“Слово чи морфема?

”: основна
одиниця китайської та української
мов — проблеми визначення.

виконали: Бойчук Наталя, В’юн Катерина,

Лященко Катерина, Митько Валерія,
Нестерова Уляна
 Кожна мова має свою систему засобів і правил творення слів,
словоформ і їх зв’язку в процесі комунікації, які в сукупності
утворюють граматику мови. Вона не однорідна і поділяється на
морфологію і синтаксис. Дуже тісно пов’язаний із граматикою
словотвір як невід’ємний її компонент. Морфологія і синтаксис
мають спільні граматичні явища, але різняться їх за характером.
Основними поняттями граматики є граматичне значення,
граматична форма, граматична категорія.
 Морфологія в українській мові:
Морфологія – розділ граматики, в якому вивчають явища, що
характеризують граматичну природу слова як граматичної одиниці мови. Це
вчення про будову та граматичні класи слів (частини мови), граматичні
категорії і систему словозміни їх. Основною одиницею морфології є слово.

Морфологія в китайській мові:

词法、形态学 - морфологія
研究词语内部结构和词语构成规则的语法分支。通常被分为两部分研究曲折性的和研究
构词的。(Розділ граматики, що вивчає внутрішню будову слів і правила
словотвору. Зазвичай поділяють на дві частини: вивчення словозміни та
вивчення словотвору).
语法内容之一 包括词的构成、组合 词形变化等內容
, , (Один із граматичних розділів,
що включає словотворення, комбінації, словозміну тощо).
 Слово та морфема: українська мова
слово:
має позиційну автономність, є
вільним знаком
може самостійно виконувати
синтаксичну функцію - формувати
речення
становить лексико-граматичну
єдність, поєднуючи в собі лексичне і
граматичне значення
не лише відтворюються, а й
творяться (неологізми)
морфема:
найменша значеннєва одиниця, що
реалізується в рамках певного
слова
не здатна до позиційної
самостійності чи синтаксичною
функції
має лише 1 значення: або
дериваційне (словотворче), або
реляційне (граматичне)
є повторюваною мовною
одиницею, яка відтворюється в
готовому вигляді
 Серед ознак слова також можна
виокремити формальну цілісність:

фонетична оформленість (слова розділені паузами і

об'єднані наголосом, фонетичною і структурною
організацією)
граматична оформленість (слова мають морфологічну
форму і виконують синтаксичну функцію)
непроникність слова (всередину слова не можна вставити
інше слово)
Центральне місце в системі мови займає слово. Згідно з
І.П. Ющук, слово - це центральна функціонально-
структурна одиниця мови. Проте науковці досі не
прийшли до спільного визначення, що ж таке слово.
Загалом існує більше 70 критеріїв визначення цього
поняття.
 На сучасному етапі розвитку суспільства поширеним є
намагання виразити, що таке слово, через історичний та
психічний аспекти. Наприклад, Р.О. Будагов вважав, що
“слово - це найважливіша одиниця мови, яка позначає явища
дійсності та психічного життя людини, і звичайно однаково
розуміється колективом людей, які розмовляють однією
мовою і історичпно ов’язані між собою”. Його думку поділяв і
О.О. Потебня, згідно з яким “слово виражає не весь зміст
поняття, а одну з ознак, саме ту, яка видається народному
поглядові найголовнішою”.
 Поняття морфеми

Морфема – мінімальна двостороння одиниця мови.

Морфеми виділяють шляхом порівняння слів за звучанням та значенням.
Якщо певні одиниці на основі порівняння виявляються мінімальними, тобто
такими, що не можуть далі ділитися, то це й будуть морфеми.
Морфеми можуть мати матеріальне вираження і можуть його не мати
матеріально. Не виражені морфеми називають нульовими. Нульову морфему
виділяють лише там, де в інших формах цього слова є матеріально виражені
морфеми.
Морфема може варіюватися. Оскільки морфема є двосторонньою одиницею,
то вона може варіюватися в плані вираження і в плані змісту. Варіанти морфем
називають аломорфами або морфами. Вони є лінійними мовними одиницями.
 Поняття морфеми

Морфеми мають 3 основні типи значень:

- речове(лексичне) – узагальнене відображення дійсності

- дериваційне – значення, яке доповнює речове, уточнює ,конкретизує його
- реляційне – суто граматичне значення, яке вказує на відношення між словами в реченні

Членування морфем на частини призводить лише до виділення елементів, що не мають

значення – фонем. Вивченням морфем займається морфеміка.
 У класичній китайській мові більшість морфем існували
самі по собі, ізольовано одна від одної, називаючись у
лінгвістиці "односкладовими словами" - тобто короткими
словами, які не можна розбити на менші частини 学，
人，家 . Натомість у сучасній китайській мові різні
частини слів поєднуються одна з одною, створюючи
довші слова, які лінгвісти називають "дво-" або
"багатоскладовими" словами 学习，电话，学生 .
 Китайські ієрогліфи по суті представляють (в основному) окремі
морфеми - кожен ієрогліф є складом, а кожен склад здебільшого є
морфемою сам по собі.Китайська мова сильно односкладова з
великою часткою вільних морфем. Є кілька винятків - 蝴蝶 (húdié,
метелик) і蜘蛛 (zhīzhū, павук), наприклад, де 蝴 蜘
або самі по собі
нічого не означають, - але загалом китайська мова зберігає
односкладові морфеми, і ці винятки досить помітні в мові через свою
багатоскладовість. 笔 钢笔
(bi3, "ручка") - це морфема, але (gāng bi3,
"авторучка") - ні, це слово, що складається з двох морфем, 钢 (gāng,
笔
"сталь") і .
 У цьому полягає різниця між китайським ієрогліфом і
словом: ієрогліф представляє морфему, найменшу
одиницю значення, тоді як слово - це окрема одиниця
значення. Морфема (а отже, ієрогліф) може бути словом
сама по собі, але не обов'язково, отже, ієрогліф може
бути словом сам по собі, але не обов'язково, оскільки він
може бути компонентом іншого слова.