УДК 81’373.7=512.

161
Бородавченко В. О., студ.,
Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

СОМАТИЧНІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ТУРЕЦЬКОЇ МОВИ.

CЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТ

У центрі уваги нашої статті – фразеологічні одиниці

турецької мови з соматичним компонентом. Розглянуто їхні
семантичні особливості, виділено групи відповідно до
семантики лексем. Особлива увага приділяється найбільш
уживаним сучасним фраземам, аналізується семантика
соматичного компонента у фразеологізмі.
Ключові слова: соматичний фразеологізм, соматизм, значення.

Фразеологія займає особливе місце серед виражальних засобів

мови, адже значення фразеологізмів тісно пов’язане з фоновими
знаннями носія мови, з практичним досвідом окремої особи, а
також із культурно-історичними традиціями певного народу.
Існують і такі поняття, які виражаються лише фразеологічними
одиницями, і їх значення можна передати виключно цілим
комплексом словосполучень (див. приклади з кримськотатарської
мови в [2; 3]). Тож фразеологія турецької мови є одним із
перспективних і досі не достатньо досліджених об’єктів у контексті
тюркознавчих студій.
Існує два основні підходи до вивчення фразеологічних одиниць
мови. Дослідники, що розглядають фразеологію в широкому
значенні слова, вважають за необхідне включити до числа
фразеологічних виразів прислів’я, приказки, крилаті вислови,
літературні цитати, сталі вирази побутового вжитку (побажання,
прокляття, сталі порівняння) і складені терміни, оскільки вони
входять до системи мови в готовій формі та мають лексико-
семантичну й синтаксичну цілісність. Такий підхід називається
широким, його дотримуються такі вчені, як: А. Аксой, Б.М. Ажнюк,
А.Дж. Емре, І. Неджмі, Л.Г. Скрипник, Н.Р. Рагимзаде, М.
Хенгірмен, М.М. Шанський. Інша група мовознавців вважає, що
прислів’я і приказки не входять до складу фразеологізмів. Такий
підхід називається вузьким, і його обстоюють такі вчені, як:
В.М. Білоноженко, Ю.О. Гвоздарьов, С.І. Ожегов, М.Т. Тагієв. Ми

138
погоджуємося з думкою, за якою прислів’я та приказки також
належать до фразеологічних одиниць, адже вони мають форму
словосполучення або речення, володіють образністю, відображають
явища дійсності, відтворюються у мовленні в готовому вигляді,
тобто мають всі ознаки, властиві фразеологізмам.
Актуальність дослідження. Популярності соматичних
фразеологічних одиниць сприяють актуальність змісту, яскрава
образність, народність, нескладність граматичного оформлення та
стилістичне різноманіття. Активність наукових досліджень у галузі
соматичних фразеологізмів пояснюється їх широкою вживаністю в
мовленні та значною кількістю у фразеологічному фонді будь-якої
мови. У зв’язку з цим необхідним стає дослідження специфіки
соматичних фразеологізмів, що іменують різні аспекти людського
буття. Фразеологізми становлять найбільш концентроване
вираження національно-культурного компонента мови, отже їхній
аналіз дає змогу простежити взаємозв’язок мови, світогляду і
ментальності нації.
Соматичні фразеологізми були об’єктом досліджень багатьох
вітчизняних та зарубіжних мовознавців. Українські дослідники
вивчали фразеологізми з соматичним компонентом на матеріалі
французької, німецької, англійської, іспанської, російської,
японської, корейської мов (О. Важеніна, О. Горошкевич, В. Жила,
А. Куцева, І. Кучман, О. Макуха, Л. Малімон, Г. Лавриненко,
О. Толстова, В. Шевелюк).
Останнім часом поширюються дослідження національної
специфіки фразеологізмів різних національних мов, і турецької в
тому числі. Турецькі фразеологізми досліджували такі мовознавці,
як: М. Більгін, А.Дж. Емре, С.М. Муратов, І. Наджмі, І.Л. Пок-
ровська, А.А. Рожанський, Р.Р. Юсіпова. Фразеологічні одиниці з
компонентом-соматизмом – тюркологи: Л. Байрамова (татарська
мова), Ф. Бекчіогуллари (казахська мова), Е. Емірусеїнова
(кримськотатарська мова), Г. Салямов (узбецька мова), Н. Якімова
(на матеріалі чуваської, татарської, башкирської мов). Соматичні
фразеологізми турецької мови були об’єктом наукових праць
Р. Анісімова, Г. Бахар, Р. Юсіпової.
Новизна цього дослідження полягає в аналізі семантики
соматичних фразеологізмів турецької мови і створенні їхньої
семантичної класифікації.

