1

Національна культурна своєрідність

фразеологічних одиниць німецької мови з
флористичним компонентом
 2

ЗМІСТ

ВСТУП ...................................................................................................................3
Розділ 1. ДО ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЇ
ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ..............................................................................................5
1.1. Фразеологія німецької мови в дослідженнях німецьких лінгвістів ..........5
1.2. Дослідження фразеології німецької мови у вітчизняній германістиці ...10
Розділ 2. ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ЯК КОМПОНЕНТИ НАЦІОНАЛЬНОГО
КОЛОРИТУ ..........................................................................................................16
2.1. Семантична класифікація фразеологічних одиниць з флористичним
компонентом ........................................................................................................16
2.2. Структурна класифікація флористичних фразеологічних одиниць ........21
ВИСНОВКИ .........................................................................................................24
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...........................................................26
ДОДАТКИ ............................................................................................................31
 3

ВСТУП

Фразеологія як цілісний об’єкт – сукупність елементів з системними

властивостями – передбачає наявність гомогенних, однорідних одиниць.
Фразеологізми виступають двосторонніми одиницями системи мови, які
мають план вираження (означаюче) і план змісту (означуване). Вони
виникають з однопорядкових знаків, номінативних одиниць – із слів. Отже,
ми розглядаємо спільність та відмінність ознак між словом і фразеологізмом.
До них відносять: стійкість, значення, структурно-граматичні особливості,
сполучуваність фразеологізмів, моделювання у сфері фразеології, стійкі
сполуки нефразеологічного типу та інші.
Слід наголосити на тому, що однією з головних проблем фразеології є
визначення фразеологічної одиниці (ФО) (фразеологізму, постійного чи
стійкого словосполучення або фрази). Огляд наукової літератури,
присвячений дослідженню фразеологічних одиниць, зокрема ФО з назвами
рослин (Н. І. Козак, С. Е. Денисенко, Е. М. Солодухо, Е. А. Андрєєва, Я. А.
Баран та ін.) дає можливість стверджувати, що в сучасному мовознавстві
даній проблемі приділено достатньо уваги, проте окремі аспекти
залишаються поки що поза увагою дослідників.
Актуальність даного дослідження зумовлена недостатнім вивченням
особливостей фразеологічних одиниць в сучасній лінгвістиці, зокрема ФО з
назвами рослин.
Мета дослідження – охарактеризувати особливості національно-
культурної специфіки німецької флористичної фразеології.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі завдання:
- дослідити фразеологію німецької мови в дослідженнях німецьких
лінгвістів;
 4
- проаналізувати вивчення фразеології німецької мови у вітчизняній
германістиці;
- розглянути семантичну класифікацію фразеологічних одиниць з
флористичним компонентом;
- проаналізувати структурну класифікацію флористичних
фразеологічних одиниць.
Об’єктом дослідження є німецькі фразеологічні одиниці (ФО) з
назвами рослин.
Предметом дослідження є особливості вживання ФО з назвами рослин.
Матеріалом дослідження стали 50 ФО з назвами рослин, що були
отримані методом суцільної вибірки з «Німецько-українського
фразеологічного словника» В. І. Гаврися та О. П. Пророченко.
Мета і завдання дослідження зумовили використання таких методів, як
порівняльний, описовий та дефініційний.
Теоретичне значення роботи визначається тим, що результати
проведеного дослідження глибше розкривають семантичні та структурні
особливості ФО з назвами рослин та особливості національно-культурної
специфіки німецької флористичної фразеології.
Практична цінність роботи полягає у можливості використання її
основних положень і висновків у курсах зі стилістики, лексикології та
перекладу німецької мови.
 5

Розділ 1
ДО ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЇ
ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

1.1. Фразеологія німецької мови в дослідженнях німецьких лінгвістів

Дослідження фразеології в німецькому мовознавстві бере свій початок

зі спостережень тих лексикографів, які звернули увагу на існування в мові
стійких сполук слів, що характеризуються своєрідною організацією
елементів, а також поняттям, відмінним від самостійних значень цих
компонентів.
Найвизназнішою працею першої половини ХХ ст. є «Німецька
фразеологія» Ф. Зайлера, де вперше зроблена спроба диференціювати стійкі
сполуки слів. Ф. Зайлер виділяє в окремі групи прислів’я, приказки, куди він
відносить і власне фразеологізми, афоризми, крилаті слова, парні сполуки
слів. Багато уваги Ф. Зайлер приділяє аналізу етимології фразеологізмів,
сферам їхнього виникнення і тематичній характеристиці. Важливо, що окремі
висновки положення праці не втратили актуальності і сьогодні. Мова йде про
диференціацію прислів’я, що стало класичним, характеристику виражальних
засобів та структури зворотів.
У 50 – 60-х рр. ХХ ст. вийшли друком відомі праці Борхарта-Вустмана-
Шоппе, К. Крюгера-Лоренца, Е. Агріколи та В. Фрідеріха. Німецькі
дослідники розрізняють три групи фразеологізмів [5, c. 15]:
1. Прості фразеологічні сполуки (einfache phraseologische
Verbindungen). Значення одного із компонентів, здебільшого дієслова,
зрушене або частково переосмислене:
Abschied nehmen, Erfolg, Interesse, Aussichten haben, zum Ausdruck
bringen.
 6
2. Фразеологічні єдності (phraseologische Einheiten). Це звороти, що
мають узагальнене або переосмислене значення, хоч їхній смисл
розкривається за допомогою значень їх компонентів:
Öl ins Feuer giessen, Stroh im Kopf haben, wie ein Buch reden.
3. Ідіоми (starre phraseologische Verbindungen). Це звороти, які з погляду
на досягнення сучасного мовознавства невмотивовані і значення яких не
можна вивести зі значень їхніх компонентів:
jemanden im Stich lassen; jemandem durch die Lappen gehen; Kohdampf
schieben.
До третьої групи належать деякі фразеологізми у формі речень, що
відповідно до своєї структури повинні виходити за рамки фразеології, але
мають усі характерні риси ідіом. Це фразеологізми, приміром:
haste Töne!, wir werden das Kind schon schaukeln;
das also war des Pudels Kern!,
а також еліптичні окличні речення:
Ja, Kuchen!; Schwamm drüber!; Jetzt ist Sense!
Між фразеологічними єдностями та ідіомами знаходиться перехідний
тип:
ein weisser Rabe; die Katze im Sack kaufen; zwei Fliegen mit einer Klappe
schlagen.
Окремо, із суто структурних міркувань, укладачі виділяють парні
сполуки слів (Zwillingsformeln), що за ступенем зчеплення та переосмислення
компонентів належать частково до єдностей, а частково – до ідіом.
Слід відзначити також лексикографічну працю В. Фрідеріха “Moderne
deutsche Idiomatik”, що, наш погляд, є найбільшим досягненням сучасної
німецької лексикографії [43, c. 7 – 17]. Словник має передусім практичну
значимість. Варто підкреслити значний внесок автора у теорію фразеології,
його визначення ідіоми як сполуки слів, смисл якої не збігається із сумою
значень компонентів. За рамки словника В. Фрідеріх виносить
словосполучення типу ein Bach verschlingen, j-m die letzte Ehre erweisen, а
 7
також прислів’я, місце яких, на думку німецького мовознавця, у спеціальних
довідниках. Якщо з такими рамками фразеології, з практичних міркувань
можна погодитися, то залучення до фразеологічного фонду складних дієслів і
прислівників викикає заперечення. За своїм значенням ці фразеологічні
деривати повністю відповідають ідіомам, за структурою вони –
цільнооформлені.
Проте слід зауважити, що наукових, принципово новаторських
теоретичних праць із фразеології у німецькому мовознавстві не так вже й
багато. У порівнянні з лексикографічними вони становлять незначну
кількість.
У працях В. Шмідта фразеологія розглядається як частина
словникового складу мови. Інакше кажучи, він відносить фразеологізми до
одиниць мовної системи [48, c. 67].
Фразеологізми В. Шмідт розглядає як засіб образності мови поруч з
персоніфікацією, метафорою, метонімією. Характерною особливістю
фразеологізмів він вважає образність, здатність символічно виражати інший
зміст. Мовознавець не зосереджує увагу на питаннях методу дослідження
фразеологізмів, визначення фраземи, класифікації словосполучень у вимірах
теорії фразеології. Автор поділяє фразеологізми за сферами їх виникнення у
зв’язку з розкриттям етимології окремих фразеологічних одиниць, наприклад
[48, c. 14]:
1) із селянського побуту: mit den Hühnern aufstehen;
2) з мови мисливців: jemandem auf die Spur kommen;
3) з життя ремісників: über die Schnur hauen, im Lot sein;
4) із солдатського жаргону: von der Pike auf dienen;
5) зі сфери ігор та музики: jemanden in Sack stecken; alles auf eine Karte
setzen, den Ton angeben.
В. Шмідт розглядає прислів’я та приказки в окремому аспекті.
Вказуючи на їх відмінності від фразеологізмів, сентенцій та крилатих слів,
він опирається на Зайлера.
 8
Теоретичним питанням фразеології відведено чільне місце у колі
зацікавлень Р. Клаппенбах. У своїх дослідженнях вона опирається в
основному на праці В. Виноградова, класифікація якого, на її думку, може
бути з успіхом застосована і до німецької фразеології. Фразеологізми Р.
Клаппенбах класифікує за семантичним та структурним принципами. Вона
виділяє три групи: ідіоми, фразеологічні єдності та фразеологічні
сполучення, що відповідають аналогічним групам семантичної класифікації
В. Виноградова [44, c. 89].
Структурно вона поділяє фразеологізми на п’ять типів, серед яких [45,
c. 8]:
- дієслівні групи: einen Korb geben,
- атрибутивні сполучення: ägyptische Finsternism, ein Mann von Format,
- адвербіальні групи: stehenden Fusses, flink wie ein Affe,
- парні сполучення: kurz und gut,
- синтаксичні шаблони: von – bis, sowohl – als auch, umwillen.
Останні мають певну характерну особливість: вони набувають смислу
лише у сполуці з повнозначними словами.
З урахуванням сучасних завдань дослідження фразеології веде пошук
Теа Шіппан. У «Вступі до семасіології» вона дає власне визначення
фразеологізму, вказує на формальні методи визначення його семантичної
цілісності, критично розглядає класифікації фразеологізмів В. Виноградова,
Н. Амосової та І. Чернишової, підкреслюючи характерні особливості
фразеологізмів у рамках розробленої концепції [49, c. 90].
З-поміж найбільш характерних ознак фразеологізмів Т. Шіппан називає
п’ять [49, c. 79]:
1. Семантична єдність. Усі слова – семантично зв’язані, якщо їхнє
значення може бути реалізоване лише у стійких контекстах.
2. Здатність фразеологізмів заміняти слова. Тут йдеться не про
еквівалентність фразеологізма певному слову, а про його можливість
фіксувати синтаксичне місце слова.
 9
3. Неможливість членування значення фразеологізмів на значення їхніх
компонентів (ідіоматичність або ізоляція значення за Г. Паулем).
4. Цілісність значення фразеологізму. Воно складається, як і значення
інших лексем, із елементів значення.
5. Спонука до історичного дослідження з метою виявлення у багатьох
фразеологізмів вмотивованості значення.
Щодо класифікації фразеологізмів, то Т. Шіппан розрізняє дві великі
групи з підвидами у кожній з них [49, c. 76]:
1) фразеологічні загальники (die phraseologischen Ganzheiten);
2) стійкі сполучення (feste Verbindungen).
Між цими двома групами дослідниця віднаходить кілька перехідних
типів.
У праці Г. Бургера «Ідіоматика німецької мови» системно описана
методика дослідження ідіом [40, c. 78]. Автор розмежовує фразеологічні та
нефразеологічні словосполучення; визначає типи значень ланцюжків монем
та різні ступені вмотивованості ідіом; оцінює функціональні типи, а також
функціональні і трансформаційні дефекти ідіом; аналізує їхні стилістичні
особливості тощо.
Помітним досягненням німецького мовознавства є праця В. Флайшера
«Фразеологія сучасної німецької мови» [42, c. 165]. Це – грунтовна праця, в
якій теоретично осмислені основні проблеми фразеології. В. Флайшер
характеризує фразеологізми як специфічне мовне явище, відмінне від
лексичних одиниць. Він всебічно розкриває сутність фразеологізму –
неоднорідної домінанти, що охоплює питання ідіоматичності, стійкості,
внутрішньої структури фразеологізмів і властивості їхніх компонентів.
Центральне місце автор відводить визначенню фразеологізму як
мовного знака, відмінного від власних назв, термінів та інших стійких
конструкцій, зокрема прислів’їв, приказок, сентенцій, максим, афоризмів і
крилатих фраз [5, c. 15]. Докладно висвітлює В. Флайшер свою позицію щодо
 10
класифікації фразеологізмів, у якій морфологічно-синтаксична класифікація
ядра «фразеолексем» позначена загальновизнаними підходами.
Співвідношення фразеології та словотвору дослідник розглядає під
кутом номінації і парадигматичних відношень, що характеризуються
фразеологічними рядами, синонімами, антонімами, тематичними групами, а
також фразеологічною та дефразеологічною деривацією. Цікавими
видаються його окремі думки щодо моделювання у фразеологіії.
Аналізуючи фразеологізми з боку їхньої стилістичної та
комунікативно-прагматичної значимості, В. Флайшер наголошує на
конотації, експресивності, фразеологічній варіації та текстоутворюючій
потенції фразеологізмів [42, c. 8].
Таким чином, огляд літератури з фразеології засвідчує той факт, що
названий комплекс питань перебуває упродовж останніх десятиліть у центрі
уваги німецької філологічної науки.

1.2. Дослідження фразеології німецької мови у вітчизняній

германістиці

Фразеологія німецької мови стала предметом пожвавленого вивчення

вітчизняних германістів після виходу праць В. Виноградова. Дослідники
здебільшого опиралися на концепцію В. Виноградова. Класифікація
фразеологізмів В. Виноградова або механічно пересаджувалася на німецький
матеріал, або зазнавала незначних змін. Спостереження В. Виноградова
сприймалися як «безумовні істини, що не потребують ні перевірки, ні
дальшого опрацювання» [1, c. 88], що негативно позначилося на оцінках
науковців. За словами Я. А. Барана, дослідження носили в основному
порівняльний характер. Виявлення характерних особливостей фразеологізмів
(ФО) німецької мови (так, у деяких структурних типів ФО німецької мови
значно більша варіантність, ніж у відповідних типів фразеологізмів,
приміром, російської чи української мов) спричиняло потребу
 11
вдосконалювати фразеологічну класифікацію, розроблену В. Виноградовим
[5, c. 16].
Першу таку спробу зробила М. Городнікова. Вона об’єднала зрощення
та єдності в одну групу. Таким чином, її класифікація містить дві групи:
ідіоми та лексичні єдності [7, c. 17].
Таку ж кількість має класифікація фразеологізмів, яку запропонували
Л. Зіндер і Т. Строєва. Вони вважають, що фразеологічні зрощення не
повинні розмежовуватися, оскільки «критерій повної і часткової мотивації
може виявитися суб’єктивним і залежатиме нерідко від ступеня освіченості”.
Вони говорять про те, що «прозорість і затемненість образу – поняття
історичне» [13, c. 77].
Проте Я. А. Баран наголошує на слабких місцях такого підходу, з чим
не можна не погодитися, оскільки об’єднані ними зрощення та єдності в одну
групу під загальною назвою «фразеологічні єдності» тут же розмежовуються
на дві підгрупи: а) переосмислене ціле з затемненим образом (einen Narren an
j-m gefressen haben); б) переосмислене ціле з конкретним, прозорим,
вмотивованим образом (den Kopf waschen) [5, c. 17]. Другу групу
класифікації складають фразеологічні сполучення: Reise, Vorwürfe machen, in
Tränen, in Lachen ausbrechen та ін., для яких, на думку авторів, не характерна
образність. Тому вони не вживаються в мові зі стилістичною метою для
підвищення виразності, пожвавлення мовлення, а утворюють нові лексичні
одиниці, відмінні за своїм значенням від слів, з якими вони можуть бути
зіставлені.
Погоджуючись з О. М. Білоус, ми вважаємо, що таке трактування
словосполучень цього типу видається необгрунтованим. Як показує аналіз
художньої літератури, вони зовсім не позбавлені експресивності.
Традиційна схема В. Виноградова зазнала зміни також у зв’язку зі
спробою дати структурно-семантичну класифікацію фразеологізмів
німецької мови. Так, Л. Ліпська виділяє чотири типи субстантивних
фразеологізмів, де перші три з точки зору ступеня переосмислення повністю
 12
збігаються з типами класифікації В. Виноградова: перший – ідіоми, у яких
значення цілого не виводиться із сучасних значень окремих компонентів
(Schwein haben – мати щастя); другий – образні фразеологізми, у яких
значення виразу в цілому виникло на основі метафоричного або
метонімічного переосмислення (ums Haar – на волосок); третій –
фразеологічні сполучення, у яких переосмислений лише один компонент (der
hohe Gast – високий гість) [18, c. 8].
До четвертого типу науковець відносить «стійкі звичні
словосполучення; вони хоч і позбавлені тропеїчності значення компонентів,
відзначаються стійкістю функціонування в мові в одній і тій самій незмінній
формі і значенні» (der Held der Arbeit, die Menschen guten Willens,
Volkseigener Betrieb) [18, c. 18]. Виділення четвертого типу не привело до
усунення вади у схемі В. Виноградова, оскільки залучення цього типу сполук
слів до фразеології є сумнівним.
Особливо вдалим дослідженням, в якому німецька фразеологія
аргументовано розглядається як предмет лінгвістики, є монографія і.
Чернишової «Фразеологія сучасної німецької мови [38, c. 67]. Праця І.
Чернишової – вдала спроба узагальнити здобутки німецької фразеології у
вітчизняній і зарубіжній германістиці, де чітко окреслений об’єкт
фразеології, подана класифікація фразеологізмів німецької мови, висвітлені
зв’язки та закономірності розвитку фразеологічної системи сучасної
німецької мови, проаналізовано матеріал словотвірної продуктивності
фразеологічних і нефразеологічних одиниць. І. Чернишова дає системну
характеристику лінгвістичних і екстралінгвістичних причин розвитку
фразеології.
Чимало праць з німецької фразеології присвячено окремим явищам цієї
науки. Так, питання стилістики фразеологізмів та їхнього функціонування в
мовленні досліджують Е. Різель, Л. Болдирєва, парні фразеологізми – І.
Ольшанський, компаративні фразеологізми – В. Михайлов; крилаті вирази та
їхню роль у збагаченні фразеологічного складу сучасної німецької мови – В.
 13
Гаврись, питання політичної фразеології – Я. Билиця. Досліджувалися також
аспекти фразеологічної деривації і машинного перекладу.
В поле зору науковців потрапляють фразеологічні запозичення,
питання порівняльної та зіставної фразеології. Поштовхом до такого
дослідження послужила праця Л. Ройзензона та Ю. Аваліані «Сучасні
аспекти вивчення фразеології» [31, c. 7]. Це – перша загальнотеоретична
праця у сфері зіставного вивчення фразеології, де були накреслені шляхи
конфронтативного вивчення фразеологізмів. Д. Долгополов аналізує
фразеологізми російської, англійської та німецької мов [11, c. 24]. У
дослідженнях О. Пророченко [29, c. 56] і В. Кононенка [15, c. 67]
зіставляються відповідно фразеологізми німецької та української, української
і російської мов. А. Райхштейн подає зіставний аналіз двох фразеологічних
систем – російської та німецької мов [30, c. 89].
Монографія Е. Солодухо присвячена теорії конвергентного розвитку
фразеології, в основу якої покладені типологічні паралелі основних мов,
зокрема німецької [33, c. 15].
Перелік праць про сутність фразеологічних запозичень обмежується
низкою авторів. Так, В. Лазарович вивчає латинські запозичення у
фразеології німецької мови [16, c. 6], а Е. Солодухо досліджує фразеологічні
запозичення у порівняльно-історичному та синхронно-зіставному аспектах на
рівні кількох мов [34, c. 176].
Окремі думки з цієї проблематики висловлені, зорема у праці А.
Райхштейн: «Можна навіть стверджувати, що у сфері фразеологічного
дослідження потреба у зіставленні в середовищі однієї мови вища, ніж на
інших рівнях аналізу» [30, c. 56].
Дисертаційне дослідження В. Пельвецького [25, c. 5] «Спроба
зіставного вивчення фразеології у творах художньої літератури» побудоване
на матеріалах романів Л. Франка і Б. Келлермана. У цій праці зроблено
зіставний аналіз фразеологічного арсеналу творів двох письменників у руслі
 14
фразеологічної стилістики, лінгвістичної інтерпретації тексту. Заслуговує на
увагу розроблена автором цілісна методика такого аналізу.
Фразеологія тієї чи іншої національної мови функціонує в процесі
постійного розвитку. Її скарбниця збагачується одиницями, що виникають як
первинні утворення, а також за рахунок фразеологічної деривації, тобто
новоутворень на основі наявних фразеологізмів. Вивченню цієї проблеми
присвячена монографія С. Денисенко «Фразоутворення у німецькій мові»
[10, c. 12], де показано механізм утворення номінативних одиниць, що
спричиняє активне поширення фразеологічного фонду мови.
Чекають на вирішення і такі завдання, що вже поставлені в теорії
фразеології. Тут слід назвати соціолінгвістичний напрямок, об’єктом якого є
дослідження функції мови як суспільного явища, а також лінгвістика тексту.
Були спроби залучити до фразеології дієслова з відокремлюваними
префіксами типу aufstehen, teilnehmen, einsteigen, складні дієслова типу
kennenlernen, kennengelernt, stehenbleiben, stehengeblieben, в яких перший
компонент виступає в ролі інфінітива; зворотні дієслова типу sich waschen,
sich beeilen, sich freuen [17, c. 67].
К. Левковська, наприклад, зараховує до фразеології складні дієслова і
дієслова з відокремлюваними префіксами на тій підставі, що вони можуть
мати в реченні дистантне розташування (steht .... auf, lernt ...kennen). В основі
цього твердження лежить структурний підхід. Це аналогія до фразеологічної
концепції А. Смирницького, який називає фразеологізмами сполуки типу
stand up [32, c. 76]. У працях вітчизняних і німецьких германістів ці дієслівні
одиниці розглядаються як дієслова з відокремлюваними префіксами або
напівафіксального словоутворення, іноді їх називають складними словами.
Правомірність зарахування їх до фразеології викликає заперечення. На
відміну від фразеологізмів вони характеризуються як цільнооформлені
одиниці, бо мають парадигми відмінювання. До того ж у них відсутнє
переосмислення компонентів.
 15
На думку Я. А. Баран, немає підстав залучати до фразеології зворотні
дієслова. Формально вони складаються з двох слів (займенника та дієслова),
але тут відсутня одна з основних ознак фразеологізмів – переосмислення
компонентів [5, c. 78]. Крім цього, зворотні дієслова мають також парадигми
відмінювання.
Таким чином, з усього вищезазначеного можна зробити висновок, що
фразеологія як наука продовжує розвиватися і привертати увагу все ширшого
кола вітчизняних дослідників. Постають нові проблеми, уточнюються або ж
по-новому висвітлюються питання, що досліджувалися досі. Серед
мовознавців немає одностайності щодо визначення центральної одиниці
предмета, його природи, значення тощо. Деякі аспекти залишаються
недостатньо вивченими, як, наприклад: зіставне дослідження фразеології,
фразоутворення, фразеологія і контекст, перекладознавчі рівні фразеології,
що й обумовлює перспективу подальшого дослідження.
У другому розділі розглянемо особливості фразеологізмів німецької
мови як компонентів національного колориту, зокрема семантичну
класифікацію фразеологічних одиниць з флористичним компонентом та
структурну класифікацію флористичних фразеологічних одиниць.
 16
Розділ 2
ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ЯК КОМПОНЕНТИ НАЦІОНАЛЬНОГО
КОЛОРИТУ

2.1. Семантична класифікація фразеологічних одиниць з флористичним

компонентом

Як правило, при класифікації фразеологічних одиниць вітчизняні вчені

використовують запропоновану російським академіком В. В. Виноградовим
систему виділення з-посеред фразеологічних одиниць трьох основних класів
фразеологізмів за ознакою їх вмотивованості чи збереження словами-
компонентами в тій чи іншій мірі значень слів-компонентів [39, c. 143].
З огляду на це, спробуємо дослідити та проаналізувати семантичні
особливості німецьких ФО з назвами рослин. До речі, німецький лінгвіст Р.
Клаппенбах у своїх дослідженнях опирається на класифікацію В.
Виноградова і вважає, що вона може використовуватися також і у німецькій
мові.
Вважаємо за доцільне почати розгляд фразеологізмів з такого їх
різновиду, як фразеологічні зрощення, що в переважній більшості
представлені у даному дослідженні. Фразеологічні зрощення становлять
немотивовані одиниці, значення яких нібито зовсім не виводиться зі значень
компонентів [46, c. 144]. Звичайно наводяться приклади таких сполучень, що
або мають у своєму складі слово-архаїзм, відсутнє в активному словнику
сучасного мовця, або метафоричність виразу настільки відсунула значення
слова у складі фразеологізму, що він уже ніяк не асоціюється з первинною
денотативною його семантикою:
unter der Rose reden (23, c. 140) – вести конфіденційну розмову
Цікаво, що у давні часи троянда була символом мовчання. У
монастирях та офіційних установах її підвішували або малювали над столом,
за яким відбувалися таємні розмови.
 17
im Pfeffer liegen (або sitzen) (23, c. 102) – розм. опинитися в
неприємному становищі; сісти в калюжу
Такі фразеологізми у реченні виступають своєрідним синтаксичним
монолітом, не допускають ніякої реструктуризації чи вкраплень у вигляді
додаткових означень чи уточнень. Тобто для фразеологічних зрощень
властива відсутність живих синтаксичних зв’язків між морфологічними
складовими частинами. Наприклад:
Pfeffer du sollst dahineilen, wo der Pfeffer wächst? (23, c. 102) – розм.
фам. Забирайся звідси до чорта в зуби (або на виступці)
z.B. Ich kriegte ihn beim Schlaffttchen und sagte hart: „Eilen werden Sie,
Onkel Finger. Aber nicht zu Ihrer früheren Braut, sondern dahin, wo der Pfeffer
wächst...“ (R. Strahl)
eine doofe Nuβ (23, c. 83) – розм. нецікава, нудна людина; сірість
Як видно з наведених прикладів, фразеологічні зрощення можуть мати
омоніми до окремих своїх компонентів, але рідко мають омоніми до всього
виразу.
Фразеологічні єдності – такі фразеологізми, що є семантично
неподільними, але загальне значення мовцями все ж таки сприймається як
мотивоване, асоціації не стерлися [2, с. 11]:
der süβe Kohl (23, c. 393) – розм. солодкі слова
Der süβe Kohl Weydemeuers ist rührend. Der Kerl erklärt erst ein Manifest
abfassen zu wollen, worin er uns für Lumpen erklärt, und wünscht dann das möge
keine persönlichen Differenzen absetzen (F. Engels).
Так, фразеологізм ‘leb wohl, iss Kohl’, розм. жарт. (букв. ‘живи добре,
їж капусту’) вживається для побажання щастя комусь і володіє позитивним
аксіологічним вектором. Квашена капуста вважалася у німців цілющим
засобом. За народним повір’ям, той, хто їсть на Новий рік кислу капусту,
буде весь рік здоровий [23, с. 125]. Рифмованість фразеологізму створює
жартівливий відтінок.
 18
Такі фразеологізми теж є семантично неподільними та синтаксично
невільними, у мовленні з’являються готовими, та метафоричність вислову
все ж не доходить крайньої межі. Значення фразеологічної єдності
мотивоване, воно не цілком відривається від лексичних значень слів, що його
складають. Значення фразеологічної єдності характеризується потенціальною
можливістю виведення його із значень компонентів. Наприклад:
j-n, etw. über den (grünen) Klee loben (23, c. 384) – розм. розхвалювати,
підносити до небес кого-н., що-небудь
Es its nicht zu leugnen diese beiden Herren Studmann und Pagel hatten
während der Bahnfahrt keinen allzu günstigen Eindruck von der Sophie
bekommen, der leicht zu begeisternde Rittmeister mochte dies hillfreiche
Prachtmädel über den grünen Klee loben. (H. Fallada)
Отже, фразеологічні єдності вбирають індивідуальність слова, але не
позбавляють його властивого і звичайного цьому слову значення. Інакше
кажучи, значення фразеологічної єдності, як і значення сполучення, є
мотивованим. Ця мотивованість пов’язана з усвідомленням відношення
значення цілого виразу до значень його складових частин.
Слід додати, що у фразеологічних єдностях граматичні відношення між
їх компонентами легко розпізнати і звести до живих синтаксичних зв’язків:
gegen etw. ist kein Kraut gewachsen (23, c. 409) – розм. проти чого-н.
немає ніяких заходів, чому-н. не можна нічим зарадити
z.B. Sie sagte: “Lieber Franz, ich will es dir lieber selbst sagen. Georg und
ich – sei mir nicht bös. Man kann nichts dagegen machen, weiβt du, dagegen ist
kein Kraut gewachsen“. (A. Seghers)
auf Rosenblüten liegen (23, c. 140) – 1. бути щасливим 2. спочивати на
лаврах
z.B. Bullert schüttete seinen Sack aus. Er liegt nicht auf Rosenblüten. Er
konnte der Trag weite der Konferenz nicht folgen (E. Strittmatter).
Досліджуючи фразеологічні єдності, ми дійшли висновку про наявність
в німецькій мові ФО з назвами рослин, що представлені в значній кількості у
 19
приказках та прислів’ях. Так, шляхом суцільної вибірки нами було відібрано
50 ФО з назвами рослин. Відібрані з них прислів’я представлені нижче:
kleine Nüsse, süβe Kerne (23, c. 83) – присл. невеликий червінчик та
дорогий;
verbotenes Obst ist süβ (23, c. 86) – присл. заборонена грушка солодка;
keine Rose ohne Dornen (23, c. 140) – присл. троянди без колючок не
буває;
pflücke die Rose, wenn sie blüht, schmiede das Eisen, wenn es glüht (23, c.
140) – присл. куй залізо, поки гаряче;
keine hohle Nuβ für etw. geben (23, c. 83) – присл. і шеляга не дати за
що-небудь.
Потрібно зазначити, що серед флористичних фразеологічних одиниць
німецької мови виділяються слова високого стилістичного тону, розмовні,
іронічні, жартівливі, фамільярні, застарілі, з переносним значенням і навіть
міфологічні.
Проведений аналіз свідчить про певний розподіл ФО з назвами рослин
за тематичними групами, а саме:
- ФО на позначення овочів (Kartoffeln, Pfeffer, Kohl, Kraut):
in den Pfeffer geraten (23, c. 102) – розм. ускочити в халепу
z.B. Moor! Moor! Möchtest du bald auch in den Pfeffer greaten, daβ ich
dir Gleiches mit Gleichem vergelten kann! (F. Schiller)
- ФО на позначення фруктів (Obst, Apfel):
Apfel: ein saurer Apfel (23, c. 42) – ірон. гірка пілюля
- ФО на позначення квітів (Lilie, Rose):
dastehen wie eine geknickte Lilie (23, c. 27) – розм. жарт. поникнути як
надломлена лілія
j-d ist nicht auf Rosen gebettet (23, c. 140) – кому-н. не солодко
живеться
 20
z.B. So auf Rosen und Lilien gebettet ist er nicht, daβ er einen
Hundertmarkschein an ein Kuhbein binden kann, und den Geldschein sandte er
Ramsch mit dem Kuh überbringen (E. Strittmatter)
- ФО на позначення горіхів (Nuss):
j-m eine harte Nuβ zu knacken (або aufzubeiβen) geben (23, c. 83) – розм.
поставити перед ким-н. складне завдання
“Diese Terrasse wird uns noch manche Nuβ zu knacken geben“, stellte
Maktabi fest. „Aber warum stehen wir hier herum?“ (G. Knupkat)
- ФО на позначення трав (Klee):
Kleeblatt: ein echtes (або feines, unzertrennliches) Kleeblatt (23, c. 384) –
розм. це троє нерозлучних друзів
Цікаво, що поряд з розбіжностями ці два типи фразеологічних одиниць
(фразеологічні єдності і фразеологічні зрощення) мають ряд спільних рис: а)
їх структура має певну тенденцію до граматичного і семантичного синтезу;
б) вони можуть бути омонімічними до вільних словосполучень або окремих
слів, тоді як фразеологічні сполучення позбавлені омонімів (за рідкими
винятками).
Фразеологічні сполучення – один з компонентів є зв’язаним, а інший
зберігає своє денотативне значення і легко дешифрується. До фразеологічних
сполучень відносять дієслівно-іменні перифрази простих дієслів,
прикметникові сполучення з постійним епітетом, прийменникові групи з
усталеним порядком слів у функції прислівника чи прикметника тощо [35]:
Kartoffelsuppe: jeden Tag Kartoffe’suppe! (23, c. 371) – ірон. щодня одне
й те ж!
Синтаксичні зв’язки у фразеологічних сполученнях відповідають
нормам сучасного словосполучення, але вони відтворюються традиційно.
Оскільки фразеологічні сполучення аналітичні – їх компоненти зберігають
свої лексичні значення, - слово з обмеженими можливостями сполучання, що
входить до їх складу, дозволяє синонімічну заміну [31, c. 13]. Наприклад:
der Apfel der Zwietracht (23, c. 42) – міф. яблуко незгоди
 21
der verbotene Apfel (23, c. 42) – перен. заборонений плід
З огляду на зазначену класифікацію, не можна не звернути уваги на те,
що чіткої межі між цими типами немає. Однак, за даними нашого
дослідження, розподіл ФО з назвами рослин за семантичним принципом є
досить неоднорідним. Так, найбільшу групу складають фразеологічні
зрощення (ідіоми) та фразеологічні єдності (прислів’я, порівняння), тоді як
фразеологічні сполучення становлять незначну частку від усього
досліджуваного нами фонду ФО з назвами рослин.

2.2. Структурна класифікація флористичних фразеологічних

одиниць
Ми виходимо з загальноприйнятого в даний час положення про те, що
фразеологія тісно пов'язана з історією, культурою та побутом народу. У ній
втілені його дух, психологія і спосіб мислення. Національна культурна
інформація зберігається у внутрішній формі фразеологічної одиниці (ФО),
яка, будучи образним уявленням про світ, надає фразеологізму культурно-
національного колориту [14]. Все сказане дозволяє розглядати фразеологію
як один з найважливіших елементів, що становить національну мовну
картину світу (В. фон Гумбольдт, Ю. С. Степанов, В. Н. Телія та ін.).
Граматичне групування ФО з назвами рослин передбачає об’єднання їх
за синтаксичними функціями, що вони виконують у реченні. У своїй роботі
ми скористалися структуною класифікацією Р. Клаппенбах, яка поділяє
фразеологізми на п’ять типів, серед яких:
- дієслівні групи:
eine Kartoffel im Strumpf haben (23, с. 371) – розм. ходити в драних
панчохах
den Kohl fett machen (23, c. 393) – розм. фам. зарадити справі,
допомогти, врятувати становище
 22
z.B. Auch wenn der Franz ihn beaaste, so galt doch, daβ er jetzt drei
Kilometer hinter den eigentlichen Kampfräumen lag, und diese drei Kilometer, die
eben machten den Kohl fett (A. Zweig).
Цікаво, що капуста була довгий час провідною городньою культурою і
відігравала важливу роль у побуті німців. У сучасній німецькій мові є ціла
група ФО зі словом Kohl (капуста), наприклад:
Unser Kohl schmeckt wohl. екв. Всяк кулик своє болото хвалить. – букв.
Наша капуста дуже смачна (23, c. 67).
- атрибутивні сполучення:
Kleeblatt: ein echtes (або feines, unzertrennliches) Kleeblatt (23, c. 384) –
розм. це троє нерозлучних друзів
eine harte Nuβ (23, c. 83) – розм. міцний горішок (про складне завдання)
“Eine harte Nuβ, Escherich. Hart für uns beide“. – „...Es gibt keine Nuβ,
die so hart ist...“ (H. Fallada)
- адвербіальні групи:
in einer Nuβ (23, c. 83) – у стислому вигляді; стисло
mit Pfeffer (23, c. 102) – розм. ущипливо, уїдливо
z.B. Die Stimme, leise und doch klar, lind beinahe und nur mit einem
Gläubchen Pfeffer fragte: „Wie machen sie das?“ (H. Kant)
- парні сполучення:
Kraut: wie Kraut und Rüben (23, c. 409) – розм. фам. упереміж, абияк
z.B. ....die Zähne fehlten zum Teil, zum Teil standen sie wie Kraut und
Rüben ... (H. Fallada)
- синтаксичні шаблони:
rin in die Kartofelln, raus aus den Kartoffeln (23, c. 371) – розм. то так,
то сяк; то туди, то сюди (про суперечливі накази)
z.B. Nun wechselte der Betrieb mehrmals die Produktionsverfahren nach
dem Motto: rin in die Kartoffeln, raus aus den Kartoffeln (N.D.).
der Kohl ist fett (23, c. 393) – розм. усе гаразд
 23
z. B. Er trat zu Kohlhas, meldete sich und fragte ärgerlich: „Jetzt ist der
Kohl fett, was? Es ging alles viel zu schnell“ (K. Wurzberger).
Отже, переважна більшість фразеологічних одиниць німецької мови
представлена дієслівними та атрибутивними ФО, тоді як адвербіальні й парні
сполучення є менш поширеними. Синтаксичні сполучення є досить
популярними серед фразеологічних одиниць на позначення рослинного світу.
Таким чином, проведений аналіз засвідчив, що німецькі ФО з назвами
рослин являють собою розкішну палітру найрізноманітніших компонентів
рослинного світу, що яскраво відображають іншомовні реалії. Семантичний і
структурний та лінгвокультурологічний аналіз німецьких ФО з опорним
компонентом фітонімів дозволяє стверджувати, що дані фразеологізми
володіють вираженою національно-культурною специфікою, і в силу цього
вони є найважливішим елементом національної мовної картини світу.
Слід зазначити, що фразеологізми, прототипи яких йдуть у глиб
століть, продовжують жити в актуальній свідомості носіїв мови і сьогодні.
Вони є як би живими свідками історичного минулого народу-носія мови.
Розгляд фразеологізмів зі словами рослинного світу забезпечує більш
глибоке проникнення в суть цих одиниць, більш глибоке розуміння образу,
який ліг в основу фразеологізму. Аналіз фразеологічного складу німецької
мови дозволив виділити досить великий пласт фразеології з національно-
культурним компонентом у своїй семантиці, що підтверджує положення про
те, що фразеологія, поряд з лексикою, є осередком фонових знань.
 24
ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження дозволяють сформулювати

наступні висновки.
1. Дослідження фразеології в німецькому мовознавстві бере свій
початок зі спостережень тих лексикографів, які звернули увагу на існування в
мові стійких сполук слів, що характеризуються своєрідною організацією
елементів, а також поняттям, відмінним від самостійних значень цих
компонентів. Серед зарубіжних лінгвістів і мовознавців, які зробили значний
внесок у розвиток німецької фразеології слід відмітити Ф. Зайлера, В.
Фрідеріха, В. Шмідта, Р. Клаппенбах, Теа Шіппан, Г. Бургера та В.
Флайшера. У 50 – 60-х рр. ХХ ст. вийшли друком відомі праці Борхарта-
Вустмана-Шоппе, К. Крюгера-Лоренца, Е. Агріколи та В. Фрідеріха.
Німецькі дослідники розрізняють три групи фразеологізмів: прості
фразеологічні сполуки (einfache phraseologische Verbindungen); фразеологічні
єдності (phraseologische Einheiten); ідіоми (starre phraseologische
Verbindungen).
2. Чимало праць з німецької фразеології присвячено окремим явищам
цієї науки. Так, питання стилістики фразеологізмів та їхнього
функціонування в мовленні досліджують Е. Різель, Л. Болдирєва, парні
фразеологізми – І. Ольшанський, компаративні фразеологізми – В.
Михайлов; крилаті вирази та їхню роль у збагаченні фразеологічного складу
сучасної німецької мови – В. Гаврись, питання політичної фразеології – Я.
Билиця. Досліджувалися також аспекти фразеологічної деривації і
машинного перекладу.
До списку вітчизняних науковців, що займалися дослідженням
фразеології на матеріалі німецької мови слід також віднести: Я. Барана, М.
Городнікову, Л. Зіндер та Т. Строєву, Л. Ліпську, І. Чернишову, Л.
Ройзензон, Ю. Аваліані, Д. Долгополова, О. Пророченко, В. Кононенко, А.
Райхштейн, Е. Солодухо, В. Лазарович, В. Пельвецького, С. Денисенко, К.
 25
Левковську, а також А. Смирницького та В. Виноградова. Класифікація
останнього лягла в основу усіх інших класифікацій.
3. При класифікації фразеологічних одиниць вітчизняні вчені
використовують запропоновану російським академіком В. В. Виноградовим
систему виділення з-посеред фразеологічних одиниць трьох основних класів
фразеологізмів за ознакою їх вмотивованості чи збереження словами-
компонентами в тій чи іншій мірі значень слів-компонентів. З огляду на це,
ми спробували дослідити та проаналізувати семантичні особливості
німецьких ФО з назвами рослин. Проведений аналіз свідчить про певний
розподіл ФО з назвами рослин за тематичними групами, а саме: ФО на
позначення овочів (Kartoffeln, Pfeffer, Kohl, Kraut); ФО на позначення
фруктів (Obst, Apfel); ФО на позначення квітів (Lilie, Rose); ФО на
позначення горіхів (Nuss); ФО на позначення трав (Klee).
З огляду на зазначену класифікацію, не можна не звернути уваги на те,
що чіткої межі між цими типами немає. Однак, за даними нашого
дослідження, розподіл ФО з назвами рослин за семантичним принципом є
досить неоднорідним. Так, найбільшу групу складають фразеологічні
зрощення (ідіоми) та фразеологічні єдності (прислів’я, порівняння), тоді як
фразеологічні сполучення становлять незначну частку від усього
досліджуваного нами фонду ФО з назвами рослин.
4. Граматичне групування ФО з назвами рослин передбачає об’єднання
їх за синтаксичними функціями, що вони виконують у реченні. У своїй
роботі ми скористалися структуною класифікацією Р. Клаппенбах, яка
поділяє фразеологізми на п’ять типів, серед яких: дієслівні групи,
атрибутивні сполучення, адвербіальні групи, парні сполучення та
синтаксичні шаблони. Переважна більшість фразеологічних одиниць
німецької мови представлена дієслівними та атрибутивними ФО, тоді як
адвербіальні й парні сполучення є менш поширеними. Синтаксичні
сполучення є досить популярними серед фразеологічних одиниць на
позначення рослинного світу.
 26
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Амосова Н. Н. Основы английской фразеологии / Н. Н. Амосова. – Л.:

Наука, 1976. – 345 с.
2. Андреева Е. А. Лингвокультурологический аспект немецких
аксиологических фразеологизмов / Е. А. Андреева // Вестник Челябинского
государственного университета. – 2010. – № 48. – С. 11 – 16.
3. Андрейчук Н. І. Семантична структура ідіом у зіставленні з
неідіоматичними фразеологічними одиницями і вільними
словосполученнями / Н. І. Андрейчук // Іноземна філологія. – 1986. – № 83. –
С. 40 – 45.
4. Андрейчук Н. І. Семантична структура вільних словосполучень і
неідіоматичних фразеологічних одиниць / Н. І. Андрейчук // Іноземна
філологія. – 1986. – № 81. – С. 34 – 39.
5. Баран Я. А. Фразеологія: знакові величини. / Я. А. Баран, М. І. Зимомря, О.
М. Білоус, І. М. Зимомря. – Вінниця: Нова книга, 2008. – 256 с.
6. Білодід Ю. І. Порівняльне вивчення фразеологічних інтернаціоналізмів /
Ю. І. Білодід // Іноземна філологія. – 1989. – № 94. – С. 43 – 47.
7. Городникова М. Д. К вопросу об устойчивых словосочетаниях в
современном немецком языке: автореф. дис. канд. филол. наук. – М., 1952. –
23 с.
8. Гук І. А. Визначення фразеологізму в англійській мові: зарубіжні школи / І.
А. Гук // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія: Всеукраїнський
збірник наукових праць. – Черкаси: ЧДТУ, 2003. – Ч. 7. – С. 112 – 115.
9. Гуменюк І. І. Психологічні та лінгвістичні аспекти вживання
фразеологізмів у мовленні / І. І. Гуменюк // Актуальні проблеми філології та
перекладознавства: Зб. праць та доповідей. – Х.: Хмельницький, 2005. – С. 14
– 15.
 27
10. Денисенко С. Е. Фразообразование в немецком языке / С. Е. Денисенко. –
Львов., 1988. – 56 с.
11. Долгополов Д. А. Сопоставительный анализ соматической фразеологии /
Д. А. Долгополов: автореф. дис. канд. филол. наук. – Казань, 1973. – 34 с.
12. Заздравних Є. О. Діахронічні та синхронічні варіації значення
фразеологічних одиниць як результат впливу мовної картини світу / Є. О.
Заздравник // Гуманітарний вісник. – № 11. – Т. 2. – Черкаси: ЧДТУ, 2007. –
С. 346 – 347.
13. Зиндер Л. Р. Современный немецкий язык / Л. Р. Зиндер, Т. В. Строева. –
М.: Наука, 1987. – 342 с.
14. Козак Н. И. Фразеологизмы, основанные на названиях растений в
немецком языке / Н. И. Козак: [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/74352/52-Kozak.pdf?
sequence=1
15. Кононенко В. І. Процеси формування і розвитку російської й української
фразеології / В. І. Кононенко // Мовознавство. – К., 1989. – № 5. – С. 67 – 69.
16. Лазарович В. В. Латинские заимствования в системе немецкого языка:
автореф. дис. канд. филол. наук. – Львов, 1983. – 24 с.
17. Левковская К. А. Лексикология немецкого языка / К. А. Левковская. – М.:
Русс. яз., 1989. – 347 с.
18. Липская Л. А. Структурно-семантические типы субстантивных
фразеологических единиц современного немецкого языка: автореф. дис.
канд. филол. наук., М., 1961. – 32 с.
19. Лушникова О. М. Особливості функціонування біблійних фразеологізмів
у повсякденному житті та літературі / О. М. Лушникова // Гуманітарний
вісник. Серія: Іноземна філологія. – 2006. – № 10. – Т. 2. – С. 316 – 319.
20. Мацько Л. І. Стилістика української мови / Мацько Л. І., Сидоренко О.
М., Мацько О. М. – К. : Вища школа, 2003. – 462 с.
21. Мельник Т. Образність як психологічна категорія / Т. Мельник. – К.:
Либідь, 1999. – 231 с.
 28
22. Мороховский А. Н. Стилистика английского языка / [Мороховский А. Н.,
Воробьёва О. П., Лихошерст Н. И., Тимошенко З. В.]. – К.: Вища школа,
1991. – 272 с.
23. Німецько-український фразеологічний словник: [укл. В. І. Гаврись, О. П.
Пророченко]. – В 2-х томах. – К.: Рад. школа, 1981. – 797 с.
24. Оніщенко Н. А. Проблеми взаємодії денотації та конотації
фразеологічних одиниць / Н. А. Оніщенко // Гуманітарний вісник: Серія:
Іноземна філологія. – Черкаси: ЧДТУ, 2002. – № 6. – С. 156 – 158.
25. Пельвецкий В. И. Опыт сопоставительного изучения фразеологии в
произведениях художественной литературы: автореф. дис. канд. филол. наук.
– К., 1988. – 23 с.
26. Пономаренко А. Ю. Використання фразеологізмів з демінутивним та
аугментативним компонентом як засіб посилення експресивності художніх
текстів / А. Ю. Пономаренко // Гуманітарний вісник: Серія: Іноземна
філологія. – Черкаси: ЧДТУ, 2002. – № 6. – С. 161 – 163.
27. Пономаренко А. Ю. Експресивний компонент у безеквівалентних
фразеологічних одиницях / А. Ю. Пономаренко // Гуманітарний вісник:
Серія: Іноземна філологія. – Черкаси: ЧДТУ, 2000. – С. 253 – 257.
28. Потебня О. О. Із записок з теорії словесності // Потебня О. О. Естетика і
поетика слова. – К. : Наука, 1985. – 243 с.
29. Пророченко О. П. До питання про вивчення німецько-українських
фразеологічних паралелей / О. Пророченко // Мовознавство. – К., 1980. – №
2. – С. 56 – 67.
30. Райхштейн А. Д. Сопоставительный анализ немецкой и русской
фразеологии / А. Д. Райхштейн. – М.: Наука, 1980. – 235 с.
31. Ройзензон Л. И. Современные аспекты изучения фразеологии / Л. И.
Розейзон, Ю. Ю. Авалиани // Проблемы фразеологии и задачи ее изучения в
высшей и средней школе. – Вологда, 1998. – 56 с.
32. Смирницкий А. И. Лексикология английского языка. – М.: Наука, 1988. –
351 с.
 29
33. Солодухо Э. М. Теория фразеологического сближения / Э. М. Солодухо. –
Казань, 1989. – 127 с.
34. Солодухо Э. М. Вопросы сопоставительного изучения заимствованной
фразеологии / Э. М. Солодухо. – Казань, 1998. – 236 с.
35. Степанова З. М. Национально-культурная специфика немецких
фразеологизмов с опорным компонентом фитонимом / З. М. Степанова, А. О.
Булатова, Е. А. Хомяков: [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.rusnauka.com/27_NNM_2011/Philologia/3_93694.doc.htm
36. Тимченко Є. П. Порівняльна стилістика німецької та української мов /
Тимченко Є. П. – Вінниця : Нова книга, 2006. – 240 с.
37. Чередниченко А. И. Лингвистические проблемы воссоздания образа в
поэтическом переводе: тексты лекций / А. И.Чередниченко П. А. Бех; МВ и
ССО УССР. КГУ им. Т.Г. Шевченко. – Киев: КГУ, 1980. – 68 с.
38. Чернышева И. И. Фразеология современного немецкого языка / И. И.
Чернышева. – М.: Наука, 1989. – 152 с.
39. Borchardt-Wustmann-Schoppe. Die sprichwörtlichen Redensarten im
deutschen Volksmund / Borchardt-Wustmann-Schoppe. – Leipzig, 1988. – 345 S.
40. Burger H. Idiomatik des Deutschen. Unter Mitarb von Jacksche H. – Tübingen:
Niemeyer, 1999. – 155 S.
41. Faulseit D. Stilistische Mittel und Möglichkeiten der deutschen
Gegenwartsspache / Faulseit D., Kühn G. – Leipzig : VEB Bibliographisches
Institut, 1975. – 276 S.
42. Fleischer W. Phraseologie der deutschen Gegenwartssprache / W. Fleischer. –
Leipzig, 1982. – 376 S.
43. Friederich W. Moderne deutsche Idiomatik / Friederich W. – München, 1998. –
67 S.
44. Klappenbach R. Feste Verbindungen in der deutschen Gegenwartssprache / R.
Klappenbach // Halle (Saale), 1987. – 145 S.
 30
45. Klappenbach R. Probleme der Phraseologie // Wissenschaftliche Zeitschrift der
Karl-Marx Universität. – Leipzig: Gesellschafts-und Sprachw. – Reihe 17 (1987).
– 2/3. – S. 7 – 12.
46. Kruger-Lorenzen K. Deutsche Redensarten – und was dahinter steckt / Kruger-
Lorenzen K. – Düsseldorf, 1990. – 56 S.
47. Riesel E. Deutsche Stilistik / Riesel E., Schendels E.. – Moskau, 1985. – 460 S.
48. Schmidt W. Deutsche Sprachkunde / W. Schmidt. – Berlin, 1999. – 123 S.
49. Schippan Tea. Einführung in die Semasiologie / Tea Schippan. – Leipzig,
1998. – 123 S.
50. Wörter und Wendungen. Wörterbuch zum deutschen Sprachgebrauch. –
Leipzig, 1997. – 267 S.
 31
ДОДАТКИ
Додаток А
Фрагменти з ФО на позначення флори

Оригінал Переклад
1. eine Kartoffel im Strumpf haben (с. розм. ходити в драних панчохах
371)
2. die Kartoffe’n von unten wachsen розм. лежати в могилі
sehen (тж. sich D. die Kartofelln von
unten anschauen)
3. rin in die Kartofelln, raus aus den розм. то так, то сяк; то туди, то сюди
Kartoffeln (про суперечливі накази)
z.B. Nun wechselte der Betrieb
mehrmals die Produktionsverfahren
nach dem Motto: rin in die Kartoffeln,
raus aus den Kartoffeln (N.D.).
4. Kartoffellegen: das lernt sich розм. це ж простіше простого
schneller als das Kartoffellegen zu
z.B. Wegen der Kinderkriegerei keine
Sorge! Lernt sich schneller als das
Kartoffellegen zu (H. Jobst).
5. Kartoffelsuppe: jeden Tag ірон. щодня одне й те ж!
Kartoffe’suppe!
6. Klee: j-n, etw. über den (grünen) розм. розхвалювати, підносити до
Klee loben небес кого-н., що-небудь
Es its nicht zu leugnen diese beiden
Herren Studmann und Pagel hatten
während der Bahnfahrt keinen allzu
günstigen Eindruck von der Sophie
bekommen, der leicht zu begeisternde
Rittmeister mochte dies hillfreiche
Prachtmädel über den grünen Klee
 32
loben. (H. Fallada) (c. 384)
7. Kleeblatt: ein echtes (або feines, розм. це троє нерозлучних друзів
unzertrennliches) Kleeblatt
8. Kohl: aufgewärmter Kohl (c. 393) розм. стара пісня, стара історія

9. der süβe Kohl розм. солодкі слова

z. B. Der süβe Kohl Weydemeuers ist
rührend. Der Kerl erklärt erst ein
Manifest abfassen zu wollen, worin er
uns für Lumpen erklärt, und wünscht
dann das möge keine persönlichen
Differenzen absetzen (F. Engels).
10. der Kohl ist fett розм. усе гаразд
z. B. Er trat zu Kohlhas, meldete sich
und fragte ärgerlich: „Jetzt ist der Kohl
fett, was? Es ging alles viel zu schnell“
(K. Wurzberger).
11. seinen Kohl bauen розм. ірон. жити на самотині; досл.
вирощувати капусту
12. den Kohl fett machen розм. фам. зарадити справі,
z.B. Auch wenn der Franz ihn beaaste, допомогти, врятувати становище
so galt doch, daβ er jetzt drei Kilometer
hinter den eigentlichen Kampfräumen
lag, und diese drei Kilometer, die eben
machten den Kohl fett (A. Zweig).
13. Kohl reden розм. фам. плести дурниці, верзти
ніснітниці
14. unser Kohl schmeckt wohl присл. Свої сухарі кращі за чужі
пироги
15. Kraut: wie Kraut und Rüben (c. розм. фам. упереміж, абияк
409)
z.B. ....die Zähne fehlten zum Teil, zum
Teil standen sie wie Kraut und Rüben ...
 33
(H. Fallada)
16. gegen etw. ist kein Kraut розм. проти чого-н. немає ніяких
gewachsen заходів, чому-н. не можна нічим
z.B. Sie sagte: “Lieber Franz, ich will зарадити
es dir lieber selbst sagen. Georg und ich
– sei mir nicht bös. Man kann nichts
dagegen machen, weiβt du, dagegen ist
kein Kraut gewachsen“. (A. Seghers)
17. j-d., etw. schieβt ins Kraut розм. хто-н., що-небудь швидко
z.B. Der was damals noch ein ganz росте; що-н. буйно розростається
junger Bengel gewesen aber flott und
mächtig ins Kraut geschossen (A.
Seghers).
18. Lilie: keusch wie eine Lilie (c. 27) висок. чиста як лілія
19. dastehen wie eine geknickte Lilie розм. жарт. поникнути як
надломлена лілія
20. Nuβ: eine doofe Nuβ (c. 83) розм. нецікава, нудна людина; сірість
21. etw. wie Nüsse knacken дуже легко, без зусиль робити що-
z.B. Ich habe in diesen Jahren solche небудь
Aufgaben wie Nüsse geknackt (Die
Bärendusche)
22. das ist so viel wert, wie eine taube розм. це не варте дірки від бублика
Nuβ
23. eine harte Nuβ розм. міцний горішок (про складне
“Eine harte Nuβ, Escherich. Hart für завдання)
uns beide“. – „...Es gibt keine Nuβ, die
so hart ist...“ (H. Fallada)
24. eine harte Nuβ knacken розм. розв’язати складне завдання
Jetzt mal hergehört, Hetterl, jetzt gibt’s
aber eine Nuβ zu knacken! (F. Wolf)
25. j-m eine harte Nuβ zu knacken (або розм. поставити перед ким-н. складне
aufzubeiβen) geben завдання
“Diese Terrasse wird uns noch manche

Nuβ zu knacken geben“, stellte Maktabi
fest. „Aber warum stehen wir hier
herum?“ (G. Knupkat)
26. j-d hat eine harte Nuβ zu knacken розм.
(або zu beiβen bekommen)
27. Nüsse aufsteilen
28. keine hohle Nuβ für etw. geben
29. keine taube Nuβ wert sein
30. j-m eins auf die Nuβ geben
дати прочухана кому-н.
31. eins auf die Nuβ kriegen (або розм. 1. дістати ляпаса, 2. дістати
bekommen)
32. j-n aus der Nuβ heben
33. in einer Nuβ
34. kleine Nüsse, süβe Kerne
35. Obst (c. 86) verbotenes Obst ist süβ
36. Pfeffer du sollst dahineilen, wo der
Pfeffer wächst? (c. 102)
z.B. Ich kriegte ihn beim Schlaffttchen
und sagte hart: „Eilen werden Sie,
Onkel Finger. Aber nicht zu Ihrer
früheren Braut, sondern dahin, wo der
Pfeffer wächst...“ (R. Strahl)
37. das ist starker Pfeffer!
38. ein Anzug in Pfeffer und Salz
39. in den Pfeffer geraten
z.B. Moor! Moor! Möchtest du bald
auch in den Pfeffer greaten, daβ ich dir
Gleiches mit Gleichem vergelten kann!
(F. Schiller)
40. im Pfeffer liegen (або sitzen)
34
фам. кому-н. доведеться
поморочити голову (над чимось)
розм. роздавати штурхани направо і
наліво; сипати доганами
присл. і шеляга не дати за що-небудь
розм. фам. не бути вартим ламаного
гроша
розм. фам.1. дати ляпаса кому-н.; 2.
прочухана; дати на горіхи
заст. 1. визволити кого-н. з біди 2.
вилаяти кого-н., вичитати кому-н.
у стислому вигляді; стисло
присл. невеликий червінчик та
дорогий
присл. заборонена грушка солодка
розм. фам. Забирайся звідси до чорта
в зуби (або на виступці)
розм. фам. це вже занадто!
чорний костюм з білими цяточками
розм. ускочити в халепу
розм. опинитися в неприємному
 35
становищі; сісти в калюжу
41. mit Pfeffer розм. ущипливо, уїдливо
z.B. Die Stimme, leise und doch klar,
lind beinahe und nur mit einem
Gläubchen Pfeffer fragte: „Wie machen
sie das?“ (H. Kant)
42. Rose: hier ist die Rose, hier tanze! розм. ось тут і покажи, на що ти
(с. 140) здатний
43. j-d ist nicht auf Rosen gebettet кому-н. не солодко живеться
z.B. So auf Rosen und Lilien gebettet ist
er nicht, daβ er einen
Hundertmarkschein an ein Kuhbein
binden kann, und den Geldschein sandte
er Ramsch mit dem Kuh überbringen (E.
Strittmatter)
44. unter der Rose reden вести конфіденційну розмову (У
давні часи троянда була символом
мовчання. У монастирях та офіційних
установах її підвішували або
малювали над столом, за яким
відбувалися таємні розмови)
45. keine Rose ohne Dornen присл. троянди без колючок не буває
46. pflücke die Rose, wenn sie blüht, присл. куй залізо, поки гаряче
schmiede das Eisen, wenn es glüht
47. Roseblute: auf Rosenblüten liegen 1. бути щасливим 2. спочивати на
z.B. Bullert schüttete seinen Sack aus. лаврах
Er liegt nicht auf Rosenblüten. Er
konnte der Trag weite der Konferenz
nicht folgen (E. Strittmatter).
48. Apfel: ein saurer Apfel (c. 42) ірон. гірка пілюля

49. der verbotene Apfel перен. заборонений плід

50. der Apfel der Zwietracht міф. яблуко незгоди
36