1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет перекладачів
Кафедра романської і новогрецької філології та перекладу

Допущено до захисту
«___»__________року
Завідувач кафедри
__________Корбозерова Н.М.
КУРСОВА РОБОТА
з перекладознавства на тему:

«ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ІЗ ЗНАЧЕННЯМ КОЛЬОРУ В

ПЕРЕКЛАДАЦЬКОМУ АСПЕКТІ»

Студентки IV курсу групи Пісп 16-15

напрям підготовки 6.020303 Філологія
Переклад (іспанська)
Корж Марини Михайлівни

Науковий керівник:
кандидат філологічних наук,
доцент Флойд Л.А
.
Національна шкала ________
Кількість балів ________ Оцінка ЄКТС ________

Члени комісії:
(підпис) (прізвище та ініціали)

(підпис) (прізвище та ініціали)

(підпис) (прізвище та ініціали)

Київ 2019
 2

ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………………………. 3
РОЗДІЛ 1. ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ТА КОЛОРОНІМИ У ЇХ СКЛАДІ...……...… 6
1.1 ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ КОЛЬОРУ В
ІСПАНСЬКІЙ МОВІ…………………………………………….………………...6
1.2 ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ КОЛЬОРУ В
УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ………………………………………… ……..…………. 13
РОЗДІЛ 2. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
ІСПАНСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ІЗ ЗНАЧЕННЯМ КОЛЬОРУ В
ПЕРЕКЛАДАЦЬКОМУ АСПЕКТІ ……………………….…...……..……….... 17
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………...21
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………………. 23
 3

ВСТУП

Сучасні наукові парадигми засвідчують той факт, що фразеологія є невичерпним

джерелом поповнення лексичного складу мови. Знання одиниць фразеології
полегшує також й розуміння публіцистичних та художніх текстів. Грамотне
використання одиниць фразеологізмів робить іноземну мову повнішою і жвавішою.
За допомогою ідіоматичних виразів інформаційний аспект мови доповнюється
інтуїтивним описом нашого світу та життя.
Феномен кольору є предметом вивчення багатьох фундаментальних наук, а
останніми роками дослідження колірної лексики, що відображає сприйняття
дійсності певною нацією, стало доволі поширеним у лінгвістиці.
Соціокультурний компонент колірної лексики характеризується національно
культурними особливостями сприйняття кольору певним народом і його
відображенням у мові. Іспанська, як і будь-яка інша національна мова, у свій
неповторний спосіб інтерпретує різні явища, традиції, звичаї, обряди, спосіб життя,
кодує досвід колективно-історичної групи, що залишило помітний слід у появі
різного роду фразеологізмів, у тому числі із компонентом найменування кольору.
Символи кольорів в культурній моделі знаходять свою репрезентацію у
чисельному фразеологічному матеріалі. Фразеологія будь-якої мови виступає одним
з найголовніших джерел інформації про кольорові символи на сучасному етапі
розвитку мови, так як фразеологічні одиниці пов’язані з минулим мови, будучи
уживаними у його теперішньому.
Осмислення проблем семантики фразеологізмів з позначенням кольору з позицій
когнітивної лінгвістики дозволяє встановити соціокультурні чинники утворення
композиту з колоративним компонентом, а також метафоричного переносу
колоронайменування; скласти уявлення про структуру знань, об’єктивовану у слові
з погляду здійснення ним номінативної функції . Питання детального вивчення
соціокультурного аспекту фразеологічних одиниць з позначенням кольору
представляє значний інтерес для лінгвістики, що диктується сучасними умовами
глобалізації та тісними міжкультурними контактами націй.
 4

Знання соціокультурного компоненту кольору сприятимуть адекватному

взаєморозумінню у дискурсах представників різних національних культур. Саме
тому протягом останнього часу дослідження у сфері вивчення фразеологізмів з
позначенням кольору набуло широкого розголосу. У складі фразеологізмів
кольороназви досліджували Б. М. Ажнюк, Н. М. Амосова, В. В. Виноградов, О. В.
Кунін, Є. М. Мечнікова, С. А. Григор’єва, Я. А. Баран, та інші.
Колір є одним із концептів культури, що має багатосистемну, багаторівневу
структуру, переплетену з іншими концептами і ознаками. За ним стоїть світ образів,
метафор, система соціальних відносин. Це – мова , що співвідноситься з простором і
часом, і саме тому, він відіграє таку важливу роль в житті людини. Кольорова
картина світу не є виключенням і тому у лінгвістів кольороназви – є однією з
популярних лексичних груп. Мовознавці, фахівці з типології та етимології
дослідили десятки мов і дійшли висновку, що існує низка універсальних рис в
системі кольороназв. Крім того, різне ставлення до того чи іншого відтінку
відображається в усталених виразах, говірках, прислів’ях та приказках. Всі вони
акумулюють соціально-історичну, інтелектуальну, емоційну інформацію конкретно
національного характеру і яскраво виявляються у фразеології.
Актуальність теми полягає у тому, що фразеологічний фонд є відкритою
системою, оскільки він постійно поповнюється за рахунок відомих афоризмів
літераторів, митців, науковців. Тому дана тема хоч і багато досліджувана, але існує
ще низка спірних питань, які потрібно детально розглянути та дослідити.
Метою дослідження є класифікація та аналіз особливостей вживання
фразеологізмів, що містять найменування кольору в українській та іспанській мовах.
Завдання роботи полягають у дослідженні, класифікації, порівняні значень та
структури фразеологізмів двох мов.
Об’єктом дослідження є фразеологічні одиниці іспанської на української мов і
наявні в їх складі найменування кольорів, а предметом – особливості утворення
фразеологічних одиниць, їх трактування і виявлення лінгвокультурного
забарвлення.
Основними методами вивчення є структурно-семантичний і порівняльно-
 5

зіставний методи, фразеологічні описи, контекстуальний аналіз, аналіз словникових

