Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут філології
Кафедра мов і літератур Близького та Середнього Сходу

Фразеологізми з соматичним компонентом в мові гінді

Курсова робота
Собіни Анастасії Володимирівни
Студентки 2 курсу
Спеціальності «Мова і література гінді
та переклад, англійська мова»

Науковий керівник:
Ботвінкін Юрій Володимирович

1
Зміст
Вступ………………………………………………………………………………….3
Розділ 1 Фразеологія як наука, поняття фразеологічної одиниці
1.1Поняття фразеології……………………………………………………………..5
1.2Поняття фразеологічної одиниці……………………………………………….7
1.3Класифікація фразеологічних одиниць мови гінді……………………………9
1.4Взаємозв’язок соматики і фразеології………………………………………...12
1.5Значення фразеологізмів з соматичним компонентом………………………15
Розділ 2 Основні види фразеологізмів з соматичним компонентом з гінді та
переклад їх на українську
2.1 Класифікація фразеологізмів з соматичним компонентом………………….16
2.2 Фразеологізми з соматичним аспектом мови гінді…………………………..22
2.3 Національно-культурне підґрунтя фразеологізмів з соматичним
компонентом в мові
гінді…………………………………………………………………………..25
Висновки…………………………………………………………………………….28
Список джерел……………………………………………………………………...30

2
Вступ

Дана робота присвячена дослідженню фразеологічних одиниць з соматичним

компонентом мови гінді. Фразеологія будь-якої мови – це вікно до більш
впевненого та глибокого розуміння культурних реалій, світогляду та самої мови
країни. Фразеологізм – це один із стовпів на яких тримається літературна мова:
навіть повне розуміння творчості іншомовного народу неможливе без
досконального вивчення фразеологічних одиниць. Необхідність подібного
дослідження визначається тим, що соматичний компонент в системі
фразеологізмів займає значне місце, володіючи при цьому широким спектром
асоціативних значень і великим емоційно-експресивним впливом.
Актуальність роботи полягає в необхідності створення практичних та
теоретичних засад дослідження фразеологізмів з соматичним компонентом з
мови гінді на українську для ознайомлення та глибшого розуміння як
індійського так і українського народів, їхньої культури та менталітету.
Мета роботи: дослідження особливостей фразеологічних одиниць з
соматичним компонентом мови гінді на основі фразеологічних словників.
Предмет дослідження – фразеологічні одиниці з соматичним компонентом.
Об’єкт дослідження – фразеологізми мови гінді з соматичним компонентом та
переклад на українську мову. У відповідності з метою дослідження в роботі
буде вирішено одразу декілька актуальних завдань:
1. Описати сучасне положення фразеології як науки в мовах гінді та
українській.
2. Подати вичерпне визначення поняття фразеологічної одиниці.
3. Розглянути класифікацію фразеологічних одиниць мови гінді.
4. Дослідити взаємозв’язок соматики і фразеології
5. Дослідити особливості внутрішньої форми фразеологізмів з соматичним
компонентом мови гінді.
6. Розглянути основні види фразеологізмів з соматичним компонентом.

3
7. Дослідити національно-культурну специфіку фразеології мови гінді на основі
фразеологічних одиниць з соматичним компонентом.
8. Подати фразеологічний словник перекладу з соматичним компонентом мови
гінді на українську, в якому буде наведено дослівний переклад фразеологізмів
та запропоновано варіант літературного перекладу.
Методи дослідження: метод фразеологічної ідентифікації, описовий метод,
метод порівняльного аналізу та синтезу.

4
Розділ 1 Фразеологія як наука, поняття фразеологічної одиниці

1.1Поняття фразеології

Фразеологія як наука продовжує розвиватися і привертати увагу все ширшого

кола дослідників. Постають нові проблеми, уточнюються або ж по-новому
висвітлюються питання, що досліджувалися досі. Серед мовознавців немає
одностайності щодо визначення центральної одиниці предмета, його природи,
значення тощо. Деякі аспекти залишаються недостатньо вивченими, як,
наприклад: зіставне дослідження фразеології, фразоутворення, фразеологія і
контекст, перекладознавчі рівні фразеології.
Наукові досягнення у сфері фразеології окремих мов дають підставу
увиразнювати у ній наявність різних універсалій, а звідси постає можливість
виділити явища загальної фразеології. Таким чином, все це - складові
фразеології не лише як науки, але й як навчальної дисципліни. Саме з цього
погляду дана робота охоплює теоретичні основи загальної фразеології як
невід’ємної частини системи мови.
Вивчення фразеологізмів як мовних одиниць є прерогативою фразеології,
статус якої як науки далекий від однозначного розв’язання. Як
правило, фразеологічний рівень розглядається в мові як проміжний. Він
знаходиться на стику лексико-семантичного і синтаксичного рівнів.
Невизначеність статусу фразеології пов’язана з відкритим питанням
еквівалентності фразеологізма слову, невизначеності самого терміну,
предмета даної науки, та деякими іншими. До вчених, які не виділяють
фразеологію як окрему дисципліну,
належать Ш. Баллі, В.В. Виноградов, О.І. Смирницький, Є.Д. Поливанов,
Л.А. Булаховський. Деякі інші
мовознавці роблять спробу виділити фразеологію в окремий ієрархічний
рівень мови. До них належать В.Л. Архангельський, М.Ф. Алефіренко,
О.В. Кунін та інші.

