КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

(РОБОТА)
з англійської мови
на тему: Англіцизми в українській мові

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

Розділ І. АНГЛІЦИЗМ ЯК ВИД ЗАПОЗИЧЕННЯ……………………………...5

1.1 Поняття та механізм лексико-семантичного запозичення…………............5

1.2 Термін «англіцизм» у науковій літературі………………………………….7

Висновки до Розділу І……………………………………………………………9

Розділ ІІ. СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ АНГЛІЦИЗМІВ У СУЧАСНІЙ

УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ……………………………………………………….......10

2.1 Англіцизми в молодіжному мовленні……………………………………...10

2.2 Інтернет ЗМІ, як джерело розповсюдження  англіцизмів………………...15

2.3 Англіцизми в українських термінологічних системах……………………20

Висновки до Розділу ІІ…………………………………………………………..24

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….27

 2

ВСТУП

Тема даної курсової роботи відноситься до області лексикології. Як

відомо, лексика є найбільш динамічною стороною мови в будь-який період
часу. Вона являє собою найменшу ступінь абстракцій в мові, оскільки слово
завжди предметно орієнтоване; воно може запозичуватися, утворюватися
заново або з наявних у мові елементів. Ми розглядаємо в даній роботі
запозичення як один з головних способів поповнення мовного лексикону.

Актуальність даної роботи продиктована необхідністю всебічного

вивчення новітніх англійських запозичень, що знаходяться в процесі
входження в систему сучасної української мови.

Метою даної роботи є аналіз специфіки функціонування англіцизмів

в мові українськомовного населення.

Завдання даної курсової роботи роботи:

 розкрити поняття та сутність запозичення слів в українській мові;

 проаналізувати теоретичні матеріали, пов'язані із запозиченнями;

 провести лексичний аналіз англійських запозичень в українській мові

на матеріалі засобів масової інформації;

 зробити висновки і висновок по темі роботи.

Об'єктом дослідження є англомовні запозичення в лексичному

складі української мови.
 3

Предметом дослідження є англомовні запозичення в текстах

українських сайтів новин на прикладі інформаційного Інтернет-видання
«Українська правда».

Теоретична значущість роботи полягає в комплексному підході до

висвітлення проблеми іншомовних запозичень, який пред'являє до
дослідника необхідність дотримуватися: по-перше, взаємозв'язок соціальних
і лінгвістичних чинників, що впливають на процеси запозичення; по-друге,
єдність історичної послідовності розвитку і сучасного стану мови в
дослідженні іншомовних слів.

Практична цінність даної роботи полягає в тому, що наукові

дослідження іншомовних запозичень і їх необхідна популяризація через різні
засоби масової інформації сприяють: розвитку мовної свідомості і культури
як окремих носіїв мови, так і всього мовного колективу в цілому; коректному
(в кількісному і якісному відношенні) вживанню «чужих» слів у мові;
вироблення лінгвістичних основ мовної політики, адекватної як сучасним
умовам стрімкої глобалізації всіх сфер суспільного життя, так і умовам
збереження самобутності рідної мови як важливої складової національної
культури.

Матеріалами для дослідження послужили англомовні запозичення,

зібрані в ході вивчення наукової літератури, а також в результаті аналізу
текстів сучасних рекламних слоганів.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох

розділів, висновків до кожного розділу, висновків та списку використаних
джерел.
 4

І. АНГЛІЦИЗМ ЯК ВИД ЗАПОЗИЧЕННЯ

1.1 Поняття та механізм лексико-семантичного запозичення

Запозичення - це копіювання (зазвичай неповне і неточне) слова або

виразу з однієї мови в іншу. Запозиченням також називають саме запозичене
слово. Запозичення в мовах є одним з найважливіших факторів їх розвитку.
Залежно від мови, з якої було запозичене слово, такі слова називають
«англіцизми». Запозичення стають результатом контактів, взаємин народів,
держав [6, с. 46].

Запозичення як процес властивий практично кожній мові. Основною

причиною запозичення іншомовної лексики визнається відсутність
відповідного поняття в когнітивній базі мови-рецептора.

Запозичення збільшує лексичне багатство мови, служить джерелом

нових коренів, словотворчих елементів і термінів і являє собою наслідок
умов соціального життя людства. Процес запозичення лежить вже в самій
основі мовної діяльності.

Запозичення може бути усне і книжкове. У величезній більшості

випадків запозичення чужих слів викликається культурним запозиченням.
Звідси величезне значення запозичених слів для історії культури.

Запозичення - це один з процесів розширення словникового складу, в

результаті якого в мову входять і закріплюються іншомовні елементи.
Процес запозичення є складовою частиною функціонування та історичного
розвитку мови [1, с. 35].
 5

У мовах присутня велика кількість запозичених елементів. Підрахувати

їх точну кількість неможливо, так як цей процес відбувається постійно.
Постійно збільшується кількість іншомовних елементів, що потрапляють в
мову. Внаслідок процесу асиміляції іноді складно встановити походження
слова.

