифікацій запозичень н н

 обґрунтували лексико-граматичні особливості н німецьких

публіцистичних текстів
н

 проаналізували функціонально-прагматичні н ознаки запозиченої н

лексики у сучасній німецькомовній пресі н

 виявили проблеми та способи перекладу запозичен ь н у

публіцистичному тексті
н

Німецькомовна преса активно приймає запозичення, а саме англіцизми. н н

Вони надають змісту нові семантичні відтінки, тим самим збагачуючи та н н

підвищуючи його виразність. н н

Англіцизми слугують для номінації нових предметів, явищ та для

 83
лаконічності висловлювання. Запозичення виконують важливі функції і в тому
н н н

випадку, коли з їх допомогою уникаються часті повторювання слів. н н

Потрапляючи в німецьку мову, іншомовні одиниці починають жити за її

н

законами, втрачаючи в процесі асиміляції особливості, характерні для н н н

англійської мови.
н

Одним з аспектів дослідження запозичених одиниць у мові-реципієнті є їх н н

адаптаційні ознаки. Зафіксовані у німецьких словниках одиниці не вимагають

н н

додаткових пояснень при використанні в німецькомовних текстах, у той час як

н н н

незафіксовані або не завжди фіксовані супроводжуються коментарем при

н н н

вживанні. Також кількісна перевага в тих запозичен их одиниць, які зберегли н

одне, здебільшого основне, значення багатозначного слова-прототипу.

н н

Уживання запозичень достатньо часто продиктовано прагматичними н н н

причинами:
 прагненням адресанта вплинути на адресата,
 створити сприятливі умови для сприйняття інформації, н н н

 переконати у справедливості власної думки. н

 такому випадку іншомовні слова зазнають змін на семантичн ому н

рівні, а саме на рівні прагматичного компонента значення. н н

Реалізаціня прагматичнного компонентна запозиченння відбувається:

 за умови їх вживання у незвичайній формі, н

 у випадку утворення оказіональних похідних, н

 у специфічному контекстному оточенні,

н н

 при використанні у порівняльних конструкціях,

н н н

 при метафоричному переосмисленні значення н н

У цілому дослідження сфер функціонування іншомовних одиниць на

н н н

предмет зміни прагматичного компонента показує, що ступінь цих змін

н н

достатньо високий, вони обумовлені основними прагматичними установками н н н

на здійснення певного впливу на адресата і реалізуют ься під впливом

н н

поєднання конкретних умов, які визначаються ситуацією.

н н

Крім того, дане дослідження сприятиме вирішенню таких актуальних н н

 84
проблем лінгвістики, як виявлення специфіки мислення сьогодніш нього носія
н н

німецької та української мов та особливостей репрезентації вербалізованих

н н н н

знань, що наявні в системі його внутрішнього лексикону.

н
 85
СПИСОК ВИКОРИСТАнНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аббасова Б. М. Социолингвистические и лингвистические основы
н н

явления заимствования в разносистемных языках : автореф. дисс. на соискание

н н

ученой степени канд. филол. наук : спец. 10.02.19 “Теория языка” / Билгейис
Мобил кызы Аббасова. – Баку, 1992.  22 с.
2. Ахманова О. С. Словарь лингвисти чеких терминов. Изд. 2-е, н

стереотипное / Ольга Сергеевна Ахманова. – М. : Едиториал УРСС, 2004. – 576

н

с.
3. Бабушкин А. П. Типы концептов в лексико-фразеологической
семантике языка / Анатолий Павлович Бабушкин. – Воронеж, 1996. – 104 с.
4. Баш Л. М. Дифференциация н термина «заимствование»:
Хронологический и этимологический аспекты / Людмила Михайловна Баш //
н н н

Вестник Моск. ун-та. Сер. 9: Филология. – 1989. – № 4. – С. 267–270.

5. Беляевская Е. Г. Семантика слова / Елена Георгиевн а Беляевская. – н н

М.: Высш. шк., 1987. – 128 с.