5
Спочатку, витоки фразеології шукали у етнолінгвістиці: першими, хто
зацікавився сталими виразами, прислів’ями та приказками народів світу були
лексикографи, що поміж іншого ставили на меті чітке визначення джерела
виникнення стійких сполучень та вдалих виразів. Проте, як пояснює В. І.
Козубай, "сучасна фразеологічна система являється одним з об’єктів вивчення в
лінгвокультурології, яка досліджує, перш за все, “живі” комунікативні процеси
та зв’язок мовних висловів з синхронно діючим менталітетом народу". Це
допомагає краще зрозуміти двоїсту природу фразеології як науки: з одного
боку: фразеологізм – це явище мови, з іншого – культурологічний феномен.
Більш вузьке тлумачення терміну
зустрічаємо у О.В. Куніни: “фразеологія – це наука про фразеологічні
одиниці, тобто про стійкі сполучення слів з ускладненою семантикою, які не
утворюються за структурно-семантичними
моделями змінних сполучень, що їх утворюють”. “Оксфордський словник”
подає зовсім узагальнене значення: “фразеологія – вибір слів, формулювання”.
У “Вебстерському словнику даний термін пояснюється як “спосіб вживання
та систематизація слів”.
На відміну від європейських лінгвістів, індійські мовознавці приділяють більше
уваги не семантичній структурі та будові фразеологізмів, а шляхам їх
утворення та розвитку у мові. "За кожною ідіомою чи приказкою ховається
реальна подія, або особливий персональний досвід людини. Коли словесне
посилання, будь то речення, словосполучення або частина складнопідрядного
речення, на певну особливу подію, персональну ситуацію чи досвід стає
народним надбанням – таке посилання отримує назву фразеологізму, " – саме
таке визначення фразеологізма приводить мовознавець Шобга Рам Шарма у
передмові до свого "Систематизованого словника приказок мови гінді".
Отже, фразеологія як дисципліна почала розвиватися відносно нещодавно і має
широкі перспективи для подальших досліджень. Її об’єктом є фразеологізм -
стійке сполучення двох або більше слів, які утворюють семантичну цілісність, у
мовленні відтворюються в готовому вигляді і мають стійку за складом

6
структуру. Головними ознаками фразеологізма виступають: семантична
неподільність, фразеологічна відтворюваність, варіативність, експресивність.
Фразеологія – явище надзвичайно складне. Без знання фразеології неможливо
оцінити яскравість і виразність мови, зрозуміти жарт, гру слів, а іноді просто і
сенс всього висловлювання.

1.2Поняття фразеологічної одиниці

Наукою про фразеологічні одиниці , тобто стійкі сполучення слів з

ускладненою семантикою, що не утворюють на основі структурно-семантичних
моделей змінних сполучень, є фразеологія. На думку О.В.Куніни, фразеологічні
одиниці заповнюють лакуни в лексичній системі мови, яка не може повністю
забезпечити найменування пізнаних людиною нових сторін дійсності. У
багатьох випадках фразеологічні одиниці є єдиним позначенням предметів,
процесів, станів, властивостей. Їх здавна вважають однією із специфічних рис
кожної мови.
Компоненти фразеологічної одиниці на відміну від слів у словосполученні – це
складові її частини, і між ними відсутні ті смислові формальні відношення і
зв'язки, які є між словами у звичайних словосполученнях. Можливість тих або
інших формальних змін компонента фразеологізму визначається не характером
смислових і формальних відношень і зв'язків у фразеологізмі, а характером
відношень фразеологізму в цілому як одиниці мови зі словами в ній.
Виступаючи як єдність змісту і форми, фразеологізм розглядається як
самостійна одиниця мови, здатна як й інші мовні одиниці, виражати свою
семантику, вступати з іншими одиницями мови у смислові та граматичні
зв'язки, а отже мати граматичні категорії, тобто виконувати самостійну
синтаксичну функцію. Таким чином, наявність у фразеологічної одиниці
граматичних категорій є також однією з її диференційних ознак.
Наразі термін "фразеологізм" так і не отримав остаточного, вичерпного та
загальноприйнятого означення, яке задовольняло би усіх науковців. Одним із

7
цікавих визначень, є варіант поданий у Лексиці і Фразеології за загальною
редакцією І. К. Білодіда: "Предметом вивчення фразеології є стійкі сполучення
двох і більше слів, що створюють семантичну цілісність і відтворюються у
процесі мовлення як готові словесні формули".
Головна функція фразеологізмів у мові – посилювати емоційне забарвлення
мови і мовлення, поширювати виражальні можливості мовця, увиразнювати
текст відповідно до його прагматичної функції, "конкретна важливість
ідіоматичних виразів полягає у їх емоційності". Саме тому експресивність є
обов’язковою ознакою кожної фразеологічної одиниці. Суть цієї ознаки полягає
в тому, що кожна фразеологічна одиниця поєднує в собі і конотат, і денотат:
вона не тільки називає явище, процес, чи ознаку – вона одночасно підспудно
дає його характеристику, певну емоційно забарвлену оцінку. "Фразеологізми
виступають не позначенням нових реалій, а для оцінної характеристики вже
названого".
Отже, над проблемою фразеологічних одиниць працювало багато вчених.
Родоначальником теорії фразеології вважається швейцарський лінгвіст Шарль
Баллі, який вперше визначив фразеологію як самостійний розділ лексикології.
Дослідниками був запропонований цілий ряд класифікацій фразеологічних
одиниць. Класифікація фразеологізмів з точки зору семантичної єдності їх 22
компонентів належить академіку В.В. Виноградову і вважаться
найдосконалішою. Виноградов В.В. розрізняє 3 типи фразеологічних одиниць:
фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності й фразеологічні сполучення.
Фразеологічною одиницею є лексико-граматична єдність двох і більше нарізно
оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю
словосполучення або речення, яка, маючи цілісне значення, відтворюється у
мові за традицією, автоматично. Фразеологічні одиниці являють собою
національно-специфічні одиниці мови, що акумулюють культурний потенціал
народу, тому при дослідженні фразеологізму необхідно зробити аналіз
культурних і національних особливостей мовця, які допомогли б досягти
бажаного результату.

8
1.3Класифікація фразеологічних одиниць мови гінді

Поняття фразеологізму в індійській лінгвістичній школі є дуже розмитим.

Термін मुहावरा (мугавра) – фразеологізм, приказка, охоплює широку низку

мовних одиниць від звичайних вільних словосполучень до фразем і навіть
складних союзів. Водночас, деякі індійські вчені, наприклад Шрі Шарарн,
виділяють метафорично осмисленні речення - приказки і прислів'я, у окрему
групу фразеологізмів, відмежовуючи їх таким чином від ідіом. Термін
"мугавра" він відносить саме до ідіом, а приказки та прислів'я позначає

терміном "лококтія" (लोकोक्तियाँ). "Словосполучення, що втративши своє

звичайне значення, набуло нового символічного метафоричного смислу,
називаються ідіомами (мугавра). Вони ніколи не використовуються у вільній
формі і завжди виступають певним членом речення, в той час як приказка
(лококті) сама виступає повним реченням і час від часу може вживатися у
вільній формі". У світовій фразеології існує близько 20-ти різних видів
класифікацій фразеологічних одиниць та їх комбінацій. В основу яких у якості
ключових покладено один чи декілька аспектів фразеологізмів. Ми розглянемо
5 найчастіше вживаних та найперспективніших типа класифікацій.
1. Граматична класифікація, за якою робиться спроба охарактеризувати
фразеологічні одиниці як такі, що співвідносяться з певними частинами мови.
Тобто, фраземи розглядаються через призму граматичних класів, до яких вони
можуть належати. Головним критерієм при віднесенні фразеологізму до того чи
іншого граматичного класу (іменникового, дієслівного, ад’єктивного,
адвербіального чи навіть вигукового) виступає природа стрижневого слова.
Недолік такої системи у тому, що стрижневе слово не завжди можна визначити
однозначно, окрім того у деяких фразеологічних одиницях може бути
одночасно декілька стрижневих слів.

