Відповіді на питання

1) Предмет і завдання курсу ділова укр. мова

Що саме є ділова укр. мова? Ділова укр. мова – форма професійного спілкування укр. мови.
Основа проф. спілкування є наша державна мова та міжнародні мови (наприкл. англійська,
німецька, французька, тд.)

Яку мету заключає в основному ділова укр. мова? Мета курсу - підготувати майбутніх фахівців,
які досконало володіють державною мовою в усній та писемній її проф. формах. Тобто, це
вивчення курсу сучасної української літературної мови професійної сфери.

Студенти різних спеціальностей отримують теоретичні знання про процес спілкування, його
функції в професійній діяльності, а також термінологію, характерну для їхньої майбутньої галузі
навчання.

Цей курс також містить кілька завдань в рамках предмета, а саме:

- вивчення генези укр. мови

- оцінювання професійних стандартів спілкування (фонетика, граматика)
- засвоїння змісту поняття державної мови
- апробування різного усного проф. мовлення

2) Поняття термін літературної мови і національної мови

Національна мова - мова нації.

Літ. мова – вища, опрацьована форма мови поданої мови.
Наша державна мова – українська. І На ґрунті української національної мови формується і
розвивається українська літературна мова.
Зачинатель укр. літ. мови - Котляревський; основоположник - Тарас Шевченко.
на території Укр. існувало декілька форм літ. мови:
- церковнослов’янська (була вживана в конфесіній літ.)
- староукраїнська – проста руська (вживана була документах, літописах, в полемічній і в
релігійній літ.). Вона була під впливом старословянської (старобулгарської) польської,
латинської, грецької, і інших західноєвропійних мов.
- сучасна укр. літ. мова

Ознаки літ. мови наступні, а саме:

- Наддіалектність
- Унормованість і кодифікованість
- Поліфункціональність
- Стилистична наявність/диференціація

Різновиди укр. мови:

- Просторіччя, суржик
- Територіальний діалект – засіб спілкування людей, які об’єднані спільністю території,
історії, культури, тощо.
- Соціальний діалект - об’єднана форма спілкування яка формується на базі спільних
інтересів людей.
 - Наріччя, діалект – різновид лексики між спілкуванням людей, яка використовується лише в
певній групі.
До наріччя належить 3 типи:
- Південно-східне
- Південно-західне
- Південно-нічне

Із усіх типів увійшов південно-західне і південно-нічне наріччя до укр. мови.

3) Місце української мови серед інших слов’янських мов. Ознаки української мови.

Українська мова належить до:

- індоєвропейської сім’ї мов

- Східної групи слов’янської мови

Мовна сім'я – це група з кількох мов, які розвинулися з однієї спільної мови.

Ознаки укр. мови:

- Фонетичні
- Морфологічні
- Синтаксичні
- Склад лексики

Серед слов'янських мов українська мова має найбільші лексичні відмінності з російською (38%),
потім польською (30%) і білоруською (найменше).

Фонетичний розклад:

- Чергування [о} та [e] з [і]

- Голосний [е] не пом'якшує попередні приголосні звуки
- Шиплячі, губні та звук [р] в кінці слова завжди тверді
- Після шиплячих та й перед наступними твердими приголосними звук [е] змінюється на [о]
- Дзвінкі приголосні в кінці слова і в кінці складу не оглушуються
- Збереження приголосних в словах

Морфологічний розклад:

- Збереження форм інфінітива на -ти дієслів, напр.: писати

- Збереження закінчень давального відмінка однини іменників чоловічого роду, напр.:
батькові
- Слова із закінченням о (Гончаренко, Бондаренко)
- Наявність складної форми майбутнього часу дієслів, напр.: писатиму
- Наявність 4 відміни (дитя, маля, козеня)
- Наявність закінчень ою ею для іменників жіночого роду 1 відміни.

4) Походження та основні етапи розвитку української мови.