6. Богданович Г. Ю. Концептуальная картина мира сквозь призму н

языковой личности / Галина Юрьевна Богданови ч // Филологические студии. – н н

2001. – № 3. – С. 116–120.
7. Богословская В. Р. Структурно-семантическая и функциональная н н

адаптация заимствований: На материале спортивной лексики английского

н н н

русского языков : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол.

наук : спец. 10.02.19 “Теория языка”/ Виолетта Руслановн а Богословская. – н н

Волгоград, 2003. – 24 с.
8. Бодуэн де Куртэне И. А. О смешанном характере всех языков / Иван
Александрович Бодуэн де Куртэне // Избранные
н труды по общему
языкознанию.  М. – 1963.  Т.2.  С. 366–370.
н

9. Болдырев Н. Н. Когнитивная н семантика: курс лекций по

английской филологии / Николай Николаевич Болдырев. – Тамбов: Изд-во
н н

Тамбовского ун-та, 2000. – 123 с.

н

10. Всеволодова М. В. Текст в рамках прикладно й функционально- н н

коммуникативной модели языка / Мая Владимировна Всеволодова // н н

 86
Функциональная лингвистика. Прагматика текста. Материалы конференции
н н н н

(Ялта, 6–10 октября 1997 г.). – Симферополь: CLC, 1997. – С. 321–325. н

11. Гончаренко Л.О. Іншомовні слова як складова німецьком овної н

картини світу // Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як н

іноземної: Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції / За н н

ред. В.К. Зернової. – Полтава: 2010. – С. 84–86.

12. Демьянков В. З. Когнитивная лингвистика как разновидность н н н

интерпретирующего подхода / Валерий Закиевич Демьянков // Вопросы

н

языкознания. – 1994. – №4. – С. 33

н

13. Дешериев Ю. Д. Теоретические аспекты изучения социальной н

обусловленности языка / Юнус Дешериевич Дешериев // Влияние социальных

н н н

факторов на функционирование и развитие языка. – М.: Наука, 1988. – С.

н 309–
312.
14. Добросклонская Т. Г. Вопросы изучения медиатекстов (опыт н

современной английской медиаречи). Изд-ие 2-е, стереотипное / Татьяна

н н н н

Георгиевна Добросклонская. – М.: «Едиториал УРСС», 2005. – 288 с.

н н

15. Дружин Г. В. Сучасні лексичні запозичен ня: н прагматика, н

семантика, соціолінгвістика : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.

н

філол. Наук : спец. 10.02.02 “Русский язык”/ Геннадій Вікторови ч Дружин. – н

Дніпропетровськ, 2006. – 32 с.
н

16. Дубичинский В. В. Лексические параллели / Владимир Владимиро вич н н

Дубичинский.  Харьков, 1993.  154 с. н

17. Жаботинская С. А. Концептуа льный анализ: типы фреймов / н

Светлана
18. Анатольевна Жаботинская // Когнитивная семантика: Материалы н н

Второй Междунар. шк.-семинара по когнитив. лингвисти ке, 11-14 сент. 2000 г. / н

Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Редкол.: Е.С.Кубрякова и др.: В 2 ч. – Тамбов: Изд-во

Тамбовского ун-та, 2000. – Ч.2. – С. 313–317.
н

19. Жлуктенко Ю. О. Мовні контакти. Проблеми інтерлінгвістики / Юрій н

Олексійович Жлуктечко. – К.: Видавництво Київського університету, 1966. 136

н н н н

с.
 87
20. Журавлев В. К. Внешние и внутренние факторы языковой эволюции / н

Владимир Константинович Журавлев. – М.: Наука, 1982. – 328 с.

н

21. Заботкина В. И. Семантика и прагматик а нового слова (на материале н

английского языка): дисс. ... доктора филол. наук : 10.02.04 / Вера Ивановна
н

Заботкина. – М., 1991. – 372 с.

22. Залевская А. А. Значение слова и возможности его описания / н

Александра Александровна Залевская // Языковое сознание: формирование и н

функционирование: Сборник статей / Отв. ред. Н. В. Уфимцева. – М., 1998. –С.

н

56–61.
23. Караулов Ю. Н. Словарь Пушкина и эволюция русской языковой
способности / Юрий Николаевич Караулов. – М., 1992. – 168 с.
н н

24. Карлинский А. Е. Основы теории взаимодей ствия языков / Аврам н

Ефремович Карлинский.  Алма–Ата: Гылым, 1990.  180 с.