9
2. Структурно-семантична класифікація О. В. Куніни поділяє фразеологізми на
класи, підкласи і розряди базуючись на їх прагматичній функції. Таку
диференціацію дослідниця пояснює тим, що "значення фразеологічної одиниці
обумовлено не лише структурою її функції в контексті, але також і
відношенням до позначуваного і залежностями між компонентами
фразеологічної одиниці".
3. Класифікація фразеологізмів за походженням (генетична класифікація),
запропонована з поміж інших берлінським мовознавцем В. Шмідтом, що
полягає у диференціації фразеологічних одиниць за етимологічним
походженням (сферам виникнення окремих фразеологічних одиниць).
Наприклад, серед фразеологізмів української мови академік Л. А. Булаховський
виділив такі групи фпазеологізмів: прислів’я і приказки; професіоналізми, що з
часом перетворилися на широковживані метафоричні вислови – затамувати
подих, спалювати мости, грати першу скрипку; стійкі вирази, що надійшли із
жартів; цитування релігійних текстів; спадок античності – Ахілесова п’ята,
перейти Рубікон; фразеологічні одиниці, що прийшли до нас з інших мов – буря
в склянці воді (франц.), мета виправдовує засіб (англ.), тощо.
4. Ідеографічна класифікація фразеологічних одиниць: характеризує
фразеологізми за тематичним аспектом, поділяє їх на групи в залежності від
смислових зв’язків між ними. Наприклад, до однієї групи можуть увійти
фразеологізми з тематичним ядром "душа", до іншої "око", і так далі. Така
система "репрезентує у фразеології погляд від носія мови" . Ф. Ю. Прадід
стверджує, що "саме тематико-ідеографічний принцип розташування
фразеологізмів дозволяє показати системний характер фразеологічного складу
мови".
5. Семантична диференціація фразеологічних одиниць – вперше запропонована
В. В. Виноградовим, як базова класифікація фразеологізмів на основі
міркувань. В основу класифікації покладено принцип семантичної
нерозкладності фразеологічних одиниць. Тобто фразеологізми діляться на
групи в залежності від ступеню єдності між окремими компонентами, і від того,

10
який зв’язок можна встановити між семантикою окремих складових
фразеологізму та смислом вислову в цілому. Деякі вчені вважають таку систему
класифікації недосконалою, адже межі між 4 групами фразеологічних одиниць
(на початку В. В. Виноградов виділяв лише 3 основні групи, 4-та було додана
Н. М. Шанським) бувають вкрай неточними та відносними, проте на
сьогоднішній день – це одна з найбільш об’єктивних та зручних для вивчення
іноземної фразеології класифікацій, адже вона дає найбільш повні і вичерпні
дані про структуру фразеологізму, його призначення, ступінь варіативності,
тощо.
Саме цей вид диференціації було обрано для базової класифікації
фразеологічних одиниць сучасної літературної мови гінді. Індійські мовознавці
поділяють фразеологізми в основному на ідіоми (мугавра) та приказки (лококті,
кахават).Різниця між ідіомами та приказками полягає у тому, що ідіоми
вживаються подібно до слів із переносним значенням, а приказки – це повні
речення, в основі яких лежить певна розповідь, реалія чи подія. Вони
використовуються для того, щоб пояснити певне явище, і цілком можуть
використовуватися у вільній формі. Приказки також використовуються у якості
прикладів для надання переконливості певній розповіді. Щоб краще зрозуміти
структурні та семантичні особливості фразеологізмів мови гінді ми
класифікуватимемо їх спираючись також на диференціації запропоновані Н. М.
Шанським та О. Г. Ульциферовим. За О. Г. Ульциферовим, "лексична
неподільність виникає в результаті семантичного послаблення та
переосмислення словосполучень або в результаті наявності у складі сполучення
слів, що не використовуються у сучасній літературній мові гінді інакше".
Тобто найбільш сильно лексична неподільність проявляється у фразеологічних
зрощеннях, або ідіомах. Усі їх компоненти настільки зв’язані, не ідентифіковані
поза контекстом ідіоми, що виступають абсолютно нерозкладним цілісним
елементом.

11
1.4 Взаємозв’язок соматики і фразеології

Загалом, термін соматика походить від грец. Σωματικóς (соматікос) — тіло.

Таким чином, соматичний тобто той, що стосується тіла. Спираючись на це
визначення, можемо сказати, що фразеологізми з соматичним компонентом ті,
що містять в собі назви частин тіла.
Посилення уваги дослідників фразеології до людського фактора, яке
спостерігається від 70-80 х років минулого століття, віддзеркалює одну із
загальних методологічних тенденцій наук гуманітарного циклу – перехід на
нову базову наукову парадигму – антропологічну. Б.О. Серебренников пояснює
це як перехід від науки «іманентної» з її установкою розглядати мову «в самій
собі й для себе» до лінгвістики антропологічної, яка повинна вивчати мову в
тісному зв’язку з людиною, з її свідомістю, мисленням і духовно практичною
діяльністю. На об’єднання принципів антропометричності фразеологічного
фонду й аналогізації предметного світу у свідомості людини, які зумовлюють
особливу значущість у номінативних процесах знаків частин людського тіла –
соматизмів, указує О.О. Селіванова. Українські фразеологізми з компонентами-
соматизмами як засоби вербалізації. Посилаючтсь на Р. Леннекера, який однією
з базових концептосфер свідомості вважає людське тіло, позначення частин
якого використовують як найменування інших концептосфер. У філософсько-
антропологічному аспекті людське тіло як конститутивна складова частина
людини вводить її у світ і є основою введення в пізнавальний контакт із цим
світом. Соматизми є невичерпним джерелом вторинної номінації як лексичної,
так і фразеологічної систем багатьох мов світу і становлять значну частину їх
фразеологічного фонду. Антропоцентризм у сегментації світу людини
відображується в мові й виконує роль класифікатора дійсності. Назви частин
тіла людини належать до соматичної лексики в усіх мовах і становлять основу
для творення великого масиву фразеологізмів. Вони відображають різні