дефініцій, компонентний аналіз та ін.
Методи дослідження: аналіз і синтез наукової інформації; методи
фразеологічної ідентифікації та фразеологічного опису; семантичний і
лінгвокультурологічний аналіз; статистичний метод.
Матеріалом дослідження слугували фразеологізми іспанської та української
мов, до складу яких входять найменування кольорів. Матеріал був отриманий
шляхом суцільної вибірки з фразеологічних та тлумачних словників двох мов,
художніх текстів та спеціальної літератури.
Практичне та теоретичне значення дослідження полягає у тому, що
матеріали даної роботи можуть бути використані при подальшому вивченні
фразеологізмів іспанської та української мов з позначенням кольору, під час
підготовки до занять з лінгвокраїнознавства, при вивченні фразеології, у процесі
викладання іспанської мови та здійснення перекладацької діяльності.
Робота складається зі вступу, двох розділів з висновками до кожного з них,
висновків до всієї роботи та списку використаних джерел. У вступі обґрунтовано
вибір теми, її актуальність, предмет, мета, об’єкт, цінність та завдання
дослідження. У першому розділі розглядається ФО як предмет фразеології, її
основні ознаки та особливості, досліджується семантика та методи вивчення ФО.
Другий розділ присвячений.. Висновки містять інформацію, яка підсумовує
результати курсової роботи.
 6

РОЗДІЛ І. ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ТА КОЛОРОНІМИ У ЇХ СКЛАДІ

1.1 Особливості фразеологізмів зі значенням кольору в іспанській мові

Фразеологізми займають особливе місце серед інших одиниць мовної системи.

Вони виникають у зв’язку з потребою виражальних засобів комунікації –
вербального вираження почуттів, емоційних оцінок, засобів емоційного впливу,
влучних характеристик людини, предметів, явищ тощо. Фразеологізм виникає також
у зв’язку з потребою конкретизації факту чи явища, яке названо словами. Однак,
характеризуючи вже названий предмет, фразема виділяє у ньому окремі сторони,
грані, властивості й через них повторно його називає. Тобто фразеологізм одночасно
і називає, і характеризує явище чи факт навколишньої дійсності, дає йому емоційну,
морально-естетичну, динамічну та іншу оцінку. Отже, термін “фразеологізм”
усталився в сучасному мовознавстві як найменування семантично неподільного
словосполучення слів, що називає предмет чи явище і дає їм оцінку. Крім того,
фразеологізм може становити окреме речення або виконувати функцію окремого
члена речення.
Є країни, образ яких сприймається крізь призму кольору. Іспанія –
найяскравіший тому приклад. У створенні образу Іспанії колір бере активну участь
як засіб пізнання і осмислення картини світу. Фіксує унікальну інформацію про
навколишню природу, своєрідність етнічного шляху народу, його етнічних
традиціях, особливостях художнього бачення тощо.
Фразеологічні одиниці розмовного джерела є засобом створення національного
колориту, виступають одним із компонентів розгортання сюжету, допомагають
авторові дати яскраву характеристику дійових осіб, посилити експресивність
авторської мови. Письменник залучає у свої твори відшліфовані в народній мові
традиційні фразеологічні одиниці, а також робить оригінальні зміни й доповнення в
структуру фразеологічних сполук, трансформує їх.
Фразеологія пропонує різні типи класифікацій фразеологічного складу мови в
залежності від властивостей фразеологічних одиниць та методів їх дослідження.
Класифікацію фразеологізмів вчені здійснюють на основі різних ознак. У сучасному
 7

мовознавстві відомі кілька типів класифікацій, в основі яких лежать різноманітні

критерії. Зазвичай, виокремлюють семантичну, генетичну, функціональну,
ідеографічну, експресивно-стилістичну, морфологічну, синтаксичну класифікації та
класифікацію фразеологізмів з погляду їх лексичного складу, структури.
На фразеологічному рівні зв’язок історії і культури народу з мовою проявляється
особливо яскраво, національна своєрідність фразеологізмів обумовлена особливими
умовами культурного і суспільного життя народу – носія мови. Особливість
фразеології саме в історичному аспекті полягає у тому, що у фразеологічних
одиницях зберіглися давні слова, граматичні форми і граматичні конструкції, які
вже вийшли із вжитку. Але фразеологізми ―законсервували не лише форму, разом з
нею вони зберігли зміст - національні звичаї, вірування, легенди, образне бачення
світу
В іспанських фразеологізмах лексеми на позначення кольорів, можуть уживатися
як у прямому, так і в переносному значенні. Переносне значення кольористичного
компонента фразеологізмів може пов'язуватися із символікою того чи іншого
кольору. Дослідники символіки кольору вважають, що розуміння кольору, а також
пов'язані з ним асоціації, ґрунтуються на віковічних традиціях певного етносу. Крім
цього, ступінь загальної психофізіологічної дії кольору залежить від його світлоти і
насиченості: чистий спектральний червоний колір може символізувати сонце,
вогонь, кров, жовтий колір — сонце, золото, чорний — ніч, безодню, нещастя, сірий
— сум, буденність. Розглядаючи фразеологічні одиниці, компонентом яких є назва
кольору, можна побачити, що семантика цього компонента нерідко відрізняється від
семантики цієї ж назви кольору у вільному вживанні. Слово на позначення кольору,
яке входить у вільне словосполучення, є самостійною лексичною одиницею, а слово,
що входить до складу фразеологічної одиниці, частково втрачає свої попередні
семантичні характеристики. І саме тому ця проблема викликає жвавий інтерес у
перекладознавців, оскільки колір є одним із найважливіших засобів емоційного
впливу на читача.
В іспанській фразеології представлена величезна кількість вживання кольорів, які
інколи викликають труднощі під час перекладу з причини того, що перекладач не
 8