н

25. Князев Н. А. Английские лексические новообразования в сфере

н н н

компьютерных технологий : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд.

н н

филол. наук : спец. 10.02.04 ”Германские языки” / Николай Александр ович н

Князев. – Пятигорск, 2006. – 20 с.

26. Кобозева И. М. Лингвистическая семантика: Изд-ие 2 / Ирина н

Михайловна н

27. Кобозева. – М.: «Едиториал УРСС», 2004. – 352 с.

28. Ковалёва Т. Ю. О содержательных контекстах понятия «концепт»: Oт
н н

В. Гумбольда и А. А. Потебни до А. Вежбицкой и Ю. С. Степанова / Татьяна

Юрьевна Ковалёва. – Омск, 2000. – 182 с.
29. Козлова О. Е. Приемы введения и способы толковани я иностранной н н

лексики в научно–публицистическом стиле современного русского языка : н

автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01
”Русский язык” / Ольга Евгеньевна Козлова. – Днепропетровск, 1981. – 25 с.
н н

30. Колесов В. В. О логике логоса в сфере ментально сти / Владимир н

Викторович Колесов // Мир русского слова. – 2000. – №2. – 59 с.

н

31. Колшанский Г. В. Объективная картина мира в познании и языке / н

Геннадий Владимирович Колшанский. – М.: Наука, 1990. – 107 с.

н н
 88
32. Кубрякова Е. С. Начальные этапы становления когнитивизма: н н

лингвистика н

33. психология – когнитивная наука / Елена Самойловна Кубрякова // н н

Вопросы языкознания. – 1994. – № 4. – С. 47–52.

н

34. Кубрякова Е. С. Роль словообразования в формировании языковой н н

картины мира / Елена Самойловна Кубрякова // Роль человеческого фактора в

н н

языке. Язык и картина мира / Под ред. Б. А. Серебренн икова. – М., 1988. – С н

-173–177.
35. Кубрякова Е. С. Части речи с когнитивной точки зрения / Елена н

Самойловна Кубрякова. – Москва, 1997. – 327 с.

н

36. Кубрякова Е. С. Эволюция лингвистических идей во второй половине н

ХХ века (опыт парадигмального анализа) / Елена Самойловна Кубрякова //

н н

Язык и наука конца ХХ века. – М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 1995. – 238–241.
37. Кузина О. А. Семантические и ассоциативные поля туризма как н н

отражение фрагментов языкового сознания и картин мира русских, немцев и

н

американцев : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. филол. наук :

н

спец. 10.02.19 “Теория языка” / Оксана Александровна Кузина. – Барнаул, 2006. н

– 20 с.
38. Кузнецов С. Н. Основные этапы становлен ия интерлингвистической н н

теории / Сергей Николаевич Кузнецов // Проблемы международного н н

вспомогательного языка. – М.: Наука. Главная редакция восточной литератур ы,

н н

1991. – С. 40–46.
39. Кулакова О. М. Філософія мови / Оксана Миколаївн а Кулакова // н

Функциональная н лингвистика. н Язык. Культура. Общество. Материалы

конференции. – Симферополь, CLC, 1999. – С. 87–91.
н н

40. Левицкий А. Э. Роль функциональной переориентации в системе н н

словарного состава современного английского языка / Андрей Эдуардови ч

н н н н

Левицкий // Вісник Харківськ ого державного університету. Серія романо-

н н н

германська філологія. – Харків: Константа, 1999. – № 424. – С. 81–86.

41. Левицкий В. В. Семасиология / Виктор Васильевич Левицкий. – н н

Внница: Нова Кныга, 2006. – 512 с.

 89
42. Лещук Т. До питання класифікації термінів німецької мови. Мова та н

стиль зарубіжної науково-технічної літератури / Тихон Лещук // Вісник

н н

Львівського політехнічного і-ту. – Львів, 1980. – Вип. 148. – С. 321–328.