12
сторони буття людини та навколишньої дійсності – від абстрактних понять до
соціального устрою суспільства, характеризуючи людину як живу і розумну
істоту . Тіло є фізичним перебуванням людини в реальному світі. За
визначенням Н.О. Скоробогатько, «воно є сутнісним чинником та основою
людського буття, набуваючи для людини первинного значення. Тіло зберігає
єдність і безперервність людського існування навіть за умови руйнації
людського Я. Тіло є особливою буттєвою цариною, на яку накладають відбиток
різноманітні соціальні та культурні форми» . Людська тілесність є
маніфестацією культурної реальності та її унаочнення. Через тілесність
культура засвідчує себе та постає перед світом як своєрідний, історично
унікальний спосіб буття. Культура ніколи не лишається байдужою до людської
тілесності. Вона позначає різними мітками різні частини тіла, органи, рухи,
міміку. Культурна семіотика тіла має людську тілесність за носія культурних
визначень і символізацій. Одним тілесним виявам культура надає перевагу, до
інших – ставиться зневажливо. Для українського етносу традиційним є образно-
метафоричне відображення в мові й культурі зв’язку людського тіла з
осмисленням себе в цьому світі й розуміння законів побудови довкілля й
усесвіту загалом. Назви частин людського тіла є найдавнішими, а тому вони
завжди активно вживаються в розмовному мовленні й відповідно в лексичному
наповненні ідіом. Цікавою з наукового погляду виявляється окрема група
фразеологізмів з компонентами-соматизмами, а саме фразеологізми, значення
яких пов’язане зі смертю та її реаліями.
Складовою частиною кожної мови є певна функціональна одиниця, яка має
безліч зв’язків з іншими мовними частинами, а їх сукупність, у свою чергу,
формують мовну систему. Так, в кожній мові існують свої фразеологічні
одиниці, які пов’язані з неповторністю побуту, звичаїв, культури та й загалом
ментальності народу. За допомогою фразеологічних одиниць (ФО), які не
перекладаються дослівно, а сприймаються переосмислено, посилюється
естетичний аспект мови. Інтерес саме до фразеологічних одиниць з
соматичними компонентами (ФОС) пояснюється декількома причинами: по-

13
перше, вони займають провідне місце у фразеології будь-якої мови; по-друге,
частини тіла й органи людини, знаками яких є соматичні компоненти, являють
собою загальне для різних мов референтне поле, яке лежить в основі утворення
подібних мовних одиниць; по-третє, більшість ФОС мають ясну, прозору
внутрішню форму, пов’язану з конкретними фізичними властивостями й
функціями органів і частин тіла людини. Все це робить їх привабливими для
всебічного дослідження
Фразеологічні одиниці із соматичним компонентом за підрахунками Р.
Вайнтрауб складають 30 % фразеологічного складу будь-якої мови. Досліджено
широке коло проблем, що має відношення до соматичних фразеологічних
одииць: концептуалізація соматичного коду культури у фразеологізмах (О.
Селіванова), лінгвокогнітивні характеристики (О. Толстова), функціонування в
текстах політичних дискусій (О. Андрейченко), проведено концептуальний
аналіз окремих соматизмів (А. Сердюк) тощо.
Отже, Кожна структурна одиниця мовної системи, а отже й фразеологічна
система також, виконує комунікативну функцію. Надзвичайно важливим
залишається вивчення різних структурних і семантичних груп фразеологічних
одиниць. Соматична лексика – це лексика на позначення частин тіла. Вона
становить одну з найбільш давніх універсальних лексичних груп і один із
найактуальніших об’єктів дослідження в порівняльно-історичних,
структурнопорівняльних і лінгвокультурологічних працях вітчизняних і
закордонних лінгвістів, які виділяють цей пласт лексики здебільшого
найпершим у лексико-тематичній стратифікації будь-якої мови.

1.5 Значення фразеологізмів з соматичним компонентом

14
Як вже зазначалося, фразеологізми з соматичним компонентом складають 30%
усіх фразеологізмів будь-якої мови світу. Таким чином, широке вживання
соматизмів у складі фразеологічних одиниць в значній мірі обумовлено тим, що
вони є одним з найдавніших шарів в лексиці різних мов і входять в ядро
основного складу словникового фонду мови. Популярності соматичних
фразеологічних одиниць сприяють також актуальність змісту, яскрава
образність, народність, нескладність граматичного оформлення і стилістичне
різноманіття. Чому ж назви частин тіла так продуктивно використовуються в
якості метафоричних універсалій? Справа в тому, що при назві нового
об'єкта у людини виникає асоціація перш за все з тим, що їй добре знайоме, що
постійно знаходиться при ній. В першу чергу людина порівнює навколишні
предмети з собою, з частинами свого тіла. "Завдяки тому, що частини тіла
постійно знаходяться перед очима вони і стають своєрідними еталонами для
порівняння", - робить висновок Т.Н. Чайко. одним з найдавніших шарів в
лексиці різних мов і входять в ядро основного складу словникового фонду
мови. Від важливості і значення функцій тих чи інших органів або частин тіла
залежить кількість і тематичне різноманіття груп фразеологізмів, що
включають в себе відповідні соматизми. Серед соматичних фразеологічних
одиниць дуже багато таких, які мають знаковий і символічний характер.
Нерідко соматичні фразеологічні одиниці характеризуються жестами і
мімічними рухами, які виконують в мові сигнальну функцію. Активність
наукових досліджень у галузі соматичних фразеологізмів пояснюється їх
широкою вживаністю в мовленні та значною кількістю у фразеологічному
фонді будь-якої мови. У зв’язку з цим необхідним стає дослідження специфіки
соматичних фразеологізмів, що іменують різні аспекти людського буття.
Фразеологізми становлять найбільш концентроване вираження національно-
культурного компонента мови, отже їхній аналіз дає змогу простежити
взаємозв’язок мови, світогляду і ментальності нації.