завжди правильно розуміє їх значення, а також, тому що не в усіх мовах існує

однакова кількість назв на позначення кольору. Навіть деякі основні кольори
спектра не завжди мають окремі назви.
У будь-якій культурі кольори асоціюються із певними емоціями. Наприклад,
червоний іспанці асоціюють із пристрастю, агресією або небезпекою, білий – із
чистотою досконалістю, синій – зі спокоєм та стабільністю. І цей зв’язок між
кольором та емоцією, безперечно, впливає також на мовлення та на формування
певних висловів і сталих фраз, що допомагають оживити та візуалізувати сказане.
Іспанська мова є надзвичайно багатою на такі фразеологізми та вислови. Цей
висновок був зроблений на основі проведеного аналізу фразеологічних одиниць
іспанської мови. Отже, розглянемо кожен колір окремо.
Почнемо із деяких висловів, до складу яких входить слово «колір».
No hay color (una cosa es mucho mejor que otra, no se puede comparar uno con otro)
– коли одна річ є на6araro кращою за іншу: українською звучатиме як «це - не до
порівняння», або деколи ще можна почути схожу за значенням фразу «як небо і
земля».
No hay color entre estos dos coches.
Tener otro color (estar mejorando) – покращуватись, зазнавати позитивних змін.
El futuro ya tiene otro color, con mejores expectativas
Para gustos los colores (cada persona tiene un gusto diferente) – на колір i смак
товариш не всяк ; у кожного з нас свої смакові забаганки.
No hace falta ofender a nadie para dar opiniones, para gustos los colores.
● ROJO-ЧЕРВОНИЙ
Червоний – це колір, що миттєво привертає увагу. Його символічні значення є
різноманітними і навіть, мають протиріччя. Червоне символізує красу, любов,
повноту життя, а з іншого боку ворожнечу, помсту, війну, сором, гнів і т. д.
Гарячий та збудливий, він асоціюється із активністю, пристрастю, агресією та
небезпекою. У іспанських сталих висловлюваннях червоний колір використовується
як попередження про небезпеку або ж має на меті передати сильні емоції.
Ponerse al rojo vivo/estar al rojo vivo (experimentar mucha tensión, llegar a
 9

un grado de gran excitación) – загострюватися; бути на межі; перебувати у стані

емоційного збудження.
Allí la situación estaba al rojo vivo.
Ponerse rojo (sentir mucha vergüenza) – почервоніти як рак.
Se puso rojo cuando ella le dijо «te quierо».
Estar en números rojos (tener muchas deudas) – мати заборгованість; не могти
сплатити рахунок.
Estoy en números rojos, tengo un montón de deudas que no puedo pagar.
● NARANJA – ОРАНЖЕВИЙ, ЖОВТОГАРЯЧИЙ
Media naranja (la pareja perfecta que te complementa) - дослівно перекладається
як «половинка апельсина», але має прекрасний український відповідник «друга
половинка».
Luis es mi media naranja, no sé qué haría sin él.
● AMARILLO – ЖОВТИЙ
Жовтий колір є дуже сприятливим, він символізує мудрість, терпіння, досвід,
владу. Жовтий – колір золота, який у стародавні часи сприймався як застигле
сонячне світло. З іншого боку жовтий має негативне значення. У деяких народів Азії
цей колір є символом трауру, смутку, хвороби. Крім того, жовтий – це колір зради,
ревнощів, боягузтва, брехні. Переляк в іспанській мові також представлено
фразеологізмами з білим та жовтим кольорами. На Сході це священний колір. У
традиційних китайських символах це колір землі. У Японії це символ мужності,
краси, витонченості, аристократії і щастя.
Prensa amarilla (prensa sensacionalista que suele tratar de catástrofes y sucesos) –
таблоїди, жовта преса.
No me gusta leer la prensa amarilla
Páginas amarillas (que representan una guía telefónica con los números de interés
público) – жовті сторінки. ю
Muy bien, entonces mientras mamá agoniza empieza a buscar tú en las páginas amarillas.
● VERDE – ЗЕЛЕНИЙ
Зелений колір у іспанських висловах набуває різноманітних значень. Це колір
 10

трави і листя. У багатьох народів він символізує юність, надію, радощі, хоча іноді – і
незрілість, недостатню досконалість. Існує достатньо прикладів фразеологічних
одиниць з подібним значенням в іспанській мові. Зелений колір, який вважається
злом, з часів середньовіччя, був кольором диявола. У західній культурі цей колір,
пов'язаний з успіхом і в той же час з нещастям.
Dar luz verde (aprobar; dar permiso para hacer algo) – дати «дати 10рхетип світло».
El pasado 20 de abril el Gobierno dio luz verde a la Ley de Apoyo a los Emprendedores.
Chiste verde (chistes que tratan de temas sexuales) – вульгарний жарт.
A tu amigo le encanta contar chistes verdes.
Poner verde a alguien (criticar a las espaldas, hablar mal de otra persona) –
намовляти; поширювати поганi думки про когось.
Es muy falsa y pone verde a todo el mundo.
Viejo verde (persona de avanzada edad que siente atracción por las chicas jovenes) –
старший чоловік, який виявляє надмірну цікавість до молодих жінок.
Mi vecino es un viejo verde. Siempre está espiando a las chicas por la ventana.
Ponerse verde de envidia (tener muchísima envidia) – позеленіти від заздрощів.
Mi vecina se puso verde de envidila al ver mi coche nuevo.
Estar verde en algo (no tener experiencia) – бути недосвідченим у чомусь, брак
досвіду.
El redactor de esta noticia está muy verde en el tema, necesita más formación.
● AZUL – СИН1Й, БЛАКИТНИЙ
Синій колір – колір спокою та безпечності. У іспанських висловах символізує
аристократію. Синій є улюбленим кольором європейців і західників. Згідно з
дослідженням, проведеним Евою Хеллер в її книзі "Психологія кольору", це колір,
який має більше прихильників, а точніше 46% чоловіків і 44% жінок надають
перевагу саме йому. В епоху Стародавнього Риму блакитні очі були ознакою
нещастя і, якщо вони ще належали жінці, це безперечно видавало її розпусну
поведінку. За словами психологів, блакитний - це колір інтелектуальних якостей.
Зараз він більш пов'язаний з чоловічою статтю, хоча це не завжди було так.
Príncipe azul (el príncipe de los cuentos de hada, el hombre ideal de los sueños) –
 11

принц на білому коні, казковий принц.