В сучасному мовознавстві відсутня єдність в тлумаченні основних

понять, процесів, які відносяться до переміщення мовних елементів з однієї
системи в іншу. В результаті, під запозиченням розуміється і вплив іншої
мови (О.С. Ахманова), і вплив територіальних і соціальних діалектів
(С.О. Карцевский) на дану літературну мову; а також процес переміщення
мовних елементів з однієї мови в іншу (Л.П. Крисін) [3, 14].

Так, Н.М. Шанський не диференціюючи поняття «запозичене слово» і

«іншомовне слово», називає запозиченням «всяке слово, яке прийшло в
українську мову ззовні, навіть якщо воно за складовими його морфемами
нічим не відрізняється від споконвічно українських слів» [15, с. 44].

На думку О.С. Ахманової, запозичення - це: «звернення до лексичного

фонду інших мов для вираження нових понять, подальшої диференціації вже
наявних і позначення невідомих раніше предметів; слова, словотвірні афікси
і конструкції, що увійшли в цю мову в результаті запозичення» [3, с. 75].

В.М. Арістова розуміє запозичення як «єдиний діалектичний процес, в

якому перетинаються дві різні мовні системи» [10, с. 87].

Відповідно Е. Хаугену, запозичення є «відтворенням моделей однієї

мови іншою мовою» [11, с. 45].

Є.І. Чарікова визначає запозичення як «результат контактування мов і

їх носіїв. При входженні в мову запозичене слово адаптується і отримує
статус освоєного» [14, с. 22].
 6

На думку, Веденської Л.А, «запозичені слова - це такі іншомовні

слова, які повністю увійшли в лексичну систему української мови. Вони
придбали лексичне значення, фонетичне оформлення, граматичні ознаки,
властиві українській мові, вживаються в різних стилях, пишуться буквами
українського алфавіту» [6, с. 98].

Г. Пауль вважав, що «першою фазою іншомовного впливу, як

правило, є лексичне запозичення. Специфіка його, як відомо, полягає в тому,
що слово запозичується не цілком, як граматично оформлене слово, а тільки
як частина лексичного матеріалу, який отримує нову оформленість тільки в
системі і засобами мови, що запозичується» [8, с. 34].

Більш точним, на нашу думку, є визначення Ю.С. Сорокіна: «Процес

запозичення іншомовних слів є процес двосторонній. Це не тільки проста
передача готових елементів однією мовою у володіння іншої мови, це разом з
тим процес їх органічного освоєння системою даної мови, їх пристосування
до її власних потреб, їх перетворення - формальне і семантичне - в умовах
даної системи» [9, с. 76].

Найбільш повним, на наш погляд, є визначення терміна

«запозичення», представлене в «Великому енциклопедичному словнику»:
«запозичення - елемент чужої мови (слово, морфема, синтаксична
конструкція), перенесений з однієї мови в інший в результат мовних
контактів, а також сам процес переходу елементів з однієї мови в іншу.

1.2 Термін «англіцизм» у науковій літературі

В енциклопедичному словнику Брокгауза і Ефрона англіцизм

розглядається як «особливість англійської мови, перенесена в іншу мову».
Особливістю мови може бути одиниця будь-якого рівня. Якщо в українську
мову переноситься інтонаційна особливість англійської мови (падіння
 7

інтонації з подальшим підвищенням (падіння-підвищення) або навпаки), то

слід говорити про запозичення англійської інтонеми. Якщо в український
рекламний текст вставляються англійські графеми, то мова йде про
запозичення англійської (латинської) графеми і т.п. [4].

Д. Н. Ушаков описує англіцизм як «вид варваризму, а саме як мовний

зворот, вислів в якій-небудь мові, що складається за зразком англійської
мови» [17, с. 53].

Погодимося з цим визначенням, так як і англійські «мовні звороти»

запозичуються українською мовою.

У науковій літературі «англіцизм» розуміється двояко (в широкому і

вузькому значеннях). У широкому значенні, як вважає В.М. Арістова,
«англіцизм - поняття лінгвістичне, тому вихідною вважається мова, а не
національні, етнічні особливості того чи іншого мовного ареалу. На цій
підставі в групу англіцизмів включені слова з американського,
австралійського, індійського та інших варіантів англійської мови» [1, с. 13].