15
Розділ 2 Основні види фразеологізмів з соматичним компонентом з гінді на
українську

2.1 Класифікація фразеологізмів з соматичним компонентом

Максимальна кількість ідіом серед всіх мов світу пов'язана з частинами нашого
тіла. Так сталося тому, що спочатку люди не мали мови, вони висловлювали
свої настрої рухом їх частин тіла. З розвитком мови люди почали її
удосконалювати і прикрашати. Ідіоми - це також види прикрас, що робить
мовлення сердечним і експресивним. З початку розвитку мови частини тіла
мали особливе значення, тому це основа первинних ідіом. У фразеологізмах, що
належать до будь-якої категорії, є максимальна кількість ідіом з соматичним
компонентом. В свою чергу їх ми також можемо поділити за частинами тіла, які
в них фігурують.

Серед частин тіла людини око (आंख) має особливе значення. Око - це
божественне дарування для людини. Саме через орган, а саме його наявність,
людина починає пізнавати світ. Значення очей полягає не лише в обдарованій
силі бачення, а й у прояві емоцій. Оком можна показати кохання, захопленість,
ним також можна виразити смуток, гнів, страх, сором, жадібність тощо. У таких
типах проявів мова стає підвласною. Так, без сумнівів можна сказати, що коли
погляд і мова діють разом, то ефект буде повнішим, найвідчутнішим. У
літературних віруваннях гінді є різні ідіоми, пов'язані з оком: як з позитивним

настроєм так і з негативним. Наприклад आँखें बिछाना (дослівно "покласти очі")

означає дуже поважати когось, віддавати пошану. А आँखों में खटकना (досл.
"стукати в очі") означає надокучувати, ображати когось. Почуття невдоволення,

роздратування щодо когось виражаються ідіомами - आंख घुमा लेना (обертати

16
очима), आंख फे रना (повертати очима) та ін. Фразеологізм आँख की सुई निकालना
(видаляти голку ока) має свою історію, за якою жінка мала намір вбити свого
чоловіка. Для цього вона шиє іграшку з землею і залишає її на кладовищі. Тоді
її служниця хоче його воскресити і встромляє голку, якою була зшита іграшка,
в око дружини. Тоді чоловік повертається до життя і одружується вже на
служниці. Таким чином, цим фразеологізмом можна означити ті маленькі, але
надто важливі деталі, що залишаються після виконання більшої частини
складної роботи.

Після ока, друга не менш значна частина тіла – голова (सिर, मस्तक). Голова має
особливе значення, оскільки вона розташована у верхній частині тіла. Творець
(Бог) поставив голову вгорі, їй було надано силу утримувати тіло, мозок, низку

знань. Фразеологізм सिर उठाना (підняти голову) означає сміливо дивитися на те,

чому противишся. Значення ідіоми सिर घूमना (вертіти головою) – втратити

контроль, коли з’являється складна ситуація. मस्तक ऊं चा करना (зробити голову

піднятою) використовується щоб підкреслити честь і достоїнство. А मस्तक

झुकाना (схилити голову)означає прийняти невдачу, програш.

Мозок (दिमाग) знаходиться в голові, яка має силу підтримувати тіло, і тому
мозок має особливе значення. Різні типи настроїв, властивостей виражаються
фразеологізмами, пов'язаними саме з цим органом. Серед них інтелект,
гордість, головне уява, гнів, зосередженість, пам’ять. Мозок - це місце
зародження мудрості та інтелекту. Тому максимальна кількість ідіом
пов’язаних саме з цими властивостями стосуються саме мозку. Сенс

фразеологізма दिमाग खर्च करना (витрачати мозок) полягає в тому, щоб зробити

розумову важку роботу, щоб знайти рішення. दिमाग खपाना (промити мозок)
тобто зробити таку роботу, від якої можна стомитися ментально.

17
Після голови і мозку доцільно розглянути фразеологізми зі словом нога, стопа

(पैर) Так як голова – найвища точка нашого тіла, то стопи – найнижча. Вони є
не менш значущими адже весь тягар тіла спирається самое на них. Також ноги

– «процесор» руху, вони просувають нас вперед. Такі ідіоми як पैर ज़मीन पर न

पड़ना (ноги на землю не падають) тобто дуже гордий, पैर उखड़ना (вивернути

ногу) – відволікати або перемагати, पैर घसीटना (тягнути ноги) – бродити без
цілі, - стали вживаними в повсякденному житті. Різноманіття фразеологізмів
пов’язаних з ногою може збентежити. Їх кількість та багатозначність не
дозволяють не відокремити їх як самомтійний вид фразеологізмів з соматичним
компонентом.

Більше чотирьохсот ідіом пов’язаних з рукою (हाथ) внесено до великого

фразеологічного словника. Більшість з них пов’язана саме не з роботою рук, а
проявленнями емоцій,почуттів, станів, таких як страждання, безкорисливість,
шлюб, дружба, зрада то ін. Також багато фразеологізмів пов’язані з музикою.

Наприклад हाथ की सफाई (досл. чистота рук) означає чисту гру на музичному

інструменті, हाथ तैयार होना (приготувати, зібрати руки) означає грати з великою

швидкістю, हाथ मीठा होना (солодкі руки) означає насолоду від гри на музичному
інструменті.
Є безліч типи ідіом, що пов'язані з різними частинами руки. У цьому контексті

ми говоримо про пальці. उं गली उठना या उठाना ( підіймати палець) - прекрасна

ідіома. Нею ми можемо показати людину, яка є виконавцем будь-яких добрих

справ. "उं गली करना" - ще один фразеологізм. Природно відчувати біль, якщо до
чийогось носа, ока чи будь-якої частини тіла торкаються пальцем. Коли будь-

яка людина турбує когось власними проблемами , то її дії називають «उं गली

करना». दो उं गली का धंदा (два відбитки пальця)- це гаманець або різання, उं गली

18
पकड़रते पहुंचा पकड़ना (ловити палець) - бажання отримати невелику допомогу.

Ідіомою " हाथ की पांचों उं गलियां बराबर नहीं होती "(5 пальців на руці не
однакові) можна пояснити різницю, відмінності між людьми. Коли ми не маємо
бажання щось віддавати будь-якій людині, ми показуємо великий палець, а

коли ми вважаємо когось малозначущим, тоді йому кажуть «अंगूठे पर मरते»

(померти на великому пальці).