¿Es Javier mi príncipe azul?
Tener sangre azul (pertenecer a la nobleza) – мати блакитну кров, належати до
аристократії.
Ese chico tiene sangre azul.
● MORADO – ФІОЛЕТОВИЙ
Фіолетовий, виникає в середньовічній латині, щоб назвати темний фіолет (коли в
класичній латині не існувало навіть звичайного фіолетового). Фіолетовий колір у
іспанських висловлюваннях зазвичай має негативне значення: може засуджувати
людську поведінку, висміювати її чи описувати тяжке людське бутття.
Pasarlas moradas (encontrarse en una situación difícil) – важкі обставини, які
доводиться долати.
Hay mucha gente que las pasa moradas para llegar a fin de mes.
Ponerse morado (comer en exceso) – об’їдатись, їсти занадто багато.
Se puso morado en la boda de su prima.
● ROSA – РОЖЕВИЙ
Рожевий колір у іспанській мові може означати романтичність, радість або
легковажність.
Verlo todo de color rosa/ver las cosas de color de rosa (verlo todo de forma
optimista) – дивитися на світ крізь рожеві окуляри.
Siempre ve la vida de color rosa.
Novela rosa (novela romántica) – любовна новела.
Algunas escritoras del género dicen que la novela rosa no es literaria.
● MARRÓN – КОРИЧНЕВИЙ
Коричневий колір зазвичай має на меті передати інформацію про щось погане.
Також коричневий колір є кольором надійності, здорового глузду, практичності та
“відчуття твердої землі під ногами”. Асоціюється з осінню, землею, відданістю,
нудьгою, острахом, зневірою, меланхолією, ностальгією
Un marrón (cosa que se resuelta muy molesta o desagradable) – проблема.
He perdido el avión, ¡vaya marrón!
 12

Comerse un marrón (ser criticado de manera vuy violenta por algo que ha hecho o
que no ha hecho) – робити якусь справу, за яку більше ніхто не хоче братися; бути
причиною усіх проблем; бути розкритикованим.
En nuestra relación siempre soy yo el que se come los marrones.
¡Menudo marrón se comió ayer!
● GRIS – СІРИЙ
Ser una persona gris (una persona triste, aburrida o que tiene poca personalidad) –
бути сірою мишкою; бути посереднім; не мати власної думки; бути песимістом.
Es una persona gris y pesimista.
● NEGRO – ЧОРНИЙ
Чорний є одним із найважливіших засобів емоційного впливу на читача. У
багатьох культурах чорний колір є символом нещастя, смерті, горя, зла і таємності,
він асоціюється з острахом і чимось невідомим. Так, у стародавній Мексиці при
ритуальному жертвопринесенні людини обличчя і руки жреців були пофарбовані у
чорний колір. Чорні очі і дотепер вважаються небезпечними і заздрісними. На
противагу білому чорний завжди має негативну семантику і слугує для опису цілої
низки негативних характеристик.
Ver todo negro (verlo todo de forma pesimista, no encontrar ninguma solución a los
problemas) – бачити лише погане, не знаходити виходу із ситуації.
Elena siempre lo ve todo negro.
Ponerse negro/estar negro (enfadarse) – розсердитися.
Cuando se enteró de que me había casado, se puso negro.
Tener la negra (tener muy mala suerte) – чорна смуга у житті; період невдач та
невезіння.
Tengo la negra, primero me despiden del trabajo, luego me roban el coche y ahora me
deja mi novio.
Ser la oveja negra de la familia (alguien diferente a los demás) – бути «білою
вороною» (хоча вислів «чорна вівця» має більш сильну негативну конотацію).
Juan nunca trabaja. Es la oveja negra de la familia.
Hace un frío negro/Hace un calor negro (hace mucho frío/hace mucho calor) –
 13

екстремальні холод або спека.

Hace un frío negro! Casi no se ve nadie en la cаlle.
Dinero negro (dinero ilegal) – незаконно отримані кошти.
Es un negocio ilegal que genera mucho dinero negro.
Novela negra (novela de crímenes) – детективний роман.
El origen de la novela negra se encuentra, principaimente, en Estados Unidos.
● BLANCO – БІЛИЙ
Білий колір у Іспанії також зазвичай викликає позитивні емоції і асоціюється із
чистотою та безневинністю. Білий колір символізує, радість, доброчинність,
цнотливість, незаплямованість. Він асоціюється з денним світлом, з ним пов’язані
уявлення про загальноприйняте, законне, дійсне. Хоча це не єдине його значення.
Проте, білий колір може отримувати і протилежне значення. За своєю природою він
немов би поглинає, нейтралізує всі інші кольори і співвідноситься з пустотою,
безтілесністю, льодяним мовчанням і в решті решт – зі смертю.
Ir de punta en blanco (ir muy arreglado, elegante) – причепуритися, вирядитися;
гарно вбратися.
Fulanito se puso de punta en blanco para la boda de su amiga
Dar en el blanco (acertar) – вгадати, зробити правильний вибір, потрапити у ціль,
«влучити в яблучко».
Dio en el blanco al hacerse médico. Le encanta ayudar a la gente.
Dar carta blanca (dar libertad en la forma de actuar) – давати повну свободу в діях.
Maria me dio carta blanca para hacer la tarta.
Pasar la noche en blanco (pasar la noche sin dormir) - не спати всю ніч, не
зімкнути очей.
Ayer pase la noche en blanco
Quedarse en blanco/quedarse con la mente en blanco (olvidar, no saber qué decir) –
забувати, не знати що сказати; «випадати з голови»; «вилетіти з пам’яті».
Arturo se quedó en blanco cuando le hicimos la pregunta.
Estar sin blanca (estar sin dinero, no tener dinero) – не мати грошей.
Tendré que esperar ya que estoy sin blanca.
 14

Мислення народу - це найважливіше джерело творення фразеологізмів, і

об'єктивна реальність оцінюється по-різному в залежності від свідомості та
культури народу. Є надзвичайно багато предметів, і в першу чергу кольорів, що
знаходять своє відображення у фразеології
Отже, проаналізувавши іспанські фразеологічні одиниці з хроматичною
складовою можна побачити, що особливу увагу було звернено на білі та чорні
кольори, які є найбільш популярними в іспанській мові. Чорний у фразеологічних
одиницях має переважно негативні значення і є більш семантично однорідним, ніж
білий. Також в роботі зазначено, що не всі теплі кольори мають позитивне значення.
Окрім цього можна помітити, що фразеологізми з колоронімами яскраво
відображають менталітет, культуру та історію іспанського народу, їх характер та
почуття.
 15