139
 Мета дослідження – вивчення семантики турецьких
фразеологізмів із соматичним компонентом, підбір українських
відповідників до турецьких фразеологічних одиниць.
Завдання, що мають бути виконані в процесі дослідження:
систематизувати загальні відомості про соматичні фразеологізми та
історію їх вивчення; проаналізувати значення турецьких
фразеологізмів із соматичним компонентом; підібрати українські
відповідники до турецьких фразеологічних виразів.
Було використано такі методи дослідження: описовий метод; метод
семантико-компонентного аналізу; порівняльний та зіставний методи.
Зауважимо, що у тюркському мовознавстві немає чіткого
визначення терміна фразеологія, натомість існують терміни "deyim"
(фразеологічна одиниця, "фразема" [3; 114]) і "atasözü" (прислів’я).
І.Л. Покровська виділяє такі семантичні особливості фразем:
1) фраземи зображують дійсність, а прислів’я передають повчання;
2) фраземи зображують конкретну ситуацію, а прислів’я дають
узагальнення [3; 115].
Назви частин тіла входять до найдавнішого пласту лексики, що
безпосередньо пов’язаний із функціональними сторонами
людського існування та відображає культурно-антропологічні
особливості представників певного народу. Така лексика
називається соматичною. Уперше термін "соматичний" був
уведений до лінгвістичного вжитку в фіно-угрознавстві Ф. Вакком,
який, розглядаючи фразеологізми естонської мови, що містять
назви частин людського тіла, назвав їх соматичними. Оскільки
соматична лексика є постійно вживаною, то зрозумілим є
включення соматизмів до складу фразеологічних одиниць.
"Соматичні фразеологізми – це група фразеологічних одиниць,
які включають, як основний (ядерний) компонент, назви частин
людського тіла (соматизм) і мають емотивно забарвлене, частково
чи повністю переосмислене значення" [1].
Оскільки фразеологізми часто виражають абстрактні поняття за
допомогою конкретних назв, більшість із них побудовано на основі
метафори й метонімії. Широке використання соматизмів у
фразеологізмах значною мірою зумовлено тим, що ці компоненти
входять до ядра основного складу словникового фонду мови. Однак
при створенні фразем назви різних частин тіла є неоднако
продуктивними. Кількість, тематична багатогранність груп
фразеологізмів, що включають у себе відповідні соматизми,
залежить від багатьох чинників: від семантичної структури слова і
140
його семантичних зв’язків (Е.М. Мордкович), від ясності функцій
частини тіла, що називають ці слова, легкості їхнього алегоричного
осмислення, розгалуженості систем їх переносних значень
(Ю.А. Долгополов), від стилістичної належності соматизма [4; 5]. У
нашому дослідженні проаналізуємо семантичні особливості
турецьких фразеологізмів з такими соматичними компонентами, як:
baş (голова), göz (око), el (рука), ayak (нога), оскільки вони є
найуживанішими соматизмами, що зустрічаються у фраземах.
Відповідно до частотності соматизмів у сталих виразах
турецької мови, почнемо з розгляду фразеологічних одиниць із
компонентом baş – голова.
Голова як частина людського тіла керує мисленням і відповідає
за глузд. Тому основним конотативним значенням фразеологізмів із
соматичним компонентом baş (укр. голова) є розум, здоровий глузд
або ж їх відсутність.
• Akıl yaşta değil, baştadır (букв. розум не у віці, а в голові) –
розум приходить з віком.
• Akılsız başın cezasını ayak çeker (букв. покарання нерозумної
голови несе нога) – за дурною головою і ногам нема покою.
• Balık ağa girdikten sonra aklı başına gelir – (букв. риба
порозумнішає після того, як увійде в сіті) – мудрий по шкоді; якби
той розум спереду, що тепер іззаду.
• Başa gelmeyince bilinmez (букв. поки не прийде на голову, не
можна зрозуміти) – поки грім не вдарить, чоловік не перехреститься.
Іноді лексема "голова" вживається у фразеологізмах у значенні
"життя", оскільки вона є життєво важливою частиною тіла.
• Baş eldeyken – коли голова в руках. Український відповідник
– живий-здоровий.
• Başını vermek – (букв. віддати голову) – покласти головою.
• Başımı keserim ki … (букв. відріжу голову, що…) – даю
голову на відсіч, що …
• Az yaşa çok yaşa, akıbet gelir başa (букв. багато живи, мало
живи, а кінець все рівно прийде на голову) – від долі не втечеш.
Часто соматичний компонент "голова" у фразеологізмах має
пряме, але переосмислене значення.
• Baş ol da ne başı olursan ol (букв. будь головою, все одно
головою чого) – краще бути головою собаки, ніж хвостом лева.
• Başından atmak – викинути з голови.
• Kesilen baş yerine konmaz – (букв. відрізану голову на місце
не поставиш) – зробленого не повернеш, кінець – ділу вінець.
141
 Соматичний компонент göz (укр. око) у турецьких
фразеологізмах має здебільшого пряме значення, тобто означає
орган зору, проте значення фраземи є метафоричним.
• Ağzını açacağına gözü aç – (букв. відкривай око, а не рот;
тобто, це порада бути уважним) – дивись в обидва (ока), не лови ґав,
не будь роззявою.
• Göz göze (букв. око до ока) – віч-на-віч, один-на-один.
• Aşığın gözü kördür (букв. око любові сліпе) – любов сліпа;
любов зла, полюбиш і козла.
• Besle kargayı, oysun gözünü (букв. вигодуй ворону, хай
виклює тобі око; тобто, не очікувати поганого від близької людини)
– пригріти на грудях змію.
Іноді "око" вживається у значенні "погляд".
• Fena gözle bakmak (букв. дивитися поганим оком) –
дивитися недобрим поглядом.
• Göz atmak (букв. кинути око) – кинути погляд.
• Göz kesilmek (букв. бути окові відрізаним; тобто, дуже