Слово मुँह може означати обличчя, зовнішність, а іноді окремі частини тіла,

такі як язик. Фразеологізм मुँह से आवाज निकलना означає всю зовнішність від

шиї до губ. Є також багато іронічних ідіом, у яких मुँह означає всю зовнішність.
Серед них багато пов’язаних зі зміною кольору обличчя під час проявів різних

емоцій. मुंह काला करना (зробити обличчя чорним) означає настільки когось
ненавидіти, що наклепти на нього.

Зуби (दांत) ще одна частина тіла, якою ми можемо виразити різні емоції, такі як
гнів, досад, щастя, стан замерзання, азарт та ін. Безліч почуттів можна проявити
лише одними зубами, таким чином, багато ідіом пов’язані з певним фізичним

процесом зубів. Фразеологізм दांत उखाड़ना (видаляти зуби) означає покарати

когось, а दांत टू टना (зламати зуби) означає постаріти, а не нанести шкоду,

зламати щось.

Серед органів мовлення останніми є губи (होंठ). Саме вони є тією частиною тіла,

яка стає вирішальною в тому, чи буде сказане в слух бажане. होंठ सी लेना означає

бути мовчазним, спокійним. Значення фразеологізма होठ पर बारात रहना

(проводити процесію на губах) означає запам’ятовувати промову, не

вимовляючи її. होठों पर जान आना (на губах почати жити) тобто померти.
Фразеологізм значення якого полягає в тому, щоб не допустити того, щоб хтось

19
щось сказав - होठों पर टाला जोड़ना (зв’язати губи). Коли людина гнівається, вона
починає кусати власну губу, тобі на позначення злості використовується ідіома

होठ काटना' या चबाना ( кусати або жувати губу).

Фразеологізмів зі словом щоки (गाल) дуже мало,але в більшості з них мова йде

про дефіцит єдності, розуміння. गाल करना ( робити щоки) означає нахабно,
неспокійно говорити.

Язик (जबान)- це орган смакового чуття і мовлення. Всі ці значення слова

вживаються у фразеологізмах. जबान चुतकरना (подрібнити язиком), जीभ पनिया

जाना (накрутити язик), जीभ में पानी आना ( поливати язик) та ін. – ідіоми, що
пов'язані з першою функцією (смаковий рецептор). Кількість ідіом, що

вживаються у другому значенні дуже велика. जबान खुलना/ खोलना ( відкривати

язик) जबान ना होना ( не мати язика) जबान पर ताला पड़ना (замкнути язик), जबान

पर मुहर लगना (знищити язик) та ін. - ідіоми пов'язані з тим, чи говорить

людина чи ні і що вона промовяє. Коли чиїсь слова стають нестримними, тоді

кажуть जबान की कतरती या कैं ची चलती (рухати ножицями язика). Так само, як
ножиці скорочує все що завгодно, так слова, які ріжуть серце людини,
приносить їй біль. Ми хочемо витягнути язик тієї людини, яка говорить грубо

У фразеологізмах जबान उलटना (змінити язик), जबान का कच्चा ( сирий язик) йде
мова про порушення обіцянки.

Горло (गला) – частина тіла, що пов’язана з ротом. Багато фразеологізмів зі

словом «горло» пов’язані саме з мовленням та літературою. Горло може бути

представлене двома діями – вживання їжі та утворення звуків. गला चाट काना

(біль у горлі) вживається для позначення спраги. गली में थूक अटकना (в горло
плюнути) тобто злякатися. Людина помре, якщо тиснути їй на горло або різати
20
ножем. Таким чином фразеологізми गला कटाना या काटना (різати горло), गला

दाबना या दबाना (душити), गले में फांसी का फं दा पड़ना (повіситися на петлі)

означають великий програш, втрату. Коли хтось когось тримає за голо, стає
необхідним підкорятися його словам. Інакше він буде натискати на горло, тому

गला पकड़ना (душити) означає підкорятися комусь. Ідіома गला फसना (біль у
горлі) має те ж саме значення.

Шлунок (पेट) відповідає за почуття ситості, тому більшість фразеологізмів з

цим словом пов’язані саме з почуттям голоду (भूख). Так, पेट में चूहे कू दना (в

шлунку миші стрибають) означає дуже сильно зголодніти. Але ідіома पेट में दाढ़ी

होना ( в шлунку борода є) використовується, щоб описати людину, яка є

розумною з дитинства.

Дуже мало фразеологізмів зі словом спина (पीठ), але все ж ми можемо

розглянути їх різноманітність. पीठ नापना (вимірювати спину), पीठ मारना (вбити

спину), पीठ करना या होना (робити спину або бути спиною), - в цих ідіомах

виражається побиття когось. В той час, коли पीठ ठोकना, पीठ सहलाना (гладити
спину) означають похвалу або обожнювання когось або навіть ворогів, що

рятуються з поля бою, визнаючи свою поразку. Також «पीठ चारपाई से लाग जाना»

кажуть про дуже хвору людину, ніби спина (पीठ) і ліжко (चारपाई) стали одним
цілим.
Отже, фразеологізми з соматичним компонентом можна розподілити згідно з
частиною тіла яка в них фігурує. В мові гінді ми спостерігаємо ціле
різноманіття ідіом, їх багатозначність та невичерпну кількість.

2.2 Фразеологізми з соматичним аспектом мови гінді

21
Оскільки мета цієї роботи дослідити фразеологізми з соматичним компонентом
в мові гінді, то доцільно зробити список деяких з них, разом з перекладом на
українську.

आँख कान खुले रखना (робити роботу з відкритими очима) - бути обачливим

आँखों में खटकना (стукати в очі) - ображати

आँखें बिछाना (покласти очі) - дуже поважати

आँखें खुलना ( відкрити очі) - прийти до тями

आँखें दिखाना ( показувати очі) - погрожувати

आँखें चार होना (мати чотири ока) - дивитися одне на одного

आँखों का पानी उतरना (заливати очі водою) - стати зухвалим, сміливим, крутим

आँखों का तारा (зіркові очі) - дуже дорогий серцю

आँखें पथरा जाना (очі каменем йдуть) - набридло чекати

आँखें फे र लेना (закривати очі) – ігнорувати

मन बैठना (сидіти в голові) - панікувати

मुँह में पानी आना (заливати рот) – приваблювати (про їжу)

मुँह फु लाना (надувати губи) - бути злим

मुँह तोड़ जवाब देना (рот зламавши відповісти) – помститися, дати достойну
відповідь

सीधे मुँह बात करना (не говорити прямим ротом) – говорити відверто

मुँह उतरना (підняти рота) – бути розчарованим

मुँह की खाना (їсти ріт, губи) – почуття втрати

मुँह खून लगना (з рота кров пішла) – визнати свою неправоту, шкідливі звички

22
मुँह छिपाना (ховати рота) – соромитись, не відповідати на питання

मुँह पर कालिख पोतना (ріт сажою заплямований) – поводитися безсовісно

नाक रगड़ना (встромляти носа) – любити жебракувати

नाक में दम करना (в носі обманювати) – дратувати

नाक कटना (відкусити ніс) – образити

नाक रखना (тримати, підтримувати ніс) – поважати

नाक पर मक्खी न बैठने देना (не дозволяти мусі сісти на ніс) – не піддаватися теплу

नाक भौं सिकु ड़ना (насупити ніс та брови) – ненавидіти, бути невдоволеним

कान भरना (наповнити вуха) – обманути когось, зіпсувати відносини

कान का कच्चा (сирість вух) – вірити у що завгодно

कानों कान ख़बर न होना (бути невідомим вухам) – не знати чогось

कान कतरना (обрізати вуха) – бути дуже розумним

कान में डाल देना (покласти в вухо) – розповісти, проінформувати

दाँतों तले उँ गली दबाना (прикусувати пальці) – бути дуже здивованим

दाँत पीसना (точити зуби) – гніватися

दाँत खट्टे करना (робити кислими зуби) – мати погану поведінку

दाँत काटी रोटी (зубами хліб нарізати) – міцна дружба

हाथों पकड़े जाना (спіймати у руки) – пійматися на гарячому

हाथ धोकर पीछे पड़ जाना (вимивши руки переслідувати) – запізнюватися з

виконанням роботи

हाथ साफ करना (очищувати руки) – красти

23
हाथों हाथ (руки в руки) – дуже швидко

हाथ खाली होना (пусті руки) – бути без грошей

हाथ खींचना (малювати, тягнути руки) – здатися

हाथ पे हाथ धरकर बैठना (сидіти склавши руки) – нічого не робити

हाथ मलते रह जाना (потирати руки) – розкаюватися

पैरों तले जमीन खिसकना (зісковзнути з землі ногами) - втратити почуття, бути у
шоці

पैर ज़मीन पर न पड़ना (ноги на землю не падають) - бути дуже гордим

पैर उखड़ना (вивернути ногу) – відволікати або перемагати

पैर घसीटना (тягнути ноги) – бродити без цілі

पैर चूमना (цілувати ноги) – найвищій рівень пошани

2.3 Національно-культурне підґрунтя фразеологізмів з соматичним аспектом

Фразеологічні одиниці відіграють особливу роль для вираження почуттів і

особливих відтінків настрою людини. У фразеологічних одиницях з
соматичним компонентом почуття та переживання людей виставлено на
перший план, тож правильне розуміння фразеологізмів – основний фактор
дослідження.
Національно-культурний вплив на формування фразеології мови гінді
знаходить відображення не тільки у зосередженні на певних реаліях індійського
життя, але й семантичних особливостях фразеологізмів. Цей вплив також
яскраво прослідковується у найбуденніших та загальновживаних мовних
зворотах кожного індійця, вкрай нетиповими для українського мовця. Щоб
краще зрозуміти суть цього явища, розглянемо фразеологізми з семантичним

24
ядром «मन» (душа). В українській мові цей образ використовується загалом для
позначення високих почуттів, «душевних переживань»: «душа болить»,
«линути душею», «з душі верне», «душі в собі не чути» і так далі. В індійській
фразеології цей образ є не менш популярним, але використовується ще й для
опису ситуацій, в яких український мовець обов’язково використав образ

«голова» - прямо чи опосередковано. Наприклад, ідіома «मन ही मन», що

дослівно перекладається як «душа лишень душа», має значення «подумки», або
«про себе». Вживаючи слово «подумки» український мовець посилається на
процес, що відбувається в голові, але індійській автор має на увазі саме

душевне. Таку ж ситуацію бачимо із фразеологізмами मन में उठना , що дослівно

перекладається як «підійматися в душі» та मन में आना (досл. – приходити в

душу): українській читач сприйняв би такий зворот як опис якогось почуття, що
пробуджується у серці людини, проте насправді обидва фразеологізма
означають «спадати на думку». Таким чином, ми можемо зробити висновок про
відмінність українського та індійського світосприйняття: індійці більше
зорієнтовані на духовне, процеси мислення вони відносять радше до душі, в той
час як українці більше схильні до раціоналізації. Проте, за допомогою аналізу
фразеологічної бази обох мов можна зробити висновок, що у світогляді інійців-
та україномовних культур присутньо і багато спільного. Наприклад,

використання смислового ядра मन для позначення високих людських почуттів

та переживань. Наприклад: मन में काला मैल करना (зробити чорний бруд в душі) –

поселити у душі зло; मन खुलना (душа відкривається) – відкрити душу, бути

щирим в почуттях; मन कहना (душа говорить )– вважати; मन रमना

(просочуватися в душу) – торкати душу; जी लगना (душа пристає) – душа

лежить до чогось. З дослівного перекладу поданих фразеологізмів видно, що
вони мають спільні з українськими образні основи та значення. Тобто і в

25
українській і в індійській культурі, поняття «душа» має схоже символічне
навантаження, виконує схожі функції у мовленні та світогляді. Ще однією з
типових для мови гінді культурологічною особливістю, є схильність виражати
почуття, стани людини, згоду чи незгоду, наміри, через жести, позиції кінцівок,
вирази обличчя. Широке вживання найменувань частин тіла у складі
фразеологічних одиниць в значній мірі обумовлено тим, що вони являють
собою один з найдавніших шарів в лексиці різних мов і входять у ядро
словникового фонду кожної мови. Саме тому у фразеології мови гінді особливе
місце виділяється фразеологізмам з соматичним компонентом. Наприклад,

зустрічаються такі «мімічні» та «жестикулятивні» фразеологізми: सिर से पैर तक

– з голови до ніг; सिर हिलाना (трясти головою)– погодитися; सिर चकराना –

голова паморочиться (від збентеження). Проаналізувавши певну вибірку
фразеологізмів, можна зробити деякі висновки, щодо символізму образних