1.2ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ КОЛЬОРУ В

УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
У фразеологізмах з компонентом кольору відбито національну психологію
українського народу, внутрішній світ мовця, адже пізнати людину – означає пізнати
зміст, закладений у її мові. Саме це визначає риси ментальності особистості, що
живе у певній культурі і має певну модель поведінки. Фразеологізми з кольорним
компонентом викликають значний інтерес для дослідження.
З фразеологічного складу української мови як один із способів виразності
використовуються розмовні фразеологічні одиниці, оскільки більшість
фразеологізмів належить до розмовних. Значна їх частина має образне значення й
використовується як прикраса або надає соціальної оцінки висловлюванню.
Аналізуючи деякі ФО з назвами кольорів в українській мові можна простежити
їхню оригінальність як зовнішню (матеріальну, словесну), так і внутрішню
(мислиму, змістову) форми сталих словосполучень. Однак оригінальність не
виключає близьке або подібне сприйняття і осмислення того, що означає і
відповідно подібність образної бази фразеологізмів. Чорний колір є «кольором сажі,
вугілля» і має постійно негативні асоціації в свідомості різних народів. Він є
символом страху, смутку, зла, ненависті. Підтвердженням цього є фразеологізми:
чорний день, чорна справа, на чорну годину. Про осіб, які перебувають у сварці
говориться, що між ними чорна кішка пробігла. Особа, яка ганьбила сім’ю або
суспільство і негативно відрізнялася від оточуючого середовища своєю поведінкою
була чорною вівцею. Слова, які вказують на білий колір також вживаються складі
сталих порівнянь усіх мов. На противагу чорному білий колір є символом
досконалості, правди, життя, святості, світла. При цьому деякі ФО виявляються
еквівалентами, оскільки вони співпадають по образному сприйняті реалій, але
відрізняються одним із компонентів. Такими є, наприклад, фразеологізми білий як
молоко і білий як полотно. У першому випадку характеризується якийсь неживий
предмет, а у другому випадку йдеться про людину в стані переляку, страху або
хвороби. Про несхожу на інших особу українці говорять біла ворона. Про щось
незнане, неописане або замовчуване з певних причин говориться у фразеологізмі
 16

біла пляма. «Біле» і «чорне» у фразеології використовується для позначення

невиразності (ані біле, ані чорне), або, навпаки, – виразності, контрасту (чорним по
білому).
Одним зі значень зеленого кольору є «молодість, юність, недосвідченість». Це
ілюструють фразеологізми: молодий та зелений. Зелений колір є сигналом переваги,
відкритої дороги без перешкод: зелена вулиця. У цікавий спосіб українці називають
стан сильного алкогольного сп’яніння – до зелених чортиків. Червоний колір (за
словником «той, що має колір крові чи близьких до нього відтінків»). Таке значення
є закладене у фразеологічних порівняннях: червоний як рожа/ буряк/ рак. В
українській мові є ФО «пускати червоного півня» зі значенням щось палити. Про
щось важливе, головне українці говорять проходити червоною ниткою. Позитивні
асоціації викликає рожевий колір (один з відтінків червоного) про що свідчать ФО
змальовано рожевими фарбами, дивитись крізь рожеві окуляри, у рожевому світлі.
Усі фразеологізми мають значення оптимізму. Золотий колір, подібно до
попереднього, також має тільки позитивні асоціації. З давніх-давен про майстрів
своєї справи говориться, що вони мають золоті руки. Значення доброї, щирої
людини є у фразеологізмах золота душа/серце.
Синій колір в українській фразеології не є надто популярний. Зневажливе
значення незаміжньої жінки позбавленої чарівності і повністю відданій певній
діяльності є закладене у еквівалентних ФО синя панчоха. Блакитний колір у
фразеологічному фонді мови також зустрічається тільки у складі одного
фразеологізму. Так українці мають особу у якої тече голуба кров у жилах (особа
аристократичного походження). Мало фразеологізмів із сірим кольором. Словник
української мови нотує один застарілий фразеологізм сіра свита. У такий
зневажливий спосіб називалося бідного селянина.
В українській мові досить мало фразеологізмів на позначення жовтого кольору.
Жовтороте пташення (про молоду, недосвідчену людину), жовтий диявол
(вживається на позначення золота, що поневолює людей), жовта преса. Як бачимо,
у наведених фразеологізмах жовтий колір несе доволі негативне значення.
 17

Фразеологічний матеріал з компонентом “хроматична кольороназва”

однозначно вказує на те, що здебільшого характеризується, перефразовується чи
описується зовнішній або внутрішній світ людини. Серед них можна виділити такі
основні підгрупи:
– фразеологізми, що характеризують фізіологічний стан людини проектований
на її зовнішність, а тому легко асоційований із тим чи тим кольором: красива, як
коняка сива, ложка синьої крові, синькою торгувати, білий як крейда, руки посиніли,
синіх птахів ловити, зеленку продавати, в очах зеленіє, аж червоні вогні в очах
мигтять (блискотять), як з білої гарячки. Наведені приклади переконують у тому,
що ці відтінки та їх поєднання асоціюються в українців із хворобливим станом
людини;
– фразеологізми, що характеризують людину за різними ознаками:
походженням (біла кість, у жилах тече голуба (блакитна) кров, сіра свита);
недосвідченістю (ходити з темними очима, молодий та зелений, зелено під носом, в
голові зелені овочі, зелений півень, хвіст зелений). Саме такі кольороназви в складі
фразеологізмів беруть на себе роль індивідуалізатора людини серед інших, і
проводять межу між поняттями “людина індивідуальна” й “людина соціальна”;
– фразеологізми із кольороназвами-маркерами якоїсь риси характеру людини:
а) наївності: бачити (все) в рожевому світлі, дивитися крізь рожеві окуляри
(скельця, рожеву призму, думати про зелених горобців, дивитися через темні
окуляри; б) злості: аж у роті чорно, у роті чорним бархатом вислано, сатана –
зелені очі, сатана з зеленими очима, у носі чорно, чорна душа, дивитися самим,
чорна злість, чорної пам’яті; в) скупості: жаба зелена; г) хитрості: з зеленою
мухою в носі; ґ) примхливості: захотіти хліба чорного з маслом машинним,
захотіти рожевого слоника; д) скритності: темний ліс; е) брехливості: казка про
білого бичка, видавати біле за чорне, білими нитками шитий, сон рябої кобили, сон
вороної кобили, казка про сірого бичка, білу стіну молоком білити;
– фразеологізми, що позначають людські емоції та почуття, зокрема, бажання:
рожеві мрії; здивованість: як баран на нові ворота рябого собаки; радість,
веселощі: ловити білі метелики; журба, страждання: на білий світ не дивився б, не
 18