У сучасній українській мові слово англіцизм зазвичай вживають по

відношенню до різних мовних елементів, які прийшли з англійської мови.
Наприклад, О.С. Ахманова стверджує, що «англіцизм - це слово, вираз (або
синтаксична конструкція), запозичене з англійської мови та сприймається як
чужорідний елемент». Англіцизм в широкому сенсі, за словами А.І. Дьякова,
вживається для запозичених слів з американської, австралійської, індійської
та інших варіантів англійської мови. У вузькому сенсі до англіцизмів
відносять тільки слова з споконвічно-англійської мови. Ми в своїй роботі
будемо вживати термін «англіцизм» по відношенню до тих слів, які в
словниках мають вказівку на те, що вони прийшли з англійської мови,
незалежно від регіону її функціонування [3, с. 65].
 8

Таким чином, англіцизм - це одиниця будь-якого мовного рівня,

перенесена в українську мову, що пройшла певну трансформацію або
залишилася в своєму оригінальному вигляді. Велика частина запозичень з
англійської мови - іменники, так як їх перенесення в українську мову не
пов'язане зі структурними змінами, вони запозичуються в українську мову
одночасно з їх граматичної інтеграцією.

Висновки до розділу І

В першому розділі нами було проаналізовано поняття запозичення з

різних точок зору, схарактеризовано його види та форми. Крім цього були
розглянуті англіцизми та їх місце в українській мові, а саме в словниковому
складі мови, класифікація англіцизмів і причини іх популярності
українському   суспільстві.

Таким чином, спираючись на вищевикладені дані, можна

стверджувати, що під терміном запозичення розуміється як процес
запозичення, так і сам результат цього процесу. Англіцизми, в свою чергу -
це запозичені слова з англійської мови, які були об'єднані в один термін. На
сучасному етапі розвитку української мови, англіцизми є найпопулярнішою і
найбільшою групою запозичень, які активно використовуються в усіх сферах
життя українського суспільства починаючи з повсякденної мови до
наукового спілкування.
 9

ІІ. СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ АНГЛІЦИЗМІВ У СУЧАСНІЙ

УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

2.1 Англіцизми в молодіжному мовленні

Англійська мова відіграє велику роль в житті молоді, яка активно

використовує іншомовні слова в повсякденному житті. На їхню думку, це
звучить красиво і модно. У свою чергу відбувається засмічення рідної мови
жаргонізмами, завдається шкода культурі рідної мови.

Англіцизми у мові молодих людей можна розділити на кілька

тематичних груп: мода, їжа, бізнес, спорт, масова і молодіжна культура.

Молодь багато часу витрачає на походи по магазинах, здійснюючи

покупки. Назви багатьох речей прийшли до нас з англійської мови.
Наприклад, шопінг, светр, стрейч, легінси, шорти. Будучи міжнародною
мовою - англійська мова, яка використовується бізнесменами в ділових
переговорах, тому багато слів зі сфери економіки знайшли своє відображення
в українській мові. Наприклад: дефолт (default - недолік), інвестор (investor -
вкладник), дилер (dealer - торговець), бренд (brand - марка) [2].

В спортивну термінологію поступово проникли такі англіцизми як:

допінг (doping), пенальті (penalty), футбол (football), спорт (sport), фітнес
(fitness) і багато інших [2].

Сучасна молодь відчуває непереборне бажання виглядати яскравіше і

сучасніше, виділятися своєю мовою від звичайної маси людей, тому їх мова
рясніє іноземними словами. Англіцизми настільки сильно вкорінюються в
їхній мові, що підлітки навіть не підозрюють про те, що вони є
 10

запозиченнями. Наприклад: респект - respect, імідж - image, бойфренд -

boyfriend, френдзона – friendzone [2].

Нами було проведено дослідження англіцизмів і виявлено

найпопулярніші серед сучасної молоді. Нами були використані такі методи,
як пошук в Інтернеті, перегляд соціальних мереж і опитування однолітків.

Проаналізувавши список знайдених слів і виразів, на було

встановлено, що метод калькування є найбільш поширеним, тобто більшість
англійських слів переходять в українську мову в первісному вигляді.

Ми вважаємо, що англіцизми міцно зосередилися в мові сучасних

українських підлітків з кількох причин:

1. По-перше, більшість молодих людей вважають за краще проводити

вільний час, слухаючи музику, в основному, на англійській мові.

2. По-друге, кіно і відеоігри також є значним джерелом англіцизмів.

3. По-третє, англійська мова як шкільний предмет, будучи одним з

найпопулярніших, сприяє поширенню англіцизмів.

Отже, в результаті дослідження ми підготували наступний список

англіцизмів, що використовуються сучасною молоддю:

Таблиця 2.1

Англіцизм Від якого англійського Українське значення

слова утворено

Агритися Aggressive Злитися

Аккаунт Account Обліковий запис

Блекліст Blacklist Чорний список

 11

Бойфренд Boyfriend Хлопець

Ват What Що

Геймер Gamer Гравець

Го Go Давай

Гуглити Google Шукати інформацію в

Гуглі

Дрес-код Dress code Форма одягу

Зафоловити Follow Підписатися в Твіттері

Зафрендити Friend Додати в друзі в соц.