н н

43. Новикова Т. Б. Заимствование культурных концептов / Татьяна н н

Борисовна Новикова // Языковая личность: проблемы когниции и

коммуникации. – Волгоград: Коледж, 2001. – С. 121–126.
н

44. Обухова И. Н. Функционирование и словообразовательная активностьн н н

англицизмов в современном русском языке (на материале прессы) : автореф.

н н

дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 “Русский
язык” / Инна Николаевна Обухова. – Днепр. – 1991. – 20 с.
н

45. Олійник А. Д. Роль запозичен ь-англіцизмів у розвитку сучасної н

української мікроекономічної термінології : автореф. дис. на здобуття наук.

н н н

Ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 “Українська мова”/ Анатолій

Дмитрович Олійник. – Київ, 2002. – 20 c.
46. Плотникова Л. И. Когнитивн ый аспект анализа нового слова / Лариса н

Ивановна Плотникова // Форма, значение и функции единиц языка и речи:

н

Материалы докл. Междунар. науч. конф., Минск, 16-17 мая 2002 г.: В 3 ч./ Отв.
ред. Н. П. Баранова, А. В. Зубов, З. А. Харитончи к, Е. Г. Задворная и др. – М.: н

МГЛУ, 2002. – Ч.1. – С. 179–184.

47. Попова З. Д. Очерки по когнитивной лингвистике / Зинаида н н

Даниловна Попова. – Воронеж, 2001. – 290 с.

48. Попова З. Д. Язык и националь ная картина мира / Зинаида Даниловна н

Попова. – Воронеж, 2002. – 59 с.

49. Попова Н. О. Запозичення з англійської мови в лексико-семантичну
н н

систему української мови кінця XX та початку XXI століття : автореф. дис. на

н

здобуття науков. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 / Наталія

Олександрівна Попова. – Харків, 2002. – 17 с.
н

50. Постовалова В. И. Картина мира в жизнедеят ельности человека / н

Валентина Ильинична Постовалова // Роль человеческого фактора в языке.

н н

Язык и картина мира / Под ред. Б. А. Серебренникова. – М., 1988. – С. 154– 159. н

51. Прагматические аспекты функционирования языковых единиц // н

 90
Тезисы докладов и выступлений на совещании. – М., 1991. – 248 с.
н

52. Раевская О. В. Данные ассоциативных экпериментов как материал для

н н

когнитивных исследований / Ольга Владимировна Раевская // Когнитивная

н н н н

семантика: Материалы Второй Междунар. шк.-семинара по когнитив.

лингвистике, 11-14 сент. 2000 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Редкол.:
н

Е.С.Кубрякова и др.: В 2 ч. – Тамбов: Изд-во Тамбовско го ун-та, 2000. –Ч.2. – н

С. 29–34.
53. Рахманова Л. И. О развитии новых значений слов и употребле ния их в н

языке газеты / Людмила Игоревна Рахманова // Вестник Моск. ун–та. – 1965. –

№ 6. – С. 235–239.
54. Реформатский А. А. Введение в языкознан ие н / Алексан
́ др

Алексан
́ дрович Реформатський. – М.: «Просвещение», 1967. – 544 с.
н

55. Розен Е. В. Новые слова и устойчивые словосочетания в немецком н н

языке / Евгения Владимировна Розен. – М.: Просвещение, 1991. – 192 с.

н н

56. Розен Е. В. На пороге XXI века. Новые слова и словосоче тания в н

немецком языке / Евгения Владимировна Розен. – М.: Издательство н н

«Менеджер», 2006. – 192 с.

57. Сергєєва Г. А. Англомовні запозичення в українській правничій
н н н

термінології : автореф. дис. на здобуття науков. ступеня канд. філол. наук :

н

спец. 10.02.01 “Українська мова” / Галина Анатоліїв на Сергєєва. – Харків, 2002. н

– 20 с.
58. Сергєєва Г. А. Освоєння англомовних запозичень у системі н н

консонантизму н сучасної української н мови (на матеріалі правничої

термінології) / Галина Анатоліївна Сергєєва // Вісн. Харків. нац. ун–ту: Серія:
н н

Філологія.  Харків: ХНУ, 2002. – № 538.  Вип. 34.  С. 151–156.