бачити світу білого, білі ручки ламати, як чорна хмара, нудити (занудити) білим
світом.
Високу частотність уживання хроматичних й ахроматичних кольороназв у
фразеологізмах антропоцентричної спрямованості пов’язуємо з тим, що кольори є
універсальними функціональними реаліями й можуть бути легко використані при
побудові різних мовних і культурних моделей, у тому числі й фразеологічних.
У випадку із фразеологією з колоративами правомірно говорити про колірний
код, який співвідноситься з найдавнішими уявленнями людини, несе інформацію
про культурні норми, відображає світоглядні установки українців: кодує, описує,
структурує і оцінює буття людини.
Фразеологія переважно свідчить про своєрідне етнонаціональне бачення і
сприйняття світу. Однак не дивлячись на своєрідну мовну форму відображення
одних і тих самих близьких реалій і понять, люди (носії різних мов) завжди
знаходять взаєморозуміння завдяки однаковому мисленню. Відповідність
розглянутих фразеологізмів з компонентами-кольорами (нехай навіть і часткова)
підтверджує також, що і такий тип мислення людини, як образне мислення, завдяки
якому виникають ФО, також може мати, цілком відносну основу.
 19

РОЗДІЛ 2. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

ІСПАНСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ІЗ ЗНАЧЕННЯМ КОЛЬОРУ В
ПЕРЕКЛАДАЦЬКОМУ АСПЕКТІ

Одним із пріоритетних напрямків сучасної лінгвістики є дослідження мовних

одиниць, які відображають взаємозв‘язок та взаємопроникнення мови і культури. У
свідомості людей, які розмовляють різними мовами, виникають різні картини світу,
які містять інтелектуальні, прагматичні та емоційні оцінки й характеристики. При
цьому людина сприймає та інтерпретує навколишній світ відповідно до мовних
норм того соціуму, до якого вона належить. Духовно-культурні пріоритети соціуму
знаходять безпосереднє відображення в лексичній системі мови, у якій закладені
відмінності у відображенні мовної картини світу.
Перекладацька проблематика на сьогоднішній день є дуже актуальною. Сама
наука про переклад, яку часто ще називають перекладознавство , перекладологія і
навіть транслатологія , знаходиться у процесі розвитку і привертає увагу багатьох
науковців. Так, відомий французький мовознавець Жорж Мунен один з перших
звернувся до перекладацької проблематики. Він прагнув розробити цілісну
лінгвістичну теорію перекладу. Ж. Мунен усі лінгвістичні перешкоди для перекладу
об’єднував у три групи: 1) специфічність семантики мовних знаків; 2) несумісність
«картин світу», що створюються мовою для відображення позамовної реальності; 3)
відмінності у самій цій реальності, у культурі та цивілізації носіїв різних мов.
Фразеологізми семантично прозорі для тих, хто користується ними, і зазвичай
відображають певну реалію місцевості. Можна сказати, що фразеологізми є більш
вмотивованими і прямо пов'язаними з культурними та ідеологічними явищами, ніж
звичайні слова. Фразеологічні єдності можуть бездоганно поєднуватись у лексичній
структурі. Для вираження багатьох понять і цінностей у мові не існує простих слів, а
лише ідіоматичні вирази. Багато фразеологізмів займають місце у лексичній
парадигмі пліч-о-пліч з іншими монолексичними лексемами.
 20

Отже, однією з перешкод для перекладу (можливо, найвагомішою) є несумісність

«картин світу». «Картина світу» – це поняття, створене в результаті взаємодії мови
та культури. Кожна мова по-своєму ділить світ, тобто кожна мова має свою
особливу картину світу. Колористика є частиною мовної картини світу.
Поняття кольору існує у кожній культурі, з ним пов’язана важлива
соціокультурна інформація, накопичена етносом. Колір – це одна з категорій
пізнання світу, яка знаходиться нарівні з іншими категоріями, такими як простір,
час, рух, а також є одним з ключових культурних концептів. Будучи однією зі
стародавніх категорій пізнання, кольори набули символічне значення.
Переклад фразеологізмів завжди викликав надзвичайну зацікавленість усіх, хто
під час роботи буває вимушений робити переклад стійких словосполучень. Стійкі
звороти, які містять кольорназви, окремо постають в іспанській фразеології. У
статтях іспанських дослідників Крістіана Рубио, Уртадо Албіра, Саборіо Бахарано
та інших досліджуються питання, пов’язані із способами перекладу фразеологізмів
або ідіом, що містять кольорназви. При перекладі таких фразеологізмів іноді буває
легко знайти мотивацію, яка створила той чи інший вислів, якщо вона тісно
пов’язана з реальністю. Iнколи це не так легко зробити тому що походження і
мотивація фразеологізма спирається на народний менталітет. Важливими для
перекладознавчого аналізу лексичного рівня мовної структури, його семантичних
характеристик та стилістичної значущості в тексті є методика дослідження реалії.
Кольороназви позначають вагомий елемент мовної картини світу, адже саме зорова
інформація переважає у сприйнятті дійсності. Філологічні дослідження колористики
мають тривалу історію та представлені різними підходами, методами і завданнями,
але дослідження колористики, проблеми її перекладознавчого аналізу
залишаються ще на периферії наукових пошуків. Як відомо, при перекладі
встановлюються мовні відповідності між мовою оригіналу та мовою
перекладу, співвідносяться не лише мовні форми, а також і мовне бачення світу.
При перекладі відбувається контакт двох мов і двох культур. Те, що є очевидним
для носія однієї мови, може бути незрозумілим для носія іншої мови.
 21

Феномен кольору є предметом вивчення багатьох фундаментальних наук.