мережі

Ігнорити Ignore Ігнорувати

Інстаграмити Instagram Викладати в Інстаграм

Коментити Comment Коментувати

Креативний Creative Творчий

Кульний Cool Класний

Лайкати Like Вподобати пост в

Інтернеті

ЛОЛ Laughing out loud Сміятися

Лузер Loser Невдаха

Мейнстрім Mainstream Масові тенденції

 12

Норм Normal Нормальний

Олдскульний Old-school Старий порядок речей

Онлайн/Офлайн Online/Offline В мережі/Не в мережі

Офнути Off Замовкнути

Паблік Public Один із видів

співтовариств в соц.
мережах

Постити Post Викладати в Інтернет

Ресепшн Reception Стійка реєстрації в

готелі

Секонд хенд Secondhand Речі з других рук

Селфі Selfie Фото самого себе

Слоупок Slowpoke Тугодум

Скріншот Screenshot Знімок екрана

Спам Spam Розсилка небажаної

реклами

Спойлер Spoiler Передчасно розкрита

інформація про сюжет
книги або фільму

Твітнути Tweet Опублікувати

 13

повідомлення в Твіттері

Тренд Trend Основна тенденція

Тролити Troll Висміювати

Треш Trash Те, що викликає огиду

Фейк Fake Несправжній

Фейспалм Face palm Жест, що виражає

розчарування і сором

Флешка Flash card Запам'ятовуючий

пристрій

Флешмоб Flash mob Масова акція

Флуд Flood Об'ємні безглузді

повідомлення в чатах

Френдзона Friend zone Ситуація, в якій людина,

знаючи, що вона
подобається іншій,
сприймає її як друга

Фрік Freak Незвичайна людина

Фейл Fail Провал

Хедлайнер Headliner Учасник концерту, який

найбільше привертає
увагу
 14

Хейтити Hate Ненавидити

Хіпстер Hipster Людина, яка слідує

трендам

Чекнути Check Перевірити

Юзати Use Використовувати

Нами проведено дослідження англіцизмів і наведено найпопулярніші

серед сучасної молоді. Нами були використані такі методи, як пошук в
Інтернеті, перегляд соціальних мереж.

Проаналізувавши список знайдених слів і виразів, нами було

встановлено, що метод калькування є найбільш поширеним, тобто більшість
англійських слів переходять в українську мову в первісному вигляді.

Ми вважаємо, що англіцизми міцно закріпилися в мові сучасної

української молоді з кількох причин:

1) По-перше, більшість молодих людей вважають за краще проводити

вільний час, слухаючи музику, в основному, на англійській мові.

2) По-друге, кіно і відеоігри також є значним джерелом англіцизмів.

3) По-третє, англійська мова як шкільний предмет, будучи одним з

найпопулярніших, сприяє поширенню англіцизмів.

2.2 Інтернет ЗМІ, як джерело розповсюдження  англіцизмів

 15

Першочерговим завданням засобів масової інформації на

сьогоднішній день є відображення політичних, економічних і соціальних
процесів, природних явищ і подій культури. Сучасний інформаційний
простір надає журналістові сторінки друкованих видань, теле- і радіо-ефіри,
смуги різних інтернет-порталів. Загальновизнаною є значущість ЗМІ в
суспільному житті людей в XXI столітті (недарма ЗМІ прийнято називати
«четвертою владою», поряд із законодавчою, виконавчою та судовою). Все
більш відчутним стає і вплив mass media на розвиток мови. Деякі лексичні
одиниці, які проникли в мову за допомогою журналістики, міцно
вкорінюються в ній і поповнюють словниковий запас носіїв мови. Істотний
пласт лексики ЗМІ становлять запозичення з інших мов.

Найбільш доцільною представляється тематична класифікація

англійських запозичень останнього часу, що відображає нові пріоритети
засобів масової інформації.

Англіцизми знаходять собі застосування практично у всіх тематичних

областях. Однак якщо говорити про сфери людської діяльності, то корінні
зміни в останнє десятиліття відбулися в економіці і політиці. Тому саме
відповідні даним сферам діяльності пласти лексики зазнали найбільший
наплив англіцизмів, нерідко запозичених в більш ранній період. Наприклад,
такі лексичні одиниці, як президент, прем'єр-міністр мали в українській мові
статус екзотизму і стояли в ряду слів падишах, емір, раджа. До англійських
запозичень економічної тематики відносяться такі слова, як дилер,
дистриб'ютор, інвестор, менеджер демпінг, інжиніринг, маркетинг,
консалтинг, холдинг, бартер, офшор, тренд, ф'ючерс, промоушн. До області
політики відносяться такі англіцизми, як спікер, віце-прем'єр, спічрайтер [23,
с. 46].
 16

У зв'язку з трансформацією політичної термінології збагачується і

словник власне журналістики. З'явилися такі англійські запозичення, як
ексклюзив, брифінг, прес-реліз, піар [33].

У мові ЗМІ періодично активізуються політичні терміни, пов'язані з

виборчими технологіями: праймеріз, екзит-пулз, рейтинг [33].