уважно дивитися) – дивитися в обидва (ока).
Часто цей соматизм вживається у фразеологізмах, що мають
семантику емоції та почуття.
• Göze çarpmak (букв. вдарити в око) – впасти в око.
• Göz görmeyince gönül katlanır (букв. коли око не бачить,
серце змиряється), синонімічний йому фразеологізм gözden ırak
olan gönülden de ırak olur (букв. далекий від ока далекий і від серця)
– минулося – забулося; чого очі не бачать, того серцю не жаль.
Соматичний компонент el (укр. рука) як складник
фразеологічних одиниць уживається у прямому значенні, тобто,
позначає частину тіла. Оскільки рука є робочим органом людини,
то більшість фразеологізмів із цим соматизмом мають значення
діяльності, якості роботи.
• Bir elin sesi çıkmaz (букв. від однієї руки звуку не вийде) –
один у полі не воїн.
• Elinden iş gelmemek (букв. не йти справі з рук) – робота з
рук валиться.
• El eli yıkar, el de döner yüzü yıkar (букв. рука миє руку, рука
повертається і миє обличчя) – рука руку миє, послуга за послугу.
• El vurmamak – (букв. рукою не бити) – і пальцем не
поворухнути.
• Dile gelen ele gelir (букв. те, що йде до язика, йде до руки) –
слова не розходяться з ділом; сказав, як зав’язав; що сказав, те зробив.
142
 Проте пряме значення цього компонента у соматичних
фразеологізмах зазвичай переосмислене.
• Birinin eli ayağı olmak (букв. бути чиїмись рукою й ногою;
тобто, бути чиїмось помічником) – бути чиєюсь правою рукою.
• El ele vermek – (букв. дати руку руці; тобто, об’єднатися,
скооперуватися) – рука в руку, пліч-о-пліч.
• Eli kolu bağlı olmak (букв. рукам бути зв’язаним) – бути
зв’язаним по руках і ногах.
Цей соматизм у фразеологізмах має також значення
місцезнаходження:
• Еl altında bulundurmak – тримати під рукою.
• Еl altında olmak – бути під рукою.
Фразеологізми з соматичним компонентом ayak (укр. нога)
вживаються зазвичай для позначення руху, переміщення, фізичного
стану людини.
• Ayağına çabuk (букв. швидкий на ногу) – одна нога тут,
інша там.
• Ayak basmamak (букв. нозі не ступити) – і ногою не
ступати; ноги моєї там не буде.
• Ayağına inmek (букв. опуститися на ногу; тобто, втомитися)
– насилу ноги волочити, ледь на ногах триматися.
• Eli ayağı buz kesilmek (руці й нозі бути замороженими) –
заціпеніти; стати, як укопаний.
Часто значення фразеологізму є прямим і метафоричним одночасно.
• Ayak altında dolaşmak (букв. бродити під ногами) –
плутатися під ногами.
• Ayaklar altına almak (букв. взяти під ноги; тобто, ігнорувати)
– переступати через когось.
• Ayak diremek (букв. підперти ногою) – стояти на своєму.
• Ayağının altına karpuz kabuğu koymak (букв. покласти комусь
під ногу кавунову шкірку) – підставити підніжку, свиню підкласти.
У фразеологічних зрощеннях соматичний компонент взагалі втрачає
своє пряме значення, оскільки є елементом неозначеного ізафету.
• Ayak bağı (букв. шнурівки; тобто, якась перешкода) – пута
на ногах.
• Ayak takımı (букв. команда ноги) – безробітні люди.
"Соматична фразеологія, як правило, не відображає історичних
подій чи соціальних процесів, але містить побутові ситуації чи
морально-етичні, трудові, інтелектуальні емоційні характеристики
індивіда. Різні вияви життя людини знаходять яскраве й своєрідне
143
відображення у соматичних фразеологізмах" [4; 18]. Оскільки
фразеологія будь-якої мови є специфічною, оригінальною, такою,
що відповідає мовним та культурним особливостям певного народу,
то відповідно, аналоги до фразеологізмів не завжди можна знайти.
Соматичні фразеологізми є особливим пластом фразеологічних
одиниць, адже кожна людина, пізнаючи щось нове, порівнює його з
тим, що до неї найближче, – із собою. А оскільки фізіологічно всі
люди побудовані однаково, то й відповідники соматизмів у
відповідниках фразеологізмів часто збігаються. Окрім того, кожен
тип фразеологізмів має свої семантичні особливості:
вмотивованість чи невмотивованість значення, той чи інший
ступінь переосмислення значення і фразеологічної абстрагованості.
Проте основна частина семантичної структури таких
фразеологізмів – буквальне значення його компонентів, пряме чи
переосмислене значення її прототипу [5].
Соматичні фразеологізми турецької мови, як і турецька
фразеологія загалом, є перспективним розділом лексикології, що
потребує подальших глибших досліджень. Зокрема, можна
створити повну класифікацію соматичних фразеологізмів
відповідно до семантики оніма, яка би включала всі соматизми, що
зустрічаються у фразеологізмах; окрім семантики соматичних
фразеологізмів, можна дослідити мотивацію вживання того чи
іншого соматизму; зіставно-порівняльні дослідження у цьому
напрямку також є необхідними та перспективними.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Козоріз Г. Класифікація соматичних фразеологізмів [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/
9_NND_2012/Philologia/3_105427.doc.htm
2. Куртсеїтов А. М. Лексико-семантичні особливості
фразеологізмів у кримськотатарській мові : автореф. дис. канд. філол.
наук 10.02.13 / А. М. Куртсеїтов ; НАНУ Інститут сходознавства ім. А.
Кримського. – Київ, 2006. – 20 с.
3. Покровська І. Л. Критерії класифікації фразеологізмів у працях
турецьких лінгвістів / І. Л. Покровська // Сходознавство. – № 38. – К.:
Ін-т сходознавства ім. А. Кримського, 2007. – С. 114-118.
4. Толстова О. Л. Лінгвокогнітивні особливості соматичних
фразеологізмів іспанської мови : автореф. дис. канд. філол. наук
10.02.05 / О. Л. Толстова ; КНУТШ. – Київ, 2007. – 19 с.