Дослідження вживання кольору в іспанській фразеології посідає важливе місце у
плані перекладу, тому що кольори займають значний прошарок у лексичному складі
мов і активно використовуються в літературі. Колір є психологічним, емоційним,
культурним аспектом, і за його допомогою в художній літературі передається
емоційний стан людини, її позитивні та негативні риси характеру, різні соціальні та
культурні явища, а також менталітет того чи іншого народу. За допомогою кольору
дослідники виявляють національно-специфічні риси мовних моделей світу, оскільки
фізичному спектрові кольорів у різних мовах відповідають різні засоби його
вираження.
Колір займав значне місце у формуванні системи народних уявлень, культури та
в сприйнятті всього навколишнього світу, ототожнювався також із життєво
значущими речами, подіями та загальним психологічним станом. Наприклад,
західноєвропейська і українська культури співпадають у сприйнятті основних
кольорів: червоний, чорний та білий. Синій асоціюється з простором, небом,
безкінечністю та вічністю, символізує вірність, людську праведність, довір’я та
безкінечність, золотистий – із стиглим колосом, з добробутом, багатством, щастям,
життєствердженням. Cиній колір також є символом вірності, любові та віри,
інтелектуальних здібностей як в українській, так і в іспанській мові: «puro como el
azul del cielo» = «чистий, як сльоза». Для українців блакитний – це ознака шляху,
іншими словами безкінечність і безкрай. Зовсім іншу картину бачимо в іспанський
культурі, де синій сприймається як холодний, означає чистоту спокій, незайманість.
Це є колір енергійності й сили: «el que quiere azul celeste, que cueste» (тому, кому
подобається колір неба, це буде багато коштувати) = «любиш кататися, люби и
саночки возити». Жовтий, для іспанців означає життєздатність, розквіт і багатство,
але здебільшого, навпаки, більше співвідноситься з хворобою, безумством,
нещасною долею. Цей колір не дуже полюбляють в іспаномовному світі, він має
зневажливе значення: «como la espiga de trigo» (як пшеничний колос), що означає
«високий, худий, виснажений, довготелесий». Серед інших кольорів жовтий
сприймається як сторонній, який викликає недовіру і означає ганьбу, безчестя. Для
 22

українців, навпаки, жовтий колір – це тепло, радість, це колір стиглого пшеничного

поля, наповненого світлом і сонцем, він символізує мудрість і багатство.
Зелений колір обидві культури сприймають як оновлення природи, відродження,
надію на злагоду мир та спокій. Взагалі, в західній культурі зелений колір
вважається чарівницьким, відьомським, шкідливим, згубливим. Ще з часів
середньовіччя співвідноситься з дияволом. Так само для іспаномовних зелений має
подвійне значення: долі й недолі одночасно: «arder verde por seco» (страждати з
причини безглуздя інших), «no dejar verde ni seco»= «не залишити каменя на камені»
Для Гарсіа Лорки – це є колір смерті в його поемі «Verde que te quiero verde», а для
панамського письменника Хоакіна Беленьо, навпаки, це надія на кращу долю в його
творі «Lunaverde». Цей колір для обох культур пов’язаний з поняттям грошей.
Здебільшого, він має подвійне символічне значення: нещасної долі і надії
одночасно. Для українців це є безкрайня надія, відродження природи, вічна
молодість(«молодо-зелено»), а з іншого боку печаль («зелена нудьга»).
Традиційними для українського світогляду та культури постали червоний, білий
та чорний кольори. Саме ця трійка завжди зберігала своє сакральне значення у житті
та творчості людей. Так, колористика хатніх прикрас (настінних розписів,
мальованих образів, вишиваних рушників, кераміки, виробів із тканини) завжди
була спрямована на створення сімейного затишку, атмосфери святковості. Червоний
колір для української культури завжди був дуже вживаним, він є ознакою сили,
здоров’я, добробуту, краси, любові. Так, як і зелений, він має подвійне символічне
значення: пролиття крові, агресивності, зв’язується з сприйняттям війни, смерті,
конфліктів, ворожнечі, а також зі смертю. Для всього іспаномовного світу цей колір
також завжди був улюбленим. Він вживався в релігійній сфері, також
співвідноситься з війною, а також має політичне значення: червоний =
комуністичний. Це колір вогню та крові. Білий колір для іспанців завжди був
священним, символізував чистоту, незайманість: «más blanco que la azucena», денне
світло, нагадував про близькість до духовної сили, до вічності, божественності,
дива: «білий світ» = «Божественний світ». Хоча інколи має зовсім інше значення
чогось незвичайного, що виходить за рамки загальносуспільного сприйняття: «біла
 23

ворона» = «mirlo blanco». Також співвідноситься з відсутністю й порожнечею,

простодушністю й довірливістю: «páginas en blanco» (повна наївність). Чорний колір
для обох культур здебільшого виражає негативні поняття: смерть, ворожнеча, злі
сили: «ojos negros, negra suerte» (чорні очі, чорна доля). Але в українській мові це є
колір землі, родючості, багатства, щедрості.
Так, за допомогою кольору дослідники виявляють національно-специфічні риси
мовних моделей світу, оскільки фізичному спектрові кольорів у різних мовах
відповідають різні засоби його вираження. Колір є одним із основних параметрів
культурної діяльності людини, бо більшість реалій як матеріального, так і
нематеріального світів може бути співвіднесена з ознакою кольору.
Отже, в більшості випадків ми можемо бачити, що переклад фразеологічних
одиниць іспанської та української мов досить рідко збігається, частіше за все
потрібно шукати відповідник в рідній мові, який, скоріше за все, не буде містити
компоненту кольору, або ж , можливо, міститиме компонент абсолютно іншого
кольору.
Виникаючи на протязі всієї історії людства, фразеологізми кожної мови
відображають культурно-національний контекст, яким наповнюються експресивні
утворення, порівняння тощо. Усталені вирази стали невід'ємною частиною мовлення
людини. Вони охоплюють широку тематику, презентують особливості культури,
звичаїв, традицій та досвіду, набутого народом на різних етапах його існування.
 24

