Семінарське заняття № 1 (2 год.

) Тема: Мова і мовознавство

1. Мовознавство як наука про мову.

Мовознавство, або лінгвістика (від лат. lingua "мова"), - наука про природну людську
мову загалом і мови світу як її представників.

На земній кулі існує понад п'ять тисяч мов. Кожен етнос розмовляє власною мовою.
Однак можна стверджувати, що люди світу розмовляють єдиною мовою, адже у всіх
мовах для вираження думки використовують звуки, зі звуків будують слова, а зі слів -
речення. Спільні ознаки, властиві всім мовам світу, називають універсаліями (від лат.
universalis "загальний").

Кожна мова є надбанням певного народу. Вона не тільки найпотужніший засіб

спілкування, знаряддя думки (мислення), а й дух народу, його історія і водночас
необхідна умова існування не лише культури народу, а і його самого. Мова є засобом
духовного формування особистості. Вона допомагає краще зрозуміти людину в її
минулому і сьогоденні. Мова, крім цього, є важливим державотворчим чинником,
засобом консолідації народу. Саме тому кожен свідомий етнос дбайливо ставиться до
рідної мови, оберігає її.

Виникнення мовознавства, як і будь-якої іншої науки, зумовили практичні потреби

(навчання грамоти, оволодіння культурою усного та писемного мовлення, вивчення
іноземних мов тощо). Згодом воно розвинулося в розгалужену систему дисциплін.

2.Об’єкт і предмет мовознавства. Загальне і конкретне мовознавство, теоретичне і прикладне

мовознавство.

об'єктом вивчення мовознавства є мова, предмет - структура та функції мови,

його громадська природа, методи лінгвістичних досліджень 

Мовознавство поділяється на конкретне (часткове) і на загальне. Загальне в

свою чергу поділяється ще на два підвиди – прикладне і теоретичне.

Конкретне мовознавство вивчає окремі мови (україністика, русистика), або групи

споріднених мов (славіністика, германістика) Може бути синхронічним і
діахронічним.

+Загальне – вивчає загальні особливості мови як людського засобу спілкування,

структуру, закономірності функціонування всіх мов світу. Установлює загальні
закони будови, розвитку мов на базі вивчення окремих мов. Вивчає та формулює
мовні універсалії (в усіх мовах є голосні і приголосні, в усіх мовах є власні назви і
т.д.)

Між конкретним і загальним мовознавством існує тісний зв’язок : усе нове

відкрите при вивчені окремих мов з часом входить до теорії загального
мовознавства і навпаки.

Теоретичне мовознавство – з’ясовує сутність і природу мови, її будову і

організацію, функціонування, розвиток. Вивчає мову як явище
Прикладне мовознавство – вирішення завдань практичного використання мови.
(Розробка методики вивчення нової мови) (застосування мовознавчої теорії на
практиці)

3. Основні завдання і проблеми курсу “Вступ до мовознавства”.

Метою курсу “Вступ до мовознавства ” є ознайомлення студентів із основними поняттями й

термінами мовознавства, розширення їх лінгвістичного кругозору, розвиток навичок лінгвістичного
аналізу. Курс закладає основи для поглибленого вивчення конкретної мови, її зіставлення з рідною
мовою, свідомого засвоєння інших дисциплін мовознавчого циклу.

В основі загального, слов’янського та українського мовознавства лежить вивчення базових, або

основних (фонетичного, морфологічного, лексико-семантичного, синтаксичного) і проміжних
(морфологічного, словотвірного, фразеологічного) мовних рівнів зі специфічними для них
одиницями та категоріями

Проблеми мовознавства:

що таке мова, як вона виникла, чому розвивається, з чого складається, як організована

структура мови, класифікація мов, якими методами доцільно досліджувати мову, яку
практичну користь дає мовознавство.

4. Взаємозв’язок мовознавства з суспільними і природничими науками. Місце мовознавства у

системі наук.

Мовознавство є гуманітарною наукою.

науки: природничі досліджують об’єктивний світ, навколишню дійсність, природні явища,

суспільні, або гуманітарні (gumanos – людина) вивчають явища, які виникли і функціонують у
суспільстві. Мовознавство – суспільна наука, бо мова – суспільне явище.

Найтісніше лінгвістика пов’язана з іншими суспільними науками – філософією, логікою

(наука про закони і форми мислення), психологією (наука про психічну діяльність людини
як функцію мозку, що полягає у відображенні об’єктивної дійсності), історією (наука про
розвиток людського суспільства), археологія (про матеріальні пам’ятки суспільства),
літературознавством (раніше мова і література становили єдину науку філологію).

Пов’язане мовознавство також з природничими науками:

біологією, анатомією і фізіологією (при вивченні творення звуків ми маємо звернутись до

будови мовного апарату), фізикою (ми вимовляємо і чуємо звуки, а звуки – фізичне
явище), математикою, географією (зокрема, досліджуючи географічні назви).

Отже, мовознавство пов'язане майже з усіма науками, бо мова є невід'ємним

компонентом усіх без винятку видів діяльності людини й основним джерелом
збереження інформації.
5. Мова як система. Структурні елементи системи мови. Розділи мовознавства.

Мовна система - безліч елементів мови, пов'язаних один з одним тими чи іншими

відносинами, що творить певну єдність і цілісність. Кожен компонент мовної
системи існує в протиставленні іншим елементам, що наділяє його значимістю.

Поряд з терміном система використовується термін структура. Деякі

науковці вважають їх синонімами, але загальноприйнятою стала така
інтерпретація понять:

система мови — це сукупність взаємопов'язаних і взаємозумовлених елементів,

а структура мови— це склад і внутрішня організація єдиного цілого.

До структурних елементів мови належить: фонема, морфема, слово,

словосполучення і речення.

Розділи та галузі:

- фонетика(вивчає звуковий склад мови)

- фонологія(структура звукового складу мови і їхнє функціонування в мовній

системі)

- граматика(будова мови)

- морфологія(явища, що характеризують граматичну природу слова)

- синтаксис(словосполучення та речення)

- лексикографія(укладання словників)

- ономастика(власні назви)

- етимологія(походження і історія слів)

- семантика(значення слів)

6. Основні методи дослідження мови, їх суть і класифікація.

Основні методи лінгвістичних досліджень:

описовий
Його мета - дати точний і повний опис мовних одиниць. Суть методу полягає в
інвентаризації та систематизації мовних одиниць

порівняльно-історичний
Його об'єктом є споріднені мови, тобто ті, які мають спільного предка. Головне завдання
цього методу - відкриття законів, за якими розвивалися споріднені мови в минулому. 

зіставний
Його об'єктом є вивчення різних мов - споріднених і неспоріднених. Мета - шляхом
зіставлення виявити спільні, однакові (ізоморфні) й відмінні, специфічні (аломорфні) риси
зіставлюваних мов у звуковій, словниковій і граматичній системах

структурний
Він застосовується при дослідженні структури мови, а його метою є пізнання мови як
цілісної функціональної структури, елементи якої співвіднесені й пов'язані строгою
системою відношень і зв'язків.