Вступ до германської

філології
Що таке германістика?
 Германістика
• Германістика, або германська філологія – наука
про давні й сучасні германські мови й літератури. Як
наукова галузь утвердилася в епоху Відродження.
Першим філологом-германістом вважається
Франциск Юніус (Юній) (1589-1677). Наукові основи
германістики заклали Расмус Раск і Якуб Грімм.
• Наприкінці 19 століття германістика поділилася на
германське мовознавство та історію германських
літератур.
• На початку 20ст відбулася дальша спеціалізація з
поділом на власне германістику (вивчення
німецької мови й літератури), англістику,
скандінавістику та ін.
• Об’єктом вивчення германського мовознавства, або
германістики є група германських мов, що належить
до індоєвропейської сім’ї.
• Завдання германістики:
• вивчення походження, розвитку і будови германських
мов, їх спільних закономірностей, зв’язків між собою і
з мовами інших груп індоєвропейської сім’ї;
• реконструкція давніх мовних одиниць і форм, які
існували в германських мовах ще в доісторичний,
дописемний час, з метою врахування історичної
перспективи розвитку кожної з германських мов.
Останнє, у свою чергу, необхідне для правильного
розуміння сучасних особливостей германських мов.
Германістика пов’язана з такими
дисциплінами
Мовними: Суміжними:
історія,
Порівняльне археологія,
мовознавство, історія культури,
типологія, мистецтва і
лінгвістична літератури,
географія, етнографія,
діалектологія фольклор.
 Германське мовознавство
включає вивчення
• історії германських мов,
• фонетики і фонології,
• граматики,
• лексикології,
• стилістики.
ІНДОЄВРОПЕЙСЬКІ МОВИ
1млрд600млн – 2 млрд
ГЕРМАНСЬКІ МОВИ (600 МЛН)
 Сучасні германські мови
• Сучасні західно- • Північногерманські
германські мови: (скандинавські) мови
• англійська, поділяються на західно-
• німецька, скандинавські та східно-
скандинавські
• люксембурзька,
• Ісландська, норвезька,
• нідерландська
фарерська (зах-ск);
(голандська),
• шведська, датська (сх-
• африкаанс (бурська),
сканд)
• ідиш,
• фризька.
 АНГЛІЙСЬКА МОВА (400 МЛН)
• Англ. є офіційною мовою в 27 країнах Азії,
Африки, Америки та Океанії: Гані, Замбії,
Зімбабве, Ліберії, Мавританії, Нігерії, Папуа-
Новій Гвінеї, Сьєрра-Леоне, Трінідаді і
Тобаго, Ямайці та ін.
• У 22 країнах англ. мова є однією з двох
або кількох основних мов: Індія, Ірландія,
Камерун, у Канаді поруч із французькою
(розм – понад 40%); Кенія, Лесото, Малаві,
Намібія, ПАР – поряд із африкаанс
(бурською), Пуерто-Ріко, Сінгапур, Сянган,
Танзанія, Уганда, Філіппіни та ін.
АНГЛІЙСЬКА МОВА У СВІТІ
НІМЕЦЬКА МОВА (120 МЛН)
 ДІАЛЕКТИ НІМЕЦЬКОЇ
• власне верхньонімецькі діалекти:
баварський, алеманський (основні діалекти
Австрії), швабський;
• франкський з різновидами: східно-
франкський, середньо-франкський та
рейнсько-франкський;
• нижньонімецька мова (niederdeutsch,
plattdeutsch), з кількома діалектами –
розмовна мова широких мас населення в
пн. Нім.
ЛЮКСЕМБУРЗЬКА (320 ТИС)
НІДЕРЛАНДСЬКА (23 МЛН)
АФРИКААНС (6,5 МЛН)
 ЇДИШ (2 МЛН)
Західна гілка діалектів • Східна гілка
діалектів
(3/4 носіїв) –
Польща,
Україна,
Білорусь,
Прибалтика,
Росія
Алфавіт Їдиш
Слова-запозичення з мови
їдиш в англійській
ФРИЗЬКА МОВА (500 ТИС)
 Сучасні
північногерманські
(скандинавські) мови
Кількість носіїв
Мова
(понад 20 млн)
Норвезька Зах-Ск 5 млн
Ісландська Зах-Ск Понад 300 тис
Фарерська Зах-Ск Понад 70 тис
Шведська Східно-Ск 10 млн
Датська Східно-Ск Близько 6 млн
 Спільногерманські риси
• найбільш синтетичні: ісландська,
фарерська та німецька,
• найбільш аналітичні: англійська та
африканс.
• Наголос – динамічний, фіксований (на
першому складі); у шведській та
норвезькій – поруч із ним існує
тонічний наголос, що полягає у зміні
тону.
• Спільною рисою є наявність у
більшості герм мов дифтонгів (у
шведській – лише довгих голосних)
 Спільногерманські риси
• Категорія роду: 3 роди – німецька,
ідиш, норвезька, ісландська,
фарерська; 2 два роди (в результаті
злиття чоловічого й жіночого роду) –
датська, шведська, нідерландська,
фризька; африканс, англійська – таке
протиставлення зникло.
• Категорія відмінка: німецька,
ісландська, фарерська (4); ідиш – 3; 2-
загальний та присвійний – в ін (англ.,
дат, швед, норв, нідерлан, фризька).
 Спільногерманські риси
• Характерним для всіх Г мов є
протиставлення слабких та сильних
дієслів, використання службових
слів для утворення форм дієслова
• Порядок слів V2 (дієслово на
другому місці)
 ВЕРСІЇ ПРО ПОХОДЖЕННЯ
ПРАІНДОЄВРОПЕЙЦІВ
• Марія Гімбутас (археолог) – курганна культура
(Дніпро-Волга, Пн Причорномор’я)
• Колін Ренфру (археолог) – давня Анатолія (сх.
Туреччина)
• Тамаз Гамкрелідзе, Вячеслав Іванов (лінгвісти) –
Вірменське нагір’я (Туреччина-Вірменія)
• Генетики ген хромосоми R1a1 (росіяни, українці,
поляки)
• Рассел Грей, Квентін Аткінсон (Глотохронологія –
наука датування мовної дивергентності) – на основі
списків Сводеша (Swadesh) висновок про те, що
прото-хеттська відділилась від праіндоєвропейської
найперше – давня Анатолія.
 ПЕРШИЙ ПОДІЛ
ІНДОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЄДНОСТІ
КЕНТУМ (100) САТЕМ (100)
• палатальні k, kh, g, • палатальні k, kh, g,
gh; С gh; С
(ПЕРЕЙШЛИ У (ПЕРЕЙШЛИ У
ВЕЛЯРНІ) СПІРАНТИ S, Z)
• велярні k, kh, g, gh; • велярні k, kh, g, gh;
С,К С,К
• лабіовелярні kw, kwh, • лабіовелярні kw, kwh,
gw, gwh. К gw, gwh. К
(ПЕРЕЙШЛИ У
ВЕЛЯРНІ)
 ГІЛКИ ІНДОЄВРОПЕЙСЬКИХ
МОВ
• До Західної гілки • До Східної гілки
(кентум) належать: (сатем) належать:
• 1). Зх- Європейська • балто-слов’янська;
→Келтсько-Італська • Албанська;
мовна група (а/ • Вірменська;
келтська, б/ італська)
• Аріанська (індо-
• ↓ іранська)→ а/ Іранська,
• Германська б/ Індійська.
• Тохарська;
• Геленська;
• Анатолійська