Лекція № 1

Зміст і завдання курсу

Що таке мовознавство?

 
 Мовознавство або лінгвістика (лат. lingua – «мова») –
це наука про людську мову в цілому та окремі мови
світу як її представників зокрема. Тобто, мовознавство
є свого роду теорією мови.
 Мовознавство є частиною філології (гр. φιλολογια –
«любов до слова») – сукупності гуманітарних наук
(мовознавства, літературознавства, джерелознавства,
текстології, фольклористики), що вивчає духовну
культуру певного народу чи цивілізації через аналіз
пам’яток їх словесності (усних чи письмових).
 Предметом дослідження мовознавства є мова як
суспільне явище, тоді як предметом філології є текст, а
метою – його інтерпретація.
 Мовознавство як теорія
мови

 У світі налічується (за різними даними) від 2500 до 7000 мов,
які об’єднуються у групи, сім ’ ї та макросім’ї. Незважаючи
на те, що вони різні, онтологічно вони складають одну мову,
оскільки в основі будь якої мови світу лежать одні й ті ж
спільні риси – так звані універсалії (лат. universalis –
«загальний»).
 До універсалій належать такі елементи:
❖ Всі мови використовують звуки для вираження думок
❖ Найменшою самостійною смисловою одиницею є слово
❖ Основною комунікативною структурою є речення
❖ В реченні розрізняють діяча (підмет), дію (присудок), об’єкт
дії (додаток) та обставину дії (обставина)
Приклад: речення «Сонце сходить вранці»
мовами, що належать до трьох різних сімей –
індоєвропейської, афразійської та алтайської

 Індоєвропейська сім’я:
Ο ηλιος ανατελλει πρωι (гр.).
Die Sonne geht früh auf (нім.).
The sun rises early (англ.).
 Афразійська сім’я:
‫( השמש עלה בבוקר‬іврит.)
.‫( تشرق الشمس في الصباح‬араб.)
‫( ܫܡܫܐ ܥܐܠ ܒܨܦܪܐ‬сир.)

 Алтайська сім’я:
Güneş erken doğuyor (тур.)
 Мови ергативного ладу:

 Баскська мова:

Ehiztariak otsoa harrapatu du. — Мисливець упіймав вовка
(букв: Мисливцем вовк упійманий був).

 Грузинська мова:
ძაღლმა გააგდო კატა (dzaghlma gaagdo kata) —
Собака прогнав кота (букв.: Собакою прогнаний був кіт).

 Інгуська мова:
Циску дахк лаьцаб. — Кіт упіймав мишу (Котом упіймана була
миша).
 Зворотність дієслів

 Українська мова: постфікс -ся цікавлюся
 Німецька мова: зворотний займенник Ich
interessiere mich
 Грецька мова: суфікс Εγω ενδιαφέρομαι
 Арабська мова: префікс ‫أنا أتجول‬
 
 Отже, відмінність між мовами світу можна описати як
різницю знакових систем, які мають спільну логіко-
семантичну основу.
 В такому випадку аналіз мови як феномену людського
мислення є предметом вивчення психології, логіки та
філософії.
 Фізіологічний аспект функціонування мови (вища
нервова діяльність, артикуляція звуків та ін.)
пов’язаний з біологією.
 Діахронічний аспект – з історією, аналізом писемних
пам’яток.
 Розрізняють три напрямки мовознавства:

 Конкретне мовознавство, що вивчає окремо взяті мови
(наприклад, англійську, українську або німецьку), групи мов
(германську, слов’янську, балтійську), або сім’ї
(індоєвропейську, афразійську, алтайську та ін.).
 Загальне мовознавство вивчає загальні характеристики
мови: суть мови, її природа, походження, закони розвитку,
зв’язок із мисленням та культурою.
 Прикладне мовознавство переймається застосуванням на
практиці теоретичних знань про мову для удосконалення
словників, граматик, методик викладання іноземних мов,
уточнення термінології, розвитку комп’ютерних технологій
та ін.
 Методи дослідження мови

Метод (від гр. μεθοδος «шлях за чимось») – спосіб
дослідження наукової проблеми.

 Методи, спільні для всіх наук:

❑ Індуктивний (лат. inductio «наведення») – на підставі

знання про окреме роблять висновок про загальне
❑ Дедуктивний (лат. deductio «виведення») – на основі
загальних положень роблять висновки про окремі
факти
 Методи, що застосовуються у
мовознавстві

Методи дослідження застосовуються для вивчення двох «зрізів»
мови:
❖ Синхронія (гр. συν «разом з» і χρονος «час») – горизонтальний
зріз мови, при якому виділяють один стан або історичний етап
розвитку мови як об’єкт лінгвістичного дослідження
(наприклад, сучасна українська комп’ютерна термінологія або
літературна англійська мова ХVІІІ ст.).
❖ Діахронія (гр. δια «через» і χρονος «час») – вертикальний зріз
мови, дослідження її історичного розвитку (наприклад,
трансформації дієвідмінювання в аккадській мові від
старовавилонського періоду до нововавилонського).
 МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