144
 5. Фразеологический анализ ФЕ с компонентом-соматизмом
Mund/рот в немецком и русском языках [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.5ka.ru/29/37490/1.html

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

6. Atasözleri ve Deyimler Sözlüğü [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.tdk.gov.tr/index.php?option= com_atasozleri
&view=atasozleri. 7. Hüseyin Adıgüzel. Deyim Hazinemiz. Açıklamalı –
Örnekli Türkçe / H. Adıgüzel. – İstanbul : Türk Dünyası Araştırmaları
Vakfı, 1990. – 136 s. 8. Mustafa Erdoğan. Deyimlerden seçmeler / M.
Erdoğan. – İstanbul : Gonca Yayınları, 2006. – 90 s.
Стаття надійшла до редакції 11.10.2013 р.

Бородавченко В.А., студ.,

Институт филологии КНУ имени Тараса Шевченка
СОМАТИЧЕСКИЕ ФРАЗЕОЛОГИЗМЫ ТУРЕЦКОГО ЯЗЫКА.
СЕМАНТИЧЕСКИЙ АСПЕКТ
В центре внимания данной статьи – фразеологические единицы
турецкого языка с соматическим компонентом. Рассмотрено их
семантические особенности, выделено группы в соответствии с
семантикой лексем. Особое внимание уделяется наиболее
употребляемым современным фразеологизмам, анализируется
семантика соматического компонента во фразеологизме.
Ключевые слова: соматический фразеологизм, соматизм,
соматический компонент, значение.

Borodavchenko V.O., stud.,

Institute of Philology, Taras Shevchenko National University of Kyiv
SOMATIC PHRASEOLOGICAL UNITS OF THE TURKISH
LANGUAGE. SEMANTIC ASPECT
The focus of this article is on the phraseological units with somatic
components of Turkish language. Their semantic features are considered.
Several groups of fraseologisms are selected in accordance with the
semantics of lexical units. Particular attention is paid to the most used
modern phraseological units, the semantics of somatic components in
phraseologisms are examined.
Key words: somatic phraseological unit, somatism, somatic component,
meaning.
УДК 811.512.161:070:81’42
Бортник Т.О., студ.,
145