Класифікація мов

Виконала: Прийма Андріана.

Найбільшими мовами світу (по числу їх носіїв), є китайський (1000
млн чоловік), англійський (350 млн), іспанська (250 млн), хінді (200
млн), арабська (150 млн), бенгальський (150 млн) і тд.

Орім живих мов, існують мертві (наприклад, шумерська, латинську,

галльський або готський мови).

Сучасна номенклатура мов світу включає до 6 тис.

 Сучасне мовознавство займається
не тільки вивченням і описом мов
світу, а й їх класифікацією,
визначенням місця кожної мови
серед мов світу.

Класифікація мов - це розподіл мов світу по

групах на основі певних ознак відповідно до
принципів, що лежать в основі дослідження.
Типи класифікації мов світу:

типологічна соціолінгвістична

генеалогічна фонологічна

географічна синтаксична

функціональна
 Типологічна класифікація мов -
класифікація, яка ґрунтується на виявленні подібності й
відмінності будови мов незалежно від їх генетичної
спорідненості (на основі подібності й відмінності не в
самому мовному матеріалі, а в принципах його організації).

Так, скажімо, румунський означений артикль -ul, І, le приєднується до іменників у

вигляді закінчення: от "якась людина" - omul "певна людина", codru "якийсь ліс" -
codrul "певний ліс", lapte "молоко" -- laptele "конкретне молоко". Матеріально цей
артикль подібний до французького артикля V, le, la, les (від лат. Ule "той"), але
структурно до болгарського гт, та, то, який також стоїть в кінці іменника
(французькі артиклі, як і німецькі та англійські, стоять перед іменниками): болг.
човек "людина" - человек "певна людина", гора "ліс" - гора-та "певний ліс", мляко
"молоко" - млякото "конкретне молоко".
 Генеалогічна класифікація мов -
генеалогічна класифікація мов - вивчення і групування мов
світу на основі споріднених зв'язків між ними (на основі
спільного походження від якоїсь прамови).

Генеалогічна класифікація базується на порівняльно-історичному методі,

мета якого полягає:

1) у встановленні спорідненості мов, їх спільного походження

шляхом порівняння слів, звуків і граматичних форм;
2) у реконструюванні слів і граматичних значень у мові-предку ;
3) у встановленні закономірностей у зміні слів, звуків і
граматичних форм після розходження мов.
Грецьке слово genealogia означає "родовід". Спорідненими з цим
словом є ген "елементарна одиниця спадковості, за допомогою якої
відбувається запис, зберігання й передавання генетичної інформації в
ряді поколінь", генеза (генезис) "походження, виникнення", генетив
"родовий відмінок", жона (від gena), що означало "та, що народжує",
євгеніка "наука про покращання біологічних властивостей людини",
імена Гена, Женя, що означають "благородний", а також такі слова,
як генотип, генофонд, геноцид, генерація, генерувати, генетика,
генетичний тощо. Усі ці слова пов'язані значенням родоводу.
Індоєвропейська сім'я Алтайська мовна сім'я

Тюркська група
Слов'янська група,
Монгольська група
Німецька група
Тунгусо-маньчжурська група
Романська група
Кельтська група Урало-юкагірская сім'я
Албанська група
Фінно-угорських

група
Грецька група
Самодійським група
Балтійська група
Юкагірская група
Вірменська група

Ірландська група
Індоарійська група
 Географічна класифікація
пов'язана з місцем поширення (початкового або пізнього) тієї чи
іншої мови (або діалекту). Мета її - визначити ареал мови (або
діалекту) з урахуванням меж його мовних особливостей.
Основним методом дослідження є лінгвогеографіческій,
основний класифікаційної категорією - ареал або зона (пор.
Ареали взаємодії діалектів або мов в рамках мовного союзу).
Ареальна класифікація можлива і всередині однієї мови стосовно
його діалектам (пор. Ареальну класифікацію російських діалектів,
згідно з якою виділяються севернорусские і південноруські
діалекти, а також перехідні среднерусские говірки).
 СОЦІОЛІНГВІСТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ МОВ —

класифікація мов за оцінкою їхніх етн. носіїв та іншомов.

етносів. Цінність мови в суспільстві визначається її
поширеністю, практ. значенням, зокрема обсягом і
важливістю одержуваної завдяки їй інформації. При
потенц. рівності всіх народів і мов у кожний істор. момент
через нерівномірність розвитку людства, окр. народів їхні
мови можуть займати різне місце на шкалі соціолінгв.
оцінки.
 Фонологічна класифікації мов світу.

на основі принципів будови слова та встановлення

відповідного типу мови на грунті вияву в її системно-
структурній організації закономірностей і тенденцій
аглютинації, аналітизму, синтетизму. За цією
класифікацією всі мови поділяються на: кореневі (аморфні,
ізолятивні), аглютинативні, флективні (фузійні),
полісинтетичні ( багатоскладові, інкорпоративні).


Синтаксична класифікація мов -

- один з видів типологічної класифікації мов, в її основу
покладено синтаксичні відношення - предикативні, які
поєднують підмет з присудком та їх граматичне вираження,
об’єктні, тобто відношення перехідного дієслова і додатку, який
отримує особливе граматичне вираження у різних мовах, і
атрибутивні, у яких виражається зв’язок означення та
означуваного.
 Функціональна класифікація мов
- Це класифікація мов, заснована на трьох принципах:
а) зі зв'язків мови з етнічною спільнотою:
племінні мови
мови народностей
національні мови
б) за функціями мови в суспільстві:

культові мови (різновид мови, яка існує на певній території)

літературні мови
державні мови
в) за поширеністю мови за межами основної етнічної спільності:
місцеві мови
регіональні мови
мови міжнаціонального спілкування
Ці класифікації розрізняються не тільки своїми цілями, а й
ступенем своєї стійкості. Абсолютно стійкою є генеалогічна
класифікація, оскільки кожна мова спочатку належить до
тієї чи іншої сім'ї, групи мов і не може змінити характер цієї
приналежності. Типологічна класифікація завжди відносна і
історично мінлива, оскільки кожна мова постійно
розвивається, змінюється його структура, а також самі
теоретичні осмислення цієї структури. Ареальна
класифікація має більшу або меншу стійкістю в залежності
від ознак, покладених в її основу.