59. Серебренников Б. А. Как происходит отражение картины мира в н

языке? / Бори́с Алекса́ндрович Серебренников // Роль человеческого фактора в

н н

языке. Язык и картина мира / Под ред. Б. А. Серебренн икова. – М., 1988. С. н

107–111.
60. Скребцова Т. Г. Американская школа когнитивной лингвистики /
н н н

Татьяна Георгиевна Скребкова. – СПб.: ИЛИ РАН, 2000. – 201 с.

н
 91
61. Солсо Р. Когнитивная психология / Роберт Солсо. 6-е изд. – Питер,
н н

2006. – 588 с.
62. Степанченко И. И. Лексические заимствования как системное явление н н

в языке / Иван Иванович Степанчен ко // Вісник ХДУ. – 1990. – № 406. – С. 199–

н

204.
63. Филичева Н. И. Термин как средство специальн ой информации / н н

Нинель Ильинична Филичева // Филологич еские науки. – 1997. – №4. – С. 117– н

123.
64. Философский энциклопедический словарь / сост. Е. Ф. Губский, Г. В.
н

Кораблева, В. А. Лутченко. – М. : ИНФРА-М, 1998. – 576 с.

65. Финкельштейн М. А. Лексико-семантическое поле и лексико-
семантическая группа как подсистемы языка / Михаил Александрович н н

Финкельштейн. – М.: «Готика», 2001. – 218 с.

н

66. Фёдоров Ю. А. Причины проникновениян англицизмов н и

американизмов в культуру и язык периодических изданий Германии / Юрий
н н

Анатольевич Фёдоров // Университетские чтения: Актуальные проблемы

н н н

языкознания и литературы. – ПГЛУ, 2006. – С. 376–383.

н н

67. Фурс Л. А. Квазипридаточные структуры в когнитивном аспекте /

н н

Людмила Алексеевна Фурс // Когнитивная семантика: Материалы Второй

н н

Междунар. шк.-семинара по когнитив. лингвисти ке, 11-14 сент. 2000 г. / Отв. н

ред. Н. Н. Болдырев; Редкол.: Е. С. Кубрякова и др.: В 2 ч. – Тамбов: Изд-во

Тамбовского ун-та, 2000. – Ч. 2. – С. 252–259.
н

68. Хайруллин М. Б. Некоторые вопросы единства интернационального и н

национального в разносистемных языках / Малик Бариевич Хайруллин. –

н н

Казань: Изд-во ун-та, 1991. – 273 с.

69. Хауген Э. Лингвистика и языковое планирование / Эйнар Хауген //
н н

Новое в лингвистике.  М., 1975.  Вып.6. – С. 382–387.

н

70. Хауген Э. Процесс заимствования / Эйнар Хауген // Новое в н

лингвистике. – М.: Прогресс, 1972. – Вып.VI. – С. 382–387.

н

71. Щерба Л. В. О понятии смешения языков / Лев Влади ́мирович

Щерба // Избранные труды по языкознан ию и фонетике. Т.І.  Ленінград: Изд– н
 92
во Ленинградского ун–та, 1958.  С. 282–289.
н

72. Язык и наука конца ХХ века: Сб. статей / Под ред. акад.
Ю.С.Степанова. –М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 1995. – 432 с.
73. Якуба Т. Ю. Социализация личности через освоение когнитивн о- н н

логической модели профессиональних категорий в социальном институте

н н

образования : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. социолог. Наук :

н

22.00.04 “Социальная структура” / Татьяна Юрьевна Якуба. – Хабаровск, 2007.

н

– 25 с.
74. Ярцева В. Н. Развитие национального литературного английского н н н

языка / Виктор́ ия Николае́ вна Яйцева. – Изд. 2-е, испр. – М.: «Едиториал
УРСС», 2004. – 288 с.
75. Bachert Johannes, Wildgen Wolfgang. Einführung н in die
Sprachkontaktforschung. – Darmstadt: Wiessenschaftliche Buchgesellschaft, 1991. –
н н н

S. 178.
76. Bain Margaret S. World view, language and the «neo-Whorfian»: a reply to
McConvell // Australian Aboriginal Studies. – Canberra. – 1992. – №1. – P. 76.
н н

77. Bergmann Rolf. Einführung in die deutsche Sprachwissenschaft. – н н

Heidelberg: Winter, 1991. – S. 186.