ВИСНОВКИ
Отже, у результаті проведеного дослідження можна зробити висновок, що
детальний аналіз фразеології, як науки про стійкі вирази з повним або частковим
переосмисленим значенням, є надзвичайно важливим для пізнання самої мови.
Фразеологізми несуть у собі культурну інформацію про світ та соціум, тому
фраземи певної мови є особливим надбанням етносу-носія цієї мови, що
зберігає та відтворює його менталітет, звичаї та культуру.
Можна спостерігати, що стародавня символіка кольорів та їх інтерпретації в
різних культурах знаходить своє підтвердження в сучасних лінгвістичних теоріях і,
зокрема, в перекладознавстві. Переклад був і залишається потужним засобом
спілкування між людьми, народами і культурами. Для забезпечення такого
опосередкованого спілкування потрібно мати відповідну мовну та культурну
компетенцію у вихідній та цільових мова.
Доволі часто перекладач зустрічається з проблемою національно-культурних
відмінностей між подібними фразеологічними одиницями в двох різних мовах.
Співпадаючи за смислом, ці фразеологізми можуть мати різне стилістичне
забарвлення, різну образну основу, різну емотивну функцію. В деяких випадках
використання фразеологізму у вихідному тексті будується на використанні
можливостей національно-культурного колориту.
Отже, можна виділити наступні труднощі перекладу колоронімів :
– наявність символічного значення у мові перекладу (у цьому випадку символізм
має бути збережено у перекладі за допомогою колірної/ неколірної лексеми з
тотожним значенням);
– наявність/ відсутність стійких виразів (фразеологізм може перекладатися
фразеологізмом, або відповідним за стилістичним забарвленням та значенням
словом);
– відтінки одного кольору (у цьому разі можна пропонувати різні варіанти
перекладу).
Здійснений аналіз лексикографічних джерел показав, що в іспанській мові
найчисленнішими є сталі вирази з колоронімами negro, blanco y verde.
 25

Семантична структура назв кольорів не обмежується лише фізичними

ознаками кольору, вона безпосередньо пов’язана з семантикою самого феномену,
колірну ознаку якого вона передає. Номінація кольорів безпосередньо пов’язана з
розумінням психологічної значущості, фізіологічних особливостей сприйняття
кольору, культурних потреб носіїв мови окремої лінгвокультурної спільноти.
Номінація колірного простору знаходиться під значним впливом різних чинників, не
обмежується суто фізичними, фізіологічними чи психологічними процесами.
Окресливши основні лексико-семантичні особливості фразеологізмів, ми
дійшли висновку, що саме завдяки вивченню цього самобутнього та надзвичайно
цікавого мовного матеріалу, можна у повній мірі дослідити та пізнати лексичну
систему мови; а через мову - побут, традиції, історію та колорит кожної окремої
нації.
 26

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Amando de Miguel. El misterio del amarillo // Amando de Miguel. La magia de las

palabras. Madrid: INFOVA Ed., S.L., 2009. P.35-37
http://www.confcontact.com/2009ip/palivoda.php
2. Rubio C. El lenguaje visual de los colores: historia, cultura y problemas en la
tradiccion de las expresiones idiomaticas de colores/ C. Rubio. - Valladolid. - Soria,
2015.
3. Tristá Pérez A. M. Estudios de fraseologìa y fraseografìa del español actual /
Antonia Marìs Tristá Pérez.– Madrid : Iberoamericana, 1998
4. Білоха Т. В. Семантична парадигма колірних ФО / Т. В. Білоха // Проблеми
зіставної семантики. – К., 1997.
5. Гатауллина Л.Р. Роль цветообозначений в концептуализации мира : автореф.
дисс. на соискание науч. степени кандидата филол. наук : спец. 10.02.20
«Общее языкознание» / Л. Р. Гатауллина. – Режим доступу :
http://cheloveknauka. com/rol-tsvetooboznacheniy-v-kontseptualizatsii-mira.
6. Гуменюк І. І. Колористика у фразеології – ключ до культурної інтерпретації
(на матеріалі англійської та української мов) / І. І. Гуменюк // Наукові праці
Кам’янець-Подільського держ. ун-ту. Філологічні науки. – Вип.11. – Т.1. –
Кам’янець-Подільський : "Абетка-НОВА", 2005.
7. Ковальська І. В. Колористика як перекладознавча проблема / І. В. Ковальська.
- Київ, 2001.
8. Козько Н. А. Семный анализ фразеологических единиц, содержащих название
цвета (на примере прилагательных black, white) : [Электронний ресурс] / Н.А.
Козько. – Режим доступу : http://www.gramota.net/materials/1/2009/2-2/27. html.
9. Коломієць М.П. Словник фразеологічних синонімів / М.П. Коломієць, Є.С.
Регушевський; [за ред. Винника В. О.]. – К. : Радянська школа, 1988.
10.Космеда Т., Осіпова Т., Новий посібник з фразеології української мови для
іноземних студентів: концептуальні засади, в: Теорія і практика викладання
української мови як іноземної, Випуск 8, Львів 2013.
 27

11.Кучерук О. Образна природа семантики кольороназв в українських

фразеологізмах / О. Кучерук // Дивослово: Українська мова й література в
навчальних закладах. – К.: Преса України, 2006.
12. Левитинова Э. Испанско-русский фразеологический словарь. / Э. Левитинова
– М.: Государственное издательство иностранных и национальных словарей,
1983
13.Лонська Л. І. Українські фразеологізми з компонентом на позначення кольору
в культурно-етнічному висвітленні / Л. І. Лонська // Мова у слов’янському
культурному просторі. Тези доповідей і повідомлень Міжнародної наукової
конференції, 23 – 25 травня 2002 року. – Умань, 2002.
14.Мєдвєдєв Ф. П. Українська фразеологія: Чому ми так говоримо? / Ф. П.
Мєдвєдєв. – Харків, 1982.
15.Науменко О. В. Етнокультурний концепт кольору як проблема перекладу / О.
В. Науменко. – Ніжин: Філологічні науки. 2014. – Книга 3.
16. Палівода О. П. Колористика як частина мовної картини світу та особливості
перекладу колоронімів/ О. П. Палівода [Електронний ресурс]. - Київ, 2009. -
30-31 листопада. – Режим доступу до джерела:
17.Сaballero R. Diccionario de modismos de la lengua castellana / Ramón Caballero.
— Buenos Aires : El Ateneo, 1947.
18.Семашко Т.Ф. Особливості семантики та функціонування слів-колоративів в
українській фразеології: автореф. Дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол.
наук [електронний ресурс] / Семашко Т.Ф. - К., 2008. - Режим доступу:
http://enpuir.npu.edu.ua:8080/123456789/501
19.Сохмій Д. А. Феномен кольору та його відображення в мові/ Д. Сохмій.
[Електронний ресурс]. – 2012. – Режим доступу до джерела : http://rusfil-
mggu.at.ua/forum/25-57-1
20. Традиційна українська колористика [Електронний ресурс]. – 2015. – 5 лютого.
– Режим доступу до джерела: http://folkukraine.com/news/project/tradicijna-
ukrainska-koloristika-660