У центрі уваги ЗМІ перебувають і англіцизми, що відносяться до

галузі масової культури і побуту (імідж, пейджер, ток-шоу, топ-модель) [33].

Актуальні й англіцизми, що позначають комп'ютерні поняття (сервер,

сайт, браузер, патч, юзер) [33].

Активізується і спортивна термінологія, особливо футбольна. Крім

вже традиційних голкіперів і хавбеків з'являються лайнсмени (суддя на лінії)
і ґрінкіперів (агроном, що стежить за станом футбольного поля) [23].

Уже згадуваний англіцизм «піар» часто побутує у вихідній графічній

формі (PR-відділ, PR-менеджер). В цілому за функціонально-адаптивною
ознакою можна виділити наступні основні таксономічні групи нових
англійських запозичень:

1) англіцизми, граматично оформлені засобами української мови,

найбільш частотні (кілер, пейджер, рейтинг);

2) англіцизми, які мають спеціалізований характер, найчастіше

невідмінювані (плеймейкер, сайт, сек'юріті);

3) англіцизми в англійській графіці, що свідчить про початковий етап їх

проникнення в мовний ужиток (PR-сервіс, whipsaw, infotainment).

4) зберегли вихідну синтаксичну форму англійські стійкі поєднання

(реаліті-шоу, американ-бой, фейс-контроль, хай-клас, фаст-фуд).
 17

Окремого розгляду вимагають також абревіатурні запозичення, які з

часом транслітеруються: НАТО з NATO (North Atlantic Treaty Organization),
ВІП з VIP (Very Important Person) [26].

До запозичених англомовних стійких сполучень примикають

іншомовні вкраплення в українську лексику: о'кей, happy end. Багато з них
зберігають не україномовне написання. Вони популярні не тільки в нашій, а й
в інших мовах [33].

У популярних друкованих виданнях знаходиться підтвердження того

факту, що запозичення з англійської мови широко представлені в різних
сферах сучасного українського життя. Це дозволило класифікувати всі
виявлені запозичення за кількома групами:

1. англіцизми в суспільно-політичному житті:

саміт - зустріч глав держав або урядів;

тендер - конкурсна форма розміщення замовлення;

медіа - засоби масової інформації.

2. англіцизми в фінансово-економічному житті:

маркетинг - вивчення ринку і активний вплив на споживчий попит;

демпінг - продаж товарів за нижчими цінами з метою усунення

конкурентів;

ритейлер - компанія, організуюча роздрібний продаж товарів і послуг.

3. англіцизми в культурному житті:

реліз - випуск нового фільму або будь-якої музичної продукції;

трейлер - анонс про фільм;

 18

флешбек - повернення по ходу фільму або роману до минулих подій.

4. англіцизми в галузях науки і техніки:

смартфон - портативний і універсальний носій, гібрид стільникового

телефону і кишенькового комп'ютера;

інтерфейс - методи, за допомогою яких користувач управляє

програмою;

контент - змістовна сторона сайту.

5. англіцизми в спорті:

контест - змагання;

тюбінг - спортивний снаряд у вигляді надувного кола для катання по

сніжних схилах;

трекінг - похід з високим рівнем супутнього сервісу.

6. англіцизми в повсякденному житті:

тренд - тенденція;

фешн - мода;

таунхаус - індивідуальний зблокований будинок [33].

Аналізуючи ситуації вживання англіцизмів в засобах масової

інформації, можна прийти до висновку, що нові запозичення можна
розділити на дві категорії - виправдані запозичення, які відповідають
потребам самої мови; і невиправдані запозичення, яких можна було б
уникнути при більш дбайливому ставленні до природного українського
слова.
 19

Присутність більшості англіцизмів в комп'ютерній, спортивній,

фінансовій, науково-технічній та музичній лексиці ми вважаємо
виправданим, так воно викликано потребою в найменуванні нових для
нашого життя речей і явищ, прагненням до інтернаціоналізації термінів,
вирівнюванням української мови за міжнародним стандартом. Кілька
прикладів таких запозичень:

 «блог» - сторінка в інтернеті, оформлена у вигляді журналу,

щоденника;

 «мейнстрім» - течія, напрямок в мистецтві, що характеризується

рисами, визнаними типовими для даного часу;

 «велотріал» - велосипедні змагання з подолання траси з штучними або

природними перешкодами [25].

В даному випадку англомовна лексика є засобом лаконічної і точної

передачі інформації, збагачує або доповнює нашу рідну мову, але при цьому
може стати бар'єром для розуміння тексту непідготовленим читачем. У такій
ситуації читачеві допоможе знання англійської мови або словники новітніх
іноземних слів.

Крім необхідних запозичень, виявлені непотрібні запозичення,

вживання яких можна пояснити їх привабливістю, престижністю, прагненням
до модного більш сучасного слова. Такі запозичення не відповідають
вимогам необхідності, так як в українській мові вже існують засоби для
позначення згадуваних явищ. Робиться спроба підібрати лексичні
еквіваленти виявленим запозиченням подібного типу. Наведено лише деякі
приклади.