Про походження Укр. мови Любомир Белей поділив на 3 групи:
- Аматорська
- Псевдонаукова і маніпулятивна
- Власне наукові дослідження

Традиційно, особливо в період радянського тоталітаризму, вважали, що українська мова

походить із давньоруської/спільноруської мови як мови спільної для трьох братніх народів.
Яскравий приклад цієї теорії є "Записка о древнем языке русском" написаний Погодіном.
Цю теорію підтримував Соболевський, а також російський мовознавець О.Шахматов, але
ця теорія помилкова, оскільки світлини давніх текстів давнього періоду містять ознаки
української, білоруської мови і новгородських говірок.
Про логічного походження укр. мови є наукове дослідження Ю. Шевельова «Історична
фонологія української мови». Це результат багаторічних досліджень діалектів укр. мови у
порівнянні з іншими слов'янськими мови які межують із Укр. територією. В результаті
досліджень, Шевельов зробив наступні висновки:

- Укр. Мова сформувалася у 6-7 ст. як окрема національна мова, а не в 14. ст як про це
твердили радянські підручники.
- Також у радянських підручниках стверджувалося, що укр, рос і білоруська мови
формувались із спільної давньоруської мови, яка функціонувала у 10-14. ст на території
Київщини. Насправді, укр. Мова виокремилась із праслов'янської мови. Праслов'янська
мова - сукупність діалектів на основі яких у 6-7 ст. почали формуватися усі сучасні
слов'янські мови. На території східного ареалу праслов'янської мови сформувались такі
діалектні зони:
- Києво-полійська зона
- Галицько-подільська
- Полоцько-смоленцька
- Новгородо-тверська
- Муроморя-занська
- Києво-поліська та галицько-подільська діалектні зони стали основою української мови;

За твердженням Шевельова Укр мова має 4 етапи розвитку:

- 6-7 ст. до 10 ст. Цей етап - протоукраїнський період. З цього часу немає ніяких писемних
джерел.
- 11 ст. - 14 ст. Давньоукраїнський період. В цей час отримують писемність від Болгарії. В
результаті цього формується літ. варіант укр. мови під впливом старослов'янської
(церковно-слов'янська/староболгарська). В цей період зберігся перших збірник законів
написаний тогочасною, книжною літ. мовою. Назва "Руська правда" (руська = українська).
- Середньоукраїнський період розвитку укр. мови. Тривав від 14 ст. - до кінця 18 ст.
Старослов'янську вживають в релігійній сфері, і вона поступово зливається з укр. А укр
розвивається як літ. мова в літописанні.

Від кінця 18 ст. до теперішнього часу літ. форма укр. мови формується на найкращих зразках
народного мовлення.Концепцію Шевельова продовжують розвивати укр. і європейські
мовознавці. (Укр- Григорій Півторак - монографія "походження українців, росіян, і білорусів",
Міфи і правда про 3 братів слов'янських із спільної колески; Григорій Залізняк, Михаїл Мозарь -
"історія укр. мови")
5) Мова і суспільство: поняття “рідна мова”, “офіційна мова”, “державна мова” та ін.
Призначення державної мови. Функції державної мови. Мовне законодавство та мовна
політика в Україні.

Рідна мова – мова, яку з раннього дитинства засвоює людина.

Офіційна мова — мова, яка спеціально визначена в конституціях або законах держав, і
обов'язково вживається в документах, у заклад освіти, у судочинстві, тощо.

Державна мова – мова, якої вживання обов'язкове у публічних сферах суспільного життя в
державі.

Населення великих міст східних і південних районів України внаслідок існування СРСР
повністю стало російським, різко скоротилася кількість українських шкіл у Харкові, Києві,
Черкасах, Дніпропетровську, Сімферополі та ін. У зв’язку зі зміною політичного ландшафту
країни у 1989 році виникла остаточна потреба та можливість забезпечити офіційний захист
української мови.

28 жовтня 1989 року Верховна Рада УРСР ухвалила Закон «Про мови в Українській PCP»,
яким утвердила українську мову як державну та забезпечила її повноцінний розвиток і
функціонування в усіх сферах суспільного життя, а саме: