Практичне заняття № 1

І частина
1.Об’єкт та предмет вивчення мовознавства.
Об’єктом мовознавства є природна,тобто людська мова.
Предмет мовознавства це природа й сутність мови, її будова, структура, встановлення системи мови, походження
мови, зміни в мові і т.д
Основні розділи мовознавства
Основними розділами мовознавства є фонетика, морфеміка, лексикологія, морфологія, синатксис, пунктуація, орфографія,
тощо…
Зв’язок з іншими науками
Мовознавство пов’язане з такими науками як: Диалектологія, Стилістика, архітектурою,
біологією,анатомією,фізикою,етнографією,соціологією та іншими.
2.Форми існування мови (літературна мова, територіальні діалекти, соціальні діалекти, просторіччя)
 Літературна мова - це вища, наддіалектна, нормована, оброблена, багатофункціональна форма мови.
Літературна мова функціонує на всій території проживання певної нації
 Територіальні діалекти- вживаються виключно на певних територіях; не регулюються кодифікованими
нормами
 Просторіччя‒різновид мови, притаманний малограмотному населенню, яке не володіє нормами
літературної мови.
 Соціальні діалекти ‒ жаргони та професійні «субмови»,наприклад використовується у лікарів, вчителів, IT
працівників тощо..
3. Система та структура мови: основні рівні та одиниці мовної системи. Типи відношень між мовними одиницями.
Система мови-має чотириярусну будову.
 Фонологічній-має одиницю «Фонема»
 Морфологічний «Морфема»
 Лексичний «Слово»
 Синтаксичний «Речення»
Між мовними рівнями наявні відношення ієрархічного підпорядкування кожен «нижчій» рівень обслуговує «вищий»
Між мовними одиницями в межах одного рівня встановлюються два типи відношень ‒ синтагматичні й парадигматичні.
Синтагматичні відношення- регулюють сполучуваність мовних одиниць в системі мови
Парадигматичні відношення- відношення взаємозамінюваності між одиницями одного рівня, що так чи інакше
пов’язані певним смислом
4. Мова та мовлення.
 Мова-загальне, абстрактне, не матеріальне явище, яке не підлягає чуттєвому сприйняттю
 Мовлення-конкретний результат говоріння, що протікає у часі та втілюється в усну або письмову форму
5.Функції мови
класифікуються зазвичай по-різному. Традиційно виділяється щонайменше три основні функції:
1. Комунікативна ‒ бути засобом людського спілкування;
2. Когнітивна‒ бути знаряддям отримування нових знань про
навколишню дійсність та оволодіння суспільно-історичним досвідом;
3. Емотивна-бути засобом вираження почуттів та емоцій людини.
6. Теорії походження мови
виникали різні припущення у вигляді гіпотез, теорій про походження мови, основні з яких:
 звуконаслідувальна гіпотеза;
 звукосимволічна гіпотеза;
 вигукова гіпотеза;
 гіпотеза соціального договору;
 гіпотеза трудових вигуків;
 гіпотеза жестів;
 гіпотеза божественного;
 теорія моногенезу;
 теорія полігенезу;
 гіпотеза походження мови Ф. Енґельса.
 ІІ частина
1. В чому полягає складність мови як предмета вивчення мовознавства?
Я вважаю, що складність полягає у багатоаспектності предмета. З часом з’явилося багато відгалужень, наприклад ті
ж самі форми існування або рівні мовознавства.
Окрему складність надає зв'язок з багатьма науками, візьму в приклад психологію, яка сама по собі є складною. Та інші
науки.
2. Мову порівнювали з дзеркалом, одягом для думки, грою в шахи, живим організмом. Виявіть недоліки таких
порівнянь.
1. Порівняння з дзеркалом.
Мова безумовно відображає людську сутність, але при цьому не на 100%. Припустимо грубість може
проявлятися в захисної реакції, а не в нашої справжньої сутності. І я вважаю, що як мінімум з цієї причини не
можна повністю довіряти подібному порівнянню
2. Порівняння з одягом для думки.
Бувають випадки, коли наша мова,яка виступає в ролі одягу, приховує під собою справжній сенс того, що ми
хотіли сказати.
3. Порівняння з грою в шахи.
Продумування кожного слова може призвести до втрати щирості й правдивості
4. Слова не завжди несуть який сь об'єктивний посил, в моїй відповіді об'єктивність прирівнюється
до «Живий », власне слова не завжди, скажімо так, живі.
3. Яка різниця між загальним мовознавством та конкретними мовознавчими дисциплінами?
Конкретні-вивчає конкретні мови, або групи споріднених мов, наприклад (Германьскі,слов’янські тощо)
Загальні-вивчає загальні особливості людської мови обстроговані від конкретних мов та виявляє спільні риси,які їм
притаманні
4.В чому полягає зв’язок мовознавства та інформатики?
В тому,що мова є однім з об’єктів вивчення теорії інформації.Вона як засіб зберігання,переробки та видачі
інформації.
5. Як ви розумієте вислів Nihil est in poesiā, quod non ante fuerit in linguā (Нічого не має в поезії, чого б раніше не було в
мові)?
Перш за все поезія складається зі слів, які виникли завдяки язику. Поети вміло комбінують їх виводячи нові
формулювання.
6.За якими ознаками протиставляються літературна мова та територіальні діалекти?
7. Де існує мова ‒ в свідомості людини або поза нею?
Я вважаю поза нею, тому що мова доступна будь-якій людині, а не комусь індивідуально.
8. В чому виявляється ієрархічність будови мовної системи?
9. Що таке синтагматика та парадигматика? Прокоментуйте особливості виявлення синтагматичних відношень на
рівні фонетики на прикладі слів рос. свадьба, мять, укр. старість.
10.Чому проблему походження мови неможливо вирішити суто в руслі мовознавства?
Тому що мова впливає не тільки на мовознавство, а так само на культруру, політику, тощо...
11.Розкрийте суть теорії суспільного договору.
І І І частина
1. Наведіть приклади мовних одиниць, які одночасно можуть виступати як звук, морфема, слово або речення.
2. Чи відомі Вам слова байховий і паюсний (див. байховий чай, паюсна ікра)? Чи можете Ви сформулювати значення
цих слів? Якщо багато носіїв української / російської мов не знають значень наведених слів, чи можна вважати їх
фактами мови?
Так,їх можна вважати фактами мови, тому що навіть якщо людина не здатна пояснити сенс цих слів, вони все
одно продовжують мати своє значення у мові