Моніторинг - контроль; хайвей - швидкісна автострада; ребрендінг -

перейменування; дилер - торговий агент; сіквел - продовження; кемпінг -
 20

база для туристів; фреш - свіжий; шопінг - похід по магазинах; дедлайн -

останній термін; скаутинг - пошук нових моделей [27].

Стрімкий приплив англіцизмів в українську мову викликає питання

про доцільність використання багатьох з них. Аналіз ситуацій вживання
англомовних запозичень в засобах масової інформації виявив випадки як
виправданого, так і невиправданого їх використання. У першому випадку,
запозичення були незамінним засобом лаконічної і точної передачі
інформації про нові явища і поняття в нашому житті. У другому випадку,
використання англомовних запозичень були зайвим, так як в українській мові
вже існують засоби для позначення згадуваних явищ.

I. Процес запозичень з англійської мови неминучий, як актуальна вимога

сучасного життя з її науково-технічним прогресом і провідною роллю
США і Великобританії в міжнародному просторі.

II. Важливо дбайливе ставлення до рідної мови, яка є дорогоцінною

спадщиною сучасної людини.

III. Дбайливе ставлення може виявлятися у вживанні дійсно необхідних

запозичень, які збагачують мову.

IV. Використання непотрібних запозичень заради їх престижності,

слідуючи моді на все англо-американське, краще уникати, інакше
незабаром українська людина буде читати газети і журнали з англо-
українським словником.

2.3 Англіцизми в українських термінологічних системах

Англіцизми, тобто слова і словосполучення, запозичені з англійської

мови або утворені за її зразком, широким потоком ринули в українську мову
 21

в кінці ХХ століття в зв 'язку з розпадом Радянського Союзу і перетворенням

світу з двополюсного на однополюсний. У науковій сфері вони найбільше
вплинули на термінологію гуманітарних наук, менше - природничих. За
рахунок англіцизмів значно поповнився склад науково-технічних і
спортивних термінів. Такі лексеми все більше стають конкурентами
росіянізмів як основного джерела поповнення української лексики, в тому
числі і наукової, іншомовними словами.

Англіцизм, як і будь-яке інше запозичене слово, доречний, якщо він

позначає поняття, з різних причин ще названо засобами української мови або
в ній відсутній рівнозначна відповідність. Масово проникаючи в нашу мову,
коли в ній для позначення багатьох наукових понять існують питомі або
запозичені терміни, англіцизми витісняють їх без належного опору з боку
українських вчених. Крім русифікації, в українському науковому мовному
середовищі виникає нова загроза, яку В. Радчук з гіркотою назвав укрліш, є
український інгліш, український варіант англійської мови [19, с. 26].

Покоління українських вчених охоче вводять в наукові тексти модні

англомовні замінники загальновживаних слів: креативний замість творчий;
латентний - прихований; варіабельний - змінний; інтеракція - взаємодія.
Частково це данина моді і надію на приховування думки без достатньої
глибини проникнення в суть проблеми, що розглядається, почасти це
своєрідний науковий жаргон, засіб пізнання своїх, а нерідко ще й невміння
перевести український англомовні слова або словосполучення.

В. Радчук склав список слів-запозичень, серед яких переважають

англіцизми, що піддаються перекладу питомою або раніше запозиченою
лексикою (представлений в алфавітному порядку): андеграунд - підпілля;
бігборд - стенд, бізнес-ланч - діловий обід; бренд - сорт; генерація -
покоління; дайджест - оглядовий збірник; джекпот - найвища сума виграшу;
інтенція - намір, задум, маркетинг - збут, вивчення ринку; кастинг -
 22

конкурсний відбір; памперс - підгузник; плеєр - програвач; скейт-борд -

дошка-самокат; прайс-лист - цінник; пресинг - тиск, натиск; провайдер -
постачальник; просування і промоушн - заохочення, сприяння, підтримка,
допомога; респект - повага; спічрайтер - укладач промов; суїцид -
самогубство; степлер - скріплювач; тост - грінка, трансформер - перевертень;
трейдер - торговець; фан - уболівальник; шейпінг - догляд за поставою [19, с.
26.

Англійська мова активізувала український термінологічний дискурс,

який проник в термінологію різних гуманітарних наук, маючи загальне
значення «сукупність висловлювань на певну тему» (дискурс модернізму,
філософський дискурс, політичний дискурс).

Укладачі української науково-технічної термінології ще не виробили

концепції, як найменувати новітні технічні засоби, пов'язані з комп'ютерними
технологіями. Тим часом англомовні терміни принтер, сайт, сервер, сервіс,
файл, утиліта і багато інших, значну частину яких можна без втрат перевести
українською, щодня проникають в свідомість все більш масового
користувача комп'ютерної техніки [18, с. 76].

