 Лексикологія – розділ мовознавства, що вивчає лексику, тобто словниковий склад мови.

Цей термін ввели Д. Дідро та Л. Д'аламбера.

 Лексеми мають план вираження(фонетична і граматична структура) і план змісту(лексичне
і граматичне значення).
 Лексикологія є активною і пасивною; споконвічною і запозиченою; новою і застарілою.
 Типи лексикологій: загальна, конкретна, історична, зіставна, прикладна
 До галузей лексикології належать: власне лексикологія, семасіологія, ономасіологія,
етимологія, фразеологія, ономатика, лексикографія.
 Слово – «смислова одиниця у складі речення» та «звук або комплекс звуків, що має
смислове значення»; двостороння одиниця; єдність звучання і значення;
 Основна функція слова – позначальна
 Категорійне значення – функція абстрагування, аналізу
 Відміннсть слова від морфеми у його більшій самостійності, позиційній автономності.
 Визначити значення слова важко, це пояснюється тим, що слова є неоднорідними за своєю
структурою і функцією.
 Лексема – слово-тип, абстрактна одиниця мови, інфарінти від якого абстрагуються від його
норм.
 Є концептуальна і конотативне значення слова
 Контекстуальні значення – це значення які виникають у певних контекстах
 Є три типи відношень значення слова: понятєєвий, предметний, лінгвальний.
 Значення слова є: пряме, переносне, вільне, зв'язане.
 Моносемічні слова – слова, які мають одне значення, а два чи більше полісемічними
 Фразеологія – це розділ мовознавства, що вивчає фразеологічну систему мови.
 Об'єктов вичення є сукупність усіх фразеологічних одиницю
 Предметом – типологічних ознак, дослідження природи і їх сутностей.