 Описовий метод: здійснюється ретельний опис складових
одиниць окремої мови, пояснюються особливості їх
вживання. На основі цього методу створюються підручники і
словники.
 Історичний метод: встановлюється закономірність розвитку
мови, яка пізнається в динаміці. На матеріалах історичних
досліджень створюють монографії й підручники з історичної
фонетики, граматики, синтаксису.
 Порівняльно-історичний метод: застосовується для
вивчення історично та генетично споріднених мов,
спрямований на відновлення давніх мовних одиниць – звуків,
слів, їх форм та значень до розходження мови-основи на
похідні мови.
Описовий (дескриптивний)
метод

 предмет опису

Граматична Синтаксис Лексика

будова мови мови мови

Граматики та Окремі статті та

Словники
підручники монографії
 Історичний метод: історія англійської
мови (приклад)

 Давньоанглійський період (449 – 1066 рр.)
• Починається із вторгнення германських племен англів, саксів, ютів і
фризів на територію Британії
• Вплив латини, завдяки прийняттю християнства у VII ст.
• Вплив датської мови (завоювання данцями у 878 р.)
 Середньоанглійський період (1066 – 1500 рр.)
• 1066 р. – завоювання Англії норманами – франкомовними
германськими племенами, вплив французької мови
• Зникнення категорії роду, відмінків, уніфікація типів відмінювання
 Новоанглійський період (1500 р. – дотепер)
• Великий зсув голосних
• Вокалізація [r]
 Порівняльно-історичний метод:
праіндоєвропейська мова

латина грецька англ. німецька українська праіндоєвр.
pater πατηρ father Vater батько *ph₂tḗr
mater μητηρ muther Mutter мати *méh₂tēr
filius υιος son Sohn син *suHnús
filia θυγατηρ daughter Tochter дочка *dʰugh₂tḗr
frater αδελφος brother Bruder брат *bʰréh₂tēr
soror αδελφη sister Schwester сестра *swésōr
caro κρεας meat, flesh Fleisch м’ясо *mē(m)s
sal αλας salt Salz сіль *séh₂-(e)l
lac γαλα milk Milch молоко *h₂melǵ
lupus λυκος wolf Wolf вовк *wĺ̥kʷos
 Порівняльно-історичний метод:
приклад ізоглоси кентум-сатем

 Ізоглоса (мовне явище, що має певний географічний ареал
поширення) кентум-сатем демонструє еволюцію трьох рядів
праіндоєвропейських дорсальних приголосних *kʷ, *k та *ḱ
 Слова кентум (лат. centum «сто») и сатем (давньоперс.
satəm «сто») відображають два різні типи рефлексії
праіндоєвропейських дорсальних приголосних:
➢ В праіндоєвропейському числівнику *ḱm̥tóm приголосний *ḱ
перейшов в ś у санскриті (śatam), в s в українській (сто), в š у
литовській (šimtas); але *ḱ > k в латині (centum), *ḱ > h
готській (hund), німецькій (hundert), англійській (hundred).
➢ Подібним чином українське слово «серце», литовське širdis,
але грецьке καρδια, лат. cor, готське hairto, англ. heart, нім.
Hertz.
 Турит

Ностратична Сіно-кавказька Америндська Аустрична

макросім’я макросім’я макросім’я
макросім’я

Індоєвропейська Афразійська Картвельська Алтайська Дравідська

Дравідська Уральська
 
 Зіставний (контрастивний) метод: порівнюються не лише
генетично споріднені мови, а й неспоріднені. Метод
важливий для розвитку теорії і практики перекладу,
методології вивчення іноземних мов.
 Структурний метод: аналіз структури окремої мови на
даному етапі її розвитку, розглядаються не окремі елементи
мови, а всі її явища у системі їх взаємовідношень. Забезпечує
точний структурний опис фонетичної і морфологічної будови
мови.
 Статистичний метод: підрахунок структурних елементів
мови, частоти їх вживання. Результати статистичних
досліджень використовуються для створення частотних
словників
 Зіставний метод (приклад)

Побудова Побудова
словосполучення і словосполучення і
речення у китайській речення в
мові українській мові

Методика викладання
китайської мови
українським студентам
Створення підручників
 Структурний метод

МЕТОДИКИ СТРУКТУРНОГО МЕТОДУ

ТРАНСФОРМА
ДИСТРИБУТИВ АНАЛІЗ ЗА КОМПОНЕНТН
ЦІЙНИЙ
НИЙ АНАЛІЗ: СКЛАДНИКАМИ ИЙ АНАЛІЗ
АНАЛІЗ
 Статистичний метод

Принципи укладання частотних словників:
1. За алфавітом (частота вживання кожного слова)
2. За групами слів (перша тисяча найбільш вживаних
слів, потім друга, і т.д.)
3. За типовістю вживання (частота вживання у певних
групах текстів)
Практичне використання даних: створення словників-
мінімумів найнеобхідніших слів, розробка методики
перекладу та ін.
Основні проблеми, які охоплює даний
курс:

 Природа і сутність мови
 Структура мови
 Походження мови та закономірності розвитку мов
 Виникнення і розвиток письма
 Класифікація мов світу за походженням і будовою
 Історія лінгвістичних вчень
 Мовознавча термінологія