Берегти українське мовне середовища сьогодні означає не тільки

шукати способи і засоби уникнення іншомовних термінів. Великомасштабні
глобалізаційні процеси висунули на перше місце в світовій комунікації мову
англійську, яка не тільки збагачує словник українського вченого, а й витісняє
з нього питомі слова і вирази. Так формується почуття неповноцінності
рідної мови, її нездатності обслуговувати високі прояви людського духу, до
яких, без сумніву, належить і наукова сфера. Страх українського вченого
перед українською мовою породжується не тільки боязню не дотримуватися
норм, але і невмінням або і небажанням засвоювати її засоби, щоб
перекодувати новітні наукові інформаційні потоки. Мислення мовними
кліше, відсутність опірності іншомовним словам і недолік зусиль в пошуку
 23

відповідних українських мовних засобів вираження наукової думки знижує

науковий потенціал українського вченого, робить його податливим до
наукових схем та ідей, нав'язаних ззовні.

Висновки до розділу ІІ

Проаналізувавши сучасну пресу, ми прийшли до висновку, що

запозичення можуть виконувати не тільки пряму, номінативну функцію, для
позначення нових реалій, що міцно увійшли в українську мову (Інтернет,
провайдер, електорат, рейтинг, допінг, сепаратист), але і стилістичну.

Запозичення надають журналістському тексту образність (олігарх - як

образ людини, що має владу і гроші), іронію (український шоу-бізнес).

Найчастіше після того, як запозичене слово увійшло в мову, воно

починає «жити своїм життям», незалежним, як правило, від життя прототипу
цього слова в мові-джерелі. Від запозиченого слова, у міру його повного
освоєння, можуть бути утворені похідні слова, що зазнають ті чи інші
семантичні зміни на рівних підставах зі споконвічними, тобто
незапозиченими, словами. В результаті семантичних процесів запозичене
слово може отримати в мові - реципієнті зовсім не те значення, яке воно мало
в мові-джерелі (ноу-хау служить для позначення будь-якої новації в будь-
якій сфері).

Запозичена лексика сприяє розширенню і збагаченню словникового

запасу в українській мові. Однак слід зауважити, що надмірне вживання
англіцизмів в рекламі і в засобах масової інформації викликає негативну
 24

реакцію у більшої частини україномовного населення, тому створення

позитивної конотації за допомогою англіцизмів - спірне питання в даний час.

Доречність вкраплення запозичень в українські тексти різних стилів,

в тому числі в газетно-публіцистичний стиль, повинна бути кожен раз
ретельно продумана, так як зловживання іншомовною лексикою призводить
до того, що навіть тексти, розраховані на широке коло читачів чи слухачів,
можуть стати частково незрозумілими і не досягнуть поставленої мети.

ВИСНОВКИ

З одного боку, численні англіцизми, що проникають в українську

мову - явище закономірне, що відбиває активізовані в останнє десятиліття
економічні, політичні, культурні, суспільні зв'язки і відносини України з
іншими країнами. З іншого боку, із сумом доводиться констатувати, що в
гонитві за всім іноземним, в прагненні копіювати західні зразки ми все
більше втрачаємо свою самобутність, в тому числі і в мові, бо мова
відображає спосіб життя і образ думок. Як наслідок цього:

 втрата інтересу до рідної (української) мови, української літератури й

культури;

 зниження грамотності та мовної та загальної культури.

Значно збільшилася кількість україномовних людей, які знають

англійську мову. Нерідко в мовній ситуації англійське слово стає більш
престижним, ніж українське, експресія його новизни приваблива. Вживання
англіцизмів у мові авторитетної особи (або в рекламі) може стати поштовхом
до його асиміляції в українській мові.

Актуальність проведеного дослідження полягає в тому, що розгляд

проблем, пов'язаних з теорією і практикою запозичень, особливо значимо в
 25

сучасних умовах, оскільки сьогодні висловлюються серйозні побоювання з

приводу потужного напливу запозичень, які можуть призвести до знецінення
українського слова.

Але мова - це постійно оновлюючий механізм, який вміє

самоочищатися, позбуватися від зайвого, непотрібного. Це відбувається і з
іншомовними словами, запозичення яких було представлено в ході
дослідження. В цілому іншомовна термінологія є дуже цікавим
лінгвістичним феномен, роль якої в українській мові досить істотна.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ажнюк Б.М. Англіцизми в сучасній українській, російській і чеській мовах

// Мовознавство. – 2008. – №2-3. – С.191-197.

2. Англо-украинский словарь. Составил М. И. Балла. - М., 1996. - Т. I-II.

3. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. Изд. Едиториал УРСС,

2004.- 576с.

4. Великий тлумачний словник сучасної української мови / за ред. В. Т.

Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. – 1440 с.

5. Геранина И.Н. О термине «заимствование»//Известие ПГПУ им.