н

78. Braun Peter. Tendenzen in der deutschen Gegenwartssprache: н

Sprachvarietäten. н

79. Chafe Wallace L. Repeated Verbalizations as Evidence for the н

Organization of Knowledge // Preprints of the Plenary Session Papers: XІV

н

International Con-gress of Linguistics. – Berlin, 1987. – P. 110.

н н

80. Clement Daniele. Linguistisches Grundwissen: eine Einführung für н н н

zukünftige Deutschlehrer. – Opladen: Westdt. Verl., 1996. – S. 234.

н н

81. Collins English Dictionary and Thesaurus – 2. ed. Glasgow: Harper н

Collins, 2000. – P. 1397.

82. Dietze Joachim. Einführung in die Informationslinguistik. Die linguist. н н

Datenverarbeitung in d. Informationswiss. – Leipzig: Verl. Enzyklopädie, 1989. S.

н н н

195.
83. Duden. Die deutsche Sprache zur Jahrtause ndwende. Hrsg. Karin M. н
 93
Eichhoff – Cypes u. Rudolf Hoberg. – Mannheim. Leipzig. Wien. Zürich:
Dudenverlag, 2000. – 344 S. 177
н

84. Haugen Einar. The Analysis of linguisti c borrowing // Language, 1950. 

н

Vol.26.  № 2.  P. 21231.
85. Haugen Einar. The Norwegian Language in America. – Philadelp hia н

(Penn.). – 1953. – P. 225.

86. Helbig Gerhard. Kognitive Linguistik – Bemerkungen zu Anliegen und
н н

Ansätzen, zu Auswirkungen und Problemen (I) // Deutsch als Fremdspra che. – 2002.
н н

– Heft 4. – S. 207–212.
87. Kettemann Bernhard. Anglizismen allgemein und konkret: Zahlen und
н

Fakten:
88. in: EUROSPEAK – der Einfluss des Englische n auf europäische Sprachen
н н

zur Jahrtausendwende, hg. von B. Kettemann und R. Muhr. – Wien, 2002. – S. 55–
н

84.
89. Mirtschuk I. Geschichte der ukrainischen Kultur. – München: Ukrainisches
н н н

Technisch-wissenschaftliches Institut, 1994.

н

90. Nöth Winfried. Handbuch der Semiotik. 2. vollständ ig neubearbeiteteн н

Auflage mit 89 Abbildungen. – Stuttgart-Weimar: Verlag J.B.Metzler, 2000. – 667 S.

н н

91. Osgood Charles. Susi George, Tanenbaum Percy. The Measureme nt of н

Meaning. Urbana, 1957.

92. Pei Mario. The Story of Language. – NY. – 1966. – P. 292.
93. Pittner Karin. Deutsch – eine sterbende Sprache? // Pittner K., Pittner R.J.
(eds.) Beiträge zu Sprache und Sprachen 3. Vorträge der 6. Münchner Linguisti k- н

Tage. München: lincom europa, 2001. – S. 229–237.

94. Polenz Peter. Deutsche Sprachgeschichte vom Spätmittelalter bis zur
н н

Gegenwart. – Berlin; New York: de Gruyter. – Bd. 3. – 1999. – S. 757.

95. Poluzhyn Myhajlo Myhajlowych. M. Lecture Notes on Historiography of
н н

Lin-guistics. – Uzhhorod, 2002. – Р. 221.

96. Regier Terry. The Human Semantic Potential. Spatial Language and
Constrained Connectionism. – The MIT Press. Cambridge, Massachus etts, London,
н н н

England. – 1996. – Р. 220.

 94
97. Reinke Marlies. Jugendsprache // Tendenzen der Gegenwartssprache. –
н н

Tübingen: Niemeyer, 1994. – S. 322.

98. Zifonun Gisela. Überfremdung des Deutschen: Panikmache oder echte
н н

Gefahr? Institut für Deutsche Sprache. – Meinnheim, 2002. – S. 8.