складових в культурі народу. У індійській культурі голова (सिर) – це символ

розуму, здорового глузду та відповідальності. आँखें आत्मा के झरोखे हैं – очі

дзеркала душ; आँखें बन्द कर (заплющивши очі)– необдумано; आँखों के ओगेआना

(виходити перед очі)– з’являтися перед очима . आँखें नीची करना – опускати очі

(від сорому); पलकें उठाना (підіймати віки)– звертати увагу. Око (आँख) та близькі
до нього частини тіла (брови, вії тощо) – дуже популярний у фразеології мови
гінді образ, який символізує чуттєве та емоційне сприйняття людиною

навколишнього світу. Рука (हाथ) – це перш за все знаряддя праці і головний

інструмент людини засіб контролю. Рука у мові гінді допомагає описувати
процеси праці та неробства, цей образ слугує основним інструментом
здійснення дій. При дослідженні фразеологізмів з мови гінді на українську нам
також слід мати гарне розуміння сакральних традицій, релігійних образів,
духовних понять та реалій індійської культури. Причиною є велика різниця у
світогляді українського та індійського народу: багато з традиційних понять
26
індуїзму та індійської культури є незнайомими та навіть певною мірою
суперечливими для українського читача, тож він не зможе сприйняти глибинні

почуття, закладені в такі фразеологізми. Розглянемо, наприклад, ідіому पैर

चूमना, що дослівно перекладається як «цілувати ноги». Українським читачем ця

метафора може бути трактована як різко негативний образ підлабузництва та
приниження. Проте в індійській культурі прийнято торкатися та цілувати ноги
святих мудреців у знак великої поваги та поклоніння. Ця священна традиція

носить духовний характер та має назву चरण स्पर्ष – торкання ніг. Поцілувати
ноги святої людини – вважається почесною та щасливою подією, тож

сприйняття ідіоми як чогось низького є зовсім неправильним. पैर चूमना –

означає проявляти вищу міру поваги. Сенс ідіоми गाल बजाना (вдарити щоку) -
сказати гучні слова або проявити гордість. За часів Шіви, існує Тибетська
легенда. Одного разу очільник школи Карма Каг'ю тибетського
буддизму Кармапа призначив Палден Лхамо своєю захисницею. Одного разу
цей лама проявив непокору імператору, і останній наказав прив'язати монаха до
хвоста коня. Перебуваючи на краю загибелі, великий Кармапа закликав на
допомогу Палден Лхамо, але та не з'явилася вчасно. З допомогою спеціальних
заклинань розв'язавши мотузки, лама звільнився і побачив Палден Лхамо, що
наближалася, коли у ній вже не було потреби. У гніві він відважив Палден
Лхамо такий ляпас, що та досі, через кілька століть, ходить з опухлою щокою.
Отже, Національно-культурна своєрідність фразеологізмів мови гінді полягає в
тому, що вони відображають комплекс уявлень носіїв мови про той чи інший
еталон, стереотип, чи концепт національної, духовної та культурної картини
світу.

Висновки

27
В цій роботі ми розглянули поняття фразеології та фразеологічної одиниці. Ми
з’ясували, що фразеологізми - це відображення душі народу, це серце
літературної мови та водночас доволі суперечлива наука, з багатьма
підводними каменями, що можуть зустрітися на шляху до розуміння.
Фразеологія мови гінді, а в особливості сфера їх дослідження переживає
серйозну нестачу повномасштабних наукових досліджень. Фразеологічні
одиниці мови гінді класифікуються загалом за семантичною єдністю чи
тематичними групами. Під час дослідження було проаналізовано фразеологічні
одиниці з соматичним компонентом та на основі вибірки фразеологізмів
представлено аналіз та переклад фразеологізмів мови гінді на українську,
розглянуто національно-культурні особливості фразеологічних одиниць мови
гінді. Авторські адаптації спрямовані на підкреслення асоціативного значення
фразеологізмів, які складно одразу виявити і вдало обіграти в мові перекладу;
необхідність враховувати не тільки семантичне значення та образність, а і такі
фактори, як мовні особливості, прагматичний контекст вживання, специфічні
особливості сприйняття україномовного читача. Дослідження національної
специфіки фразеологізмів з соматичним компонентом дозволило виявити певні
закономірності у способах використання окремих образних ядер так концептів;
провести порівняльний аналіз та виявити певні спільні риси і відмінності у
світогляді двох культур; з'ясувати глибинні духовні мотиви використання таких

концептів, як मन; дослідити символізм соматичних компонентів у

фразеологізмах мови гінді. Після детального вивчення та практичного
опрацювання фразеологічних одиниць з соматичним компонентом було
зроблено висновок про те, що головними інструментами дослідження
фразеологізмів - це ретельний розбір контексту, володіння мовами оригіналу і
перекладу та знання національно-культурних аспектів мови країни,
фразеологізми якої є предметом дослідження.

28
Список використаних джерел

1. Баран, Я. А., Зимомря, М. І. Теоретичні основи фразеології. Ужгород,

1999
2. Леся Комар
ФРАЗЕОЛОГІЯ ЯК НАУКА ТА ЇЇ ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ
3. Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія
4. ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ ТА ПРОБЛЕМИ ЇХ КЛАСИФІКАЦІЙ,
Олена ГАРАЩЕНКО (Черкаси, Україна)
5. ТЕРМІН-ФРАЗЕОЛОГІЗМ: ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ, Ольга
ШИЛЕНКО (Житомир, Україна)
6. https://shodhganga.inflibnet.ac.in/bitstream/10603/67074/9/09_chapter
%204.pdf
7. http://www.achhagyan.com/body-parts-muhavare-mouth-ears-hand-nose/
8. www.hinditeacheronline.com
9. О.В. Омельяненко, УКРАЇНСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ З
КОМПОНЕНТАМИ-СОМАТИЗМАМИ ЯК ЗАСОБИ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ
ТАНАТОЛОГІЧНОЇ СЕМАНТИКИ
10.ПЕРЕКЛАД ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ З СОМАТИЧНИМ
КОМПОНЕНТОМ ЯК ПЕРЕКЛАДАЦЬКА ПРОБЛЕМА, Абабілова Н.
11.Лексика і Фразеологія , І. К. Білодід

29