В.Г.Белинского,2008 №10.- с. 101-104

6. Дьяков А.И. Причины интенсивного заимствования англицизмов в

современном русском языке [Текст] / А.И. Дьяков // Язык и культура. –
Новосибирск, 2004. – С. 112.

7. Ефремова Т.Ф. Новый словарь русского языка. Толково-

словообразовательный [Словарь] / Т.Ф Ефремова. – М.: Русский язык, 2000. –
289 с.

8. Женило М.Д., Юрченко Е.С. Словник іншомовних слів.

 26

9. Зайцева Н.Г. Словарь иностранных слов. М.; АСТ Транзиткнига, 2006.-255

с.

10. Запозичення з англійської мови // Ющук І. П. Українська мова:

Підручник. – 3-є видання. - К.: Либідь, 2006. – С. 209.

11. Ожегов С.И. Толковый словарь современного русского языка [Словарь] /

С.И. Ожегов. – М.: Мир и Образование; Оникс, 2011. – 736 с.

12. В. Калашник, М. Черпак “Еволюція впливу російської та англійської мов

на розвиток української мови”. Журнал “Сучасний погляд на літературу”,
видавництво КНУ ім. Т. Шевченка № 28

13. Крысин Л.П. Иноязычные слова в современном русском языке [Текст] /

Л.П. Крысин. – М., 2008. – 165 с.

14. О. Кочерга, Н. Непийвода. “Висловлювальні можливості української мови

та втілення їх в термінологію”. – К., Либідь, 2003.

15. Непийвода Н.Ф. Язык украинской научно-технической литературы

(функционально-стилистический аспект). - М., 1997. - 304 с.

16. НикитинаТ.Г. Молодежный сленг: толковый словарь. - М.:АСТ: Астрель,

2009.-102с

17. Л. Полюга “Найновіша редакція українського правопису”. – К., Вища

школа, 1999.

18. Проблемы украинской терминологии //Вестник Львовского

национального университета "Львовская политехника". № 453. - Львов, 2002.
- С.183 - 243.

19. Радчук В. Растим укрлиш ... Для кого? //Урок украинской. - 2003. - N ° 8-

9. - С. 26-30.
 27

20. Н. Сапальова “Використання в українському перекладі науково-технічних

термінів, іншомовного походження”// Культура народів Причорномор'я. –
№13. – 2001.

21. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К.: Вища школа, 1999. – 413

с.

22. Селіванова О.О. Лінгвістична енциклопедія. – Полтава: Довкілля-К, 2010.

– 844 с.

23. Словарь иностранных слов. – М.: Мартин, 2000. – 315 с

24. Шимків А. Англо-український тлумачний словник економічної лексики. -

К.,2004.

Англомовні джерела

25. Aldeo T. Where do all the new words come from // American Speech/ -
1999. - vol.55. - № 4/ - p.264 - 277.

26. Marchard/ the categories and types of present-day English word -

formulation // Alabama Linguistic and psychological series, 1996. - # 13. - XX.
- 379 p.

27. Maurer D.W., High F.C. New words - where do they come from and
where do they go // American Speech. - 1998. - №55. - p.25 - 32.

28. Green Jonathon. Dictionary of new words. - М.: Bere, Персей, 1996. - 352 с.

29. Ginzburg R.S. A Coutse in Modern English Lexicology. - М.: Высшая школа,

1999. – 114 с.

30. A Dictiomary of New English / Composed by C.L.Barnhart, S. Steinmetz,

R.K.Barnhart. - London.: Longman, 1994. – 512 p.
 28

31. 6000 words . A Supplement to Websters Third New International

Dictionary. -Springfield.: Merriam, 1996. - 220 p.

32. Websters New World Dictionary of the American Languige / Edited by

D.B.Guralnik. – New York, Cleveland, Prentice HallPress, 1996. - XXXVI.

Електронні джерела

33. Рудакова Т. М. Варіативність англомовних запозичень у сучасних ЗМІ

[Електронний ресурс] / Рудакова Т. М. – 2009. – Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/apif/2009_3/rudakova.pdf.

34. Українська правда [Електронний ресурс]. – 2011. – 18 грудня. – Режим

доступу: http://www.pravda.com.ua.
 29

Критерії оцінювання

Критерії Максимальн Отримана

а кількість
кількість балів
балів
Відповідність курсової роботи обраній темі 10
Всеосяжне розкриття теми, глибина аналізу 15
теоретичного матеріалу, обґрунтованість
висновків
Відповідність установленій структурі 5
курсової роботи, достатній обсяг
Логічність подання матеріалу та чіткість 15
формулювань, науковість викладення
матеріалу
Самостійність дослідження, його аналітичний 15
(а не описовий) характер
Відповідність списку літератури вимогам 10
Грамотність та відсутність редакційних 10
огріхів
Захист 20

Максимальна кількість балів 100